Особливості професійно орієнтованого навчання іноземних мов у немовних закладах вищої освіти

Размещено на http://allbest.ru

Хмельницький національний університет

Особливості професійно орієнтованого навчання іноземних мов у немовних закладах вищої освіти

Школяр Наталія Валеріївна кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

Нині існує необхідність перегляду підходів до підготовки кваліфікованих фахівців у ЗВО. В умовах глобалізації та інтернаціоналізації економічних зв'язків знання іноземної мови набуває все більшої актуальності й особливого значення набуває питання професійно орієнтованого навчання іноземних мов студентів у немовних закладах вищої освіти. Іншомовне спілкування стає важливою складовою професійної діяльності фахівців, оскільки володіння іноземною мовою є необхідним для майбутніх фахівців, які прагнуть кар'єрного зростання, бажають брати участь у міжкультурній взаємодії та бути в курсі останніх досягнень науки.

Метою статті є дослідження особливостей професійно орієнтованого навчання іноземних мов та дослідження питання застосування різних підходів до навчання іноземних мов студентів у немовних закладах вищої освіти.

Доведено, що з огляду на те, що у гуманізованому освітньому процесі особистість фахівця є головною, а основною метою є її всебічний розвиток, процес оволодіння мовою повинен мати діяльнісний, творчий, когнітивний характер та бути орієнтованим на особистість студента, його реальні потреби й мотиви, індивідуальні програми розвитку й усвідомлюватися ним як індивідуальний процес, який передусім залежить від його зусиль у вивченні мови. Особливого значення набуває розвиток пізнавальної самостійності студентів, оскільки пізнавальна самостійність є засобом підвищення усвідомленості й дієвості знань, показником розумового розвитку студентів. Наголошується необхідність активізації діяльності студентів, формування в них уміння мислити, розбирати конкретні ситуації, результатом чого є опанування майбутніми фахівцями засобів стандартних дій та вміння самостійно ухвалювати рішення в нестандартних ситуаціях.

Виділено професійно орієнтований підхід, компетентнісний підхід, комунікативно-діяльнісний підхід, проблемний, індивідуальний та диференційований підходи як ключові для втілення в практику навчання іноземної мови нових методичних принципів і впровадження в освітній процес сучасних підходів до формування іншомовної компетентності майбутніх фахівців.

Ключові слова: професійно орієнтоване спілкування іноземною мовою, активізація навчання, професійно орієнтований підхід, компетентнісний підхід, комунікативно-діяльнісний підхід, проблемний підхід, індивідуальний підхід, диференційований підхід.

Abstract

Peculiarities of professionally oriented teaching of foreign languages in non-language higher education institutions

Shkoliar Nataliia Valeriivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Khmelnytskyi National University

Today there is a need to revise approaches to the training of qualified specialists in higher education institutions. In the context of globalization and internationalization of economic relations, knowledge of a foreign language is becoming increasingly relevant, and the issue of professionally oriented foreign language teaching of students in nonlanguage higher education institutions is of particular importance. Foreign language communication is becoming an important component of the professional activity of specialists, as foreign language proficiency is essential for future professionals who seek career growth, want to participate in intercultural interaction and keep abreast of the latest scientific achievements.

The purpose of the article is to study the peculiarities of professionally oriented foreign language teaching and to investigate the use of different approaches to teaching foreign languages to students in nonlanguage higher education institutions.

It is substantiated that, taking into account the fact that in the humanized educational process the personality of a specialist is the main one, and the main goal is their comprehensive development, the process of language acquisition should be active, creative, cognitive and focused on the student's personality, their real needs and motives, individual development programs and be realized by them as an individual process that primarily depends on their efforts in learning the language. The development of students' cognitive independence is of particular importance, since cognitive independence is a means of increasing the awareness and effectiveness of knowledge, an indicator of students' mental development. The emphasis is placed on the need to intensify students' activities, to develop their ability to think, to analyze specific situations, which results in future specialists mastering the means of standard actions and their ability to make decisions independently in non-standard situations.

The professionally oriented approach, competence-based approach, communicative-activity approach, problem-based, individual and differentiated approaches are highlighted as key to the implementation of new methodological principles in the practice of foreign language teaching and the introduction of modern approaches to the formation of foreign language competence of future specialists in the educational process.

Keywords: professionally oriented communication in a foreign language, intensification of learning, professionally oriented approach, competence-based approach, communicative and activity-based approach, problem-based approach, individual approach, differentiated approach.

Вступ

Постановка проблеми. На сучасний розвиток професійної освіти неабиякий вплив здійснює орієнтація України на входження в європейський та світовий освітній простір, з огляду на що посилюється увага до оволодіння іноземною мовою.

Державними документами («Національна доктрина розвитку освіти України в XXI ст.», Закон України «Про вищу освіту») наголошується на вищій цінності людини для суспільства. Успішна самореалізація особистості в нестабільних, постійно змінюваних обставинах значною мірою залежить не від накопичення знань, а від набуття практичного досвіду в застосуванні цих знань, уміння отримувати користь із трансформації здобутих знань та їх мобільності, результатом чого є формування певних компетентностей. Головним завданням закладів вищої освіти на етапі входження вітчизняної освіти у всесвітній освітній простір є забезпечення високої якості професійної підготовки майбутніх фахівців. Проект Концепції розвитку освіти на 2015-2025 рр. наголошує на необхідності перетворення традиційного освітнього середовища на інноваційне, спроможне забезпечити підготовку конкурентоспроможних фахівців із сформованими навичками й вміннями неперервного навчання й застосування всього комплексу знань, вмінь і навичок у професійній діяльності.

Під час підготовки майбутнього фахівця у ЗВО головною метою є підготовка особистості до майбутньої професійної діяльності шляхом формування необхідних професійних компетенцій. Сформована міжкультурна компетенція є показником здатності особистості ефективно брати участь в іншомовному спілкуванні. Майбутній фахівець має набути вміння самостійно здобувати найновішу інформацію, пов'язану з його професійною діяльністю, з різних джерел включно з онлайн-ресурсами та джерел іноземною мовою, що надає йому змогу підвищувати кваліфікацію та виконувати свою роботу на високому рівні. Новий рівень міжкультурної комунікації фахівців вимагає змін у системі професійної підготовки студентів немовних закладів освіти. У зв'язку з цим принцип професійної спрямованості набуває особливого значення й пріоритетності. Потреба в спілкуванні викликається необхідністю здійснення взаємодії людей у процесі їх спільної професійної діяльності для вирішення виробничих завдань. Іноземна мова з активізацією спілкування на професійні теми є одним з визначальних предметів для формування загальнокультурної компетентності й підвищення комунікабельності майбутніх фахівців. Одним з пріоритетних завдань навчання іноземній мові є формування й розвиток умінь і навичок професійно орієнтованого іншомовного спілкування. У зв'язку з цим актуалізується проблема підготовки студентів до професійно орієнтованого спілкування іноземною мовою під час вивчення іноземної мови в немовних закладах вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема викликає інтерес як вітчизняних, так і зарубіжних учених. Зокрема, сучасні методики навчання іноземних мов у закладах вищої освіти висвітлювалися Т. Артемчук, О. Бігич, Н. Бориско, Т. Гарчук, М. Кабановою, О. Пометун, С. Ніколаєвою, П. Шміт, М. Шелл-Горнбі, М. Вестом. Питання методики навчання лексики іноземних мов розглядалися такими дослідниками як Н. Жовтюк, І. Шостак, Н. Жилко, Ю. Кузьменко. Теоретичні й методичні засади формування іншомовної комунікативної компетентності студентів досліджували О. Кравець, О. Кучерук, В. Осадчий, І. Свириденко, С. Стойко, О. Тарнапольський та інші. Особливості формування іншомовної лексичної компетентності студентів закладів вищої освіти вивчалися О. Бігич, Н. Жовтюк, С. Смоліною, Л. Тернавською, І. Яремою. Форми самостійної роботи студентів на заняттях з іноземної мови за професійним спрямуванням досліджували В. Буряк, М. Данилов, Т. Кравчина. Вивчався процес функціонального опанування студентами лексики з урахуванням закономірностей породження мовленнєвих висловлювань (В. Коростильов, Е. Мирошниченко); розроблено типи й види вправ для навчання студентів немовних ЗВО термінологічної лексики (О. Тарнапольський, Н. Форкун).

Незважаючи на наявні здобутки у розв'язанні проблеми формування іншомовної компетенції, практика викладання іноземної мови свідчить про існування потреби у детальному дослідженні цієї проблеми.

Знання іноземної мови й готовність до іншомовного професійно орієнтованого спілкування входить до переліку фахових компетенцій майбутнього фахівця в галузі професійної освіти при його підготовці в ЗВО, тому актуальним є питання підготовки майбутніх фахівців до професійно орієнтованого спілкування на заняттях з іноземної мови у немовних закладах вищої освіти.

Метою статті є дослідити особливості професійно орієнтованого навчання іноземних мов та розглянути питання застосування різних підходів до навчання іноземних мов студентів у немовних закладах вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

Нині професійно орієнтоване навчання іноземній мові визнається пріоритетним напрямом у процесі оновлення системи освіти. Іншомовне спілкування стає важливою складовою професійної діяльності фахівців, адже розвинуте усне спілкування іноземною мовою означає можливість ефективно доносити ідеї, знання та почуття за допомогою слів у процесі здійснення професійної комунікації.

Професійно орієнтоване навчання дисципліни спрямовано на практичне оволодіння іноземною мовою, як одну з його складових. Успішність іншомовного професійного спілкування значною мірою залежить від рівня володіння фаховою лексикою, яка забезпечує належне вживання й розуміння лексичних одиниць у професійній сфері спілкування.

Майбутні фахівці мають опанувати іншомовне професійне спілкування, що передбачає досягнення студентами спеціалізованої субординативної іншомовно-мовленнєвої комунікативної компетенції, що забезпечить можливість успішного спілкування в професійній сфері.

Аналіз науково-методичної літератури показав, що існують різноманітні методичні напрями та технології навчання іноземних мов у немовних закладах вищої освіти, в результаті яких майбутні фахівці не лише мають набути навички спілкування іноземною мовою, а також отримати спеціальні знання за фахом.

Сучасне суспільство вимагає формування у майбутніх фахівців готовності до подальшої самоосвіти й самовдосконалення, що зумовлює необхідність розвитку автономії студента, вміння самостійного пошуку інформації та її обробки. Студенти мають здобути знання та навички, які дадуть їм змогу ефективно самостійно регулювати процес навчання.

Провідною діяльністю у ЗВО є навчально-професійна, яка вимагає від студента більшої навчальної активності, засвоєння нових психологічних норм і критеріїв соціокультурного розвитку.

Навчально-професійна діяльність студентів найбільш інтенсивно впливає на їхнє особистісне зростання та професійне становлення, набуття ними професійно важливих знань, умінь і навичок.

У вищій освіті досить розповсюдженою є інформаційна модель навчання, яка орієнтує студентів на сприйняття інформації, її переробку, демонстрацію ступеню її засвоєння.

Подібна модель, що сприяє розвитку пасивної ролі студента і формуванню мотивів «уникнення невдачі», головним чином скерована на набуття необхідних знань і мало націлена на формування психологічної готовності до професійної діяльності.

Однак, процес оволодіння мовою повинен мати діяльнісний, творчий, когнітивний характер та бути орієнтованим на особистість студента, його реальні потреби й мотиви, індивідуальні програми розвитку й усвідомлюватися ним як індивідуальний процес, який передусім залежить від його зусиль у вивченні мови, оскільки у гуманізованому освітньому процесі особистість фахівця є головною, а основною метою є її всебічний розвиток [1]. компетенція навчання іноземний мова

На жаль курс іноземної мови в технічних закладах вищої освіти є максимально стислим. Іншою проблемою є недостатній рівень знань іноземної мови та вмінь, з яким випускники шкіл приходять на навчання у ЗВО. Перед викладачами постають проблема інтенсифікації навчання іноземної мови за професійним спрямуванням та необхідність розв'язувати завдання щодо навчання студентів із різним рівнем підготовки в стислі строки.

Особливого значення в цьому контексті набуває розвиток пізнавальної самостійності студентів. Педагогами й психологами (Я. Галета, О Демченко, С. Кустовський та ін.) доведено, що пізнавальна самостійність є засобом підвищення усвідомленості й дієвості знань, показником розумового розвитку тих, хто навчається [2, с. 44]. Студенти мають вміти самостійно й вмотивовано організувати власну пізнавальну діяльність, сформулювати її мету, отримати її результат і виконати його оцінку. В межах методики «від активних дій - до знань і вмінь», що відбиває закономірності пізнавальної діяльності студентів, відбувається розвиток пізнавальної самостійності майбутніх фахівців та їхнє подальше самовдосконалення. Підґрунтям для такого розвитку є гуманізовані моделі освітнього процесу та алгоритми навчально-професійної діяльності.

Професійно орієнтований підхід до навчання іноземної мови передбачає формування у майбутніх фахівців навичок іншомовного спілкування в конкретних професійних, ділових, наукових сферах і ситуаціях з урахуванням особливостей професійного мислення. Іноземна мова стає предметом вивчення не лише як лінгвістичне явище, але і як мовленнєва діяльність, знання культури носіїв мови, перетворюючись на інструмент пізнання інших культур.

При використанні іноземної мови в якості засобу формування професійної спрямованості майбутнього фахівця під час вивчення професійно орієнтованого матеріалу встановлюється двосторонній зв'язок між намаганнями студентів отримати спеціальні знання зі своєї майбутньої професії та успішністю оволодіння мовою [3]. Особливістю іноземної мови як навчальної дисципліни є те, що мова водночас є і засобом, і метою навчання. При вивченні мови відбувається засвоєння найлегших мовних засобів, оволодіння різними видами мовленнєвої діяльності, які спочатку є метою навчання, потім вони використовуються як засіб навчання в процесі оволодіння складнішими мовними діями.

Аналіз практики свідчить про те, що в студентів немовних закладів вищої освіти часто немає мотивації, що базується на природній потребі спілкування іноземною мовою, тому часто важким завданням для викладача іноземної мови є спонукати студентів до самостійного висловлювання іноземною мовою.

Студенти можуть охоче виконувати граматичні вправи, читати тексти, виконувати дотекстові й післятекстові завдання, однак завдання, за якими вони мають створити усне чи письмове висловлювання, зазвичай викликають певні труднощі. Це пов'язано з тим, що зазвичай вони відчувають брак підготовки до ведення розмови іноземною мовою.

Необхідно активізувати діяльність студентів, сформувати у них уміння мислити, розбирати конкретні ситуації. Активізація навчання передбачає використання методів активного навчання, організацію навчальної роботи в групах і в парах, проведення ділових та рольових ігор, проектну роботу, застосування методів проблемного навчання, застосування інформаційно-комунікативних засобів навчання. Реалізація форм і методів проблемного навчання надає змогу здійснювати раціональну організацію навчально-пізнавальної діяльності студентів, активізувати їх мислення, здійснювати вплив на формування пізнавальних потреб, стійкого пізнавального інтересу й пізнавальної самостійності майбутніх фахівців.

Таким чином, під час активізації навчання відбувається спільна навчально-пізнавальна діяльність студентів і викладача, знімаються наявні психологічні бар'єри й вихід на продуктивний, творчий рівень: майбутні фахівців опановують засоби стандартних дій та навчаються самостійно ухвалювати рішення в нестандартних ситуаціях.

Навчальна автономія є особливим феноменом, що характеризується особистісною внутрішньою незалежністю студента, готовністю та здатністю самостійно приймати рішення під час виконання продуктивної навчальної діяльності, планувати, оцінювати, корегувати, удосконалювати й нести відповідальність за її результати в контексті професійного становлення [4, с. 18].

У методичному аспекті передумовами ефективності навчальної автономії є:

1) знання стратегій вивчення іноземних мов і раціональних прийомів роботи з іншомовним матеріалом;

2) вибір оптимальних стратегій і прийомів, адекватних поставленій задачі;

3) відповідний рівень інформаційної культури учнів, який забезпечує можливість швидкого пошуку та інтерпретації інформації;

4) вміння раціонально розподілити час і контролювати поточні результати;

5) своєчасне внесення коректив на основі результатів поточного контролю чи самоконтролю [5, с. 15].

Досі залишається актуальним і дискусійним питання застосування різних підходів до навчання іноземних мов. Аналіз наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених свідчить, що для втілення в практику навчання іноземної мови нових методичних принципів і впровадження в освітній процес сучасних підходів до формування іншомовної компетентності майбутніх фахівців необхідно упроваджувати професійно орієнтований підхід, компетентнісний підхід, комунікативно-діяльнісний підхід до навчання разом з проблемним, індивідуальним і диференційованим.

Професійно орієнтований підхід у навчанні іноземної мови передбачає урахування інтересів студентів та їхню майбутню професію. Під час підготовки майбутніх фахівців до професійного спілкування іноземною мовою має відбутися формування мотивів до засвоєння знань про культуру професійного спілкування поряд з узагальненням наявного досвіду спілкування й формування системи знань про професійне спілкування та його складові.

Обов'язковою умовою є оволодіння майбутніми фахівцями комунікативними уміннями, розвиток уваги, пам'яті, мислення в ситуаціях професійного спілкування, здійснення впливу на сформованість у майбутніх фахівців уявлень і суджень про діалог як форму пізнання навколишнього середовища й міжособистісних стосунків.

Тому в процесі навчальної діяльності майбутніх фахівців мають бути створені відповідні психолого-педагогічні умови розвитку фахової мотивації, формування основ неперервного саморозвитку особистості. Професійні мотиви студентів визначають спрямованість динамічного процесу зростання внутрішньої потреби в особистісному самовдосконаленні. Мотивація є найважливішою складовою процесу оволодіння навчальним матеріалом, вплив на неї може здійснюватися через створення передумов і формування підстав, за яких у студентів виникає особиста зацікавленість в роботі. Ефективним засобом розвитку інтересу до професійної іншомовної діяльності є проведення мотиваційних тренінгів, спрямованих на формування позитивних ціннісних орієнтацій та іншомовних комунікативних умінь, необхідних для професійної діяльності.

Професійне навчання у вищій школі для майбутнього фахівця починається під час формування професійних знань, умінь і навичок та засвоєння способів професійно-творчої діяльності. Доки особистість не увійшла у світ професійних теоретичних знань, в її досвіді немає повноцінної навчально-професійної діяльності.

Професійна спрямованість змісту освіти визнається сьогодні однією із запорук підвищення якості освіти в умовах модернізації, що виступає актуальним завданням системи вищої професійної освіти. «Недостатня готовність фахівців передусім свідчить про те, що викладачі, які здійснюють підготовку майбутніх фахівців у ЗВО, хоча й усвідомлюють необхідність формування у слухачів системи професійних знань, умінь, навичок і професійно-особистісних якостей, що складають нормативну модель компетентності, проте не завжди забезпечують її на належному рівні. Крім того, у цих викладачів відсутня особистісно зорієнтована спрямованість щодо цілей і змісту відповідних навчальних програм та сучасних методик їх реалізації [6, с. 2].

Реальна діяльність майбутнього фахівця повинна містити теоретичне знання; професійні поняття постають як знаряддя досягнення цілей майбутнього фахівця, способів розв'язання прийнятих ним професійних завдань. Понятійна форма озброєння знаннями повинна стати способом досягнення практичної професійної мети. Мета професійної підготовки полягає не у передачі конкретних предметних знань, умінь і навичок, а в оволодінні студентами системними інтегрованими науковими знаннями, які є загальною передумовою оволодіння способами вирішення виробничих проблем.

До прикладу, на думку Т. Малої, «професійне навчання слухачів-дизайнерів у ЗВО зводиться до однобічного, вузькоспеціалізованого вивчення кожного предмета без урахування специфіки процесу художнього проектування як інтегруючої, міждисциплінарної естетичної діяльності [6, с. 2]. У цьому контексті дослідниця наводить приклад книжкового дизайнера, який має бути не «тільки художником-проектувальником, але й соціологом, психологом, поліграфістом і мистецтвознавцем».

З огляду на те, що домінуючими видами професійної діяльності графічного дизайнера є традиційні види книжкового та плакатного оформлення, вирішення упаковки, етикеток, розробка фірмових знаків і фірмових стилів, створення заставок, рекламних роликів на телебаченні, комп'ютерного дизайну, ми можемо стверджувати, що опановуючи іноземну мову, цей фахівець має володіти термінологічним апаратом не лише у галузі художнього проектування, але й у галузі соціології, психології, поліграфії, мистецтвознавства, комп'ютерної графіки.

Таким чином, постає проблема в інноваційній спрямованості процесу вищої професійної освіти, його орієнтації на активне формування теоретичної та практичної готовності майбутніх фахівців в опануванні навичками іншомовного спілкування; зміст навчання іноземної мови в закладах вищої освіти повинен бути спрямований на формування професійної іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців з обов'язковим врахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності.

Нині компетентнісний підхід за ефективністю виходить на перше місце, оскільки він щільно пов'язаний з навчальною, професійною та побутовою практикою комунікації іноземною мовою. В контексті опанування іноземною мовою для професійного спілкування найголовнішими компетентностями, що мають сформуватися у майбутнього фахівця є: 1) володіння практичними навичками говоріння, читання, перекладу; 2) уміння вирішувати практичні комунікативні завдання іноземною мовою; 3) здатність застосовувати іноземну мову на професійному рівні; 4) потреба в постійному самовдосконаленні знання іноземної мови [7, с. 42].

Особливістю курсу іноземної мови для студентів немовних спеціальностей є високий ступінь міжпредметних зв'язків, оскільки метою навчання мови є практичне оволодіння іноземною мовою для активного використання в професійному спілкуванні.

Більша частина навчання іноземній мові будується на матеріалі, що стосується фаху майбутніх фахівців, навчання читанню та перекладу відбувається з використанням технічних текстів, що містять велику кількість технічних термінів. Іноземна мова інтегрується в загальний процес навчання, перетворюється на його невід'ємну частину. Знання іноземної мови перетворюється на засіб вивчення дисциплін за напрямом підготовки й водночас на засіб мотивації до вивчення іноземної мови завдяки зацікавленості в альтернативних джерелах інформації.

Спрямованість проблемного підходу на самостійний пошук студентами нової інформації та способів дій з нею передбачає послідовне й цілеспрямованне формулювання пізнавальних завдань для студентів. Цей підхід здатен забезпечити особливий тип мислення, міцність засвоєння знань та їх творче використання у професійній діяльності водночас сприяючи формуванню мотивації досягнення успіху.

Реалізація проблемного підходу полягає у формуванні й розвитку творчих здібностей майбутніх фахівців шляхом активізації мислення з урахуванням проблемних ситуацій, що створюються на основі творів фахової спрямованості у процесі оволодіння студентами новими комунікативними знаннями, навичками та вміннями.

Реалізація індивідуального підходу надає майбутнім фахівцям можливість здобувати належний рівень знань, залучає їх до освітнього процесу, враховує індивідуальний рівень можливостей. Однією з особливостей навчання в технічному ЗВО є велика кількість студентів у групах, що може мати негативний вплив на набуття певних навичок, зокрема, говоріння, оскільки збільшення кількості студентів зменшує час, впродовж якого студент матиме можливість говорити іноземною мовою. В цьому контексті надзвичайно важливим для опанування майбутніми фахівцями іноземною мовою є принцип індивідуалізації, за використання якого при доборі навчального матеріалу, методів навчання, підходів і стратегій, враховуються індивідуальні особливості кожного студента.

Дотримуючись цього принципу викладач повинен знати та враховувати ці особливості студентів та використовувати їх підбираючи для кожного студента такі завдання, які будуть накопичувати та закріплювати отримані знання, вміння й навички, оскільки таке навчання вимагає врахування можливостей студентів, адже група не буває однорідною в працездатності, швидкості виконання завдань, вибірковості способів і прийомів виконання роботи та підсумкової продуктивності.

Індивідуалізація навчання може відбуватися через розуміння автентичних творів через систему індивідуальних вправ. Метою таких індивідуальних завдань є стимулювання студентів читати автентичні твори, розвивати навички та вміння самостійної індивідуальної роботи над ними, підвищувати рівень опанування мовним матеріалом. При доборі текстів, орієнтованих на професію майбутнього фахівця, важливо дотримуватися принципів доступності та посильності (надто прості чи складні тексти можуть бути нецікавими для студентів) та інформативності (автентичні тексти мають містити новітню інформацію, цікаві факти, цифри). Комунікативна мета досягається за допомогою засобів у вигляді слів, словосполучень, граматичних конструкцій, які значно сприяють її реалізації.

Моделювання реальних іншомовних ситуацій ситуативно- побутового спілкування сприяє максимальному зближенню навчального процесу та реальної професійної комунікації іноземною мовою [8, с. 191], тому іншим ефективним засобом індивідуалізації навчання іншомовного спілкування є вирішення творчих завдань студентами, при доборі яких побудова навчання іноземної мови розглядається як модель процесу реальної комунікації, що означає, що в комунікативних ситуаціях для навчання іноземній мові моделюються типові ситуації з реального життя для відповідної сфери спілкування.

Щоб краще організувати навчальний процес, варто диференціювати та індивідуалізувати роботу студентів, що може пришвидшити опанування іноземної мови й покращити якість результатів навчання, а також допомагає викладачу правильно й обґрунтовано обирати прийоми та способи, що сприятимуть полегшенню й міцності засвоєння іноземної мови.

Від індивідуального стилю роботи залежать продуктивність і успішність навчання, а також розвиток та формування особистості майбутніх фахівців. Застосовуючи диференційований підхід до навчання студентів, варто брати до уваги той факт, що не всі студенти однаково охоче й легко працюють над одними й тими ж завданнями (до прикладу, не всі студенти готові виконувати завдання, що залучають виступ перед аудиторією).

Одним із шляхів подолання цієї проблеми є визначення початкового рівня студентів та з використанням принципу диференціації підбирати основні завдання для певного етапу навчання, беручи до уваги специфіку виду діяльності й рівень підготовленості студентів (до прикладу, завдання, спрямовані на вивчення певного глосарію, необхідного для засвоєння та збільшення словникового запасу в іноземній мові для професійного спілкування).

Згідно комунікативно-діяльнісного підходу навчання іноземної мови повинно мати діяльнісний характер, за якого реальне спілкування на занятті здійснюється шляхом мовленнєвої діяльності, в ході якої учасники спілкування намагаються вирішувати реальні та уявні завдання. Реалізація зазначеного підходу в освітньому процесі означає, що формування іншомовних мовленнєвих навичок та розвиток умінь відбувається шляхом і завдяки здійсненню учнем іншомовної мовленнєвої діяльності, тобто оволодіння засобами спілкування (фонетичними, лексичними, граматичними) спрямоване на їх практичне застосування в процесі спілкування [1, с. 83].

Мовленнєві лексичні навички перебувають в основі всіх видів мовленнєвої діяльності, тому необхідно формувати лексичні навички аудіювання, говоріння, читання й письма. Оволодіння вміннями, що складають мовну компетентність, здійснюється шляхом реалізації таких видів мовленнєвої діяльності, як говоріння, аудіювання, читання, письмо й переклад у процесі навчання в умовах, що моделюють ситуації реального спілкування, що зумовлює організацію навчальну діяльність студентів таким чином, щоб вони виконували вмотивовані дії з мовленнєвим матеріалом для вирішення комунікативних завдань, спрямованих на досягнення цілей та намірів спілкування.

Тобто процес навчання є моделлю процесу мовленннєвої комунікації. Оскільки процес навчання не може повністю збігатися з процесом реальної комунікації, мова може йти лише про максимальне зближення процесів навчання та реального спілкування за такими параметрами як комунікативно-вмотивована мовленнєва поведінка учасників освітнього процесу, предметність процесу спілкування, яка забезпечується ретельним відбором комунікативно-мовленнєвих намірів, тем, ситуацій, що є наближеними до реальних ситуацій професійного спілкування.

Методичним змістом цього підходу є способи організації освітньої діяльності: використання колективних форм роботи, вирішення проблемних завдань, активна співпраця всіх учасників освітнього процесу. При застосуванні комунікативно-діяльнісного підходу великого значення набуває заохочення усного мовлення через створення творчих діалогів, рольові ігри в групах, різноманітні усні завдання, самостійні дослідження. Студенти навчаються досягати поставленої мети спільними зусиллями, мовленнєві ситуації пов'язані з особистим досвідом й реальними життєвими ситуаціями. Нові інтерактивні технології навчання іноземної мови такі як проектна методика, кейс-метод, симуляції, ділові ігри, презентації набувають дедалі більшого значення в контексті застосування комунікативно-діяльнісного підходу.

Інтерактивні методи, які передбачають певний порядок інформаційної взаємодії між суб'єктом освітнього процесу й освітнім середовищем і наявність проблеми та роботу над нею в групах чи командах, діалог, прийняття узгодженого рішення, дозволяють кожному студенту проявити свої знання, розвинути навички спілкування, сприяють відпрацюванню такого важливого процесу мислення, як рефлексія, самоаналіз і самооцінка. В умовах групової роботи позиція кожного учасника стикається з оцінками та інтерпретаціями тієї ж ситуації інших учасників. За допомогою вдало підібраних прийомів роботи активізується пізнавальна діяльність студентів, відбувається спонукання їх до творчості, мінімізуються їхні побоювання зрозуміти помилку й бути неправильно зрозумілими, формуються й розвиваються навички критичного мислення, уміння висловлювати й відстоювати власну думку.

Висновки

Підготовка компетентних фахівців у галузі професійної освіти, які володіють знаннями сучасних передових технологій, потреба у спілкуванні, використанні іноземної мови в своїй професійній діяльності викликають необхідність професійно орієнтованого навчання іноземній мові. Професійно орієнтоване навчання іноземній мові вимагає зміни підходу до змісту.

Навчальний матеріал має добиратися з урахуванням останніх досягнень в різних сферах людської діяльності та професійних інтересів майбутніх фахівців, завданням яких є навчитися спілкуватися іноземною мовою в конкретних професійних ситуаціях.

Професійно орієнтоване навчання іноземній мові з упровадженням професійно орієнтованого, компетентнісного, комунікативно-діяльнісного, проблемного, індивідуального та диференційованого підходів до навчання посилює мотивацію до навчальної діяльності, сприяє ефективній мовній професійній підготовці студентів, підвищує рівень самостійності та творчої активності.

Література

1. Методика навчання інозем. мов і культур: теорія і практика: підруч. для студ. класичних, пед. і лінгвіст. універ. / Бігич О. Б., Бориско Н. Ф., Борецька Г. Е. та ін./ за загальн. ред. С. Ю. Ніколаєвої. Київ : Ленвіт, 2013. 590 с.

2. Гришкова Р. О. Методика навч. англ.. мови за професійним спрямуванням студентів нефілологічних спеціальностей: навчальний посібник для студентів вищ. навч. закл. Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2015. 220 с.

3. Теляшенко В. Л. Професійно орієнтоване навчання студентів іноземної мови в немовному вузі // Теорія та практика державного управління: Матеріали науково-практичної конференції (м. Харків, 20 травня 2003 р.) / за заг. ред. Г.І. Мостового. - Харків: Магістр, 2003. - Вип. 4. - С. 78-81.

4. Аніщенко І. Організація автономного навчання іноземної мови у навчальному процесі вищої школи // Інновації в сучасній освіті: український та світовий контекст : матеріали міжн. науково практ. Інтернет-конф., 10 квітня 2020 р. м. Умань. - Умань : «Візаві», 2020. - C. 17-21.

5. Олійник Т. О. Особливості формування навчально-стратегічної компетентності [Електронний ресурс] // Іноземні мови. - 2013. №4. - С. 9-20. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/im_2013_4_3.

6. Мала Т. В. Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з книжкового дизайну у вищих навчальних закладах : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Луганськ, 2008. - 292 с.

7. Цепко Т. А., Андросюк Г. Л. Сучасні тенденції у викладанні англ.. мови у закладах вищої освіти. Інноваційна педагогіка. 2020. № 1. Т. 3. С. 39-43.

8. Сура Н. А. Іншомовна професійна компетентність: головні принципи та компоненти процесу навчання проф. орієнтованого спілкування. Вісн. Луганського держ. пед. ун-ту ім.Т.Г. Шевченка. - 2003. -№ 4 (60).- С.190-192.

References

1. Bihych O. B., Borysko N. F., Boretska, H. E., Haponova, S. E., Mayer, N. V., Nikolaieva S. Yu. et al. (2013). Methodyka navchannia inozemnykh mov i kul'tur: teoriia i praktyka [Methods of teaching foreign languages and cultures: theory and practice]. Kyiv: Lenvit [in Ukrainian].

2. Hryshkova, R. O. (2015). Metodyka navchannia anhliiskoii movy za profesiinym spriamuvanniam studentiv nefilolohichnykh spetsialnostei [Methods of teaching English for professional purposes to students of non-philological specialties]. Mykolayiv: Vyd-vo ChDU im. Petra Mohyly [in Ukrainian].

3. Teliashenko, V. L. (2003). Profesiino oriyentovane navchannia studentiv inozemnoii movy v nemovnomu vuzi [Professionally oriented teaching of foreign language students in a non-language university]. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia - Theory and practice ofpublic administration: Proceedings of the Scientific and Practical Conference. (pp. 78-81). Kharkiv: Mahistr [in Ukrainian].

4. Anishchenko, I. (2020). Orhanizatsiia avtonomnoho navchannya inozemnoi movy u navchal'nomu protsesi vyshchoi shkoly [Organization of autonomous learning of a foreign language in the educational process of higher education] Innovatsii v suchasnii osviti: ukraiinskyi ta svitovyi kontekst - Innovations in modern education: Ukrainian and world context : Proceedings of the International Scientific and Practical Conference. (pp. 17-21). Uman': «Vizavi» [in Ukrainian].

5. Oliinyk, T. O. (2013). Osoblyvosti formuvannia navchalno-stratehichnoi kompetentnosti [Specifics of the formation of educational and strategic competence]. Inozemni movy - Foreign Languages, 4. 9-20. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/ im_2013_4_3.

6. Mala, T. V. (2008). Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv z knyzhkovoho dyzainu u vyshchykh navchalnykh zakladakh [Formation of professional competence of future specialists in book design in higher education institutions]. Candidate's thesis. Luhansk [in Ukrainian].

7. Tsepte, T. A., Androsiuk, H. L. (2020). Suchasni tendentsii u vykladanni anhliiskoi movy u zakladakh vyshchoi osvity [Modern trends in teaching English in higher education institutions]. Innovatsiina pedahohika - Innovative pedagogy. 1. (Vol. 3), (pp. 39-43) [in Ukrainian].

8. Sura, N. A. (2003). Inshomovna profesiina kompetentnist: holovni pryntsypy ta komponenty protsesu navchannia profesiino oriientovanoho spilkuvannia [Foreign language professional competence: the main principles and components of the process of teaching professionally oriented communication]. Visnyk Luhanskoho derzhavnoho ped. un-tu im.T.H.Shevchenka. - Bulletin of Luhansk State Pedagogical University named after T.G. Shevchenko, 4 (60), 190-192 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru