Главная Коллекция "Otherreferats" Педагогика Аналіз сучасних методів формування компетентності з цифрових технологій у бакалаврів з мультимедіа дизайну

Аналіз сучасних методів формування компетентності з цифрових технологій у бакалаврів з мультимедіа дизайну

Виокремлення методів формування компетентності з цифрових технологій і з’ясування ступеня їх залучення до педагогічного процесу. Рівні представленості теоретичного і практичного вивчення цифрових технологій, освоєння професійного програмного забезпечення.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.03.2024
Размер файла 830,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз сучасних методів формування компетентності з цифрових технологій у бакалаврів з мультимедіа дизайну

Букорос Антон Сергійович, аспірант, Київський національний університет технологій та дизайну

Анотація

Сучасна педагогічна сфера характеризується все більшою представленістю цифрових технологій в освітньому процесі. Разом із цим, аналіз теоретико-методологічних джерел виявив, що на даний момент загальноприйнята методологічна основа формування компетентності з цифрових технологій відсутня. Це дозволило сформулювати мету статті як виокремлення сучасних методів формування компетентності з цифрових технологій та з'ясування ступеня їх залучення до педагогічного процесу. Автор виділяє три провідні напрямки формування компетентності із цифрових технологій у бакалаврів із мультимедіа дизайну. Теоретичне і практичне вивчення цифрових технологій базується на таких методах, як: 1) перегляд навчальних мультимедійних презентацій; 2) використання навчальних комп'ютерних програм; 3) проходження тестових завдань в онлайн-форматі. Освоєння професійного програмного забезпечення охоплює наступні методи: 1) використання професійних комп'ютерних програм; 2) виконання навчально-професійних проєктів; 3) участь у ділових іграх.

Практичне застосування професійного програмного забезпечення включає методи, як-от: 1) розробка професійного контенту в цифровому форматі; 2) науково-практична презентація професійного контенту; 3) представлення професійного контенту в мережі Інтернет. Для з'ясування особливостей того, як різні викладачі застосовують методи формування компетентності з цифрових технологій, був проведений кластерний аналіз. Дослідження виявило, що в більшості випадків методи формування цифрової компетентності представлені на достатньому рівні. Разом із тим, виокремлені автором методи використовуються у навчальному процесі нерівномірно. Така ситуація вказує на необхідність урізноманітнення педагогічного процесу для отримання кращого професійного результату.

Ключові слова: цифрова компетентність, цифрові технології, мультимедіа дизайн, методи, кластерний аналіз.

Abstract

Analysis of modern methods of formin competence in digital technologies in bachelors of multimedia design

Bukoros Anton Serhiyovych PhD student, Kyiv National University of Technology and Design

The modern pedagogical situation is characterized by an increasing presence of digital technologies in the educational process. At the same time, the analysis of theoretical and methodological sources revealed that at the moment there is no generally accepted methodological basis for the formation of competence in digital technologies. This made it possible to formulate the purpose of the article as highlighting modern methods of forming competence in digital technologies and clarifying the degree of their involvement in the pedagogical process. The author singles out three leading areas of competence formation in digital technologies among bachelors in multimedia design. Theoretical and practical study of digital technologies is based on such methods as: 1) viewing educational multimedia presentations; 2) use of educational computer programs; 3) passing test tasks in online format. Mastering professional software includes such methods as: 1) use of professional computer programs; 2) implementation of educational and professional projects; 3) participation in business games.

Practical application of professional software includes such methods as: 1) development of professional content in digital format; 2) scientific and practical presentation of professional content; 3) presentation of professional content on the Internet. A cluster analysis was conducted to find out the specifics of how different teachers apply methods of forming competence in digital technologies. The study revealed that in most cases the methods of forming digital competence are presented at a sufficient level. However, the methods singled out by the author are unevenly presented in the educational process. Such a situation indicates the need to diversify the pedagogical process in order to obtain a better professional result.

Keywords: digital competence, digital technologies, multimedia design, methods, cluster analysis.

Постановка проблеми

Зростання залученості цифрових технологій до навчального процесу обумовило необхідність розвитку відповідної методологічної бази. Все більш актуальними стають питання про розробку нових методів та удосконалення вже існуючих, обґрунтування етапів та принципів їх впровадження. Разом із тим, на даний момент відсутня загальноприйнята методологічна основа формування компетентності з цифрових технологій. Дослідники пропонують різні класифікації, які нерідко суперечать одна одній. Крім того, відсутні спеціальні дослідження, які б висвітлювали особливості застосування різних методів розвитку цифрової компетентності, зокрема, їхню представленість у навчальному процесі. Вищезазначене обумовлює необхідність з'ясування сучасних методів формування компетентності з цифрових технологій, зокрема у бакалаврів з мультимедіа дизайну.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз наявних публікацій продемонстрував, що актуальні дослідження можуть бути згруповані за трьома основаними напрямками: 1) поняття і сутність цифрової компетентності (Н. Куриленко [1]); 2) формування цифрової компетентності за допомогою певних методів і засобів (О.А. Жерновникова [2], А.М. Михалюк [3], М.М. Тріпак [4], Л.Д. Шевчук [5]); 3) формування цифрової компетентності за конкретними професійними напрямками (Н. Арістова [6], В. Білик [7], Н.П. Волкова [8], О.І. Кучма [9], М.С. Севастьянова [10]). Публікацій, присвячених особливостям формування цифрової компетентності у бакалаврів з мультимедіа дизайну, не було знайдено. Вищесказане дозволяє сформулювати мету статті.

Мета статті -- виокремлення сучасних методів формування компетентності з цифрових технологій та з'ясування ступеня їх залучення до педагогічного процесу.

Виклад основного матеріалу

Теоретико-методологічний аналіз дозволив виокремити три провідні напрямки формування компетентності з цифрових технологій у бакалаврів із мультимедіа дизайну. У свою чергу, кожний із напрямків включає по три основні методи.

1. Теоретичне і практичне вивчення цифрових технологій базується на таких методах, як:

1.1) перегляд навчальних мультимедійних презентацій;

1.2) використання навчальних комп'ютерних програм;

1.3) проходження тестових завдань в онлайн-форматі.

2. Освоєння професійного програмного забезпечення охоплює наступні методи:

2.1) використання професійних комп'ютерних програм;

2.2) виконання навчально-професійних проєктів;

2.3) участь у ділових іграх.

3. Практичне застосування професійного програмного забезпечення включає методи, як-от:

3.1) розробка професійного контенту в цифровому форматі;

3.2) науково-практична презентація професійного контенту;

3.3) представлення професійного контенту в мережі Інтернет.

Кожний із наведених методів може характеризуватися різними рівнями представленості. Низький рівень означає, що зазначений метод не залучається або використовується у навчальному процесі незначною мірою. Середній рівень свідчить про обмежене використання методу, епізодичне залучення окремих його елементів для формування і удосконалення цифрової компетентності. Високий рівень вказує на постійне ефективне застосування методу для повноцінного розвитку компетентності бакалаврів із цифрових технологій.

Для з'ясування ступеню залучення до освітнього процесу кожного з виділених методів було проведене опитування викладачів закладів освіти України, що викладають фахові предмети за освітніми програмами «Мультимедійний дизайн», «Графічний дизайн», «Дизайн середовища», «Графічний дизайн і реклама», «Мистецтво мультимедіа», «Мультимедіа та візуальне мистецтво». Загалом в опитуванні взяли участь 50 викладачів, анкетування проводилося за допомогою гугл-форм. Результати представлені у таблиці 1. Низький рівень позначений через 1, середній -- через 2, високий -- через 3.

Таблиця 1. Рівень залучення методів формування компетентності із цифрових технологій у закладах освіти України (за результатами опитування викладачів)

№

Рівні залучення методів, %

1.1.

1.2.

1.3.

2.1.

2.2.

2.3.

3.1.

3.2.

3.3.

1

3

2

3

2

3

1

2

2

1

2

2

1

1

2

3

2

1

2

2

3

1

2

2

2

1

1

1

2

1

4

2

3

3

2

3

3

3

3

2

5

2

2

3

2

2

3

2

2

3

6

2

1

2

2

1

1

1

2

1

7

1

2

1

1

2

1

1

2

1

8

3

3

3

3

3

3

3

3

3

9

2

2

2

3

3

1

1

1

1

10

2

1

1

2

1

1

2

1

1

11

2

2

3

2

3

2

2

2

3

12

2

3

2

3

2

3

2

3

2

13

1

1

2

1

1

2

1

1

2

14

2

1

2

1

2

1

2

1

2

15

3

2

3

2

3

2

3

2

3

16

1

2

1

2

1

2

1

2

1

17

3

2

3

2

3

1

2

2

1

18

3

2

2

3

2

2

3

2

2

19

2

3

3

2

3

3

3

3

2

20

2

2

2

2

2

2

2

2

2

21

2

3

2

2

3

2

2

3

2

22

1

2

2

2

1

1

1

2

1

23

3

3

3

2

3

2

2

2

2

24

2

1

1

2

3

2

1

2

2

25

3

3

3

2

2

2

2

2

2

26

3

3

3

3

3

3

3

3

3

27

2

2

2

3

3

1

1

1

1

28

2

2

3

2

2

3

2

2

3

29

2

2

3

2

3

2

2

2

3

30

2

1

2

2

1

1

1

2

1

31

2

3

1

3

2

1

2

2

1

32

2

3

2

3

2

3

2

3

2

33

3

3

3

2

3

2

2

2

2

34

2

2

2

2

2

2

2

2

2

35

2

1

1

2

1

1

2

1

1

36

2

1

2

1

2

1

2

1

2

37

1

2

1

1

2

1

1

2

1

38

1

2

2

2

1

1

1

2

1

39

2

3

2

2

3

2

2

3

2

40

2

3

3

2

3

3

3

3

2

41

3

2

2

3

2

2

3

2

2

42

3

2

3

2

3

1

2

2

1

43

3

3

3

2

2

2

2

2

2

44

1

2

1

2

1

2

1

2

1

45

3

3

3

3

3

3

3

3

3

46

3

2

3

2

3

2

3

2

3

47

2

1

1

2

3

2

1

2

2

48

1

1

2

1

1

2

1

1

2

49

2

2

3

2

3

2

2

2

3

50

2

3

1

3

2

1

2

2

1

Опитування викладачів виявило, що в рамках напрямку теоретичного і практичного вивчення цифрових технологій рівні представленості методів розподілилися наступним чином:

1) за параметром «перегляд навчальних мультимедійних презентацій» низький рівень показали 18% респондентів, середній -- 54%, високий -- 28%;

2) за параметром «використання навчальних комп'ютерних програм» низький рівень зафіксований у 22% опитаних, середній--у 46%, високий--у 32%;

3) за параметром «проходження тестових завдань в онлайн-форматі» про низький рівень поінформували 22% викладачів, про середній -- 38%, про високий -- 40% (рисунок 1).

4)

Рис. 1. Рівень представленості теоретичного і практичного вивчення цифрових технологій

В межах напрямку освоєння професійного програмного забезпечення рівні представленості методів розподілилися так:

1) за параметром «використання професійних комп'ютерних програм» низький рівень притаманний 12% викладачів, середній -- 66%, високий -- 22%;

2) за параметром «виконання навчально-професійних проєктів» низький рівень характерний для 22% опитаних, середній -- для 32%, високий -- для 46%;

3) за параметром «участь у ділових іграх» низький рівень виявлений у 36% опитаних, середній -- у 44%, високий -- у 20% (рисунок 2).

В рамках напрямку практичного застосування професійного програмного забезпечення рівні представленості методів розподілилися наступним чином:

Рис. 2. Рівень представленості освоєння професійного програмного забезпечення

1) за параметром «розробка професійного контенту в цифровому форматі» низький рівень характерний для 32% респондентів, середній -- для 48%, високий -- для 20%;

2) за параметром «науково-практична презентація професійного контенту» про низький рівень повідомили 16% викладачів, про середній -- 64%, про високий -- 20%;

3) за параметром «представлення професійного контенту в мережі Інтернет» низький рівень продемонстрували 36% опитаних, середній -- 44%, високий -- 20% (рисунок 3).

При підрахунку отриманих даних було з'ясовано, що найнижчий показник зафіксований у параметрів «участь у ділових іграх» та «представлення професійного контенту в мережі Інтернет» (1,84), найвищий -- у параметра «виконання навчально-професійних проєктів» (2,24).

Рис. 3. Рівень представленості практичного застосування професійного програмного забезпечення

В цілому, усі показники тяжіють до середнього рівня: так, для параметру «розробка професійного контенту в цифровому форматі» показник становить 1,88, для параметру «науково-практична презентація професійного контенту» -- 2,04, для параметрів «перегляд навчальних мультимедійних презентацій», «використання навчальних комп'ютерних програм» і «використання професійних комп'ютерних програм» -- 2,1, для параметру «проходження тестових завдань в онлайн-форматі» -- 2,18.

Для з'ясування особливостей того, як різні викладачі застосовують методи формування компетентності з цифрових технологій, був проведений кластерний аналіз (таблиця 2; рисунок 4).

Перший кластер охоплює 28% викладачів (таблиця 3). Вони орієнтуються на часткове залучення навчальних та професійних комп'ютерних програм, час від часу пропонують студентам виконати навчально-професійні проєкти. Разом із тим, для них не характерне застосування навчальних мультимедійних презентацій, тестових завдань, ділових ігор. Ці респонденти не орієнтують студентів на розробку професійного контенту в цифровому форматі та представлення його в мережі Інтернет. Таким чином, ступінь залучення методів формування компетентності з цифрових технологій можна охарактеризувати як середній.

Рис. 4. Середні значення кластерів, що об'єднують викладачів за особливостями застосування методів формування компетентності з цифрових технологій

Таблиця 2. Середні значення кластерів, що об'єднують викладачів за особливостями застосування методів формування компетентності з цифрових технологій

№

Параметри

Кластер 1

Кластер 2

Кластер 3

Кластер 4

1.1.

Перегляд навчальних мультимедійних презентацій

1,500000

2,611111

1,750000

2,300000

1.2.

Використання навчальних комп'ютерних програм

1,928571

2,222222

1,000000

3,000000

1.3.

Проходження тестових завдань в онлайн-форматі

1,357143

2,777778

1,750000

2,600000

2.1.

Використання професійних комп'ютерних програм

2,142857

2,111111

1,500000

2,500000

2.2.

Виконання навчально-професійних проєктів

2,000000

2,555556

1,250000

2,800000

2.3.

Участь у ділових іграх

1,357143

1,944444

1,250000

2,800000

3.1.

Розробка професійного контенту в цифровому форматі

1,142857

2,222222

1,500000

2,600000

3.2.

Науково-практична презентація професійного контенту

1,857143

2,000000

1,250000

3,000000

3.3.

Представлення професійного контенту в мережі Інтернет

1,214286

2,222222

1,500000

2,300000

Таблиця 3 Описові статистики для першого кластера

№

Параметри

Середнє

Стандартне відхилення

Дисперсія

1.1.

Перегляд навчальних мультимедійних презентацій

1,500000

0,518875

0,269231

1.2.

Використання навчальних комп'ютерних програм

1,928571

0,615728

0,379121

1.3.

Проходження тестових завдань в онлайн-форматі

1,357143

0,497245

0,247253

2.1.

Використання професійних комп'ютерних програм

2,142857

0,662994

0,439560

2.2.

Виконання навчально- професійних проєктів

2,000000

0,877058

0,769231

2.3.

Участь у ділових іграх

1,357143

0,497245

0,247253

3.1.

Розробка професійного контенту в цифровому форматі

1,142857

0,363136

0,131868

3.2.

Науково-практична презентація професійного контенту

1,857143

0,363136

0,131868

3.3.

Представлення професійного контенту в мережі Інтернет

1,214286

0,425815

0,181319

Другий кластер включає 36% респондентів (таблиця 4). Вони активно залучають навчальні мультимедійні презентації на заняттях, достатньо часто використовують навчальні комп'ютерні програми, регулярно пропонують студентам проходження тестових завдань в онлайн-форматі. Об'єднані другим кластером викладачі орієнтують студентів на виконання навчально-професійних проєктів, схвально ставляться до розробки ними професійного контенту в цифровому форматі, його представлення в мережі Інтернет. Разом із тим, перелік використовуваних ними професійних комп'ютерних програм дещо обмежений, участь студентів у ділових іграх та їхня науково-практична презентація професійного досвіду відбувається епізодично. Загалом, такий ступінь залучення методів формування компетентності з цифрових технологій можна охарактеризувати як вище середнього.

Третій кластер об'єднує 16% опитаних (таблиця 5).

Таблиця 4 Описові статистики для другого кластера

№

Параметри

Середнє

Стандартне відхилення

Дисперсія

1.1.

Перегляд навчальних мультимедійних презентацій

2,611111

0,501631

0,251634

1.2.

Використання навчальних комп'ютерних програм

2,222222

0,427793

0,183006

1.3.

Проходження тестових завдань в онлайн-форматі

2,777778

0,427793

0,183006

2.1.

Використання професійних комп'ютерних програм

2,111111

0,323381

0,104575

2.2.

Виконання навчально-професійних проєктів

2,555556

0,511310

0,261438

2.3.

Участь у ділових іграх

1,944444

0,539305

0,290850

3.1.

Розробка професійного контенту в цифровому форматі

2,222222

0,427793

0,183006

3.2.

Науково-практична презентація професійного контенту

2,000000

0,000000

0,000000

3.3.

Представлення професійного контенту в мережі Інтернет

2,222222

0,732085

0,535948

Таблиця 5 Описові статистики для третього кластера

№

Параметри

Середнє

Стандартне відхилення

Дисперсія

1.1.

Перегляд навчальних мультимедійних презентацій

1,750000

0,462910

0,214286

1.2.

Використання навчальних комп'ютерних програм

1,000000

0,000000

0,000000

1.3.

Проходження тестових завдань в онлайн-форматі

1,750000

0,462910

0,214286

2.1.

Використання професійних комп'ютерних програм

1,500000

0,534523

0,285714

2.2.

Виконання навчально-професійних проєктів

1,250000

0,462910

0,214286

2.3.

Участь у ділових іграх

1,250000

0,462910

0,214286

3.1.

Розробка професійного контенту в цифровому форматі

1,500000

0,534523

0,285714

3.2.

Науково-практична презентація професійного контенту

1,250000

0,462910

0,214286

3.3.

Представлення професійного контенту в мережі Інтернет

1,500000

0,534523

0,285714

Проведене дослідження виявило, що ці викладачі час від часу пропонують студентам перегляд навчальних мультимедійних презентацій і проходження тестових завдань в онлайн-форматі. Що стосується інших форм роботи, то вони застосовуються дуже рідко. Зокрема, йдеться про використання як навчальних, так і професійних комп'ютерних програм, розробку та представлення студентами професійного контенту в мережі Інтернет. Такі методи, як розробка навчальних проєктів та ділові ігри, майже не використовуються. Вищесказане дозволяє оцінити ступінь залучення методів формування компетентності з цифрових технологій як нижче середнього.

Четвертий кластер включає 20% викладачів (таблиця 6).

Таблиця 6 Описові статистики для четвертого кластера

№

Параметри

Середнє

Стандартне відхилення

Дисперсія

1.1.

Перегляд навчальних мультимедійних презентацій

2,300000

0,483046

0,233333

1.2.

Використання навчальних комп'ютерних програм

3,000000

0,000000

0,000000

1.3.

Проходження тестових завдань в онлайн-форматі

2,600000

0,516398

0,266667

2.1.

Використання професійних комп'ютерних програм

2,500000

0,527046

0,277778

2.2.

Виконання навчально-професійних проєктів

2,800000

0,421637

0,177778

2.3.

Участь у ділових іграх

2,800000

0,421637

0,177778

3.1.

Розробка професійного контенту в цифровому форматі

2,600000

0,516398

0,266667

3.2.

Науково-практична презентація професійного контенту

3,000000

0,000000

0,000000

3.3.

Представлення професійного контенту в мережі Інтернет

2,300000

0,483046

0,233333

Проведений аналіз показав, що вони активно застосовують у педагогічному процесі усі наявні методи формування цифрової компетентності. Зокрема, їхні студенти регулярно використовують навчальні та професійні комп'ютерні програми, проходять тести в онлайн-форматі, виконують навчально-професійні проєкти. Об'єднані цим кластером респонденти орієнтують студентів на ефективне практичне застосування професійного програмного забезпечення, зокрема на розробку власного професійного контенту, його науково-практичну презентацію, а також представлення результатів праці в мережі Інтернет. Вищесказане дозволяє охарактеризувати такий ступінь залучення методів формування компетентності з цифрових технологій як високий.

Висновки

Проведене дослідження дозволило виокремити методи формування компетентності з цифрових технологій та з'ясувати ступінь їх залучення до педагогічного процесу. Результати аналізу показали, що в цілому методи формування цифрової компетентності представлені на достатньому рівні, усі викладачі розуміють їх значущість і важливість. Разом із тим, названі в межах представленої класифікації методи використовуються нерівномірно. З огляду на це, вбачається необхідність більш уважного ставлення до них, урізноманітнення педагогічного процесу для отримання кращого професійного результату.

компетентність цифровий педагогічний програмний

Література

1. Куриленко Н., Сліпухіна І., Меняйлов С. Розвиток поняття інформаційно-цифрової компетентності в практиці вітчизняної природничої освіти. Фізико-математична освіта. 2023. Т. 38, №2. С. 27-36.

2. Жерновникова О.А., Перетяга Л.Є., Ковтун А.В., Кордубан М.В., Наливайко О.О., Наливайко Н.А. Технологія формування цифрової компетентності майбутніх учителів засобами гейміфікації. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. Т. 75. №1. С. 170-185.

3. Михалюк А.М. Творчість та інновація: Сучасний контент. Освітологічний дискурс. 2021. Т. 34. №3. С. 32-45.

4. Тріпак М.М., Гуменюк І.Л., Шевчук О.В. Роль дистанційного навчання у формуванні цифрової компетентності викладачів в умовах діджиталізації економіки. Інклюзія і суспільство. 2022. Вип. 2. С. 2024.

5. Шевчук Л.Д., Кобильська О.Б., Шевчук О.М. Хмарні технології у формуванні цифрової компетентності майбутніх учителів інформатики. Інноваційна педагогіка. 2022. Вип. 44. Т. 2. С. 127-133.

6. Арістова Н. Формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей: інтерактивні форми організації і методи навчання. Освіта. Інноватика. Практика. 2023. Т. 11. №6. С. 612.

7. Білик В., Книш С., Омельчук О. Використання сучасних технологій у процесі формування цифрової компетентності майбутніх фахівців з фізичної рекреації. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2023. №3К(162). С. 62-66.

8. Волкова Н.П., Лебідь О.В. Формування цифрової компетентності у майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2021. №78. С. 161-166.

9. Кучма О.І., Філатов С.В. Формування професійних компетентностей майбутніх фахівців автотранспортного профілю з використанням технологій дистанційної навчальної взаємодії. Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія: Педагогіка і психологія. Педагогічні науки. 2022. №2(24). С. 181-190.

10. Севастьянова М.С. Формування цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів в умовах університетської освіти. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems. 2023. Вип. 66. С. 38-44.

References

1. Kurylenko N., Slipukhina I., Meniailov S. (2023). Rozvytok poniattia informatsiino-tsyfrovoi kompetentnosti v praktytsi vitchyznianoi pryrodnychoi osvity [Development of the concept of information and digital competence in the practice of domestic science education]. Fizyko-matematychna osvita, 38(2), 27-36. [in Ukrainian]

2. Zhernovnykova O.A., Peretiaha L.Ye., Kovtun A.V., Korduban M.V., Nalyvaiko O.O., Nalyvaiko N.A. (2020). Tekhnolohiia formuvannia tsyfrovoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv zasobamy heimifikatsii [Technology of formation of digital competence of future teachers by means of game]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, 75(1), 170-185. [in Ukrainian]

3. Mykhaliuk A.M. (2021). Tvorchist ta innovatsiia: Suchasnyi content [Creativity and innovation: Modern content]. Osvitolohichnyi dyskurs, 34(3), 32-45. [in Ukrainian]

4. Tripak M.M., Humeniuk I.L., Shevchuk O.V. (2022). Rol dystantsiinoho navchannia u formuvanni tsyfrovoi kompetentnosti vykladachiv v umovakh didzhytalizatsii ekonomiky [The role of distance learning in the formation of digital competence of teachers in the conditions of digitalization of the economy]. Inkliuziia i suspilstvo, 2, 2024. [in Ukrainian]

5. Shevchuk L.D., Kobylska O.B., Shevchuk O.M. (2022). Khmarni tekhnolohii u formuvanni tsyfrovoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv informatyky [Cloud technologies in the formation of digital competence of future computer science teachers]. Innovatsiinapedahohika, 44(2), 127-133. [in Ukrainian]

6. Aristova N. (2023). Formuvannia tsyfrovoi kompetentnosti studentiv filolohichnykh spetsialnostei: interaktyvni formy orhanizatsii i metody navchannia [Formation of digital competence of students of philology majors: interactive forms of organization and teaching methods]. Osvita. Innovatyka. Praktyka, 11(6), 612. [in Ukrainian]

7. Bilyk V., Knysh S., Omelchuk O. (2023). Vykorystannia suchasnykh tekhnolohii u protsesi formuvannia tsyfrovoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv z fizychnoi rekreatsii [The use of modern technologies in the process of forming the digital competence of future specialists in physical recreation]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia: Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoi kultury fizychna kultura i sport), 3K(162), 62-66. [in Ukrainian]

8. Volkova N.P., Lebid O.V. (2021). Formuvannia tsyfrovoi kompetentnosti u maibutnikh uchyteliv humanitarnykh spetsialnostei [Formation of digital competence in future teachers of humanitarian specialties]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh, 78, 161-166. [in Ukrainian]

9. Kuchma O.I., Filatov S.V. (2022). Formuvannia profesiinykh kompetentnostei maibutnikh fakhivtsiv avtotransportnoho profiliu z vykorystanniam tekhnolohii dystantsiinoi navchalnoi vzaiemodii [Formation of professional competences of future specialists in the motor vehicle profile using technologies of remote educational interaction]. Visnyk Universytetu imeni Alfreda Nobelia. Seriia: Pedahohika i psykholohiia. Pedahohichni nauky, 2(24), 181-190. [in Ukrainian]

10. Sevastianova M.S. (2023). Formuvannia tsyfrovoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv v umovakh universytetskoi osvity [Formation of digital competence of future primary school teachers in the conditions of university education]. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems, 66, 38-44. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены