Дизайн-мислення - методологія інноваційного креативного розвитку майбутніх вчителів початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ, Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ

Дизайн-мислення - методологія інноваційного креативного розвитку майбутніх вчителів початкової школи

Тягур Василь Михайлович кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, психології, початкової, дошкільної освіти та управління закладами освіти

Закарпатська область, м. Берегове



Анотація

Динамічний розвиток світу, який веде до зростання економіки та розвитку суспільства не може не зачепити розроблення і впровадження перспективних інноваційних технологій, продуктів, послуг, їх постійну модернізацію., які все більше охоплюють різні сфери життя людини. Ці зміни не оминули і освіту, які вимагають нових принципів та підходів як у організації освітнього процесу так і пошуках інноваційних шляхів підготовки педагогічних кадрів.

Майбутній вчитель початкової школи повинен бути спеціалістом з людського розвитку, який здатний працювати з уже існуючими технологіями та креативно, фахово діяти у нестандартних ситуаціях на основі впровадження та використання різноманітних способів перетворення навколишнього середовища, беручи участь у створенні нового, унікального освітнього продукту.

Саме дизайн-мислення ґрунтується на креативності, творчих здібностях людини, готовності мозку до створення принципово нових ідей, відмінних від традиційних, без чого не можливий професійний розвиток особистості. Дизайн-мислення є методологією розуміння потреб, створення продуктів, які покращують життя користувачів різного рівня, на основі генерування ідей, перевірки їх істинності та впровадження інновацій.

У статті обґрунтовано необхідність ознайомлення з методами діяльності і знаннями у дизайн-мисленні, його розвитком та застосуванням у професійних навиках майбутніх вчителів початкової школи для розкриття їх креативності.

Сформульовано власне розуміння поняття дизайн-мислення як методології - вченням про методи пізнання та перетворення дійсності і знання що відображують їх у більш ширшому розумінні.

Дано пропозицію що до етапів дизайн-мислення, черговості яких повинні дотримуватись майбутні вчителі початкової школи.

Зроблено наголос на розвиток потреби емпатії - здатності розуміти і відчувати почуття іншої людини, у їхньому випадку та у відповідності до цього здійснювати свою педагогічну діяльність, яка допоможе розкрити креативність, а на основі креативності кожен зможе розкрити свою індивідуальність.

Використання дизайн-мислення у освіті є новим перспективним напрямом дослідження. дискусійним залишається питання щодо застосування цього підходу з урахуванням його характерних рис, переваг і недоліків з визначенням меж педагогічних і психологічних досліджень, а результативність процесу дизайн-мислення та його окремих методів у початковій школі слід додатково перевірити за допомогою емпіричних досліджень.

Ключові слова: дизайн, дизайн-мислення, інноваційна діяльність, креативність, емпатія, майбутні вчителі початкової школи.



Abstract

Tiahur Vasyl Mykhailovych Candidate Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Pedagogy, Psychology, Primary, Preschool education and Management of Educational Institutions Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education, Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education, Transcarpathian region, Berehove

DESIGN THINKING - METHODOLOGY OF INNOVATIVE CREATIVE DEVELOPMENT OF FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS

The dynamic development of the world, which leads to the growth of the economy and the development of society, cannot help but affect the development and implementation of promising innovative technologies, products, services, their constant modernization, which increasingly cover various spheres of human life. These changes did not bypass education, which requires new principles and approaches both in the organization of the educational process and in the search for innovative ways of training pedagogical personnel.

The future primary school teacher must be a specialist in human development who is able to work with existing technologies and act creatively and professionally in non-standard situations based on the implementation and use of various ways of transforming the environment, participating in the creation of a new, unique educational product.

Design thinking itself is based on creativity, creative abilities of a person, readiness of the brain to create fundamentally new ideas, different from traditional ones, without which professional development of the individual is not possible. Design thinking is a methodology for understanding needs, creating products that improve the lives of users at various levels, based on generating ideas, verifying their truth, and implementing innovations.

The article substantiates the need to familiarize with the methods of activity and knowledge in design thinking, its development and application in the professional skills of future primary school teachers to reveal their creativity.

The actual understanding of the concept of design-thinking as a methodology is formulated - a teaching about the methods of cognition and transformation of reality and knowledge that reflect them in a broader sense.

A proposal is given regarding the stages of design thinking, the sequence of which should be followed by future primary school teachers.

Emphasis is placed on the development of the need for empathy - the ability to understand and feel the feelings of another person, in their case and in accordance with this to carry out their pedagogical activity, which will help to reveal creativity, and on the basis of creativity everyone will be able to reveal their individuality.

The use of design thinking in education is a new promising direction of research. the question of applying this approach, taking into account its characteristic features, advantages and disadvantages, with the definition of the boundaries of pedagogical and psychological research, remains debatable, and the effectiveness of the design thinking process and its individual methods in primary school should be checked additionally with the help of empirical research.

Keywords: design, design thinking, innovative activity, creativity, empathy, future primary school teachers



Постановка проблеми

Для розвитку України, динамічного зростання економіки зростають потреби у розробленні і впровадженні перспективних інноваційних технологій, продуктів, послуг, їх постійній модернізації, які все більше охоплюють різні сфери життя людини. Ці зміни не оминули і сферу освіти, ставлячи нові вимоги до освітнього рівня громадян, здатних швидко реагувати на виклики та зміни сучасного світу, з врахуванням інноваційних та глобалістських тенденцій інтеграції в світову спільноту на основі збереження національної ідентифікації.

Одне з провідних місць в цьому процесі займає школа, яка мусить «навчити дитину вчитися» і застосовувати знання на практиці, а не нафаршировувати її формулами і цитатами із класики [10, с.10.].

У Законі України «Про освіту» визначено засади державної політики у сфері освіти та принципи освітньої діяльності, серед яких, поряд з іншими: людиноцентризм; забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності; забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування; науковий характер освіти; різноманітність освіти; цілісність і наступність системи освіти; інтеграція з ринком праці; свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб'єктів освітньої діяльності; та ін.. [6]

Значення нового освітнього терміну «універсальний дизайн у сфері освіти» - дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, що забезпечує їх максимальну придатність для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну». [6]

Відповідно до цього, сучасні реформи у освіті вимагають нових принципів та підходів як у організації освітнього процесу так і пошуках інноваційних шляхів підготовки педагогічних кадрів, в тому числі і для початкової школи, розширенню технологічних можливостей, активізації їх інноваційно-креативного потенціалу, підвищення колективної творчості.

Вчитель, відповідаючи сучасним вимогам, має бути не просто предметником чи вчителем початкових класів, методистом, а спеціалістом з людського розвитку, який здатний працювати з уже існуючими технологіями та креативно, фахово діяти у нестандартних ситуаціях та приймаючи обґрунтовані рішення, на основі впровадження та використання різноманітних способів перетворення навколишнього середовища, беручи участь у створенні нового, унікального освітнього продукту. [21, с. 407] Разом з цим, це не можливо без врахування інтересів та зацікавленості учнів.

Браун розглядає дизайн-мислення, як усталений процес, який використовується в організаціях і спрямований на вирішення проблем і просування інновацій, оснований на використанні принципів дизайну для інноваційного розвитку та створення нової або додаткової цінності зосередившись на її пріоритетах для споживача і разом зі споживачем, спираючись на людиноцентризм, співпрацю, співучасть, та експериментування. [2].

У багатьох іноземних навчальних закладах вже оцінено перспективи розвитку дизайн-мислення для майбутньої професійної діяльності. Наприклад, Університетський коледж Лондона (UCL), університети Голдсмітс, Лондонський університет, поряд із вивченням та використанням практичних елементів дизайн діяльності, спрямовують навчальну діяльність на те, щоб надати своїм здобувачам освіти ґрунтовне розуміння самої теорії дизайну, що сприяє формуванню у студентів яскравого дизайнерського мислення та власного творчого підходу у професійній діяльності. І хоча, це навчальні заклади спрямовані на вивчення і впровадження дизайну, впровадження дизайн-мислення має місце і у педагогічних ЗВО. На даний час дизайн- мислення у педагогічних ЗВО України обійдено увагою, можливо, із-за не достатнього рівня дослідження та розуміння значущості у впровадженню інновацій та розвитку креативності.

За своєю природою дизайн-мислення ґрунтується на креативності, творчих здібностях людини, готовності мозку до створення принципово нових ідей, відмінних від традиційних, без чого не можливий професійний розвиток особистості.

Тому, одним з шляхів впровадження інновацій, сприяння генеруванню нових ідей, розвитку креативності є впровадження у освітній процес майбутніх педагогів початкової школи навчання елементам дизайну, поширення дизайн-освіти, які нерозривно пов'язані і дають основу розвитку дизайн-мислення, яке можна визначити як методологію, спосіб мислення, завданнями якого є спроба подолання розриву між креативністю та інноваціями, технологіями та користувачем, наукою та ринком. Тому на сучасному етапі розвитку освіти дизайн-мислення, яке вже набуло поширення на Заході і знаходить усе більше прихильників в Україні, повинно виступати як методологія інноваційного креативного розвитку майбутніх вчителів початкової школи,

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дизайн-мислення, як методологія розуміння потреб, створення продуктів, які покращують життя користувачів різного рівня і потреб, на основі генерування ідей, перевірки їх істинності та впровадження інноваційних досягнень, була винайдена у 1960-х роках, а його пропагування та активне впровадження на основі відповідного теоретичного і практичного підґрунті досліджень Інституту Хассо Платтнера (Hasso Plattner Institute) в Потсдамі та американської школи дизайнерів (d.school) коли під керівництвом Роберта Макнамари на базі Стенфордського університету з 2004 року група науковців створила міждисциплінарний курс Design Thinking, спрямований на вирішення проблем людства. Не дивлячись на те, що дизайн-мислення тісно пов'язане з дизайном та теорією дизайну, в основу курсу Design Thinking було покладено ідеї американського психолога Абрагама Маслоу, його розроблена теорія людських потреб та теорія підходів до самореалізації. Відмінність дизайн- мислення від аналітичного - не критичний аналіз, а креативний процес, до якого можуть бути залучені працівники різних галузей з різним базовим типом мислення.

Сучасному дизайн-мисленню, яке бере свій початок та ґрунтується на дизайні, на сьогоднішній час, у більшості своїй, присвячені емпіричні дослідження. Вони розглядають окремі приклади застосування цього підходу в соціальній, підприємницькій, освітній та екологічній та інших сферах. За визначенням Ситника Н.І. дизайн-мислення та дизайн «…об'єднують такі риси, як людиноцентрованість, міждисциплінарність, візуалізація, образність, емпатія і контекст, синтетичність, баланс дивергентного та конвергентного мислення, баланс розподіленого й інтегрованого мислення, дослідження дією, швидке розроблення прототипу, естетичність рішень та екологічна свідомість» [19]. дизайн мислення креативність професійний

Сучасні проблеми дизайн-мислення розглядають дослідники різних галузей: різних промисловості, інженерії, економіки, соціології, психології та ін..

Фахівцями, дослідниками Н. Барановою, Т. Брауном, К. Ізместьєвою, Д. Келлі, Т. Локвудом, Р. Мартіном, М. Ньюмейєрсом, П. Роу, Г. Саймоном, К. Храмкова та ін. дизайн-мислення розглядається як методологія.

Н Реш, В. Тиберій, С. Краус досліджували інноваційні процеси і результати дизайн-мислення та структурували стан досліджень аналізуючи переваги та недоліки.

У своїх роботах В. Даниленко, О. Хмельовський, Т. Кротова, на основі аналізу дизайн-мислення його природи та процесів, визначили окремі аспекти підготовки майбутніх фахівців різних галузей С. Вілнер, У. Джонсон-Сколдберг, Л. Карлгрен, П. Мічелі, О. Кофанов працювали у напрямку визначення характеристик дизайн-мислення, формування зв'язків у сферах дизайну, менеджменту та бізнесу, а Т. Попова та І. Горват-Янушевська розглядали питання емпатії у взаємодії з клієнтами.

Дослідженням можливого використання, умовами і ефектом від впровадження займалися М. Коукі, С. Краус та ін.., К. Елшбах, І. Стігліані, Д. Де Паула займались характеристикою дизайн-мислення, організаційною культурою та розробкою нових продуктів.

З вітчизняних дослідників В. Іванова розглядала роль дизайн-мислення в освіті.

Досліджуючи питання можливостей реалізації дизайн-освіти у процесі підготовки вчителів початкової школи В. Балакірєва, Т. Бикова, В. Жлудько, Н. Колесник, Т. Мачача, Т. Носаченко, О. Олійник, В. Тименко та інші створили передумови формування та використання дизайн-мислення у їх професійній підготовці. Цьому сприяє, в певній мірі, і впровадження у навчальний процес початкової школи предмету «Дизайн і технології».

Останнім часом науковці виявили зацікавленість напрямом дослідження дизайн-мислення у галузі педагогіки та його ролі в розвитку креативності особистості і можливості запровадження в освіті, зокрема, впровадження у підготовку майбутніх вчителів початкової школи.

Спробуємо розглянути дизайн-мислення з точки зору вчення про методи пізнання й перетворення дійсності, тобто з аналізу принципів і методів, що лежать в основі дизайн-освіти, пізнання дизайн-діяльності, як практичної дійсності, та відтворення її в дизайн-мисленні.

Мета статті - обґрунтувати необхідність ознайомлення з методами діяльності і знаннями у дизайн-мисленні, його розвитком та застосуванням у професійних навиках майбутніх вчителів початкової школи для розкриття їх креативності.

Виклад основного матеріалу

Щоб зрозуміти дизайн-мислення потрібно визначитися з визначенням самого поняття дизайн-мислення.

Існує декілька напрямів у підході до трактування терміну дизайн- мислення (Design Thinking), які пояснюють і розкривають його суть, як спосіб мислення, підхід, метод, методологію, інструмент чи процес.

Вікіпедія зазначає про те, що термін дизайн-мислення відноситься до сукупності когнітивних, стратегічних і практичних видів діяльності, що використовуються в процесі проектування та розробки дизайнерських концепцій, а також до сукупності знань, які дають пояснення тому, як люди міркують, коли займаються проблемами дизайну, а все це, пов'язане з рецептами для створення інноваційних продуктів і послуг у бізнесі та соціальному контексті [5].

Р. Раззук та В. Шуте у процесі своєї роботи зробили висновок, що дизайн-мислення - це «аналітичний та творчий процес, який залучає людину до можливостей експериментувати, створювати та прототипувати моделі, збирати відгуки та змінювати дизайн. [10, с. 330].

Дизайн-мислення (Design Thinking) - це метод, який забезпечує засади підходу до розв'язання проблем, що враховують потреби користувачів, їхній досвід та навіть емоції. [16, с. 330].

За визначенням П. Роджерса дизайн-мислення - це методологія генерування інноваційних ідей, яка включає ітеративні переходи між дизайнерськими завданнями і роботою. [17, с. 434]

Л. Лейфер - професор дизайну машинобудування та директор-засновник Центру досліджень дизайну (CDR) Стенфордського університету, досліджуючи інструментування дизайн-середовища для збору знань про дизайн, індексування, повторного використання та оцінки ефективності виражає думку, що дизайн-мислення являє собою інтегрований дизайнерський ітераційний і дослідницький підхід, який спрямований на створення проривних ідей, учить структурувати інформацію, «бути більш гнучкими у застосуванні своїх знань».

Група дослідників Н. Реш, В. Тиберій, С. Краус визначили дизайн- мислення теж як ітеративний процес вирішення проблем та інновацій в організаціях, який базується на конкретних принципах (таких як фокус на потребах користувачів, мультидисциплінарність тощо) і використовує спеціальні методи (такі як творче мислення, візуалізація, експериментування тощо). [18, с. 164]

Українські науковці, в більшості, розглядають дизаин-мислення, як ідею розвитку нового проекту, інноваційної, креативної компанії яка може здійснюватися, в цілому, навіть на рівні держави. Так за визначенням Л. Лігоненко «дизайн мислення - це інструмент розробки такого продукту (товару, послуги), який задовольнятиме потреби споживачів, оскільки розробляється на основі проведення глибинного дослідження їх побажань i синергії з наявними ресурсами компанії» [11].

Узагальнивши вище викладені визначення спробуємо .

Дизайн-мислення (Design Thinking) - це методологія, яка являє собою інтегрований дизайнерський ітераційний і дослідницький підхід, спрямована на забезпечення основ пошуку нестандартних підходів, відбір найбільш ефективного вирішення проблем, заснована на свідомому, гнучкому творчому підході у застосуванні знань при дослідженні послуг, продуктів або сфер, що враховують проблеми, потреби, вимоги користувачів, їх діяльність та навіть емоції.

Якщо взяти до уваги, що за одним із визначень методологія є вченням про методи пізнання та перетворення дійсності і знання що відображують їх то методологія дизайн-мислення цілком відповідає цьому визначенню.

Основою дизайн-мислення є творчий, креативний процес, в якому дизайнери, розробники та інші спеціалісти працюють разом, щоб створити інноваційні вирішення різних складних проблем, викликів та непередбачених ситуацій, які виникають у різних галузях діяльності, наприклад, у бізнесі, технологіях, дизайні, медицині, освіті та інших галузях, де важливо покращення користувацького досвіду.

Впроваджуючи дизайн-мислення у освітній процес підготовки майбутніх вчителів початкової школи потрібно, перш за все, надати саме розуміння поняття, основні можливості та етапи самого процесу.

Основні етапи кожного процесу дизайн-мислення можна розділити на три основні: 1) отримання даних про проблему; 2) генерація ідей; 3) перевірка ідей [2; 12]. Ці етапи, в свою чергу, можна розділити на більш детальні, у залежності від поставлених цілей.

Взявши до уваги, що Т. Браун у своїй статті описав характеристики дизайнера з п5ятьма властивостями: емпатія, інтегративне мислення, оптимізм, бажання експериментувати та співпраця [2].

Класична Стенфордська модель дизайн-мислення включає в себе п'ять етапів. Це оптимальний спосіб знайти неочевидне, креативне рішення і опанувати новий тип мислення. На нашу думку цю модель, адаптувавши до потреб педагогічної діяльності в початковій школі, найдоцільніше впроваджувати для опанування принципами дизайн-мислення майбутніми викладачами та ефективного використання їх, як у своїй професійній діяльності так і у повсякденному житті для розвитку креативності.

На нашу думку для майбутніх вчителів початкової школи, з деякими уточненнями, найбільш підходить модель дизайн-мислення запропонована В. Бойченко [1, с. 90] з врахуванням Стенфордської моделі:

Визначення проблеми (емпатія);

Занурення у проблему з врахуванням емпатії;

Дослідження проблеми (фокусування);

Генерування та формування ідей;

Упорядкування, вибір найкращих ідей;

Впровадження рішення, прототипування (створення прототипу (моделей));

Тестування, аналіз;

Оцінка результатів, висновки;

Удосконалення (при необхідності).

Здобувачам важливо пояснити, що потрібно дотримуватися черговості етапів і зберігати максимально відкритий, безпосередній, креативний практично дитячий стан розуму у виражені ідей та пристосування їх у втіленні до реальних умов. Слід наголосити, що процес дизайн-мислення - це процес співтворчості і в цьому завжди полягає його результативність, на основі вимоги прокачки техніки генерації та вибору ефективності ідей, якщо підходити до нього з правильними установками й очікуваннями.

Відправною точкою дизайн-мислення є спостереження та аналіз ситуації з фокусом на користувача [2]. В цьому випадку йдеться про розуміння особистості самого користувача та його прихованих потреб [14; 22].

Ключовим у цьому є розвиток емпатії, що означає розпізнавання та розуміння стосунків, почуттів, емоцій, думок, мотивів, інших психічних станів і особистісних рис інших людей [2; 3; 7]. Це вникання в потреби особистості дозволяє розпізнати нові можливості та перспективи у вирішенні проблеми [13]. Отримана інформація використовується для створення потреб так званих осіб, які показують типового користувача та його психологічні характеристики, дії та потреби, сприяє комплексному розумінню проблеми. Це цілісне, комплексне розуміння включає фактори навколишнього середовища, відносини, передумови, тенденції та потреби користувачів [8].

Українська вчена В. Іванова у своїх дослідженнях теж наголошує на тому, що основою дизайн-мислення є емпатія та здатність формувати в уявленні схематичні образи, що сприяє виявленню певних закономірностей та генеруванню ідей, які ґрунтуються на емоційному і функціональному наповненню. «Дизайн-мислення здійснюється через процес накопичення ідей, нестереотипне мислення, прийняття ризикованих рішень на ранніх стадіях проектування, усунення страху зазнати невдачі, глибоке розуміння споживачів (їхніх цілей, поведінки та схильностей), тестування ідей для швидкого отримання відгуків від споживачів, зміну сприйняття цінності продукту. Центром інтересу дизайн-мислення є, головним чином, потреби людини та винахідливість» [9].

Дослідники емоцій на переживання та реакції інших, для опису широкого кола досвіду, як правило, визначають емпатію як здатність відчувати емоції інших людей разом із здатністю уявляти, що хтось інший може думати чи відчувати [15].

Звертаючи увагу на переваги емпатії А. Ткаченко та Д. Плинокос зазначають, що вона допомагає будувати і відновлювати стосунки, даючи змогу нашим близьким чи оточенню почуватися у безпеці, довірі, прийнятті, розумінні і любові, а через співпереживання ми отримуємо навички кращої регуляції власних емоцій, що особливо корисно і має значення, коли ми самі перебуваємо у стресових обставинах. Це зумовлює ще одну властивість емпатії - вона сприяє розвитку більш здорової і осмисленої поведінки [20]. Слід усвідомлювати, що емпатія - це розуміння емоційного стану людини та набуття для неї статусу опори, а не злиття і зліплення з іншою людиною.

Оскільки однією з ключових складових дизайн мислення є людиноорієнтований дизайн (Human-centered design) то в його основі лежить фокус на користувачів, їхні потреби, проблеми та вимоги. Це теж забезпечує принципи емпатії.

Для майбутніх вчителів початкової школи особливо важливо у своїй роботі, і не тільки, розвиток потреби емпатії - це здатності розуміти і відчувати почуття іншої людини, у їхньому випадку, молодшого школяра та у відповідності до цього здійснювати свою педагогічну діяльність, вдосконалюючи вміння творчо підходити до вирішення питань, систематизації та правильної обробки інформації. Потрібно відкинути боязнь, що про нас подумають інші, зосередившись на тому, що насправді важливо для нас. Тому, на початку роботи, студентам важко відчути потреби своїх «клієнтів» і не просто використати емпатійну силу дизайн-мислення.

У процесі впровадження дизайн-мислення студенти тільки тоді зможуть досягти успіху коли зможуть чітко розуміти і усвідомити чого хочуть досягти у процесі роботи, на що повинні орієнтуватися, визначити для себе первинні та вторинні цілі, що дозволить впорядковувати думки і у процесі роботи не пропустити нічого важливого. Дизайн-мислення допоможе їм розкрити дитячу креативність, а на основі креативності кожен зможе розкрити свою індивідуальність і створить дорослу конкурентну перевагу, яку неможливо буде скопіювати.

Підхід до проблеми, яка розглядається, повинен бути з різних аспектів. У цьому випадку найефективніше працювати у команді, бо різний рівень володіння знаннями з даного питання, різний досвід, різне бачення однієї й тієї самої проблеми дає змогу більш креативно і комплексно підійти до розгляду і вирішення питання.

Одним з основних напрямів розвитку методології дизайн-мислення - це вміння «включити» просту, безпосередню «дитячу» креативність: як це бути допитливим і чутливим до проблем інших людей, вміти помічати маленькі цікаві дрібниці життя та не боятися ставити дитячі запитання «Чому?», «Навіщо?», «Як це буде ***?», «А, що це нам дасть?», «До якого результату це приведе?». Не потрібно боятися гратися з думками, вмикати асоціативне мислення та генерувати смішні, абсурдні на перший погляд ідеї, пробувати щось нове з думкою «А що отримаємо, якщо...?». Студентам потрібно навчитися грати з прототипами майбутніх рішень і помилятися, щоб постійно, виходячи на новий рівень, вчитися, вдосконалюватися.

Слід не забувати, що процес дизайн-мислення творчий, процес генерації та реалізації ідей, є ітераційним: ми генеруємо ідеї та відразу тестуємо їх.

Робота, хоч індивідуальна, хоч командна, вимагає відповідального ставлення до свого завдання. Тому, визначення кола завдань, рамок відповідальності буде залежати як від спрямування здобувачів на це, так і від самих здобувачів, і від рівня самих завдань, які перед ними ставитимуться, пробуджуючи в студентах зацікавленість, ентузіазм, креативність та винахідливість.

З цього можна бачити, що не дивлячись на надану самостійність у створенні відповідного продукту, сам процес підготовки, проведення роботи, отримання результату і його апробація повинні бути керованим процесом у якому всі залучені і зацікавлені повинні працювати на чітко визначений результат, який дасть змогу вирішити конкретно визначене завдання максимально креативно з врахуванням інтересів всіх сторін. Керівником може виступати викладач або лідер групи.

Майбутні вчителі початкової школи використовуючи методологію дизайн-мислення повинні розуміти, що у більшості вона базується на hard skills навичках, ґрунтовних знаннях щодо особливостей педагогічної діяльності, які їм необхідні для виконання роботи і повинна забезпечувати узагальнене й опосередковане відображення професійної реальності, адекватне висунення і вирішення професійних задач [1, с. 90]. Отримані soft skills навички застосування дизайн-мислення, серед яких: критичне мислення, яке надає можливість критично оцінити ситуацію та перевірити інформацію; вміння працювати в команді; комунікація, як вміння спілкуватися та доносити власні думки; креативність - допоможуть покращити результати діяльності; дозволять глибше проаналізувати проблему і швидше, креативніше знайти адекватне рішення виконання практичних професійних завдань. В цьому випадку дизайн-мислення відіграє важливу роль для швидшого зрозуміння і проведення аналізу проблеми, креативне підлаштування її під конкретні умови раціонального вирішення або реалізації запропонованого проекту з врахуванням педагогічної доцільності.

Навичок, які набудуть випускники педагогічних закладів у процесі засвоєння методології дизаин-мислення, безліч - це, наприклад, логічне мислення, креативність, врахування у своїи роботі емпатії, увага до деталеи та управління проектами, використання інтерактивних технологіи, які є бажаними для будь-якого роботодавця незалежно від того, працює випускник у сфері дизайну чи ні, викладає дизайн в школах чи ні.



Висновки

Використання дизайн-мислення у освіті є новим перспективним напрямом дослідження для вітчизняних науковців і фахівців педагогічної галузі, який заслуговує на увагу, ураховуючи позитивний досвід його використання у інших галузях серед провідних компаній і навчальних закладів світової спільноти. Однак, дискусійним залишається питання щодо застосування цього підходу з урахуванням його характерних рис, переваг і недоліків з визначенням меж педагогічних і психологічних досліджень.

Студенти, майбутні вчителі початкової школи, у процесі навчання можуть отримувати безліч hard skills навичок з дизайн-мислення, які необхідні їм для виконання навчальної роботи та можуть бути використані у майбутній професійній діяльності. Крім того вони засвоюють soft skills навички застосування дизайн-мислення, які виконують додаткові функції, що допоможуть: поліпшити результати професійної діяльності; глибше проаналізувати проблему і швидше, креативніше прийняти/знайти рішення виконання завдання. В цьому випадку дизайн-мислення відіграє важливу роль для швидшого зрозуміння і проведення аналізу проблеми, креативне підлаштування її під конкретні умови раціонального вирішення або реалізації запропонованого проекту.

У перспективі, ефективність і результативність процесу дизайн- мислення та його окремих методів у початковій школі слід додатково перевірити за допомогою емпіричних досліджень враховуючи ступені міждисциплінарності. Окремих досліджень потребують індивідуальні особливості, які впливають на застосування дизайн-мислення.



Література

1. Бойченко В.В. Особливості формування педагогічного мислення майбутніх учителів: методологія дизайн-мислення. Науковий часопис НПУ імені М. П. Д^рагоманова. Серія 16: Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики. - 2017. - Вип. 29. - С. 88-92.

2. Brown, T. (2008), “Design thinking”ЃCHarvard Business Review, Vol. 86 No. 6, 2008. pp. 84-92. [in English].

3. Carlgren, L., Rauth, I. and Elmquist, M. (2016), “Framing design thinking: the concept in idea and enactment”ЃCCreativity and Innovation Management, Vol. 25 No. 1, 2016, pp. 38-57. [in English].

4. Дизайн-мислення: як застосовувати метод на практиці у 2023 році. Beetroot Academy. Блог. Новини.

5. 6.ЗаконУкраїни«Проосвіту».Документ2145-УШЃCчиннийЃCпоточна редакція -- Редакція від 02.07.2023, підстава - 3143-IX.

6. Glen, R., Suciu, C., Baughn, C.C. and Anson, R. (2015), “Teaching design thinking in business schools”ЃCInternational Journal of Management Education, Vol. 13 No. 2, pp. 182-192. [in English].

7. Holloway, M. (2009), “How tangible is your strategy? How design thinking can turn your strategy into reality”ЃCJournal of Business Strategy, Vol. 30 Nos 2/3, pp. 50-56. (Holloway, 2009) [in English].

8. Іванова В. В. Роль дизайн-мислення в освіті. Інтелект XXI. 2019. № 4. С. 93-97.

9. Кремень В.Г. Провідні країни у практику впроваджують лише десять відсотків від усіх наукових проектівЃCале вони забезпечують динамічне зростання економіки! / Г. Кремень // Голос України. 2017. - № 214. - С.10.

10. Лігоненко Л.О. та ін.. Дизайн-менеджмент як новий підхід в управлінні. Іnternаtіоnаl Sdentific Ѓzоита1 «1•t6бо‘Е™s“щИГ&» 2019.

11. Liedtka, J. (2015), “Perspective: linking design thinking with innovation outcomes through cognitive bias reduction”ЃCJournal of Product Innovation Management, Vol. 32 No. 6, pp. 925-938. [in English].

12. Liedtka, J. (2020), “Putting technology in its place: design thinking's social technology at work”, California Management Review, Vol. 62 No. 2, pp. 53-83. [in English].

13. Nagaraj, V., Berente, N., Lyytinen, K. and Gaskin, J. (2020), “Team design thinking, product innovativeness, and the moderating role of problem unfamiliarity”, Journal of Product Innovation Management, Vol. 37 No. 4, 2020, pp. 297-323. [in English].

14. Попова Т. С.ЃCГорват-Янушевська І. І. Емпатія та її роль у взаємодії соціального працівника з клієнтом. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Сер. Соціологія. 2013. Т. 225, Вип. 213. 116-120.

15. Razzouk R. & Shute V. What Is Design Thinking And Why Is It Important? Review of Educational Research. 2012. № 82(3). рр. 330-348.

16. Rodgers P. A. Articulating Design Thinking. Design Studies. (2013) № 34(4). рр. 433^37.

17. Rosch, N., Tiberius, V. and Kraus, S. (2023), "Design thinking for innovation: context factors, process, and outcomes", European Journal of Innovation Management, Vol. 26 No. 7, pp. 160-176. [in English].

18. Ситник Н.І. Методи дослідження клієнтського досвіду в дизайн-мисленні БізнесЃC інновації, менеджмент: проблеми та перспективи: міжнар. наук.-практ. конф.ЃC22 квітня 2021 р. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. С. 104-105.

19. Ткаченко, А.М., Плинокос, Д.Д. Дизайн-мислення, як нова парадигма розвитку стартапу. Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки, 2021, вип. 6(39). С.238-246.

20. Тягур В.М. Впровадження технології дизайн-мислення у підготовку майбутніх учителів початкової школи. Дистанційна освіта в Україні: інноваційні, нормативно- правові, педагогічні аспекти, 1 (2)ЃC 2023. С.406--412.

21. Furue, N. and Washida, Y. (2017), “Scanning and design thinking: organizational roles for innovation”ЃCForesight, Vol. 19 No. 4, pp. 337-353. [in English].

References

1. Boichenko V.V.(2017) Osoblyvosti formuvannia pedahohichnoho myslennia maibutnikh uchyteliv: metodolohiia dyzain-myslennia. [Peculiarities of the formation of pedagogical thinking of future teachers: design-thinking methodology]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 16: Tvorcha osobystist uchytelia: problemy teorii i praktyky. - Vyp. 29, 88-92.

2. Dyzain-myslennia: yak zastosovuvaty metod na praktytsi u 2023 rotsi. [Design thinking: how to apply the method in practice in 2023.] Beetroot Academy. Bloh. Novyny.

3. Design Thinking.

4. Zakon Ukrainy «Pro osvitu». [Law of Ukraine "On Education"] Dokument 2145-VIII, chynnyi, potochna redaktsiia - Redaktsiia vid 02.07.2023, pidstava - 3143-IX.

5. 3. Ivanova, V.V. (2019). Rol' dyzajn-myslennia v osviti [The Role of Design Thinking in Education]. Intelekt xXl - Intellect ХХІ, 4, 93-97.

6. Kremen, V.H. (2017). Providni krainy u praktyku vprovadzhuiut lyshe desiat vidsotkiv vid usikh naukovykh proektiv, ale vony zabezpechuiut dynamichne zrostannia ekonomiky! [Leading countries put into practice only ten percent of all scientific projects, but they ensure dynamic economic growth!] - Holos Ukrainy. № 214,10. [in Ukrainian].

7. Lihonenko, L.O. et. al. (2019). Dyzajn-menedzhment iak novyj pidkhid v upravlinni [DesignManagement as a New Management Approach]. ІПетагіопаї Sdentific ЃzоитаІ “МетаикаЃCЃC

8. 15. Popova, T.S. & Horvat-Yanushevs'ka, I.I. (2013). Empatiia ta ii rol' u vzaiemodii sotsial'noho pratsivnyka z kliientom [Empathy and its role in the interaction of the social worker with the client]. Naukovi pratsi Chornomors'koho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly kompleksu "Kyievo-Mohylians'ka akademiia". Ser. Sotsiolohiia - Scientific works of the Petro Mohyla Black Sea State University of the Kyiv-Mohyla Academy complex. Ser. Sociology, Vol. 225, Issue 213, 116-120.

9. Sytnik N.I. (2021) Metody doslidzhennya kliyent+s'koho dosvidu v dyzayn-myslenni [Methods of CX Research In Design Thinking]. Biznes, innovatsiyi, menedzhment: problemy ta perspektyvy. Mizhnar. Nauk.-Prakt. Konf.: 22 kvitnya 2021 r. Kyiv: KPI im. Ihorya Sikors'koho, рр. 104-105. [in Ukrainian]

10. Tkachenko, A.M., Plynokos, D.D. (2021) Dyzain-myslennia, yak nova paradyhma rozvytku startapu [Design thinking as a new paradigm of startup development]. Tsentralnoukrainskyi naukovyi visnyk. Ekonomichni nauky, vyp. 6(39), 238-246. [in Ukrainian]

11. Tiahur V.M. (2023) Vprovadzhennia tekhnolohii dyzain-myslennia u pidhotovku maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly. Dystantsiina osvita v Ukraini: innovatsiini, normatyvno-pravovi, pedahohichni aspekty, 1 (2), 406-412. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru