Главная Коллекция "Otherreferats" Педагогика Психологічний комфорт здобувачів освіти під час онлайн-навчання: проблеми та можливості

Психологічний комфорт здобувачів освіти під час онлайн-навчання: проблеми та можливості

Викладання та вивчення окремих предметів в умовах онлайн-навчання. психолого-педагогічні особливості дистанційного навчання. Дослідження змісту рекомендацій щодо покращення психологічного комфорту здобувачів освіти на основі отриманих результатів.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 04.02.2024
Размер файла 965,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічний комфорт здобувачів освіти під час онлайн-навчання: проблеми та можливості

Варакута Марина Леонідівна1, Мегем Олеся Миколаївна, Остапко Людмила Олексіївна

Анотація

Актуальність дослідження, пов'язаного з особливостями психологічного комфорту під час онлайн-навчання, ґрунтується на двох принципово важливих для сучасної психолого-педагогічної парадигми напрямках. По-перше, йдеться про психологічний комфорт як однієї з фундаментальних потреб людини, необхідних для повноцінного існування; по-друге, -- про онлайн-навчання як не просто альтернативний, а іноді єдиний можливий шлях отримання освіти. Поєднання цих двох напрямків дозволяє охарактеризувати проблему достатнього психологічного комфорту під час онлайн-навчання як таку, що має бути вирішеною як на теоретичному, так і на практичному рівні. Отже, метою цієї статті є розгляд особливостей психологічного комфорту студентів під час онлайн-навчання. На основі аналізу теоретико- методологічних досліджень, присвячених проблемі психологічного комфорту в цілому та психологічному комфорту здобувачів освіти, а також питанню дистанційного навчання як актуальної форми освіти, зроблено висновок, що психологічний комфорт може вимірюватися за трьома основними складовими: організаційною, адаптаційною та мотиваційною. Здійснене емпіричне дослідження дозволило виявити і охарактеризувати відповідні особливості. Обчислення арифметичного середнього показало, що показники усіх виділених параметрів наближуються до середнього рівня вираженості, але є певні відмінності. Разом із тим, для більш чіткого розуміння особливостей досліджуваного явища було проведено кластерний аналіз. За результатами кластерного аналізу здобувачі освіти були поділені на чотири групи, які характеризуються певним рівнем вираженості психологічного комфорту: низьким, нижче середнього, середнім та вище середнього. На базі отриманих результатів обґрунтовано напрямки удосконалення організаційної, адаптаційної та мотиваційної складової психологічного комфорту студентів. Серед них можна виділити: дублювання навчального матеріалу на різних платформах і в різних форматах; надання студентам консультацій як в онлайн-, так і в офлайн-форматі; представлення лекційного і семінарського матеріалу таким чином, щоб студентам було легше сприймати його онлайн; організація психологічних тренінгів, покликаних сформувати і удосконалити навички самоорганізації та самоконтролю здобувачів освіти.

Ключові слова: дистанційний формат, організаційна складова, адаптаційна складова, мотиваційна складова, психолого-педагогічні рекомендації, кластерний аналіз.

Psychological comfort of students during online education: challenges and opportunities дистанційний психологічний навчання онлайн

Annotation. The relevance of research related to the features of psychological comfort during online learning is based on two fundamentally important directions for the modern psychological and pedagogical paradigm. Firstly, it concerns psychological comfort as one of the fundamental human needs necessary for a full existence. Secondly, it pertains to online learning as not just an alternative, but sometimes the only possible path to education. Combining these two directions allows us to characterize the problem of sufficient psychological comfort during online learning as one that needs to be addressed both theoretically and practically. Therefore, the purpose of this article is to examine the specifics of students' psychological comfort during online learning. Based on an analysis of theoretical and methodological research related to the issue of psychological comfort in general, as well as the psychological comfort of education seekers and the topic of distance learning as a relevant form of education, it is concluded that psychological comfort can be measured by three main components: organizational, adaptive, and motivational. The empirical research conducted allowed the identification and characterization of the relevant features. Calculations of the arithmetic mean showed that the indicators of all the identified parameters approach the average level of expression, but there are some differences. However, to gain a clearer understanding of the characteristics of the phenomenon under investigation, a cluster analysis was performed. According to the results of the cluster analysis, education seekers were divided into four groups characterized by a certain level of psychological comfort: low, below average, average, and above average. Based on the obtained results, directions for improving the organizational, adaptive, and motivational components of students' psychological comfort are substantiated. Among these, we can highlight: duplicating educational material on different platforms and in different formats, providing students with consultations in both online and offline formats, presenting lecture and seminar materials in a way that makes it easier for students to perceive it online, organizing psychological training aimed at developing and improving the self-organization and self-control skills of education seekers.

Keywords: distance learning format, organizational component, adaptation component, motivational component, psychological and pedagogical recommendations, cluster analysis.

Вступ

Актуальність дослідження, пов'язаного з особливостями психологічного комфорту під час онлайн-навчання, базується на двох ключових напрямках, які є важливими у сучасній психолого-педагогічній науці. По-перше, це акцентування на значенні психологічного комфорту як однієї з основних потреб людини для її повноцінного розвитку. По-друге, це розгляд онлайн-навчання як не просто альтернативного методу, а іноді як єдиного можливого способу набуття освіти. Поєднання цих двох аспектів розкриває проблему забезпечення достатнього психологічного комфорту під час онлайн-навчання, що потребує вирішення на теоретичному і практичному рівнях.

Аналіз теоретико-методологічних та емпіричних досліджень зазначеної проблеми дозволив згрупувати їх за чотирма напрямками:

- психолого-педагогічні особливості дистанційного навчання (О. Васильєва [1],О. Зінченко [2],В. В. Кириленко [3],Г. Колесник [4],В. В. Пітулей [5],С. А. Прахова [6]);

- викладання та вивчення окремих предметів в умовах онлайн-навчання (А. Е. Бойко [7], Н. А. Глушковецька [8], Г. Овсянко [9]);

- характерні риси психологічного комфорту в цілому (О. А. Панченко [10]);

- особливості психологічного комфорту в педагогічному контексті (Г. М. Мешко [11], О. В. Савицька [12], Н. М. Сиротюк [13], В. І. Филипська [14], Н. Є. Шиліна [15]).

Разом із тим, не виявлено наукових публікацій, котрі присвячені вивченню рівня вираженості психологічного комфорту під час онлайн-навчання та містять відповідні рекомендації. Це стало поштовхом для підготовки та реалізації даного дослідження.

Мета статті полягає у характеристиці особливостей психологічного комфорту здобувачів освіти під час онлайн-навчання. Для цього виконуються два основні завдання: 1) з 'ясування наявного рівня психологічного комфорту студентів, що навчаються у дистанційному форматі; 2) надання рекомендацій щодо покращення психологічного комфорту здобувачів освіти на основі отриманих результатів.

Матеріали та метод

На першому етапі дослідження було розроблено опитувальник, призначений для визначення рівнів вираженості окремих параметрів, що характеризують психологічний комфорт студентів під час онлайн-навчання. На другому етапі була сформована вибірка, що налічує 100 студентів, які навчаються в дистанційному форматі. На третьому етапі за допомогою гугл-форми учасники опитування визначили рівень вираженості у себе кожного із запропонованих параметрів. На четвертому етапі був здійснений математичний підрахунок результатів, що дозволив виявити рівні вираженості кожного з параметрів в цілому. На п'ятому етапі за допомогою статистичних методів, а саме кластерного аналізу, були сформовані та охарактеризовані групи студентів відповідно до їхнього рівня психологічного комфорту. Обчислення проводилися за допомогою програми Statistica 10.0.

Результати

За результатами аналізу наукових досліджень, які стосуються питань психологічного комфорту загалом, психологічного комфорту здобувачів освіти і дистанційного навчання як актуального методу освіти, було зроблено висновок, що психологічний комфорт може бути розділений на три основні складові: організаційну, адаптаційну і мотиваційну. У свою чергу, кожна зі складових охоплює перелік параметрів, які можуть бути оцінені за трибальною шкалою, де 1 означає низький рівень вираженості, 2 -- середній, 3 -- високий.

Організаційна складова включає такі параметри, як:

- доступ до технічних засобів навчання (О1);

- доступ до мережі Інтернет (О2);

- пристосованість побуту до онлайн-навчання (О3);

- доступ до ресурсів та навчальних матеріалів (О4);

- можливість вчасного отримання консультації (О5).

Адаптаційна складова охоплює наступні параметри:

- адаптація до отримання теоретичних знань (А1);

- адаптація до участі у практичних заняттях (А2);

- адаптація до складання сесії (А3);

- адаптація до взаємодії з однокурсниками (А4);

- адаптація до взаємодії з викладачами (А5);

- адаптація до взаємодії з адміністрацією (А6).

Мотиваційна складова утворюється з таких параметрів, як:

- мотивація навчатися без жорсткого контролю (М1);

- самоорганізація навчання (М2);

- зосередженість на навчанні (М3);

- усвідомлення перспектив (М4).

Опитування виявило, що організаційна складова психологічного комфорту під час онлайн-навчання виражена наступним чином:

1) за параметром «доступ до технічних засобів навчання» низький рівень зафіксований у 17% опитаних, середній -- у 52%, високий -- у 31%;

2) за параметром «доступ до мережі Інтернет» низький рівень характерний для 24% студентів, середній -- для 48%, високий -- для 28%;

3) за параметром «пристосованість побуту до онлайн-навчання» низький рівень характерний для 25% респондентів, середній -- для 40%, високий -- для 25%;

4) за параметром «доступ до ресурсів та навчальних матеріалів» низький рівень показали 15% опитаних, середній -- 65%, високий -- 20%;

5) за параметром «можливість вчасного отримання консультації» низький рівень продемонстрували 26% студентів, середній -- 44%, високий -- 30% (рис. 1).

Таблиця 1

Первинні дані опитування студентів для виявлення психологічного комфорту під час онлайн-навчання

№

Параметри психологічного комфорту

1

2

3

4

5

1

2

3

4

5

6

1

2

3

4

1

2

2

1

2

1

2

1

2

2

1

1

2

1

1

2

2

3

3

3

2

2

3

3

2

3

2

3

2

3

2

2

3

3

2

3

1

1

2

2

1

2

2

1

2

2

2

2

4

2

1

1

2

2

1

1

2

1

2

2

1

2

1

2

5

2

2

3

2

3

3

2

3

2

2

2

3

2

2

3

6

3

3

2

2

3

2

2

3

3

3

2

2

2

2

2

7

2

2

3

2

2

2

3

2

2

3

3

2

3

2

3

8

1

1

2

1

1

1

1

1

2

2

1

2

2

2

1

9

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

10

2

2

2

2

3

3

2

3

2

2

2

3

3

3

2

11

2

1

1

2

1

2

1

1

2

1

2

1

1

2

1

12

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

13

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

14

3

3

3

2

2

2

2

3

3

3

3

2

2

1

2

15

2

1

1

2

1

2

1

1

2

2

1

1

1

1

1

16

3

3

2

2

3

2

2

3

3

3

2

2

2

2

2

17

2

2

3

2

2

3

2

2

3

2

2

2

3

2

1

18

2

2

1

2

1

2

1

2

2

1

1

2

1

1

2

19

2

3

2

3

2

2

3

2

3

2

2

3

2

3

3

20

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

21

2

3

2

3

2

3

2

3

2

3

2

3

2

3

2

22

1

2

1

2

2

1

2

1

1

2

1

2

2

1

1

23

3

2

3

1

1

2

2

1

2

2

1

2

2

2

2

24

3

2

3

2

3

1

1

2

3

2

2

1

1

2

2

25

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

26

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

27

1

1

2

1

1

1

1

1

2

2

1

2

2

2

1

28

3

3

2

3

2

2

3

2

3

2

2

3

3

3

2

29

2

1

1

2

2

1

1

2

1

2

2

1

2

1

2

30

2

1

1

2

1

2

1

1

2

2

1

1

1

1

1

31

3

3

3

2

2

3

3

2

3

2

3

2

3

2

2

32

2

2

2

2

3

3

2

3

2

2

2

3

3

3

2

33

2

2

3

2

2

2

3

2

2

3

3

2

3

2

3

34

2

3

2

3

2

3

2

3

2

3

2

3

2

3

2

35

2

3

2

3

2

2

3

2

3

2

2

3

2

3

3

36

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

№

Параметри психологічного комфорту

1

2

3

4

5

1

2

3

4

5

6

1

2

3

4

37

3

2

3

2

3

2

3

2

3

2

3

2

3

2

3

38

3

3

2

2

3

2

2

3

3

3

2

2

2

2

2

39

2

1

1

2

1

2

1

1

2

1

2

1

1

2

1

40

2

2

1

2

1

2

1

2

2

1

1

2

1

1

2

41

2

2

3

2

2

3

2

2

3

2

2

2

3

2

1

42

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

43

2

2

2

3

3

2

2

3

2

2

2

2

3

3

2

44

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

45

1

1

2

2

2

1

1

2

2

2

2

1

1

1

1

46

2

2

3

2

3

3

2

3

2

2

2

3

2

2

3

47

3

3

2

3

2

2

3

2

3

2

2

3

3

3

2

48

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

49

3

2

3

2

3

1

1

2

3

2

2

1

1

2

2

50

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

51

2

2

3

2

2

2

3

2

2

3

3

2

3

2

3

52

1

2

1

2

2

1

2

1

1

2

1

2

2

1

1

53

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

54

2

3

2

3

2

2

3

2

3

2

2

3

2

3

3

55

2

3

2

3

2

3

2

3

2

3

2

3

2

3

2

56

1

1

2

1

1

1

1

1

2

2

1

2

2

2

1

57

2

2

2

2

3

3

2

3

2

2

2

3

3

3

2

58

3

2

3

1

1

2

2

1

2

2

1

2

2

2

2

59

2

2

2

3

3

2

2

3

2

2

2

2

3

3

2

60

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

61

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

62

3

2

3

2

3

1

1

2

3

2

2

1

1

2

2

63

3

2

3

2

3

2

3

2

3

2

3

2

3

2

3

64

2

2

3

2

2

3

2

2

3

2

2

2

3

2

1

65

2

2

2

2

3

3

2

3

2

2

2

3

3

3

2

66

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

67

2

1

1

2

1

2

1

1

2

1

2

1

1

2

1

68

3

3

2

3

2

2

3

2

3

2

2

3

3

3

2

69

2

1

1

2

2

1

1

2

1

2

2

1

2

1

2

70

3

3

3

2

2

2

2

3

3

3

3

2

2

1

2

71

2

2

3

2

2

2

3

2

2

3

3

2

3

2

3

72

2

1

1

2

1

2

1

1

2

2

1

1

1

1

1

73

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

74

3

2

3

2

3

2

3

2

3

2

3

2

3

2

3

75

1

1

2

2

2

1

1

2

2

2

2

1

1

1

1

76

2

2

3

2

3

3

2

3

2

2

2

3

2

2

3

77

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

78

2

3

2

3

2

2

3

2

3

2

2

3

2

3

3

79

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

80

2

3

2

3

2

3

2

3

2

3

2

3

2

3

2

81

2

2

2

3

3

2

2

3

2

2

2

2

3

3

2

82

3

3

3

2

2

3

3

2

3

2

3

2

3

2

2

83

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

84

3

3

2

2

3

2

2

3

3

3

2

2

2

2

2

85

1

2

1

2

2

1

2

1

1

2

1

2

2

1

1

86

2

2

1

2

1

2

1

2

2

1

1

2

1

1

2

№

Параметри психологічного комфорту

1

2

3

4

5

1

2

3

4

5

6

1

2

3

4

87

2

2

2

2

3

3

2

3

2

2

2

3

3

3

2

88

2

2

3

2

2

3

2

2

3

2

2

2

3

2

1

89

3

2

3

1

1

2

2

1

2

2

1

2

2

2

2

90

3

2

3

2

3

1

1

2

3

2

2

1

1

2

2

91

3

2

3

2

3

2

3

2

3

2

3

2

3

2

3

92

2

1

1

2

1

2

1

1

2

2

1

1

1

1

1

93

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

94

3

3

3

2

2

2

2

3

3

3

3

2

2

1

2

95

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

96

2

3

2

3

2

2

3

2

3

2

2

3

2

3

3

97

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

98

3

3

2

2

3

2

2

3

3

3

2

2

2

2

2

99

1

1

2

2

2

1

1

2

2

2

2

1

1

1

1

100

2

2

3

2

3

3

2

3

2

2

2

3

2

2

3

Джерело: власна розробка авторів.

Адаптаційна складова психологічного комфорту під час онлайн-навчання характеризується такими показниками:

1) за параметром «адаптація до отримання теоретичних знань» низький рівень виявлений у 24% студентів, середній -- у 51%, високий -- у 25%;

2) за параметром «адаптація до участі у практичних заняттях» низький рівень зафіксований у 32% опитаних, середній -- у 44%, високий -- у 24%;

3) за параметром «адаптація до складання сесії» низький рівень продемонстрували 25% респондентів, середній -- 46%, високий -- 29%;

4) за параметром «адаптація до взаємодії з однокурсниками» низький рівень виявлений у 14% студентів, середній -- у 50%, високий -- у 36%;

5) за параметром «адаптація до взаємодії з викладачами» низький рівень зафіксований у 15% опитаних, середній -- у 64%, високий -- у 21%;

6) за параметром «адаптація до взаємодії з адміністрацією» низький рівень притаманний 26% респондентів, середній -- 55%, високий -- 19% (рис. 2).

Рис. 1. Рівні вираженості організаційної складової психологічного комфорту під час онлайн-навчання

Джерело: власна розробка авторів.

Рис. 2. Рівні вираженості адаптаційної складової психологічного комфорту під час онлайн-навчання

Джерело: власна розробка авторів.

Мотиваційна складова психологічного комфорту під час онлайн-навчання представлена наступним чином:

1) за параметром «мотивація навчатися без жорсткого контролю» низький рівень характерний для 25% опитаних, середній -- для 49%, високий -- для 26%;

2) за параметром «самоорганізація навчання» низький рівень виявлений у 26% респондентів, середній -- у 43%, високий -- у 31%;

3) за параметрами«зосередженістьнанавчанні»низький рівень

продемонстрували 28% студентів, середній -- 47%, високий -- 25%;

4) за параметром «усвідомлення перспектив» низький рівень зафіксований у 28% опитаних, середній -- у 50%, високий -- у 22% (рис. 3).

Рис. 3. Рівні вираженості мотиваційної складової психологічного комфорту під час онлайн-навчання

Джерело: власна розробка авторів.

Обчислення арифметичного середнього засвідчує, що показники усіх виділених параметрів наближуються до середнього рівня вираженості, але є певні відмінності. Так, арифметичне середнє параметрів «адаптація до участі у практичних заняттях», «адаптація до взаємодії з адміністрацією» та «усвідомлення перспектив» дорівнює 1,9; параметрів «доступ до мережі Інтернет», «доступ до ресурсів та навчальних матеріалів», «можливість вчасного отримання консультації», «адаптація до складання сесії», «мотивація навчатися без жорсткого контролю»,«самоорганізація навчання», «зосередженість на навчанні» -- 2; параметрів «доступ до технічних засобів навчання», «пристосованість побуту до навчання», «адаптація до взаємодії з викладачами» -- 2,1; параметру «адаптація до взаємодії з однокурсниками» -- 2.2. Наведені дані дозволяють зробити висновок, що в цілому психологічний комфорт здобувачів освіти знаходиться на середньому рівні. Разом із тим, для більш чіткого розуміння особливостей досліджуваного явища було проведено кластерний аналіз (табл. 2, рис. 4).

Середні значення кластерів, що об'єднують студентів за рівнем вираженості психологічного комфорту

Таблиця 2

Параметри

Кластер

1

Кластер

2

Кластер

3

Кластер

4

О1

2,638889

2,275862

1,857143

1,000000

О2

2,305556

2,586207

1,190476

1,500000

О3

2,722222

2,310345

1,333333

1,214286

О4

1,888889

2,689655

1,809524

1,500000

О5

2,250000

2,586207

1,476190

1,214286

А1

2,083333

2,620690

1,523810

1,285714

А2

2,194444

2,448276

1,190476

1,214286

А3

2,111111

2,724138

1,476190

1,285714

А4

2,638889

2,448276

1,857143

1,214286

А5

2,333333

2,310345

1,476190

1,714286

А6

2,277778

2,172414

1,619048

1,000000

М1

1,888889

2,896552

1,190476

1,714286

М2

2,305556

2,551724

1,333333

1,428571

М3

1,916667

2,862069

1,142857

1,500000

М4

2,111111

2,482759

1,523810

1,000000

Джерело: власна розробка авторів.

Кластер 2 *О Кластер 3 Кластер 4

Рис. 4. Середні значення кластерів, що об'єднують студентів за рівнем вираженості психологічного комфорту

Джерело: власна розробка авторів.

Перший кластер охоплює 36% студентів (табл. 3). До цієї групи входять опитувані, що повною мірою мають доступ до технічних засобів навчання і пристосований до цього побут. У них налагоджені зв'язки з однокурсниками, є можливість вчасно отримати консультацію від викладача. Водночас, такі студенти не завжди можуть підлаштуватися під дистанційне навчання, іноді не можуть виконати потрібній обсяг роботи без жорсткого контролю. В цілому вони позитивно ставляться до професійних перспектив, але час від часу потребують допомоги і нагадувань. Ми оцінюємо їх рівень психологічного комфорту як середній.

Таблиця 3

Описові статистики для першого кластеру

Параметри

Середнє

Стандартне

відхилення

Дисперсія

О1

2,638889

0,487136

0,237302

О2

2,305556

0,467177

0,218254

О3

2,722222

0,454257

0,206349

О4

1,888889

0,318728

0,101587

О5

2,250000

0,649175

0,421429

А1

2,083333

0,554205

0,307143

А2

2,194444

0,624246

0,389682

А3

2,111111

0,574594

0,330159

А4

2,638889

0,487136

0,237302

А5

2,333333

0,478091

0,228571

А6

2,277778

0,659485

0,434921

М1

1,888889

0,318728

0,101587

М2

2,305556

0,668450

0,446825

М3

1,916667

0,280306

0,078571

М4

2,111111

0,574594

0,330159

Джерело: власна розробка авторів.

Другий кластер об'єднує 29% опитуваних (табл. 4). У них є доступ до технічних засобів навчання і мережі Інтернет, а також можливість користуватися ресурсами і навчальними матеріалами, вчасно отримувати потрібні консультації від викладачів. Їхні адаптаційні ресурси також достатньо високі як щодо навчального процесу, так і стосовно взаємодії з однокурсниками та співробітниками університету. Ці студенти демонструють середній або високий рівень мотиваційної складової, що проявляється як у навичках самоорганізації, так і у перспективному плануванні майбутньої професійної діяльності. Таким чином, їхній рівень психологічного комфорту оцінено як вище середнього.

Таблиця 4

Описові статистики для другого кластеру

Параметри

Середнє

Стандартне

відхилення

Дисперсія

О1

2,275862

0,454859

0,206897

О2

2,586207

0,501230

0,251232

О3

2,310345

0,470824

0,221675

О4

2,689655

0,470824

0,221675

О5

2,586207

0,501230

0,251232

А1

2,620690

0,493804

0,243842

А2

2,448276

0,506120

0,256158

Параметри

Середнє

Стандартне

відхилення

Дисперсія

А3

2,724138

0,454859

0,206897

А4

2,448276

0,506120

0,256158

А5

2,310345

0,470824

0,221675

А6

2,172414

0,384426

0,147783

М1

2,896552

0,309934

0,096059

М2

2,551724

0,506120

0,256158

М3

2,862069

0,350931

0,123153

М4

2,482759

0,508548

0,258621

Джерело: власна розробка авторів.

Третій кластер включає 21% респондентів (табл. 5). Вони мають певні технічні засоби навчання, але можна припустити, що здебільшого -- це смартфони, а не персональні комп'ютери, що значно ускладнює повноцінну участь у навчальному процесі. У них спостерігається недостатнє пристосування побуту до онлайн-навчання, проблеми з інтернет-зв'язком, через що доступ до ресурсів, навчальних матеріалів та консультацій не завжди можливий. Ці студенти до певної міри сприймають теоретичний матеріал, але мають проблеми з виконанням практичних завдань. Дослідження виявило, що у них достатньо низька мотиваційна сфера, погано розвинені навички самоорганізації навчання. В цілому їхній рівень психологічного комфорту можна охарактеризувати як нижче середнього.

Таблиця 5

Описові статистики для третього кластеру

Параметри

Середнє

Стандартне

відхилення

Дисперсія

О1

1,857143

0,358569

0,128571

О2

1,190476

0,402374

0,161905

О3

1,333333

0,483046

0,233333

О4

1,809524

0,402374

0,161905

О5

1,476190

0,511766

0,261905

А1

1,523810

0,511766

0,261905

А2

1,190476

0,402374

0,161905

А3

1,476190

0,511766

0,261905

А4

1,857143

0,358569

0,128571

А5

1,476190

0,511766

0,261905

А6

1,619048

0,497613

0,247619

М1

1,190476

0,402374

0,161905

М2

1,333333

0,483046

0,233333

М3

1,142857

0,358569

0,128571

М4

1,523810

0,511766

0,261905

Джерело: власна розробка авторів.

Четвертий кластер охоплює 14% здобувачів освіти (табл. 6). Проведений аналіз виявив, що студенти, включені до цього кластеру, мають найбільші проблеми з усіма складовими психологічного комфорту -- організаційною, адаптаційною та мотиваційною. Це означає, що ці респонденти не мають нормальних засобів технічного навчання і доступу до мережі Інтернет, а отже -- позбавлені можливості отримувати навчальні матеріали та консультації від викладачів. Відповідно, вони не змогли пристосуватися до викликів дистанційного навчання, не налагодили повноцінного зв'язку ні з однокурсниками, ні з викладачами, ні з університетською адміністрацією. Крім того, вони не бачать перспектив ані такого навчання, ані професійного формування. Таким чином, їхній рівень психологічного комфорту можна оцінити як низький.

Таблиця 6

Описові статистики для четвертого кластеру

Параметри

Середнє

Стандартне

відхилення

Дисперсія

О1

1,000000

0,000000

0,000000

О2

1,500000

0,518875

0,269231

О3

1,214286

0,425815

0,181319

О4

1,500000

0,518875

0,269231

О5

1,214286

0,425815

0,181319

А1

1,285714

0,468807

0,219780

А2

1,214286

0,425815

0,181319

А3

1,285714

0,468807

0,219780

А4

1,214286

0,425815

0,181319

А5

1,714286

0,468807

0,219780

А6

1,000000

0,000000

0,000000

М1

1,714286

0,468807

0,219780

М2

1,428571

0,513553

0,263736

М3

1,500000

0,518875

0,269231

М4

1,000000

0,000000

0,000000

Джерело: власна розробка авторів.

Проведений аналіз виявив, що представники першого кластеру найбільше потребують підвищення рівня мотивації під час онлайн-навчання; студенти, об'єднані третім і четвертим кластерами, потребують покращення рівня вираженості усіх складових психологічного комфорту: організаційної, адаптаційної та мотиваційної. Здобувачі освіти, що входять до другого кластеру, демонструють достатньо високий рівень психологічного комфорту, але це не означає, що не треба прагнути більшого.

На базі отриманих результатів було визначено основні напрямки покращення психологічного комфорту. В рамках організаційної складової, закладам вищої освіти необхідно: 1) дублювати навчальні матеріали на різних платформах і в різних форматах; 2) надавати студентам консультації як в онлайн-, так і в офлайн-форматі, включаючи обмін інформацією за допомогою соціальних мереж, месенджерів, електронної пошти тощо. В межах адаптаційної складової потрібно: 1) р озробляти і представляти лекційний і семінарський матеріал таким чином, щоб студентам було легше сприймати його онлайн; 2) сприяти налагодженню міжособистісних зв'язків між студентами шляхом організації зустрічей офлайн;3) сприяти налагодженню змістовної доброзичливої комунікації між здобувачами освіти і викладачами та адміністрацією. Стосовно мотиваційної складової, варто: 1) проводити для студентів психологічні тренінги, покликані сформувати і удосконалити навички їхньої самоорганізації та самоконтролю; 2) проводити професійно-орієнтовані зустрічі з представниками різних організацій, призначені для підвищення інтересу до професії та розуміння перспектив.

Висновки

Підсумовуючи, зазначимо, що психологічний комфорт здобувачів освіти під час онлайн-навчання характеризується як сукупність трьох складових: організаційної, адаптаційної та мотиваційної, кожна з яких представлена кількома параметрами. Здійснене емпіричне дослідження дозволило виявити і охарактеризувати відповідні особливості. За результатами кластерного аналізу здобувачі освіти поділяються на чотири групи, які визначаються певним рівнем вираженості психологічного комфорту: низьким, нижче середнього, середнім та вище середнього. На базі отриманих результатів обґрунтовано напрямки удосконалення організаційної, адаптаційної та мотиваційної складової психологічного комфорту студентів. Перспективи подальших досліджень вбачаються у розробці конкретних заходів, що дозволять підтримувати та покращувати рівень психологічного комфорту усіх учасників освітнього процесу.

Список використаних джерел

1. Васильєва О. Психологічні особливості дистанційного навчання в підготовці

майбутніх психологів. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Серія:Педагогічні науки.2022.№ 58. С. 36-44. URL:

http://visnyk.idgu.edu.ua/index.php/nv/article/view/541(датазвернення:

15.09.2023) .

2. Зінченко О. Психологічні умови ефективності дистанційного навчання під час війни. Вісник Львівського університету. Серія: Психологічні науки. 2022. № 13. С. 71-77. URL: https://doi.org/10.30970/PS.2022.13.9 (дата звернення: 15.09.2023).

3. Психологічні особливості дистанційного навчання у закладах вищої освіти /

B. В. Кириленко та ін. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2022. № 63.

C. 29-38. URL: https://doi.org/10.31652/2412-1142-2022-63-29-38 (дата звернення:

15.09.2023) .

4. Колесник Г. Дослідження психолого-педагогічних особливостей дистанційного

навчання.Молодь іринок.2021.№ 3 (189).С. 149-152.URL:

https://doi.org/10.24919/2308-4634.2021.227823 (дата звернення: 15.09.2023).

5. Пітулей В. В. Особливості впливу дистанційного навчання на психіку студента та викладача. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». 2021. № 12. С. 64-68. URL: https://doi.org/10.25264/2415-7384- 2021-12-6 (дата звернення: 15.09.2023).

6. Прахова С. А., Даценко О. А., Семенов К. А. Дистанційне навчання у просторі сучасних освітніх систем: психологічний контекст. Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія : Педагогіка і психологія. 2020. № 2 (20). С. 260-264. URL: https://pedpsy.duan.edu.Ua/images/PDF/2020/2/31.pdf(датазвернення:

15.09.2023) .

7. Бойко А. Е. Формування гнучких навичок учнів засобами інтеграції англійської

мови і мистецтва в гуртках. Мистецтво та освіта. 2023. № 3 (109). С. 48-53. URL: https://doi.org/10.32405/2308-8885-2023-3(109)-48-53(датазвернення:

15.09.2023) .

8. Глушковецька Н. А., Таєм М. Дж. Навчання іноземних мов в умовах воєнного стану. Нова філологія. 2023. № 89. С. 72-77. URL: https://doi.org/10.26661/2414-1135- 2023-89-10 (дата звернення: 15.09.2023).

9. Овсянко Г., Кириченко С. Психологічні особливості вивчення іноземної мови фахового спрямування. Міжнародний науковий журнал «Університети і лідерство». 2021. № 11. С. 158-167. URL: https://doi.org/10.31874/2520-6702-2021-11-1-158- 167 (дата звернення: 15.09.2023).

10. Панченко О. А. Принципи інформаційно-психологічного комфорту особистості в умовах цифровізації. Особистість та суспільство в цифрову еру: психологічний вимір : матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції (м. Одеса, 24 червня

2022 р.). Одеса, 2022. С. 185-188. URL: http://surl.li/mimyi (дата звернення:

15.09.2023) .

11. Мешко Г. М., Мешко О. І. Формування психологічно безпечного освітньо-наукового середовища в закладі вищої освіти. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2020. № 2 (47). С. 100-104. URL: https://doi.org/10.24144/2524-0609.2020.47.100-104 (дата звернення: 15.09.2023).

12. Савицька О. В. Ставлення студентів до дистанційного навчання як показник його

психологічної комфортності.Габітус.2022.№ 35.С. 79-84.URL:

https://doi.org/10.32843/2663-5208.2022.35.10 (дата звернення: 15.09.2023).

13. Сиротюк Н. М., Голя Г. М. Комфортне освітнє середовище у закладах освіти: дизайн

оформлення та особливості формування патріотичного осередку. Академічні студії.Серія«Педагогіка».2023.№ 3.С. 112-118.URL:

https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2022.3.16 (дата звернення: 15.09.2023).

14. Филипська В. І. Створення психологічного комфорту через зворотний зв'язок у системі дистанційного навчання іноземним мовам. Підготовка поліцейських в умовах реформування системи МВС України : збірник наукових праць V Міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків. 29 травня 2020 р.). Харків, 2020. С. 274-276. URL: http://surl.li/milvj (дата звернення: 15.09.2023).

15. Шиліна Н. Є. Соціально-психологічний комфорт як критерій успішного навчання студентів в умовах карантину. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. 2022. № 1 (138). С. 94-100. URL: https://doi.org/10.24195/2617-6688-2022-1-12 (дата звернення: 15.09.2023).

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Особливості викладання фізики у ЗП(ПТ)О аграрного профілю

    Шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів. Технологія організації проектного навчання здобувачів освіти професійно-технічних навчальних закладів аграрного профілю підготовки. Застосування теорії контролю результатів у здобувачів аграрного профілю.

    курсовая работа [104,0 K], добавлен 08.06.2023

  • Дистанційне навчання, технології та засоби. Концепція безперервного навчання

    Дистанційне навчання, визначення та мета. Задачі дистанційного навчання. Перелік існуючих програмних платформ дистанційного навчання. Сутність безперервної освіти. Шляхи її реалізації. Технології мережі Інтернет. Безперервність і різноманітність освіти.

    реферат [30,6 K], добавлен 25.04.2015

  • Принципи навчання

    Винекнення в умовах нової парадигми освіти, в основі якої лежить свобода вибору дитиною змісту й форм навчання, необхідності і потреби в розробці основ самоосвітньої діяльності учня. Грунтовне вивчення принципів навчання як важливої категорії дидактики.

    курсовая работа [44,0 K], добавлен 16.10.2010

  • Психолого-педагогічні аспекти управління процесом навчання обдарованих дітей у сучасній системі освіти

    Огляд концепцій обдарованості в психолого-педагогічних дослідженнях. Проблеми, психологічні особливості обдарованих дітей та актуальні задачі організації їх навчання. Напрямки розвитку та функції особистісно-зорієнтованого навчання обдарованих дітей.

    дипломная работа [78,1 K], добавлен 10.05.2011

  • Особливості навчання англійської мови на середньому етапі загальноосвітнього навчального закладу

    Ступені загальної середньої освіти і навчання іноземних мов. Психолого-педагогічна характеристика школярів на середньому етапі навчання. Розробка практичних рекомендацій щодо розвитку комунікативних навичок у школярів за допомогою діалогічного мовлення.

    курсовая работа [56,1 K], добавлен 30.11.2015

  • Інтерактивні методи навчання на уроках географії

    Психолого-педагогічні аспекти використання методів у навчально-виховному процесі. Особливості географічної освіти в сучасній школі. Сутність понять "метод навчання", "навчальний процес". Введення інтерактивних методик у вивчення фахових дисциплін.

    курсовая работа [42,8 K], добавлен 05.01.2014

  • Особливості дистанційного навчання в США

    Сутність загальнометодологічних і специфічних принципів, реалізація яких сприяє розкриттю особливостей і стратегії розвитку дистанційної освіти у США. Зміна ролі університетів та поява їх нових типів завдяки впровадженню дистанційного навчання в освіту.

    статья [21,7 K], добавлен 13.11.2017

  • Переваги відкритої освіти

    Розвиток системи навчання в нинішніх умовах та необхідність безперервної, гнучкої, модульної, самостійної, випереджаючої, розподіленої освіти. Принципи, ідеї і інструменти відкритого навчання. Рівноправна альтернатива існуючої класичної системи освіти.

    эссе [13,8 K], добавлен 23.03.2014

  • Навчання, виховання і розвиток - основні педагогічні процеси

    Цілі, функції та специфіка процесу навчання. Становлення педагогічних систем і процесів. Методи навчання та їх класифікація. Логіка учбового предмету. Форми організації навчання. Формування ціннісно-емоційних відносин до засвоюваних компонентів освіти.

    реферат [25,1 K], добавлен 22.07.2009

  • Структура вищої освіти в Україні. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст.

    Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.

    реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены