Чи готові фахівці дошкільної освіти до морального виховання дітей: аналіз проблеми

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чи готові фахівці дошкільної освіти до морального виховання дітей: аналіз проблеми

Любов Лохвицька кандидат педагогічних наук, доцент

Тетяна Андрющенко

доктор педагогічних наук, професор



Are Preschool Education Specialists Ready for the Moral Education of Children Analysis of the Problem

ABSTRACT

Introduction. The article provides a justification of the relevance of moral education of preschool children and need for readiness of preschool education specialists for this process in preschool educational institutions. The essence of phenomenon “readiness to implement the tasks of moral education" was revealed; its structural components were singled out: intellectual, emotional-motivational and conative, which were taken as a basis for conducting empirical research.

Goal. The aim was to outline theoretical foundations of training of preschool education specialists to moral education of children in preschool educational institutions and to clarify the real state of their readiness by conducting a thematic survey and its analysis.

Methods & Methodology of the Research. In the course of empirical research method of survey (questionnaire) was used. It took place in online format using Google Forms, by completing the author's survey “Are you ready for moral education of preschoolers?" The research groups consisted of: students of 1st and 2nd courses of full-time education - 52 participants (group A), students of 1st and 2nd courses of correspondence education - 61 participants (group B) and students of professional development courses - 58 participants (group C). The total number of respondence included in survey is 171 people.

The Results. The conducted empirical study of the state of readiness of preschool education specialists for moral education of children proved that they have certain knowledge about the basics of moral education of preschoolers, understand that their “moral portrait" serves as a role model for preschool children, however, they are not sufficiently aware of the importance of emotional and motivational components in ensuring the process of moral education of preschool children.

Conclusions. The readiness of preschool education specialists for the moral education of preschool children is based on the desire to deepen their own knowledge about moral education of preschoolers, moral self-education and compliance with moral norms of behavior. The prospects of further scientific work will lie in implementation in educational process of higher education EPP bachelor specialty 012 Preschool education and advanced training courses for preschool education specialists of the selective educational component “Psychological-pedagogical support for moral education of preschool children" and determining the effectiveness of its implementation.

Key words: preschool education specialists, professional training, moral education, preschool children, preschool educational institutions.



АНОТАЦІЯ

Вступ. У статті подано обґрунтування актуальності морального виховання дітей дошкільного віку і потреби готовності фахівців дошкільної освіти до цього процесу в закладах дошкільної освіти. Розкрито сутність феномену “готовність до реалізації завдань морального виховання", виокремлено її структурні компоненти: інтелектуальний, емоційно-мотиваційний і конативний, які взяті за основу в проведенні емпіричного дослідження. моральне виховання дошкільна освіта

Мета полягала в окресленні теоретичних підвалин підготовки фахівців дошкільної освіти до морального виховання дітей в закладах дошкільної освіти і з'ясуванні реального стану їх готовності шляхом проведення тематичного опитування та його аналізу.

Методи та методики дослідження. У ході емпіричного дослідження використано метод опитування (анкетування), що відбувалося в онлайн форматі з використанням сервісу Google Forms, шляхом заповнення респондентами авторського опитувальника “Чи готові Ви до морального виховання дошкільників?". Дослідницькі групи склали: студенти 1-го і 2-го курсів денної форми навчання - 52 учасники (група А), студенти 1-го і 2-го курсів заочної форми навчання - 61 учасник (група Б) і слухачі курсів підвищення кваліфікації - 58 учасників (група В). Загальна кількість респондентів, які охоплені до проведення анкетування - 171 особа.

Результати. Проведене емпіричне вивчення стану готовності фахівців дошкільної освіти до морального виховання дітей довело, що вони мають певні знання про основи морального виховання дошкільників, усвідомлюють, що їх “моральний портрет" слугує взірцем для наслідування дітьми дошкільного віку, однак недостатньо усвідомлюють значущість емоційного та мотиваційного складників у забезпеченні процесу морального виховання дітей дошкільного віку.

Висновки. Готовність фахівців дошкільної освіти до морального виховання дітей дошкільного віку ґрунтується на прагненні до поглиблення власних знань щодо морального виховання дошкільників, моральному самовихованні

і дотриманні моральних норм поводження. Перспективи подальшої наукової роботи полягатимуть у реалізації в освітньому процесі закладів вищої освіти ОПП бакалавр спеціальності 012 Дошкільна освіта і курсів підвищення кваліфікації фахівців дошкільної освіти вибіркового освітнього компонента “Психолого-педагогічний супровід морального виховання дітей дошкільного віку" та визначенні результативності його впровадження.

Ключові слова: фахівці дошкільної освіти, професійна підготовка, моральне виховання, діти дошкільного віку, заклад дошкільної освіти.



Вступ

Сучасні трансформаційні процеси, що мають місце в системі української освітньої галузі, безпосередньо стосуються і її першого складника - дошкілля. Зокрема, на увагу заслуговують питання готовності фахівців дошкільної освіти до виконання своїх професійних функцій. У зв'язку з означеним затверджено новий Професійний стандарт “Вихователь закладу дошкільної освіти” (2021). Своєю чергою він визначає реалізацію суб'єктами освітнього процесу в закладах дошкільної освіти низки професійних обов'язків, з-поміж яких - реалізація завдань морального виховання дітей. На цьому наголошується і в Державному стандарті дошкільної освіти, де вказано на потребі здійснення морального розвитку особистості дошкільника, що відбувається в процесі морального виховання, яке спрямоване на формування моральних знань, моральних емоцій і почуттів та основ морального поводження в соціумі (Базовий компонент дошкільної освіти, 2021). Саме вихователі закладів дошкільної освіти і здійснюють реалізацію окресленого, а тому мають бути відповідно підготовленим до такої професійної місії.

Проте варто зазначити, що впродовж значного відрізку часу “моральним питанням” надавалася недостатня увага, оскільки акценти ставилися на інтелектуалізації, соціалізації особистості тощо. Врешті маємо поставити акценти як на проблемі морального виховання дітей дошкільного віку, так і на готовності фахівців дошкільної освіти до цього процесу в закладах дошкільної освіти. Лише моральна особистість з притаманними їй моральними рисами здатна до розбудови і оновлення демократичного суспільства. Професійна готовність фахівців дошкільної освіти до здійснення морального виховання дітей має безпосередню залежність від поставлених соціальних запитів та потреб практики, а також обумовлена реалізацією завдань парціальної програми “Скарбниця моралі”, яка схвалена для використання в закладах дошкільної освіти МОН України (Лохвицька, 2020).

Результати сучасних досліджень української наукової школи переконливо доводять, що майбутні вихователі закладів дошкільної освіти виступають носіями загальнолюдських цінностей (Бадер, 2020; Ляпунова, 2017), вони покликані формувати в особистості, яка зростає моральність як базову якість (Доманюк, 2019; Яйленко, 2013). Це співзвучно з науковими позиціями представників зарубіжної психології і педагогіки, якими досліджувалися специфіка професійної підготовки фахівців дошкільної освіти до організації освітнього процесу в закладі дошкільної освіти (Barker et al., 2022; Biesta, 2017; Carmel et al., 2021; Mowrey & Farran, 2021; Yin et al., 2022), а також аспекти морального виховання особистості (Aalberts et al., 2012; Narvaez & Lapsley, 2009; Nucci et al., 2014). Вчені висловили одностайність думки стосовно наявності тісного взаємозв'язку між носіями моралі (педагогами) та її отримувачами (вихованцями). Від морального портрета фахівця дошкільної освіти залежить процес морального виховання дітей.

Актуальність виокремленої наукової проблеми щодо готовності фахівців дошкільної освіти до процесу морального виховання дітей, її недостатнє вивчення й обумовили потребу організації і проведення започаткованого дослідження. Об'єкт дослідження - професійна підготовка фахівців дошкільної освіти до морального виховання дітей. Предмет дослідження - визначення готовності фахівців дошкільної освіти до реалізації завдань морального виховання дітей. Отже, на підставі зазначеного вище можемо зауважити на значенні окреслення теоретичних підвалин підготовки фахівців дошкільної освіти до морального виховання дітей в закладах дошкільної освіти і з'ясуванні реального стану їх готовності шляхом проведення тематичного опитування та його аналізу, що й складає мету нашого наукового пошуку.



Теоретичні основи дослідження

Результати проведеного аналізу джерельної бази психолого- педагогічної літератури дозволяють стверджувати, що українськими й зарубіжними науковцями доведено сутність і головні орієнтири готовності фахівців дошкільної освіти до впровадження різних виховних завдань в освітній процес закладу дошкільної освіти (Доманюк, 2019; Залізняк, 2009; Ляпунова, 2017; Монке, 2016; Яйленко, 2013; Barker et al., 2022; Carmel et al., 2021; Mowrey & Farran, 2021; Yin et al., 2022). Однак, констатуємо, що структурні компоненти готовності майбутніх вихователів до реалізації завдань саме морального виховання визначаються по-різному. Зокрема, в дослідженні Залізняк (2009) такими схарактеризовано мотиваційно- ціннісний, змістовно-гностичний та процесуально-виконавський компоненти; у науковій праці Яйленко (2013) - комунікативно- мовленнєвий, когнітивно-аксіологічний, організаційно-методичний та соціально-психологічний компоненти; у дисертаційному дослідженні Доманюк (2019) - когнітивний, особистісно-мотиваційний та діяльнісний компоненти. У підготовці фахівця дошкільної освіти важливим є формування ціннісно-смислових орієнтацій (Бадер, 2020); надання права вибору можливостей і його самовираження (Mowrey & Farran, 2021); культивування прагнення до отримання здобутків у професійній діяльності і розширення власного “професійного простору” (professional space) та висока мотивація (Carmel et al., 2021); врахування особистісних емоційних і вольових властивостей (Barker et al., 2022; Yin et al., 2022).

Зважаючи на різноаспектність визначень, вважаємо за доцільне окреслити сутність досліджуваного феномену, спираючись на результати сучасних зарубіжних досліджень щодо морального виховання особистості. За нашим науковим переконанням структурні компоненти готовності до реалізації завдань морального виховання мають пряму залежність від складників цього процесу, а саме:

• інтелектуальний - наявність моральних знань і моральних переконань щодо дотримання моральних приписів, визнаних у соціумі (Aalberts et al., 2012; Gao, 2021; Lokhvytska et al., 2022; Narvaez & Lapsley, 2009);

• емоційно-мотиваційний - сформованість в особистості стійкого мотиву щодо здійснення задуму моральної дії і потреби в його втіленні (Nucci et al., 2014). Його розвиток ґрунтується на виникненні емоційного налаштування, що полягає у вдосконаленні власної особистісної позиції, спрямованої на здійснення моральної діяльності (Hannah et al., 2011). Мотивація до моральної дії за своєю траєкторією має складний шлях, що, передусім, стимулює особистість до виникнення в неї відповідного ставлення до моральної ситуації і прагнення отримати бажаний результат, що приносить емоційне задоволення (Narvaez & Lapsley, 2009). Мотивація як детермінанта фундаменталізується на системі загальнолюдських цінностей (Бадер, 2022), що їх особистість сповідує у здійсненні морального вибору. Мотивація виступає рушієм моральної діяльності, що передбачає застосування вольових зусиль, які відображаються в регулюванні моральної поведінки (Rodgers, 2014);

• конативний - характеризує моральне поводження особистості стосовно засвоєння нею моральних установок і активізацію задля цього її вольових спонук (Hannah & Waldman, 2015). Завдяки розвитку морального ставлення (moral conation) особистість здатна до регуляції своєї моральної поведінки, до взаємодії з довколишніми (Paul, 2017).). Це забезпечує вироблення спільних цінностей щодо встановлених моральних норм і правил (Park,

2021) і відображається в моральних вчинках і діях (поведінкових реакціях). Саме конативний складник сприяє визначенню особистістю вектору власного морального поводження, розвитку відповідальності щодо прийняття та реалізації моральних рішень (Narvaez & Lapsley, 2009; Nucci et al., 2014).

Зазначені структурні компоненти будуть взяті за основу в проведенні емпіричного дослідження. Отже, становлення готовності фахівця дошкільної освіти до морального виховання дітей визначається як складний багатогранний процес, що вміщує в себе низку складників, спрямованих на розвиток моральної обізнаності, емоційно-почуттєвої сфери, мотивації до моральних дій та здійснення моральних вчинків, а також здатності до моральної самооцінки і морального самовдосконалення.

Методи та методики дослідження

У процесі постановки наукової проблеми, її теоретичного вивчення та осмислення застосовувались такі теоретичні методи: аналіз та синтез результатів опрацьованої науково-джерельної бази, систематизація й узагальнення наукових положень щодо підготовки фахівців дошкільної освіти до морального виховання дітей, конкретизація запропонованих ідей у контексті тематики дослідження. У ході емпіричного дослідження використано метод опитування (анкетування), що відбувалося в он-лайн форматі з використанням сервісу Google Forms, шляхом заповнення респондентами авторського опитувальника “Чи готові Ви до морального виховання дошкільників?”, проведеного з метою з'ясування сутності реального стану досліджуваного питання. Основу застосування цього емпіричного методу склали наукові позиції Ramberg & Modin (2019) про ефективність проведення опитування серед студентів стосовно дієвості моральних стандартів у довкіллі; Carmel et al. (2021), Ongoren (2021) про доцільність збору інформації серед фахівців дошкільної освіти на підставі заздалегідь продуманих запитань та аналізу отриманих відповідей.

Тематична анкета вміщувала всього 10 запитань: з яких 9 запитань - з вибірковими варіантами відповідей (по три варіанта відповіді на вибір респондентів), із переліку яких їм потрібно було обрати лише одну, і 1 запитання (останнє, десяте) - своєрідна “паспортичка”, відповідь на яке визначала приналежність до групи респондентів відповідно до їх вибірки. Зміст запитань умовно об'днано в три блоки, що ґрунтувалися на врахуванні основних компонентів у структурі готовності фахівців дошкільної освіти до морального виховання дітей: інтелектуального (ІК), емоційно- мотиваційного (Е-МК) і конативного (КК).

Поінформованість щодо проведення анкетування серед учасників відбувалася через сповіщення в академічних групах у соціальних мережах підписників Viber, Facebook, Telegram. Респондентам пропонувалося відповісти на запитання анкети у будь-який зручний для них час у режимі он-лайн. При цьому попередні пояснення і повідомлення мети дослідження не здійснювалося, що давало змогу забезпечити усунення зовнішнього впливу на них.

Вибірка

До опитування були залучені здобувачі освіти (студенти) першого рівня вищої освіти - бакалаврату, які навчаються за освітньо-професійною програмою (ОНИ) 012 Дошкільна освіта в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі та слухачі курсів підвищення кваліфікації за спеціальністю “Вихователь закладу дошкільної освіти” КНЗ “Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради”. Вибір такої дослідницької групи зумовлений тим, що залучені до емпіричного дослідження учасники або отримують професійну підготовку щодо забезпечення освітнього процесу в закладах дошкільної освіти або вже її мають і проходять, відповідно, підвищення її рівня. Дослідницькі групи склали: студенти 1-го і 2-го курсів денної форми навчання - 52 учасники (група А), студенти 1-го і 2-го курсів заочної форми навчання - 61 учасник (група Б) і слухачі курсів підвищення кваліфікації - 58 учасників (група В). Загальна кількість респондентів, які взяли участь у заповненні анкети складала 171 особу.

Дослідження проходило в три етапи: на першому, що тривав у період жовтня-листопада 2021 року - відбувалося заповнення респондентами анкети; на другому (грудень 2021 року) - проходив збір емпіричних даних дослідження; на третьому, що припав на січень-лютий 2022 року - здійснювалося опрацювання отриманих даних, їх кількісний і якісний аналіз, оформлення результатів.

Результати

На основі зібраних матеріалів проведеного анкетування “Чи готові Ви до морального виховання дошкільників?”, з'ясовано, що всі електронні бланки учасниками опитування були заповнені. Не виявлено жодної недійсної анкети, а тому всі надані респондентами відповіді бралися до уваги для здійснення їх кількісного і якісного аналізу.

Кількісний аналіз результатів проведеного анкетування готовності фахівців дошкільної освіти до морального виховання дітей подано в таблиці 1.

Таблиця 1

Кількісний аналіз опитування респондентів “Чи готові Ви до морального виховання дошкільників?”n=171

Умовні позначки:

Гр. - група респондентів:

А - денна форма навчання (о.р. бакалавр) (n=52),

Б - заочна форма навчання (о.р. бакалавр) (n=61),

В - слухачі курсів підвищення кваліфікації (n=58) n - абсолютний показник (кількість осіб) % - відносний показник

Проведене опитування дозволило з'ясувати низку питань, серед яких:

• обізнаність респондентів щодо сутності завдань морального виховання дошкільників (перші три запитання анкети, що передбачали визначення сформованості інтелектуального компонента готовності фахівця дошкільної освіти до морального виховання дітей);

• усвідомлення значущості емоційної та мотиваційної складових у забезпеченні морального виховання дітей дошкільного віку (4-6-те питання анкети, що передбачали з'ясування сформованості емоційно-мотиваційного компонента готовності фахівця дошкільної освіти до морального виховання дітей);

• сприйняття діяльнісного аспекту як прояву моральної вихованості особистості (7-9-те питання пропонованої анкети на визначення конативного компонента готовності фахівця дошкільної освіти до морального виховання дітей).

Отримані результати дали змогу здійснити таку якісну інтерпретацію реального стану готовності фахівців дошкільної освіти до морального виховання дітей.

Аналіз відповідей на перше питання: “Чи обізнані Ви про завдання морального виховання дошкільників?” дозволив визначити, що більшість студентів денної форми навчання (група А) не обізнана - 46.16% або частково обізнана - 38.46% про завдання морального виховання дошкільників. Лише 15.38% з них дали ствердну відповідь. Вихователі-практики (група Б - 47.55% і група В - 62.07%) підтвердили свою компетентність у цьому питанні. На деякій невпевненості зауважили 39.34% респондентів з групи Б і 34.48% - з групи В. Мінімальний відсоток педагогів груп Б і В (відповідно13.11% і 3.45%) визнали свою необізнаність щодо завдань морального виховання дітей дошкільного віку.

Отримані відповіді на друге питання: “Чи достатньо Вам знань про реалізацію морального виховання в закладі дошкільної освіти?” показали, що в групах Б і В переважна більшість педагогів оцінюють рівень власних знань щодо реалізації завдань морального виховання в закладі дошкільної освіти як достатній (відповідно 29.51% і 43.1%) або частково достатній (група Б - 39.34% і група В - 31.04%). Не задовольняє наявний рівень знань 31.15% і 25.86% респондентів з груп Б і В. У групі А показник незадоволення рівнем знань про сутність морального виховання дошкільників є найвищим - 48.08%. Впевнені у своїх знаннях лише 7.69% студентів з групи А. Однак, 44.23% респондентів групи А визнали, що потребують підвищення свого рівня знань.

Як позитив варто зауважити, що за незначним виключенням, студенти і вихователі-практики використовують різні способи для поглиблення власних знань щодо морального виховання дошкільників. Відповіді на третє питання: “У який спосіб Ви поглиблюєте власні знання щодо морального виховання?” показали, що 40.38% респондентів з групи А, 47.54% - з групи Б, 36.21% - з групи В долучаються до участі у вебінарах. Надають перевагу самоосвітній діяльності 48.08% респондентів з групи А, 40.98% - з групи Б, 58.62% - з групи В. Схвальним вважаємо той факт, що лише незначна кількість, а саме: 11.54% респондентів у групі А, 11.48% - у групі Б, 5.17% - у групі В не переймаються проблемою підвищення власної компетентності в аспекті морального виховання дітей дошкільного віку.

Отже, можемо зробити такі узагальнення: сформованість інтелектуального компонента готовності респондентів до морального виховання дошкільників у контексті обізнаності про завдання морального виховання, їх реалізацію в освітньому процесі закладу дошкільної освіти переважає у вихователів-практиків. Вважаємо, що для студентів денної форми навчання доцільно впроваджувати відповідний тематичний освітній компонент ОНИ на постійній основі. Однак позитивним аспектом у проблемі, що досліджується, є спрямованість і майбутніх фахівців дошкільної освіти, і вихователів-практиків на поглиблення власних знань щодо морального виховання дошкільників.

Важливою для дослідження вважаємо позиції респондентів щодо рушійної сили у формуванні моральної вихованості особистості. Відповіді на четверте питання: “Що, на Вашу думку, виступає рушієм у формуванні моральної вихованості особистості?” презентували одностайність міркувань опитуваних стосовно вибору схвалення як інструменту формування моральної вихованості дошкільників - 50% у групі А, 45.9% у групі Б і 44.83% у групі В. Мотивації дітей віддали перевагу 34.43% у групі Б, 46.55% у групі В і лише 17.31% у групі А. Щодо використання нагороди у цьому процесі - думки розділилися: на нагороді акцентувало увагу 32.69% студентів денної форми навчання, 19.67% студентів заочної форми навчання і 8.62% слухачів курсів підвищення кваліфікації.

Відповідаючи на п'яте питання: “Чи вважаєте Ви, що у дошкільному віці перебіг процесу морального виховання безпосередньо залежить від розвитку емоційної сфери?”, 21.15% респондентів групи А, 31.15% - групи Б і 36.21% - групи В висловили впевненість у прямій залежності моральної поведінки дитини від розвитку її емоційності. Не погодились із означеною залежністю 19.23% респондентів групи А, 27.87% - групи Б і 39.66% - групи В. Відмовилися від конкретизації відповіді і пристали до думки “не завжди” 59.62% респондентів групи А, 40.98% - групи Б і 24.14% - групи В.

Формулюючи шосте питання: “Чи важливо, на Вашу думку, пропонувати дошкільникам розв'язувати завдання морального виховання, що вимагають вольових зусиль?”, ми ставили за мету з'ясувати, чи вважають респонденти за доцільне пропонувати дошкільникам розв'язувати завдання морального змісту, що вимагають від них вольових зусиль. Абсолютна більшість учасників опитування - 55.17% з групи А, 57.38% з групи Б і 67.24% з групи В впевнено підтвердили думку, що саме такий підхід до морального виховання дошкільників є важливим і дієвим. За часткове використання таких завдань висловилися 25.86% респондентів у групі А, 27.87% - у групі Б і 20.69% - у групі В. Реальним вважаємо і той факт, що зафіксовано обрання відповіді- заперечення важливості розв'язання дошкільниками завдань морального виховання, що вимагають вольових зусиль. Позитивно, що її обрала незначна кількість респондентів, а саме: 18.97% з групи А, 14.75% з групи Б і 12.07% з групи В.

Отримані відповіді дозволяють акцентувати на тому, що емоційно-мотиваційний компонент готовності учасників опитування до морального виховання дітей потребує посиленої уваги. Педагоги мають усвідомити значущість емоційного та мотиваційного складників у забезпеченні морального виховання дітей дошкільного віку. У той же час вагомим виявом готовності до морального виховання дошкільників є впевненість респондентів у тому, що дошкільникам важливо пропонувати розв'язувати завдання морального змісту, що вимагають вольових зусиль.

Результатом моральної рефлексії стали відповіді респондентів на сьоме питання: “Чи завжди Вам вдається діяти в соціумі відповідно до загальноприйнятих моральних установок?”. Акцентувавши на поведінковому аспекті моральної вихованості, переважна більшість учасників опитування зазначили, що їм вдається завжди або частково (відповідно 22.41% і 51.72% учасників у групі А, 44.26% і 44.26% у групі Б і 36.21% і 50% у групі В) діяти в соціумі відповідно до загальноприйнятих моральних установок. Незначна кількість респондентів - 15.52% з групи А, 11.48% з групи Б і 13.79% з групи В визнали, що їм є над чим працювати у контексті морального самовиховання.

Аналіз відповідей на восьме питання: “Як Ви ставитеся до тих, хто порушує моральні норми поводження?” спрямований на дослідження реакцій респондентів на випадки порушення моральних норм і моральних правил у довколишньому. Відповіді розподілені рівномірно за всіма позиціями: 32.69% з групи А, 31.15% з групи Б і 36.21% з групи В намагаються пояснити дітям негативні наслідки порушення моральних норм поводження. Водночас 48.07% респондентів з групи А, 50.82% - з групи Б і 48.27% - з групи В обмежуються тим, що роблять зауваження тим, хто порушує моральні норми поведінки. Реальністю виявився факт, що 19.24% учасників опитування з групи А, 18.03% - з групи Б і 15.52% - з групи В не звертають уваги на порушників моральних норм поведінки.

Результати аналізу відповідей на дев'яте питання: “Чи визнаєте, що Ваша власна поведінка слугує взірцем для її наслідування дошкільниками?” дозволили визначити, що переважна більшість респондентів (53.85% з групи А, 75.41% з групи Б і 84.48% з групи В) усвідомлюють, що саме поведінка дорослого, і особливо педагога, слугує взірцем для її наслідування дошкільниками. Однак, 42.3% з групи А, 24.59% з групи Б і 15.52% з групи В частково поділяють цю думку. Додає оптимізму той факт, що лише 3.85% студентів денної форми навчання не погодилися з тим, що приклад дорослого є вагомим чинником морального виховання дітей дошкільного віку.

Сформованість конативного компоненту готовності учасників дослідження до морального виховання дошкільників вбачаємо у тому, що майже всі вони усвідомлюють, що дотримання ними моральних норм і моральних правил поведінки, відповідна реакція на порушників моральних приписів, які діють у суспільстві, є взірцем для наслідування дітьми дошкільного віку.

Отримані результати дають підстави стверджувати, що готовність фахівців дошкільної освіти до морального виховання дітей ґрунтується не лише на виконанні ними професійних функцій, а й на осмисленні потреби власного морального вдосконалення і особистісного зростання загалом.

Дискусії

Дослідження щодо порушеної проблеми професійної готовності фахівців дошкільної освіти до морального виховання дітей, проведене серед студентів, які навчаються за ОНИ спеціальності 012 Дошкільна освіта за першим (бакалаврським) рівнем освіти та слухачів курсів підвищення кваліфікації, які вже здобули освіту дало підстави стверджувати, що зазначений аспект педагогічної діяльності є важливим для них і це доводиться отриманими позитивними результатами анкетування. Ми цілком поділяємо позиції вітчизняних і зарубіжних науковців (Доманюк, 2019; Ляпунова, 2017; Яйленко, 2013; Barker et al., 2022; Carmel et al., 2021; Gao, 2021; Mowrey & Farran, 2021; Yin et al., 2022) стосовно потреби здійснення цілеспрямованої підготовки фахівців дошкільної освіти до реалізації ними завдань морального виховання дітей в закладі дошкільної освіти.

Однак вважаємо, що важливим для особистісного зростання і самовдосконалення фахівців дошкільної освіти у сенсі їхнього морального розвитку є впровадження в освітній процес закладів вищої освіти спеціальних тематичних курсів, які практикуються в зарубіжних країнах (Aalberts et al., 2012; Narvaez & Lapsley, 2009; Nucci et al., 2014). Саме на таких курсах студенти (слухачі) розв'язують складні моральні дилеми, вправляються у висловлюванні моральних наративів, обґрунтовують власні позиції морального поводження. Це відповідним чином віддзеркалюється і на виконанні ними в майбутньому завдань професійної діяльності. Отже, зважаючи на висловлене, лишаються дискусійними такі питання: 1) у який спосіб поліпшувати рівень моральної вихованості власне у фахівців дошкільної освіти; 2) чи перевіряти рівень її сформованості у них і яким чином.



Висновки

На сучасному етапі трансформаційних процесів у системі дошкільної освіти все більше актуалізується проблема підготовки фахівців дошкільної освіти до реалізації завдань виховання дітей, що спрямовані на їхній особистісний розвиток і на моральний зокрема. Саме тому зарубіжні та українські науковці наголошують на зростаючій потребі посилення ролі останнього, що виступає індикатором не лише професійного рівня, а й власного самовдосконалення.

(1) . Готовність фахівців дошкільної освіти до реалізації завдань морального виховання дітей розглядаємо як багатоаспектний феномен, що вміщує такі компоненти: інтелектуальний, емоційно- мотиваційний і конативний. Відповідно, готовність фахівців дошкільної освіти до морального виховання дітей у проведеному дослідженні вбачалася як комплекс знань щодо дотримання моральних норм і моральних правил, стійка мотивація до здійснення моральних дій, як емоційна підтримка, що виявляється у співчутті і співпереживанні та супроводжується поведінковою реакцією - моральним ставленням, здійсненням моральних учинків.

(2) . Проведене емпіричне вивчення стану готовності фахівців дошкільної освіти до морального виховання дітей, яке охоплювало студентів-здобувачів першого (бакалаврського) рівня освіти за О1П1 012 Дошкільна освіта і слухачів курсів підвищення кваліфікації за спеціальністю “Вихователь закладу дошкільної освіти” на основі їхнього опитування (анкетування) дозволило визначити таку послідовність щодо домінування компонентів:

- переважає сформованість інтелектуального компонента готовності респондентів до морального виховання дітей. Респонденти мають певний обсяг знань щодо морального виховання дошкільників і реалізують різні можливості для поглиблення власних знань у зазначеному контексті;

- сформованість конативного компонента виявляється в усвідомленні респондентами впливу їхньої морального поводження на результат морального виховання дітей дошкільного віку;

- найбільш вразливим виявився емоційно-мотиваційний компонент, оскільки фахівці дошкільної освіти недостатньо усвідомлюють значущість емоційного та мотиваційного складників у забезпеченні процесу морального виховання дітей дошкільного віку.

(3) . Професійна готовність фахівців дошкільної освіти до роботи в закладі дошкільної освіти безпосередньо ґрунтується і на їхньому особистісному зростанні, що включає й моральний аспект і передбачає формування моральної самосвідомості та розвиток здатності вчиняти морально в складних життєвих ситуаціях. Зазначене має прямий відбиток на професійній діяльності, оскільки високоморальний фахівець дошкільної освіти є надзвичайно затребуваним на ринку праці, бо він виступає не лише носієм моралі, а й продукує її, формуючи вісь моральності у вихованців.

Перспективи подальших наукових пошуків полягатимуть у реалізації в освітньому процесі закладів вищої освіти ОПП бакалавр спеціальності 012 Дошкільна освіта і курсів підвищення кваліфікації фахівців дошкільної освіти вибіркового освітнього компонента “Психолого-педагогічний супровід морального виховання дітей дошкільного віку” та визначенні результативності його впровадження.



Література

1. Бадер, С.О. (2020). Система формування ціннісно-смислових орієнтацій майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у фаховій підготовці. Дис. д-ра пед. наук. Державний заклад “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”. Старобільськ.

2. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція). (2021). Наказ МОН України № 33 від 12.01.2021. Отримано з https://mon.gov.ua/storage/app/ media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20 doshkilnoyi%20osvity.pdf

3. Доманюк, О.М. (2019). Підготовка майбутніх вихователів до формування доброзичливості у дітей старшого дошкільного віку. Дис. канд. пед. наук. Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка, ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”. Кременець - Івано-Франківськ.

4. Залізняк, А.М. (2009). Підготовка майбутніх вихователів до роботи з батьками з морального виховання дітей старшого дошкільного віку. Автореф. дис. канд. пед. наук. Ін-т вищої освіти АПН України. Київ.

5. Лохвицька, Л.В. (2020). Програма з морального виховання дітей дошкільного віку “Скарбниця моралі” (2-ге вид. зі змін. і доповн.). Тернопіль: Мандрівець.

6. Ляпунова, В.А. (2017). Теоретичні і методичні засади професійної підготовки майбутніх вихователів до формування толерантності дітей у дошкільних навчальних закладах. Автореф. дис. д-ра пед. наук. Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України. Київ.

7. Монке, О.С. (2016). Готовність майбутніх вихователів до морально-духовного виховання дошкільників засобами художньої літератури. Зб. наук. пр. Херсонського держ. ун-ту. Серія: Педагогічні науки, 71(1), 155-158. Отримано з https://nbuv.gov.ua/UJRN/znppn_2016_71%281%29 32

8. Професійний стандарт “Вихователь закладу дошкільної освіти” (2021). Наказ Міністерства економіки України № 755-21 від 19.10.2021. Отримано з https:// mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-profesijnogo-standartu-vihovatel-zakladu- doshkilnoyi-osviti

9. Яйленко, В.Ф. (2013). Оцінка формування готовності майбутніх вихователів дошкільних закладів до роботи з морального виховання дітей. Вісник Луганського нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки, 5(2), 117124. Отримано з http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlup_2013_5(2) 19

10. Aalberts, J., Koster, E., & Boschhuizen, R. (2012). From prejudice to reasonable judgement: integrating (moral) value discussions in university courses. Journal of Moral Education, 41(4), 437-455. https://doi.org/10.1080/03057240.2012.677600

11. Barker, K.S., Kim, Do-H., & Pendergraft, E. (2022). “It Felt Good to Be Included”: A Mixed-Methods Study of Pre-Kindergarten Teachers' Experiences with Professional Learning. Early Childhood Education Journal, 50, 593-604. https:// doi.org/10.1007/s10643-021-01175-4

12. Biesta, G.J. (2017). The Rediscovery of Teaching. New York: Routledge. https://doi. org/10.4324/9781315617497

13. Carmel, R., Rozenberg, K., Hammer, D., Pasternak, I., Yaish, D.B., & Hachmon, M. (2021). Exploring Predictors for New Kindergarten Teachers' (NKTs') Integration in the Workplace. Early Childhood Education Journal. https://doi.org/10.1007/ S10643-021-01276-0

14. Gao, D. (2021). Learning-Centered Moral Education in Textbooks and Teaching Practices. In D. Gao, L. Zhang & Y Tang (Eds.), Explorations of Chinese Moral Education Curriculum and Textbooks: Children's Life and Moral Learning (pp. 67-103). Springer Nature Singapore Pte Ltd. https://doi.org/10.1007/978- 981-16-1937-3_3

15. Hannah, S.T., & Waldman, D.A. (2015). Neuroscience of Moral Cognition and Conation in Organizations. In Organizational Neuroscience (Monographs in Leadership and Management, Vol. 7, pp. 233-255). Emerald Group Publishing Limited, Bingley. https://doi.org/10.1108/S1479-357120150000007009

16. Hannah, S.T., Avolio, B.J., & May, D.R. (2011). Moral maturation and moral conation: A capacity approach to explaining moral thought and action. The Academy of Management Review, 36(4), 663-685. https://doi.org/10.5465/amr.2010.0128

17. Lokhvytska, L.V., Andriushchenko, T.K., Martovytska, N.V., & Joniliene, M. (2022). The Importance of ICT in Senior Preschoolers' Moral Education. Information Technologies and Learning Tools, 89(3), 1-15. https://doi.org/10.33407/itlt. v89i3.4715

18. Mowrey, S.C., & Farran, D.C. (2021). Teaching Teams: The Roles of Lead Teachers, Teaching Assistants, and Curriculum Demand in Pre-kindergarten Instruction. Early Childhood Education Journal. https://doi.org/10.1007/s10643- 021-01261-7

19. Narvaez, D., & Lapsley, D.K. (Eds.). (2009). Personality, identity, and character: Explorations in moral psychology. Cambridge University Press. https://doi. org/10.1017/CBO9780511627125

20. Nucci, L.P., Narvaez, D., & Krettenauer, T (Eds.) (2014). Handbook of Moral and Character Education (2^nd ed.). Routledge, New York: Routledge.

21. Ongoren, S. (2021). The role of school counsellors in children's adjustment to preschool education. Journal of Psychologists and Counsellors in Schools, First View, 1-15. https://doi.org/10.1017/jgc.2021.14

22. Park, J.J. (2021). The Conative View and the Moral/Conventional Task. In The Psychological Basis of Moral Judgments. Philosophical and Empirical Approaches to Moral Relativism (Chapter 7). Routledge.

23. Paul, R.E. (2017). The Impact of Personality on Moral Conation: A Quantitative Study. Dissertation Proposal. Northcentral University Prescott Valley, Arizona. Retrieved from https://www.proquest.com/openview/c5be6d5bdeb12b4f130c7fd05 9075ca2/1.pdf?pq-origsite=gscholar&cbl=18750

24. Ramberg, J., & Modin, B. (2019). School effectiveness and student cheating: Do students' grades and moral standards matter for this relationship?. Social Psychology of Education, 22, 517-538. https://doi.org/10.1007/s11218-019- 09486-6

25. Rodgers, L. (2014). Beyond Custom: a Pragmatic Model for Moral Education. Master's thesis of Education. Queen's University Kingston, Ontario, Canada. Retrieved from https://qspace.library.queensu.ca/bitstream/handle/1974/12429/ Rodgers_Lindsay_E_201409_MED.pdf?sequence=1

26. Yin, H., Keung, C.P.C., & Tam, W.W.Y (2022). What Facilitates Kindergarten Teachers' Intentions to Implement Play-Based Learning?. Early Childhood Education Journal, 50, 555-566. https://doi.org/10.1007/s10643-021-01176-3

References

1. Aalberts, J., Koster, E., & Boschhuizen, R. (2012). From prejudice to reasonable judgement: integrating (moral) value discussions in university courses. Journal of Moral Education, 41(4), 437-455. https://doi.org/10.1080/03057240. 2012.677600

2. Bader, S.O. (2020). Systema formuvannia tsinnisno-smyslovykh oriientatsii maibutnikh vykhovateliv zakladiv doshkilnoi osvity u fakhovii pidhotovtsi [The system of formation of value-semantic orientations of future teachers of preschool education institutions in professional training]. Doctor's of Ped. Sciences Thesis. Derzhavnyi zaklad “Luhanskyi natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenka”. Starobilsk. [in Ukrainian].

3. Barker, K.S., Kim, Do-H., & Pendergraft, E. (2022). “It Felt Good to Be Included”: A Mixed-Methods Study of Pre-Kindergarten Teachers' Experiences with Professional Learning. Early Childhood Education Journal, 50, 593-604. https:// doi.org/10.1007/s10643-021-01175-4

4. Bazovyi komponent doshkilnoi osvity [The Basic Component of Preschool Education]. (2021). MON Ukrainy. Nakaz № 33 vid 12.01.2021. Retrieved from https:// mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20 Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf [in Ukrainian].

5. Biesta, G.J. (2017). The Rediscovery of Teaching. New York: Routledge. https://doi. org/10.4324/9781315617497

6. Carmel, R., Rozenberg, K., Hammer, D., Pasternak, I., Yaish, D.B., & Hachmon, M. (2021). Exploring Predictors for New Kindergarten Teachers' (NKTs') Integration in the Workplace. Early Childhood Education Journal. https://doi.org/10.1007/ s10643-021-01276-0

7. Domaniuk, O.M. (2019). Pidhotovka maibutnikh vykhovateliv do formuvannia dobrozychlyvosti u ditei starshoho doshkilnoho viku [Preparation of future educators for the formation of benevolence in children of older preschool age]. PhD's of Ped. Sciences Thesis. Kremenetska oblasna humanitarno-pedahohichna akademiia im. Tarasa Shevchenka, DVNZ “Prykarpatskyi natsionalnyi universytet imeni Vasylia Stefanyka”. Kremenets-Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].

8. Gao, D. (2021). Learning-Centered Moral Education in Textbooks and Teaching Practices. In D. Gao, L. Zhang & Y. Tang (Eds.), Explorations of Chinese Moral Education Curriculum and Textbooks: Children's Life and Moral Learning (pp. 67-103). Springer Nature Singapore Pte Ltd. https://doi.org/10.1007/978- 981-16-1937-3_3

9. Hannah, S.T., & Waldman, D.A. (2015). Neuroscience of Moral Cognition and Conation in Organizations. In Organizational Neuroscience (Monographs in Leadership and Management, Vol. 7, pp. 233-255). Emerald Group Publishing Limited, Bingley. https://doi.org/10.1108/S1479-357120150000007009

10. Hannah, S.T., Avolio, B.J., & May, D.R. (2011). Moral maturation and moral conation: A capacity approach to explaining moral thought and action. The Academy of Management Review, 36(4), 663-685. https://doi.org/10.5465/amr.2010.0128

11. Liapunova, VA. (2017). Teoretychni i metodychni zasady profesiinoi pidhotovky maibutnikh vykhovateliv do formuvannia tolerantnosti ditei u doshkilnykh navchalnykh zakladakh [Theoretical and methodological principles of professional training of future educators for the formation of children's tolerance in preschool educational institutions]. Extended abstract of Doctor's of Ped. Sciences Thesis. In-t pedahohichnoi osvity i osvity doroslykh NAPN Ukrainy. Kyiv [in Ukrainian].

12. Lokhvytska, L.V. (2020). Prohrama z moralnoho vykhovannia ditei doshkilnoho viku “Skarbnytsia morali" (2-he vyd. zi zmin. i dopovn.) [The program for moral education of preschool children “Treasury of morals” (2^nd ed. with changes and additions)]. Ternopil: Mandrivets [in Ukrainian].

13. Lokhvytska, L.V., Andriushchenko, T.K., Martovytska, N.V., & Joniliene, M. (2022). The Importance of ICT in Senior Preschoolers' Moral Education. Information Technologies and Learning Tools, 89(3), 1-15. https://doi.org/10.33407/itlt. v89i3.4715

14. Monke, O.S. (2016). Hotovnist maibutnikh vykhovateliv do moralno-dukhovnoho vykhovannia doshkilnykiv zasobamy khudozhnoi literatury [The readiness of future educators for the moral and spiritual education of preschoolers by means of fiction]. Zb. nauk. pr Khersonskoho derzh. un-tu. Seriia: Pedahohichni nauky - Coll. of Science Kherson State University. Series: Pedagogical Sciences, 71(1), 155-158. Retrieved from https://nbuv.gov.ua/UJRN/znppn_2016_71%281%29 32

15. [in Ukrainian].

16. Mowrey, S.C., & Farran, D.C. (2021). Teaching Teams: The Roles of Lead Teachers, Teaching Assistants, and Curriculum Demand in Pre-kindergarten Instruction. Early Childhood Education Journal. https://doi.org/10.1007/s10643-021-01261-7

17. Narvaez, D., & Lapsley, D.K. (Eds.). (2009). Personality, identity, and character: Explorations in moral psychology. Cambridge University Press. https://doi. org/10.1017/CBO9780511627125

18. Nucci, L.P., Narvaez, D., & Krettenauer, T. (Eds.) (2014). Handbook of Moral and Character Education (2^nd ed.). Routledge, New York: Routledge.

19. Ongoren, S. (2021). The role of school counsellors in children's adjustment to preschool education. Journal of Psychologists and Counsellors in Schools, First View, 1-15. https://doi.org/10.1017/jgc.2021.14

20. Park, J.J. (2021). The Conative View and the Moral/Conventional Task. In The Psychological Basis of Moral Judgments. Philosophical and Empirical Approaches to Moral Relativism (Chapter 7). Routledge.

21. Paul, R.E. (2017). The Impact of Personality on Moral Conation: A Quantitative Study. Dissertation Proposal. Northcentral University Prescott Valley, Arizona. Retrieved from https://www.proquest.com/openview/c5be6d5bdeb12b4f130c7fd05 9075ca2/1.pdf?pq-origsite=gscholar&cbl=18750

22. Profesiinyi standart “Vykhovatel zakladu doshkilnoi osvity” [Professional standard “Preschool teacher”]. (2021). Nakaz Ministerstva ekonomiky Ukrainy № 75521 vid 19.10.2021. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya- profesijnogo-standartu-vihovatel-zakladu-doshkilnoyi-osviti [in Ukrainian].

23. Ramberg, J., & Modin, B. (2019). School effectiveness and student cheating: Do students' grades and moral standards matter for this relationship?. Social Psychology of Education, 22, 517-538. https://doi.org/10.1007/s11218-019- 09486-6

24. Rodgers, L. (2014). Beyond Custom: a Pragmatic Model for Moral Education. Master's thesis of Education. Queen's University Kingston, Ontario, Canada. Retrieved from https://qspace.library.queensu.ca/bitstream/handle/1974/12429/ Rodgers_Lindsay_E_201409_MED.pdf?sequence=1

25. Yailenko, V.F. (2013). Otsinka formuvannia hotovnosti maibutnikh vykhovateliv doshkilnykh zakladiv do roboty z moralnoho vykhovannia ditei [Evaluation of

26. the formation of the readiness of future preschool teachers to work on the moral education of children]. Visnyk Luhanskoho nats. un-tu imeni Tarasa Shevchenka. Pedahohichni nauky - Herald of Luhansk National Taras Shevchenko University. Pedagogical Sciences, 5(2), 117-124. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/ vlup_2013_5(2) 19 [in Ukrainian].

27. Yin, H., Keung, C.P.C., & Tam, W.W.Y. (2022). What Facilitates Kindergarten Teachers' Intentions to Implement Play-Based Learning?. Early Childhood Education Journal, 50, 555-566. https://doi.org/10.1007/s10643-021-01176-3

28. Zalizniak, A.M. (2009). Pidhotovka maibutnikh vykhovateliv do roboty z batkamy z moralnoho vykhovannia ditei starshoho doshkilnoho viku [Preparation of future educators to work with parents on the moral education of children of older preschool age]. Extended abstract of PhD's of Ped. Sciences Thesis. In-t vyshchoi osvity APN Ukrainy. Kyiv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru