Використання соціальної мережі Facebook для професійного становлення молодих українських учених у системі наука-викладання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля»

«Фаховий коледж харчових технологій та підприємництва, Дніпровського державного технічного університету»

Використання соціальної мережі Facebook для професійного становлення молодих українських учених у системі наука-викладання

Лебідь Ольга Валеріївна

доктор педагогічних наук, професор

професор кафедри інноваційних технологій з педагогіки,

психології та соціальної роботи

Саламацька Ольга Юріївна

кандидат економічних наук

викладач спецдисциплін циклової комісії

«Облік і оподаткування»

у відокремленому структурному підрозділі

Анотація

соціальний мережа професійний вчений

У статті проаналізовано особливості використання соціальної мережі Facebook для професійного становлення молодих українських учених у системі наука-викладання. Акцентовано увагу на тому, що професійне становлення і формування соціального статусу молодого українського вченого в сфері закладів вищої освіти відбувається в системі наука-викладання, яка передбачає здійснення двох видів діяльності - наукової і викладацької. Метою статті визначено розкриття особливостей використання соціальної мережі Facebook для професійного становлення молодих українських учених у системі наука-викладання.

У статті розкрито зміст поняття «молодий вчений». Визначено, що молодий вчений - вчений віком до 35 років, який має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, або вчений віком до 40 років, який має науковий ступінь доктора наук або навчається в докторантурі.

Установлено, що професійне становлення молодого вченого в системі наука-викладання є безперервним процесом набуття особистісного досвіду в професійній діяльності шляхом трансформації потенційних педагогічних і дослідницьких здібностей в їх самоактуалізації до повної самореалізації в професії. Виявлено, що використання соціальних мереж молодими вченими в системі наука-викладання може позитивно вплинути на результати їх педагогічної і дослідницької діяльності. Розкрито особливості платформи Facebook і особливостей функціонування, охарактеризовано переваги використання соціальної мережі Facebook молодими українським ученими у системі наука-викладання.

Подано характеристику авторської класифікації груп та спільнот соціальної мережі Facebook, які сприяють професійному становленню молодих учених України в системі наука-викладання: 1) групи та спільноти, які розкривають можливості розвитку освіти; 2) офіційні представництва у Facebook урядових, неприбуткових наукових організацій; 3) спільноти молодих учених різних категорій; 4) спільноти та групи, які передбачають отримання інформації щодо публікаційної діяльності та підвищення кваліфікації.

Ключові слова: молодий вчений, професійне становлення, соціальні мережі, Facebook, педагогічна діяльність, наукова діяльність, система наука- викладання.

Lebid Olha Valeriivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Innovative Technologies in Pedagogy, Psychology and Social Work, Alfred Nobel University

Salamatska Olha Yuriivna PhD in Economics, teacher of special disciplines of the cycle commission «Accounting and taxation», «Professional College of Food Technologies and Entrepreneurship of Dniprovsk State Technical University»

Use of the social network Facebook for the professional development of young Ukrainian scientists in the system of research and teaching

Abstract

The article analyzes the peculiarities of using the social network Facebook for the professional development of young Ukrainian scientists in the system of research and teaching. The article emphasizes that the professional development and formation of the social status of a young Ukrainian scientist in the field of higher education institutions takes place in the system of research and teaching, which involves two types of activities - research and teaching. The purpose of the article is to reveal the peculiarities of using the social network Facebook for the professional development of young Ukrainian scientists in the system of research and teaching.

The article reveals the content of the concept of "young scientist". It is determined that a young scientist is a scientist under the age of 35 who has a higher education of at least the second (master's) level, or a scientist under the age of 40 who has a doctoral degree or is studying for a doctorate.

It has been established that the professional development of a young scientist in the system of research and teaching is a continuous process of gaining personal experience in professional activities through the transformation of potential pedagogical and research abilities in their self-actualization to full self-realization in the profession. It has been found that the use of social networks by young scientists in the system of science and teaching can positively affect the results of their teaching and research activities. The peculiarities of the Facebook platform and its functioning are revealed, the advantages of using the social network Facebook by young Ukrainian scientists in the system of research and teaching are characterized.

The author's classification of Facebook groups and communities that contribute to the professional development of young Ukrainian scientists in the research and teaching system is described: 1) groups and communities that reveal opportunities for the development of education; 2) official Facebook accounts of governmental and non-profit scientific organizations; 3) communities of young scientists of various categories; 4) communities and groups that provide information on publishing and advanced training.

Keywords: young scientist, professional development, social networks, Facebook, pedagogical activity, scientific activity, research, research and teaching system.

Постановка проблеми

Професійне становлення і формування соціального статусу молодого українського вченого в сфері закладів вищої освіти відбувається в системі наука-викладання, яка передбачає здійснення двох видів діяльності - наукової і викладацької. «Особливості статусної позиції молодих науковців ... зумовлені тим, що вони представляють певну професійну спільноту, професійний статус якої характеризується певним рівнем сформованості системних, предметних, міжособистісних компетенцій, що визначають готовність до академічної та науково-дослідницької діяльності (читання лекцій, публікація наукових статей, участь у грантовій діяльності тощо)» [1, с. 4883]. Молодий учений долучається, з одного боку, до світу наукового співтовариства, з іншого - до світу педагогічної діяльності. Отже, робота в закладі вищої освіти ставить молодого вченого в умови обов'язкового поєднання науки і викладання, це означає, що вони, в першу чергу, повинні володіти як науковими, так і педагогічними здібностями. Підтвердження складності та багатоаспектності діяльності молодого вченого знаходимо в Етичному кодексі ученого України [2], в якому виділяються ролі ученого (дослідник, автор, керівник, викладач, консультант чи експерт, громадянин) і розкриваються етичні принципи професійної діяльності вченого відповідно до цих ролей.

Ураховуючи специфіку професійної діяльності в системі наука-викладання важливими показниками успішної кар'єри молодого вченого в Україні є наявність наукового ступеня кандидата наук, доктора філософії або доктора наук; кількість публікацій, особливо у виданнях, що входять до найбільших світових баз наукового цитування Scopus і Web of Science, а також наявність публікацій англійською мовою; очна участь у міжнародних науково-практичних конференціях, особливо з виїздом закордон; вільне володіння англійською мовою на рівні не менше ніж В2; постійне підвищення кваліфікації (стажування, семінари, фестивалі, майстер-класи тощо); кількість цитувань та індекс Гірша, обчислений на основі наукометричних баз Scopus, Web of Science, Google Scholar, Science Index тощо; міжнародна академічна мобільність; наявність авторських прав на твори, винаходи; членство у спеціалізованих вчених радах по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня; участь в організації і проведенні науково-практичних конференцій, симпозіумів, науково-методичних семінарів; участь у роботі редакційної колегії наукового періодичного закордонного або українського видання; наявність державних нагород, почесних відзнак, премій, подяк за наукову або науково-педагогічну діяльність; консультування і керівництво здобувачем наукового ступеня; керівництво науковою роботою студентів; тощо.

Означені вище показники ефективної професійно-наукової діяльності молодого вченого вимагають від науковця постійного навчання та покращення своїх знань, самостійного розвитку необхідних професійних якостей, що неможливо без використання Інтернету, зокрема використання інструментарію соціальних мереж.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Окремі аспекти професійного становлення молодих учених стали предметом дослідження таких науковців, як Г. Абдіраймова (G. Abdiraiymova), Д. Бурханова (D. Burkhanova), С. Серкіжанова (S. Serkizhanova), А. Верьовкін (A. Verevkin). Проблема професійного становлення фахівців за допомогою соціальних мереж неодноразово привертала увагу науковців. Зокрема у працях С. Бісссара (C. Bissessar), С. Манка (S. Manca), М. Раньєрі (M. Ranieri), О. Мартиненко, Я. Чкани розглядається потенціал соціальних мереж у професійного розвитку вчителів та викладачів. Особливості використання соціальних мереж як ефективного середовища взаємодії і комунікації учасників навчального процесу у закладі вищої освіти досліджували Г. Кучаковська, В. Осадчий, Н. Шульська та Н. Матвійчук, О. Щербаков і Г. Щербина та інші. Проблеми застосування соціальної мережі Facebook у навчанні та професійній діяльності вивчаються багатьма науковцями, серед яких Д. Бодненко, Д. Ященко та Я. Борщ.

Метою статті є розкриття особливостей використання соціальної мережі Facebook для професійного становлення молодих українських учених у системі наука-викладання.

Виклад основного матеріалу

Перш ніж перейти до розгляду проблеми професійного становлення молодого вченого в системі наука-викладання, зробимо невеликий огляд теоретичних відомостей про категорію «молодий учений». Обґрунтовуючи поняття «молодий учений», науковці співвідносять його перш за все з дефініцією «молодь». Відповідно до статті 1 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» молодь, молоді громадяни - громадяни України віком від 14 до 35 років [3].

У науці сформувалися різні парадигми визначення сутності молоді: носії психофізичних властивостей молодості; соціокультурна група зі специфічним способом життя, стилем поведінки, культурними нормами та цінностями; особлива соціально-демографічна група, обмежена віковими межами, із специфічними соціальними позиціями, статусом і ролями, що є об'єктом і суб'єктом процесу спадкоємності і зміни поколінь [4, с. 200]; продукт історії та певної культури і водночас їх рушійна сила і чинник змін, соціальна цінність як частина різних класів, соціальних прошарків та націй; соціально-демографічна група суспільства, що переживає період становлення соціальної зрілості, адаптації до світу дорослих і майбутніх змін, яка постійно поповнює політично й економічно активне населення держави [5]; особлива соціально-демографічна група, що має певну соціальну специфіку, відмінності в способі життя, ціннісних орієнтаціях, вона на етапі свого становлення здобуває духовні, трудові, моральні основи не тільки свого соціального майбутнього, але і суспільства в цілому [6, с. 32]. Отже, молодь - це покоління, від якого залежить майбутнє України; інтелектуальний потенціал суспільства, яке відрізняється особливою креативністю.

Щодо категорії «молодий учений», то у статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» зазначено, що «молодий вчений - вчений віком до 35 років, який має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, або вчений віком до 40 років, який має науковий ступінь доктора наук або навчається в докторантурі» [7]. Тобто існує три підходи з законодавчого встановлення статусу молодого вченого за критеріями: 1) віку; 2) критерію ідентифікації за етапами розвитку наукової кар'єри; 3) гібридний за віком та етапом наукової кар'єри [8, с. 2767-268].

Молоді вчені є представниками професійної статусної групи, яка характеризується різноманітними соціальними та професійними ознаками. Вік виступає об'єктивним критерієм, що визначає приналежність до цієї групи. На думку більшості учасників фокус-груп, вік молодих науковців можна визначити - до 35 років для осіб, які мають науковий ступінь «кандидат наук»/«доктор філософії» та до 40 років для «доктор наук». Соціальний статус молодого науковця визначається низкою чинників, насамперед об'єктивних (освіта і доходи, соціально-економічні умови, державна політика у сфері наукової освіти і науки тощо) та суб'єктивних (рівень кваліфікації, престижність професії тощо) [1, с. 4883].

Для того, щоб визначити особливості професійного становлення молодого вченого в системі наука-викладання використання необхідно звернутися до поняття «професійне становлення». Чітко окреслити це поняття намагалися багато вчених. Наведемо окремі визначення: важливий етап розвитку особистості, який характеризується поетапним формуванням професійно важливих якостей та особистісним розвитком суб'єкта майбутньої професійної діяльності [9]; формування професійної спрямованості, компетентності, соціально значущих і професійно важливих якостей і їхню інтеграцію, готовність до постійного особистісного і професійного зростання [10, с. 56]; індивідуальний особистісний процес, основним елементом якого є особистий вибір [11, с. 305]. З огляду на ці формулювання, зазначимо, що професійне становлення молодого вченого в системі наука-викладання є безперервним процесом набуття особистісного досвіду в професійній діяльності шляхом трансформації потенційних педагогічних і дослідницьких здібностей в їх самоактуалізації до повної самореалізації в професії.

На нашу думку, важливими умовами становлення і розвитку молодого вченого в умовах України є: професійна мобільність як основа «особистісного безперервного саморозвитку, переходу на іншу стадію професійної кар'єри» [12, с. 246]; доступ до сучасної експериментальної інфраструктури; ефективне грантове фінансування; невелике навантаження в рамках викладацької діяльності; публікаційна активність; тощо.

Зауважимо, що використання соціальних мереж молодими вченими в системі наука-викладання може позитивно вплинути на результати їх педагогічної і дослідницької діяльності, стати «ефективним засобом підвищення мотивації та якості навчання, організації колективної роботи ..., виконання спільної проектної діяльності, індивідуалізувати віртуальний ...» [13, с. 139] професійний простір молодого вченого; сприяють спілкуванню зі студентами і колегами з усього світу, «обміну інформацією, передачі й отриманню знань, дозволяють стежити за останніми новинами в освітянському середовищі, забезпечують мобільність» [14, с. 117] сучасного ученого у системі наука-викладання. Тобто соціальні мережі дозволяють молодим ученим збагачуватися знаннями та саморозвиватися. Це пояснюється тим, що «через всепоширеність кожна людина може залучатися до процесу здобуття необхідних знань, спілкуватися з представниками інших країн, що сприятиме розвитку суспільного потенціалу загалом» [14, с. 115].

Соціальні мережі, такі як Facebook, Pinterest, YouTube, Twitter, Telegram, TikTok, Instagram, Google+, LinkedIn, тощо, щодня використовують мільйони людей у всьому світі. Проте за даними Statista [15], ТОП соціальних мереж у світі станом на жовтень 2023 року за кількістю активних користувачів у місяць очолює Facebook.

Розпочати дослідження особливостей використання соціальної мережі Facebook молодими українським ученими у системі наука-викладання неможливо без розкриття особливостей платформи Facebook і особливостей функціонування.

У підручнику «Керівництво Facebook для викладачів. Інструмент для викладання та навчання» зазначено, що Facebook - це соціально корисна платформа, яка пов'язує нас з людьми, брендами та організаціями, які нам небайдужі. Facebook є інструментом для дослідження та співпраці між студентами, науковцями, викладачами, і, враховуючи швидкі зміни в технологіях та електронному навчанні, Facebook є чудовою умовою для підтримки співпраці студентської молоді та викладачів, які отримують доступ до нової інформації з метою самоосвіти [16]. Отже, у сучасних умовах Facebook є інструментом, багатим можливостями для навчання і професійного розвитку освітян.

У контексті нашого дослідження цікавим виявились результати масштабного дослідження викладацьких груп у Facebook з метою вивчення професійного використання неформальних соціальних мереж. Дане дослідження описано у роботі С. Манки (S. Manca) і М. Раньєрі (M. Ranieri) «Teachers' professional development in online social networking sites» [17]. Сутність цього дослідження полягало у тому, що за допомогою онлайн-опитування було вивчено думки 10 засновників та адміністраторів віртуальних груп щодо з'ясування мотивації, цілей та рівня участі викладачів у групах, які вони адмініструють. Друге дослідження було спрямоване на учасників п'яти груп у Facebook з метою перевірки встановлення взаємозв'язку між типами груп і соціальними обмінами, з одного боку, і типами, групами і професійними наслідками, з іншого. Було опитано 1107 респондентів. С. Манки і М. Раньєрі в процесі експериментального дослідження встановили причини заснування груп: 1) етично-соціальні причини (соціальні медіа - це майбутнє для вільного і активного громадянства); 2) причини участі (удосконалення процесу обміну інформацією та ресурсами); 3) професійні причини (професійна підтримка, яку група може надати своїм членам, пропонуючи поради, пропозиції та коментарі на конкретні теми) [17, с. 2231].

Щодо ролі Facebook у професійному розвитку молодих учених в системі наука-викладання необхідно зазначити, що означена соціальна мережа:

є важливим елементом системи комунікації представників науково-педагогічної спільноти, адже саме у межах мережевого професійного спілкування існує можливість заочно збільшити коло залучених до обговорення наукової проблематики вчених та тим самим збільшити обсяг доступної до аналізу наукової інформації [18, с. 19];

передбачає створення спільнот і груп, як місце для обміну інформацією і практичними порадами;

дозволяє молодим ученим стежити за актуальними новинами, отримувати нову інформацію та знання;

надає можливість створювати навчальні курси для студентів; «є засобом, за допомогою якого викладачі викликають інтерес до занять, спілкуються зі студентами, співпрацюють та обмінюються відповідною інформацією, отримують ідеї з питань навчальних програм, вдосконалюють навчальну підготовку та методологію, обговорюють актуальні проблеми в глобальному та регіональному масштабах, вдосконалюють особистісний розвиток» [19, с. 121].

У соціальній мережі Facebook існує безліч груп та спільнот, що можуть активно використовуватись українськими молодими вченими для розширення можливостей професійного і кар'єрного зростання; знайомства з однодумцями; комунікації, вільного обміну досвідом, знаннями, інформацією у сфері освіти, науки і техніки; пошуку інформації про оголошені конкурси проектних пропозицій, стипендіальні програми, стажування, конкурси на гранти, програми підвищення кваліфікації; інформування щодо науково-практичних конференцій, тренінгів, семінарів, вебінарів, публікацій наукових статей, перекладів різних типів та складності; отримання безкоштовних консультацій та допомоги у підготовці наукових робіт у вітчизняних та зарубіжних наукових публікаціях (Scopus, Web of Science (WOS)); отримання експертної, інформаційної та консалтингової підтримки у науковій, науково-технічній та інноваційній сфері; зміни уявлення про сучасну науково-популярну літературу в Україні.

Усі групи та спільноти соціальної мережі Facebook, які сприяють професійному становленню молодих учених України в системі наука-викладання, можна умовно поділити на чотири категорії: 1) групи та спільноти, які розкривають можливості розвитку освіти; 2) офіційні представництва у Facebook урядових, неприбуткових наукових організацій; 3) спільноти молодих учених різних категорій; 4) спільноти та групи, які передбачають отримання інформації щодо публікаційної діяльності та підвищення кваліфікації (див. табл. 1).

Таблиця 1. Приклади груп і спільнот соціальної мережі Facebook, які сприяють професійному становленню молодих учених України в системі наука-викладання (інформація на листопад 2023 р.)

Звичайно, це не повний перелік груп і спільнот соціальної мережі Facebook, які можуть використовувати молоді вчені в своєму професійному становленні в системі наука-викладання.

Висновки

Отже, в процесі дослідження нами було розкрито особливості використання соціальної мережі Facebook для професійного становлення молодих українських учених у системі наука-викладання, а саме: визначено показники ефективної професійно-наукової діяльності молодого вченого; охарактеризовано сутність поняття «молодий вчений», описано властивості використання соціальної мережі Facebook молодими українським ученими у системі наука-викладання. На основі проведеного дослідження розроблено авторської класифікації груп та спільнот соціальної мережі Facebook, які сприяють професійному становленню молодих учених України в системі наука-викладання: 1) групи та спільноти, які розкривають можливості розвитку освіти; 2) офіційні представництва у Facebook урядових, неприбуткових наукових організацій; 3) спільноти молодих учених різних категорій; 4) спільноти та групи, які передбачають отримання інформації щодо публікаційної діяльності та підвищення кваліфікації.

Подальші наукові розвідки доцільно спрямувати на розробку методики використання соціальної мережі Facebook для формування дослідницької компетентності майбутніх докторів філософії.

Література

1. Abdiraiymova G.S., Burkhanova D.K., Serkizhanova S.S., Verevkin A.V. Scientific, Educational Strategies of Young Scientists as Representatives of Kazakh Middle Class. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 2013. No. 116 (2014). pp. 4880-4883.

2. Етичний кодекс ученого України. Київ, Національна академія наук України, 2009. 8 с.

3. Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2998-12 (дата звернення 05.11.2023).

4. Буяк Б. Молодь як особлива соціально-демографічна група в умовах становлення соціально-правової держави та громадянського суспільства. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2007. Вип. 36. С. 198-209.

5. Гуцалова М. Молодь як об'єкт державної молодіжної політики. Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї, 2011. Вип. 22. С. 210-217.

6. Бондарець Б.Б. Молодь як об'єкт і суб'єкт соціокультурних процесів у сучасному українському суспільстві: аксіологічний аспект. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Сер. : Соціологія, 2013. Т. 225. Вип. 213. С. 31-34.

7. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19/ed20151126#n19 (дата звернення 01.11.2023).

8. Жиляєв І.Б. Інституалізація підтримки українських дослідників - молодих вчених: досвід та проблеми. Аналітично-порівняльне правознавство, 2023. № 3. С. 265-269.

9. Алексєєва Т.В. Професійне становлення особистості в системі вузівської підготовки: теоретико-методологічний аналіз проблеми. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2013. Вип. 4. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2013_4_18 (дата звернення 01.12.2023).

10. Мачинська Н., Козловська Ю. Професійне становлення фахівця у вищому навчальному закладі. Наукові записки УКУ, 2014. Ч. 4. Вип. 1. C. 54-62.

11. Хоржевська І.М. Характеристика професійного становлення особистості. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського. Сер.: Психологічні науки, 2013. Т. 2. Вип. 10. С. 304-307.

12. Пілецька Л.С. Мобільність як необхідна умова професійного становлення особистості. Психологія і особистість, 2015. № 2 (8). Ч. 1. С. 243-257.

13. Кучаковська Г. Роль соціальних мереж в активізації процесу навчання інформатичних дисциплін майбутніх вчителів початкової школи. Інформаційні технології і засоби навчання, 2015. Т. 47. № 3. С. 136-149.

14. Корсікова К.Г. Освітні можливості соціальних мереж у процесі навчання майбутніх педагогів. Інноваційна педагогіка, 2019. Вип. 12. Т. 1. С. 115-118.

15. Statista - глобальна платформа даних і бізнес-аналітики з великою колекцією статистичних даних. URL: https://www.statista.com/statistics/272014/global-social-networks-ranked-by-number-of-users/ (дата звернення 29.10.2023).

16. Facebook guide for educators. A tool for teaching and learning, URL: https://dokumen.tips/documents/facebook-guide-for-educators.html (дата звернення 02.12.2023).

17. Manca S. & Ranieri M. Teachers' professional development in online social networking sites. In J. Viteli & M. Leikomaa (Eds.), Proceedings of EdMedia: World Conference on Educational Media and Technology, 2014. pp. 2229-2234.

18. Басенко А.В., Спічак А.С., Мороз В.М. Роль соціальних мереж у розвитку науково-педагогічної спільноти. Конкурентоспроможність вищої освіти України в умовах інформаційного суспільства: матер. І Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Чернігів, 9 листопада 2018 р.). Чернігів, Чернігів. нац. технол. ун-т, 2018. С. 17-19.

19. Bissessar C.S. Facebook as an Informal Teacher Professional Development Tool. Australian Journal of Teacher Education, 2014. 39 (2). URL: http://dx.doi.org/10.14221/ajte.2014v39n2.9 (дата звернення 03.11.2023).

References

1. Abdiraiymova G.S., Burkhanova D.K., Serkizhanova S.S., Verevkin A.V. (2013). Scientific, Educational Strategies of Young Scientists as Representatives of Kazakh Middle Class. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 116 (2014), 4880-4883.

2. Etychnyi kodeks uchenoho Ukrainy (2009). [Code of Ethics for Scientists of Ukraine]. Kyiv: Natsionalna akademiia nauk Ukrainy [in Ukrainian].

3. Zakon Ukrainy “Pro spryiannia sotsialnomu stanovlenniu ta rozvytku molodi v Ukraini ” [The Law of Ukraine “On Promoting the Social Formation and Development of Youth in Ukraine”]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2998-12 [in Ukrainian].

4. Buiak, B. (2007). Molod yak osoblyva sotsialno-demohrafichna hrupa v umovakh stanovlennia sotsialno-pravovoi derzhavy ta hromadianskoho suspilstva [Youth as a special sociodemographic group in the context of the formation of a social and legal state and civil society]. Naukovi zapysky Instytutu politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen imeni I.F. Kurasa NAN Ukrainy - Scientific Notes of I.F. Kuras Institute of Political and Ethnic Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, 36, 198-209 [in Ukrainian].

5. Hutsalova, M. (2011). Molod yak obiekt derzhavnoi molodizhnoi polityky [Youth as an object of state youth policy]. Suchasna ukrainska polityka. Polityky i politolohy pro nei - Modern Ukrainian politics. Politicians and political scientists about it, 22, 210-217 [in Ukrainian].

6. Bondarets, B.B. (2013). Molod yak obiekt i subiekt sotsiokulturnykh protsesiv u suchasnomu ukrainskomu suspilstvi: aksiolohichnyi kontekst [Youth as an Object and Subject of Socio-Cultural Processes in Contemporary Ukrainian Society: Axiological Aspect]. Naukovi pratsi Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly kompleksu “Kyievo- Mohylianska akademiia”. Seriia “Sotsiolohiia” - Scientific works of the Petro Mohyla Black Sea State University of the Kyiv-Mohyla Academy complex. Series: Sociology, 225 (213), 31-34 [in Ukrainian].

7. Zakon Ukrainy “Pro naukovu i naukovo-tekhnichnu diialnist” [Law of Ukraine “On Scientific and Scientific-Technical Activities”]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19/ed20151126#n19 [in Ukrainian].

8. Zhyliaiev, I.B. (2023). Instytualizatsiia pidtrymky ukrainskykh doslidnykiv - molodykh vchenykh: dosvid ta problem [Institutionalization of support for Ukrainian researchers - young scientists: experience and problems]. Analitychno-porivnialne pravoznavstvo - Analytical and comparative jurisprudence, 3, 265-269 [in Ukrainian].

9. Aleksieiev, T.V. (2013). Profesiine stanovlennia osobystosti v systemi vuzivskoi pidhotovky: teoretyko-metodolohichnyi analiz problem [Professional Formation of Personality in the System of University Training: Theoretical and Methodological Analysis of the Problem]. Visnyk Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy - Bulletin of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine, 4. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2013_4_18 [in Ukrainian].

10. Machynska, N., Kozlovska, Yu. (2014). Profesiine stanovlennia fakhivtsia u vyshchomu navchalnomu zakladi [Professional development of a specialist in a higher education institution]. Naukovi zapysky UKU - Scientific Notes of UCU, 1 (4), 54-62 [in Ukrainian].

11. Khorzhevska, I.M. (2013). Kharakterystyka profesiinoho stanovlennia osobystosti [Characteristics of professional development of a personality]. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho derzhavnoho universytetu imeni V.O. Sukhomlynskoho. Serna: Psykholohichni nauky - Scientific Bulletin of Mykolaiv State University named after V.O. Sukhomlynskyi. Series: Psychological sciences, 10 (2), 304-307 [in Ukrainian].

12. Piletska, L.S. (2015). Mobilnist yak neobkhidna umova profesiinoho stanovlennia osobystosti [Mobility as a prerequisite for professional development]. Psykholohiia i osobystist - Psychology and personality, 2 (8), 243-257 [in Ukrainian].

13. Kuchakovska, H. (2015). Rol sotsialnykh merezh v aktyvizatsii protsesu navchannia informatychnykh dystsyplin maibutnikh vchyteliv pochatkovoi shkoly [The Role of Social Networks in Enhancing the Process of Teaching Computer Science to Future Primary School Teachers]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information technologies and learning tools, 3 (47), 136-149 [in Ukrainian].

14. Korsikova, K.H. (2019). Osvitni mozhlyvosti sotsialnykh merezh u protsesi navchannia maibutnikh pedahohiv [Educational opportunities of social networks in the process of training future teachers]. Innovatsiina pedahohika - Innovative pedagogy, 12 (1), 115-118 [in Ukrainian].

15. Statista - hlobalna platforma danykh I biznes-analityky z velykoiu kolektsiieiu statystychnykh danykh [Statista is a global data and business intelligence platform with a large collection of statistics]. Retrieved from https://www.statista.com/statistics/272014/global-social-networks-ranked-by-number-of-users/ [in Ukrainian].

16. Facebook guide for educators. A tool for teaching and learning. Retrieved from https://dokumen.tips/documents/facebook-guide-for-educators.html.

17. Manca, S., Ranieri, M. (2014). Teachers' professional development in online social networking sites. Proceedings of EdMedia: World Conference on Educational Media and Technology, 2229-2234.

18. Basenko, A.V., Spichak, A.S., Moroz, V.M. (2018). Rol sotsialnykh merezh u rozvytku naukovo-pedahohichnoi spilnoty [The role of social networks in the development of the scientific and pedagogical community]. Konkurentospromozhnist vyshchoi osvity Ukrainy v umovakh informatsiinoho suspilstva - Competitiveness of Ukrainian Higher Education in the Information Society: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference, (pp. 17-19). Chernihiv: Chernihivskyi natsionalnyi tekhnolohichnyi universytet [in Ukrainian].

19. Bissessar, C.S. (2014). Facebook as an Informal Teacher Professional Development Tool. Australian Journal ofTeacher Education, 39 (2). Retrieved from http://dx.doi.org/10.14221/ajte.2014v39n2.9.

Размещено на Allbest.ru