Вплив ґаджетів на писемне мовлення здобувачів освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Кафедра педагогіки та методики початкової освіти

Вплив ґаджетів на писемне мовлення здобувачів освіти

Луців Світлана Ігорівна, кандидат педагогічних наук, доцент

Костирко Вікторія Віталіївна, студентка магістратури

Анотація

Стрімка цифровізація простору у XXI столітті внесла корективи у кожну із сфер життя людини. Протягом останніх 10-15 років батьки почали активно використовувати ґаджети у вихованні своїх дітей. Ці пристрої спершу використовували для демонстрації мультиків, що сприяло розвитку дітей, але згодом ці засоби почали застосовувати для відволікання уваги, а також щоб дитина не бешкетувала і сиділа смиренно та дивилася мультики чи грала у гру на телефоні чи комп'ютері. Та ґаджети не можуть бути «нянею» для дітей, ба більше - вони ще й перешкоджають гармонійному розвитку та вихованню.

Час, який дитина проводить за переглядом мультфільму чи грою у телефоні мав би бути заповнений заняттям, що відповідає провідній діяльності у цьому віці. Оскільки зараз батьки починають уводити телефон чи телевізор в простір дитини навіть від народження, то замінюють провідну діяльність дитини з 1-3 років - це предметна діяльність. Але зазвичай телефон з'являється у дітей вже у 3-7 років, що згубно впливає на їх розвиток.

Діти не вміють контролювати себе так, як це роблять дорослі, а батькам інколи вигідно, щоб діти сиділи тихо, були під контролем, а тому найчастіше телефон займає увагу і час, або замінює гру батьків з дітьми, гру з однолітками. Гра ж є провідною діяльністю дітей дошкільного віку, що триває в середньому з 3 до 7 років, і вона сприяє гармонійному розвитку усіх систем в організмі, а головне розвитку усного мовлення і в подальшому з писемним мовленням.

Зазначено, що необхідним є самоконтроль батьків у використанні ґаджетів для полегшення виховання їхніх дітей, оскільки у майбутньому заміна провідної діяльності відображається на розвитку усного і писемного мовлення, а також зачіпає багато інших важливих систем в організмі. Необхідно уводити ґаджети дозовано і не одразу від народження, а у віці 7-8 років.

Ключові слова: писемне мовлення, заміна провідної діяльності, гра, предметна діяльність, ґаджети.

Lutsiv Svitlana Ihorivna Candidate of Science in Pedagogical, Docent, Docent of the Departament of Pedagogy and Methods of Primary Education, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

Kostyrko Viktoriya Vitalyivna master's student, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

The influence of gadgets on the written speech of education geters

Abstract

The rapid digitization of space in the XXI century has made corrections in each of the spheres of human life. During the last 10-15 years, parents began to actively use gadgets in the education of their children. These devices were first used to show cartoons, which contributed to the development of children, but later these devices began to be used to distract attention, and also to keep the child from fighting and sitting humbly and watching cartoons or playing games. But gadgets cannot be a "nanny" for children.

The time a child spends watching a cartoon or playing a game on the phone should be filled with an activity that corresponds to the leading activity at this age. Since parents are now starting to introduce a phone or TV into the child's space even from birth, they replace the leading activity of the child from 1-3 years old - this is a subject activity. But mostly, the phone appears in children already at 3-7 years old, which has a detrimental effect on their development.

Children do not know how to control themselves in the way that adults do, and parents sometimes benefit from children sitting quietly, and therefore most often the phone replaces the play of parents with children, or play with peers. The game is the leading activity of preschool children from 3 to 7 years old, and it contributes to the harmonious development of all systems in the body, and most importantly, the development of oral and later written speech.

It is noted that self-control of parents in the use of gadgets is necessary to facilitate the education of their children, since in the future the replacement of leading activities is reflected in the development of oral and written speech, and also affects many other important systems in the body.

Keywords: written speech, replacement of leading activity, game, subject activity, gadgets.

Вступ

Постановка проблеми. Впродовж останніх 10-15 років вчителі початкової школи помічають все більше та більше випадків порушень писемного мовлення. З кожним роком проблеми, яких раніше не було, або вони проявлялися рідше, стають широко розповсюдженими. Діти частіше почали писати букви та цифри у дзеркальному вигляді, пропускати букви чи цілі склади, з кожним роком частішають випадки, коли дитина довго не може заговорити, або почати читати.

Якщо провести невеличкий аналіз того, що могло так сильно вплинути на розвиток писемного мовлення, то неозброєним оком ми побачимо і виділимо такі причини, як масове поширення ґаджетів, погіршення стану здоров'я у сучасних дітей, а також погіршення екологічних умов, знецінення освіти та глибоких знань. Сюди також можна віднести причини, що не є обґрунтованими, але побутують у суспільстві (погіршення якості освіти і т.д.).

Проте ми недооцінюємо вплив ґаджетів на дітей, не бачимо ризиків, хоча смартфони і телевізори - це незамінна річ для кожного. Батьки без остраху і усвідомлення ризиків дають дітям безрозмірно гратися чи переглядати мультфільми в смартфоні та телевізорі, щоб відволікти увагу, або заспокоїти. Але варто відзначити, що саме ґаджети, очевидно, так сильно впливають на розвиток дітей, розвиток письма і мовлення. Проблеми з екологією та зі станом здоров'я є багаторічними і сягають свого початку значно дальше, аніж проблема використання смартфонів та телевізорів дітьми.

Щоб змінити сумну динаміку погіршення якості письма дітей, а також їхнього усного мовлення - потрібно почати контролювати час використання ґаджетів, встановити допустимий вік, із якого можна розпочинати та у якому темпі нарощувати частоту використання, створити лист із переліком рекомендацій щодо використання ґаджетів дітьми, ґрунтовно дослідити вплив ґаджетів на психічний розвиток дітей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти формування та розвитку писемного мовлення, а також його порушення висвітлюються такими ученими як Н. Хомський, Л. Виготський, М. Холлідей, М. Вашуленко, О. Прищепа, К. Прищепа, М. Пентилюк, І. Кирей, Р. Боскис, О. Гопіченко, М. Савченко, Жак Лакан, Лев Виготський, Жан Піаже, Шалва Амонашвілі, Махоня В., Царик О., Малярчук А., Якимчук Г., Саєнко С., Винокур А. Аналіз провідної діяльності і вікової періодизації розглянуто такими вченими як Д. Б. Ельконін, Г.С. Костюк, Вільгельм Прейер, Альфред Біне, Ерік Еріксон, Жан Піаже. Однак вплив такого чинника як заміна провідної діяльності дитини на писемне мовлення поки що не досліджено в повному обсязі.

Мета статті - дослідження впливу заміни провідної діяльності у дітей на писемне мовлення.

Виклад основного матеріалу

Зміни у суспільстві на користь активного поширення техніки, ґаджетів та різноманітних технологій впливають на розвиток кожного із нас. Зміни відбулися та відбуваються у кожній сфері, а найголовніше те, що це суттєво впливає на народжених у цей період, а також на майбутнє покоління, хоча не всі помічають цей вплив.

Суспільство одночасно із радощами від реформувань, що відбулися і тривають надалі у всіх сферах, також відчуває страх та побоювання перед сучасними технологіями, їх впливом на життя людей. І ці побоювання не є даремними з багатьох причин. Найбільше непокоїть людей те, що технології та ґаджети можуть замінити їх, але є важливіші сфери, де вплив технології хоч і не такий помітний, але вагомий. Якщо масові зникнення професій, роботу яких виконують новітні технології, комп'ютери та інше обладнання, помітно одразу, то значне погіршення показників якості письма і мовлення дітей за останні 10-15 років майже непомітне для пересічних громадян. Але, якщо на перший погляд видається, що це дурниці, а також, що це зовсім немає зв'язку із появою телевізорів, смартфонів, планшетів та інших ґаджетів, то вчені, батьки сучасних дітей, логопеди, корекційні педагоги та вчителі доведуть зворотне - це серйозна проблема, що тісно пов'язана із технологічним прогресом.

Над дослідженням усного та писемного мовлення працювало багато вчених, таких як Н. Хомський, Л. Виготський, М. Холлідей, М. Вашуленко, О. Прищепа, К. Прищепа, М. Пентилюк, І. Кирей, Р. Боскис, О. Гопіченко, М. Савченко та ін., психологи та педагоги Жак Лакан, Лев Виготський, Жан Піаже, Шалва Амонашвілі. Але дослідженням порушень писемного мовлення, яке значно погіршилося у сучасних дітей в порівнянні із поколіннями людей, що народжувалися до технологічного прориву займалися Махоня В., Царик О., Малярчук А., Якимчук Г., Саєнко С., Винокур А. Проте кількість дослідників, що порушували питання впливу ґаджетів на письмо не таке численне.

Велика кількість науковців пропонує перелік причин, через які у дітей трапляються порушення, але серед цих причин відшукати таку, як вплив ґаджетів майже неможливо. Припускаємо, що це тільки через те, що питання недостатньо вивчене, щоб рахувати це однією із причин. Та ми дослідили проблему значного погіршення писемного мовлення здобувачів освіти і знайшли нерозривний зв'язок із появою ґаджетів.

Щоб обґрунтувати гіпотезу про зв'язок ґаджетів та значного погіршення писемного мовлення здобувачів освіти почнемо із аналізу вікової періодизації людини. Аналіз вікової періодизації дозволить зрозуміти усі тонкощі та особливості дітей, що сприятиме кращому розумінню проблеми.

Адже як зазначав Костюк Г.С.: «Науково обґрунтоване визначення періодів і фаз психічного розвитку потрібне передусім для раціональної побудови оптимальної системи навчання і виховання молодого покоління» [1].

Вікова періодизація містить ряд періодів, що мають певні характерні риси і відмінності між собою, кожен із періодів триває деякий час, а також у кожного періоду є відповідна йому провідна діяльність. Провідна діяльність - це діяльність, яка, виникаючи в рамках нової соціальної ситуації розвитку індивіда, забезпечує розв'язання психічних суперечностей і формування психічних новоутворень [2].

Найбільше нас цікавить період із 1-го по 10-тий рік життя дитини, оскільки саме в цей час найактивніше розвивається усне та писемне мовлення, у цьому проміжку діти проходять шлях від мовчання до розгорнутої розмови, від невміння тримати предмети у руках до повного оволодіння дрібною моторикою рук, що сприяє кращому оволодінню письмом, а також шлях від примітивного сприймання до аналізу та самоаналізу, а головне до синтезу. Цей проміжок вміщує у себе одразу три вікові періоди, а саме:

1. Ранній (переддошкільний) період з 1-го до 3-х років;

2. Дошкільний період з 3-х до 6-ти років;

3. Молодший шкільний період з 6-ти по 10-тий рік життя людини.

У кожного із цих періодів є характерні їм риси, проблеми, а також провідна діяльність. Провідна діяльність у ранньому періоді - це предметно-маніпулятивна діяльність, або іншими словами знайомство із предметами з навколишнього середовища дитини. Провідна діяльність дошкільного періоду - це ігрова діяльність, а молодшого шкільного віку - учіння.

Якщо провідна діяльність, що сприяє активному розвитку психіки дитини, певним чином не буде здійснюватися, то це однозначно вплине на гармонійний розвиток усього організму, а головне психіки. Адже провідна діяльність формувалася століттями, а заміна одного надважливого виду діяльності потягне за собою збій у всебічному розвитку дітей. Через систему, що формувалася століттями наш організм не здатен надто швидко підлаштовуватися під активні зміни у соціумі, оскільки звик до привичної діяльності. Інформацію про звичну для кожного періоду діяльність ми отримуємо генетично.

Розгляньмо детально вікові періоди під час яких небезпечно вводити ґаджети і зрозуміємо причинно-наслідкові зв'язки актуальної на сьогодні проблеми порушення писемного мовлення:

Ранній вік (від 1-го року до 3-х років) з провідною предметною діяльністю - це час знайомства із навколишнім середовищем і соціумом через взаємодію із предметами. Дітям у цей період цікавий кожен об'єкт, що потрапляє у їх поле зору, вони вивчають поглядом, дотиком, на смак, взаємодіють із об'єктом зацікавлення різними способами. З 1го до 3-х років відбувається становлення звичної поведінки, що побутує у суспільстві щодо використання різних предметів побуту чи об'єктів у навколишньому середовищі.

Для активного пізнання світу у цей період організм дитини стрімко розвивається, малюки краще пересуваються, бо це необхідно, щоб вивчати предмети довкола, починають розмовляти, що дозволяє комунікувати із оточенням. Але засвоюють вони способи взаємодії з елементарними предметами із побуту, оскільки психіка дитини у цей період ще не пристосована до того, щоб ознайомитися зі всім довкола. Якщо навантажити дитину пізнанням предмета, що вимагає великої затрати ресурсу психіки, то вона стане надто емоційною, збудженою і це не принесе користі. Ми маємо на увазі саме ґаджети, а це використання телевізора із показом мультфільмів, смартфона з іграми чи інших пристроїв.

Якщо у цей час дитина ще не достатньо добре розуміє як користуватися предметами довкола, то вона точно не здогадується як і для чого потрібен телевізор чи телефон, а окрім дослідження самого пристрою дитині потрібно ще й збагнути, що коїться у мультику, де задіяна величезна кількість персонажів, елементів, предметів, окрім цього мультики завжди яскраві, часто із піснями та мелодіями. Така величезна кількість подразників одночасно не сприймається якісно, це перевантажує психіку малечі, адже їй потрібно почути, побачити, зрозуміти, відчути, вивчити як це працює.

Тому у цей період строго не рекомендується використовувати ґаджети, адже ніякої користі вони не принесуть, а лише перевантажуватимуть психіку і затримуватимуть розвиток. Якщо замість дослідження предметів дитина буде переглядати мультфільми чи грати в телефоні, то вона не оволодіє діями із предметами, а це загрожує психічному розвитку, розвитку мовлення, а також письма, вмінню орієнтуватися в просторі, розуміти як використовувати предмет, які є зв'язки між об'єктами.

Письму це завадить тим, що дитина елементарно не вмітиме тримати ручку та користуватися нею чи олівцем. Це тільки через те, що, переглядаючи мультфільми чи граючи в гру, дитина не задіює уяву, вона не досліджує як це працює, не доторкається до предметів і не вміє ними користуватись, не знає як їх можна застосовувати, її психіка зайнята іншим - сприйняттям величезної кількості невідомих подразників.

* Дошкільний вік (від 3-х до 7-ми років) - це проміжок часу за який дитина розвивається через рольову гру, що і є провідною діяльністю цього періоду. Дошкільнята пізнають світ через спілкування, що відбувається під час гри. Гра сприяє не лише покращенню мовлення дітей, а й розвиває розуміння причинно-наслідкових зв'язків, соціальних та поведінкових норм, правил у суспільстві, покращує навичку соціальної взаємодії, вміння підлаштовуватися, проявляти творчість і здогадливість, а також під час гри дитина використовує аналіз та порівняння своїх дій із діями оточення.

Дошкільник починає ділитися інформацією, правильно висловлювати свої думки, ставити запитання, аналізувати відповіді, співставляти отриману інформацію із вже відомою, щоб провести аналіз та синтезувати щось нове. За цей період діти також вчаться розрізняти емоції, розвивають емпатію та починають проявляти турботу. Під кінець цього періоду дитина вже готова до зміни провідної діяльності з гри на учіння, оскільки збагнула як комунікувати, поводитися, вміє аналізувати, думати, її психіка готова до навчання у школі. Але якщо замінити провідну діяльність цього періоду з рольової гри на гру у телефоні, а також займати весь вільний час дитини переглядом мультфільмів, то розвиток дитини під загрозою.

Психіка дитини вже може впоратися із навантаженням, але замість того, щоб здобути потрібні навички, чи покращити наявні - дошкільник пасивно грає, тобто нічого нового не вивчає, не розвивається, не спілкується. Під час гри в телефоні чи комп'ютері не потрібне мовлення, не потрібно взаємодіяти із людьми. Таким чином діти мало розмовляють, не розвивають артикуляційний апарат, не сприймають якісно звуки, бо не відтворюють їх, а це значно впливає на письмо, що нерозривно пов'язане з мовленням. Дитина грає, але не отримує ніякої користі від цього, ба більше, їй це шкодить.

Ґаджети також впливають на погіршення якісних показників здоров'я, зокрема зору, опорно-рухового апарату, крім цього впливають на гармонійний розвиток організму та психіки. Щоденний перегляд мультфільмів по декілька годин також не сприяє всебічному розвитку дитини, оскільки вона теж пасивний слухач і не бере безпосередньої участі в ситуації, яку бачить на екрані, а головне не відтворює почуте, не ділиться емоціями.

Таким чином щоденний довготривалий перегляд мультфільмів, або надмірне захоплення іграми в смартфоні чи комп'ютері протягом періоду із трьох до семи років загрожує затримкою розвитку організму, мовлення, а також розвитку письма, що нерозривно пов'язане з говорінням.

Провідна діяльність дітей повинна переважати над діяльністю, що облегшує виховання через відволікання. Тому батькам дітей, що знаходяться у проміжку з 3-х до 7-ми років рекомендуємо обмежувати використання ґаджетів, а краще вводити їх поступово, дозовано. Розпочинати варто із п'яти років за переглядом розвивальних мультфільмів чи відео, а також розвивальних ігор під наглядом батьків із обов'язковим коментуванням вражень.

* Молодший шкільний вік (від 7-ми до 12-ти років) - це період з провідною навчальною діяльністю. У проміжок з восьми до дванадцяти років у дітей значно розширюється коло спілкування, покращуються усі здобуті раніше навички та здобуваються нові - це, зокрема, уміння вчитися, докладати зусиль для виконання поставлених завдань, а також навичка саморегуляції та самоконтролю, самоусвідомлення. Дитина розширює свій словниковий запас, краще висловлює свою думку, може спілкуватися на будь-яку доступну тему із однолітками чи дорослими. Це період набуття нових знань, розширення кругозору.

У цьому віці можна найшвидше помітити відхилення у розвитку організму, психіки, мовлення та письма. Якщо до цього часу дитина розвивалася негармонійно через певні обставини та вплив різноманітних чинників, то ми побачимо відставання у навчанні, сповільнення темпу набуття нових знань, зупинку в розвитку і покращенні усного та писемного мовлення.

Найчастіше вчителі та батьки помічають у дітей такого віку дивні помилки на письмі, яких не було близько 10-15 років тому. Новими помилками, які раніше не траплялися, або рідко траплялися є дзеркальне письмо букв і цифр, пропуск букв, злите написання всіх слів, окреме написання слів, перестановка букв.

Ці порушення з'являються частіше, аніж такі звичні для вчителів із досвідом помилки, як початок речення із малої букви, дописування зайвих елементів, або повторення раніше написаної букви. Ми припускаємо, що це нерозривно пов'язано із надмірним використанням ґаджетів у вихованні сучасних дітей, адже ці пристрої сповільнюють розвиток, перевантажують психіку дитини, замінюють їй гру із батьками чи друзями, пізнання світу, розмову, взаємодію із однолітками. Через використання ґаджетів не відбувається необхідне набуття навичок дітьми, що відображається на усному та писемному мовленні, а також на розвитку всього організму.

Нашою рекомендацією і найкращим вирішенням цієї проблеми буде усвідомлене введення батьками ґаджетів у виховання із розумінням усіх ризиків та з урахуванням потреб дитини відповідно її віковому періоду, а також обов'язкове встановлення графіку використання смартфона чи комп'ютера та графіку перегляду мультфільмів.

Висновки

ґаджет писемне мовлення

Ґаджети мають значний вплив на розвиток дітей, а також на формування усного та писемного мовлення, оскільки батьки активно застосовують різноманітні пристрої для трансляції мультфільмів дітям, або для гри на цих пристроях замість звичної для дітей діяльності у віці 1-3 роки, 3-7 років, а також у віці з 8 до 12-ти років. Часто телефони чи телебачення вмикаються, щоб не грати з дітьми, або щоб відволікти увагу від подразника для заспокоєння малечі. Але для дітей у віці 1-3 роки важливо пізнавати світ через взаємодію із навколишнім світом, через доторки до предметів, ознайомлення з ними, а не переглядати мультики, які перевантажують психіку дитини і не сприяють розвитку розумових та психічних функцій, а також зачатків мовлення. А у віці 3-7 років для дитини важливо пізнавати світ через гру, але гра у телефоні чи розвага у вигляді перегляду телебачення не гарантує рівномірного розвитку усіх систем організму, і головне мовлення, а батьки застосовують телефон з тих же причин, що у віці 1-3 роки, а також для розвитку з допомогою розвиткових ігор на телефоні чи комп'ютері.

А у період молодшого шкільного віку ґаджети можуть застосовуватися дітьми без належного контролю, що сприяє погіршенню якості здоров'я, а також сповільнює процес навчання і ніяк не допомагає вирішенню порушень письма чи мовлення, що виникли у попередніх вікових періодах завдяки цим пристроям.

Таким чином заміна провідної діяльності дітей згубно позначається на усному мовленні, а також на орієнтації у просторі і зорово-слуховому сприйнятті, яке мало б формуватися у процесі рольових ігор і взаємодії з предметами та людьми, а недостатній розвиток усного мовлення впливає на писемне мовлення.

Література

1. Сергєєнкова О. П., Столярчук О. А., Коханова О. П., Пасєка О. В. Вікова психологія. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - с.57.

2. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навч. посіб. 2-ге перероб. та доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 272 с.

References

1. Sergeenkova O. P., Stolyarchuk O. A., Kokhanova O. P., Pasieka O. V. (2012). Vikova psykholohiya [ Age psychology. Education manual]. Navchal'nyy posibnyk [in Ukrainian].

2. Maksimenko S.D. (2004). Zahal'na psykholohiya [ General psychology]. Navchal'nyy posibnyk [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru