Формування компетентістної моделі у підготовці майбутніх учителів іноземної мови і зарубіжної літератури на засадах конструктивної педагогіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ізмаїльський державний гуманітарний університет

Формування компетентістної моделі у підготовці майбутніх учителів іноземної мови і зарубіжної літератури на засадах конструктивної педагогіки

Тетяна Шевчук доктор філологічних наук, професор

Світлана Глущук кандидат педагогічних наук, доцент

Україна

Анотація

У статті йдеться про шляхи оптимізації формування компетентістної моделі у підготовці майбутніх учителів іноземної мови і зарубіжної літератури на засадах конструктивної педагогіки. Побудова оптимального освітнього процесу неможлива без застосування теорії системного підходу, що вимагає дотримання умов цілісності при розгляді об 'єкта дослідження з урахуванням складових її зв'язків між окремими компонентами. За основу береться досвід реалізації принципів педагогічного конструктивізму в США шляхом розробки й упровадження в освітній процес ряду навчальних підходів до вивчення іноземних мов з виокремленням кількох ефективних цільових конструктивних програм опанування іноземних мов (content-based language instruction; sheltered subject matter teaching cognitive academic language learning approach), зокрема низки сучасних навчальних підходів (topic-based learning; task-based language learning; content-based language instruction or content-oriented language learning). Автори доходять висновку, що засадничі принципи педагогічного конструктивізму та досвід США у площині підготовки вчителів іноземної мови та зарубіжної літератури мають значні переваги у порівнянні з традиційною національною системою. Застосування провідних програм навчання іноземних мов значно збагатить національні традиції та сприятиме формуванню необхідних компетенцій у здобувачів. Перевагами педагогічного конструктивізму на основі системного підходу є проблемний характер навчання та інтенсифікація педагогічного процесу; коучінг як основа педагогічної діяльності; стимуляція самонавчання; використання різних мотивувань інтенсивної навчальної діяльності здобувачів освіти; активізація внутрішнього потенціалу особистості; активна роль учня в освітньому процесі; створення атмосфери змагань та підвищеного емоційного настрою; розуміння унікальності особистості школяра, увага до його особистого зростання й розвиток проблемно-пошукового стилю мислення; результативність процесу навчання. При цьому необхідно пам'ятати, що не можна створити універсальний еталонний варіант освітнього процесу для досягнення оптимальних результатів діяльності учнів та викладачів.

Abstract

ORMATION OF A COMPETENCE MODEL IN THE TRAINING OF FUTURE TEACHERS OF FOREIGN LANGUAGES AND LITERATURE ON THE BASIS OF CONSTRUCTIVE PEDAGOGICS

Tetyana Shevchuk Doctor of Philology, Professor Izmail State University of Humanities, Ukraine

Svitlana Glushchuk PhD of Pedagogical Sciences, Associate Professor

Izmail State University of Humanities, Ukraine

The article deals with the ways of optimizing the formation of a competency model in the training of the future teachers of foreign languages and foreign literature based on constructive pedagogy. The development of an optimal educational process is impossible without applying to the theory of the system approach, which requires adherence to the terms of integrity when considering the object of research, taking into account its constituent connections between individual components. The research is based on the experience of implementing the principles of pedagogical constructivism in the USA through the development and introduction into the educational process of a number of educational approaches to learning foreign languages, with several effective targeted constructive programs for learning foreign languages being singled out (content-based language instruction; sheltered subject matter teaching cognitive academic language learning approach), as well as a number of modern educational approaches (topic- based learning; task-based language learning; content-based language instruction or content- oriented language learning). The authors conclude that the basic principles of pedagogical constructivism and the US experience in the field of training teachers of foreign languages and foreign literature have significant advantages compared to the traditional national system. The use of leading programs for learning foreign languages will significantly enrich national traditions and contribute to the formation of the necessary students' competencies. The advantages of pedagogical constructivism based on a systemic approach are the problematic nature of learning and the intensification of pedagogical process; coaching as the basis of pedagogical activity; stimulation of self-learning; use of various motivations for the intensive educational activity of the applicants; activation of the internal potential of the individual; active role of the student in the educational process; creation of an atmosphere of competition and heightened emotional mood; understanding of the uniqueness of the student's personality, attention to his personal growth and the development of a problem-searching style of thinking; effectiveness of the learning process. At the same time, it is necessary to remember that it is impossible to create a universal standard version of the educational process in order to achieve optimal results of the activities of students and teachers.

