Рухливі ігри як засіб підвищення рухової активності молодших школярів під час уроків фізичної культури

Серед великої кількості різноманітних засобів фізичного виховання учнів початкових класів широко використовуються рухливі ігри, які несуть у собі високий освітньо-виховний потенціал і сприяють розв'язанню навчально-оздоровчих завдань. Ігрова діяльність має особливо важливе значення в період найбільш активного формування характеру - в дитячі роки. Потреба в рухах, підвищення рухової активності є найбільш важливою біологічною особливістю дитячого організму у віці 7-9 років. Разом з цим у цьому віці закладаються основи свідомого ставлення дітей до власної фізичної підготовленості, усвідомлення необхідності рухової активності.

У дітей молодшого віку необхідно вдосконалювати велику і дрібну моторику, зорово-рухову та слухо-зорово-рухову координацію, тобто створити «запас» рухових можливостей як для рухового розвитку в цілому, так і для успішного навчання в школі, зокрема. Ефективність розвитку фізичних якостей визначається вибором оптимальних засобів, методів, форм фізичного виховання дошкільнят. Одним із таких засобів є рухливі та спортивні ігри. Таким чином, слід відмітити велике соціальне та педагогічне значення рухливих ігор, а також необхідність їх застосування у фізичному вихованні дітей молодшого шкільного віку.

Ключові слова. Рухливі ігри, рухова активність, рухові навички, народні ігри, координаційні здібності, ігрові вправи.

Abstract

Veselovskyi A.P. Mobile games as a means of increasing the motor activity of younger school students during physical education lessons. Among a large number of various means of physical education of primary school pupils, outdoor games are widely used, which carry a high educational potential and contribute to the solution of educational and health problems. Play activities are especially important during the period of the most active character formation - in childhood. The need for movement, increased motor activity is the most important biological feature of the child's body at the age of 7-9 years. At the same time, at this age, the foundations of children's conscious attitude to their own physical fitness and awareness of the need for physical activity are laid.

Younger children need to improve gross and fine motor skills, visual-motor and auditory-visual-motor coordination, i.e. to create a «reserve» of motor capabilities for motor development in general and for successful schooling in particular. The effectiveness of physical qualities development is determined by the choice of optimal means, methods, forms of physical education o f preschool children. One of such means is outdoor activities and sports games. Thus, it should be noted the great social and pedagogical importance of outdoor games, as well as the need for their use in the physical education of primary school children.

In the process of physical education, knowledge about movements is transferred, children are introduced to the most rational ways of performing movements that positively affect the functioning of organs and systems, allowing them to solve motor tasks with less effort. The younger age is important in terms of the effectiveness of pedagogical influence, which should ensure the complete ness and timeliness of children's physical and motor development, promote the correct formation of the structure of natural movements, the analytical function of the motor apparatus

Keywords: outdoor games, motor activity, motor skills, folk games, coordination abilities, game exercises.

Основна частина

Постановка проблеми. Рухливі ігри - важливий засіб всебічного виховання дітей шкільного віку. Правильно підібрані ігри сприяють гармонійному розвитку організму школярів. Рухливі ігри фізично розвивають дітей: зміцнюють кістков-м'язову систему і мускулатуру (міжреберні і черевні м'язи, діафрагму), збільшуються ріст, об'єм грудної клітини, вага, гнучкість і рухливість у суглобах, поліпшується працездатність дихальних органів, вентиляція легень. Під впливом вправ посилюється діяльність серцево-судинної системи.

Під час рухливих ігор посилюється діяльність не тільки кровоносних, а й лімфатичних систем. Відбувається нормальний перебіг всіх життєвих процесів організму. Рухливі ігри на свіжому повітрі загартовують організм, підвищують витривалість і збільшують опір до захворювань. Тренований організм дитини досконаліше реагує на несприятливі впливи.

Рухливі ігри задовольняють потребу організму дитини в русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду. За допомогою ігор у школярів закріплюються та вдосконалюються різноманітні вміння і навички основних рухів (ходьби, бігу, стрибків, рівноваги). Розвиваються такі важливі фізичні якості, як швидкість, спритність, витривалість.

Значний вплив мають рухливі ігри на виховання морально вольових якостей. Свої дії учасники гри підпорядковують її правилам. Правила регулюють поведінку, сприяють вихованню свідомої дисципліни, привчають відповідати за конкретні вчинки, розвивають почуття товариськості. У колективних іграх у дитини формується поняття про норми громадської поведінки, виробляються організаційні навички, виховується прагнення до перемоги, сильна воля, стійкість, витримка. Спільний інтерес викликаний грою, об'єднує дітей в дружний колектив.

Навіть фізично ослаблені діти можуть бути самостійними і навіть непереможними, якщо проявлять швидкість, спритність, смиренність, кмітливість, якщо будуть діти не одні, а разом, в іншому колективі.

Рухливі ігри в основному колективні. Тому у дітей виробляються елементарні вміння орієнтуватися в просторі. Гра допомагає дитині перебороти сором'язливість, невпевненість в собі. Часто буває важко змусити дитину виконати якийсь рух на очах у всіх. Проте в грі, повторюючи дії товаришів, вона звично і невимушено виконує найрізноманітніші рухи.

В рухливих іграх у дітей виробляються організаційні навички, вміння зважати на обставини. Діти привчаються стояти на місці, коли їм хочеться бігти, терпляче ждуть певного сигналу, щоб стрибнути або кинути м'яч у ціль. Вони свідомо стримуються, додержуючись певних правил поведінки, щоб не порушити встановленого порядку.

Вольові зусилля допомагають дітям координувати свої рухи, цілеспрямовано застосувати їх, свідомо виконувати встановлені правила.

Виконуючи встановлені вимоги, діти привчаються спрямовувати свої рухи, активно керувати діями, «само регулювати» свою поведінку, викликати потрібні дії, гальмувати небажані рухи, вчинки.

Рухливі ігри ефективно впливають на розумовий розвиток дитини, допомагають уточнити уявлення про навколишній світ, різні явища природи, поширюють кругозір.

Цінність гри полягає ще й в тому, що вона викликає радісні переживання, задоволення, життєрадісність, активність, позитивно впливає на нервову систему і дає певні фізіологічні й виховні наслідки.

Під час навчального процесу учні початкових класів малорухливі, їхні органи і системи життєдіяльності втрачають здатність правильно функціонувати. Тому педагогам потрібно частіше залучати їх до рухливих ігор, проводити естафети, які сприяють покращенню настрою і зміцненню здоров'я, проводити спортивні вечори, в програму яких включати рухливі ігри.

Молодший шкільний вік - найбільш сприятливий час для використання рухливих ігор у процесі виховання. Рухливі ігри різної спрямованості є дуже ефективним засобом комплексного вдосконалення фізичних якостей. Фізичні якості у дітей проявляються через рухові навички та вміння, а вони, у свою чергу, обумовлені достатнім рівнем їх розвитку. Ці дві сторони рухової функції тісно взаємопов'язані і взаємозумовлені. Якщо формування рухових навичок у дітей закріплюється при низькому рівні розвитку рухових якостей, то в подальшому це може призвести до закріплення неправильних навичок виконання руху. Систематичне застосування ігор сприяє розширенню рухливих можливостей учнів, які перетворюються у необхідні життєві уміння та навички [3, 4, 8, 9].

Аналіз літературних джерел. Рухливим іграм відводиться найважливіше місце у формуванні різнобічно розвиненої дитині. Вони розглядаються як основний засіб та метод фізичного виховання. Захоплюючий зміст, емоційна насиченість гри спонукає до певних розумових та фізичних зусиль. Специфіка рухомої гри полягає в блискавичній реакції дитини у відповідь на сигнал типу «Лови!», «Біжи!», «Стій!» [3].

Необхідно відзначити, що рухливі ігри виконують відповідні функції:

- соціальна функція;

- оздоровча функція;

- виховна функція.

Через рухливі ігри здійснюється зв'язок фізичного виховання з моральним, розумовим, естетичним, духовним. Крім цього емоційна піднесеність у грі дозволяє:

- формувати необхідні навички та вміння, які широко застосовуються у побутових умовах та трудовій діяль ності;

- домагатися великої рухової активності, що сприяє засвоєнню та вдосконаленню рухових умінь і навичок;

- збагатити руховий досвід та вміння керувати тілом у складних умовах, що позитивно впливає на засвоєння техніки та тактики спортивних ігор;

- розвивати рухові якості (сила, швидкість, витривалість, спритність, гнучкість);

- формувати систему знань, засвоєння яких сприяє підвищенню загальноосвітньої культури та дозволяє забезпечити свідому основу оволодіння різними видами рухової діяльності.

Рухливі ігри поділяються на елементарні рухливі ігри та спортивні ігри. Елементарні рухливі ігри припускають свідоме прояв ініціативи задля досягнення певної мети. Для досягнення мети від учнів потрібні прояви певної рухової активності, прояв и творчої ініціативи, прийняття рішень у подоланні труднощів, прояви дисципліни за дотримання правил. Складність гри залежить від кількості [8].

Як правило, в рухливих іграх від учасників не потрібна спеціальна підготовленість, не завжди регламентовано кількість учасників, розміри майданчика можуть бути довільними, також варіюється інвентар для ігор [9].

Спортивні ігри можна назвати найвищим ступенем рухливих ігор. Правила у них суворо регламентовані, вони вимагають спеціальних майданчиків та обладнання. Для спортивних ігор характерна складна техніка та певна тактика у процесі гри, що вимагає від учнів спеціальної підготовки. [2]

Рухливі ігри класифікуються на індивідуальні (одиночними), які діти можуть провести самі (ігри з м'ячом, скакалкою, класики і т.д.), і використовуються з метою організації дозвілля, активного відпочинку (на перервах, при продовженому дні та в інших випадках). Особливе педагогічне значення мають колективні рухливі ігри, у яких беруть участь групи гравців. У всіх колективних іграх є взаємовиручка, взаємодопомога у досягненні встановленої мети. Для колективних ігор характерна ситуація гри, що постійно змінюється, яка вимагає від гравців швидкої реакції. У зв'язку з цим, у ході гри відбувається зміна взаємин, коли: кожен учасник намагається створити для своєї команди найбільш вдале щодо «противника» становище. [10]

Таким чином, рухлива гра - незамінний засіб поповнення дитиною знань та уявлень про навколишній світ, розвиток мислення, цінних морально-вольових та фізичних якостей. Підбір рухливих ігор для дітей будь-якого віку, насамперед, має бути орієнтований на освітню програму конкретної вікової групи.

Аналіз публікацій свідчить про те, що є розроблена методика проведення уроків з використанням рухливих ігор за народним календарем у початковій школі, обґрунтовані та уточнені особливості методики їх проведення на заняттях фізичної культури у відповідності до навчальних програм загальноосвітньої школи, а також з'ясовано вплив цих ігор на розвиток фізичних якостей дітей.

Мета статті (постановка завдань). Підвищення рівня розвитку координаційних здібностей у дітей віком 7-9 років засобами рухливих ігор. Завдання дослідження: проаналізувати особливості розвитку координаційних здібностей дітей віком 7 -9 років; розробити комплекс вправ, вкладених у розвиток координаційних здібностей дітей 7-9 років; виявити ефективність використання рухливих ігор у розвитку координаційних здібностей дітей 7-9 років; розробити рекомендації до занять щодо розвитку координаційних здібностей дітей 7-9 років.

Виклад основного матеріалу дослідження. Для вирішення поставлених завдань було використано такі методи дослідження:

- аналіз та узагальнення науково-методичної літератури з даної теми;

- тестування;

- педагогічний експеримент;

- методи математичної статистики.

Аналіз та узагальнення джерел науково-методичної та спеціальної літератури проводилися з вивчення проблеми розвитку координаційних здібностей дітей 7-9 років.

Аналіз літератури дозволив визначити напрямок роботи, сформулювати завдання справжнього дослідження та вибрати шляхи їх вирішення. З його допомогою ми досліджували стан досліджуваної проблеми в даний час, рівень її актуальності та розробленості в науці та практиці фізкультурно-оздоровчої роботи.

У процесі роботи над обраною проблемою розглядалися джерела, що висвітлюють найважливіші питання розвитку координаційних здібностей дітей 7-9 років на заняттях фізичного виховання. У процесі аналізу виявили, що існуючі методики розвитку координаційних здібностей дітей 7-9 років недостатньо повно охоплюють весь спектр цієї проблеми.

Отримана інформація допомогла виявити найефективніші засоби, що застосовуються для розвитку координаційних здібностей дітей 7-9 років. З метою виявлення рівня розвитку координаційних здібностей дітей 7 -9 років застосовувалося

комплексне тестування на початку та наприкінці педагогічного експерименту. Було використано серію тестів.

Одним із основних активних методів педагогічного дослідження є педагогічний експеримент.

Головною умовою проведення експерименту є ідентичність методів дослідження та однорідність експериментальних груп. У даній роботі досліджувався вплив рухливих ігор підвищення рівня розвитку координаційних здібностей дітей 7 -9 років.

Експеримент полягав у проведенні рухливих ігор спрямованих на розвиток координаційних здібностей, а також отримання інформації про вплив даної методики на поліпшення показників координаційних здібностей дітей 7 -9 років експериментальної групи. В експерименті взяло участь 20 дітей віком 7-9 років. Було сформовано 2 групи - контрольна та експериментальна по 10 осіб у кожній.

Метою методики є розвиток координаційних здібностей дітей 7 -9 років.

Методика передбачала вирішення наступних завдань:

¦ - створення організованої психолого-педагогічної форми розвитку впливу, що сприяє розвитку у дитини умінь узгоджувати, координувати рухи і керувати ними;

- освоювання та вміння використовувати в будь - якій діяльності різні види координаційних здібностей.

Для розвитку координаційних здібностей ми застосовували рухливі ігри та ігрові вправи.

Для реалізації методики використовувалися такі методи та прийоми:

- практичні методи-показ на собі, на дитині, на схемі, супроводжуючи поясненням;

- ігрові методи-імітаційні вправи, використання сюжету, ігрові вправи та ігрові заняття;

- словесні-пояснення, оповідання, діалог, пояснення, роз'яснення;

- наочні-живий зразок, схеми, модулі, казкові персонажі.

Оцінка ефективності методики проводилася за тестами, що характеризує рівень розвитку координаційних здібностей, саме тестування абсолютних показників координаційних здібностей, здатність до рівноваги, здатність до орієнтування у просторі.

Для обробки результатів педагогічного дослідження ми використовували метод математичної статистики, де розраховувалися: середнє арифметичне значення, стандартне відхилення, t-критерій Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення. Для оцінки ефективності впливу рухливих ігор в розвитку координаційних здібностей дітей 7-9 років у процесі

фізичного виховання проводилося тестування координаційних здібностей до і після експерименту. Зведені результати представлені у таблиці.

ігровий моторика руховий дитячий