Проблеми формування професійного середовища з оцінки медичних технологій в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний фармацевтичний університет

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

ДП «Державний експертний центр МОЗ України»

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА З ОЦІНКИ МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ

Немченко Алла Семенівна, доктор фармацевтичних наук, професор,

Назаркіна Вікторія Миколаївна, доктор фармацевтичних наук, професор,

Косяченко Костянтин Леонідович, доктор фармацевтичних наук, професор,

Бабенко Михайло Миколайович, кандидат фармацевтичних наук, директор

Анотація

професійний освіта медичний технологія

Стаття присвячена дослідженню стану та проблем формування професійного середовища з оцінки медичних технологій (ОМТ) у контексті інтеграції освіти, науки та практики відповідно до міжнародних стандартів, вимог роботодавців і потреб суспільства. Розвиток ОМТ в Україні та фокус нового Європейського Регламенту з ОМТ на об'єднання зусиль у цій сфері актуалізує питання підготовки кваліфікованих експертів з ОМТ, здатних на належному рівні планувати й проводити такі дослідження, документально оформляти їх результати та впроваджувати у наукову, освітню та практичну діяльність. Не менш важливим є питання розробки професійних стандартів (ПС) для професій, які були внесені до національного класифікатора на вимогу часу, зокрема, посада експерта з ОМТ. В Україні впровадження ОМТ перебуває на початковому етапі, формується нормативна база щодо організаційних аспектів і методології проведення оцінки. Створено та затверджено кваліфікаційну характеристику експерта з ОМТ, освітню програму підготовки магістрів і професійний стандарт «Експерт з ОМТ». Професійні та освітні стандарти мають бути елементами цілісної національної системи кваліфікацій у вигляді комплексу взаємопов'язаних документів, спрямованих на поліпшення якості підготовки фахівців та їх конкурентоспроможності на національному та світовому ринках праці. Для належного функціонування такої системи має бути удосконалена нормативно-правова база, зокрема, у контексті узгодження термінології та змістовних елементів стандартів, уникнення дублювання та гармонізації з міжнародними вимогами.

Ключові слова: національна система кваліфікацій, експерт з оцінки медичних технологій, компетентнісний підхід, професійний стандарт, система вищої освіти, результати навчання, кваліфікація, ринок праці.

Annotation

Nemchenko Alla, Nazarkina Viktoriia, Kosyachenko Kostyantyn, Babenko Mykhailo. Problems of forming a professional environment in the health technology assessment system in Ukraine

The article is devoted to the study of the state and problems of the formation of a professional environment for the health technologies assessment (HTA) in the context of the integration of education, science and practice in accordance with international standards, the requirements of employers and the needs of society. The development of HTA in Ukraine and the focus of the new European HTA Regulation on joining efforts in this area actualizes the issue of training qualified HTA experts, who are able to properly plan and conduct such studies, document their results and implement them in scientific, educational and practical activities. Equally important is the issue of developing professional standards (PS) for professions, that were included in the national classifier at the time challenge, in particular, the position of an HTA expert. In Ukraine, the implementation of HTA is at an initial stage, the regulatory framework for organizational aspects and assessment methodology is being formed. The qualification characteristics of the HTA expert, the master's training program and the professional standard “HTA expert” were created and approved. Professional and educational standards should be elements of a coherent national system of qualifications in the form of a complex of interrelated documents aimed at improving the quality of training of specialists and their competitiveness on the national and global labor market. For the proper functioning of such a system, the legal framework must be improved, in particular, in the context of harmonizing the terminology and substantive elements of the standards, avoiding duplication, and harmonizing with international requirements.

Key words: national system of qualifications, expert in health technology assessment, competence approach, professional standard, system of higher education, learning outcomes, qualification, labor market.

Виклад основного матеріалу

Впровадження оцінки медичних технологій (ОМТ) у вітчизняну систему охорони здоров'я (ОЗ) відкриває широкі можливості для підвищення ефективності діагностично-лікувального процесу за рахунок використання найбільш доречних, економічно вигідних медичних технологій (МТ) з доведеною ефективністю і безпекою. Нині законодавством передбачене проведення державної ОМТ лікарських засобів (ЛЗ), що дозволяє оновити Національний перелік та переліки/ номенклатури ЛЗ, які закуповуються за бюджетні кошти; визначити інноваційні високовартісні ЛЗ, які можуть бути предметом переговорів і закупівель за договорами керованого доступу (ДКД) [1]. Здійснюється розробка нормативно-правової бази щодо розширення напрямів проведення державної ОМТ. Регламент ЄС про оцінку медичних технологій (HTAR) 2021/2282 від 15.12.2021 р., який уже набув чинності і буде обов'язковим до виконання з 2025 р., спрямований на посилення співпраці європейських держав у напрямі проведення спільної ОМТ і сканування горизонту, уніфікації методології та розширення можливостей застосування узагальнених даних такої оцінки. Це сприятиме досягненню цілей Фармацевтичної стратегії для Європи в плані підтримки інновацій, покриття незадоволених медичних потреб і полегшення доступу пацієнтів до інноваційних МТ.

Розвиток ОМТ актуалізує питання формування професійного середовища - підготовки кваліфікованих експертів з ОМТ, здатних на належному рівні планувати й проводити такі дослідження, документально оформляти їх результати та впроваджувати у наукову, освітню та практичну діяльність. Не менш важливим є питання розробки професійних стандартів (ПС) для професій, які були внесені до національного класифікатора на вимогу часу, зокрема, посада експерта з ОМТ.

Метою статті є аналіз стану та проблем формування професійного середовища з ОМТ у контексті інтеграції освіти, науки та практики відповідно до міжнародних стандартів, вимог роботодавців і потреб суспільства.

Матеріали і методи

Під час проведення досліджень використовувався широкий спектр об'єктів: нормативно-правові документи, наукові публікації з питань впровадження ОМТ і підготовки фахівців, реформування вітчизняної системи вищої освіти; національні й міжнародні стандарти (Європейська рамка кваліфікацій (QF-EHEA), Європейська рамка кваліфікацій для навчання впродовж життя (EQF LLL/EQF), Міжнародна стандартна класифікація освіти (ISCED), Європейська класифікація умінь, компетентностей, кваліфікацій та професій (ESCO), Міжнародна стандартна класифікація професій (ISCO), стандарти для фармацевтів (Велика Британія). Методи: історичний, системний аналіз, узагальнення, порівняльний, структурно-функціональний, математико-статистичний.

Результати дослідження

Останнім часом у вітчизняній системі вищої освіти відбуваються тектонічні зрушення, викликані зміною акцентів на ринку праці та, відповідно, освітніх послуг, а також взятим курсом на формування національної системи кваліфікацій. Підґрунтям для кардинальних змін у системі підготовки фахівців стала ціла низка проблем, серед яких ключова роль належить невідповідності змісту освіти актуальним потребам національної економіки та суспільства, слабкому зв'язку з наукою та практичною діяльністю.

Формування змісту освіти здійснюється на базі компетентнісного підходу, Національної рамки кваліфікацій (НРК) і вимог стейкхолдерів (роботодавців). Формалізація вимог ринку праці виражається у ПС, тоді як зміст освіти визначається освітніми стандартами. Керуючись принципом автономії, університети самостійно визначають зміст освіти у термінах результатів навчання (РН), а також перелік дисциплін (освітніх компонент - ОК), що забезпечать отримання цих результатів.

Впровадження національних систем кваліфікацій спрямоване на узгодження дій у сфері присвоєння, підтвердження, визнання кваліфікацій між роботодавцями, суб'єктами освітньої діяльності, професійними асоціаціями, іншими зацікавленими особами. Забезпечення якості вищої освіти відповідно до вимог ринку праці та міжнародних інституцій потребує визначення місця та ролі освітніх стандартів у системі вищої освіти України та їх взаємодії із ПС [2; 3].

«Стратегією розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 роки» визначені цілі й завдання щодо інтеграції у європейський і світовий освітній простір, створення платформи для професійної сертифікації фахівців за міжнародними стандартами; забезпечення сумісності європейської та національної систем кваліфікацій; досягнення визнання українського диплома на міжнародному рівні [4]. Разом із тим виникають питання затребуваності й практичної застосовності тих чи інших знань, які пов'язані з об'єктивними процесами реформування системи ОЗ та зміни змісту професійної діяльності, впровадження інноваційних МТ, і потребують перегляду підходів до підготовки відповідних фахівців, зокрема, експертів з ОМТ.

В Україні, як і у багатьох інших країнах, нині основним орієнтиром є Класифікатор професій, на основі якого будується єдина тарифна сітка (ЄТС). Варто зауважити, що у класифікаторі професій і у ЄТС змішуються різнорідні об'єкти: професійні кваліфікації (професії), посади та види занять, що, безперечно, впливає на адекватність оцінювання людського капіталу.

У контексті інтеграції України з Європейським простором вищої освіти (ЄПВО) постановою КМУ від 29.04.2015 р. N° 266 запроваджено новий перелік галузей знань і спеціальностей, узгоджений з Міжнародною стандартною класифікацією освіти (International Standard Classification of Education - ISCED).

Варто зауважити, що нині існують певні розбіжності у розумінні змісту таких базових категорій, як «професія», «кваліфікація», «результати навчання», «компетентності», «трудові функції», «професійний стандарт», що не може не впливати на процеси розробки і впровадження освітніх і професійних стандартів [5; 6]. Їх узгодженості між собою й іншими нормативно-правовими документами (національними й міжнародними) представлені в моделі змісту вищої освіти, яка наведена на рис. 1.

Відповідно до чинного законодавства кваліфікацією вважають визнану уповноваженим суб'єктом і засвідчену відповідним документом стандартизовану сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання - РН). За змістом розрізняють освітні та професійні кваліфікації, за обсягом - повні й часткові. РН і компетентності, необхідні для присудження освітніх і присвоєння професійних кваліфікацій, можуть досягатися та здобуватися у системі формальної, неформальної чи інформальної освіти [5; 6; 7].

Національною системою кваліфікацій передбачене запровадження єдиної шкали кваліфікацій незалежно від галузей економіки - 8-рівневої Національної рамки кваліфікацій (НРК), яка являє собою системний і структурований за компетентностями опис кваліфікаційних рівнів освіти через дескриптори, які формулюються у термінах РН на основі вимог до знань, умінь, комунікативної компетентності, автономності й відповідальності [9]. У 2020 р. НРК було приведено у відповідність до 8-рівневої Європейської рамки кваліфікацій. Отже, освітні й професійні стандарти мають відповідати певному рівню НРК. Завдяки узгодженню національних рамок кваліфікацій з європейською, є можливість порівнювати кваліфікації не лише з різних галузей, але і у різних державах ЄС.

Під час розробки вітчизняних освітніх і професійних стандартів доцільно спиратися на загальновизнані міжнародні документи, зокрема, Європейський класифікатор умінь, навичок, компетентностей, кваліфікацій і професій ESCO (англ. European Skills, Competences, Qualifications and Occupations). ESCO використовується зацікавленими сторонами у сфері зайнятості, освіти та навчання для оцінювання й підбору персоналу за допомогою онлайн-платформ Europass і Eures; аналізу «big data» про навички та професійні тенденції для надання рекомендацій інституціям, відповідальним за розробку відповідних політик, тренерам і кінцевим користувачам (в Україні - Європейський фонд освіти). ESCO містить описи 3008 професій та 13 890 навичок, пов'язаних з цими професіями 28 мовами (усі офіційні мови ЄС, а також ісландська, норвезька, українська, арабська). Метою ESCO є підтримка мобільності робочих місць у Європі та більш інтегрованого й ефективного ринку праці.

Міжнародна стандартна класифікація професій (англ. International Standard Classification of Occupations - ISCO) є основою для розробки національного класифікатора професій та одним з основних інструментів забезпечення міжнародної звітності, порівняння та обміну статистичними й адміністративними даними у сфері зайнятості та професійної підготовки.

Національний класифікатор України «Класифікатор професій ДК 003:2010», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 р. № 327, був побудований на основі версії ISCO-88 (1988 р.). Нині до нього вносяться зміни і доповнення, але, на нашу думку, він потребує системного перегляду і доопрацювання через динамічні зміни ринку праці (у зв'язку з розвитком нових сфер економічної та професійної діяльності з'являються нові професії, натомість інші втрачають актуальність).

Рис. 1 Модель змісту вищої освіти згідно з нормативними документами в Україні [8]

Так, після узгодження з профільним Міністерством охорони здоров'я (МОЗ) та Мінсоцполітики України наказом Мінекономіки від 18.08.2020 р. № 1574 було внесено відповідні зміни до Класифікатора професій, а саме введено назву посади «Експерт з оцінки медичних технологій» з кодом 2229.2 (професійне угрупування «Професіонали в галузі медицини (крім сестринської справи та акушерства)», розділ «Професіонали»).

ПС спрямовані на створення адекватної системи оцінювання професійної компетентності з урахуванням вимог ринку праці. Вони враховують актуальні вимоги робочого місця, є основою для прийому на роботу, оцінки, навчання, переміщення, оплати праці, підготовки посадових, робочих інструкцій, дають можливість створювати/відкривати нові професії, включають опис повних і часткових кваліфікацій. ПС слугують базою для розробки освітніх стандартів і програм модульного навчання за трудовими функціями, а не за освітніми компонентами (ОК) (дисциплінами). Роботодавці визначають для оцінювання у розрізі професійних компетентностей РН (знання, уміння, навички).

Відповідно до чинних нормативних документів змістова частина ПС описується в термінах двох дескрипторів НРК - знання та уміння і навички. Використання інших двох дескрипторів НРК - комунікації, автономії та відповідальності працівника, не передбачено. Але у деяких ПС вимоги за цими дескрипторами описані, а в деяких - опис неконкретизований або зовсім відсутній [3].

ПС та освітні стандарти мають бути елементами цілісної національної системи кваліфікацій у вигляді комплексу взаємопов'язаних документів, спрямованих на поліпшення якості підготовки фахівців та їх конкурентоспроможності на національному та світовому ринках праці. ПС надають сфері освіти необхідні відомості про сфери професійної діяльності випускників, об'єкти цієї діяльності, її види і завдання, потрібні компетентності майбутніх фахівців (рис. 2). Для належного функціонування такої системи має бути удосконалена нормативно-правова база, зокрема, у контексті узгодження термінології та змістовних елементів стандартів, уникнення дублювання та гармонізації з міжнародними вимогами.

Рис. 2 Узгодження системи професійних стандартів і кваліфікацій [8]

Для отримання певної освітньої або освітньої й професійної кваліфікації створюється освітня (освітньо-професійна, освітньо-наукова) програма, що передбачає комплекс ОК (навчальних дисциплін, індивідуальних завдань, практик, контрольних заходів), спрямованих на досягнення РН.

Своєю чергою РН являють собою сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, які набула особа, навчаючись за певною освітньою програмою, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти. РН мають співвідноситися з трудовими функціями та діями.

Реалізація цілей і завдань підготовки фахівців певного напряму в межах освітньої програми цілком покладається на ЗВО, до того ж ЗВО здійснює оцінювання РН і присудження освітньої кваліфікації. Ключовим елементом системи підготовки є навчальний план, який являє собою перелік ОК, спрямованих на формування узгоджених із РН компетентностей, що дозволить будувати індивідуальну траєкторію професійного навчання і розвитку. Важливими моментами є узгодження логіки і послідовності засвоєння дисциплін та їх обсяг, форми проведення навчальних занять, форми і засоби контролю тощо. Для кожної дисципліни навчального плану розробляється навчальна програма, яка містить інформацію про зміст і РН.

Відповідно до структури та змісту освітнього стандарту базою для визначення компетентностей, необхідних для реалізації типових завдань діяльності та виробничих функцій бакалаврів і магістрів, можуть бути завдання діяльності та трудові функції з ПС. З огляду на перелік базових знань із ПС визначають комплекс ОК навчального плану, структурно-логічну схему і матрицю.

Варто зауважити, що якість підготовки фахівців залежить від ефективності співпраці між ЗВО і стейкхолдерами, застосовуваних освітніх технологій для формування тих чи інших компетентностей і системи оцінювання (залучення роботодавців і професійних експертів для їх розвитку) як інструмент для завершення формування компетенцій.

Зважаючи на об'єктивно існуючі обмеження, методологічно правильною буде організація процесу підготовки експертів з урахуванням інформаційних потреб різних цільових груп, мети та мотивів навчання. Від цього залежатимуть і результати навчання і власне порядок його організації.

Доцільно організувати декілька варіантів підготовки фахівців з ОМТ:

- магістерську програму на базі медичної та фармацевтичної освіти з набуттям кваліфікації «експерт з ОМТ» (для виконавців і користувачів);

- дистанційний курс тривалістю 3-6 міс. з великим варіативним складником для підвищення кваліфікації фахівців у сфері публічних закупівель;

- короткі тренінги та семінари для підвищення інформованості медичної та фармацевтичної спільноти щодо практичного застосування ОМТ [10].

Практично реалізувати весь комплекс отриманих знань щодо методології ОМТ можна на рівні магістерських програм під час виконання дослідницьких завдань з ОМТ та належного оформлення їх результатів.

Спираючись на результати опитування вітчизняних і закордонних фахівців [11], вивчення досвіду підготовки фахівців у галузі ОМТ та економіки охорони здоров'я, а також аналіз навчальних програм провідних закордонних університетів і тренінгів, що проводяться відповідними організаціями [12; 13], нами була розроблена кваліфікаційна характеристика експерта з ОМТ і авторська програма «Оцінка технологій охорони здоров'я» (обсягом 90 кредитів ЄКТС) на базі вищої освіти для магістрів за спеціальністю «Медицина» або «Фармація». З метою створення професійного середовища у 2019 р. згідно з планом заходів з реалізації «Державної стратегії реалізації державної політики забезпечення населення лікарськими засобами на період до 2025 року» було запроваджено проведення підготовки експертів з ОМТ у Національному фармацевтичному університеті (м. Харків) [14; 15; 16]. Трохи пізніше до Національного Класифікатора професій було внесено посаду «експерт з оцінки медичних технологій» (наказ Мінекономіки від 18.08.2020 р. № 1574).

У зв'язку з об'єктивними потребами ринку праці Об'єднанням організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України (ООРМПУ) у 2021 р. було ініційовано процес створення цілої низки професійних стандартів, зокрема і ПС «Експерт з оцінки медичних технологій» [17]. Робочою групою за нашої безпосередньої участі було підготовлено проєкт ПС «Експерт з ОМТ» відповідно до затвердженого порядку розроблення, введення в дію та перегляду ПС (затверджений ПКМУ від 31.05.2017 р. № 373 у редакції ПКМУ від 11.10.2021 р. № 1063) та «Методики розроблення професійних стандартів», затвердженої наказом Мінсоцполітики України від 22.01.2018 р. № 74.

ПС визначено основоположні принципи професійної діяльності у системі медицини та фармації. Так, мета діяльності експерта з ОМТ полягає у плануванні, організації та проведенні ОМТ відповідно до базової моделі HTA Core Model®, якою передбачене дослідження медичної технології (МТ) за такими аспектами, як: проблема ОЗ та використання МТ для її вирішення; опис і технічні характеристики МТ; безпека; клінічна ефективність; витрати та економічна оцінка; етичний аналіз; організаційні аспекти; пацієнти та соціальні аспекти; юридичні аспекти у складі експертної групи на рівні закладів ОЗ, а також на регіональному, національному та міжнародному рівнях. У процесі проведення ОМТ та за її результатами оформляються відповідні документи (висновки, протоколи, звіти, досьє) залежно від цілей проведення такої оцінки. Отже, передбачена робота з великими масивами інформації з різних джерел, її накопичення, обробка з використанням сучасних наукових методів, систематизація та інтерпретація результатів. Процес оцінки є прозорим, а результати - публічними, при цьому виключається конфлікт інтересів. Результати ОМТ впроваджуються у практичну діяльність закладів і установ ОЗ. Діяльність експерта передбачає співпрацю із суміжними спеціалістами, службами й організаціями, залучення сторонніх експертів до виконання певних робіт, що не входять до компетенції експерта з ОМТ. Експерт повинен володіти певними комунікативними навичками для забезпечення консультування та інформування професіоналів галузі ОЗ з дотриманням принципів професійної етики та деонтології.

З урахуванням мети й особливостей діяльності експерта з ОМТ були визначені основні складники відповідно до затвердженої структури ПС:

1. Загальні відомості ПС (основна мета професійної діяльності, назва виду економічної діяльності (за КВЕД), назва і коди видів професійної діяльності і професії згідно з Національним класифікатором України, узагальнена назва професії та професійна кваліфікація, місце професії (посади) в організаційно-виробничій структурі підприємства (організації), умови праці та умови 5. Перелік трудових функцій (професійних допуску до роботи за професією та документи, компетентностей за трудовою дією або групою що підтверджують кваліфікацію, її віднесення до трудових дій, що входять до них) (табл. 1). рівня НРК. Далі кожна з функцій була детально розкрита

2. Навчання та професійний розвиток. Перв аспекті необхідних для її виконання предметів винна професійна підготовка (назва кваліфікації), і засобів праці, професійних компетентностей та підвищення кваліфікації. відповідних їм знань, умінь та навичок.

3. Нормативно-правова база, що регулює про- З метою підвищення якості розробки ПС з урахуванням думок провідних фахівців, зауважень

4. Загальні компетентності. і пропозицій представників наукової та професійної спільноти було належним чином організоване публічне обговорення - ПС було розміщено на офіційному вебсайті ООРМПУ Також була проведена адресна розсилка підготовленого ПС до Департаменту ОМТ та раціональної фармакотерапії ДП «ДЕЦ МОЗ України», ГС «Українське агентство з оцінки технологій охорони здоров'я», ТОВ «Академія НТА», Національного фармацевтичного університету та ін. Проведене анкетування досвідчених працівників (експертів) у цій сфері професійної діяльності. Отримані зауваження та пропозиції до проєкту ПС були обговорені на науково-практичних семінарах і робочих нарадах відповідно до затвердженого плану роботи робочої групи.

Таблиця 1

Перелік трудових функцій (професійних компетентностей)

Нині розроблений ПС із супровідними документами подано до Національного агентства кваліфікацій і після офіційного затвердження буде розміщений у реєстрі кваліфікацій та у подальшому зможе бути застосований для оцінки рівня підготовки експертів з ОМТ на базі створених Кваліфікаційних центрів.

Висновки

Розвиток ОМТ потребує формування широкого професійного середовища фахівців. Звичайно, розробниками можуть бути лише спеціально підготовлені фахівці, а користувачами - зацікавлені особи, що ухвалюють рішення (decision-makers) щодо ціноутворення, реімбурсації, закупівель у системі ОЗ, а саме: лікарі, політики, юристи, економісти тощо. У сучасних умовах ПС виступають як елементи взаємодії ринку праці й освіти, а також управління персоналом. ПС містять детальний опис трудових функцій; виступають основою для формування кваліфікації; є необхідними елементами для оцінювання кваліфікації; є інструментами для співвіднесення кваліфікації з НРК. На основі ПС здійснюються розроблення стандартів освіти та освітніх програм. Важливою функцією ПС є визначення вимог до кваліфікаційних і спеціальних знань працівників, їхніх завдань, обов'язків і спеціалізації; систематизації посадових (робочих) завдань і обов'язків працівників, розроблення посадових інструкцій; організації підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, у т. ч. шляхом неформального навчання та підтвердження РН.

Література

1. Методологія ціноутворення на лікарські засоби у системі охорони здоров'я: монографія / В.М. Назаркіна, А.С. Немченко, К.Л. Косяченко, М.М. Бабенко ; за наук. ред. А.С. Немченко. Київ: Фармацевт Практик, 2022. 288 с.

2. Ковтунець В., Поліщук Н. Національна система кваліфікацій як інструмент формування якісного людського капіталу. 2021. URL: https://nqa.gov.ua/news/nacionalna-sistema-kvalifikacij-ak-instrument-formuvanna-akisnogo-ludskogokapitalu/.

3. Посібник для експертів з акредитації кваліфікаційних центрів / За ред. В. Ковтунця та Т. Семигіної. Київ: НАК, 2021. 219 с.

4. Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 роки. Київ, 2020.

5. Рашкевич Ю.М. Компетентнісний підхід до формування освітніх програм: практичні аспекти. 2017. URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/12061/Rashkevych_Kompetentnisnyi_pidkhid_do_formuvannia_ osvitnikh_prohram°/o20.pdf?sequence=L

6. Семигіна Т., Рашкевич Ю. Базові поняття системи кваліфікацій у контексті трансформації освітньої парадигми. Репрезентація освітніх досягнень, масмедіа та роль філології у сучасній системі наук. Вінниця, 2021. DOI: 10.36074/ rodmmrfssn.ed-2.03.

7. Стандартизація професійної освіти на основі компетентнісного підходу / П.Г Лузан, Т.М. Пащенко, Н.М. Ваніна, Н.В. Колісник. ScienceRise: Pedagogical Education. 2018. № 5(25). С. 32-35.

8. Назаркін О., Назаркіна В. Сучасні проблеми стандартизації освіти та створення національної системи кваліфікацій в Україні. Knowledge, Education, Law, Management. 2022. № 4 (48). C. 23-31.

9. Сучасний науково-педагогічний дискурс у вирішенні освітніх проблем: колективна монографія / Харченко С.Я. та ін. ; за ред. Харченка С.Я. Київ: Талком, 2021. 467 с.

10. The relevance of training specialists in the Health Technology Assessment in the world and Ukraine / ^СЬ^а A.A., Nemchenko A.S., Nazarkina VN. Pharmacia. 2020. 67(4): 295-301.

11. Аналіз семінарів «Актуальні питання впровадження оцінки медичних технологій та здійснення публічних закупівель у галузі охорони здоров'я» (серпень-жовтень 2019 р.) / К.Л. Косяченко та ін. ; МОЗ, Центр розвитку медсестринства, ГС «Українське агентство з оцінки технологій охорони здоров'я». URL: https://issuu.com/sitehta/docs/ analiz-seminarov.

12. Назаркіна В.М. Аналіз стану підготовки фахівців з оцінки технологій охорони здоров'я в країнах світу. Фармацевтичний журнал. 2020. № 2. С. 12-25.

13. Назаркіна В.М. Проблеми і перспективи підготовки фахівців з оцінки технологій охорони здоров'я в Україні. Соціальна фармація в охороні здоров'я. 2020. Т. 6, № 1. С. 5-15.

14. Котвіцька А.А., Немченко А.С., Косяченко К.Л., Назаркіна В.М. Впровадження оцінки технологій охорони здоров'я у світі та Україні: актуальність підготовки професійних фахівців. Еженедельник Аптека. 2020. № 9 (1230). URL: https://www.apteka.ua/article/536873?fbclid=IwAR3BLDgjlpRfpjwPDznYb8eEIhZB57mjbtWufDma9x5JL5o66l38f QTrh68.

15. Немченко А.С., Назаркіна В.М., Косяченко К.Л. Сучасні засади підготовки фахівців галузі за напрямком оцінки технологій охорони здоров'я. НТА Review. Оцінка технологій охорони здоров'я. 2019. № 1 (01) С. 5-7.

16. Устінов О.В. Оцінка технологій охорони здоров'я: розпочато підготовку фахівців. Український медичний часопис (20.08.2019). URL: https://www.umj.com.ua/article/161320/otsinka-tehnologij-ohoroni-zdorov-ya-rozpochatopidgotovku-fahivtsiv.

17. Проєкт професійного стандарту «Фармацевт» винесено на громадське обговорення. URL: https://www.apteka. ua/article/652929.

References

1. Nazarkina, V.M., Nemchenko, A.S., Kosiachenko, K.L., Babenko, M.M. (2022). Metodolohiia tsinoutvorennia na likarski zasoby v systemi okhorony zdorovia [Methodology of drug pricing in the health care system]. Nemchenko A.S. (Ed.). Kyiv: Farmatsevt Praktyk. 288 s.

2. Kovtunets, V., Polishchuk, N. (2021). Natsionalna systema kvalifikatsii yak instrument formuvannia yakisnoho liudskoho kapitalu [The national system of qualifications as a tool for the formation of high-quality human capital]. Retrieved from: https://nqa.gov.ua/news/nacionalna-sistema-kvalifikacij-ak-instrument-formuvanna-akisnogo-ludskogo-kapitalu/[in Ukrainian].

3. Kovtunets, V., Semyhina, T. (Eds.) (2021). Posibnyk dlia ekspertiv z akredytatsii kvalifikatsiinykh tsentriv [Guide for experts on accreditation of qualification centers]. Kyiv, 219 s. [in Ukrainian].

4. Stratehiia rozvytku vyshchoi osvity v Ukraini na 2021-2031 roky (2020) [Strategy for the development of higher education in Ukraine for 2021-2031]. Kyiv [in Ukrainian].

5. Rashkevych, Yu.M. (2017). Kompetentnisnyi pidkhid do formuvannia osvitnikh prohram: praktychni aspekty [Competency approach to the formation of educational programs: practical aspects]. Retrieved from: http://ekmair.ukma.edu. ua/bitstream/handle/123456789/12061/Rashkevych_Kompetentnisnyi_pidkhid_do_formuvannia_osvitnikh_prohram%20. pdf?sequence=1 [in Ukrainian].

6. Semyhina, T., Rashkevych, Yu. (2021). Bazovi poniattia systemy kvalifikatsii u konteksti transformatsii osvitnoi paradyhmy. Reprezentatsiia osvitnikh dosiahnen, masmedia ta rol filolohii u suchasnii systemi nauk [Basic concepts of the system of qualifications in the context of the transformation of the educational paradigm. Representation of educational achievements, mass media and the role of philology in the modern system of sciences]. Vinnytsia. DOI: 10.36074/rodmmrfssn. ed-2.03 [in Ukrainian].

7. Luzan, P.H., Pashchenko, T.M., Vanina, N.M., Kolisnyk, N.V. (2018). Standartyzatsiia profesiinoi osvity na osnovi kompetentnisnoho pidkhodu [Standardization of professional education based on the competence approach]. ScienceRise: Pedagogical Education. 5(25), 32-35 [in Ukrainian].

8. Nazarkin, O., Nazarkina, V. (2022). Suchasni problemy standartyzatsii osvity ta stvorennia natsionalnoi systemy kvalifikatsii v Ukraini [Modern problems of education standardization and the creation of a national system of qualifications in Ukraine]. Knowledge, Education, Law, Management. 4 (48), 23-31 [in Ukrainian].

9. Kharchenko, S.Ya. (2021). Suchasnyi naukovo-pedahohichnyi dyskurs u vyrishenni osvitnikh problem [Modern scientific and pedagogical discourse in solving educational problems]. Kyiv [in Ukrainian].

10. KotvitskH, A.A., Nemchenko, A.S., Nazarkina, V.N. (2020). The relevance of training specialists in the Health Technology Assessment in the world and Ukraine. Pharmacia. 67(4). Р 295-301.

11. Kosiachenko, K.L. ta in. (2019). Analiz seminariv «Aktualni pytannia vprovadzhennia otsinky medychnykh tekhnolohii ta zdiisnennia publichnykh zakupivel v haluzi okhorony zdorov'ia» (serpen-zhovten 2019 r.) [Analysis of seminars “Actual issues of implementation of medical technology assessment and implementation of public procurement in the field of health care” (August-October 2019)]. Retrieved from: https://issuu.com/sitehta/docs/analiz-seminarov [in Ukrainian].

12. Nazarkina, V.M. (2020). Analiz stanu pidhotovky fakhivtsiv z otsinky tekhnolohii okhorony zdorov'ia v krainakh svitu [Analysis of the state of training of specialists in the health technologies assessment in the countries of the world]. Farm. zhurnal, 2, 12-25 [in Ukrainian].

13. Nazarkina, V.M. (2020). Problemy i perspektyvy pidhotovky fakhivtsiv z otsinky tekhnolohii okhorony zdorov'ia v Ukraini [Problems and prospects of training specialists in the health technologies assessment in Ukraine]. Sotsialna farmatsiia v okhoroni zdorov'ia, 6(1), 5-15 [in Ukrainian].

14. Kotvitska, A.A., Nemchenko, A.S., Kosiachenko, K.L., Nazarkina, V.M. (2020). Vprovadzhennia otsinky tekhnolohii okhorony zdorovia u sviti ta Ukraini: aktualnist pidhotovky profesiinykh fakhivtsiv [Implementation of health technologies assessment in the world and in Ukraine: the relevance of training professional specialists]. EzhenedelnykApteka, 9 (1230). Retrieved from: https://www.apteka.ua/article/536873?fbclid=lwAR3BLDgjlpRfpjwPDznYb8eEIhZB57mjbtWufDma9x5J L5o66l38fQTrh68 [in Ukrainian].

15. Nemchenko, A.S., Nazarkina, V.M., Kosiachenko, K.L. (2019). Suchasni zasady pidhotovky fakhivtsiv haluzi za napriamkom otsinky tekhnolohii okhorony zdorov'ia [Modern principles of training specialists in the field in the direction of health technologies assessment]. HTA Review. Otsinka tekhnolohii okhorony zdorov'ia, 1 (01), 5-7 [in Ukrainian].

16. Ustinov, O.V. (2019). Otsinka tekhnolohii okhorony zdorovia: rozpochato pidhotovku fakhivtsiv [Health technologies assessment: training of specialists has begun]. Ukrainskyi medychnyi chasopys. Retrieved from: https://www.umj.com.ua/ article/161320/otsinka-tehnologij-ohoroni-zdorov-ya-rozpochato-pidgotovku-fahivtsiv [in Ukrainian].

17. Proiekt profesiinoho standartu «Farmatsevt» vyneseno na hromadske obhovorennia [The draft professional standard “Pharmacist” was submitted for public discussion]. Retrieved from: https://www.apteka.ua/article/652929 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru