Гуманізація професійної підготовки в закладі вищої освіти: теоретичні засади

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницький національний університет

Теорія та аналітика можливих векторів розвитку економіки України та, зокрема, подільського економічного регіону в період повоєнного відновлення

Нам'ясенко Віктор Миколайович кандидат економічних наук, докторант



Анотація

Відновлення України в повоєнний період є одним із найбільш викликів за всі роки Незалежності. Економіка, що не була стійкою та послаблена карантинними обмеженнями COVID наразі змушена нести гігантські витрати на оборону.

Фактично закінчення військових дій за будь-якого сценарію буде означено значно послабленою економікою; руйнуваннями в багатьох сферах (в першу чергу соціальна та енергетична); відкриття кордонів, що автоматично збільшить рух людського капіталу (негативний) та імпорт товарів. Все це призведе до великого навантаження на економіку та на сфери, що завжди вважалися основними в країні та регіоні. Всі ці виклики поставлять ряд запитань, що потребуватимуть негайного рішення:

збереження людського капіталу;

збільшення обсягів виробництва та надходжень до бюджету для відбудови, а відповідно пошук джерел інвестицій;

працевлаштування військових, що повернулись до цивільного життя;

відновлення, а фактично, побудова нових позицій на світовій економічній арені.

Стара економічна система та система менеджменту на рівні країни завжди були не надто ефективними, а відповідно повоєнне відновлення є шансом на побудову нової економічної системи, що буде позбавлена недоліків попередньої та буде максимально ефективно використовувати можливості України в ресурсному та географічному планах.

Внаслідок відсутності такого відновлення систему потрібно розбудовувати згідно досвіду успішних країн (одним з найкращих варіантів є Сингапур) з поправкою на реальні ресурси країни. Також, внаслідок великої площі країни, розбудову варто проводити згідно концепції використання сильних сторін кожного економічного регіону для здобуття синергічного ефекту.

Ключові слова: регіональна економіка, повоєнне відновлення, Сингапур, Подільський економічний регіон, теорія та аналітика, державне управління, децентралізація



Abstract

Namiasenko Viktor Mykolayovych PhD, doctoral student, Khmelnytskyi National University

THEORY AND ANALYSIS OF POSSIBLE DEVELOPMENT VECTORS OF THE UKRAINIAN ECONOMY AND, IN PARTICULAR, THE PODILIA ECONOMIC REGION IN THE POST-WAR RECOVERY PERIOD

The recovery of Ukraine in the post-war period is one of the biggest challenges in all years of independence. The economy, which was not stable and weakened by the COVID quarantine restrictions, is now forced to bear enormous defence expenses.

In fact, regardless of the scenario, the end of military operations will signify a significantly weakened economy, with destruction in many sectors, primarily the social and energy sectors. The opening of borders will automatically increase the movement of human capital (negative) and imports. All of these factors will impose a great burden on the economy and on the sectors that have always been considered crucial in the country and the region. These challenges will raise a series of questions that require immediate solutions:

Preserving human capital and intellectual potential.

Increasing production volumes and revenue to the budget for reconstruction, and consequently, seeking sources of investment.

Reintegration of military personnel into civilian life.

Recovery, in fact, establishing new positions, on the global economic stage.

The old economic system and management system at the national level have always been relatively inefficient. Therefore, the post-war recovery presents an opportunity to build a new economic system that will be free from the drawbacks of the previous system and make the most efficient use of Ukraine's resources and geographical advantages.

Due to the lack the knowledge of such recovery, it is necessary to rebuild the system based on the experience of successful countries (Singapore is one of the best examples), taking into consideration the real country's resources. Additionally, considering the country's vast territory, development should follow the concept of utilizing the strengths of each economic region to achieve a synergistic effect.

Keywords. regional economy, post-war recovery, Singapore, Podilia Economic Region, theory and analysis, state governance, decentralization



Постановка проблеми

Бюджет України в період з 2008-го до 2022-го років був завжди дефіцитним - фактично, якщо порівнювати з юридично особою, Україна завжди була збитковим підприємством. Це спричинило такі негативні наслідки як недостатнє фінансування багатьох програм та нижчий рівень життя середньостатистичного українця від наших західних сусідів. На 2023-й рік дефіцит бюджету запланований на рівні 1,3 трлн грн [1]. Дана ситуація з бюджетом свідчить, що бюджет є дотаційним і держава може функціонувати лише із вливаннями іноземних донорів.

Зважаючи на інформацію, що наведена вище, формується лише один висновок - в разі припинення іноземного донорства бюджет чекає крах, а Україна не зможе відповідати за своїми зобов'язаннями.

Варто зазначити, що, у зв'язку, з такими показниками, а також, зважаючи на те, що основною темою «економіки» часів незалежності є відбудова та розвиток - закінчення військових дій стане критичною точкою, яка вимагатиме реальних змін та екстреного пошуку нової парадигми розвитку. організаторський гуманістичний навчання творчий

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Україна не має досвіду відновлення в післявоєнний період, оскільки не було таких прецедентів в історії незалежної держави (досвід відновлення після 1945-го року не є репрезентативним, оскільки тоді економіка була частиною великої централізованої економіки імперії). Тому основні публікації сьогодення є більш теоретичними, а займаються вирішенням цих питань багато теоретиків та практиків різних рівнів. Можна згадати таких авторів як Адріан Сливоцький, Наталія Шаповал, Тетяна Богдан, Ірина Хмарська та багато інших. Варто зауважити, що дискусії, щодо цього питання також ведуть й іноземні економісти, наприклад Ха-Джун Чанґ. Однак, на разі це одні з безлічі можливих шляхів, які доповнюють, заперечують, чи є альтернативою Національному Плану Відновлення.

Мета статті - дослідити динаміку економічних показників України та Подільського економічного регіону та, на основі отриманих даних, виокремити перспективні напрями розвитку; отриманні результати корелювати та узгодити з досвідом повоєнного відновлення Сингапуру, що також був залежний від зовнішніх донорів, а економіка будувалась на статусі «перевалочного порту», а в 2022-му році зайняв 3 місце в топ-20 найкращих фінансових центрів світу [2].

Виклад основного матеріалу

Згідно інформації, що розміщена на сторінках англомовної Wikipedia Україна є найбіднішою країною Європи з найнижчим показником ВВП на душу населення (3900,5 доларів США на особу [4]); основною галуззю є агропромисловий комплекс [3]; також країна зайняла 116 місце в світовому рейтингу CPI 2022 [5]. При будь-якому сценарії завершення війни динаміка показників не стане позитивною, а тому дані можна розцінювати як базові для порівняння.

Схожа ситуація була і в Сингапурі, якій після воєн став незалежним в 1965-му році. Економіка функціонувала на основі підтримки з боку Британії, а щорічний дохід на душу населення становив менше 1000 доларів США [6]. Основою економіки була торгівля товарами різного походження через порти, що були розташовані на цьому невеликому острові.

На початку нашого дослідження варто розглянути основні показники та їх динаміку в минулі періоди.

Як було зазначено вище, бюджет України завжди був дефіцитним і ця динаміка була практично на стабільному рівні до початку повномасштабного вторгнення. Для кращого розуміння ситуації варто візуалізувати співвідношення між дохідною та витратною частинами, а також накласти на графік показники динаміки доходів на душу населення, рисунок 1 (використано номінальні показники).

Фактично графік відображає невідповідність між змінами показників доходів та витрат бюджету, що постійно зростали, тоді як показники ВВП на душу населення практично не змінювались. Дана ситуація свідчить про відірваність та дисбаланс в діяльності економіки.

Рис. 1. с півставлення динаміки зміни доходів та витрат бюджету та ВВП на душу населення [1], [4]

Для подолання цієї кризової ситуації можна піти різними шляхами:

- Директивний вплив на економіку.

Повна лібералізація ринку.

Наявна схема з подальшим залученням зовнішніх коштів.

В межах же даної роботи пропонується продовжити політику децентралізації, основи якої було закладено до повномасштабного вторгнення, та максимально розширити незалежність окремих економічних регіонів, щоб підвищити можливість кожного регіону будувати своєрідні кластери на основі наявних конкурентних переваг. Основні ж системи життєзабезпечення безальтернативно пропонується залишити в управлінні державою (податки, протекціонізм, мита і тд) з дієвими системами протидії корупції.

Для дослідження було обрано Подільський економічний регіон - економічний район України, розташований на Правобережній Україні, на заході лісостепової зони, що охоплює Вінницьку, Тернопільську та Хмельницьку області. [7]

Розуміння спеціалізації регіону варто прослідкувати згідно динаміки показників доходу ТОП 5 підприємств 2022го року за минулі 3 роки. Зведена таблиця виглядає наступним чином, таблиця 1 (побудовано на основі фінансової звітності підприємств; показники скореговані на індекси інфляції та приведенні до показників 2022го року).

Таблиця 1 Динаміка доходів ТОП5 підприємств регіону [8], [звітність]

№ п/п	Назва	Галузь	Чистий дохід, млрд грн	Темпи росту, %
			2020	2021	2022	2021/ 2020	2022/ 2021	2022/ 2020
Хмельницька область
1	Хмельницькенергозбут	Енергетика	4,11	5,75	7,34	139,90	127,65	178,59
2	Intercars Ukraine	Ритейл	4,55	5,17	3,51	113,63	67,89	77,14
3	Хмельницькобленерго	Енергетика	2,41	2,89	2,39	119,92	82,70	99,17
4	Сіріус Екстружен	FMCG	2,06	2,76	2,30	133,98	83,33	111,65
5	Хмельницька маслосирбаза	FMCG	1,07	1,27	1,09	118,69	85,83	101,87
Вінницька область
1	Енера Вінниця	Енергетика	4,16	4,79	5,26	115,14	109,81	126,44
2	Автострада	Будівництво	7,12	-	4,49	-	-	63,06
3	Агропросперіс-трейд	Ритейл	5,47	6,83	3,51	124,86	51,39	64,17
4	ВМЗ Рошен	FMCG	2,94	2,61	3,41	88,78	130,65	115,98
5	Вінницький ОЖК	FMCG	2,67	1,86	3,41	69,66	183,33	127,72
Тернопільська область
1	Т ернопільелектропостач	Енергетика	3,16	4,95	5,56	156,65	112,33	175,95
2	Т ернопільський молокозавод	FMCG	2,77	2,95	3,50	106,50	118,64	126,35
3	Тернопільобленерго	Енергетика	1,82	2,60	1,85	142,86	71,15	101,65
4	Шредер	Машино-будування	1,18	1,42	1,64	120,34	115,49	138,98
5	Лотос	FMCG	1,09	1,42	1,53	130,28	107,75	140,37



Традиційно для Подільського економічного регіону пріоритетними є підприємства FMCG (підприємства енергетики є нерепрезентативними, оскільки підприємства даної галузі займають позиції лідера по всіх областях).

Зважаючи на отримані показники можна зробити висновки, що для досліджуваного регіону варто сконцентрувати зусилля на підтримці підприємств FMCG.

Водночас з тим варто зауважити, що динаміка показників компанії «Шредер» з Тернополя є чи не єдиними, що показують постійне зростання. На основі цього можна зробити висновки, що для Подільського регіону також варто звернути увагу на машинобудування, а саме точне машинобудування. Такі висновки пов'язанні із тим, що саме точне машинобудування може стати однією з візитівок регіону на світовому ринку, адже саме точне машинобудування (електроніка), стали одним із рушіїв розвитку Сингапуру, з яким корелюються результати даного слідження.

Ще однією галуззю, яку варто розвивати в регіоні є агропромисловий комплекс. Розвиток цієї галузі є також і відповіддю на необхідність забезпечення продуктової безпеки країни, як під час військових дій, а так і після їх закінчення. Всі 3 області регіону лежать за межами територій де ведуться активні бойові дії, а відповідно не мають обмежень, що пов'язанні з небезпекою для персоналу. До прикладу, станом на травень 2023-го року за даними Аграрного комітету Верховної ради 50тис. км2 сільськогосподарських площ не є придатними для використання [9], що становить майже 12% всіх сільськогосподарських земель країни. Додатковим фактором, що свідчить на користь АПК є те, що за результатами 2022-го року АПК згенерував 35% від всього експорту країни [10].

Наступним вектором розвитку регіону має стати роль логістичного хабу між центральними та східними областями країни та Європи. Саме «ідеальне» географічне розташування може стати поштовхом до залучення інвестицій, як вітчизняного, так й іноземного бізнесу, для побудови на території регіону основних логістичних та перевалочних хабів, що принесе до місцевих бюджетів додаткові надходження, а що найголовніше - створить нові робочі місця як на самих хабах, так і в суміжних галузях.

Останнім напрямком в ТОП 5 галузей для розвитку в Подільському економічному регіоні вважаємо за потрібне виділити туризм. У випадку з Сингапуром, саме туризм став одним із фактором розвиту країни завдяки напливу туристів; до прикладу в 2019-му році доходи від туризму становили 20,5 млрд доларів США [11], або 5,5% ВВП країни. Туризм корисний з декількох точок зору:

Розбудова інфраструктури, що створює додаткові робочі місця.

Збільшення надходжень до місцевих бюджетів.

Найголовніший фактор - туризм є одним із важелів, що відкриває країну для потенційних інвесторів.

Таким чином основні напрямки розвитку Подільського економічного регіону є:

FMCG (в першу чергу продуктовий напрямок).

АПК.

Точне машинобудування.

Роль логістичного хабу на шляху сполучення країн Європи та сходу.

Туризм.

Забезпечення розвитку економічних регіонів знаходиться під впливом факторів розвитку національної економіки загалом. Саме тому варто розглянути загальнонаціональні критерії розвитку в період післявоєнного відновлення на основі реального практичного досвіду Сингапуру [6].

Базисом, що забезпечує розвиток як країни, так і регіону є відчуття реальної безпеки, як населенням, так і потенційними інвесторами. Для країни в післявоєнний період найважливішою є саме фізична безпека. В такому ракурсі є беззаперечно ефективним крок який зробив свого часу Сингапур - розбудова сучасної армії. Забезпечення фізичної безпеки країни від зовнішніх загроз, а також і стабільності в самій країні дає впевненість як громадянам (більша свобода дій та зростання схильності до ризику, а відповідно і для розвитку бізнесу), так і зовнішнім інвесторам та туристам, що зможуть вільно відвідувати країну та робити інвестиції в наявні підприємства, а також матимуть додаткові стимули для побудови нових підприємств. Також сучасна армія за кращими Західними зразками це велика кількість робочих місць. Для прикладу, виведення британського військового корпусу з Сингапуру коштувало останньому близько 20% ВВП. Водночас з тим варто зауважити, що у випадку з Україною, окрім безпекових факторів сучасна армія буде одним із факторів вступу до НАТО; з огляду на географічне розташування країни участь в безпековому альянсі є невід'ємною умовою процвітання країни в майбутньому. На завершення, питання безпеки також буде одним із ключових факторів в питанні повернення громадян, що покинули країну внаслідок активних бойових дій, чи економічних питань. За різними оцінками зменшення населення країни становить 7,2-13,2 млн осіб, а до 2030 населення країни може становити лише 30-35 млн осіб [12]. Разом із демографічною кризою, в розрізі старіння населення, такий фактор є катастрофічним для економіки, а тому потребуватиме важелів стабілізації, одним з яких і стане безпекове питання.

Наступним за важливістю фактором ми вважаємо вже безпосередньо економічну та політичну діяльність держави. Дана група чинників є напрочуд широкою, але вважаємо за потрібне зупинитись на наступних:

Податкова політика.

Рівень корупції.

Пільгові періоди для інвесторів.

Подальший розвиток децентралізації.

Соціальна політика єдності.

Поступова відмова від політики соціального забезпечення.

Екологічні питання.

На сьогодні податкова система країни є досить складною та заплутаною, а що найгірше, занадто контрольованою, це сприяє розвитку сприятливого середовища для розвитку корупції та тіньового ринку ухилення від сплати податків. З іншого боку система має неточності, що дозволяють будувати складні організаційні структури для зменшення податкового навантаження. До прикладу загальна кількість податків в Сингапурі складає 5 [13], тоді як в Україні після прийняття Податкового кодексу загальна сума різних податків (в т.ч. платежі та збори) 135 [14]. Зважаючи лише на співвідношення кількості платежів в обох країнах стає зрозуміло наскільки неефективна та застаріла вітчизняна податкова система. Кореляція цих показників із розумінням економічного становища обох країн дає однозначну відповідь про необхідність спрощення податкової політики, що зробить її набагато гнучкішою та прозорішою.

Великим бар'єром на шляху розвитку економіки є рівень корупції, що відлякує багатьох потенційних інвесторів, а досить часто унеможливлює їх діяльність через особисті інтереси різних гілок влади. Рівень корупції України, як країни, що безпосередньо межує з країнами ЄС є критичним. Для прикладу порівняємо показники корупції згідно «Індексу корупції» в Україні та Сингапурі, таблиця 2.

Таблиця 2 Динаміка положення України та Сингапуру в міжнародному рейтингу CPI [5]

Рік	Місце в	рейтингу
	Україна	Сингапур
1998	69 (2,8)	7 (9,1)
2020	117	3
2021	122	4
2022	116	5

Поверхневого аналізу показників таблиці 2 цілком достатньо для розуміння складної ситуації із корупцією в Україні. В нашій державі постійною є політика протидії корупції, але, як показують результати, вона не є ефективною, а тому варто знову ж звернутись за прикладом до Сингапуру. Для протидії корупції було використано два основних фактори:

Збільшення заробітної плати чиновників до рівня оплати праці Топ- менеджерів відповідних ланок (для України даний фактор не є дієвим, оскільки середня заробітна плата ТОП менеджера в Україні 42500 грн [15], тоді як заробітна плата одного депутата за січень склала 48,8 тис. грн [16]; середня заробітна палата мерів за 2022-й рік становила: Хмельницького - 61229 грн [17], Тернополя - 71882 грн [18], Вінниці - 50000 [19]).

Створення Бюро для боротьби з корупцією, що матиме повну політичну та адміністративну незалежність, а також увесь спектр повноважень, що дасть змогу заарештувати корупціонерів усіх рівнів. Також діяльність такого Бюро потребуватиме законодавчого підкріплення із чіткими критеріями корупції, а також з передбаченою карою не лише для того хто бере хабар, а й для того хто дає.

Поєднання ефективної податкової та антикорупційної політики забезпечить утворення позитивного середовища для інвесторів. Додатковим позитивним фактором для формування інвестиційного клімату можуть стати також податкові канікули та пільговий період: перші N-років податок 0%, а також пільги на розмитнення ввізного обладнання.

Водночас із побудовою загальнонаціональної системи позитивного інвестиційного клімату варто продовжити і політику децентралізації. Дана пропозиція базується на великій території держави, що спричиняє спеціалізацію окремих регіонів, яка відмінна від інших економічних регіонів країни. Децентралізація дасть змогу кожному економічному регіону виокремити найбільш ефективні напрямки розвитку та галузі і їх розвивати з використанням загальнонаціональних надбань.

Окрім безпосередньої діяльності державних органів для позитивного інвестиційного клімату важливим є і стан соціуму, що безпосередньо контактуватиме та буде задіяний в діяльності всіх організацій в країні. Одним із важливих факторів є єднання та усвідомлення однієї національності і важливості взаємодії. Важливим фактором такого єднання вже став напад росії на Україну, що значно зростила національну свідомість. Проте важлива також і пропагандистська діяльність уряду. Таку діяльність варто будувати не на основі національної приналежності (нагадаємо, що Сингапур країна мігрантів, що складається з китайців, малайзійців, індусів,...), а на основі, що всі живуть в одній країні і успіх кожного залежить від взаємодії всіх разом; також в питанні єдності є важливою і одна мова (Сингапур обрав мандаринську) - лише одна національна мова, що є обов'язковою в усіх державних установах, а також в національних медіа згуртовує націю. Таку політику варто будувати на основі принципу справедливості - кожен отримує стільки як вклав: талановиті отримують гранти на навчання за кордоном, на розвиток бізнесу; сім'ї людей з вищою освітою та активною діяльністю отримують запрошення для дітей в кращі навчальні заклади,... Чинником підтримки даного напрямку соціальної політики стане ще один напрямок соціальної політики - відмова від соціального забезпечення та перехід до соціальної справедливості.

Розглянемо більш детально, що мається на увазі під соціальною справедливістю та чому такий підхід має бути поступовим. Відмова від соціально забезпечення передбачає відмову від соціальних виплат з боку держави та покладає це зобов'язання на самих громадян - державні та недержавні пенсійні, страхові та інші фонди куди люди роблять відрахування. В подальшому за рахунок накопичених відсотків забезпечується проживання після втрати працездатності, потреби купити нове житло і тд. Саме такі фонди дозволять накопичувати та акумулювати кошти на рахунках громадян із забезпеченням та страховкою з боку держави. Варто також зробити важливе уточнення - такі відрахування мають залишитись обов'язковими, як є на разі до пенсійного фонду, але у відсотковому відношенні до доходів. Чому такий перехід має бути поступовим - Україна держава, що старіє, а тому велика частина вже не може забезпечити себе самостійно і прийняття різких змін в даній політиці призведе до різкого зростання бідності.

Розглянемо тепер екологічне питання - питання, що важливе як для галузі туризму, так і для ефективності соціуму, адже позитивна екологічна ситуація позитивно впливає на здоров'я (як ментальне, так і фізичне), що в свою чергу забезпечує зростання ефективності.

Отже, екологічне питання важливе для розвитку туризму, адже, як знову ж показує досвід Сингапуру [6], після збільшення озеленення, очищення річок та створення «оаз» відбулось і збільшення охочих відвідати країну. В основі туристичного бізнесу Сингапуру лежить рекреаційна діяльність, тоді як в України напрямків розвитку туризму є набагато більше:

Рекреаційна діяльність.

Історичні споруди та місця.

Зелений туризм.

Тури ментального очищення та багато інших.

Розвиток туризму також важливий для розвитку інфраструктури, але ці напрямки є загально підтримуючими, а тому забезпечуватимуть взаємний розвиток більш автономно, ніж інші галузі. В першу ж чергу розвиток туризму в післявоєнний період нестиме функцію провідника потенційних інвесторів та капіталу до країни, що можуть приїхати як простий турист, а повернутись наступного разу вже як інвестор.



Висновки

Важливість питання розвитку країни в післявоєнний період є дуже високою, але внаслідок відсутності практичного досвіду наразі це лише теоретичні роботи із використанням практичних результатів інших країн. Найближчим для України зразком є Сингапур і на основі кореляції показників та особливостей отримано висновки, що розвиток України має бути комбінованим - розвиток окремих економічних регіонів із використанням загальнонаціональних інструментів.

Першим обов'язковим елементом стане побудова високоефективної сучасної армії, що, за підтримки, активної та жорсткої антикорупційної та гнучкої податкової політики закладе основи сприятливого інвестиційного клімату. Підтримка ж з боку соціальної та екологічної політики при підтримці децентралізації дасть змогу протягом декількох десятиліть і поколінь (Сингапур почав процес в 1965 році і наразі залишилось лише питання культури та зміни поколінь) зайняти високе становище на міжнародній економічній арені.

Питання повоєнного розвитку на разі не є навіть частково відкритим, а тому потребує подальших та глибоких досліджень в усіх галузях.



Література

1. Виконання державного бюджету України [Електронний ресурс].

2. GFCI 32 Rank [Електронний ресурс].

3. Ukraine [Електронний ресурс].

4. Валовий внутрішній продукт (ВВП) в Україні 2023 [Електронний ресурс].

5. CORRUPTION PERCEPTIONS INDEX [Електронний ресурс].

6. Лі Куан Ю Із третього світу в перший. Історія Сингапуру: 1965-2000 [Текст] / Лі Куан Ю. - К.: Видавнича група КМ-БУКС, 2018. - 760 с.

7. Подільський економічний район [Електронний ресурс].

8. Борис Давиденко Нова економічна карта України [Текст] // Forbes Ukraine №3 (24) 2023, с. 6-7

9. Понад 5 мільйонів гектарів земель в Україні не можна обробляти через війну [Електронний ресурс].

10. Головні експортери країни [Текст] // Forbes Ukraine №1 (22) 2023, с. 70-82.

11. Singapore Tourism Board_Annual Report 2019-2020. [Електронний ресурс].

12. Наталія Міняйло Спад народжуваності і виїзд за кордон: як війна впливає на демографічну кризу в Україні? [Електронний ресурс].

13. Юрій Усманов Податок на доходи фізичних осіб: як перетворити Україну в Сингапур? [Електронний ресурс].

14. Податкова система України [Електронний ресурс].

15. Топ-менеджер: середня зарплата в Україні [Електронний ресурс].

16. Ольга Кириленко Майже всі депутати отримали 100% надбавку до окладу в січні [Електронний ресурс].

17. Дмитро Кардаш У Симчишина не найбільша: зарплати міських голів Хмельниччини [Електронний ресурс].

18. Марк Савенко Мер Тернополя Надал, якого НАЗК звинувачує у корупції, за рік війни отримував понад 70 тис грн щомісяця [Електронний ресурс].

19. Максим Косюр Яка зарплата у Вінницького міського голови та його заступників [Електронний ресурс].

References

1. Vykonannia derzhavnoho biudzhetu Ukrainy [Implementation of the state budget of Ukraine].

2. GFCI 32 Rank Ukraine

3. Valovyi vnutrishnii product v Ukraini 2023 [Gross domestic product (GDP) in Ukraine 2023]

4. CORRUPTION PERCEPTIONS INDEX

5. Li Kuan Yu (2018) Iz tretioho svitu v perszyi. Istoria Synhapuru: 1965-2000 [From the third world to the first. History of Singapore: 1965-2000] Kyiv: KM-Books [in Ukrainian]

6. Podilskyi ekonomichnui raion [Електронний ресурс Podilsk Economic District].

7. Borys Davydenko (2023) Nova ekonomichna karta Ukrainy [New economic map of Ukraine]. Forbes Ukraine 3, 6-7 [in Ukrainian]

8. Ponad 5 milioniv hektariv zemel v Ukraini ne mozhna obrobliaty cherez viinu [More than 5 million hectares of land in Ukraine cannot be cultivated because of the war].

9. Holovni eksportery krainy (2023) [The main exporters of the country]. Forbes Ukraine 1, 70-82 [in Ukrainian]

10. Singapore Tourism Board_Annual Report 2019-2020.

11. Natalia Miniailo. Spad narodzhuvanosti I vyizd za kordon: yak viina vplyvaie na demohraficnu cryzu v Ukraini [Decline in the birth rate and migration abroad: how does the war affect the demographic crisis in Ukraine?].

12. Yurii Usmanov. Podatok na dokhody fizychnykh osib: yak peretvoryty Ukrainu v Synhapur [Personal income tax: how to turn Ukraine into Singapore?].

13. Podatkova systema Ukrainy [Tax system of Ukraine].

14. Top-menedzher: serednia zarplata v Ukraini [Top manager: average salary in Ukraine].

15. Olha Kyrylenko (2023) Maizhe vsi dyputaty otrymaly 100% nadbavku do okladu v sichni [Almost all deputies received a 100% salary increase in January].

16. Dmytro Kardash (2023) U Symchyshyna ne naibilsha: zarplaty miskykh holiv Khmelnychchyny [Simchyshyn doesn't have the biggest: the salaries of the mayors of Khmelnytskyi region].

17. Mark Savenko (2023) Mer Ternopolia Nadal, yakoho NAZK zvynuvschuie u koruptsii, za rik viiny otrymav ponad 70 tys. hrn. shchomisiatsa [The mayor of Ternopil Nadal, who is accused of corruption by the NAZK, received more than UAH 70,000 per month during the year of the war].

18. Maksym Kosiur (2023) Yaka zarplata u Vinnytskoho miskoho holovy ta yoho zastupnykiv [What is the salary of the Vinnytsia mayor and his deputies].

Размещено на Allbest.ru