Деякі аспекти використання елементів казкотерапії у роботі з дітьми дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка, Україна

Деякі аспекти використання елементів казкотерапії у роботі з дітьми дошкільного віку

Кошель Анна Павлівна

канд. пед. наук, доцент кафедри дошкільної та початкової освіти Кошель Віталій Миколайович

канд. пед. наук, доцент кафедри дошкільної та початкової освіти Сидоренко Ольга Володимирівна

здобувач вищої освіти факультету дошкільної початкової освіти і мистецтв

Анотація

У статті висвітлено педагогічне обґрунтування сучасної здоров'язбережувальної технологій - казкотерапії для вирішення оздоровчих, дидактичних завдань в освітньому процесі закладаів дошкільної освіти, а також розглянуто основні характеристики казкотерапії як психолого-педагогічного методу в роботі з дітьми дошкільного віку.

Ключові слова: казкотерапія, діти дошкільного віку, освітній процес, заклади дошкільної освіти.

казкотерапія дидактичний дошкільний

Пріоритетність у формуванні здорової, активної, творчої особистості сьогодні визначається як загальнодержавна проблема. Підґрунтям цього твердження є концептуальні напрями вдосконалення використання здоров'язбережувальних технологій в ЗДО, а саме: Законах України «Про дошкільну освіту», «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про охорону дитинства», Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті. Програма «Освіта», оновленому Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні (далі БКДО), Галузевій концепції розвитку неперервної педагогічної освіти, Указі президента Про національну стратегію з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація» та інших нормативних актах Міністерства освіти і науки України, що регламентують діяльність закладів освіти в напрямку поліпшення якості життя, зміцнення людського потенціалу, збереження генофонду українського народу [1; 2; 3; 8].

Сьогодні проблема збереження здоров'я дітей набувають особливої актуальності, оскільки, нажаль, прослідковується чітка тенденція до погіршення його стану внаслідок військової агресії росії, пандемії COVID-19, зниження рівня добробуту населення України. Обсяг змісту освіти, яку отримують діти в дошкільному віці, постійно зростає. Відповідно зростає і розумове навантаження. А це нерідко призводить до перевтоми, що негативно позначається на стані здоров'я дітей [1; 10].

Формування та становлення загальних основ здоров'я доцільно починати у дошкільному віці, оскільки чимало рухових задатків, навичок, умінь розвиваються саме на цьому віковому періоді. Серед пріоритетних завдань закладу дошкільної освіти (далі ЗДО) - така організація освітнього процесу, за якого зберігатиметься високий рівень розумової працездатності дітей, в тому числі з особливими освітніми потребами і зміцнюватиметься їхнє здоров'я [6; 7].

Все це, актуалізує проблему розробки науково-обґрунтованого підходу до активного впровадження сучасних здоров'язбережувальних технологій в освітній процес ЗДО для збереження, формування здоров'я дітей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що проблема збереження здоров'я в усі часи залишається актуальною, про що свідчать роботи вітчизняних і зарубіжних дослідників, а саме: у галузі психології (врахування загально-психологічного аналізу (Г. Абрамова, А. Леонтьева,

В. Поліщука та ін.); періодизації психічного розвитку (Л. Виготського,

Д. Ельконіна та ін.), формування особистості дітей дошкільного віку (Л. Божович, І. Бех, О. Запорожець та ін.) підходи до розуміння емоційно-вольової сфери дітей (В. Бойка, І. Мельник, Т. Шульга та ін.) дослідження методів психологічного впливу на особистість дітей (О. Василевська, І. Данилюк, Т. Зинкевич- Евстигнеева, Ю. Приходько та ін.) [9].

З позиції педагогіки (системного дослідження природи здоров'я та використання потенційних можливостей казкотерапії як оздоровчої технології Т. Андрющенко, О. Байер, Г. Бєлєнька, О. Богініч, І. Брехман, В. Бушуєва, Є. Вайнер, Е. Вільчковський, Н. Гавриш, Н. Денисенко, В. Дільман, М. Єфіменко, Л. Загородня, М. Комісарик, Н. Коновалова, А. Кошель, В. Кошель, К. Крутій, В. Кудрявцева, О. Курок, Н. Лісневська, Т. Овчиннікова, Т. Пономаренко, В. Сазонов, О. Худолій, Г. Юрко та ін. [2-8].

Учені М. Бурхливо, Л. Брусилівський, І. Вольперт, М. Говоров, І. Грінова, А. Захаров, С. Мурашевскій, А. Міллер, К. Некрасова, Е. Пай, С. Петрушин та ін.) досліджували різні аспекти застосування оздоровчих технологій в психосоматичному впливі на стан особистості: музична терапія, вокальна терапія, библіотерапія, імаготерапія, казкотерапія та інші [5; 9].

Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні і розкриттю деяких аспектів сучасної оздоровчої технології - казкотерапії у роботі з дітьми дошкільного віку в умовах освітнього процесу в ЗДО.

Виклад основного матеріалу. Одним із ефективних та водночас творчих методів роботи з дошкільниками є казкотерапія. На заняттях з природного, суспільного довкілля, розвитку мовлення та елементарних математичних

уявлень у ЗДО педагоги мають застосовувати форми роботи на основі сюжетів казок не тільки для засвоєння програмового змісту, а й задля розвитку особистостей вихованців, розширення їх свідомості та покращення взаємодії через казкову реальність з оточуючим їх світом. За рахунок основного принципу казкотерапії - цілісного розвитку дитини, турботи про її внутрішній світ, розкриваються виняткові можливості казок: навчати, розвивати та виховувати одночасно в легкій творчій формі пізнавального процесу. Вони допомагають дітям у розумінні дорослого світу емоцій та почуттів. Показують, як впоратись із власними переживаннями та враженнями. І разом з тим служать засобом виховання культури мовного спілкування, збагачення лексичного складу словника, знайомства з художнім образним словом, формуванням уявлення про граматичні та стилістичні норми мовлення, про процеси довкілля, математичні уявлення тощо. Також розвивають психічні процеси пам'ять, уяву, фантазію дитини [3].

Робота над розвитком особистості дошкільників реалізується в тісному зв'язку теорії та практики. Педагоги мають постійно створювати позитивний імідж ЗДО у тісній взаємодії з різними соціальними інституціями для ефективного системного розвитку дітей дошкільного віку. Це можливо здійснити, підібравши відповідний матеріал для освітнього процесу - текст, на основі якого досягатиметься програмовий зміст занять. Найпопулярнішим літературним жанром серед дітей, безперечно, є казка. Крім того, вона активізує уяву, фантазію і творчість дітей дошкільного віку [4].

В сучасних умовах, за допомогою казкотерапії виховують, розвивають, навчають і навіть лікують. Тому дошкільники отримують задоволення від її прослуховування і самостійного вигадування. А сприймають казку діти краще від того, хто її розповідає, а не читає. Тому важливо прослуховування казок зробити цікавим. Тоді вона краще запам'ятовується, незалежно від того, яка саме казка звучить. У казкових сюжетах багато повчального змісту для розв'язання багатьох дитячих та дорослих проблем [9].

Найкращим способом використання елементів казкотерапії на заняттях у ЗДО є казка, під час якої поєднується казка та гра. Адже провідною для дошкільнят є саме ігрова діяльність. Казкотерапія - це інтеграція різних дій, у яких уявна ситуація пов'язується з реальним спілкуванням, яке спрямоване на самостійність, активність, творчість, регулювання дитиною свого емоційного стану [8].

На думку учених М. Бурхливо, Л. Брусилівський, І. Грінова, А. Міллера, О. Запорожеця, С. Петрушина та ін., казкотерапія дає змогу педагогам здійснювати корекційно-відновлювальну та розвивальну діяльність з вихованцями. А інколи також допомагає надавати їм психологічну допомогу.

Серед основних принципів казкотерапії можна виділити наступні:

усвідомлення дитиною своїх можливостей;

розуміння цінності життя;

пізнання власної емоційної сфери;

внутрішнє відчуття заспокоєння, гармонії [5].

Завдяки ним дитина почуватиметься на заняттях вільно, впевнено, комфортно.

Крім того, казкотерапія є ефективним способом інтегрування особистості, розвитку творчих та розумових здібностей дитини. Проте цей метод роботи з дітьми має вікові обмеження. Адже дошкільник має чітко розуміти, що реальність відрізняється від казкової дійсності. Переважно дитина навчається розрізняти їх від 3 років. Але, звичайно, це може мати й індивідуальний показник, що залежить від особливості розвитку дитини [5].

Слухаючи чи розповідаючи казку, вихованець сприймає розповідь, у нього розвивається здатність відчувати себе на місці її героїв. Тому казка і є дієвим засобом всебічного і гармонійного розвитку дитини. Під час казкотерапії діти можуть навчатись створювати власні словесні образи. Адже, придумуючи їх, вони збільшують свій образний потенціал та вчаться формувати думку.

Прояв дитячої творчості на основі казок вважається результатом досить високого рівня розвитку не лише мовлення, а й уяви. Досягнення цього можливе, якщо створити і реалізувати наступні умови для:

розвитку психічних процесів, зокрема уяви, всіх сторін мовлення;

збагачення життєвого досвіду дитини;

спеціально організоване, цілеспрямоване спрямування діяльності педагога ЗДО на створення і реалізації системи роботи з дітьми за допомогою використання елементів казкотерапії у освітньому процесі [2].

Вільно фантазувати, вигадувати різні розповіді, створювати сюжети

казок за опорними схемами чи запропонованими картинами, без допомоги дорослих формувати образи та сюжети можуть старші дошкільники. Застосування елементів казкотерапії у освітньому процесі дозволяє цілеспрямовано проводити роботу педагога з виховання у дітей «чуття рідної мови» - тобто залучення уваги до лексичної, граматичної, синтаксичної сторони мовлення.

Процес ознайомлення з казкою в дитини-дошкільника відбувається за рахунок слухового сприймання від іншої людини. Це передбачає взаємозв'язок таких компонентів: слухання, уявлення, емоційне реагування, усвідомлення та розуміння змісту [5].

Через сприйняття казок ми виховуємо дитину, розвиваємо її внутрішній світ, лікуємо душу, даємо знання про закони життя і способах прояву творчої сили і кмітливості, а також допомагаємо їй краще пізнати і зрозуміти саму себе

У казкотерапії застосовують п'ять основних видів казок: художні, медитативні, психокорекційні, психотерапевтичні, дидактичні казки. Розглянемо їх детальніше:

Художні казки. До художніх відносяться народні, авторські художні казки, а так же притчі, байки, легенди, билини, міфи.

Саме з них дитина дізнається, що життя це активне протиборство двох важливих елементів: зла і добра. Причому добро завжди винагороджується, а зло - неодмінно карається.

Дидактичні казки створюються для подачі навчального матеріалу. При цьому абстрактні неживі предмети (іграшки), символи (цифри, букви, звуки) одушевляються, створюється казковий образ світу, в якому вони живуть. Ці казки можуть розкривати зміст і важливість певних знань.

Медитативних казки створюються для накопичення позитивного образного досвіду, зняття психо-емоційного напруження, формування в дитини кращих моделей взаємовідносин, розвитку особистісного ресурсу. Відмінна риса медитативних казок - це відсутність конфлікту і злих героїв. Характер цих казок - подорож.

Психо-терапевтичні казки можуть допомогти змінити ставлення оточуючих людей до людини, допомогти їм побачити приховані позитивні сторони душі. Такі казки не завжди однозначні, не завжди мають «традиційно» щасливе завершення, але завжди глибокі і проникливі.

Психо-корекційні казки створюються для м'якого впливу на поведінку дитини. Використовуються такі казки для коригування тих чи інших рис характеру. Це може бути зайва сором'язливість, неохайність, примхливість, хвастощі. Психо-корекційні казки можуть навчити дітей ввічливості, доброзичливого ставлення до оточуючих тощо.

Перш ніж застосовувати технологію казкотерапії бажано виявити рівень тривожності у дітей. Це дозволить визначити тривожність по відношенню до ряду типових для дитини життєвих ситуацій взаємодії з іншими людьми.

Дитині можна показати заздалегідь підготовлені малюнки, окремо для дівчаток і для хлопчиків. Показавши дитині малюнок, фіксуємо зроблений вибір і заносимо в спеціальний бланк спостережень [5].

Цей процес хоч і може бути складним, проте - керованим. Під час реалізації першого компоненту - слухання казки - починає проявлятись активність дітей у вигляді співчутливих реплік, запитань, спроб змінити чи виправити сюжет, підказати улюбленому персонажу, і навіть давати оціночні судження вчинкам героїв казок.

Працюючи з дітьми за допомогою казки, можна користуватись такими послідовними прийомами роботи:

Знайомство з казковим сюжетом.

Бесіда за змістом прочитаного та розглядання ілюстрацій.

Переказ казки за опорним планом, словами або у вільній формі.

Пропозиція змінити перебіг подій.

Відгадування героя за деякими характеристиками.

Відповіді на відкриті запитання.

Відтворення казкових монологів та діалогів.

Фантазування та відтворення можливої манери мовлення героїв [3].

Казкотерапія в своєму різноманітті багата на дидактичні інструменти.

Серед них - ігрові вправи і прийоми для розвитку мови, мислення, фантазії.

Казкотерапія для дітей реалізується в створенні контекстуальної проблеми і подієвості. Це змушує дитину шукати шляхи для її вирішення. Вона з'ясовує причини виникнення проблем і здатна зробити висновки про їх наслідки. Такий метод не передбачає для малюка використання готових відповідей. Пропонується самому знайти вихід із ситуації та описати його. Першочергова умова такої діяльності - цікавий казковий сюжет, актуальний та такий, що відповідав би віку сприйняття.

Висновки

Отже, працюючи на заняттях у ЗДО з казками, дитина стає зацікавленою в освітньому процесі. Впровадження елементів казкотерапії у

освітній процес має починатися першому рівні освіти - дошкільної. Слід

підкреслити, що казкотерапія, спрямована не тільки на всебічне оздоровлення дитини, а й на формування основ здорового способу життя, що закладається з дошкільного віку.

Список використаних джерел

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. (2021). Вилучено з: https://www.pedrada.com.ua/artide/2895-bkdo-2020-prokt-novogo-standartu-d.

Кошель, А., Олексієнко, В., & Дьякова, Н. (2020). ДЕЯКІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ

ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ЗДО НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РЕФОРМУВАННЯ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ. InterConf, (34). вилучено із

https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/interconf/article/view/5525.

Кошель , А., Кошель , В., Калімбет , О., Рябченко , А., & Хаблова , М. (2021). ФІЗИЧНЕ

ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ'Я СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА. ГРААЛЬ НАУКИ, (5), 277-284.

https://doi.org/10.36074/grail-of-science.04.06.2021.050.

Кошель, А., Кошель, В., & Мікрюкова, В. (2021). ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ

«PUBLIC RELATIONS» У ФОРМУВАННІ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ. InterConf, (46), 122-131. https://doi.org/10.51582/interconf.19-

20.03.2021.013.

Кошель, А., Кошель, В., Хоблова, М., & Наливайко, Н. (2021).

КАЗКОТЕРАПІЯ ЯК ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА ТЕХНОЛОГІЯ У РОБОТІ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ. InterConf. вилучено із

https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/interconf/article/view/13459.

Кошель, А., & Кошель, В. (2020). НАСТУПНІСТЬ В РОБОТІ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ТА ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЇ ІНКЛЮЗІЇ. InterConf, (14). вилучено із https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/interconf/artide/view/2025.

Кошель , В., Козлова , В., Пась , К., Скивка , А., & Ушкалов , Л. (2021). ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В УМОВАХ ВЗАЄМОДІЇ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ І СІМ'Ї. Збірник наукових праць SCIENTIA. вилучено із https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/scientia/article/view/13606.

Кошель, А., & Кошель, В. (2009) Розвиток творчої

особистості дошкільника в умовах ДНЗ. вилучено із https://epub.chnpu.edu.Ua/jspui/bitstream/123456789/3120/1 /Розвиток%20творчої 0/о20особистості%20дошкільника0/о20в0/о20умовах0/о20ДНЗ^Г

Кошель В., & Юрченко Н. (2019). Використання інноваційних технологій для самовдосконалення майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в професійній діяльності. Чернігів: ТОВ «Чернігівська картонажно-поліграфічна фабрика». 150 с.

Кошель , А. ., Кошель , В., Олексієнко , В., Кутеньова , Н., Гарус , К., Петросюк , К.,

Саєнко , Т., & Сірик , Д. (2022). ДЕЯКІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОЇ ЛАБОРАТОРІЇ НА БАЗІ КОМУНАЛЬНОГО ДНЗ № 26 ЧЕРНІГІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗА 2019-2022 Р. Grail of Science, (16), 379-394. https://doi.org/10.36074/grail-of- science.17.06.2022.064.

Размещено на Allbest.ru