Key words: competency model, the future teachers of foreign languages and foreign literature, the theory of the system approach.

Вступ

Постановка проблеми й актуальність дослідження.

Конструктивна педагогіка як міждисциплінарна галузь наукового пізнання фокусується на оптимізації структури системи освіти через розв'язання актуальних для її складових соціально-педагогічних проблем. На сучасному етапі ключовим завданням освітян є остаточна відмова від освітньої моделі радянського зразка, заснованої на запам'ятовуванні та ієрархічних відносинах між учителем та учнем. Нова українська школа є ключовою реформою Міністерства освіти і науки України, скерованою на удосконалення підходів до навчання та змісту освіти на основі набуття певних компетентностей замість запам'ятовування фактів та понять учнями, зокрема осучаснення освітнього середовища та удосконалення відносин учителя з учнями.

У сфері вищої освіти подібні пілотні проєкти розробляються автономно на базі освітніх закладів. Основою підготовки фахівця є формування професійної компетентістної моделі. У базовому законі «Про освіту» від 29.09.2017 р. компетентність визначається як «динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність» (Закон України «Про освіту», 2017). У нашому розумінні, поняття компетентністна модель - це засадничі принципи підготовки найбільш адекватної моделі фахівця, які б відповідали національній Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки, враховували потреби ринку у спеціалістах заявленого профілю, вимоги до сучасного вчителя в українській профільній школі, а також можливості закладу вищої освіти з підготовки відповідних професіоналів. Під компетенцією як нормою освітньої підготовки ми розуміємо сукупність знань, умінь та навичок, необхідних для самореалізації фахівця. У свою чергу, компетентність є здатністю застосовувати, реалізовувати на практиці знання, вміння й мінімальний досвід діяльності, набуті за певним профілем навчання.

У Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки зазначено: «Запровадження єдиного вступного іспиту до магістратури висвітлило серйозні недоліки у вивченні іноземної мови, насамперед англійської. Без просування в цьому нагальному питанні можливий лише обмежений прогрес у розвитку міжнародної мобільності, спільних освітніх програм та досліджень з іноземними університетами, залучення кращого іноземного досвіду та іноземних інвестицій. Без знання іноземних мов здобувачі освіти не зможуть набути достатніх мультикультурних компетентностей та навичок комунікації в міжнародному контексті» (Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки, 2022: 9).

У цьому надважливому для освітян документі наголошується й на необхідності оволодіння майбутніми фахівцями ключовими компетентностями в контексті провідних світових трендів майбутнього: «Швидкі зміни, що відбуваються у суспільстві, технологіях, вимагають від фахівців як професійних, так і загальних компетентностей, зокрема здатності навчатися, критично та системно мислити, програмувати, працювати в умовах невизначеності, креативності, міжгалузевої комунікації, мультикультурності та володіння кількома, у тому числі англійською, мовами. Світовими трендами майбутнього є міждисциплінарність (мультидисциплінарність) освітніх і дослідницьких програм, свобода вибору і формування індивідуальної освітньої траєкторії» (Там само: 18).

Ступінь вивченості проблеми. Основи компетентістного підходу до навчання давно стали предметом всебічного наукового студіювання за напрямами: передумови формування професійної компетентістної моделі (Н.М. Бібік, Л.С. Ващенко, О.І. Локшина, О.В. Овчарук) (Компетентнісний підхід у сучасній освіті, 2004); методологічні підходи в моделі формування професійної компетентності (В.Г. Кремень (Кремень, 2011), О.Я. Савченко (Савченко, 2014), В.В. Химинець (Химинець, 2009) й ін.). Мета статті передбачає аналіз проблем формування компетентістної моделі у підготовці майбутніх учителів іноземної мови і зарубіжної літератури у професійній школі, а її наукова новизна визначається фокусом на засадах конструктивної педагогіки як шляху досягнення цілі.

Основний виклад матеріалу

Перелік предметних компетентностей майбутніх учителів-словесників у Стандарті вищої освіти України в галузі знань 01 - Освіта/Педагогіка спеціальності 014 Середня освіта за предметними спеціальностями 014.02 «Мова та зарубіжна література» (із зазначенням мови) першого освітнього рівня (бакалаврського) передбачає наступне:

«ПК 1. Здатність застосовувати досягнення сучасної методичної і філологічної наук, освітніх концепцій у процесі навчання іноземної мови і зарубіжної літератури в закладі середньої освіти.

ПК 2. Здатність проєктувати педагогічну діяльність, володіти професійно - методичною компетентністю для планування і проведення занять з іноземної мови та зарубіжної літератури.

ПК 3. Здатність використовувати ефективні шляхи формування мовної, мовленнєвої та соціокультурної компетентностей школярів у процесі навчання іноземної мови. педагогічний конструктивізм іноземний мова

ПК 4. Здатність застосовувати практичні навички моделювання, конструювання освітнього процесу і змісту іншомовної підготовки для проведення навчальних занять та позакласних заходів з іноземної мови та зарубіжної літератури у середніх навчальних закладах, в тому числі за умов дистанційного та змішаного навчання.

ПК 5. Здатність визначати комунікативну, пізнавальну, номінативну, емоційно - експресивну та інші функції мови, характеризувати мовні та мовленнєві одиниці у порівнянні з одиницями рідної мови.

ПК 6. Здатність виявляти закономірності літературного процесу, визначати специфіку і значення художніх концепцій і літературних творів у контексті суспільно-літературної ситуації, літературної критики і культурної епохи; давати оцінку художнього твору; визначати роль системи образів, сюжету, композиції та засобів виразності в їх поєднанні; характеризувати творчу індивідуальність автора.

ПК 7.Здатність дотримуватися сучасних норм іноземної мови в усній та писемній професійній та міжособистісній комунікації з урахуванням комунікативної ситуації та комунікативного завдання відповідно до етичних і моральних норм поведінки, прийнятих в іншомовному середовищі» (Проєкт стандарту, 2023).

Процес формування предметних компетентностей відбувається за двома напрямами: ключовими (мовознавча, літературознавча, соціальна, полікультурна, інформаційна, комунікативна, творча, самоосвітня) та предметними (мовленнєва, мовна, лексична, граматична, орфографічна, орфоепічна, семантична, функціональна, стилістична, риторична, інтелектуальна, креативна (Пентилюк, 2010), а у річищі літератури - читацька, ціннісно-світоглядна, комунікативно-мовлєннєва, діяльнісна, громадянська, продуктивна, народознавча, загальнокультурна, інформаційна, інтеркультурна, навально-пізнавальна, емоційна, рефлексивна, особистісна) (Ситченко, 2014). Ключові компетентності є універсальними за сферою застосування. Їх надпредметний характер обумовлює не тільки набуття глибоких фахових знань з предмета, але й сприяє формуванню всебічно розвинутої особистості майбутнього викладача іноземної мови та зарубіжної літератури.

На наше переконання, успішній реалізації компетентістно-орієнтованого навчання у вищій школі сприятиме запровадження засадничих принципів конструктивної педагогіки, а саме - заснованої на системному підході педагогічної творчості у спілкуванні зі здобувачами вищої освіти, що забезпечує відчутну інтенсифікацію процесу навчання через застосування активних методів та засобів.

В основу педагогічного конструктивізму покладено інтерпретацію теорії когнітивного розвитку знаних психологів і філософів ХХ ст. (Жан Піаже, Пауль Вацлавік, Ернст фон Глазерсфельд, Умберто Матурана, Франциско Варела, Гайнц фон Ферстер й ін.) щодо особливостей мислення дитини як суб'єкта пізнання. За переконанням послідовників Піаже, суб'єктом процесу навчання є як учень, так і педагог. Відкритість інформаційних ресурсів та інтенсифікація педагогічного процесу на початку ХХІ століття довели неактуальність моделі ієрархічного навчання та доцільність застосування засадничих принципів конструктивної педагогіки.

Реалізація принципів педагогічного конструктивізму продуктивно реалізувалася в США шляхом розробки й упровадження в освітній процес низки навчальних підходів до вивчення іноземних мов. Цей досвід може бути корисним в українській вищій школі при підготовці вчителів іноземної мови. Можна виокремити наступні ефективні програми інтегрованого підходу навчання іноземних мов, близькі до методологічних засад конструктивної педагогіки:

• content-based language instruction;

• sheltered subject matter teaching

• cognitive academic language learning approach

CONTENT-BASED LANGUAGE INSTRUCTION (CBLI). Змістовне навчання мови - це інтегрований підхід, за якого мова розвивається в контексті подачі контенту, що підтримується культурно та лінгвістично. «Захищене навчання» - це аналогічний термін, що використовується для опису навчання, яке робить вміст зрозумілим з одночасним зосередженням на питаннях розвитку мови. Складовими програми змістовного навчання мови є практики культурно-мовної підтримки (clsp); освоєння другої мови; методи навчання та диверсифікована підтримка. Emergent bilingual (EB) student (емерджентний двомовний (EB) студент) - це термін, який замінив English learner (EL) у Техасі, а також колишній термін обмеженого знання англійської мови (LEP) і описує студента, який знаходиться в процесі володіння англійською мовою та іншою мовою як основною або рідною мовою студента. Позначка ЕВ вживається, щоб критично підкреслити переваги студентів, які вивчають англійську мову та можуть розраховувати на інші мови як частину своїх комунікативних здібностей. Цей принцип виник як додатковий спосіб розгляду учнів, які приходять до школи, не знаючи англійської мови, а відтак їхні знання іншої мови перетворились на позитивний каркас, до якого можна додати англійську, а рідна мова продовжує розвиватися так, щоб учень усвідомив свій повний білінгвізм. Таким чином, адитивний білінгвізм є підходом до другого викладання мови, в якій друга мова розглядається як додаток до першої мови учня, а не як заміна їй.

Практика культурної та лінгвістичної підтримки (CLSP) у програмі змістовного навчання мови передбачає цільові зв'язки з культурою, мовою та життєвим досвідом здобувачів у контексті шкільної екологічної системи. Вони важливі для ефективного сприяння педагогами розвитку емоційних, мовних та пізнавальних потреб студентів. Щоб забезпечити справедливість в освіті студентів, що навчаються за програмою CBLI, освітяни (включаючи вчителів і адміністративне керівництво) повинні: «цінувати та навмисно прагнути зрозуміти різноманітні фонди лінгвістичних і культурних знань, попередній досвід та інтереси своїх студентів; використовувати культурні та мовні ресурси студентів як основу для навмисного навчання зв'язків, що впливають на мовний розвиток і академічні досягнення; створити атмосферу інклюзивності, яка гарантує, що учні відчуватимуть себе поміченими та почутими в класі налаштування; використовувати диференційовані методи для забезпечення справедливого доступу до мови та контенту» (Content-Based Language Instruction).

Методи викладання мови, засновані на змісті, є важливими, оскільки викладачі регулярно планують і проводять навчання для студентів EB та обмірковують ефективність на основі оцінки успішності студентів. CBLI підключається до лінгвістично пристосованого навчання змісту, згаданого в Стандартах володіння англійською мовою (ELPS), охоплюючи орієнтовані на мову методи, які можуть використовуватися будь-якою мовою навчання для підтримки мовного розвитку. Методи CBLI базуються на таких принципах:

1) комунікація (comprehensible input / зрозуміле введення): ознайомлення; значуща практика зі змістовним наповненням; використання ресурсів, вбудованих у контекст: візуальні елементи, жести, реалії, символи; чітко сформульовані інструкції до завдань; зосередження на комунікативних функціях над формою;

2) «послідовний каркас» (Sequenced Scaffolded): чітке навчання академічною мовою: актуалізація попередніх знань; міжмовні зв'язки та доступ до автентичних мовних ресурсів; альтернативні можливості оцінювання для демонстрації знання змісту;

3) «риштування» (Scaffolded): структурована підтримка розвитку структурованої усної мови; змістовне та автентичне спільне навчання; навчальне моделювання з використанням ескізів і графічних органайзерів; акцент на контекстуальні опори в текстах тощо (Там само).

SHELTERED SUBJECT MATTER TEACHING - програма «захищеного викладання», побудована з урахуванням принципів захищеного навчання. Ці методи не прив'язані до ексклюзивної програми чи навчального плану, а є інструментами для викладання та навчання, які можна застосувати та включити до будь-якої існуючої програми для сприяння розвитку мови. Всі стратегії зосереджені навколо основної мети - розширення основних знань без шкоди для цілісності змісту уроку. Стратегії, пов'язані з цією педагогічною програмою, сприяють академічно орієнтованому спілкуванню студентів, навичкам внутрішнього та взаємозалежного вирішення проблем, ефективній співпраці та розвитку навичок здорового міжкультурного спілкування. Ці практики приносять користь як нещодавно прибулим, так і звичайним учням, і їх можна модифікувати, щоб підтримувати здобувачів освіти в різних класах і рівнях мовленнєвих навичок.

Програма Sheltered Instruction є не скільки методологією, а радше гіпотезою розуміння вивчення мови. Вона заснована на ідеях американського лінгвіста Стефена Крашена про гіпотетичну здатність реціпієнта сприймати незрозумілі йому аспекти іншої мови «в розвитку». Дослідник переконаний, що студенти на початковому рівні на уроках другої мови, викладання якої засноване на «гіпотезі розуміння» С. Крашена, незмінно перевершують студентів на уроках, заснованих на тестах для формування навичок спілкування, і виконують тести принаймні так само, а часто й дещо краще, ніж учні на уроках, заснованих на вдосконаленні граматичних навичок (Krashen, 1989: 440-464). Програма «Захищене навчання» є прямою реалізацією гіпотези розуміння С. Крашена. Її головна мета - надати тим, хто вивчає мову, зрозумілу інформацію через застосування спеціальних навчальних інструментів і практик із зосередженням на змісті, а не на мові. Методичні принципи навчання скеровані на вивчення мови в природних умовах, через контакт із зрозумілим введенням у тему, або невеликим відсотком засвоєння фрагментів мови. Це прямо суперечить теорії розвитку навичок, яка наполягає на прямому, механічному вивченні граматики, лексики та орфографії. Відтак стратегії формування навичок є усвідомленими педагогічними практиками, тоді як навчання на основі розуміння є підсвідомим і непрямим.

Основні елементи захищеного навчання включають такі компоненти: «відповідний темп; змінена мова; буденність і передбачуваність; використання візуалів, реалій та маніпулятивів; чітко представлена мова тіла, жести та міміка; основи речення; відповідна мовна підтримка технологій; моделювання; традиційні або інтерактивні дошки зі словами; інтерактивний блокнот; кілька способів оцінювання/засобів демонстрації розуміння; графічні організатори (такі, як моделі Фрейєра, діаграми Венна або відображення слів)» (Sheltered instruction). Стратегії «захищеного навчання» перегукуються з іншими педагогічними методами, як-от: викладання та навчання з урахуванням культурних особливостей, що призводить до особливо динамічних соціально-академічних результатів учнів.

COGNITIVE ACADEMIC LANGUAGE LEARNING APPROACH - Когнітивний академічний підхід до вивчення мови (CALLA) як навчальна програма використовується для тих, хто опановує англійську мову (ELL), що зосереджується на викладанні за змістовою програмою. Цей вбудований підхід базується на теорії засвоєння мови, розробленій Джимом Каммінсом (Jim Cummins) із виокремленням двох типів навчання, необхідних студентам ELL: базові навички міжособистісного спілкування (BICS) та когнітивне академічне володіння мовою (CALP). Ця теорія вплинула на навчання в класі, оскільки вчителі використовують навчальну модель CALLA, яка включає навчання англійської мови в зміст навчання. Цей вбудований підхід дозволяє учням набути навичок володіння англійською мовою, надаючи при цьому доступ до основного вмісту на рівні класу (Cognitive Academic Language Learning Approach).

Розробник програми Джим Каммінс виходив з переконання про три основні типи знання: декларативні (фактичні знання, які дозволяють учневі пригадувати, ідентифікувати, класифікувати та узагальнювати, визначати ключову лексику та згадувати важливу інформацію), процедурні (знання, що використовуються для розв'язання багатоетапної математичної задачі, коли учень може визначити, який тип техніки потрібно застосувати, а потім виконати кроки процедури, щоб отримати правильну відповідь) та метакогнітивні (навчання, пов'язане із самопізнанням і аналізом когнітивних процесів для допомоги учневі проаналізувати точку зору іншої людини або персонажа в художньому творі).

«Когнітивний академічний підхід до вивчення мови (CALLA), як зазначають Анна Уль Шамот і Дж. Майкл О'Меллі, - розроблений для студентів з обмеженим рівнем знання англійської мови. CALLA надає перехідні інструкції для учнів початкової та середньої школи на середньому та просунутому рівнях ESL. Цей підхід сприяє розвитку академічного мовлення англійської мови через предметні інструкції з природничих наук, математики та соціальних наук. У CALLA студенти опановують стратегії навчання, отримані з когнітивної моделі навчання, щоб допомогти їм зрозуміти та зберегти як мовні навички, так і концепції в областях змісту» (Chamot, 1987: 227). Стратегії CALLA включають планування (врахування попереднього знання мови та професійного досвіду щодо ефективних стратегій для різних типів навчальних цілей; наочних ресурсів, допомога учням у плануванні того, як отримати доступ до додаткових освітніх ресурсів для підтримки навчання за профільним спрямуванням), моніторинг (офіційний і неофіційний контроль процесу навчання) та оцінку (оцінювання знань студентів ELL щодо змісту та вивчення мови за допомогою неформальних або формальних методів). Навчання на основі CALLA використовує метод «риштування», що є навчальною стратегією, яка забезпечує високий рівень навчальної підтримки, коли студенти вперше ознайомлюються з новим змістом або навичками, а потім повільно припиняє підтримку, коли студенти стають більш досвідченими та незалежними у знаннях або продуктивності.

Окрім цільових конструктивних програм навчання іноземних мов, можемо виокремити низку сучасних навчальних підходів:

• topic-based learning;

• task-based language learning;

• content-based language instruction or content-oriented language learning.

TOPIC-BASED LEARNING як тематичний підхід до навчання випливає з викладання англійської мови за допомогою таких навчальних предметів, як природничі науки, математика, музика, мистецтво, соціальні науки, технології, література та психологія.

TASK-BASED LANGUAGE LEARNING як принцип навчання мови через виконання завдань зосереджується на використанні автентичної мови для виконання значущих завдань з метою розвитку вільного володіння цільовою мовою та впевненості студентів.

CONTENT-BASED LANGUAGE INSTRUCTION як метод «змістовної інструкції» фокусується на певній темі чи предметі, на яких під час уроку учні зосереджені на тому, щоб щось дізнатися: від серйозної наукової теми до улюбленої поп-зірки, актуальної новини, фільму тощо. Вони вивчають цей предмет, використовуючи мову, яку намагаються опанувати, а не свою рідну мову, як інструмент для розвитку знань, і таким чином вони розвивають свої мовні здібності цільовою мовою. Вважається, що це більш природний спосіб розвитку мовних здібностей, який більше відповідає способу вивчення рідної мови.

Висновки

Засадничі принципи педагогічного конструктивізму й досвід США у площині підготовки вчителів іноземної мови та зарубіжної літератури мають значні переваги у порівняні з традиційною національною системою. Застосування провідних програм навчання іноземних мов значно збагатить національні традиції та сприятиме формуванню необхідних компетенцій у здобувачів. Перевагами педагогічного конструктивізму на основі системного підходу є проблемний характер навчання та інтенсифікація педагогічного процесу; коучінг як основа педагогічної діяльності; стимуляція самонавчання; використання різних мотивувань інтенсивної навчальної діяльності здобувачів; активізація внутрішнього потенціалу особистості; активна роль учня у навчальному процесі; створення атмосфери змагань та підвищеного емоційного настрою; розуміння унікальності особистості учня, увага до його особистого зростання й розвиток проблемно-пошукового стилю мислення; результативність процесу навчання. Побудова оптимального освітнього процесу неможлива без застосування теорії системного підходу, що вимагає дотримання умов цілісності при розгляді об'єкта дослідження з урахуванням складових її зв'язків між окремими компонентами. При цьому необхідно пам'ятати, що не можна створити універсальний еталонний варіант освітнього процесу для досягнення оптимальних результатів діяльності учнів та викладачів.

Джерела і література

1. Закон України «Про освіту». Відомості Верховної Ради. 2017. № 38-39. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2145-19#Text

2. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека освітньої політики: колективна монографія / [Н.М. Бібик, Л.С. Ващенко, О.І. Локшина [та ін.]; за ред. О.В. Овчарук. К.: «К.І.С.», 2004. 112 с.

3. Кремень В. Г. Філософія людиноцентризму в освітньому просторі: моногр. 2-ге вид. Київ: Т-во «Знання» України, 2011. 520 с.

4. Пентилюк М.І. Компетентнісний підхід до формування мовної особистості в євроінтеграційному контексті. Українська мова і література в школі. 2010. № 2. С. 2-5.

5. Савченко О. Я. Реалізація компетентнісного підходу в початковій освіті: досягнення та невирішені проблеми. Рідна школа. 2014. № 4-5. С. 12-16.

6. Ситченко А. Л. Навчально-технологічна концепція літературного аналізу. К.: Ленвіт, 2004. 304 с.

7. Проєкт стандарту вищої освіти України в галузі знань 01 - Освіта/Педагогіка спеціальності 014 Середня освіта за предметними спеціальностями, 2023. С. 16-17. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-do-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-standartu- vishoyi-osviti-zi-specialnosti-014-serednya-osvita-na-pershomu-bakalavrskomu-rivni-vishoyi- osviti

8. Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/2022/04/15/VO.plan.2022-2032/Stratehiya.rozv.VO- 23.02.22.pdf

9. Химинець В.В. Інноваційна освітня діяльність. Тернопіль: Мандрівець, 2009. 360 с.

10. Content-Based Language Instruction (CBLI) Quick Guide. URL: https://www.txel.org/media/odznlxeq/cbli-quick-guide.pdf

11. Chamot A., O'Malley J. M. The Cognitive Academic Language Learning Approach: A Bridge to the Mainstream. TESOL Quarterly. 1987. Vol. 21. No. 2. P. 227-249. URL: https://www.jstor.org/stable/3586733

12. Cognitive Academic Language Learning Approach. URL: https://study.com/learn/lesson/cognitive-academic-language-learning-approach

13. Krashen S. We Acquire Vocabulary and Spelling by Reading: Additional Evidence for the Input Hypothesis. The Modern Language Journal. 1989. Vol. 73. No. 4. Winter. P. 440-464. URL: https://www.jstor.org/stable/326879

14. Sheltered instruction: micro introduction. URL: https://diversifi-ed.com/explore/2020/9/19/what-is-sheltered-instruction

References

1. Zakon Ukrayiny «Pro osvitu». (2017). Vidomosti Verkhovnoyi Rady. № 38-39. [in Ukrainianl. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text

2. Kompetentnisnyy pidkhid u suchasniy osviti: svitovyy dosvid ta ukrayins 'ki perspektyvy: Biblioteka osvitn'oyi polityky: kolektyvna monohrafiya (2004). [N.M. Bibyk, L.S. Vashchenko, O.I. Lokshyna [ta in.l; za red. O.V. Ovcharuk. K.: «K.I.S.». 112 р. [in Ukrainian].

3. Kremen' V. H. (2011). Filosofiya lyudynotsentryzmu v osvitn'omu prostori: monohr. 2-he vyd. Kyyiv: T-vo «Znannya» Ukrayiny. 520 р. [in Ukrainianl.

4. Pentylyuk M.I. (2010). Kompetentnisnyy pidkhid do formuvannya movnoyi osobystosti v yevrointehratsiynomu konteksti. Ukrayins'ka mova i literatura v shkoli. №2. Р. 2-5. [in Ukrainianl.

5. Savchenko O. YA. (2014). Realizatsiya kompetentnisnoho pidkhodu v pochatkoviy osviti: dosyahnennya ta nevyrisheni problemy. Ridna shkola. № 4-5. Р. 12-16. [in Ukrainianl.

6. Sytchenko A. L. (2004). Navchal'no-tekhnolohichna kontseptsiya literaturnoho analizu. K.: Lenvit. 304 р. [in Ukrainianl.

7. Proyekt standartu vyshchoyi osvity Ukrayiny v haluzi znan' 01 - Osvita/Pedahohika spetsial'nosti 014 Serednya osvita za predmetnymy spetsial'nostyamy. (2023). Р. 16-17. [in Ukrainianl. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-do-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-standartu-vishoyi-osviti-zi-specialnosti-014-serednya-osvita-na-pershomu-bakalavrskomu-rivni-vishoyi-osviti

8. Stratehiya rozvytku vyshchoyi osvity v Ukrayini na 2022-2032 roky. [in Ukrainian]. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/2022/04/15/VO.plan.2022-2032/Stratehiya.rozv.VO- 23.02.22.pdf

9. Khymynets' V.V. (2009). Innovatsiyna osvitnya diyal'nist'. Ternopil': Mandrivets'. 360 p.

10. Content-Based Language Instruction (CBLI) Quick Guide. [in Ukrainian]. URL: https://www.txel.org/media/odznlxeq/cbli-quick-guide.pdf

11. Chamot A., O'Malley J. M. (1987). The Cognitive Academic Language Learning Approach: A Bridge to the Mainstream. TESOL Quarterly. 1987. Vol. 21, No. 2. P. 227-249. [in Ukrainian]. URL: https://www.jstor.org/stable/3586733

12. Cognitive Academic Language Learning Approach. [in Ukrainian]. URL: https://study.com/learn/lesson/cognitive-academic-language-learning-approach

13. Krashen S. (1989). We Acquire Vocabulary and Spelling by Reading: Additional Evidence for the Input Hypothesis. The Modern Language Journal. Vol. 73. No. 4. P. 440-464. [in Ukrainian]. URL: https://www.jstor.org/stable/326879

14. Sheltered instruction: micro introduction. [in Ukrainian]. URL: https://diversifi-ed.com/explore/2020/9/19/what-is-sheltered-instruction

Размещено на Allbest.ru