Особливості формування комунікативної компетентності майбутніх лікарів у контексті викладання вибіркових дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України,

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ У КОНТЕКСТІ ВИКЛАДАННЯ ВИБІРКОВИХ ДИСЦИПЛІН

Корильчук Неоніла Іванівна кандидат медичних наук, доцент,

доцент кафедри терапії та сімейної медицини

Боровик Ірина Олегівна кандидат медичних наук, доцент,

доцент кафедри кафедри терапії та сімейної медицини

м. Тернопіль

Анотація

лікар викладання вибірковий комунікативний

У статті висвітлено особливості формування комунікативної компетентності майбутніх лікарів у контексті викладання вибіркових дисциплін. Визначено, що здатність до ефективної комунікації є основною компетентністю лікарів. Охарактеризовано особливості викладання вибіркової дисципліни «Комунікативні навички в медичній практиці» викладачами кафедри терапії та сімейної медицини Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України за освітньою програмою «Лікувальна справа» другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань 22 Охорона здоров'я, спеціальності 222 Медицина. Відзначено, що вибіркова дисципліна «Комунікативні навички в медичній практиці» має теоретичне та практичне значення для наукової та практичної медицини, освоєння якої передбачає професійний розвиток майбутніх лікарів у медичній практиці шляхом встановлення людиноцентричних принципів та сприяння навчанню в медичному контексті, а також формування довірчих стосунків з пацієнтами, формування бачення особистої суб'єктивності та кордонів, розуміння комунікаційних бар'єрів та демонстрація емпатії під час надання медичної допомоги пацієнтам. Виділено ключові фахові компетентності майбутніх лікарів у контексті вивчення вибіркової дисципліни «Комунікативні навички в медичній практиці». Розкрито практичний досвід закордонних медичних закладів вищої освіти у контексті формування комунікативної компетентності студентів як майбутніх лікарів та зазначено, що програма цих закладів побудована на принципі, що студенти як майбутні лікарі повинні володіти загальними й специфічними комунікативними навичками, які дозволяють їм успішно встановлювати контакт з пацієнтами й керувати ситуаціями взаємодії. Виявлено, що підходи до формування комунікативних навичок включають участь студентів у тренінгах, онлайн-курсах, програмах, які надають студентам персоналізований або індивідуальний зворотний зв'язок, що неодмінно потрібно враховувати у контексті викладання вибіркових дисциплін, якими передбачено формування комунікативної компетентності майбутніх лікарів.

Ключові слова: комунікативна компетентність, навички, навчання, майбутній лікар, пацієнт, медична практика, професійна діяльність.

Annotation

Korylchuk Neonila Ivanivna PhD, Medicine (Internal Diseasses), Associate Professors, Associate Professors at the Department of Therapy and Family Medicine, I. Ya. Horbachevsky Ternopil National Medical University of the Ministry of Health of Ukraine, Ternopil

Borovyk Iryna Olehivna PhD, Medicine (Internal Diseasses), Associate Professors, Associate Professors at the Department of Therapy and Family Medicine, I. Ya. Horbachevsky Ternopil National Medical University of the Ministry of Health of Ukraine, Ternopil

PECULIARITIES OF FORMATION OF FUTURE DOCTORS' COMMUNICATIVE COMPETENCE IN THE CONTEXT OF TEACHING ELECTIVE DISCIPLINES

The article highlights the peculiarities of forming the communicative competence of future doctors in the context of teaching elective disciplines. It has been determined that the ability to communicate effectively is the main competence of doctors. The features of teaching the elective discipline "Communication skills in medical practice" by teachers of the Department of Therapy and Family Medicine of the Ternopil I. Gorbachevsky National Medical University of the Ministry of Health of Ukraine under the educational program "General Medicine" of the second (master's) level of higher education in the field of knowledge 22 Healthcare, specialty 222 Medicine are characterized. It is noted that the elective discipline "Communication Skills in Medical Practice" has theoretical and practical importance for scientific and practical medicine, the development of which involves the professional development of future doctors in medical practice by establishing human-centered principles and promoting learning in a medical context, as well as building trusting relationships with patients, forming a vision of personal subjectivity and boundaries, understanding communication barriers and demonstrating empathy in the provision of medical care to patients. The key professional competencies of future doctors in the context of studying the elective discipline "Communication Skills in Medical Practice" are highlighted. The practical experience of foreign medical institutions of higher education in the context of forming the communicative competence of students as future doctors is revealed and it is noted that the program of these institutions is based on the principle that students as future doctors should have general and specific communication skills that allow them to successfully establish contact with patients and manage situations of interaction. It is found that approaches to the development of communication skills include student participation in trainings, online courses, programs that provide students with personalized or individual feedback, which must be taken into account in the context of teaching elective courses that provide for the development of future doctors' communication competence.

Keywords: communication competence, skills, training, future doctor, patient, medical practice, professional activity.

Постановка проблеми

Медична освіта в Україні, яка зараз переживає період реформування, спрямована на дослідження ефективних методів навчання для підвищення якості підготовки майбутніх лікарів за різними освітніми рівнями. Сьогодні, щоб успішно вирішувати професійні завдання та бути конкурентоспроможними на ринку праці, лікарі повинні швидко знаходити потрібну інформацію, аналізувати та узагальнювати її, логічно мислити, впроваджувати нові наукові знання у свою професійну діяльність, здійснювати дослідницьку діяльність тощо. Реалізація цих завдань є основою компетентнісного підходу до підготовки майбутніх лікарів у медичних закладах вищої освіти. Однак, практичний досвід діяльності майбутніх лікарів в медичній практиці відзначає важливу роль навичок спілкування, оскільки саме вони є важливою частиною досягнення позитивних результатів у професійній медичній практиці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У наукових колах питання формування комунікативної компетентності майбутніх лікарів досліджують Р. Білецька, В. Дроненко, І. Кінаш, В. Кузина, Р. Назарян, Т. Хмиз, Ю. Юсеф та інші.

Попри низку робіт, присвячених формуванню комунікативної компетентності майбутніх лікарів, цей процес залишається малодослідженим з позиції викладання вибіркових дисциплін у медичних закладах вищої освіти.

Мета статті полягає у висвітленні особливостей формування комунікативної компетентності майбутніх лікарів у контексті викладання вибіркових дисциплін.

Виклад основного матеріалу

Комунікативна компетентність майбутніх лікарів є одним із найважливіших аспектів медичної практики, адже спілкування між лікарем і пацієнтом - це комплекс психологічних та морально-етичних питань, які лікар повинен постійно вирішувати. Під час професійної діяльності лікаря виникають питання психологічного характеру, які так чи інакше впливають на ефективність лікування. Для цього лікар повинен володіти не тільки суто медичними знаннями, а й вміти спілкуватися з пацієнтом, враховуючи його психологічні особливості й психічний стан.

Комунікація в медичній практиці виражається у багатьох різних типах і засобах. Це, наприклад, діалог між колегами та персоналом, з пацієнтами та родичами, що, зі свого боку, передбачає формування приємної атмосфери взаємодії. У деяких випадках правильно підібрані лікарем слова покликані повернути важко хворим пацієнтам втрачену гармонію з навколишнім світом. Тому у своїй роботі лікарі повинні керуватися принципом лікування людини, а не хвороби.

Безперечно, сила слова відіграє дуже важливу роль у стосунках між лікарем та пацієнтом. Одним словом можна не тільки викликати функціональні зміни в організмі, але й буквально вбити людину. Одне слово може мати надзвичайно позитивне психологічне значення, або одне слово може спровокувати серйозну хворобу. І навпаки, обдумані й вчасно сказані слова дають впевненість в успіху лікування. Оскільки, окрім професійних якостей, пацієнти також покладаються на вміння лікаря доступно та зрозуміло донести необхідну інформацію та заспокоїти пацієнта. Така комунікація має бути ефективною та використовувати мінімум медичної термінології, яка є складною та важкою для розуміння пацієнтами, але вона також має бути доступною та актуальною.

Здатність до ефективної комунікації є основною компетентністю лікарів. Переваги ефективного спілкування незліченні. Розвиток хороших комунікативних навичок під час навчання приносить користь студентам як майбутнім лікарям. Навчання комунікативних навичок у медичних закладах вищої освіти є позитивною інвестицією в краще майбутнє для громадського здоров'я.

Розкриваючи практичний аспект проблеми, доцільно відзначити, що викладачами кафедри терапії та сімейної медицини Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України за освітньою програмою «Лікувальна справа» другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань 22 Охорона здоров'я, спеціальності 222 Медицина викладається вибіркова дисципліна «Комунікативні навички в медичній практиці» [1].

Вибіркова дисципліна «Комунікативні навички в медичній практиці» має теоретичне та практичне значення для наукової та практичної медицини, освоєння якої передбачає професійний розвиток майбутніх лікарів у медичній практиці шляхом встановлення людиноцентричних принципів та сприяння навчанню в медичному контексті, а також формування довірчих стосунків з пацієнтами, формування бачення особистої суб'єктивності та кордонів, розуміння комунікаційних бар'єрів та демонстрація емпатії під час надання медичної допомоги пацієнтам.

Вибіркова дисципліна «Комунікативні навички в медичній практиці» також є теоретико-практичною основою для побудови майбутніх успішних взаємодій між лікарем і пацієнтом і надає студентам як майбутнім лікарям можливість опанувати системою психологічних знань, що є важливим елементом професійної підготовки та професійної діяльності майбутніх лікарів, та, зі свого боку, сприяє формуванню знань, умінь, навичок спілкування, а також вирішенню та усвідомленню найбільш ефективних способів впливу на особистість пацієнта, тобто формуванню ефективної взаємодії в медичному середовищі.

Основними завданнями професійної підготовки майбутніх лікарів у контексті викладання вибіркової дисципліни «Комунікативні навички в медичній практиці» є підвищення рівня мовних та комунікативних навичок, розвиток навичок ефективного спілкування та слухання, правил мовленнєвого етикету, навичок вербальної поведінки майбутніх лікарів за освітньою програмою «Лікувальна справа» другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань 22 Охорона здоров'я, спеціальності 222 Медицина.

Окрім того, освоєння вибіркової дисципліни «Комунікативні навички в медичній практиці» студентами як майбутніми медиками сприятиме формуванню у них системи знань, умінь і навичок для побудови ефективного спілкування у професійній діяльності, зокрема у звичайних бесідах з пацієнтами, в обміні інформацією з колегами, в уникненні різних конфліктних ситуацій.

Важливість вивчення студентами вибіркової дисципліни «Комунікативні навички в медичній практиці» полягає також в тому, що, майбутній лікар, будучи першокласним фахівцем, маючи унікальні навички медичної роботи, володіючи клінічними рекомендаціями та протоколами, професійно не передасть свої знання, вміння та навички, не володіючи належними комунікативними навичками в медичній практиці.

З огляду зазначене, ключовими фаховими компетентностями майбутніх лікарів у контексті вивчення вибіркової дисципліни «Комунікативні навички в медичній практиці» є [1]:

1) здатність збирати медичну інформацію про пацієнта та аналізувати клінічні дані;

2) здатність розв'язувати медичні проблеми в нових або незнайомих умовах, враховуючи аспекти соціальної та етичної відповідальності в ситуаціях, коли інформація неповна або обмежена;

3) професійно передавати знання та інформацію з питань охорони здоров'я та суміжних тем спеціалістам, населенню та особам, що навчаються, у зрозумілій та раціональній формі;

4) дотримання етичних принципів при роботі з пацієнтами та лабораторними тваринами;

5) дотримання професійної та наукової чесності та приймання на себе відповідальності за вірогідність досягнутих наукових результатів.

Часто мотивація на лікування та ефективна комунікація стає основою, на якій поступово будуються складні діагностичні та лікувальні системи, водночас правильна комунікація стає щаблем формування довіри до лікаря як професіонала.

З метою удосконалення викладання вибіркової дисципліни «Комунікативні навички в медичній практиці» у Тернопільському національному медичному університеті імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України за освітньою програмою «Лікувальна справа» другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань 22 Охорона здоров'я, спеціальності 222 Медицина, доцільно розкрити практичний досвід закордонних медичних закладів вищої освіти у контексті формування комунікативної компетентності студентів як майбутніх лікарів.

Так, за даними Британської медичної асоціації [2], майбутні лікарі повинні:

1) вислуховувати пацієнтів, запитувати та поважати їхню точку зору щодо свого здоров'я та реагувати на їхні проблеми та вподобання;

2) ділитися з пацієнтами, у зрозумілий для них спосіб, інформацією, яку вони хочуть або повинні знати про свій стан, його ймовірне прогресування та доступні для них варіанти лікування;

3) чесно відповідати на запитання пацієнтів та інформувати їх про хід лікування;

4) володіти інформацією, що пацієнти поінформовані про те, як інформація поширюється в командах і між тими, хто надаватиме їм допомогу.

Крім того, для покращення комунікативних навичок майбутніх лікарів їм слід керуватися такими правилами:

1. Пацієнтів не слід обмежувати в інформації, якщо це стосується отримання від них згоди на окремі оперативні втручання. Якщо потрібно додаткове інформування пацієнта, то воно повинно проводитися в допоміжний спосіб.

2. Роль лікаря полягає як у консультуванні пацієнтів, так і в сприянні, наскільки це можливо, їх активній участі в прийнятті рішень. Тому лікарі повинні бути чутливими до інформаційних потреб пацієнтів.

3. Усі медичні працівники мають бути належним чином навчені повідомляти небажані новини чесно та з підтримкою.

Розвиток компетентності у спілкуванні між пацієнтом і майбутнім лікарем є важливою частиною професійної підготовки в Університеті Далхаузі (Канада) [3], оскільки ефективне спілкування з пацієнтами може призвести до покращення результатів для здоров'я. Викладачі цього медичного закладу вищої освіти дотримуються підходу до формування комунікативної компетентності майбутніх лікарів, який заснований на навичках та ґрунтується на розумінні того, що комунікація є основною навичкою у медичній практиці, яку можна навчитися, навчити та покращити. Окрім спілкування між пацієнтом і майбутнім лікарем, освітні програми цього закладу також зосереджені на навичках спілкування в медичній команді.

В Університеті Далхаузі формування комунікативних навичок включене в програму Skilled Clinician. Студенти як майбутні лікарі збирають історію хвороби, орієнтовану на пацієнта, і проводять фізичні огляди під час практичних занять, працюючи з пацієнтами-волонтерами. Розвиток комунікативних навичок також відбувається в процесі залучення студентів до процесу комунікацій між лікарями та пацієнтами в реальних ситуаціях.

В Університеті Східної Англії (Великобританія) [4] ефективні комунікативні навички були визнані наріжним каменем належної медичної практики та командної роботи. Цей заклад освіти пропонує комплексну програму навчання комунікативних навичкок, яка охоплює 5 років навчання. Під час навчання студенти поступово розвивають свої комунікативні навички, починаючи з основних етапів, таких як активне слухання та те, як збирати історію хвороби. Пізніше студенти освоюють набагато складніші медичні комунікаційні завдання, такі як мотиваційне інтерв'ю, обговорення наказів про реанімацію та керування сильними емоціями, такими як гнів і страждання.

Водночас у Піттсбурзькому університеті (США) [5] студенти чітко знайомляться з основами опитування пацієнтів на першому курсі. Подальший розвиток цих навичок відбувається протягом другого року навчання. Під час навчання студентам доводиться спілкуватися з пацієнтами, яких вони спостерігають під час курсу медичної практики. У рамках свого практичного досвіду всі студенти цього закладу освіти зобов'язані брати участь у проєкті громадської роботи, який є основоположним для роботи з населенням, яке недостатньо обслуговується, і передавати інформацію про їх здоров'я на належному рівні медичної грамотності. Оцінювання комунікативних навичок студента є численним і включає формальну оцінку повної історії та фізичного огляду.

Таким чином, комунікативна компетентність майбутнього лікаря є інтегрованим комплексним явищем, яке поєднує знання, уміння та навички, особистісні здібності та вміння спілкуватися з людьми. Найважливішими умовами формування комунікативних навичок майбутніх лікарів доцільно назвати належне організаційно-методичне забезпечення освітнього процесу, професійну компетентність і педагогічну майстерність викладачів, а також формування мотиваційної складової.

Висновки

Таким чином, беручи до уваги досвід закордонних медичних закладів вищої освіти у формуванні комунікативної компетентності майбутніх лікарів, доцільно відзначити, що програма цих закладів побудована на принципі, що студенти як майбутні лікарі повинні володіти загальними й специфічними комунікативними навичками, які дозволяють їм успішно встановлювати контакт зі пацієнтами й керувати ситуаціями взаємодії. Однак, тут варто відзначити, що першочергово формування професійних комунікативних навичок відбувається під час навчання в закладах освіти. Не потрібно забувати й про те, що комунікативні навички треба розвивати та вдосконалювати з часом, зосереджуючись на подальшу професійну діяльність.

Майбутні лікарі повинні демонструвати комунікативні навички перед закінченням навчання. Підходи до формування цих навичок включають участь студентів у тренінгах, онлайн-курсах, програмах, які надають студентам персоналізований або індивідуальний зворотний зв'язок, що неодмінно потрібно враховувати у контексті викладання вибіркових дисциплін, якими передбачено формування комунікативної компетентності майбутніх лікарів, оскільки сильні комунікативні навички є важливими для початківців лікарів, і їх слід викладати як центральну частину освітньої програми медичних закладів освіти якомога раніше.

Література

1. Робоча програма дисципліни «Комунікативні навички в медичній практиці». URL: https://drive.google.com/drive/folders/1nPJMnv3 XPkygy1Xv0Zt84r6sRtg426yl

2. Good communication as a medical student. British Medical Association. URL: https://www.bma.org.uk/advice-and-support/ethics/medical-students/ethics-toolkit-for-medicalstudents/good-communi cati on

3. Address patient needs with excellent communication skills. Dalhousie University. URL: https://medicine.dal.ca/departments/core-units/pgme/communication-skills.html

4. Effective communication skills have been recognised as the cornerstone of good clinical practice and teamwork. University of East Anglia URL: https://www.uea.ac.uk/about/norwichmedical-school/education/communication-skills

5. Communication Skills - Office of Medical Education. University of Pittsburgh. URL: https://www.omed.pitt.edu/communication-skills

References

1. Robocha proghrama dyscypliny «Komunikatyvni navychky v medychnij praktyci». [Work program of the discipline "Communicative skills in medical practice"]. URL: https://drive.google.com/drive/folders/1nPJMnv3XPkygy1Xv0Zt84r6sRtg426yl [in Ukrainian].

2. Good communication as a medical student. British Medical Association. URL: https://www.bma.org.uk/advice-and-support/ethics/medical-students/ethics-toolkit-for-medicalstudents/good-communication [in English].

3. Address patient needs with excellent communication skills. Dalhousie University. URL: https://medicine.dal.ca/departments/core-units/pgme/communication-skills.html

4. Effective communication skills have been recognised as the cornerstone of good clinical practice and teamwork. University of East Anglia URL: https://www.uea.ac.uk/about/norwichmedical-school/education/communication-skills [in English].

5. Communication Skills - Office of Medical Education. University of Pittsburgh. URL: https://www.omed.pitt.edu/communication-skills [in English].

Размещено на Allbest.ru