Мовленнєвий розвиток дітей із ринолалією

Логопедичні заняття в доопераційний період запобігають виникненню серйозних патологічних змін у функціонуванні органів мовлення. Одночасно готується активність м'якого піднебіння; нормалізується положення кореня язика; посилюється м'язова діяльність губ; виробляється спрямований ротової видих. Тим самим створюються умови для більш ефективних результатів операції і подальшої корекції.

Рано розпочатий логопедичні вплив зменшує дегенеративні зміни м'язів глотки. Після операції (через 15-20 днів) багато спеціальних вправ повторюються. Основна їх мета в цьому періоді - розвиток еластичності й рухливості змикання. У значному числі випадків виникає необхідність «розтягування» м'якого піднебіння, так як воно може в післяопераційний період зменшитися в довжину за рахунок рубцювання. Для розтягування свіжих рубців застосовується прийом, що імітує проковтування. Одночасно проводиться і масаж. У післяопераційний період необхідно розвинути рухливість м'якого піднебіння, усунути неправильний уклад органів артикуляції і підготувати вимову всіх звуків без назального відтінку.

Діти з ринолалією, які відвідують спеціальний дитячий сад, під керівництвом логопеда опановують правильною вимовою звуків. Заняття проводяться як у групі, так і індивідуально. На індивідуальних заняттях застосовуються спеціальні вправи, спрямовані на усунення специфічних для цієї аномалії дефектів. При складанні індивідуального плану логопед повинен дотримуватися наступних напрямків: нормалізація звукової сторони мовлення та усунення лексико-граматичного недорозвитку. Включається ряд спеціальних розділів:

I. Звуки, що підлягають постановці, корекції, уточнення або диференціації. Звертається увага на порушення власне артикуляції звуків і на ступінь нозалізаціі при їх вимові.

II. Ритміко-силабічна структура. З'ясовуються труднощі вимови звуків у складних позиціях, а також у багатоскладових словах і в кінці фрази.

III. Фонематичне сприйняття і стан слухового контролю за власною вимовою.

У першому періоді навчання в дитячому садку на індивідуальних заняттях проводимо уточнення вимови голосних звуків [а, е, о, у, и, і] приголосних [п, п'; ф, ф'; в, в'; т, т']; постановку і первинне закріплення звуків: [д, к; х; с; г; л, л'; б]. У другому періоді озвучуються звуки: [і; д, д'; з, з'; ш; р].

У третьому періоді відпрацьовуємо звук [ж], африкат і триває робота над уточненням артикуляції пройдених раніше звуків. Одночасно ведемо інтенсивну роботу по усуненню назального відтінку. Велике місце відводимо диференціації ротових і носових звуків:[ м - п; м - п; н - д; н - т; м - б; м - б].

У школі для дітей з важкими порушеннями мови специфічні дефекти усуваються на індивідуальних логопедичних заняттях. У процесі корекційної роботи над нормалізацією фонетичної сторони мовлення необхідно контролювати ефективність логопедичних вправ.

Запропоновані Л.І.Вансовскою критерії дають можливість більш чітко розчленувати комплексні порушення мовлення при ринолалії і оцінити корекційний вплив за двома аспектами-усунення назалізації і дефектів артикуляції.

Встановлено такі оцінки мовлення:

1. Нормальна і близька до норми, тобто сформовано звуковимову і усунена назалізація.

2. Значне поліпшення мовлення - сформовано звуковимову, є помірна назалізація.

3. Поліпшення мовлення - сформована артикуляція не всіх звуків, є помірна назалізація.

4. Без поліпшення - не сформована артикуляція звуків, зберігається гіперназалізація.

На результативність корекційної роботи впливає чи активну участь приймають батьки у вихованні нормальної мови у дітей з розщелиною. Серед деяких факторів, які впливають на результати корекції (вік, в якому зроблена операція, її якість; вік, в якому почалося логопедичні навчання; тривалість навчання), виділяється і фактор співпраці з сім'єю дитини. Логопед інструктує батьків про використання прийомі корекції і значну частину добре відпрацьованих вправ рекомендує для систематичного застосування в домашніх умовах[7].

Висновки

Ринолалія - мовленнєве порушення, що виражається в розладі артикуляції і фонації звуків мови. Для ринолалії характерно патологічна зміна резонування носової порожнини під час фонації, наслідком чого є назалізація мовлення.

У класифікаціях мовних розладів ринолалія розглядається або як самостійне порушення, або як форма механічної дислалії. Іноді ринолалія описується під назвою ринофонія. На мою думку, останній термін неоднозначний з поняттям ринолалія, так як він вказує лише на специфічно назальний відтінок голосу, у той час як термін ринолалія говорить про порушення артикуляційної та акустичної характеристики звуку. Ми трактуємо ринолалію як самостійне мовленнєве порушення, що характеризується своєрідним поєднанням розладів голосу і неправильної артикуляції звуків. На відміну від механічних дислалій при ринолалії страждає вимова не тільки приголосних, але і голосних звуків. На відміну від порушень голосу при ринолалії страждає вимова і дзвінких, і глухих приголосних звуків. Вона проявляється в трьох формах - відкритій, закритій і змішаній і за етіологією може бути органічної та функціональної.

Логопедична робота з формування правильної звуковимови - складний динамічний процес, який здійснюється поетапно(кількість етапів різна за визначенням авторів), проте послідовність дій має багато спільного. Найбільш загальноприйнятим і доцільним вважається проведення роботи в три етапи, кожний із яких має конкретну мету, зміст, відповідні методи і прийоми, які підбираються індивідуально для кожної дитини.

В експерименті порівняно сформованість звуковимови у дітей з ринолалією і дітей без порушень мовлення. Дані дослідження показали, що у дітей з розщілиною піднебіння вимова майже всіх приголосних звуків порушена: викревлені , відсутні (р, р', ф), нозалізована вимова. При порівнянні рівнів сформованості звуковимови у дітей з ринолалією і без порушень мовлення (%) отримали такі результати: діти без порушень мовлення 93% мають високий рівень сформованості звуковимови, 7% - достатній рівень; діти з ринолалією - 18% достатній рівень, 46,5% - середній рівень і 35,5% - низький рівень сформованості звуковимови. Дані обстеження оформлялися за допомогою таблиць і гістограм.

На логопедичних заняттях використовуємо різноманітні вправи для м'язів щік, губ, язика, лицьових м'язів, артикуляційну гімнастику, виконуємо завдання, які спрямовані на постановку ротового і носового дихання. Робота проводиться в три етапи: підготовчий - розвиток фонетичних процесів і підготовка дихального, голосового й артикуляційного апаратів до постановки звуків, тобто формування мовнорухових і мовнослухових умінь і навичок; другий етап - постановка звука, його автоматизація і диференціація від подібних під час занять із спеціально підібраним матеріалом; третій етап - самостійне користування комунікативними вміннями і навичками правильного вживання звуків у різних ситуаціях мовлення.

Список використаних джерел

1. Василевська З.Ф. Корекція мови при стоматологічному втручанні. Здоровье, Київ, 1971.

2. https://stud.irc.org.ua/rinolaliya-14-46-59-11-03-2019/.

3. https://krasnokutsk-logoped.edu.kh.ua.

4. http://ni.biz.ua/5/5_1/5_17224_glava--kompleksnoe-obsledovanie-detey-s-rinolaliey.html.

5. Вроджені незрощення верхньої губи та піднебіння / Л.В. Харків, Н.Г. Горовенко, Л.Н. Яковенко. - Книжка плюс. - 2004.

6. Хрестоматія з логопедії: Історичні аспекти. Дислалія. Дизартрія. Ринолалія: навчальний посібник. (2-е вид.). Шеремет М.К., Мартиненко І.В. 2008.

7. Рібцун Ю.В. Батькам про фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення у дітей: попередження та подолання / Ю.В. Рібцун // Дефектологія. Особлива дитина: навчання і виховання. - 2012. - № 2. - С. 6-10.

8. Соломатіна Г.Г., Вадолацький В.М. Усунення відкритої ринолалії у дітей. Методи обстеження і корекція. 2010.

9. Балакірева А. Логопедія. Ринолалія. 2014.

10. Рібцун Ю.В. Дитина з порушеннями мовленнєвого розвитку., Укр., 2019.

11. Л.В. Харків, Н.Г. Горовенко, Л.Н.Яковенко [та ін.]. Вроджені незрощення верхньої губи та піднебіння - Книжка плюс. - 2004. - 82 с.

12. Конопляста С.Ю. Психолого-педагогічні основи комплексної корекції мовленнєвого розвитку дітей з ринолалією. Київ - 2010.

13. https://vseosvita.ua/library/embed/01005s4n-b169.docx.html.

14. Конопляста С.Ю. Ринолалія від А до Я: Монографія. - К.: Книга-плюс, 2015 - 312 с.

15. Логвинова Л.Л. Лекции по логопедии. Ринолалия. - Славянск, 1997 г.

Размещено на Allbest.ru