Ефективність використання ігрових методів у практиці роботи логопедів та вихователів для розвитку мовлення дітей дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

Ефективність використання ігрових методів у практиці роботи логопедів та вихователів для розвитку мовлення дітей дошкільного віку

Марєєва Тетяна Вікторівна,

кандидат педагогічних наук, доцент

Токарик Лідія Борисівна,

асистент

Марєєв Дмитро Анатолійович,

кандидат філологічних наук, доцент

Анотація

Мовленнєвий розвиток та формування комунікативної компетентності є одним із головних завдань виховання дитини дошкільного віку. У статті описано процес загальної та спеціальної мовленнєвої підготовки дітей. Розглянуто три етапи розвитку дитячого мовлення як засобу спілкування (довербальний, виникнення мовлення, розвиток мовленнєвого спілкування). Виділено групи порушень мовлення відповідно до психолого-педагогічної характеристики мовленнєвих розладів із врахуванням симптоматики та лінгвістичних критеріїв: фонетичні та фонетико-фонематичні порушення мовлення, загальний недорозвиток мовлення.

Визначено роль застосування ігрових методів у логопедичній роботі. Ігровий метод для дитини є природною формою пізнання навколишнього світу та засвоєння правил взаємодії з ним у процесі виконання ролей та правил гри. Для розвитку мовлення дошкільників ігрові методи мають важливе значення, оскільки активізують та збагачують дитячий словниковий запас, покращують фонематичний слух. Саме у грі діти розвиваються, завдяки перенесенню особливості конкретного предмета на інший. Це є значущим для розвитку наочно - образного мислення та мовлення дошкільників. В ігровій діяльності дошкільники використовують монологічне та діалогічне мовлення, а також мовленнєві й немовленнєві засоби вираження.

Розглянуто види дитячих ігор. Встановлено ефективність використання дидактичних ігор для розвитку мовлення дітей. У них тісно поєднується ігрова та мовленнєва мотивації. Дидактична гра сприяє збагаченню мовлення дітей та закріпленню мовленнєвих навичок під час виконання різноманітних ігрових вправ і завдань. Ініціатива закріплена за педагогом (озвучує правила, забезпечує необхідним матеріалом, мотивує до участі в грі). Діти, активно захопившись процесом гри, мимовільно та неусвідомлено виконують мовленнєві завдання, проте результативно й продуктивно реалізують власну мовленнєву активність. Як ігровий метод дидактична гра функціонує у двох видах: власне дидактична гра (самоорганізація) та гра-заняття. Встановлено, кожна гра містить структурні компоненти, а саме: дидактичне завдання, ігровий задум, ігровий початок, ігрові дії, правила гри, фінал або підбиття підсумків.

Виокремлено та розглянуто словесні ігри, які спрямовані на розвиток розумової діяльності дитини, її самостійності та активізації мислення. Окрім цього, словесні ігри допомагають вирішувати завдання з розвитку мовлення: виховувати звукову культуру мовлення, збагачувати словниковий запас дитини, формувати його граматичну правильність, розвивати зв'язне мовлення.

Ключові слова: діти дошкільного віку, розвиток мовлення, порушення мовлення, логопед, вихователь закладу дошкільної освіти, гра, ігрові методи, спілкування.

Abstract

Marieieva Tetiana Viktorivna Candidate of Pedagogical Sciences (PhD), Associate Professor, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University

Tokaryk Lidiia Borysivna Assistant, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University

Marieiev Dmytro Anatoliiovych Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University

Effectiveness of using game methods in the practice of speech therapists and educators for the development of preschool children's speech

Speech development and communication are among the main tasks of child's education. The article describes the process of general and special speech training of children. Three stages of development of children's speech as a means of communication are considered (preverbal, emergence of speech, development of speech communication). The groups of speech disorders are distinguished in accordance with the psychological and pedagogical characteristics of speech disorders, taking into account the symptoms and linguistic criteria: phonetic and phonetic-phonemic speech disorders, general underdevelopment of speech.

The role of using game methods in speech therapy is defined. The game method is a natural form for a child to learn about the world around him or her and the rules of interaction with it in the process of fulfilling roles and rules of the game. For the development of preschoolers' speech, game methods are important because they activate and enrich children's vocabulary, improve phonemic awareness. It is in the game that children develop by transferring the features of a particular object to another. This is important for the development of visual and imaginative thinking and speech of preschoolers. In play, preschoolers use monologue and dialogic speech, as well as verbal and non - verbal means of expression.

The types of children's games are considered. The effectiveness of using didactic games for the development of children's speech is established. They closely combine game and speech motivation. The didactic game contributes to the enrichment of children's speech and consolidation of speech skills during the performance of various game exercises and tasks. The initiative is taken by the teacher (who announces the rules, provides the necessary material, and motivates participation in the game). Children, being actively involved in the game process, spontaneously and unconsciously perform speech tasks, but effectively and productively determine their own speech activity. As a game method, the didactic game functions in two types: the actual didactic game (self-organization) and the game-activity. It has been established that each game contains constructive components, namely a didactic task, game idea, game beginning, game actions, game rules, final or summarizing.

The article identifies and considers language games aimed at developing the child's mental activity, independence and activation of thinking. In addition, they help to solve the tasks of speech development: to educate the sound culture of speech, to form it grammatically correctly, to enrich the child's vocabulary, to develop coherent speech.

Keywords: preschool children, speech development, speech disorders, speech therapist, preschool teacher, game, game methods, communication.

Основна частина

Постановка проблеми. Мовлення є процесом спілкування, який опосередкований мовою. Діти дошкільного віку активно засвоюють мовлення, адже це зумовлює потребу у пізнанні навколишньої дійсності, опису власних дій, впливу на себе та інших. Мовленнєва діяльність супроводжує усі інші види діяльності дошкільника, сприяючи встановленню взаємозв'язків з суб'єктами взаємодії. Основними напрямами розвитку мовлення є збільшення лексичного запасу слів та граматичної правильності висловлювань, розвиток зв'язного мовлення.

За останні роки, зокрема й у зв'язку із російсько-українською війною, збільшилася кількість дітей із різними ступенями тяжкості мовленнєвих порушень. Порушення мовлення негативно впливають на загальний психічний розвиток дитини та відображаються на її поведінці. Різноманітні відхилення в розвитку мовлення мають негативний вплив на сприймання (як на рівні мовлення, так і на рівні перцепції за допомогою відчуттів), висловлювання власних думок, оволодіння знаннями та формування особистості дитини у цілому. Період дошкільного дитинства є сприятливим щодо здійснення корекційно-розвиткової роботи з дітьми з порушеннями мовлення - їх можна подолати або, принаймні, компенсувати.

Важливою є цілеспрямована та систематична робота вихователів та логопедів у розвитку мовлення дошкільників. Завдання педагогів - забезпечити всебічний розвиток дитини. У цілому корекційно - логопедична робота є основою загальної та спеціальної мовленнєвої підготовки, що формує мовленнєву компетентність дітей. З метою розвитку мовлення та корекції його порушень у дітей дошкільного віку свою ефективність засвідчують ігрові методи. Адже дитяча гра є провідним видом діяльності та важливим чинником розвитку здібностей та рис особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розвиток мовлення дитини привертає увагу науковців, зокрема педагогів, психологів та психолінгвістів. До прикладу, І. Мартиненко ґрунтовно вивчала проблему комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільнят із системними мовленнєвими порушеннями з точки зору психологічних понять. Дослідниці Л. Загородня та Т. Марєєва працювали над розробленням системи формування звукової культури мовлення у дітей п'ятого року життя, які мають фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення, застосовуючи дидактичні ігри. Також Т. Марєєва досліджувала специфіку використання ігор у роботі з дітьми дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями. Ю. Рібцун висвітлила напрями діяльності вчителя-логопеда, вихователя й психолога у логопедичній групі для дітей дошкільного віку з фонетико - фонематичним недорозвитком мовлення, розкривши аспекти корекційно-розвивальної та освітньої роботи з ними. Практичний посібник «Логопедичні практикуми» Л. Бегас описує завдання, принципи, методи та прийоми корекційної роботи з подолання різних видів мовленнєвих порушень. У методичному посібнику Т. Фурман висвітлено погляди науковців щодо порушень мовлення, запропонована психолого-педагогічна характеристика дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення, а також подано збірку ігор та розвивальних завдань для роботи з ними. В. Маршалковська розглядає особливості логопедичної роботи з дітьми з тяжкими порушеннями мовлення та стадії корекційно-логопедичної роботи. Предметом дослідження О. Казачінер та Ю. Бойчук є особливості ефективного використання логопедичної казки («логоказки») як засобу розвитку зв'язного мовлення у дошкільнят.

Мета статті - дослідити особливості використання ігрових методів у роботі вихователів та логопедів для розвитку мовлення дітей дошкільного віку, корекції порушень мовленнєвої діяльності.

Виклад основного матеріалу. Одним із головних завдань дошкільної освіти є мовленнєвий розвиток кожної дитини. Його сутність полягає у формуванні і розвитку процесів сприймання, розуміння та використання мовлення, починаючи з першого року життя малюка й упродовж усього дошкільного віку до моменту вступу дитини до школи. Спеціальною мовленнєвою підготовкою є діяльність з опануванням навичками читання, елементами письма, базовими знаннями мови та вміннями аналізу мовних одиниць. Робота над мовленням дітей починається зі спеціального навчального процесу, який дає дітям базові мовні знання, необхідні для формування основних навичок розуміння мовних явищ [12]. Подальше осмислення та розуміння мовних одиниць й вивчення їх сутнісних характеристик є основою опанування грамотою. Необхідно підкреслити, що мовні знання, уміння і навички спочатку діти набувають спонтанно в сім'ї та в дошкільних закладах в процесі загальної мовленнєвої діяльності, спираючись на свої інтуїтивні здібності впізнавати звуки, слова, речення, запам'ятовувати мовні засоби та використовувати їх під час активного мовлення, послуговуючись інтонацією й практично засвоюючи граматичні значення засобів мовлення. Тому опанування навичками мовленнєвого спілкування на основі загальної та спеціальної мовленнєвої підготовки є передумовою набуття мовленнєвих умінь, успішного навчання та адаптації до нових ситуацій спілкування.

Дослідники дитячої комунікації виділяють три етапи розвитку мовлення як засобу спілкування (Рис. 1).

Рис. 1 Етапи розвитку мовлення у дітей

На першому етапі дитина ще сама не вміє говорити та не розуміє мовлення оточуючих (перший рік життя дитини). У цей час закладаються передумови для розуміння зверненого мовлення. На другому етапі дитина починає розуміти мовлення дорослих та намагається відтворювати перші активні слова (з кінця першого року до другої половини другого року життя). Цей віковий проміжок є своєрідним перехідним етапом. Третій етап полягає в оволодінні дітьми значенням слів, навчанні практичного їх застосування для передачі інформації, вже складнішої та абстрактнішої за змістом (з моменту появи перших слів до кінця дошкільного віку). Оскільки дитина опановує вміння використовувати мовленнєві засоби, відбувається перетворення мовлення у самостійний вид діяльності, тобто - спілкування. Постійна потреба у спілкуванні сприяє інтенсивному розвитку усіх форм та функцій мовлення дошкільнят [9, с. 343].

Відповідно до психолого-педагогічної характеристики мовленнєвих порушень, враховуючи їх симптоматику на основі лінгвістичних критеріїв, що характеризують зовнішні прояви недорозвинення та дозволяють виявити порушення мовленнєвих компонентів, виділяють такі групи розладів:

1. Фонетичні порушення (ФП) - це порушення вимови окремих звуків.

2. Фонетико-фонематичне порушення мовлення (ФФПМ) - це порушення фонетичних аспектів та недорозвинення фонематичних процесів.

3. Загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ). Це форма мовленнєвої патології, за якої порушується формування компонентів мовленнєвої системи: словникового запасу, граматичних структур, артикуляції звуків, тобто є недоліки як в семантиці, так і в артикуляції звуків мови (I, II, III і IV рівні). Може спостерігатися за найскладніших дитячих мовних патологіях: афазії, афазії, дизартрії, ринолалії або як окреме порушення [7, с. 58].

Діти з різними мовленнєвими порушеннями потребують систематичної логопедичної допомоги, яка має свої особливості. Наприклад, у роботі з дітьми з фонетичними порушеннями мовлення на заняттях з розвитку мовлення з усіма вихованцями вивчається програмний матеріал, який спрямований на підготовку артикуляційного апарату, мовленнєвого дихання, фонематичного слуху, а на індивідуальних заняттях здійснюється корекція вимовної сторони мовлення та просодики відповідно до потреб дитини [10, с. 63]. Логопедичні заняття з використанням дидактичних ігор та ігрових вправ стимулюють мовленнєву активності дітей, сприяють удосконаленню компонентів дитячого мовлення. Тому під час корекційної роботи з подолання порушень мовлення вихователь та логопед широко використовують ігрові методи в поєднанні із словесними та наочними.

Багаторазове використання ігор з дошкільниками із порушеннями мовлення сприяє розширенню їхніх знань про навколишнє середовище, вдосконаленню змістовної сторони мовлення, підвищенню рівня розвитку мовленнєвих навичок: збагаченню словникового запасу, покращенню вимови звуків, формуванню граматичної правильності мовлення, позитивним зрушенням в зв'язному мовленні, активізації мовленнєвої діяльності дітей [15, с. 772].

Ігровий метод використовує різні компоненти ігрової діяльності, поєднуючи їх з іншими прийомами, зокрема, демонстрацією, поясненнями, вказівками, запитаннями. Одним зі складників цього методу є уявна ситуація в розширеному масштабі, яка включає сюжетну лінію, ролі, ігрові дії, властиві дитячим іграм [1, с. 15].

Дитячі ігри класифікують так (рис. 2):

мовлення дидактичний гра

Рис. 2 Види дитячих ігор

Найпривабливішою діяльністю для дітей є вільна сюжетно - рольова гра. У ній дитина відчуває внутрішню свободу, керує предметами та своїми діями.

Сюжетно-рольова гра - це особливий метод засвоєння дошкільнятами соціального досвіду. У ній діти імітують дорослих, розігруючи ролі та створюючи ігрові ситуації. Сюжетно-рольова гра має такі структурні компоненти: сюжет (частина дійсності), зміст, персонажі [14, с. 184]. Головною відмінністю сюжетно-рольових ігор від інших видів ігор є наявність сюжету (що відображено в їх назві). Якщо в дидактичних іграх головним є дотримання правил та використання чітко визначених предметів, то в сюжетно-рольових іграх немає попередньо чітко встановлених правил, що надає широкі варіації у виборі та застосуванні атрибутів гри [2, с. 46-49]. Під час спілкування у ролях діти в легкій формі використовують мовленнєві зразки, засвоюючи мовленнєвий матеріал.

Поряд із сюжетно-рольовими іграми для активізації мовлення дітей дошкільного віку широко використовують театралізовані ігри. У процесі таких ігор дошкільники навчаються запам'ятовувати та відтворювати тексти інсценівок, що сприяє збагаченню словникового запасу та розвитку діалогічного й монологічного мовлення. Під час театралізованих ігор діти мають змогу перевтілюватися в інших героїв, що створює сприятливі умови для розвитку просодичної сторони мовлення.

Поширеним методом розвитку мовлення дошкільників є дидактична гра, яка дозволяє реалізувати низку педагогічних завдань з урахуванням вікових та психофізіологічних особливостей дітей. Для розвитку мовлення обираються ігри, у яких основне місце займає мовленнєва активність дітей. Дидактична гра як ігровий метод навчання функціонує у двох видах:

1) власне дидактична гра ґрунтується на самоорганізації та самонавчанні дитини;

2) гра-заняття або гра-вправа [16, с. 18].

Існує класифікація дидактичних ігор на основі наявності у них дидактичного матеріалу: одні з них передбачають використання наочного матеріалу або дидактичних посібників (ігри з предметами, природними матеріалами, іграшками, музичними інструментами і настільно-друковані ігри). Інша група включає словесні, мовленнєві ігри, які не потребують наочного супроводу [2, с. 45].

Структура дидактичної гри відрізняє її від інших видів діяльності. Вона є формою навчання та гри одночасно. Основними складниками дидактичної гри є дидактичні та ігрові завдання, ігровий задум, правила, ігрові дії та результат [2, с. 79]. Усі структурні компоненти дидактичної гри взаємопов'язані між собою; відсутність будь-якого з них руйнує гру та її суть. До прикладу, без ігрового задуму або ігрових дій дидактична гра перетворюється на вправу.

Кожна дидактична гра має навчальне завдання, відповідно до поставленої мети: розвиток або активізація спілкування, розвиток артикуляційного апарату, вдосконалення зв'язного мовлення, закріплення навичок звуковимови, розширення словникового запасу тощо. Спрямованість навчального змісту гри визначає наявність дидактичного завдання та підкреслює процес пізнавальної діяльності дошкільнят. Від дитини вимагають дотримання правил, що сприяє зосередженню, розвитку вольових зусиль, уміння взаємодіяти з іншими та переборювати негативні емоції від невдачі тощо.

У роботі вихователів закладів дошкільної освіти широко використовують окреслені вище види ігор. У практичній діяльності вчителя-логопеда, а також вихователя, що працює з дошкільниками з порушеннями мовлення, поряд з означеними іграми використовують дещо інший різновид дидактичних ігор - логопедичні ігри. Вони сприяють розвитку психічних процесів дітей, що тісно пов'язані з мовленням (відчуття, сприймання, мислення, уява, пам'ять, увага, мовлення); активізують у дітей бажання отримати задоволення від гри; розвивають творчі здібності; сприяють становленню емоційно-вольової сфери; і вирішують власне корекційне завдання, зокрема підштовхують до комунікації.

До логопедичних ігор належать артикуляційна, пальчикова та дихальна гімнастики. Зокрема, на початкових етапах виконання артикуляційної гімнастики вихователь або логопед ознайомлює дітей з органами артикуляції (язиком, зубами, губами, піднебінням тощо), показує рухи, які вони виконують, пропонує відтворити їх та проконтролювати правильність виконання за допомогою дзеркала. Вся гра супроводжується цікавою розповіддю про пригоди Язичка або віршованим супроводом.

Дихальні логопедичні ігри використовують для вироблення цілеспрямованого струменю повітря, яке необхідне для правильної вимови звуків. У процесі вдиху живіт рухається вперед, випинаючись, але плечі не підіймаються. При видиху живіт, навпаки, втягується. Є низка цікавих та веселих ігор для роботи з дихальною мускулатурою дитини - «Надуваємо кульку», «Насос», «Хто довше» тощо.

Зазвичай логопедичні заняття розпочинається із дихальної або артикуляційної гімнастики, щоб підготувати артикуляційний апарат до правильної звуковимови. Дітям необхідно навчитися правильно напружувати та розслабляти язик, керувати його рухами, утримувати у заданому положенні, правильно працювати губами, виробляти спрямований струмінь повітря відповідної сили. Вирішенню цих завдань та підтримки інтересу дошкільників до виконання певних рухів якраз і сприяють логопедичні артикуляційні й дихальні ігри та вправи.

Словесні ігри - це ігри, змістом яких є словесне висловлювання, а засобом реалізації ігрових дій та ігрових задумів є текст створений дитиною [2, с. 38]. Словесні ігри пов'язані з інтелектуальним та мисленнєвим розвитком дошкільника, адже вони вимагають використання раніше набутих знань у нових умовах, зв'язках та відношеннях. У словесній дидактичній грі діти навчаються працювати зі словами на позначення реальних предметів або абстрактних явищ, оперуючи уявленнями про них. У словесних іграх дитина самостійно вирішує різноманітні мисленнєві і мовленнєві завдання: здійснює опис предметів, відгадує їх за певними характеристиками, знаходить схожі й відмінні риси об'єктів, групує предмети за різними ознаками та властивостями, складає різноманітні розповіді й небувальщини тощо.

Поряд із поняттям «словесні ігри» у науковій літературі використовують термін «вербальні ігри» - ігри, які спрямовані на вирішення мовленнєвих завдань, змістом яких виступає безпосередньо мовлення та різнотипні мовленнєві висловлювання відповідно до художніх текстів. Вербальні ігри поділяють на репродуктивні (відтворювання за педагогом) та творчі (власна інтерпретація) [11].

Окремим видом ігор, що можуть використовувати вчителі - логопеди та вихователі з метою розвитку мовлення дошкільників, є ігри-бесіди. Основою гри-бесіди є спілкування всіх учасників гри: логопеда / вихователя і дитини, дітей між собою. У ній дорослий часто представляє не себе, а персонажа, близького дитині, зберігаючи таким чином ігрове спілкування і посилюючи бажання повторити гру пізніше ще раз. Цінність ігрового діалогу полягає в вимогах, які він висуває щодо активізації емоційно-мисленнєвих процесів: єдності мовлення, дії, мислення та уяви дітей. Такі ігри розвивають у дітей вміння слухати запитання, формулювати відповіді, зосереджувати увагу на змісті розмови, доповнювати сказане, висловлювати власні судження.

У роботі з дітьми з порушеннями мовлення цікавим є застосування логопедичної гри-казки. Загальноприйнятий алгоритм корекційної роботи на основі казки містить процес слухання розповіді, проживання та складання казки. Самостійна побудова дитиною казки є найважчою частиною такої гри, що забезпечує опанування нею необхідним рівнем монологічного мовлення. Додатково можна виготовляти ілюстрації та декорації до казок, супроводжуючи творчу роботу бесідою.

У практиці роботи вчителів-логопедів також використовують ігри для розвитку та корекції моторного програмування (викладання пінцетом мозаїки та дрібних помпонів, ритмічні кола та ряди, різнокольорові конструктори з цеглинками й кубиками, рухи за стрілочками на підлозі та ін).

Логоритміка та її ігрові елементи є так само ефективними для розвитку мовленнєвих та моторних навичок дітей із мовленнєвими порушеннями. [4, с. 50-54]

Окрім цього, для розвитку зорового сприймання використовують ігри на впізнавання предметів намальованих контурною, пунктирною лінією, накладених один на одного, на зашумленому фоні; пошук однакових зображень або відмінностей між ними; на знаходження виходу з лабіринту тощо; для розвитку слухової уваги, уміння здійснення звукового аналізу - впізнавання слів, їх добір на певний звук, розрізнення слів із подібним звучанням тощо [8, с. 114-115].

Таким чином, ігрові методи мають позитивний вплив на розвиток мовлення і пов'язаних із ним психічних пізнавальних процесів та моторики дітей. Важливим є систематичне й цілеспрямоване проведення ігор, починаючи з простіших завдань, поступово ускладнюючи й урізноманітнюючи їх відповідно до рівня знань та мовленнєвих умінь і потреб дітей.

Висновки. Ігрові методи є ефективним засобом накопичення словникового запасу та розвитку мовлення в цілому. В освітній та корекційній роботі з розвитку мовлення вихователі й вчителі-логопеди активно використовують на заняттях ігрові методи: сюжетно-рольові, дидактичні, зокрема словесні й власне логопедичні ігри.

Дидактичні ігри є різновидом ігор із правилами, які спеціально створені педагогами і спрямовані на вирішення конкретних завдань в освітній діяльності. Словесні та вербальні ігри спрямовані безпосередньо на вирішення завдань мовленнєвого характеру. В сюжетно-рольових іграх здійснюється вплив на розвиток мовлення через міжособистісне спілкування дітей під час гри. Кожен вид ігор має свою структуру та підвиди, специфіку використання. Їх вибір визначається завданнями та етапами корекційно-логопедичної роботи, віковими та індивідуально-психологічними особливостями дошкільників, характером й структурою наявних порушень мовленнєвого розвитку.

Література

1. Бегас Л. Логопедичні практикуми: Навчально-методичний посібник. Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2016. 123 с.

2. Богуш А.М., Луцан Н. І. Мовленнєво-ігрова діяльність дошкільників: мовленнєві ігри, ситуації, вправи. 2 - ге вид, доп.: навчальний посібник. Київ: Видавничий Дім «Слово», 2012. 304 с.

3. Загородня Л., Марєєва Т. (2022). Формування звукової культури мовлення в дітей 5-го року життя з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення засобом дидактичної гри. Preschool Education: Global Trends, 2, 94-122. https://doi.org/ 10.31470/2786-703X-2022-2-94-122.

4. Казачінер О.С., Бойчук Ю.Д. Розвиток зв'язного мовлення дітей за допомогою логоказок. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. пр. / Класич. приват. ун-т. Запоріжжя, 2022. Вип. 80, т. 1. С. 49-53.

5. Лебеденко Д., Кузава І. Особливості використання прийомів і методів для розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку. Педагогічний часопис Волині. №4 (11). 2018. С. 112-117.

6. Логопедія: Вирішення комунікативних проблем у дітей, які постраждали від війни. Режим доступу URL: https:// 2day.kh.ua/ua/kharkow/lohopediya-vyrishennya - komunikatyvnykh-problem-u-ditey-yaki-postrazhdaly-vid-viyny.

7. Логопедично-реабілітаційний супровід дітей із порушеннями психофізичного розвитку: Монографія / [А. І. Кравченко, Л.В. Мороз, Л.Л. Стахова, О.В. Ласточкіна, К.О. Зелінська-Любченко, І. В. Кравченко]; за ред. А. І. Кравченка. Суми: ФОП Цьома С.П., 2021. 288 с.

8. Марєєва Т. Використання ігор в роботі з дітьми дошкільного віку з порушеннями мовлення. Актуальні проблеми дошкільної та спеціальної освіти: матеріали XV Міжнародних педагогічних читань пам'яті професора Т.І. Поніманської, м. Рівне, 12 листопада, 2021 р. Рівне: Видавець О. Зень, 2021. С. 105-107.

9. Мартиненко І.В Проблема комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку з системними мовленнєвими порушеннями. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Сер. 19. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. Київ, 2014. Вип. 26. С. 342-348.

10. Маршалковська В. Особливості логопедичної роботи з дітьми з тяжкими порушеннями мовлення в умовах інклюзивної освіти. Наша школа: науково - практичні студії. Вип. 1. 2023. С. 61-65.

11. Місце гри в розвитку мовлення дошкільників. Режим доступу URL: http://nataliprs.blogspot.com/2017/04/blog-post_6.html.

12. Освітні технології: навчально-методичний посібник / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; за заг. ред. О.М. Пєхоти. Київ: А.С.К., 2011. 256 с.

13. Рібцун Ю.В. Дошкільнятко: корекційно-розвивальна та навчально-виховна робота з дітьми з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення: навч.-метод. посіб. Київ, 2014. 238 с.

14. Рудківська Н. Співвідношення ігор і вправ у забезпеченні розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку. Актуальні питання гуманітарних наук. Вип 41, том 3, 2021. С. 181-187.

15. Трофаїла Н. Розвиток мовлення дітей дошкільного віку в мовленнєво - ігровій діяльності. Актуальні питання у сучасній науці. №10 (16). 2023. С. 771-778. doi.org/10.52058/2786-6300-2023-10 (16) - 771-778

16. Фурман Н.В. Використання ігрових прийомів у подоланні тяжких порушень мовлення у дітей дошкільного віку: Методичний посібник для вчителів - логопедів. Кам'янець-Подільський: 2017. 94 с.

17. Нічишина В.В. Інтеграція змісту та нестандартних методів розв'язування задач з алгебри у старшій школі / В.В. Нічишина, О.А. Ярова // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. - 2018. - Вип. 173. - C. 143-146.

References

1. Behas, L. (2016) Lohopedychni praktykumy [Speech therapy workshops]: Navchalno-metodychnyi posibnyk. Umanskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Pavla Tychyny. 123. [in Ukrainian].

2. Bohush, A.M., Lutsan, N.I. (2012) Movlennievo-ihrova diialnist doshkilnykiv: movlennievi ihry, sytuatsii, vpravy [Speech and game activities of preschoolers: speech games, situations, exercises]: navchalnyi posibnyk. Kyiv: Vydavnychyi Dim «Slovo». 304. [in Ukrainian].

3. Zahorodnia, L., Marieieva, T. (2022). Formuvannia zvukovoi kultury movlennia v ditei 5-ho roku zhyttia z fonetyko-fonematychnym nedorozvytkom movlennia zasobom dydaktychnoi hry [Forming the Speech Sound Culture in the 5th Year of Life Children with Phonetic and Phonematic Speech Impairment by Means of a Didactic Game]. Preschool Education: Global Trends, 2, 94-122. https://doi.org/10.31470/2786-703X - 2022-2-94-122. [in Ukrainian].

4. Kazachiner, O.S., Boichuk, Yu.D. (2022) Rozvytok zviaznoho movlennia ditei za dopomohoiu lohokazok [Development of children's coherent speech with the help of logic stories]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh: zb. nauk. pr. / Klasych. pryvat. un-t. Zaporizhzhi. Vyp. 80, t. 1. 49-53. [in Ukrainian].

5. Lebedenko, D., Kuzava, I. (2018) Osoblyvosti vykorystannia pryiomiv i metodiv dlia rozvytku movlennia ditei starshoho doshkilnoho viku [Features of the use of techniques and methods for the development of speech of children of senior preschool age.]. Pedahohichnyi chasopys Volyni. №4 (11). 112-117. [in Ukrainian].

6. Lohopediia: Vyrishennia komunikatyvnykh problem u ditei, yaki postrazhdaly vid viiny [Speech therapy: Solving children's communication problems affected by the war]. URL: https:// 2day.kh.ua/ua/kharkow/lohopediya-vyrishennya-komunikatyvnykh - problem-u-ditey-yaki-postrazhdaly-vid-viyny. [in Ukrainian].

7. Lohopedychno-reabilitatsiinyi suprovid ditei iz porushenniamy psykhofizychnoho rozvytku (2021) [Speech therapy and rehabilitation support for children with psychophysical developmental disorders]: Monohrafiia / A.I. Kravchenko, L.V. Moroz, L.L. Stakhova, O.V. Lastochkina, K.O. Zelinska-Liubchenko, I.V. Kravchenko. Sumy: FOP Tsoma S.P. 288. [in Ukrainian].

8. Marieieva, T. (2021) Vykorystannia ihor v roboti z ditmy doshkilnoho viku z porushenniamy movlennia [Using games in work with preschool children with speech disorders]. Aktualni problemy doshkilnoi ta spetsialnoi osvity: materialy IV Mizhnarodnykh pedahohichnykh chytan pamiati profesora T.I. Ponimansko. Rivne: Vydavets O. Zen. 105-107. [in Ukrainian].

9. Martynenko, I.V. (2014) Problema komunikatyvno-movlennievoho rozvytku ditei doshkilnoho viku z systemnymy movlennievymy porushenniamy [The problem of communicative and speech development of preschool children with systemic speech disorders]. Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. Kyiv. Vyp. 26. 342-348. [in Ukrainian].

10. Marshalkovska, V. (2023) Osoblyvosti lohopedychnoi roboty z ditmy z tiazhkymy porushenniamy movlennia v umovakh inkliuzyvnoi osvity [Features of speech therapy work with children with severe speech disorders in inclusive education]. Nasha shkola: naukovo-praktychni studii. Vyp. 1. 61-65. [in Ukrainian].

11. Mistse hry v rozvytku movlennia doshkilnykiv (2017) [The Place of Play in the Development of Preschoolers' Speech]. URL: http://nataliprs.blogspot.com/2017/04/ blog-post_6.html [in Ukrainian].

12. Osvitni tekhnolohii (2011) [Educational technologies]: navchalno-metodychnyi posibnyk / O.M. Piekhota, A.Z. Kiktenko, O.M. Liubarska ta in.; za zah. red. O.M. Piekhoty. Kyiv: A.S.K. 256. [in Ukrainian].

13. Ribtsun, Yu. V. (2014) Doshkilniatko: korektsiino-rozvyvalna ta navchalno - vykhovna robota z ditmy z fonetyko-fonematychnym nedorozvytkom movlennia [Preschooler: correctional, developmental and educational work with children with phonetic and phonemic underdevelopment of speech]: navch.-metod. posib. Kyiv. 238. [in Ukrainian].

14. Rudkivska, N. (2021) Spivvidnoshennia ihor i vprav u zabezpechenni rozvytku movlennia ditei starshoho doshkilnoho viku [Correlation of games and exercises in ensuring the development of speech of children of senior preschool age]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk. Vyp 41, tom 3. 181-187. [in Ukrainian].

15. Trofaila, N. (2023) Rozvytok movlennia ditei doshkilnoho viku v movlennievo-ihrovii diialnosti. [Speech development of preschool children in speech and play activities]. Aktualni pytannia u suchasnii nautsi. №10 (16). 771-778. doi.org/10.52058/2786-6300-2023-10 (16) - 771-778 [in Ukrainian].

16. Furman, N.V. (217) Vykorystannia ihrovykh pryiomiv u podolanni tiazhkykh porushen movlennia u ditei doshkilnoho viku [Use of game methods in correction of difficult speech disorders of preschool children]: Metodychnyi posibnyk dlia vchyteliv - lohopediv. Kamianets-Podilskyi. 94. [in Ukrainian].

17. V.V. Nichyshina Integration of content and non-standard methods of solving algebra problems in high school / V.V. Nichyshina, O.A. Yarova // Scientific notes. Series: Pedagogical sciences. - 2018. - Issue 173. - C. 143-146.

Размещено на Allbest.ru