Управління та контроль під час підготовки спортсменів

Роль тренера в управлінні та контролі процесу підготовки спортсменів. Оптимізація процесу підготовки і змагальної діяльності спортсмена. Об’єктивна оцінки підготовленості і функціональних можливостей організму, техніко-тактичні плани участі у змаганнях.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.03.2024
Размер файла 27,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Кафедра теорії і методики спорту

Кафедра теорії і методики фізичного виховання

Національний університет «Чернігівська політехніка»

Кафедра фізичної реабілітації

Ізмаїльский державний гуманітарний університет

Кафедра фізичного виховання, спорту та здоров'я людини

Управління та контроль під час підготовки спортсменів

Драчук А.І., к. н. ф.-в. с., професор

Антонюк А.Е., викладач

Романенко В.В., к. н. ф.-в. с., доцент

Драгунов Д.М., д-р філософії, доцент

Рощін І.Г., д.п.н., доцент

Анотація

У статті розглядаються управління та контроль під час підготовки спортсменів. Зазначено, що збільшення обсягу тренувань сьогодні вже не вирішує нагальних проблем сучасного спорту та підготовки висококваліфікованих спортсменів, а навпаки таїть у собі можливість розвитку перевантажень і перенапруженості. Раціональна підготовка спортсменів сьогодні може бути досягнута тільки шляхом оптимізації тренувального процесу на строго науковій основі. Визначено, що тренувальний процес спортсменів розглядається як складна динамічна система, в якій роль суб'єкта управління бере на себе тренер-викладач, а роль об'єкта управління - сам спортсмен, команда або тренувальна група. Обґрунтовано, що управління тренувальним процесом здійснюється тренером за активної участі спортсмена і складається з трьох груп процесів: збору інформації про стан спортсмена; аналізу цієї інформації на основі порівняння фактичних параметрів; прийняття та реалізація рішень.

Проаналізовано основні стадії управління тренувальним процесом. Акцентовано увагу на тому, що ефективність процесу підготовки спортсменів обумовлена використанням засобів і методів комплексного контролю як інструменту управління, що дозволяє здійснювати зворотні зв'язки між тренером і спортсменом та підвищувати рівень ефективності вирішення поставлених завдань. Окреслено, що комплексність контролю реалізується тільки тоді, коли реєструються три групи показників, а саме: показники тренувальних і змагальних дій; показники функціонального стану і підготовленості спортсмена, зареєстровані в стандартних умовах; показники стану зовнішнього середовища. Зроблено висновок, що управління і контроль у спорті пов'язані із забезпеченням спортсменів постійною інформацією про ефективність їхніх дій, дотримання техніко-тактичних планів і специфіки участі у спортивних змаганнях. У кожному виді спорту існує своя система оперативного управління. У деяких видах спорту вона досить проста і дозволяє спортсмену коригувати свої дії на основі об'єктивної інформації, отриманої від тренера.

Ключові слова: спорт, спортсмени, управління, контроль, комплексний контроль.

Annotation

Management and control during the training of athletes

Drachuk A.I., Candidate of Sciences in Physical Education and Sports, Professor of the Department of Theory and Methodology of Sport; Antoniuk A.E., teacher of the department of theory and methods of physical education; Romanenko V.V., Candidate of Sciences in Physical Education and Sports, Associate Professor of the Department of Theory and Methodology of Sports, Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University

Drahunov D.M., Doctor of Philosophy, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Physical Rehabilitation, Chernihiv Polytechnic National University

Roshchin I.H., Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Physical Education, Sports and Human Health, Izmail State University of the Humanities

The article deals with management and control in the training of athletes. It is noted that the increase in the volume of training today no longer solves the urgent problems of modern sports and training of highly qualified athletes, but rather conceals the possibility of developing overloads and overstrain. Rational training of athletes today can only be achieved by optimizing the training process on a strictly scientific basis.

It is determined that the training process of athletes is considered as a complex dynamic system in which the role of the subject of management is assumed by the coach-teacher, and the role of the object of management is the athlete, team or training group. It is substantiated that the management of the training process is carried out by the coach with the active participation of the athlete and consists of three groups of processes: collecting information about the athlete's condition; analyzing this information based on a comparison of actual parameters; making and implementing decisions.

The main stages of training process management are analyzed. It is emphasized that the effectiveness of the athlete training process is due to the use of means and methods of integrated control as a management tool that allows for feedback between the coach and the athlete and increases the level of efficiency of solving the tasks. It is outlined that the complexity of control is realized only when three groups of indicators are registered, namely: indicators of training and competitive actions; indicators of the functional state and fitness of the athlete, registered in standard conditions; indicators of the state of the external environment.

It is concluded that management and control in sports are associated with providing athletes with constant information about the effectiveness of their actions, compliance with technical and tactical plans and the specifics of participation in sports competitions. Each sport has its own operational management system. In some sports, it is quite simple and allows the athlete to adjust their actions based on objective information received from the coach.

Keywords: sports, athletes, management, control, integrated control.

Постановка проблеми

Збільшення обсягу тренувань сьогодні вже не вирішує нагальних проблем сучасного спорту та підготовки висококваліфікованих спортсменів, а навпаки таїть у собі можливість розвитку перевантажень і перенапруженості. Раціональна підготовка спортсменів сьогодні може бути досягнута тільки шляхом оптимізації тренувального процесу на строго науковій основі.

Під оптимізацією тренування розуміється цілеспрямований розподіл впливу тренування на конкретні функціональні можливості спортсмена з метою досягнення максимальних результатів у змаганнях. Така оптимізація можлива лише при активному і цілеспрямованому управлінні тренувальним процесом. Проблема управління і контролю спортивного тренування вважається однією з центральних проблем сучасної спортивної науки, саме тому ми вважаємо за необхідне дослідити проблематику управління і контролю в тренувальному процесі спортсменів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволив визначити, що дослідженням зазначеної нами проблематики займалися: K. Віхров, М. Годік, А. Данілов, В. Селуянов, А. Шамардін.

Дослідженню аналізу управлінської діяльності тренерів присвячені роботи: В. Запорожанова, І. Максименко, М. Носка, Р. Насімова, Г. Шипуліна, Ю. Шкребтія.

Мета статті полягає у визначенні та обґрунтуванні основних видів управління та контролю під час підготовки спортсменів.

Виклад основного матеріалу

Тренувальний процес спортсменів розглядається як складна динамічна система, в якій роль суб'єкта управління бере на себе тренер-викладач, а роль об'єкта управління - сам спортсмен, команда або тренувальна група.

Складність системи спортивного тренування полягає в тому, що вона складається з безлічі взаємозалежних і взаємодіючих елементів (фізичних, технічних, тактичних і психологічних аспектів). Під впливом спортивного тренування спортсмени (команди) переходять з одного якісного стану в інший (системна динаміка). Цей процес також є безперервним.

Головна відмінність управління спортивним тренуванням полягає в тому, що об'єктом є людина, складна саморегульована система. Тому завданням тренера є розвиток загальної здатності спортсмена до самоуправління. Ефективність спортивного тренування також безпосередньо залежить від здатності спортсмена управляти і самовдосконалюватися.

У системі взаємовідносин «тренер-спортсмен-команда-тренер» важливо зміцнювати взаємозв'язок. Творча робота зі спортсменами з метою розвитку самоуправління та самовдосконалення є однією з найважливіших передумов управління.

Цикл управління існує протягом тренувального заняття, а також протягом тижня, етапу, періоду, наступного року тощо. Залежно від динаміки управлінських циклів використовуються різні види планування: оперативне, поточне та перспективне.

Планування є однією з основних функцій управління. Воно визначає не тільки зміст усього навчального процесу, а й систему роботи тренера. Управляти - означає дивитися в майбутнє і передбачати його. Планування підготовки спортсменів ґрунтується на загальних принципах і методах, що використовуються в системі спортивного тренування. Загалом, планування здійснюється як для кожного окремого гравця, так і для команди в цілому. Плани складаються як для окремих спортсменів, так і для команд [1, с. 104].

Серцем системи спортивної підготовки є тренувальний процес. Успішне управління вимагає такої організації, яка досягає максимального ефекту при мінімальних витратах часу, грошей і енергії.

Це завдання може бути успішно виконане лише за умови глибокого розуміння основних функцій управління тренувальним процесом та їх творчого застосування на практиці.

Управління тренувальним процесом здійснюється тренером за активної участі спортсмена і складається з трьох груп процесів:

- Збору інформації про стан спортсмена, що включає показники фізичного, технічного і тактичного стану, психічного стану, реакції різних функціональних систем на тренувальні та змагальні навантаження, параметри змагальної діяльності тощо.

- Аналізу зібраної інформації на основі порівняння фактичних параметрів з параметрами, що визначаються, розробкою методів планування та корекції характеристик тренувальної або змагальної діяльності для досягнення певного ефекту.

- Прийняття та реалізація рішень через розробку та реалізацію цілей і завдань, планів і програм, ресурсів і методів тощо.

Основою управління процесом спортивного тренування є різноманітні здібності спортсмена, коливання його функціонального стану, які постійно змінюються і інформація яка передається від спортсмена до тренера за допомогою чотирьох видів зворотного зв'язку:

1) Інформація, що передається від спортсмена до тренера (самопочуття, ставлення до роботи, настрій тощо).

2) Дані про поведінку спортсмена (обсяг тренувань, результативність, помилки тощо).

3) Дані про безпосередній ефект тренування (ступінь і тип змін у функціональних системах, викликаних тренувальним навантаженням).

4) Інформація про відстрочені та кумулятивні ефекти тренування (зміни в тренувальному статусі та підготовленості спортсмена).

Ефективність управління станом спортсмена, тренувальним процесом і змагальною діяльністю визначається багатьма елементами, які можна звести до трьох основних груп

1) Передумови

2) Процес

3) Виконання.

Облік всіх цих елементів в їх складному взаємозв'язку виключно важливий для сприятливого протікання процесу управління.

Спортивне тренування є ефективним тільки при умові успішного вирішення завдань всіх складових частин підготовки спортсменів. Ю. Клещев розробив схему управління тренувальним процесом за включає в себе наступні стадії:

1. Збір інформації (психолого-педагогічні властивості особистості спортсмена; змагальна діяльність; рівень фізичного стану і техніко-тактичної майстерності; навантаження; соціальне й географічне середовище, в якому спортсмен живе, тренується, змагається).

2. Аналіз отриманої інформації (інтуїтивно-логічний, статистичний).

3. Прийняття рішень (програмування, планування навчально- тренувального та виховного процесу).

4. Реалізація прийнятих програм і планів.

5. Контроль за ходом реалізації та внесення необхідних корекцій [2, с. 141-142].

Ефективність процесу підготовки спортсменів обумовлена використанням засобів і методів комплексного контролю як інструменту управління, що дозволяє здійснювати зворотні зв'язки між тренером і спортсменом та підвищувати рівень ефективності вирішення поставлених завдань.

Метою контролю є оптимізація процесу підготовки і змагальної діяльності спортсменів на основі об'єктивної оцінки різних сторін підготовленості і функціональних можливостей організму. Інформація, яка є результатом вирішення завдань контролю, реалізується в процесі прийняття управлінських рішень, які використовуються для оптимізації структури і змісту процесу підготовки та змагальної діяльності.

Об'єктом контролю в спорті є зміст навчально-тренувального процесу, змагальної діяльності, стан різних сторін підготовленості спортсменів (технічної, фізичної, тактичної тощо), можливості функціональних систем [3, с. 36].

Контроль є однією із найважливіших сторін спортивного тренування. Проведення контролю вимагає дотримання певних умов. Не вся інформація, що отримана в ході дослідження тренувальної чи змагальної діяльності, може бути корисною для тренера чи спортсмена. Інколи така інформація може мати недостовірний характер, або бути за своєю суттю нейтральною. Звідси логічність появи наукового поняття - «комплексного контролю», який є найбільш інформативним і повним [4].

Ж. Холодов та В. Кузнецов вважають, що комплексний контроль - це вимір і оцінка різних показників у циклах тренування з метою визначення рівня підготовленості спортсмена (використовуються педагогічні, психологічні, біологічні, соціометричні, спортивно-медичні та інші методи й тести). На думку науковців, комплексність контролю реалізується тільки тоді, якщо реєструються три групи показників:

1) показники тренувальних і змагальних дій;

2) показники функціонального стану і підготовленості спортсмена, зареєстровані в стандартних умовах;

3) показники стану зовнішнього середовища [4].

Використання комплексного контролю дозволяє тренеру не тільки отримувати цифрові дані, а й приймати правильні управлінські рішення, пов'язані з дозуванням тренувального навантаження, з тривалістю відновлення і правильного використання відновлювальних засобів, з індивідуалізацією тренувального процесу. Для цього, здійснюючи контроль важливо користуватися кількісними і в найбільшій мірі інформативними показниками. На різних етапах підготовки спортсменів стоять різні завдання, відповідно до яких визначаються цілі та форми контролю. За цілями і формами слід розрізняти наступні види контролю: оперативний, поточний, етапний. [5, с. 135].

Оперативний контроль передбачає оцінку оперативних станів - термінових реакцій організму спортсменів на навантаження в ході окремих тренувальних занять і змагань.

Поточний контроль спрямований на оцінку поточних станів, тобто тих станів, які є наслідком навантажень серій занять, тренувальних або змагальних мікроциклів.

Етапний контроль дозволяє оцінити етапний стан спортсмена, що є наслідком довготривалого тренувального ефекту. Такі стани спортсмена - результат тривалої підготовки протягом ряду років, року, макроциклу, періоду або етапу.

Залежно від кількості завдань, показників, включених в програму обстежень, розрізняють поглиблений, вибірковий і локальний контроль [6].

Поглиблений контроль пов'язаний з використанням широкого кола показників, що дозволяють надати усесторонню оцінку підготовленості спортсмена, ефективності змагальної діяльності, якості навчально- тренувального процесу на минулому етапі.

Вибірковий контроль проводиться за допомогою групи показників, що дозволяють оцінити будь-яку із сторін підготовленості, змагальної діяльності або навчально-тренувального процесу.

Локальний контроль базується на використанні одного або декількох показників, що дозволяють оцінити відносно вузькі сторони рухової функції, можливостей окремих функціональних систем.

Залежно від засобів і методів, що використовуються, контроль може бути: педагогічний, соціально-психологічний або медико-біологічний характер.

Педагогічний контроль використовується для оцінки рівня технічної, тактичної та фізичної підготовки, особливостей змагальної діяльності, динаміки спортивних результатів, а також структури та змісту тренувального процесу. тренер управління технічний тактичний змагальний спортсмен

Соціально-психологічний контроль передбачає вивчення індивідуальних особливостей спортсменів, їхнього психічного та фізичного стану, загального мікроклімату, умов тренувань та змагань. Медико-біологічний контроль передбачає оцінку стану здоров'я, можливостей різних функціональних систем, окремих органів і механізмів, що забезпечують навантаження тренувальної та змагальної діяльності. Під комплексним контролем розуміється паралельне використання в процесі обстеження спортсмена поетапного, поточного та оперативного видів контролів за умови використання педагогічних, соціально-психологічних та медико-біологічних показників для комплексної оцінки підготовленості, змісту тренувального процесу та змагальної діяльності [7].

Показники, що використовуються в процесі поетапного, безперервного та оперативного контролю, повинні забезпечувати об'єктивну оцінку стану спортсмена, відповідати віковим, статевим і фізичним особливостям контингенту, що контролюється, і завданням конкретного виду контролю. У комплексному контролі найважливішими показниками є соціально- психологічні та медико-біологічні показники. Педагогічні показники характеризують рівень техніко-тактичної підготовки, стабільність виступу під час змагань, зміст навчально-тренувального процесу тощо. Соціально- психологічні показники - умови зовнішнього середовища, сила і рухливість нервових процесів спортсменів, їх здатність до засвоєння та переробки інформації, рівень аналітичної діяльності. Медико-біологічні - анатомічні, морфологічні, фізіологічні, біохімічні та біомеханічні показники [8].

Індикатори повинні відповідати певним вимогам, враховуючи специфіку окремих видів контролю.

Відповідність специфіці виду спорту. Наприклад, у видах спорту на витривалість, де результат можна виміряти об'єктивно, використовуються показники, що характеризують стан серцево-судинної і дихальної систем та обмінних процесів. У швидкісно-силових видах спорту використовуються показники, що характеризують стан нервово-м'язової системи, центральної нервової системи та швидкісно-силових компонентів рухових навичок. У видах спорту, в яких спортивний результат значною мірою залежить від діяльності аналізаторів, рухливості нервових процесів, точності і відповідності рухів у часі і просторі, в процес контролю включається ряд показників, що характеризують точність відтворення часу, простору і сили рухів, здатність до швидкої переробки інформації і прийняття рішень, рухливість суглобів і координаційні здібності [9].

Відповідність віковим та кваліфікаційним особливостям спортсменів. При оцінці технічної майстерності спортсменів низької кваліфікації оцінюється різноманітність освоєних рухових навичок і здатність до освоєння нових рухів. Для оцінки аеробної продуктивності використовуються індекси аеробної продуктивності. При обстеженні дорослих спортсменів вищої кваліфікації на перший план висуваються інші показники: при оцінці технічної майстерності - характеристики, що визначають здатність спортсмена демонструвати раціональну техніку в екстремальних умовах змагань, стійкість техніки до деструктивних факторів, її варіативність тощо. - підкреслюються інші показники. - підкреслюються інші показники.

Оцінюється працездатність аеробної системи. На наступних етапах тренування першорядне значення має здатність спортсмена реалізувати свій руховий потенціал в тій чи іншій ситуації [9].

Відповідність меті тренувального процесу. Показники, що відповідають специфіці тренувальних навантажень, є найбільш значущими в процесі моніторингу. Основними критеріями можливості включення тих чи інших показників до програми моніторингу є їх інформативність та надійність. Валідність показника визначається точністю, з якою він відповідає оцінюваній якості або характеристиці. Існує два основних способи відбору індикаторів за критерієм значущості. Перший полягає у відборі індикаторів на основі знання факторів, які визначають ступінь вираження даної властивості або якості, що не завжди можливо через недостатньо вивчену сукупність факторів. Другий метод полягає в пошуку статистично значущих зв'язків між індикатором і критерієм, які мають достатнє наукове обґрунтування. Якщо зв'язок між індикатором і критерієм стабільний і сильний, є підстави вважати індикатор інформативним. Надійність індикаторів визначається відповідністю результатів їх застосування фактичним змінам рівня якості або властивості, що є об'єктом відповідного контролю, а також стабільністю результатів при багаторазовому застосуванні індикаторів в одних і тих же умовах [9].

Висновки

Таким чином, управління і контроль у спорті пов'язані із забезпеченням спортсменів постійною інформацією про ефективність їхніх дій, дотримання техніко-тактичних планів і специфіки участі у спортивних змаганнях. У кожному виді спорту існує своя система оперативного управління. У деяких видах спорту вона досить проста і дозволяє спортсмену коригувати свої дії на основі об'єктивної інформації, отриманої від тренера.

Таким чином, ефективність підготовки спортсмена підвищується завдяки використанню інструментів і методів контролю. Моніторинг дозволяє контролювати процес спортивної підготовки спортсмена на основі об'єктивної оцінки різних аспектів його фізичної підготовленості та функціонального стану систем організму.

Література

1. Максимчук Б.А.,Овчарук В.В., Галайдюк М.А., Литвиненко В.А., Башавець Н.А., Кахіані Ю.В. Худицька Х.М., Овчарук В.Г. Модернізація інфраструктури національної системи фізичного виховання. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія № 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2020. Випуск 8 (128). С. 102-111.

2. Носко Р.В. Особливості управління процесом спортивного тренування у волейболі. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. 2015. Вип. 129. Т. IV. С. 140-142.

3. Демченко І.І., Максимчук Б.А., Протас О. Л., Козій О.М., Демчишина О.В., Сагач О.М., Плетеницька Л.С., Максимчук І.А. Динаміка розвитку педагогічної майстерності та взаємодія факторів її формування. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія №15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2020. Випуск 1 (121). С. 34-39.

4. Яворська Т.Є., Севастьянов Є.О., Андреєв А.С. Теоретичні основи організації комплексного контролю в системі підготовки дзюдоїстів.

5. Осіпов В.М. Комплексний контроль у системі управління тренованістю спортсменів у ігрових видах спорту. Спортивні ігри. 2015. № 11. С. 134-139.

6. Sarancha, I., Kovinko, M., Maksymchuk, B., Tarasenko, H., Kharchenko, S., Demchenko, I., Dovbnia, S., Rudenko, L., Symkanych, O., Martyniuk, T., Bilan, V., & Maksymchuk, I. (2022). Horticultural Therapy Course as an Educational-Therapeutic Tool of Rehabilitation for Individuals with MSDs. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 14(3), 180-200.

7. Волков Л.В. Теорія і методика дитячого та юнацького спорту: підручник. Київ: Освіта України, 2016. 464 с.

8. Сергієнко Л.П. Теорія та методика дитячого і юнацького спорту: підручник. Київ: Кондор-Видавництво, 2016. 542 с.

9. Гейтенко В.В., Пристинський В.М., Зайцев В.О. Теорія і методика дитячого та юнацького спорту: навчально-методичний посібник. Слов'янськ: вид-во Б.І. Маторіна, 2021. 171 с.

References

1. Maksymchuk B.A., Ovcharuk V.V., Halaidiuk M.A., Lytvynenko V.A., Bashavets N.A., Kakhiani Yu.V. Khudytska Kh.M., Ovcharuk V.H. (2020). Modernizatsiia infrastruktury natsionalnoi systemy fizychnoho vykhovannia [Modernization of the infrastructure of the national system of physical education]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova. Seriia №15. Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoi kultury (fizychna kultura i sport) - Scientific Journal of the National Pedagogical Dragomanov University. Series No. 15. Scientific and pedagogical problems of physical culture (physical culture and sports), 8 (128), 102-111.

2. Nosko R.V. (2015). Osoblyvosti upravlinnia protsesom sportyvnoho trenuvannia u voleiboli [Peculiarities of managing the process of sports training in volleyball]. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni T.H. Shevchenka - Bulletin of Chernihiv National Pedagogical University named after T.G. Shevchenko, 129, T. IV, 140-142.

3. Demchenko I.I., Maksymchuk B.A., Protas O.L., Kozii O.M., Demchyshyna O.V., Sahach O.M., Pletenytska L.S., Maksymchuk I.A. (2020). Dynamika rozvytku pedahohichnoi maisternosti ta vzaiemodiia faktoriv yii formuvannia [Dynamics of pedagogical skills development and interaction of factors of its formation]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova. Seriia №15. Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoi kultury fizychna kultura i sport) - Scientific Journal of the National Pedagogical Dragomanov University. Series №15. Scientific and pedagogical problems of physical culture (physical culture and sports), Vypusk 1 (121), 34-39.

4. Iavorska T.Ye., Sevastianov Ye.O., Andreiev A.S. Teoretychni osnovy orhanizatsii kompleksnoho kontroliu v systemi pidhotovky dziudoistiv [Theoretical bases of organization of complex control in the system ofjudo training].

5. Osipov V.M. (2015). Kompleksnyi kontrol u systemi upravlinnia trenovanistiu sportsmeniv u ihrovykh vydakh sportu [Comprehensive control in the system for managing athletes' training in game sports]. Sportyvni ihry - Sports games, 11, 134-139.

6. Sarancha, I., Kovinko, M., Maksymchuk, B., Tarasenko, H., Kharchenko, S., Demchenko, I., Dovbnia, S., Rudenko, L., Symkanych, O., Martyniuk, T., Bilan, V., & Maksymchuk, I. (2022). Horticultural Therapy Course as an Educational-Therapeutic Tool of Rehabilitation for Individuals with MSDs. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 14(3), 180-200.

7. Volkov L.V. (2016). Teoriia i metodyka dytiachoho ta yunatskoho sportu [Theory and methods of children's and youth sports]: pidruchnyk. Kyiv: Osvita Ukrainy.

8. Serhiienko L.P. (2016). Teoriia ta metodyka dytiachoho i yunatskoho sportu [Theory and methods of children's and youth sports]: pidruchnyk. Kyiv: Kondor-Vydavnytstvo.

9. Heitenko V.V., Prystynskyi V.M., Zaitsev V.O. (2021). Teoriia i metodyka dytiachoho ta yunatskoho sportu [Theory and methods of children's and youth sports]: navchalno-metodychnyi posibnyk. Sloviansk: vyd-vo B.I. Matorina.

Размещено на Allbest.Ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.