Діагностичні методики виявлення рівня сформованості пізнавальної активності дітей шостого року життя

Размещено на http://allbest.ru

Київський університет імені Бориса Грінченка

Факультету педагогічної освіти

Діагностичні методики виявлення рівня сформованості пізнавальної активності дітей шостого року життя

Кузіна Оксана Тадеївна аспірантка кафедри дошкільної освіти



Анотація

Стаття присвячена одній із актуальних проблем сучасної вітчизняної дошкільної освіти пізнавальній активності дітей шостого року життя в різних видах діяльності, зокрема за освітнім напрямом «Дитина в природному довкіллі».

Висвітлено проведення дослідження стану сформованості рівня пізнавальної активності в умовах закладу дошкільної освіти.

Підібрано діагностичні методики та модифіковано відповідно до віку старших дошкільників відповідно до виокремлених нами критеріїв пізнавальної активності (емоційно-мотиваційного, когнітивно-діяльнісного й особистісно-вольового).

Представлено результати констатувального етапу дослідження рівня сформованості досліджувальної якості.

Дошкільники з високим рівнем сформованості пізнавальної активності яскраво виявляли: зацікавленість; увагу, зосередженість у процесі догляду за об'єктами природи; ентузіазм; енергійність у процесі виконання завдань. Діти демонстрували уміння: бачити й самостійно формулювати мету, відмовлятися від передчасної зовнішньої допомоги; мобілізуватися на подолання труднощів; визнавати власні помилки та вміння їх виправляти; проявляли самостійність, наполегливість.

Діти з середнім рівнем досліджуваної якості не досить яскраво проявляли зацікавленість до виконання завдань, до об'єктів природи, зосередженість, вміння виправляти власні помилки, у них спостерігалась фрагментарна достатність сформованості лише деяких показників

Низький рівень демонстрували діти, які не виявляли зацікавленості до пропонованої діяльності, не демонстрували вміння формулювати мету і досягати її самостійно, критично мислити, встановлювати взаємозв'язки між об'єктами природи, очікували на допомогу дорослого.

Узагальнення отриманих даних свідчить про необхідність здійснення педагогічного супроводу становлення, вдосконалення пізнавальної активності дітей шостого року життя.

Ключові слова: діагностичні методики, пізнавальна активність, рівень пізнавальної активності, якість особистості, педагогічний супровід.



Abstract

Diagnostic methods of detecting the level of cognitive activity formation of children in the sixth year of life

Kuzina Oksana Tadeivna Postgraduate Student of the Department of Preschool Education Faculty of Pedagogical Education, Borys Grinchenko Kyiv University

The article is devoted to one of the urgent problems of modern domestic preschool education the cognitive activity of children in the sixth year of life in various types of activities, in particular in the educational direction "Child in the natural environment". The study of the state of formation of the level of cognitive activity in the conditions of a preschool education institution is highlighted.

Diagnostic techniques were selected and modified in accordance with the age of older preschoolers in accordance with the criteria of cognitive activity (emotionalmotivational, cognitive-active and personal-volitional). The results of the ascertainment stage of research on the level of formation of research quality are presented.

Preschoolers with a high level of cognitive activity clearly showed: interest; attention, concentration in the process of caring for nature objects; enthusiasm; energy in the process of performing tasks. Children demonstrated the ability to: see and independently formulate a goal, refuse premature external help; mobilize to overcome difficulties; to recognize one's own mistakes and the ability to correct them; showed independence, perseverance.

Children with an average level of the studied quality did not clearly show interest in completing tasks, in nature objects, concentration, ability to correct their own mistakes, they had fragmentary sufficiency of only some indicators formation.

A low level was shown by children who did not show interest in the proposed activity, did not demonstrate the ability to formulate a goal and achieve it independently, think critically, establish relationships between objects of nature, and constantly expected help from an adult.

The generalization of the obtained data shows the need for pedagogical support of formation, improvement of children cognitive activity in the sixth year of life.

Keywords: diagnostic methods, cognitive activity, level of cognitive activity, personality quality, pedagogical support.



Вступ

Постановка проблеми. Сучасна вітчизняна дошкільна освіта є першим, унікальним етапом розвитку особистості і функціонує в особливих умовах глобалізації суспільства.

Тож завдання фахівців дошкільної освіти здійснювати педагогічний супровід, що зумовлює розвиток особистості, здатної ставити мету, вміти самостійно вирішувати проблеми, водночас бути творчою, здатною до критичного мислення.

Становлення цих якостей безпосередньо залежить від рівня розвитку пізнавальної активності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку знайшла відображення у сучасних вітчизняних нормативно-правових документах: Законі України «Про дошкільну освіту»[1], Державному стандарті дошкільної освіти[2], у психолого-педагогічній літературі.

У працях І. Беха[3], В. Лозової[4], Г. Стадник [5], визначено, що активність зумовлює успішне засвоєння дітьми досвіду людства, уміння ставити мету та успішно її вирішувати, адаптацію до швидко змінюваних умов сучасного життя.

Результати вивчення окремих аспектів, зокрема залежність розвитку пізнавальної активності від індивідуальних особливостей дитини у працях І. Литвиненко[6], ефективні форми й методи розвитку пізнавальної діяльності дітей в умовах закладу дошкільної освіти схарактеризовано у працях А. Богуш[7], І. Товкач [8].

У працях Г. Костюка пізнавальна активність дитини дошкільного віку розглядається як активна діяльність суб'єкта, характерною ознакою якого є дієве ставлення самої дитини до середовища [9].

Водночас, результати аналізу підтверджують недостатню розробленість досліджуваної проблеми в теорії дошкільної освіти.

Мета статті. Підібрати діагностичні методики (стандартизовані та валідовані), модифікувати та апробувати для визначення рівня сформованості пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку.



Виклад основного матеріалу дослідження

У дослідженні брали участь діти старшого дошкільного віку закладу дошкільної освіти № 200 «Зірниця» та закладу дошкільної освіти № 762 "Либідь" міста Києва.

Кількість дітей у групі, матеріально-технічна забезпеченість, розклад освітнього процесу у всіх ЗДО однаковий.

Валідність результатів дослідження забезпечувалася завдяки експертному оцінюванню, яке проводилося за результатами наших спостережень та спостережень практичних психологів, вихователів-методистів, вихователів старших груп ЗДО.

На засадах визначених нами структурних компонентів пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку (емоційно-мотиваційного, когнітивно-діяльнісного й особистісно-вольового) було окреслено критерії розвитку пізнавальної активності дітей, основуючись на тому, що її рівень визначається сформованістю її компонентів. Ми намагалися, щоб критерії розвитку пізнавальної активності відображали її змістові й структурні характеристики, певну складність, інтегративність, соціальну зумовленість, відповідність сучасним світовим, європейським, вітчизняним цінностям науки та практики дошкільної освіти.

Для діагностування рівня сформованості пізнавальної активності за освітнім напрямом «Дитина в світі природи» за когнітивно-діяльнісним критерієм нами були використані методики:

- «Запитати і вгадати» (П. Торренс) виявлення вміння критично мислити; продукування ідей; чутливості до нового і невідомого, здібності до ймовірного прогнозування;

- «Білі кільця» (модифіковано Кузіною О.) для діагностики рівня знань, вміння реалізовувати набуті знання у практичну діяльність;

- «Бесіда» (М. Марусинець) для діагностики уміння формувати мету; вміння міркувати та робити висновки.

Для діагностування рівня сформованості пізнавальної активності за емоційномотиваційним критерієм нами були використані методики:

- «Вибір сюжетно-тематичних картинок» (Н. Пророк) для діагностування спрямованості інтересів, виду діяльності, якій надається перевага;

- Екологічна стежина (модифіковано Кузіною О) для діагностики позитивного емоційного ставлення дитини до діяльності, поєднання емоційного та інтелектуального в сприйнятті, вольового зусилля;

- «Казка» (Н. Ганошенко, В. Юркевич) для діагностування наявності допитливості, домінування пізнавального чи ігрового мотиву.

Для діагностування рівня сформованості пізнавальної активності за особиснісно-вольовим критерієм нами було використано такі методики:

- «Переплутані лінії» (модифіковано Кузіною О) для діагностики уваги, рівня самостійності, прояву наполегливості в ході виконання завдання;

- Судоку «Емодзі» (модифіковано Кузіною О) діагностика сформованості зосередженості; наполегливості; самовладання; вміння на практиці застосовувати логічне мислення;

- «Логічні завдання» (модифіковано Кузіною О) для діагностування витримки, самостійності у вирішенні завдання; зацікавленість пошуковим завданням, вміння адекватно реагувати на корекцію відповідей дорослим.

Деталізуємо зміст методик, що відображає рівень пізнавальної активності старших дошкільників загалом та під кожний критерій зокрема.

Діагностичні методики за когнітивно-діяльнісним критерієм Діагностична методика «Запитати і вгадати»(за П. Торренсом)

Мета: визначити особливості та рівень розвитку компонентів пізнавальної активності дітей шостого року життя та особливості й рівень розвитку їх пізнавальної активності в цілому; уміння аналізувати, критично мислити, прогнозувати, встановлювати взаємозв'язок, взаємозалежність між об'єктами природи й природними явищами.

Змістом цієї методики було за допомогою сюжетної картинки визначення дитиною подій, що передували тому, що зараз відображено, та спрогнозувати свої припущення на майбутній (можливий) розвиток подій. При обробці результатів звертали увагу на кількість запропонованих поширених речень, що вказує на рівень знань (по 1 балу), можливі поставлені запитання (по 1 балу), наявність логіки в ході думок дитини (1бал). При використанні 1,2 слів бали не нараховуються.

Відповіді вносились в протокол і результат представлено у вигляді діаграми на рисунку 1.

Рис.1 Рівень сформованості пізнавальної активності за когнітивнодіяльнісним критерієм (методика «Запитати і вгадати»)

Діагностична методика «Білі кільця» (модифіковано в частині визначенні мети, додаткового часу на виконання завдання)

Мета: визначити особливості та рівень розвитку компонентів пізнавальної активності дітей шостого року життя та особливості й рівень розвитку їх пізнавальної активності в цілому використано для уточнення рівня знань, вміння реалізовувати набуті знання у практичну діяльність.

Зміст методики полягав у перетворенні намальованих кілець на якінебудь предмети. При підрахунку результату зважалось на час виконання (максимально 5хв.), розвиток психічних процесів, що є основою пізнавальної активності: обсяг пам 'яті, тобто, скільки дитина згадає предметів круглої форми, зокрема не ординарних; мислення дитини: чи може вона висувати різноманітні ідеї з різних галузей знань, вміння згрупувати, об'єднати загальним поняттям намальовані предмети; дитячу активність, включення та продуктивність у діяльності, загальна кількість використаних кіл. Максимально 5 балів за групування предметів.

Рис.2 Рівень сформованості пізнавальної активності за когнітивнодіяльнісним критерієм (методика «Білі кільця»)

Методика «Бесіда» (М. Марусинець)

Мета: визначити особливості та рівень розвитку компонентів пізнавальної активності дітей шостого року життя та особливості й рівень розвитку їх пізнавальної активності в цілому; уміння формувати мету; вміння міркувати та робити висновки.

Зміст методики полягав у отриманні відповідей на поставлені вісім запитань щодо улюблених іграшок, діяльності, ігор, наявності вдома літератури, що призначена для дітей. Оцінювання проводилась за відповідями, що характеризуються показниками когнітивно-діяльнісного критерію.



Рис.3 Рівень сформованості пізнавальної активності за когнітивнодіяльнісним критерієм (методика «Бесіда»(Марусинець))

Діагностичні методики за емоційно-мотиваційним критерієм Екологічна стежина (Графічний диктант) (модифіковано в частині визначення мети і проведення)

Мета: визначити особливості та рівень розвитку компонентів пізнавальної активності дітей шостого року життя та особливості й рівень розвитку їх пізнавальної активності в цілому; виявлення позитивного емоційного ставлення дитини до діяльності, поєднання емоційного та інтелектуального в сприйнятті, мотивації; вміння виправляти помилки.

Попередня діяльність: на прогулянках декілька разів вихователь проходить з дітьми екологічною стежиною, пропонуючи звертати увагу на особливості шляху екологічною стежиною, коментуючи її початок; напрями; повороти, закінчення. Змістом методики пропонується дітям написати графічний диктант за вказівкою вихователя, як тренувальний малюнок. Надалі дитина повинна по пам'яті відтворити графічно Екологічну стежину розташовану у їхньому дошкільному закладі. При оцінюванні результатів враховувалось орієнтування дитини у просторі (1 бал), уважність (1 бал), акуратність виконання завдання (1 бал).

Як справились діти із завданням відображено на діаграмі рисунку 4.



Рис.4 Рівень сформованості пізнавальної активності за емоційномотиваційним критерієм (методика «Екологічна стежина»)

Методика «Казка» (Н. Ганошенко, В. Юркевич)

Мета: визначити особливості та рівень розвитку компонентів пізнавальної активності дітей шостого року життя та особливості й рівень розвитку їх пізнавальної активності в цілому; виявлення наявності допитливості, домінування пізнавальної чи ігрової мотивації в дошкільника.

Змістом методики передбачено вибір дитиною прослуховування казки із запропонованих чотирьох, останній об'єкт незнайомий дитині.

Рис.5. Рівень сформованості пізнавальної активності за емоційномотиваційним критерієм (методика «Казка»)

Оцінювання відбувається за вибором дитини казки з невідомим об'єктом, що свідчить про наявність допитливості (як сюрприз було показано кольорове зображення цього об'єкту) а також, якщо дитина хоча б спитала про той невідомий предмет, але обрала казку з відомим об'єктом. Результати представлено на рисунку 5.

Методика «Вибір сюжетно-тематичних картинок» (Н. Пророк)

Мета: визначити особливості та рівень розвитку компонентів пізнавальної активності дітей шостого року життя та особливості й рівень розвитку їх пізнавальної активності в цілому; вивчення спрямованості інтересів, виду діяльності, якій надається перевага.

За змістом методики дитині на вибір дають 28 картинок, на яких зображені різні ситуації, сюжети.

Тематика цих картин відноситься до 4 видів діяльності: ігрової, навчальної, трудової та творчої. Дитина повинна обрати не менше семи карток. пізнавальний активність дошкільник мислення

Оцінювання відбувається на підставі домінуючої діяльності на картках та вміння дитини обґрунтувати їхній вибір, що дозволить глибше виявити їхній розвиток, зрозуміти їхні мотиви. Результати методики подано нами на рисунку 6.

Рис. 6 Рівень сформованості пізнавальної активності за емоційномот иваційним крит ерієм (мет одика «Вибір сюж ет но-т емат ичних карт инок»)



Методики для діагностування сформованості пізнавальної активності за особиснісно-вольовим критерієм

Методика «Переплутані лінії» (модифіковано в частині визначення мети)

Мета: визначити особливості та рівень розвитку компонентів пізнавальної активності дітей шостого року життя та особливості й рівень розвитку їх пізнавальної активності в цілому; діагностування рівня уваги, рівня самостійності, прояву наполегливості в ході виконання завдання.

За змістом методики на аркуші паперу на протилежних сторонах розміщено зображення тварин і цифри, між ними є звивисті доріжки, які умовно з'єднують їх. Потрібно встановити відповідність між твариною і цифрою.

При оцінюванні бралось до уваги вміння без допомоги рук простежити всі відповідності (цифра і тварина) за 2 хв., підраховуючи кількість припущених помилок. Результати відображено нами на рисунку 7

Рис. 7 Рівень сформованості пізнавальної активності за особиснісновольовим критерієм (методика «Переплутані лінії»)



Методика «Логічні завдання» (модифіковано в частині визначення мети)

Мета: визначити особливості та рівень розвитку компонентів пізнавальної активності дітей шостого року життя та особливості й рівень розвитку їх пізнавальної активності в цілому; витримки, самостійності у вирішенні завдання, зацікавленість пошуковим завданням, здатність продукувати нові ідеї, що виходять за рамки шаблону, вміння адекватно реагувати на корекцію відповідей дорослим.

За змістом методики дітям задавали вісім запитань. За 1 хвилину відповісти на два блоки запитань, по 1 балу за відповідь.

Результати представлені на рисунку 8.

Рис.8 Рівень сформованості пізнавальної активності за особиснісновольовим критерієм (методика «Логічні завдання»)

Методика «Судоку «Емодзі» (модифіковано в частині визначення мети завдання, замінено цифри на зображення «смайлів»)

Мета: визначити особливості та рівень розвитку компонентів пізнавальної активності дітей шостого року життя та особливості й рівень розвитку їх пізнавальної активності в цілому; уваги, зосередженості; надати дитині можливість застосувати на практиці логічне мислення.

Змістом методики було розміщення смайликів у квадратах так, щоб вони не повторювались ні у стовпчиках, ні у лініях. При підрахунку результатів враховується самостійність дитини (1 бал), вміння ставити мету, прогнозувати майбутні дії, використання логічного мислення (хід думок) (1 бал), доведення розпочатого до кінця (1 бал), кількість затраченого часу 5-8 хв. (від 3 до 1 балу).

Рис. 9. Рівень сформованості пізнавальної активності за особиснісновольовим критерієм (методика «Судоку «Емодзі»)

Узагальнені результати рівня сформованості пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку за визначеними критеріями (емоційномотиваційного, когнітивно-діяльнісного й особистісно-вольового) представлені нами на рисунку 10.

Рис.10. Узагальнені результати рівня сформованості пізнавальної активності за визначеними критеріями



За результатами виконання дітьми усіх завдань можемо зробити висновок, що високий рівень сформованості пізнавальної активності властивий для 21% всіх дітей задіяних у експериментальному дослідженні на констатувальному етапі, середній рівень у 44% дітей та 37% дітей старшого дошкільного віку притаманний низький рівень сформованості пізнавальної активності.



Висновки

Таким чином, у роботі проаналізовано результати підібраних (стандартизованих та валідованих), модифікованих методики, що дозволили визначити рівень сформованості пізнавальної активності за виокремленими критеріями (емоційно-мотиваційного, когнітивно-діяльнісного й особистісновольового). Узагальнення отриманих результатів дозволяє констатувати особливості та рівень розвитку компонентів пізнавальної активності кожної дитини, яка долучена до експерименту, та особливості й рівень розвитку пізнавальної активності в цілому. Аналіз діагностування свідчить, що середній та низький рівень сформованості досліджуваної якості привалюють, що в свою чергу підтверджує необхідність, актуальність даної проблеми дослідження формування пізнавальної активності дітей шостого року життя і потребує розробки структурно-функціональної моделі становлення, вдосконалення пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку.



Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти) затверджений наказом МОН від 12.01.2021 № 33. [Електронний ресурс]. 2021. Режим доступу до ресурсу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_ redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf.

2. Бех І.Д. Вибрані наукові праці. Виховання особистості. Том 2. Чернівці: Букрек, 2015 640с

3. Богуш А. М. Пізнавальна діяльність, її сутність та види / А. М. Богуш // Професійна творчість: проблеми і пошуки : зб. наук. праць. К., Запоріжжя : Запорізький обл. інст. удосконалення вчителів, 1999. Вип. 16. Ч. 1. С. 8-12.

4. Закон України «Про дошкільну освіту» [Електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2628-14#Text (дата звернення: 10.10.2020)

5. Товкач І. Індивідуальні особливості пізнавальної активності старших дошкільників : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07. Київ, 2017. 308 с.

6. Стадник Г. Розвиток пізнавальної активності дошкільників в сім'ї : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07. Київ, 2015. 124 с.

7. Литвиненко І. С. Формування пізнавальної активності як засіб розвитку індивідуальності дошкільників.: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. Одеса, 2002. 19 с.

8. Лозова В. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів. Харків : ОВС, 2000. 164 с.

9. Костюк Г. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / за ред. Л. Проколієнко. Київ : Радянська школа, 1989. 608 с.



References

1. Bazovyi komponent doshkilnoi osvity (Derzhavnyi standart doshkilnoi osvity) zatverdzhenyi nakazom MON vid 12.01.2021 № 33. [Basic component of preschool education (State standard of preschool education)] [Elektronnyi resurs]. Retrieved from https://mon.gov.ua/ storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta% 20doshkilnoyi%20osvity.pdf. [in Ukrainian].

2. Bekh I.D. (2015) Vybrani naukovi pratsi. Vykhovannia osobystosti.[ Selected scientific works. Personality education] Volume 2. Chernivtsi: Bukrek, 640 p [in Ukrainian].

3. Bohush A. M. Piznavalna diialnist, yii sutnist ta vydy [Cognitive activity, its essence and types]/ A. M. Bohush // Profesiina tvorchist: problemy i poshuky : zb. nauk. prats. K., Zaporizhzhia : Zaporizkyi obl. inst. udoskonalennia vchyteliv, 1999. Vyp. 16. Ch. 1. S. 8-12. [in Ukrainian].

4. Zakon Ukrainy «Pro doshkilnu osvitu» [Law of Ukraine "On Preschool Education"] URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#Text [in Ukrainian].

5. Tovkach, I. (2017). Indyvidualni osoblyvosti piznavalnoi aktyvnosti starshykh doshkilnykiv [Individual features of cognitive activity of senior preschoolers]. Candidate's thesis. Kyiv, 308 p. [in Ukrainian].

6. Stadnyk H.(2015) Rozvytok piznavalnoi aktyvnosti doshkilnykiv v simi [Development of cognitive activity of preschoolers in the family] Candidate's thesis. Kyiv, 121p [in Ukrainian].

7. Lytvynenko I. S.(2002) Formuvannia piznavalnoi aktyvnosti yak zasib rozvytku indyvidualnosti doshkilnykiv [Formation of cognitive activity as a means of developing the individuality of preschoolers] abstract candidate's thesis, Odesa,19p [in Ukrainian].

8. Lozova, V. (2000). Tsilisnyi pidkhid do formuvannia piznavalnoi aktyvnosti shkoliariv [A holistic approach to the formation of cognitive activity of students]. Kharkiv: OVS, 164 p. [in Ukrainian].

9. Kostiuk, H. (1989). Navchalno-vykhovnyi protses i psykhichnyi rozvytok osobystosti [Educational process and mental development of personality]. Kyiv: Radianska shkola, 608 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru