Роль практичних занять та дослідницьких проєктів у формуванні біологічної грамотності здобувачів освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль практичних занять та дослідницьких проєктів у формуванні біологічної грамотності здобувачів освіти

Ковач Аттіла Іштванович кандидат педагогічних наук, старший викладач, кафедра інженерії, технологій та професійної освіти, факультет економіки, управління та інженерії, Мукачівський державний університет, м. Мукачево,

Соболенко Любов Юліянівна кандидат біологічних наук, доцент, кафедра біології та методики її навчання, Природничо-географічний факультет, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, м. Умань,

Заводній Тетяна Валеріївна завідувач навчальної частини, викладач вищої категорії, старший викладач, коледж хореографічного мистецтва, Київська муніципальна академія танцю імені Сержа Лифаря, м. КиївАнотація

Освіта є важливим соціальним явищем, яке визначає напрями розвитку людської цивілізації, формує ідеали та цінності особистості і сприяє становленню громадської свідомості. Вона передбачає не лише набуття знань здобувачами освіти, але й розвиток навичок роботи з інформацією, її аналізу, вміння вибирати важливе та робити обґрунтовані висновки на основі набутих знань. Сучасна особистість має бути грамотною та швидко орієнтуватися у великій кількості інформації. Це можливо лише за умови впровадження в освітній процес серії практичних занять і дослідницьких проєктів.

Метою цієї статті є визначення ролі прикладних курсів і проєктів у навчальному процесі та у формуванні біологічної грамотності учнів у галузі біології. Біологічна грамотність - це сукупність знань про будову та функції живих організмів, їхню взаємодію з довкіллям, поняття екології та сталого розвитку. Біологічна освіта необхідна, оскільки сучасне суспільство потребує людей, які вміють аналізувати події, явища та біологічні процеси, швидко ухвалювати виважені рішення та робити правильні висновки. Важливу роль у формуванні біологічної грамотності учнів відіграє включення в освітній процес дослідницьких проєктів і практичних занять. Під час виконання дослідницьких проєктів учні аналізують великі обсяги інформації, встановлюють зв'язки між різними явищами та висловлюють гіпотези. Проаналізовано роль інноваційних технологій у викладанні прикладної біології. Виявлено, що використання таких технологічних засобів, як інтерактивні дошки, віртуальні лабораторії, різноманітні комп'ютерні програми, аудіо- та відеоматеріали, у поєднанні з іншими методами сприяють підвищенню ефективності навчального процесу, результативності навчання та формуванню біологічної грамотності студентів.

Здобуття біологічних знань і формування біологічної грамотності учнів у сучасному освітньому середовищі передбачає використання інноваційних підходів і методів, спрямованих на розвиток практичних навичок. Практичні заняття, такі як експерименти, спостереження, екскурсії та дослідницькі проєкти, у поєднанні з низкою інноваційних методик, сприяють збагаченню біологічної грамотності здобувачів освіти.

Ключові слова: дослідницька діяльність, метод проєктів, інноваційні технології, біологічна освіта, інтерактивні методи навчання.

Kovach Attila Ishtvanovych Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Lecturer, Department of Engineering, Technologies and Vocational Education, Faculty of Economics, Management and Engineering, Mukachevo State University, Mukachevo, навчальний біологічний учень

Sobolenko Lyubov Yulianivna Candidate of Biological Sciences, Associate Professor, Department of biology and its test Ching methods, Faculty of Natural Sciences and Geography, Pablo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman,

Zavodnii Tetiana Valeriivna Head of the educational department, teacher of the highest category, senior teacher, College of Choreographic Art, Kyiv Municipal Academy of Dance named after Serzh Lifar, Kyiv

THE ROLE OF PRACTICAL LESSONS AND RESEARCH PROJECTS IN THE FORMATION OF BIOLOGICAL LITERACY OF EDUCATORS

Education is an important social phenomenon that determines the directions of development of human civilization, forms ideals and values of the individual and contributes to the formation of public consciousness. It involves not only the acquisition of knowledge by students, but also the development of skills in working with information, its analysis, the ability to choose what is important and draw reasonable conclusions based on the acquired knowledge. A modern person must be competent and quickly navigate a large flow of information. This is possible only by introducing a large number of practical classes and research projects into the educational process.

The purpose of the article was to determine the role of practical classes and projects in the process of studying biological disciplines and in the formation of biological literacy of students. It is noted that biological literacy is a set of knowledge about the structure and functions of living organisms, their interaction with the environment, as well as the concepts of ecology and sustainable development. The study of biology in the modern world is mandatory, which is connected with the need for people in modern society who are able to analyze events, facts and biological processes, make informed decisions quickly and draw correct conclusions. The implementation of research projects and practical classes in the educational process of students plays an important role in the formation of biological literacy. During the implementation of research projects, students analyze a large amount of information, establish connections between various facts and put forward hypotheses. The role of innovative technologies during practical lessons in biology was analyzed. It was determined that the use of technical means, such as interactive whiteboards, virtual laboratories, various computer programs, audio and video materials in combination with other methods, contributes to the achievement of greater efficiency of the educational process, the activity of education seekers and the formation of biological literacy in them.

The assimilation of biological knowledge and the formation of biological literacy among students in the modern educational environment requires innovative approaches and the use of methods aimed at the development of practical skills. Practical activities such as laboratory work, observations, field trips and research projects in combination with various innovative technologies contribute to enriching the biological literacy of students.

Keywords: research activity, project method, innovative technologies, biological education, interactive teaching methods.

Постановка проблеми. Сучасне суспільство виставило перед системою освіти мету виховати інтелектуально розвинених, толерантних і відкритих до демократичного спілкування та розвитку особистостей як на державному, так і на міжнародному рівнях. Однак формування цих якостей не може бути повністю успішним, якщо освіта обмежується засвоєнням і відтворенням уже наявних знань. Одним із можливих способів розв'язання цієї проблеми є впровадження дослідницького та проєктного підходів до навчання.

Біологічні знання є необхідним складником природничо-наукових знань і важливою частиною загальнолюдської культури, що становить основу для формування наукового світогляду учнів. Протягом останніх років стрімкий розвиток різноманітних технологій та низький рівень екологічної культури призвели до того, що питання загальнолюдської культури стало особливо актуальним. Така ситуація спричинила низку екологічних проблем і замалу поінформованість населення про здоровий спосіб життя, що призвело до погіршення здоров'я населення. У зв'язку з цим головним завданням викладача біології та пов'язаних з нею дисциплін стало формування біологічної грамотності у здобувачів освіти. Це передбачає активне використання набутих біологічних знань для вирішення практичних завдань у сферах екології, збереження здоров'я та удосконалення відносин суспільства з довкіллям.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання формування біологічної грамотності учнів та ролі практичних занять і дослідницьких проєктів у цьому процесі частково розглядаються у працях вітчизняних учених. Наприклад, Н. Грицай у своїй роботі зазначає, що метод проєктів - це метод навчання, спрямований не лише на інтеграцію наявних знань, а й на використання та набуття нових знань і вмінь, здобутих завдяки виконанню практичних завдань, а в деяких випадках і самостійній самоосвіті [6].

Т. Гедзур та інші автори проаналізували сучасні методи викладання біології в контексті війни в Україні. Вони зазначили, що використання онлайн- сервісів може бути корисним інструментом для вчителів та учнів у викладанні біології. Доступність багатьох онлайн-матеріалів робить навчання біології безперервним та ефективним для учнів.

П. Ловас вважає, що біологія є важливим складником освіти у вищих навчальних закладах і надає студентам змогу здобути базові знання про природу та біологію [1].

Л. Довгопола та Т. Шамало проаналізували різні підходи до визначення понять "дослідницька діяльність" та "проєктна діяльність" та зробили висновок, що вони є взаємозалежними. На основі проведеного дослідження вони визначили, що використання проєктно-дослідницької діяльності у процесі навчання біології серед старшокласників сприяло розвитку їхньої здатності аналізувати інформацію в сучасному інформаційному середовищі та виділяти основне, активізації навичок використання набутих знань для вирішення пізнавальних і практичних завдань та інших важливих навичок [7].

Мета статті - дослідити та визначити роль практичних занять і проєктів у процесі формування біологічної грамотності здобувачів освіти як важливого складника біологічної освіти.

Виклад основного матеріалу. Необхідність вивчення біології пов'язана з потребою появи в сучасному суспільстві людей, які здатні аналізувати події, факти та біологічні процеси, приймати обґрунтовані рішення швидко та робити правильні висновки. Головна мета біології полягає в тому, щоб підготувати особу, яка цікавитиметься навколишнім світом, буде конкурентоспроможною та здатною використовувати свої знання в реальному житті. Ця дисципліна розвиває дослідницькі навички, творчість і надає глибокі знання, необхідні для сучасної особистості.

Як навчальний предмет, біологія характеризується своєрідними способами та методами викладання, що випливають з особливостей об'єктів навчання (живих організмів, явищ живої природи та їхнього розвитку) [2]. З цієї причини система організаційних форм охоплює, крім стандартних занять, екскурсії, навчально-практичні заняття, додаткові та позааудиторні активності, домашні досліди та інші методи навчання.

Мета викладання біології полягає у таких аспектах (рис. 1):

Рис. 1. Цілі викладання біології Джерело: розроблено автором на основі аналізу джерела [2].

Біологія як наука належить до природничого циклу, тому її вивчення потребує використання провідних і традиційних методик, а саме:

• опис;

• дослід;

• експеримент;

• порівняння;

• спостереження [4].

Важливою метою викладання біологічних дисциплін є формування біологічної грамотності у здобувачів освіти, що є сукупністю знань про структуру та функції живих організмів, їхню взаємодію з навколишнім середовищем, а також поняття екології та сталого розвитку. Знання про природу треба здобувати за допомогою методів, характерних для природничих наук, тобто через прикладне навчання. Ці методи дають змогу учням поглиблено вивчати закономірності природи, розуміти взаємозв'язки між різними компонентами природи, сприяють розвитку самостійності та активізації пізнавальної діяльності.

Прикладне навчання - це метод навчання, коли викладач організовує групи студентів для опрацювання певних теоретичних аспектів навчальної дисципліни та розвитку навичок і компетенцій студентів у практичному застосуванні через виконання конкретних завдань. У практичному навчанні акцент робиться на самостійній роботі студентів. Впровадження практичних занять і розвиток наукової компетентності сприяють формуванню біологічної грамотності. Важливо також активно використовувати практичний аспект у навчальному процесі студентів-біологів [10]. Прикладами таких практичних методів вивчення біологічних явищ та процесів є:

• спостереження;

• проведення лабораторних та практичних робіт;

• проведення експериментів,

• участь у спеціалізованих екскурсіях;

• вивчення спеціальних мультимедійних слайдів та відеофільмів тощо.

Практичні заняття зазвичай проводяться після лекцій для закріплення теоретичної бази. Практичні заняття можуть проходити перед лекціями для полегшення засвоєння теоретичного матеріалу, якщо є опис практичного заняття, який містить важливу теоретичну інформацію або посилання на конкретні освітні ресурси, де таку інформацію можна отримати. Основна мета практичного навчання - створити умови для керованої пізнавальної діяльності студентів, максимально наближеної до реальної практики [3, с. 50].

Мультимедійні інтерактивні заняття стали найпопулярнішим методом навчання серед студентів. Причина полягає в їхній здатності полегшити розуміння складних понять і надати можливості для активної взаємодії з викладачами та однолітками [8]. Практичні заняття та експерименти також є ефективними методами навчання. Це пов'язано з тим, що вони дають змогу студентам набути цінний досвід застосування теоретичних знань на практиці, проведення експериментів та аналізу отриманих результатів.

На курсах біології заохочується використання сучасних методів і технологій навчання. Використання технологічних засобів, таких як інтерактивні дошки, віртуальні лабораторії, різноманітні комп'ютерні програми, аудіо- та відеоматеріали у поєднанні з іншими методами сприяє підвищенню ефективності та успішності діяльності учнів. Викладачі можуть використовувати ці технологічні інструменти для впровадження інтерактивних методів навчання, включно з груповими дискусіями, активною взаємодією зі студентами та іншими формами активного навчання. Вони також можуть використовувати інтерактивні дошки та інші технологічні інструменти для створення віртуальних лабораторій [5].

Використання інтерактивних технологій у процесі навчання біології розширює можливості учнів для здобуття якіснішої та ефективнішої освіти, сприяє кращому розумінню складних біологічних процесів і робить їх більш доступними та зрозумілими. Наприклад, віртуальні лабораторії дають змогу учням проводити експерименти, не ризикуючи здоров'ям і не витрачаючи великих коштів на лабораторне обладнання. Однак віртуальні лабораторії не завжди гарантують повну інтерактивність і не можуть забезпечити учням можливість розвинути навички, необхідні для проведення експериментів із реальним лабораторним обладнанням. Симуляції та ігри можуть допомогти студентам поглибити свої знання та навички, але вони не завжди можуть запропонувати детальний аналіз і розуміння процесів, які відбуваються в реальному житті [1]. Тому використання інтерактивних технологій під час вивчення біології має бути комплексним і виваженим, з урахуванням переваг і недоліків кожної технології.

Важливим елементом у процесі формування творчих та інтелектуально розвинених учнів відповідно до сучасних тенденцій життя є проєктна та дослідницька діяльність. Ця діяльність сприяє розвитку як загальних ключових компетентностей (у природничих науках, інженерії, технологіях, інформаційно-комунікаційних, інноваційних практиках та біологічних знаннях), так і предметних, що підкреслює актуальність такого підходу [7, с. 286].

Проєктна діяльність - це конструктивна та продуктивна діяльність учнів, спрямована на розв'язання важливих життєвих проблем і досягнення кінцевого результату. Основними характеристиками такого методу навчання є (рис. 2):

Рис. 2. Основні характеристики дослідницьких проєктів під час вивчення біології

Джерело: [7].

Виконуючи дослідницькі проєкти, учні аналізують великі обсяги інформації, пов'язують різні факти для формулювання гіпотез. Це сприяє розвитку критичного мислення та навичок оцінювання інформації.

В процесі роботи над проєктом учні розвивають цілу низку біологічних навичок, включно з когнітивними, практичними та оцінними. Вони також вчаться взаємодіяти один з одним, здобувати нові знання та інтегрувати їх у контекст проєкту. Серед важливих характеристик цього методу варто назвати:

• особистий підхід здобувачів освіти;

• діалогічну взаємодію;

• розвиток креативності;

• урахування контексту;

• використання сучасних технологій;

• акцент на самодіяльності здобувачів освіти, які проявляються під час впровадження методу проєктів [6].

Фундаментом проєктної діяльності є певні педагогічні умови, які сприяють також ефективності цієї методики (рис. 3).

Рис. 3. Педагогічні умови забезпечення ефективності проєктної діяльності

Джерело: власне розроблення автора.

Характеристики проєктної діяльності у біології передбачають:

• чіткий логічний виклад;

• високий рівень науковості;

• переконливість аргументів;

• креативне мислення;

• надійність результатів;

• високий рівень освіченості у відповідній області знань.

Участь у проєкті вимагає навичок логічного мислення, здатності працювати з відповідною літературою, глибокого розуміння предмета, який вивчається, і націленості на досягнення результату. Долучаючись до проєктних завдань, здобувачі освіти проявляють інтерес до науки, пошуку і експерименту [9, с. 37]. Технологія проєктної роботи є одним з основних методів інтерактивної освіти, що сприяє розвитку та формуванню різних важливих компетенцій. Серед цих ключових компетенцій можна виділити:

• інноваційні;

• навички взаємодії з інформацією і комунікаційні вміння;

• креативність; ююююююююююююююююююююю

• дослідницькі навички;

• організаційні здібності;

• вміння працювати в колективі.

Науковці вбачають значний потенціал у використанні проєктної методики для розвитку розумових здібностей і якостей учнів, особистісного розвитку, саморозвитку та прагнення до самореалізації в процесі розв'язання практичних завдань [6].

Новим підходом до організації навчального процесу, спрямованим на активізацію учнів та формування їхньої біологічної грамотності, є методика "перевернутого класу" (flipped classroom). За цією методикою учні заздалегідь розуміють теоретичний матеріал, а на уроці зосереджуються на практичних аспектах і беруть участь у дискусіях з учителем. Такий підхід допомагає зосередитися на практичних аспектах навчання та сприяє більш глибокому розумінню матеріалу. Крім того, "перевернуті" класи дають змогу викладачам приділяти більше часу індивідуальним потребам студентів та ефективніше контролювати їхній прогрес.

Загалом, практичні заняття та дослідницькі проєкти відіграють важливу роль у розвитку біологічної грамотності учнів. Окрім закріплення теоретичних знань, вони також сприяють розвитку практичних навичок, критичного мислення та підготовці до майбутньої професійної діяльності [11].

Висновки

Біологія - дисципліна, яка сприяє формуванню наукового світогляду та розумінню ролі людини на планеті. Важливість біологічних знань полягає в їхньому впливі на формування здорового способу життя. Сучасне суспільство потребує високого рівня біологічної грамотності для виживання та прогресу людини.

В сучасному освітньому середовищі набуття біологічних знань та формування біологічної грамотності учнів вимагає залучення інноваційних підходів та методів, спрямованих на розвиток практичних навичок. Збагаченню біологічної грамотності учнів сприяють практичні заняття, такі як експерименти, спостереження, екскурсії та дослідницькі проєкти.

Перспективами подальших досліджень є проведення аналізу та визначення найбільш ефективних форм практичної підготовки студентів у вищих навчальних закладах у процесі формування біологічної та екологічної грамотності.

Література

1. Актуальні аспекти змісту біологічних дисциплін та інноваційні методики й технології їх навчання і викладання в закладах вищої освіти України / П.С. Ловас та ін. Академічні візії. 2023. № 19. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7781714 (дата звернення: 16.10.2023).

2. Водько О. Особливості формування та розвитку природничо-наукової компетентності здобувачів освіти у напрямку екологічного виховання під час вивчення біології у 9-11 класах.

3. Природно-заповідний фонд Волинської області: освітній аспект: матеріали обласної науково-практичної конференції (10 жовтня 2019 р., м. Луцьк). Луцьк, 2019. С. 106-111. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/27341/1/%D0%B7%D0%B1%D1%96% D1% 80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%92%D0%86%D0%9F%D0%9F%D0%9E%20% 28pdf.io% 29.pdf#page=106 (дата звернення: 16.10.2023).

4. Гвоздій С.П. Основні форми і методи навчання у процесі підготовки майбутніх учителів біології та здоров'я людини. Природничий альманах. 2020. № 27. С. 41-58. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2524-0838/2019-27-4 (дата звернення: 16.10.2023).

5. Гедзур Т. І., Белчгазі В. Й., Вайда П.В. Аналіз сучасних методів навчання у процесі викладання біології в умовах війни: деякі аспекти цифрової трансформації освітнього процесу. Академічні візії. 2023. № 17. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7774425 (дата звернення: 16.10.2023).

6. Г опало В.А. Інноваційні підходи до викладання біології у фаховій передвищій освіті. Роль коледжів та професійних училищ у здобутті вищої освіти: збірник тез доповідей VII науково-методичної конференції. Одеса, 2021. С. 58-60. URL: https://card-file.ontu.edu.ua/ server/api/core/bitstreams/a170e860-9836-4183-9eb3-22560a06b82c/content (дата звернення: 16.10.2023).

7. Грицай Н. Підготовка майбутніх учителів до використання проєктної технології у навчанні учнів природничих наук. Українська професійна освіта. 2020. № 7. С. 28-36. DOI: https://doi.org/10.33989/2519-8254.2020.7.238031 (дата звернення: 16.10.2023).

8. Довгопола Л. І., Шамало Т.О. Використання проєктно-дослідницької діяльності у процесі навчання біології здобувачів освіти. Наукові інновації та передові технології. 2022. № 11(13). С. 283-296. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2022-11(13)-283-296 (дата звернення: 16.10.2023).

9. Козичар М.В., Оліфіренко В.В. Використання сучасних методів навчання у процесі викладання курсу біології. Філософські обрії сьогодення: збірник наукових праць. Херсон: ДВНЗ "ХДАЕУ", 2020. С. 26-29. URL: http://surl.li/mfcqu (дата звернення: 16.10.2023).

10. Луценко О. І. Методи проєктів як інноваційна методика вивчення медико- біологічних дисциплін майбутніми вчителями закладів загальної середньої освіти. Scientific and pedagogical internship "Introduction of European approaches and new methods of training future specialists in biology, ecology, geography, geology and chemistry" : Internship proceedings (September 6 - October 17, 2021). Wloclawek, Republic of Poland : "Baltija Publishing", 2021. С. 36-40. URL: http://eprints.zu.edu.ua/33569/1/internship_Wloclawek_nature_%D0%A1%D0% B5%D0%BD%D1%82%D1%8F%D0%B1%D1%80%D1%8C_2021.pdf#page=36 (дата звернення: 16.10.2023).

11. Maulina D. Bio-literacy perspective: A Study of implementation of ourdoor learning- based science process skills in plant introduction. Jurnal Bioedukatika. 2020. № 8(1). Р. 31-37. DOI: https://dx.doi.org/10.26555/bioedukatika.v8i1.15067 (дата звернення: 16.10.2023).

12. Наталія Дніпренко. Поєднання класичного традиційного та новітнього у підготовці режисерів засобів масової комунікації // Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. - 2011, - № 9, - С.264-271. Доступ: http://visnyk.knutkt.com.ua/vipusk9.html

13. References:

14. Lovas, P. S., Mirutenko, V. V., Roshko, V. H., & Vakerych, M. M. (2023). Aktual'ni aspekty zmistu biolohichnykh dystsyplin ta innovatsiyni metodyky y tekhnolohiyi yikh navchannya i vykladannya v zakladakh vyshchoyi osvity Ukrayiny [Current aspects of the content of biological disciplines and innovative methods and technologies of their learning and teaching in higher education institutions of Ukraine]. Akademichni viziyi - Academy vision, 19. Retrieved from http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7781714 [in Ukrainian].

15. Vod'ko, O. (2019). Osoblyvosti formuvannya ta rozvytku pryrodnycho-naukovoyi kompetentnosti zdobuvachiv osvity u napryamku ekolohichnoho vykhovannya pid chas vyvchennya biolohiyi u 9-11 klasakh [Peculiarities of the formation and development of natural- scientific competence of students of education in the direction of ecological education during the study of biology in grades 9-11]. Pryrodno-zapovidnyy fond Volyns'koyi oblasti: osvitniy aspekt: materialy oblasnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi - Nature reserve fund of the Volyn region: educational aspect: materials of the regional scientific andpractical conferenc. (pp. 106-111). Luts'k. Retrieved from https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/27341/1/%D0%B7%D0% B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%92%D0%86%D0%9F%D0%9F% D0%9E%20%28pdf.io%29.pdf#page=106 [in Ukrainian].

16. Hvozdiy, S. P. (2020). Osnovni formy i metody navchannya u protsesi pidhotovky maybutnikh uchyteliv biolohiyi ta zdorov"ya lyudyny [Basic forms and methods of education in the process of training future teachers of biology and human health]. Pryrodnychyy al'manakh - Natural almanac, 27, 41-58. Retrieved from https://doi.org/10.32999/ksu2524-0838/2019-27-4 [in Ukrainian].

17. Hedzur, T. I., Belchhazi, V. Y., & Vayda, P. V. (2023). Analiz suchasnykh metodiv navchannya u protsesi vykladannya biolohiyi v umovakh viyny: deyaki aspekty tsyfrovoyi transformatsiyi osvitn'oho protsesu [Analysis of modern teaching methods in the process of teaching biology in war conditions: some aspects of the digital transformation of the educational process]. Akademichni viziyi - Academy vision, 17. Retrieved from http://dx.doi.org/10.5281/ zenodo.7774425 [in Ukrainian].

18. Hopalo, V. A. (2021). Innovatsiyni pidkhody do vykladannya biolohiyi u fakhoviy peredvyshchiy osviti [Innovative approaches to teaching biology in vocational higher education]. Rol' koledzhiv ta profesiynykh uchylyshch u zdobutti vyshchoyi osvity: zbirnyk tez dopovidey VII naukovo-metodychnoyi konferentsiyi - The role of colleges and vocational schools in obtaining higher education: a collection of abstracts of reports of the VII scientific and methodological conference. (pp. 58-60). Odesa. Retrieved from https://card-file.ontu.edu.ua/server/api/core/ bitstreams/a170e860-9836-4183-9eb3-22560a06b82c/content [in Ukrainian].

19. Hrytsay, N. (2020). Pidhotovka maybutnikh uchyteliv do vykorystannya proyektnoyi tekhnolohiyi u navchanni uchniv pryrodnychykh nauk [Preparation of future teachers for the use of project technology in teaching students of natural sciences]. Ukrayins'kaprofesiyna osvita - Ukrainian professional education, 7, 28-36. Retrieved from https://doi.org/10.33989/2519- 8254.2020.7.238031 [in Ukrainian].

20. Dovhopola, L. I., & Shamalo, T. O. (2022). Vykorystannya proyektno-doslidnyts'koyi diyal'nosti u protsesi navchannya biolohiyi zdobuvachiv osvity [The use of project-research activities in the process of teaching biology to students]. Naukovi innovatsiyi ta peredovi tekhnolohiyi - Scientific innovations and advanced technologies, 11(13), 283-296. Retrieved from https://doi.org/10.52058/2786-5274-2022-11(13)-283-296 [in Ukrainian].

21. Kozychar, M. V., & Olifirenko, V. V. (2020). Vykorystannya suchasnykh metodiv navchannya u protsesi vykladannya kursu biolohiyi [The use of modern teaching methods in the process of teaching a biology course]. Filosofski obriyi s'ohodennya: zbirnyknaukovykhprats' - Philosophical horizons of today: a collection of scientific works. (pp. 26-29). Kherson: DVNZ "KHDAEU". Retrieved from http://surl.li/mfcqu [in Ukrainian].

22. Lutsenko, O. I. (2021). Metody proyektiv yak innovatsiyna metodyka vyvchennya medyko-biolohichnykh dystsyplin maybutnimy vchytelyamy zakladiv zahal'noyi seredn'oyi osvity [Project methods as an innovative method of studying medical and biological disciplines by future teachers of general secondary education institutions]. Scientific and pedagogical internship "Introduction of European approaches and new methods of training future specialists in biology, ecology, geography, geology and chemistry" : Internship proceedings (pp. 36-40). Wloclawek, Republic of Poland : "Baltija Publishing". Retrieved from http://eprints.zu.edu.ua/33569/1/ internship_Wloclawek_nature_%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D 1%82%D 1%8F%D0%B 1%D 1 %80%D1%8C_2021.pdf#page=36 [in Ukrainian].

23. Maulina, D. (2020). Bio-literacy perspective: A Study of implementation of ourdoor learning-based science process skills in plant introduction. Jurnal Bioedukatika, 8(1), 31-37. Retrieved from https://dx.doi.org/10.26555/bioedukatika.v8i1.15067 [in Ukrainian].

24. Natalia Dniprenko. The combination of classic, traditional and modern in the training of directors of mass communication // Scientific Bulletin of the Kyiv National University of Theater, Cinema and Television named after I. K. Karpenko-Kary. - 2011, - No. 9, - P.264-271. Access: http://visnyk.knutkt.com.ua/vipusk9.html

Размещено на Allbest.ru