Особливості використання проблемно-розвивального навчання під час вивчення майбутніми агроінженерами дисципліни "Сільськогосподарські та меліоративні машини"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, м. Глухів

Особливості використання проблемно-розвивального навчання під час вивчення майбутніми агроінженерами дисципліни «Сільськогосподарські та меліоративні машини»

Опанасенко Віталій Петрович

кандидат педагогічних наук

доцент кафедри професійної освіти

та технології сільськогосподарського виробництва

Анотація

фаховий передвищий освіта

На сьогодні метою системи фахової передвищої освіти є забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у конкурентоспроможних фахівцях здатних експлуатувати високотехнологічне, цифрове й автоматизоване інноваційне обладнання та машини. Забезпечення виконання цієї мети в складних політичних та соціально-економічних умовах, в яких опинилась держава, є складним завданням для системи фахової передвищої освіти.

На думку автора вивчення майбутніми агроінженерами дисципліни «Сільськогосподарські та меліоративні машини» повинно здійснюватися саме на засадах проблемно-розвивального навчання, оскільки ця технологія має значні переваги над традиційною. Він розкриває структуру системи професійних знань, умінь та навичок майбутніх агроінженерів, яка лежить в основі спеціальних (фахових) компетентностей і повинна бути дотримана під час вивчення сільськогосподарських машин на лекційних заняттях.

У статті автор наводить класифікацію проблемних лекцій та надає їм коротку дидактичну характеристику, розкриваючи етапи їх структури. А також наводить приклади реалізації проблемно-розвивального навчання під час вивчення деяких тем з курсу «Сільськогосподарські та меліоративні машини».

Автор зауважує, що тенденції сучасного соціально-економічного розвитку суспільства та аграрного виробництва вимагають формування у майбутніх агроінженерів професійних компетентностей творчого характеру, що забезпечать можливість виявляти й вирішувати проблеми в професійній діяльності. Він зазначає, що за належного узгодження форм організації занять, структури та етапів лекцій проблемного викладу і засобів навчання можна забезпечити її інтеграцію в освітній процес для підвищення ефективності формування професійних компетентностей у здобувачів, і як наслідок, підвищити якість їхньої фахової підготовки. Основною вимогою до структури таких аудиторних занять, організованих на основі проблемно-розвивальної технології, є її відповідність логікі етапів пошукової діяльності.

Ключові слова: професійна підготовка, проблемно-розвивальне навчання, проблемне навчання, лекція з проблемним викладом, сільськогосподарські та меліоративні машини, майбутні агроінженери.

Opanasenko Vitaly Petrovych Candidate ped. Sciences, Associate Professor of the Department of Vocational Education and Agricultural Production Technology, Hlukhiv National Pedagogical University named after Oleksandr Dovzhenko, Hlukhiv

Peculiarities of using problem-based learning in the study of the discipline "Agricultural and land reclamation machines" by future agricultural engineers

Abstract

Today, the goal of the system of professional higher education is to meet the needs of society, the labour market and the state in competitive specialists capable of operating high-tech, digital and automated innovative equipment and machines. Ensuring the fulfilment of this goal in the difficult political and socioeconomic conditions in which the state finds itself is a challenging task for the system of professional higher education.

According to the author, the study of the discipline "Agricultural and Land Reclamation Machines" by future agricultural engineers should be based on the principles of problem-based learning, since this technology has significant advantages over the traditional one. It reveals the structure of the system of professional knowledge, skills and abilities of future agricultural engineers, which underlies special (professional) competencies and must be observed when studying agricultural machinery in lecture classes.

In the article, the author provides a classification of problem-based lectures and gives them a brief didactic description, revealing the stages of their structure. The author also gives examples of the implementation of problem-based learning in the study of some topics in the course "Agricultural and Land Reclamation Machines".

The author notes that the trends in the modern socio-economic development of society and agricultural production require the formation of future agricultural engineers' professional competencies of a creative nature, which will provide the ability to identify and solve problems in professional activities. He notes that with proper coordination of the forms of organisation of classes, the structure and stages of problem-based lectures and teaching aids, it is possible to ensure its integration into the educational process to improve the effectiveness of the formation of professional competencies in students, and as a result, to improve the quality of their professional training. The main requirement for the structure of such classroom lessons organised on the basis of problem-based learning technology is its compliance with the logic of the stages of search activity.

Keywords: professional training, problem-based learning, problem-based learning, lecture with problematic presentation, agricultural and land reclamation machines, future agricultural engineers.

Постановка проблеми

Наразі, із-за дії багатьох чинників та неминучої невизначеності, дослідники дотримуються різних поглядів на зміни ринку праці в Україні. Зрозуміло, що війна, енергетичні блекаути та блокада морських зернових шляхів є основними чинниками у цей час, але окрім них є й інші, не менш «руйнівні». Так, на ринок праці також впливають екологічні, соціальні та політичні чинники (масова міграція людей, урбанізація, старіння населення), розвиток технологій (різки та швидкі темпи зниження зайнятості в сільському господарстві). Все це приводить до того, що економіка ринку праці вимагає наявності у майбутніх випускників більш розвинутих соціальних навичок, навичок самоорганізації, сформованих професійних компетентностей.

На сьогодні метою системи фахової передвищої освіти є забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у конкурентоспроможних фахівцях здатних експлуатувати високотехнологічне, інноваційне обладнання та машини. Забезпечення виконання цієї мети, в таких складних політичних та соціально-економічних умовах, що були спричинені, як рухом держави до ЄС так, і, збройною агресією Росії проти України, було і залишається складним завданням. На фоні цього виробництво стає більш цифровим, технологічним та автоматизованим традиційні робочі місця в аграрній, транспортній, переробній галузях поступово перетворюються на «гнучкі робочі місця» до яких основною вимогою є наявність сформованих особистісних якостей, професійних компетентностей і здатностей застосовувати набуті професійні знання, уміння, навички на практиці. Це у повній мірі було відображено у доповіді ЮНЕСКО де узагальнено та впорядковано запити й вимоги бізнесу до сучасного робітника [2]:

креативність, комунікація, критичне мислення, вирішення завдань, цікавість, метапізнання;

цифрова грамотність, ІТ-навички, навички використання технологій;

базова читацька, медіа, інформаційна, фінансова, наукова, математична грамотність;

навички міжкультурного спілкування, лідерські навички, глобальна усвідомленість;

ініціативність, самостійність, завзятість, відповідальність, адаптивність;

- предметні знання, інженерно-інноваційне мислення та розуміння природничих наук.

Аграрна та транспортна галузі складають 24,6% виробництва в Україні тож підготовка фахівців для них є нагальною потребою економіки. Проблема криється у тому, що адаптація молодого фахівця на конкретному робочому місці виробництва займає достатньо багато часу. Одним із шляхів скорочення цього періоду, на нашу думку, є організація процесу професійної підготовки майбутніх агроінженерів за технологією проблемно-розвивального навчання. Оскільки, саме інтелектуальний розвиток особистості надає майбутньому фахівцю успішно оволодіти сучасними знаннями й ефективно їх застосовувати на практиці та для самовдосконалення. Молодий фахівець, який має сформовані технічне мислення і пізнавальний професійний інтерес, значно швидше буде опановувати нову інформацію, більш успішно вирішуватиме виробничі завдання, більше здатен до самоосвіти та винахідницько-раціоналізаторської діяльності, що в цілому й приводить до скорочення терміну адаптації на робочому місці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженнями пов'язаними з технологією впровадження проблемно-розвивального навчання в освітній процес займалась значна кількість видатних дослідників. Так, дослідженнями психологічних аспектів проблемного навчання займались П. Гальперін, В. Давидов, А. Леонтьєв, Н. Менчинська, Н. Тализіна та ін. Аспекти розвивального навчання досліджували А. Алексюк, В. Андрущенко, В. Безпалько, С. Гончаренко, В. Давидов, І. Підласий, Г. Селевко, С. Терно, В. Ягупов.

Вченими значна кількість праць присвячена проблемі впровадження різних інноваційних освітніх технологій, у тому числі і проблемного навчання, в освітній процес підготовки майбутніх фахівців. Серед них можна виокремити дослідження спрямовані на впровадження інноваційних педагогічних технологій в освітній процес закладів професійної (професійно-технічної) фахової передвищої та вищої освіти (В. Бикова, Н. Бурлаченко, Р. Гуревича, І. Зязюна, Г. Ігнатенко, В. Ковальчука, О. Коваленко, А. Нікуліної, Н. Ничкало, В. Радкевич, В. Скакуна, Т. Самусь, С. Шевчук, О. Щербак та ін.).

За останні 20 років виконано низку дисертаційних досліджень, які розкривають ті чи інші аспекти використання проблемної технології в освітньому процесі закладів освіти різних рівнів (В. Антів, М. Махмутов, А. Нестеренко, Н. Демченко, Н. Осипова Н. Шевченко та ін.).

Мета статті

Враховуючи сучасний соціально-економічний етап розвитку проблемність стає нормою професійної діяльності майбутніх фахівців, що навчаються за спеціальністю 208 «Агроінженерія». Тож, виникає необхідність у теоретичному обґрунтуванні засад та методики застосування проблемно-розвивального навчання під час організації лекційних занять з дисципліни «Сільськогосподарські та меліоративні машини».

Виклад основного матеріалу

У багатьох дослідженнях сучасних науковців прослідковується те, що перевагою проблемно-розвивальної технології є ефективне формування творчого професійного світогляду майбутніх фахівців, умінь самостійно осмислювати виробничі та технологічні процеси. Використання проблемно-розвивального навчання дозволяє реалізувати такі важливі функції як: глибоке засвоєння знань; оволодіння методами наукового пізнання; набуття досвіду та особистісних якостей притаманних досліднику; оволодіння операціями творчої діяльності [1, 2].

На нашу думку, вивчення майбутніми агроінженерами дисципліни «Сільськогосподарські та меліоративні машини» повинно здійснюватися саме на засадах проблемно-розвивального навчання, оскільки ця технологія має значні переваги над класичною, найбільш вживаною пояснювально-ілюстративною методикою:

стимулюється пізнавальний інтерес та активність майбутніх агроінженерів до процесу здобуття освіти;

здобувачі освіти залучаються до самостійної пошуково-дослідницької діяльності (вчаться аналізувати, формулювати, уточнювати проблему, будувати та перевіряти гіпотези, визначати шляхи та методи вирішення проблеми);

у процесі постановки й виконання завдань здобувачі освіти відкривають і засвоюють нові поняття, закономірності й засоби діяльності;

забезпечується розвиток продуктивного та технічного мислення, творчих здібностей, спостережливості майбутніх агроінженерів;

у майбутніх агроінженерів розвиваються навички самостійної пошукової діяльності, що в свою чергу дозволяє їм сформовані професійні знання використовувати для розв'язання нових проблем та завдань.

Основою проблемно-розвивальної технології є створення проблемної ситуації. На підставі цього сучасними дослідниками визначено характерні ознаки занять, що організовуються на засадах зазначеної технології, такі як: створення проблемних ситуацій, здійснення їх аналізу і виявлення наявних суперечностей; формування проблемних запитань; здійснення пошуку методів їх розв'язання (побудова гіпотез та доведення їх правильності). Серед основних дидактичних цілей, що досягаються на заняттях проблемного характеру називаються:

привернення увагу здобувачів освіти до теми заняття, активізувати їх пізнавальний інтерес;

активізувати розумову активність здобувачів освіти за допомогою постановки перед ними посильних проблемних завдань;

створити таку проблемну ситуацію вирішення якої потребувало б від здобувачів здійснення пошукової діяльності для задоволення своїх пізнавальних потреб;

оволодіння здобувачами освіти новими для них теоретичними знаннями;

розвивати їх мислення та формувати професійну мотивацію.

Досягнення вищезазначених цілей проблемного заняття забезпечується перш за все добором відповідного змісту заняття, способу та засобів взаємодії викладача зі студентами, виду навчально-пізнавальної діяльності.

Ми погоджуємось з О. Кошук [4, с. 76-78], що під час відбору змісту проблемного заняття треба визначити міру поєднання індуктивної і дедуктивної побудови навчального матеріалу, систему опорних понять для самостійного засвоєння здобувачами освіти нових професійних знань і способів дій шляхом вирішення навчальних проблем; визначити основні суперечності і сформулювати проблему; дотримуватися системності у побудові змісту.

Під час вивчення будь-якої сільськогосподарської машини на заняттях з дисципліни «Сільськогосподарські та меліоративні машини» у майбутнього агроінженера повинні формуватись спеціальні (фахові) компетентності в основі яких буде лежати система професійних знань, умінь та навичок яка повинна мати наступну структуру:

призначення сільськогосподарської машини;

агротехнічні вимоги до сільськогосподарської машини;

класифікація;

технічна характеристика сільськогосподарської машини;

загальна будова сільськогосподарської машини;

будова окремих агрегатів (вузлів, механізмів, систем);

робочий процес машини, конкретного агрегату;

технологічне налагоджування та регулювання сільськогосподарської машини;

напрямки удосконалення конструкції машини.

При цьому, заняття можуть мати різні рівні проблемності. Тут слід зауважити, що на думку В. Манька [3] під терміном «рівень проблемності» слід розуміти ступінь активності, пізнавальної самостійності здобувачів освіти у процесі оволодіння знаннями, що забезпечується їх залученням до репродуктивних та продуктивних методів навчання.

Наразі за рівнем проблемності виділяють чотири види проблемних лекцій:

лекція з окремими елементами продуктивних методів навчання (Пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, метод проблемного викладу);

лекція проблемного викладу (Метод проблемного викладу);

лекція проблемного засвоєння (Частково-пошуковий, дослідницький);

лекція з проблемним підходом (Метод проблемного викладу частково-пошуковий, дослідницький) [6, 7].

Як правило для того, щоб забезпечити у майбутніх агроінженерів формування основних понять про науку, закріплення у пам'яті основних законів, принципів, термінів та особливостей тощо, застосовують пояснювально-ілюстративний метод за допомогою якого студентам доводиться готова інформація використовуючи відповідні засоби навчання (підручники, посібники, методичні рекомендації, наочні засоби навчання, демонстрація, показ способів діяльності тощо). У такому разі діяльність здобувачів освіти зводиться до таких видів діяльності як сприймання, осмислення та запам'ятовування. При цьому цей метод не може забезпечити відповідний рівень формування у майбутніх фахівців здатностей практичного використання отриманих знань на практиці, тобто формування практичних професійних умінь і навичок. Це досягається завдяки використанню репродуктивного методу навчання на лабораторних заняттях, коли за допомогою виконання вправ відбувається практичне закріплення знань. Зазначимо також, що на практиці на заняттях найчастіше викладачі використовують поєднання пояснювально-ілюстративного та репродуктивного методів. При цьому на таких заняттях розвиток творчих або технічних здібностей майбутніх агроінженерів не гарантується. Частково це можна виправити завдяки використання проблемного викладу матеріалу, коли викладач наводить приклад наукового розв'язання поставленої проблеми, а здобувачі освіти стежать за логікою та етапами її розв'язання. Поєднання цих методів навчання характерно для проблемних лекцій з окремими елементами продуктивних методів які найчастіше застосовується у педагогічній практиці бо значно простіші в організації та проведенні і не вимагають високої кваліфікації і компетентності в предметі дисципліни від самого викладача. Їх особливістю є те, що на деяких її етапах коли відбувається висвітлення певних готових наукових фактів викладач ставить перед здобувачами освіти проблемні запитання та організовує їхню роботу під час їх вирішення. У якості прикладу можна навести такий випадок, коли при вивченні жниварної частини зернозбирального комбайна здобувачам освіти пояснюється призначення та будова мотовила жниварки.

Так, після пояснення його призначення студентам демонструються види мотовил, що використовуються у сільськогосподарських машинах - універсальне-ексцентрикове, планчасте та копіююче. Далі викладач акцентує увагу здобувачів, що на жниварках зернозбиральних комбайнів застосовують саме універсальне-ексцентрикове мотовило, а не планчасте та копіююче. Перед тим як перейти до будови та наведення обґрунтування цього вибору викладач і ставить студентам проблемне запитання - «Виникає питання: чому саме обрано універсальне-ексцентрикове мотовило, а не копіююче яке має більш досконалу конструкцію для жниварки? Подумайте, у чому переваги та недоліки однієї конструкції над іншою, чому за останні 50 років конструктори не винайшли новий вид мотовила?

У наведеному фрагменті викладач створює проблемну ситуацію під час повідомлення нового матеріалу, залучає до розв'язання проблемних питань всю групу, наводить варіанти оптимальних рішень та пояснює їх логіку. Таким чином реалізується репродуктивна і продуктивна діяльність здобувачів освіти, а правильне поєднання різних методів сприяє розвитку професійних компетентностей. Такі заняття, за умови наявності відповідного рівня матеріально-технічної бази та високого рівня володіння викладачем технологією проблемного навчання, що забезпечує унаочнення навчального матеріалу, як правило досягають поставлених цілей.

Другий вид проблемних лекцій - лекції проблемного викладу. Суть такої лекції полягає у тому, що викладач створює проблемну ситуацію та спонукає здобувачів освіти висувати гіпотези щодо вирішення поставленої проблеми. При цьому здобувачі повинні спрямовуватись викладачем на кожному етапі до одержання найбільш оптимальної відповіді. Саме на лекціях цього виду студентів доцільно групувати за підтримкою тієї чи іншої гіпотези щодо розв'язання поставленої проблеми. Співпраця здобувачів у групах та проведення дискусії породжує різні пропозицій та більшу кількість ідей щодо шляхів обґрунтування гіпотези та вирішення проблеми. Забезпечується це завдяки здатності групи «студентів-однодумців» обробити та проаналізувати більшу кількість інформації, а відповідно й фактично відкрити більшу кількість нових знань.

Аналіз праць сучасних вчених, що досліджують проблеми реалізації та впровадження проблемно-розвивального навчання показав наявність різних підходів до структурування таких лекцій. Так, М. Фіцула [8] дидактично обґрунтовує, що лекції проблемного викладу повинні містити у своїй структурі п'яти етапів:

вступ;

постановка проблеми;

розчленування проблеми на підпроблеми, завдання, питання;

обґрунтування своєї позиції, підходів, засобів розв'язання;

узагальнення висновків.

Наприклад [5], під час вивчення теми «Машини для посіву та посадки» викладач зосереджує увагу здобувачів освіти на питаннях: 1. Способи посіву сільськогосподарських культур; 2. Види висівних апаратів; 3. Види насіннєпроводів; 4. Види сошників; 5. Агротехнічні вимоги до посіву та посадки; 6. Класифікація посівних машин; 7. Загальна будова гідрофікованої рядкової сівалки; 8. Робочий процес сівалки.. На наступному занятті розглядаються особливості конструкцій різних типів висівних апаратів, способи регулювання норм висіву насіння, призначення, будова та робота різних типів сошників, підготовка сівалок та сажалок до роботи тощо. Вивчення кожного питання навчального матеріалу викладач починає із звернення до майбутніх агроінженерів: «Припустимо, що перед проведенням регулювання зазору між клапанами та котушками висівних апаратів робітник не перевірив рівномірність їхнього прилягання у повністю закритому положенні». Враховуючи, що студенти володіють знаннями з загальної будови зернових сівалок та їх висівних апаратів, такі питання створюють проблемну ситуацію - певний психічний стан суб'єкта, що виникає в процесі такого завдання, яке вимагає відкриття (засвоєння) нових знань про предмет, способи або умови виконання завдань.

Оскільки майбутні агроінженери знають будову, призначення й типи робочих органів, процес підготовки сівалки до роботи, вони зустрічають протиріччя між тими знаннями які ними вже засвоєні і новими фактами, що встановлюються під час вирішення поставленого завдання [3]. Наприклад, студенти знають, що висівні апарати встановлені на задану норму висіву в 95 кг/га, а виліт котушки встановлено на 22 мм., з передаточним числом редуктора 0,386. Як зміниться норма висіву за умови нерівномірного встановлення клапанів висівних апаратів?

Створивши проблемну ситуацію, залучивши групу студентів до розмірковування, пошукової активності щодо знаходження інформації пов'язаної з роботою висівних апаратів, викладач пояснює, насамперед, його призначення. Тут доцільно поставити запитання до аудиторії: як це впливає на якість сівби? Проблема буде розв'язана, якщо студенти усвідомлять, що від розміру зазору висівного апарату залежить норма висіву насіння, а відповідно залежить витрата насіння на гектар.

Тобто, особливістю методу проблемного викладу є сприймання, усвідомлення, запам'ятовування студентами наукових фактів, теоретичних положень, наукових висновків, слідкування за логікою доведень цих фактів та положень викладачем. Відбувається також прогнозування кожного наступного етапу пошуку шляхів розв'язання поставленої проблеми.

Але, найбільш поширеним підходом є схематична побудова лекції проблемного викладу з дев'яти етапів:

вихідні дані;

формулювання проблемної ситуації;

загальний напрям пошуку рішення;

розчленування проблеми на підпроблеми;

розв'язання підпроблеми А;

аналіз результатів розв'язання підпроблеми А;

розв'язання під проблеми Б;

аналіз розв'язання підпроблеми Б;

Характерними ознаками цього методу є: створення викладачем проблемної ситуації за допомогою відповідних засобів (проблемного питання; проблемного пізнавального завдання; наочного демонстрування несподіваних, незрозумілих явищ; прикладів виробничих ситуацій тощо); показ викладачем шляхів розв'язання проблеми; участь студентів у вирішенні поставленої проблеми (підвищена активність, бажання майбутніх фахівців дати відповідь на запитання, сумніви щодо переконливості аргументів, елементи дискусії) [3, с. 283].

Висновок

Зауважимо, що основні тенденції сучасного соціально-економічного розвитку вказують на те, що праця сьогодні набуває творчого характеру, а тенденції розвитку освітнього процесу на необхідність формування у майбутніх агроінженерів професійних компетентностей, що забезпечують можливість виявляти й вирішувати проблеми в професійній діяльності. Аналіз науково-методичних та педагогічних джерел інформації щодо проблемно-розвивальної технології показав, що за належного узгодження форм організації занять, структури та етапів лекцій проблемного викладу і засобів навчання, можна забезпечити її інтеграцію в освітній процес для підвищення ефективності формування професійних компетентностей у здобувачів, і як наслідок, підвищити якість їхньої фахової підготовки. Основною вимогою до структури таких аудиторних занять, організованих на основі проблемно-розвивальної технології, є її відповідність логікі етапів пошукової діяльності.

Наразі для сучасної фахової передвищої освіти проблемно-розвивальну технологію навчання доцільно розглядати як базовий тип навчання, що дає змогу інтегрувати й інших моделі й технології навчання.

Література

1. Авраменко Є.В., Опанасенко В.П., Самусь Т.В. Формування професійної компетентності майбутніх агроінженерів щодо використання AgTech-інновацій у сільському господарстві / Є.В. Авраменко, В.П. Опанасенко, Т.В. Самусь // Наука і техніка сьогодні (Серія «Педагогіка», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Фізико-математичні науки», Серія «Техніка») / за заг. ред. І.М. Сопілко. - Київ: «Наукові перспективи», 2023. - № 10 (24) - С. 188-198.

2. Ihnatente H., Samus Т., Ihnatente О., Оpanasenkо V., Vovk, B. (2022). Forming intending teachers" health preserving competence in the educational environment of higher educational institution. ScienceRise: Pedagogical Education, 2 (47), 27-34.

3. Ступенева підготовка інженерів-механіків сільськогосподарського виробництва: монографія / В.М. Манько, В.В. Іщенко. - Київ, 2005, - 506 с.

4. Кошук, О.Б. Технологія проблемно-розвивального навчання: теоретико-методичний аспект. / О.Б. Кошук, // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Педагогіка, психологія, філософія, (230), C. 70-78.

5. Опанасенко В.П. Проблемний підхід під час викладання дисципліни «Сільськогосподарські та меліоративні машини» / В.П. Опанасенко // Актуальні проблеми технологічної та професійної освіти: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Глухів, 22-23 травня 2018 р.). - Глухів, 2018. С. 89-91.

6. Чепіль, М.М. Педагогічні технології: навчальний посібник / М.М. Чепіль, Н.З. Дудник. - Київ: Академвидав, 2012 - 224 с.

7. Михайліченко М.В. Освітні технології: навчальний посібник / М.В. Михайліченко, Я.М. Рудик. - Київ: ЦП «КОМПРИНТ», 2016 - 583 с.

8. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: навчальний посібник. 2-ге вид., доп. - Київ: «Академвидав», 2010 - 456 с.

References

1. Avramenko Ye.V., & Opanasenko V.P., & Samus T.V. (2023). Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh ahroinzheneriv shchodo vykorystannia AgTech-innovatsii u silskomu hospodarstvi [Formation of professional competence of future agricultural engineers regarding the use of AgTech innovations in agriculture]. І.М. Sopilko (Eds.), Nauka i tekhnika sohodni (Seriia «Pedahohika», Seriia «Pravo», Seriia «Ekonomika», Seriia «Fizyko-matematychni nauky», Seriia «Tekhnika») - Science and technology today («Pedagogy» series, «Law» series, «Economics» series, «Physical and mathematical sciences» series, «Technics» series). (Vols. № 2 10(24)), (pp. 188-198). Kyiv: «Scientific perspectives», [in Ukrainian].

2. Ihnatenko H., & Samus Т., & Ihnatenko О., & Opanasenko V., & Vovk, B. (2022). Forming intending teachers health preserving competence in the educational environment of higher educational institution. ScienceRise: Pedagogical Education, (Vols. 2 (47)), (pp. 27-34).[in English].

3. Manko V.M., & Ishchenko V.V. (2005). Stupeneva pidhotovka inzheneriv-mekhanikiv silskohospodarskoho vyrobnytstva [Gradual training of mechanical engineers of agricultural production] Kyiv [in Ukrainian].

4. Koshuk, O.B. (2015). Tekhnolohiia problemno-rozvyvalnoho navchannia: teoretyko-metodychnyi aspekt [Technology of problem-based developmental learning: theoretical and methodological aspect]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Seriia: Pedahohika, psykholohiia, filosofiia - Scientific bulletin of the National university of bioresources and nature management of Ukraine. Series: Pedagogy, psychology, philosophy, (230), 70-78. [in Ukrainian].

5. Opanasenko V.P. (2018) Problemnyi pidkhid pid chas vykladannia dystsypliny «Silskohospodarski ta melioratyvni mashyny» [A problem-based approach during the teaching of the discipline «Agricultural and reclamation machines»]. Aktualni problemy tekhnolohichnoi ta profesiinoi osvity - Actual problems of technological and professional education: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference, (рр. 89-91). Hlukhiv [in Ukrainian].

6. Chepil, M.M., & Dudnyk N.Z. (2012) Pedahohichni tekhnolohii [Pedagogical technologies]: navchalnyi posibnyk. Kyiv: Akademvydav. [in Ukrainian].

7. Mykhailichenko M.V., & Rudyk Ya.M. (2016) Osvitni tekhnolohi [Educational technologies] i: navchalnyi posibnyk Kyiv: TsP «KOMPRYNT». [in Ukrainian].

8. Fitsula M.M. (2010) Pedahohika vyshchoi shkoly [Pedagogy of high school]: navchalnyi posibnyk. 2-he vyd., dop. Kyiv.: «Akademvydav», [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru