Візуалізація вербального матеріалу як засіб підвищення якості освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут модернізації змісту освіти

Візуалізація вербального матеріалу як засіб підвищення якості освіти

Тетяна Шарова доктор філологічних наук, професор

Україна

Анотація

У науковому дослідженні акцентовано увагу на візуалізації вербального матеріалу як засобу підвищення якості освіти. До аналізу взято такі техніки відтворення візуального простору: таймлайн, ментальна карта, скрайбінг, інфографіка, плакат, квест-презентації. У статті вказано, що створюючи візуальний контент, викладач, використовуючи власний досвід, працює зі значним масивом інформації, досить швидко оброблюючи його. Саме тут йому знадобляться здібності планування, координування, організації задля правильно створеної інфографіки та подальшого використання в освітньому процесі. Наукове дослідження містить інформацію про основні функції, типи та форми навчального матеріалу. Не залишено поза увагою науковців питання щодо типів візуального контенту та особливостей відтворення інформації засобами традиційних та інноваційних методик. На етапі створення візуального контенту здобувачам освіти доречно використовувати методичні рекомендації та враховувати особливості аудиторії, яка буде дотична до поданої інформації. У статті подана коротка інформація щодо сучасних візуальних технік, які можуть бути створені засобами цифрових інструментів та у подальшому використані в освітньому процесу. До таких технік відноситься таймлайн - інтерактивна шкала графічного типу, на якій розташовані мітки з певними подіями, датами, явищем, що обумовлюється хронологічною послідовністю. Засобами ментальних карт можна активізувати просторово-образне мислення та дозволяє творчо підійти до вирішення означеної проблеми. Техніка скрайбінгу сприяє успішному засвоєнню інформації. Використання інфографіки в освітньому процесі мотивує здобувачів освіти вивчати та запам 'ятовувати матеріал, що подається викладачем. Досягнути концентрації уваги можна за допомогою плакату або постеру, в якому присутня графіка або засобами піктограм відтворений тест. За допомогою ігрової форми можна подати навчальний матеріал та у подальшому постійно повторювати його, час від часу переглядаючи створену раніше квест-презентацію. Використовуючи різноманітні техніки для візуального контенту та застосовуючи їх на практиці можна суттєво покращити якість знань здобувачів освіти. Заняття, проведені із використанням візуальної інформації, є цікавими, сучасними та інноваційними.

Ключові слова: візуалізація, візуальний контент, якість знань, таймлайн, інфографіка, квест-презентація, скрайбінг.

Abstract

VISUALIZATION OF VERBAL MATERIAL AS A MEANS OF IMPROVING THE QUALITY OF EDUCATION

Tetiana Sharova Doctor of Philology, Professor Institute of Education Content Modernization, Ukraine

The research focuses on the visualization of verbal material as a means of improving the quality of education. The following techniques of visual space reproduction are analyzed: timeline, mind map, scribble, infographics, poster, quest presentations. The article states that when creating visual content, a teacher, using his or her own experience, works with a significant amount of information, processing it quickly enough. The research contains information about the main functions, types and forms of educational material. Scientists have not ignored the issue of the types of visual content and the peculiarities of reproducing information using traditional and innovative methods. At the stage of creating visual content, it is appropriate for students to use methodological recommendations and take into account the characteristics of the audience that will be involved in the information provided. The article provides brief information about modern visual techniques that can be created with digital tools and further used in the educational process. Such techniques include timelines - an interactive graphic-type scale with labels with certain events, dates, and phenomena that are determined by a chronological sequence. Mind maps can be used to activate spatial and imaginative thinking and allow for a creative approach to solving a problem. The scribing technique contributes to the successful assimilation of information. The use of infographics in the educational process motivates students to study and memorize the material presented by the teacher. You can achieve concentration of attention with a poster or poster. Using a variety of techniques for visual content and applying them in practice can significantly improve the quality of students' knowledge. Classes conducted with the use of visual information are interesting, modern, and innovative.

Key words: visualization, visual content, quality of knowledge, timeline, infographics, quest presentation, scribing.

Вступ

Постановка проблеми. Формат цифрового простору спонукає педагогічний колектив мислити по-новому, та, відповідно, сучасно, інноваційно, використовуючи цифрові ресурси подавати матеріал здобувачам освіти. Останні роки візуальний контент суттєво мотивує здобувачів освіти вчитись. Не є на сьогодні актуальним просто текст, який за обсягом та змістом не може зацікавити. Саме тому, педагогічні та науково-педагогічні працівники прагнуть оновлювати зміст навчального матеріалу, подаючи його візуально. Цікавими є тезиси вчених, які акцентують увагу на тому, що в умовах дистанційного навчання іноді досить важко зацікавити здобувачів освіти при висвітленні окремих навчальних тем або навіть дисциплін (Шаров, Шарова, 2021: 165).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На створення візуальної презентації педагогічний чи науково-педагогічний працівник витрачає значно більше часу, ніж на текст, який можна усно озвучити здобувачам освіти. У сучасному просторі цифрові інструменти можуть використовувати усі учасники освітнього процесу, при чому, здійснювати освітній процес бажано у партнерській взаємодії викладач-здобувач. Це дозволить у подальшому викладачу чи вчителю зацікавити здобувача освіти до вивчення конкретної теми, що в результаті буде поціновано вихованцем.

На думку Логвиненко В. для створення візуального контенту, зокрема інфографіки, викладач повинен володіти такими компетентностями:

- здатність планувати, організовувати, координувати, контролювати та оцінювати свою діяльність та взаємодію суб'єктів навчальної діяльності;

- володіння певними знаннями та уміннями в галузі інформатики й комп'ютерних технологій;

- здатність до формування необхідного обсягу фахової інформації з різних джерел для створення навчальної інфографіки;

- уміння працювати із засобами створення інфографіки;

- знання особливостей використання простої та складної інфографіки для навчально - виховних цілей;

- підбирати найефективніший тип інфографіки для конкретної навчальної інформації (Логвіненко, 2018: 82-83).

Створюючи візуальний контент, викладач, використовуючи власний досвід, працює зі значним масивом інформації, досить швидко оброблюючи його. Саме тут йому знадобляться здібності планування, координування, організації задля правильно створеної інфографіки та подальшого використання в освітньому процесі. Паралельно, за допомогою отриманого візуального контенту здобувачі освіти можуть швидше соціалізуватись та оволодіти освітньою програмою, яку обрали для себе (Sharov, Vorovka, Sharova, Zemlianska A, 2021: 85).

Особливо гостро питання відтворення цифрового простору шляхом візуального контенту виникло в сучасних умовах повномасштабного вторгнення рф в Україну, коли здобувачі освіти на тимчасово окупованих територіях мають обмежений доступ до електронних ресурсів, а, відповідно, обмежені в ознайомленні зі значним обсягом матеріалів. Саме тому в цьому питанні треба правильно підійти до організації освітнього процесу та забезпечити якісним матеріалом здобувачів освіти. На думку сучасних дослідників «одним із таких видів організації навчального процесу є електронне навчання, що дозволяє отримати багато переваг за рахунок використання широких можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема мережі Інтернет» (Шарова, Шаров, 2019: 119)

Більшість вчених-дослідників, Шаров С., Землянська А., Логвиненко В., Білоусова Л., Житєньова Н., Карташова І., Касьян О., Степанюк А., Кучаковська Г., Сабліна М. та інші схиляються думки, що візуалізація вербального матеріалу дозволяє покращити якість знань здобувачів освіти різних рівнів. Касьян О. вказує на те, що візуалізація навчальної інформації дозволяє вирішити цілий ряд педагогічних завдань (Касьян, 2022: 149).

Так, наприклад, Білоусова Л. та Житєньова Н. дійшли думки, що «забезпечення якості освіти за умов стрімкого зростання потужності інформаційних потоків наштовхується на обмеженість реальних можливостей людини щодо сприйняття, усвідомлення, засвоєння великих масивів навчальної інформації» (Білоусова, Житєньова, 2017: 38). На сьогодні вчені вважають візуалізацію освітнім трендом, оскільки її використання має на меті пришвидшити вивчення важких тем та скоріше опанування освітнім матеріалом (Карташова, Степанюк, 2022: 181).

Формулювання мети та завдань статті. Метою статті є представлення сучасних типів та форм візуалізації, техніки візуальної подачі матеріалу з урахуванням використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Виклад основного матеріалу

Акцентуючи увагу на візуалізації, слід виокремити основні функції, типи та форми навчального матеріалу. Серед основних функцій візуалізації виокремлюють:

- характер індивідуального сприйняття;

- можливість персоналізованого опрацювання інформації;

- можливість необхідного налаштування;

- створення певних асоціацій;

- розвиток здатності аналізувати;

- розвиток здатності порівнювати;

- розвиток здатності здійснювати аналогії;

- розвиток здатності закріплювати вивчений матеріал;

- можливість тренувати увагу;

- можливість тренувати спостережливість;

- розвиток здатності робити висновки та узагальнення.

Існують різні типи та форми візуалізації навчального матеріалу. До найбільш актуальних можна віднести: ілюстрація, демонстрація, спостереження, подорожі, екскурсії, прогулянки, використання різних об'єктів. Акцентуючи увагу на спостереженні, слід наголосити, що це може бути планомірне чи цілеспрямоване спостереження, іноді різне за тривалістю в часі та сприйнятті.

До сучасних засобів візуалізації відносять:

- традиційні (на друкованій або не на друкованій основі - прилади та інструменти для проведення дослідів);

- інноваційні (з урахуванням цифрових технологій - мультимедійні презентації, інтерактивні ігри).

На сьогодні вчені-практики подають методичні рекомендації щодо використання візуального контенту та особливостей врахування візуалізації:

- вікові категорії;

- освітні потреби;

- доповнення іншими методиками;

- доступність;

- цілеспрямованість та своєчасність використання способів візуалізації;

- спрощення (полегшення) сприйняття матеріалу;

- естетична привабливість;

- поєднання наочності та вербального супроводу;

- використання різних технік та інструментів для візуалізації.

Візуалізація під час освітнього процесу сприяє:

- інтенсифікації навчання;

- активізації навчально-пізнавальної діяльності;

- формуванню розвитку критичного та візуального мислення, здорового сприйняття;

- образній передачі знань та навчальних дій;

- передачі знань та розпізнаванню образів;

- підвищенню рівня візуальної грамотності та візуальної культури.

Існують різні способи візуалізації в освітньому процесі (інтерактивний, захоплюючий, елементи новизни). Акцентуємо увагу на тому, що візуальний контент у сучасному просторі краще створювати за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, застосовуючи при цьому різноманітні цифрові ресурси. візуальний освітній інфографіка

Візуалізація - ефективна технологія активізації навчання. Існують різні техніки подачі візуального матеріалу:

- таймлайн;

- ментальна карта;

- скрайбінг;

- інфографіка;

- плакат;

- квест-презентації.

Усі вони за своєю суттю в основі містять графічні об'єкти та текст. Слід акцентувати увагу на тому, що тексту в такому візуальному контенті небагато, більше робиться акцент на графіці, схемах, об'єктах, фігурах, малюнках (Безуглий, 2014: 5). Це є свідченням того, що більша частина тексту під час перегляду краще запам'ятовується та сприймається за допомогою візуалізації (Рис. 1). Так, наприклад, усвідомлюємо, що думка вчених на сьогодні щодо інфографіки є цілком сприйнятною та зрозумілою, оскільки вони наголошують на тому, що «інфографіка сприймається краще, ніж простий текст, дає можливість урізноманітнити подання матеріалів, дозволяє більш цікаво й наочно доносити інформацію» (Кучаковська, Сабліна, 2016: 284).

Рис. 1 Техніки подачі візуального матеріалу

Таймлайн. Інтерактивна шкала графічного типу, на якій розташовані мітки з певними подіями, датами, явищем, що обумовлюється хронологічною послідовністю. Таймлайн вважають одним із видів інфографіки, який доречно створювати під час формування системного погляду на події, що вивчаються у закладі освіти: розкриття біографії, історичних подій та дат в житті будь-якої людини. Також такий вид інфографіки буде доречним для планування діяльності, зокрема для відображення етапів, термінів, а також відтворення певних режимних моментів у частині розпорядку дня, де все чітко підпорядковується хронології. По-іншому таймлайн може називатись стрічкою подій, або лінією життєпису. У будь-якому випадку це є засіб візуальної комунікації в сучасному інформаційно-цифровому просторі.

За допомогою використання таймлайну на заняттях у здобувачів освіти формуються вміння встановлювати послідовність. Здебільшого, це стосується вміння впізнавати предмети за певними ознаками, порівнювати предмети за певними ознаками, групувати їх та класифікувати.

Ментальні карти. Ментальні карти частіше за все створюються для полегшення загального уявлення та розуміння нової теми. Засобами ментальних карт можна активізувати просторово-образне мислення та дозволяє творчо підійти до вирішення означеної проблеми. Візуально ментальні карти дозволяють виділити головні аспекти, з'ясувати зв'язки та виокремити пріоритетні напрямки.

Ефективність ментальних карт зринає на рівні аналізу проблем, планування стратегій, створення загальної картини певних питань, а також підготовки виступів, візуальних доповідей, промов. Досить часто ментальні карти створюють для того, аби нагадувати в пам'яті події, що раніше були озвучені.

Поряд із позитивними аспектами ментальних карт, маємо можливість виокремити слабкі сторони такої візуалізації:

- проявляється певна ілюзійність, що в реальності не відповідає дійсності;

- складні речі занадто спрощуються, що не дозволяє певною мірою відчути їх вагомість;

- вплив картинок, що вміщені в ментальній карті, можуть мати різний характер.

Ознак вказані слабкі сторони не применшують вагомості візуального контенту, який можна відтворити засобами ментальних карт. Саме тому їх використання в освітньому процесі дозволить покращити якість знань здобувачів різних рівнів закладів освіти.

Скрайбінг. Скрайбінгова техніка візуального контенту вважається інноваційною технологією, за допомогою якої можна візуалізувати освітній матеріал. Техніка скрайбінгу сприяє успішному засвоєнню інформації. На думку вченої Онофрійчук Л. існують різні види скрайбінгу, зокрема мальований, аплікаційний, магнітний, комп'ютерний, відеоскрайбінг, комбінований (Онофрійчук, 2020: 61). У питаннях візуального простору засобами скрайбінгу фахівцями є Лутаєва Т., Фесенко В., Шварп Н., які наголошують на тому, що «скрайбінг поряд з опорними схемами та інтелект-картами доцільно також тлумачити як спосіб кодування інформації у вигляді асоціативних образів» (Лутаєва, Фесенко, Шварп, 2023: 28). Однак розуміємо, що доцільність використання скрайбінгу визначає викладач, який застосовує дану технологію в освітньому процесі.

Інфографіка. Використання інфографіки в освітньому процесі мотивує здобувачів освіти вивчати та запам'ятовувати матеріал, що подається викладачем (Лещенко, Юфименко, 2022: 5). Використовуючи візуальний контент, можна покращити якість знань здобувачів освіти. Відтворюючи візуально текстову частину, досягається позитивне сприйняття матеріалу, який вивчається. Візуалізація звужує обсяг, фрагментарно відтворює основні моменти, на яких треба робити акцент, а також систематизує зміст викладеного матеріалу. Поряд із тим, дослідники вказують на певні недоліки візуального контенту засобами інфографіки: пасивний характер людини, що переглядає презентацію, схему, діаграму, графіку, а також людина може відволікатися на конкретно вказані графічні об'єкти, а не мислити загально (Вознюк, 2022: 171).

Плакат. Дослідники Скляренко Н., Колосніченко О., Єжова О., Чупріна Н., Струмінська Т., Лю Хуамей вказують на те, що «виразні візуальні засоби використовуються в соціальній рекламі в якості основних з метою посилення комунікації зі споживачем, для концентрації уваги адресата» (Скляренко, Колосніченко, Єжова, Чупріна, Струмінська, Хуамей, 2022: 125). Досягнути концентрації уваги можна за допомогою плакату або постеру, в якому присутня графіка або засобами піктограм відтворений тест. Частіше за все піктограми в плакатах використовуються крупним планом, аби можна було зрозуміти контекст, що закодований під ними. Юрченко А. акцентує увагу на тому, що за рахунок використання інтерактивних елементів вирішується важливе питання, що дозволяє зацікавити здобувачів освіти та залучити їх до активної пізнавальної діяльності (Юрченко, 2018: 99).

Квест-презентація. На сьогодні питання візуального простору засобами квест- презентацій знаходиться у фокусі уваги. Це пояснюється тим, що за допомогою такої технології можна не лише мотивувати здобувачів освіти до ознайомлення із матеріалом, а й до кращого його вивчення та подальшого використання. Частіше за все такий тип візуальної технології використовують у початковій школі, коли за допомогою ігрової форми можна подати навчальний матеріал та у подальшому постійно повторювати його, час від часу переглядаючи створену раніше квест-презентацію.

Сучасні техніки візуальної подачі інформації дозволяють мати різноманітні графічні об'єкти, які доцільно використовувати на різних етапах освітньої діяльності зі здобувачами освіти.

Висновки

Кожен заклад освіти повинен прагнути до вдосконалення якості освітніх матеріалів, незалежно від форми викладання. На сьогодні важливо дотримуватись інформаційної безпеки, оскільки загроза по відношенню до здобувачів освіти різних рівнів в Україні існує. Візуальний контент мотивує та об'єднує здобувачів освіти та дозволяє їм використовувати інформацію задля опанування новими компетентностями. Питання візуального простору для якісної освіти не може бути обмежене в часі та бути на часі лише сьогодні. Обробка великої кількості інформації на сьогодні є вкрай потрібною, особливо, коли йдеться про освітній процес.

За допомогою візуальної інформації можна підвищити ефективність сприйняття навчального матеріалу, подавши при цьому міжпредметні зв'язки та вказавши на можливість використовувати інформаційно-комунікаційні технології усіма учасниками освітнього процесу. Правильно підібрана візуальна інформація дозволить зменшити витрати часу на сприйняття навчального матеріалу здобувачами освіти, а також може забезпечити швидкий темп навчання. Вважаємо, що за допомогою різноманітних видів та типів візуального представлення інформації можна активізувати пізнавальну та навчальну діяльність здобувачів освіти, що дозволить суттєво покращити освітній процес в цілому. В сучасному інформаційному просторі візуалізація є його основою, оскільки важко уявити якісну інформацію без зорових образів, графічних об'єктів, схем, таблиць тощо.

Джерела і література

1. Безуглий Д. Візуалізація як сучасна стратегія навчання. Фізико-математична освіта. Науковий журнал. Суми: СумДпУ ім. А.С. Макаренка, 2014. № 1 (2). С. 5-11.

2. Білоусова Л.І., Житєньова Н.В. Функціональний підхід до використання технологій візуалізації для інтенсифікації навчального процесу. Інформаційні технології й засоби навчання: електрон. наук. фахове вид. 2017. Т. 57. № 1. С. 38-49. URL: https://joumal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/artide/view/1525/n32 (дата звернення: 29.08.2023).

3. Вознюк К. Використання інфографіки для візуалізації освітнього контенту в закладі освіти. Методологічні та методичні проблеми викладання у сучасному освітньому процесі. Луцьк: КЗВО «Луцький педагогічний коледж» - ВІППО, 2022. С. 171-174.

4. Карташова І., Степанюк А. Візуалізація як освітній тренд. Збірник тез доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Підготовка майбутніх учителів фізики, хімії, біології та природничих наук в контексті вимог Нової української школи». 26 -27 травня 2022 року. С. І81-183.

5. Касьян О. Візуалізація як засіб активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти. Актуальні питання сучасної педагогіки: творчість, майстерність, професіоналізм. 2022. С. 142-150.

6. Кучаковська Г., Сабліна М. Інфографіка як інструмент візуалізації навчального матеріалу. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі. № 2. 2016. С. 284-286.

7. Лещенко Т., Юфименко В. Використання інфографіки для підвищення ефективності та результативності навчання української мови. Наукові записки Полтавського державного медичного університету. Полтава, 2022. С. 1-5.

8. Логвіненко В. Г. Використання технології інфографіки для візуалізації навчального контенту. Фізико-математична освіта. 2018. №2(16). С. 80-86.

9. Лутаєва Т., Фесенко В., Шварп Н. Скрайбінг як інструмент візуалізації освітнього контенту. Сучасні освітні методики та технології в умовах викликів сьогодення: матеріали Міжнародної науково-методичної конференції (18-19 травня 2023 р.). Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2023. С. 27-31.

10. Онофрійчук Л.О. Скрайбінг як сучасна форма візуалізації навчального матеріалу в закладі вищої освіти. Електронне наукове фахове видання «Народна освіта». 2020. Випуск №1(40). С. 61-66.

11. Скляренко Н., Колосніченко О., Єжова О., Чупріна Н., Струмінська Т., Лю Хуамей Розробка рекламного плакату як актуального засобу адаптивної візуалізації соціальних проблем. Art and Design. 2022. № 3 (19). С. 120-139.

12. Шаров С., Шарова Т. Візуалізація навчального матеріалу в умовах дистанційного навчання. Українська словесність у полікультурно-освітньому просторі сьогодення: збірник тез доповідей міжнародної наукової конференції (23-24 вересня 2021 р., м. Одеса), 2021. С. 165-170.

13. Шарова Т.М., Шаров С.В. Електронне навчання: дієвий формат освіти. Академічна культура дослідника в освітньому просторі: європейський та національний досвід: збірник матеріалів ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (16-17 травня 2019 р., м. Суми), 2019. С. 119-123.

14. Юрченко А. Інтерактивний плакат як засіб подання навчального матеріалу. Міжнародна науково-практична конференція «НПК - 2018», м. Суми, Україна. 2018. С. 98100.

15. Sharov S., Vorovka M., Sharova T., Zemlianska A. The Impact of Social Networks on the Development of Students' Social Competence. International Journal of Engineering Pedagogy, 2021. Vol. 11(3). P. 84-98.

References

1. Bezuhlyi D. (2014) Vizualizatsiia yak suchasna stratehiia navchannia [Visualization as a modern learning strategy]. Fizyko-matematychna osvita. Naukovyi zhurnal. Sumy: SumDPU im. A.S. Makarenka [Physical and mathematical education]. № 1 (2). P. 5-11. [in Ukrainian].

2. Bilousova L.I., Zhytienova N.V. (2017) Funktsionalnyi pidkhid do vykorystannia tekhnolohii vizualizatsii dlia intensyfikatsii navchalnoho protsesu [A functional approach to the use of visualization technologies for the intensification of the educational process]. Informatsiini tekhnolohii y zasoby navchannia: elektron. nauk. fakhove vyd. [Information technologies and teaching aids]. T. 57. №1. P. 38-49. [in Ukrainian].URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/ itlt/article/view/1525/1132

3. Vozniuk K. (2022) Vykorystannia infohrafiky dlia vizualizatsii osvitnoho kontentu v zakladi osvity [Using infographics to visualize educational content in an educational institution]. Metodolohichni ta metodychni problemy vykladannia u suchasnomu osvitnomu protsesi [Methodological and methodological problems of teaching in the modern educational process]. Lutsk: KZVO «Lutskyi pedahohichnyi koledzh» - VIPPO. P. 171-174. [in Ukrainian].

4. Kartashova I., Stepaniuk A. (2022) Vizualizatsiia yak osvitnii trend [Visualization as an educational trend]. Zbirnyk tez dopovidei III Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Pidhotovka maibutnikh uchytelivfizyky, khimii, biolohii tapryrodnychykh nauk v konteksti vymoh Novoi ukrainskoi shkoly» [Collection of abstracts of reports of the III International scientific and practical conference «Training of future teachers of physics, chemistry, biology and natural sciences in the context of the requirements of the New Ukrainian School»]. 26-27 travnia 2022 roku. P. 181-183. [in Ukrainian].

5. Kasian O. (2022) Vizualizatsiia yak zasib aktyvizatsii piznavalnoi diialnosti zdobuvachiv osvity [Visualization as a means of activating the cognitive activity of education seekers]. Aktualni pytannia suchasnoi pedahohiky: tvorchist, maisternist, profesionalizm [Current issues of modern pedagogy: creativity, skill, professionalism]. P. 142-150. [in Ukrainian].

6. Kuchakovska H., Sablina M. (2016) Infohrafika yak instrument vizualizatsii navchalnoho materialu [Infographics as a tool for visualizing educational material]. Materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii informatsiini tekhnolohii v kulturi, mystetstvi, osviti, nautsi, ekonomitsi ta biznesi [Materials of the International scientific and practical conference information technologies in culture, art, education, science, economy and business]. № 2. P. 284-286. [in Ukrainian].

7. Leshchenko T., Yufymenko V. (2022) Vykorystannia infohrafiky dlia pidvyshchennia efektyvnosti ta rezultatyvnosti navchannia ukrainskoi movy [Using infographics to improve the efficiency and effectiveness of Ukrainian language learning]. Naukovi zapysky Poltavskoho derzhavnoho medychnoho universytetu. Poltava [Scientific notes of the Poltava State Medical University]. P. 1-5. [in Ukrainian].

8. Lohvinenko V. H. (2018) Vykorystannia tekhnolohii infohrafiky dlia vizualizatsii navchalnoho kontentu [Using infographic technology to visualize educational content]. Fizyko- matematychna osvita [Physical and mathematical education]. №2(16). P. 80-86. [in Ukrainian].

9. Lutaieva T., Fesenko V., Shvarp N. (2023) Skraibinh yak instrument vizualizatsii osvitnoho kontentu [Scribing as a tool for visualizing educational content]. Suchasni osvitni metodyky ta tekhnolohii v umovakh vyklykiv sohodennia [Modern educational methods and technologies in the conditions of today's challenges]. materialy Mizhnarodnoi naukovo-metodychnoi konferentsii (18-19 travnia 2023 r.). Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina. P. 27-31. [in Ukrainian].

10. Onofriichuk L.O. (2020) Skraibinh yak suchasna forma vizualizatsii navchalnoho materialu v zakladi vyshchoi osvity [Scribing as a modern form of visualization of educational material in a higher education institution]. Elektronne naukovefakhove vydannia «Narodna osvita» [Electronic scientific publication «National Education»]. Vypusk №1(40). P. 61-66. [in Ukrainian].

11. Skliarenko N., Kolosnichenko O., Yezhova O., Chuprina N., Struminska T., Liu Khuamei. (2022) Rozrobka reklamnoho plakatu yak aktualnoho zasobu adaptyvnoi vizualizatsii sotsialnykh problem [Development of an advertising poster as an actual means of adaptive visualization of social problems]. Art and Design [Art and Design]. № 3 (19). P. 120-139. [in Ukrainian].

12. Sharov S., Sharova T. (2021) Vizualizatsiia navchalnoho materialu v umovakh dystantsiinoho navchannia [Visualization of educational material in distance learning conditions].

13. Ukrainska slovesnist u polikulturno-osvitnomu prostori sohodennia [Ukrainian literature in today's multicultural and educational space]: zbirnyk tez dopovidei mizhnarodnoi naukovoi konferentsii (23-24 veresnia 2021 r., m. Odesa). P. 165-170. [in Ukrainian].

14. Sharova. T.M., Sharov, S.V. (2019) Elektronne navchannia: diievyi format osvity [Elearning: effective format of education]. Akademichna kultura doslidnyka v osvitnomu prostori [Academic culture of the researcher in the educational space: European and national experience]: yevropeiskyi ta natsionalnyi dosvid: zbirnyk materialiv II Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (16-17 travnia 2019 r., m. Sumy). P. 119-123. [in Ukrainian].

15. Yurchenko A. (2018) Interaktyvnyi plakat yak zasib podannia navchalnoho materialu [Interactive poster as a means of presenting educational material]. Mizhnarodna naukovo- praktychna konferentsiia «NPK- 2018» [International scientific and practical conference «NPK - 2018»]. Sumy. P. 98-100. [in Ukrainian].

16. Sharov S., Vorovka M., Sharova T., Zemlianska A. (2021) The Impact of Social Networks on the Development of Students Social Competence. International Journal of Engineering Pedagogy. Vol. 11(3). P. 84-98. [in English].

Размещено на Allbest.ru