Професійна підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва в контексті сучасних викликів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

Професійна підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва в контексті сучасних викликів

Попова Олена Володимирівна доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри освітології та інноваційної педагогіки,

Жуков Василь Павлович доктор філософії, доцент, доцент кафедри музичного мистецтва, координатор з виховної роботи факультету мистецтв

Анотація

Стаття присвячена актуальній проблемі професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва в контексті сучасних викликів. Акцентовано увагу на особливому значенні підготовки майбутніх учителів указаного профілю до інтегрованого навчання учнів згідно з Концепцією «Нова українська школа».

Стверджується, що формування в учнів уявлення про цілісну картину світу сьогодні неможливо без інтеграції як провідної ідеї в реалізації змісту освіти. «Інтеграцію» у музичній освіті авторами розкрито як напрям, який визначає конкретні способи, методи і прийоми досягнення цілісності уроку музичного мистецтва, управління емоційною та інтелектуальною діяльністю учнів у їх єдності, здійснення дієвого взаємозв'язку музичного мистецтва з іншими предметами. Визначаючи суть інтеграційної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва як процесу зближення областей знання, теорії і практики, можна зазначити, що в такому випадку не заперечується предметна система навчання і виховання майбутнього фахівця. На перший план висувається завдання цілісної (комплексної) професійної підготовки студентів - майбутніх учителів музичного мистецтва, насамперед в рамках одного музичного циклу, а потім і між ними, з опорою на знання та вміння, які отримують студенти в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. У свою чергу, інтеграція спрямована на поглиблення взаємозв'язків між дисциплінами, галузями знань, наукових знань з практикою, тим самим забезпечується цілісність освітнього процесу. Внаслідок цього принцип інтеграції є найважливішою умовою всього процесу професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва.

У статті накреслено можливості поглиблення змісту інтеграційної підготовки майбутніх педагогів-музикантів (творчі завдання, вирішення практичних завдань, аналіз конкретних педагогічних ситуацій, проблемні ситуації, рольові ігри, ділові професійно-спрямовані ігри, завдання дослідницького характеру тощо).

Ключові слова: майбутній учитель музичного мистецтва, підготовка, інтеграція, інтегроване навчання, інтегроване заняття, учень.

Abstract

Popova Olena Volodymyrivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Osvitology and Innovative Pedagogy, H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

Zhukov Vasyl Pavlovych PhD of Educational & Pedagogical Sciences, Docent, Docent of the Department of Musical Art, Coordinator of Educational Work of the Faculty of Arts, H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

PROFESSIONAL TRAINING OF A FUTURE MUSICAL TEACHER IN THE CONTEXT OF MODERN CHALLENGES

The article is devoted to the actual problem of professional training of a future musical teacher in the context of modern challenges. Attention is focused on the special importance of preparing future teachers of the specified profile for integrated education of students according to the "New Ukrainian School" concept.

It is asserted that today it is impossible to form an idea of a holistic picture of the world among students without integration as a leading idea in the implementation of the content of education. "Integration" in music education is discovered by the authors as a technology that finds specific ways, methods and techniques to achieve the integrity of the lesson of musical art, managing the emotional and intellectual activity of students in their unity, implementing effective interconnections between musical art and other subjects. Defining the essence of integrative preparation of a future musical art teacher as a process of convergence of branches of knowledge, theory and practice, it can be noted that in this case, the substantive system of training and education of a future specialist is not denied. The task of the integral (complex) professional training of students - future musical art teachers, first of all within one musical cycle, and then between them, is put forward on the foreground, relying on knowledge and skills which are received by students in the course of study of psychological and pedagogical disciplines. In its turn, integration aims to deepen the links between disciplines, branches of knowledge, scientific knowledge and practice, thus ensuring the integrity of the educational process. As a result, the principle of integration is an essential condition for the entire professional training of a future musical art teacher.

The article outlines the possibilities of deepening the content of integrative training of future teachers-musicians (creative tasks, solving practical problems, analysis of specific pedagogical situations, problem-based situations, role play, business professional games, research tasks, etc.).

Keywords: future musical art teacher, training, integration, integrated teaching, integrated lesson, student.

Постановка проблеми

Яскравою характерною рисою минулого століття стало посилення уваги до інтеграційних процесів у сфері економіки, науки і освіти. Пронизуючи всі сфери життєдіяльності людини, формуючи реальності сьогоднішнього дня, інтегративність багато в чому визначає особливості сучасного стилю мислення й сама породжує проблеми, які потребують серйозного осмислення і розв'язання. Головним завданням інтеграції у галузі освіти є не тільки показати сфери дотику кількох навчальних предметів, а крізь їх органічний реальний зв'язок надати учням уявлення про єдність навколишнього світу.

За реалізації Концепції «Нова українська школа» освітянська спільнота отримала творчі модернізаційні виклики, за яких видозмінюється професійна місія педагога. Однією з важливих функцій учителя Нової української школи є забезпечення інтегрованості змісту (внутрішньопредметної і міжпредметної) на основі ключових компетентностей [1; 2]. Повною мірою погоджуємося з В. Сидоренко [3], яка відносить до основних новацій Нової української школи структурування змісту навчання на засадах інтегративного підходу. При цьому багатьма фахівцями з музичної освіти визнається, що мистецька педагогіка є однією з найважливіших галузей цілісної системи наукових знань. Отже, готовність до організації інтегрованого навчання є базовою властивістю особистості вчителя музичного мистецтва. У процесі ситуації професійно- педагогічної підготовки виникає суперечність між стійкими освітніми структурами з глибокими традиціями просвітницького характеру і вимог до навчального процесу, які висуває Нова українська школа (далі - НУШ). Виходячи з цього, перед сучасними закладами вищої освіти постає важливе завдання інтеграційної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва відповідно до сучасних викликів.

Уважаємо, що інноваційне осмислення завдань інтеграційної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва (далі - ММ) до інтегрованого навчання учнів у контексті ідей Нової української школи, подальша модернізація змісту інтегрованих навчальних занять і курсів сприятиме підвищенню ефективності зазначеної підготовки, а в майбутньому успішній реалізації ідей НУШ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження і публікації останніх років дають підстави свідчити про особливу увагу до пошуку шляхів удосконалення процесу професійної підготовки майбутніх учителів ММ (В. Бєлікова [4], Т. Бубряк [5], О. Ільченко [6], О. Рудницька [7], Я. Сверлюк [6] та інші). У працях Л. Масол [8], Л. Пастушенко [9], В. Сидоренко [3], Н. Ткачової [10] та ін. доведено, що однією з найбільш важливих умов підвищення наукового рівня вивчення основ наук та підвищення ефективності всього навчального процесу є дидактична інтеграція знань.

Як свідчить аналіз наукової літератури, проблема підготовки майбутнього вчителя ММ до інтегрованого навчання учнів не знайшла достатнього осмислення в контексті Концепції «Нова українська школа». Так, залишилося поза увагою дослідників уточнення завдань інтеграційної підготовки майбутнього вчителя вказаного профілю в контексті нових викликів; потребує удосконалення навчально-методичного інструментарію її забезпечення.

Мета статті - обґрунтувати особливості професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва у контексті сучасних викликів згідно вимог Нової української школи; визначити можливості поглиблення змісту інтеграційної підготовки майбутніх педагогів-музикантів.

Виклад основного матеріалу

Професійну підготовку майбутніх учителів музичного мистецтва розглядаємо як цілісну динамічну педагогічну системою, що передбачає спеціально організовану, керовану з боку викладачів навчальну діяльність студентів, яка відображає специфіку педагогічної праці, професійних завдань, які необхідно вирішити випускнику педагогічного університету. Така система є єдністю теоретичної, методичної, практичної підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності з розвитком мотиваційно-ціннісного ставлення до неї [11].

Під змістом професійної підготовки ми розуміємо систему знань, умінь і навичок, вимоги до яких відбито у навчальних планах, програмах, нормативних документах. Ця система знаходиться у безпосередній залежності від вимог суспільства до освіти й особистості педагога, від рівня розвитку педагогічної науки і практики, від цілей і завдань музично-естетичного виховання школярів, особливостей музично-педагогічної діяльності у середніх закладах освіти.

Зміст підготовки майбутніх учителів ММ до інтегрованого навчання учнів передбачає оволодіння загальними і спеціальними професійними знаннями й навичками, а також сукупністю професійно-особистісних якостей.

У ракурсі мистецтв музика займає особливе місце завдяки її безпосередньому комплексному впливу на людину. Щоб навчити чути музику і виховати в учня музичну культуру на уроках музичного мистецтва необхідно виходити за межі самої музики: у суміжні види мистецтва, історію, поезію, літературу, життєві ситуації й образи тощо. Тому предмет «музичне мистецтво» доцільно інтегрувати з такими шкільними предметами, як: історія, рідна мова і література, іноземна мова, математика, інформатика, фізична культура та інші. Але найбільш тісний взаємозв'язок виявляється між музикою та образотворчим мистецтвом.

На думку вчених [8; 9; 12 та ін.], у процесі професійної підготовки майбутнього вчителя ММ закріплена тріада «культура - музика - педагогіка», яка відображає соціально-педагогічний досвід інтеграції, характерний для сучасної дійсності.

У музичній освіті [7; 8; 10 та ін.] під терміном «інтеграція» розуміється технологія, яка знаходить конкретні способи, методи і прийоми досягнення цілісності уроку музичного мистецтва, управління емоційною та інтелектуальною діяльністю учнів у їх єдності, здійснення дієвого взаємозв'язку музичного мистецтва з іншими предметами.

Підготовка майбутнього вчителя до інтегрованого навчання має багатокомпонентний характер.

Так, теоретичний компонент зазначеної підготовки передбачає оволодіння майбутніми вчителями знань із [11]:

педагогіки: теоретичних і методичних основ інтегрованого навчання (роль і місце інтеграції в навчанні учнів, у тому числі предметів мистецького циклу; мета, завдання, основні поняття, категорії, принципи, закономірності інтегрованого навчання; знання з теорії і практики організації інтегрованого навчання школярів на уроках та в позакласній роботі);

психології: вікових особливостей учнів (мотиви, потреби, інтереси, розумові процеси) і пов'язаних з цим особливостей проектування власної професійно-педагогічної діяльності в умовах інтегрованого навчання;

методики: способів конструювання змісту інтегрованого навчання типів інтегрованих уроків, особливостей їх організації; діагностики навчальних досягнень учнів.

Практичний компонент підготовки майбутніх учителів до інтегрованого навчання передбачає опанування вмінь, які забезпечують успішність навчання учнів предметів мистецького циклу, до яких нами віднесено [13]:

інтелектуально-логічні (критично аналізувати, зіставляти й порівнювати педагогічні факти та явища, давати їм оцінку, аргументувати своє ставлення до них; визначати логіку і послідовність роботи над проектом; виявляти утруднення, що виникають в учнів під час інтегрованого навчання);

конструктивно-прогностичні (визначати цілі інтегрованого навчання, прогнозувати його результати; передбачати наслідки педагогічних впливів; генерувати ідеї та формулювати гіпотези; складати план дій, проектувати власну діяльність та дії учнів в умовах інтегрованого навчання; виявляти ризики і потенційні утруднення учнів під час інтегрованого навчання);

інформаційно-гностичні (орієнтуватися в інформаційному просторі, самостійно здобувати та опрацьовувати інформацію, необхідну для розв'язання поставленої проблеми, використовувати сучасні інформаційні технології); інтегрований навчання інтеграція освіта

організаційно-комунікативні (забезпечувати умови для інтегрованого навчання; організовувати процеси комунікації у діяльності школярів в умовах інтегрованого навчання; взаємодіяти із суб'єктами освітнього процесу; обирати варіанти комунікативної взаємодії; презентації у різноманітних формах);

навчально-методичні (здійснювати педагогічне проектування інтегрованого навчання; організовувати навчально-пізнавальну діяльність учнів на засадах інтегрованого підходу в навчальний та позанавчальний час у різних формах (індивідуальній, груповій); володіння методами і формами інтегрованого навчання учнів (активізації навчально-пізнавальної діяльності, вербальні, наочні, практичні); здійснювати педагогічну фасилітацію);

рефлексивно-корекційні (здійснювати рефлексивний супровід навчально-пізнавальної діяльності учнів та власної професійної діяльності в умовах інтегрованого навчання; оцінювання результатів діяльності; виявлення допущених помилок і прорахунків, володіння способами їх виправлення; здійснювати педагогічний моніторинг і за його результатами своєчасно вносити корективи у власну діяльність та діяльність учнів).

У процесі дослідження дійшли висновку, що для підготовки майбутнього вчителя до інтегрованого навчання учнів необхідно забезпечити інтеграційність професійної підготовки майбутнього педагога-музиканта.

Визначаючи особливості інтеграційної підготовки майбутнього вчителя ММ як процесу зближення областей знання, теорії і практики, дійшли висновку, що означений напрям професійної підготовки не заперечує предметну систему навчання майбутнього фахівця. На перший план висувається завдання цілісної (комплексної) професійної підготовки студентів - майбутніх учителів ММ, насамперед в рамках одного музичного циклу, а потім і між ними, із опорою на знання та вміння, які отримують здобувачі освіти в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. У свою чергу, інтеграція спрямована на поглиблення взаємозв'язків між дисциплінами, галузями знань, наукових знань з практикою, тим самим забезпечується цілісність освітнього процесу. Звідси, можна говорити про два рівні інтеграційних процесів у процесі підготовки майбутнього вчителя ММ: рівень викладання і рівень навчання.

На рівні викладання педагог має вибудувати концепцію змісту навчального курсу (дисципліни) у контексті майбутньої професійної діяльності студента з урахуванням вимог НУШ. При цьому навчальна діяльність викладача має бути спрямована на отримання здобувачами вищої освіти комплексного (інтегрованого) знання; формування як загальнопедагогічних, так і спеціальних (музичних) умінь, навичок, здібностей.

На рівні навчання відбувається залучення кожного студента в активну пізнавальну діяльність, яка вимагала б застосування як спеціальних (музичних) знань і умінь, так і загальнопедагогічних, а також чіткого усвідомлення, коли, яким чином і для чого ці знання і вміння можуть бути застосовані (в нашому випадку - це необхідність формування готовності до системно-цілісного сприйняття дійсності, до вміння імплиментувати отримані знання в процес інтегрованого навчання, рефлексувати свою діяльність тощо).

Оскільки у професійній діяльності майбутнього вчителя ММ музична і педагогічна складові представлені нерозривно (учитель і музикант), то і процес навчання студентів необхідно будувати на основі інтеграції цих складових.

Майбутньому педагогу-музиканту потрібні теоретичні знання з музичного мистецтва: про музику і музикантів, композиторів, про особливості музичної мови, засоби виразності, музичної форми, а також практичні навички володіння власним голосом і диригентським жестом, які відпрацьовуються у класі вокалу і диригування. Крім того, майбутній учитель ММ повинен володіти грою на музичному інструменті. Усі ці предмети в сукупності «працюють» над становленням професіоналізму майбутнього вчителя ММ. Інтеграція музичних дисциплін, інноваційні технології і прийоми роботи сприяють розвитку професійних компетенцій майбутніх учителів. При проходженні курсу з диригування майбутній учитель ММ, для своєї подальшої педагогічної діяльності, повинен володіти диригентським жестом, умінням організовувати учнів у виконавський колектив і знати методи і прийоми вокально-інструментальної та оркестрово-хорової підготовки.

Із огляду на це, для того щоб підготувати майбутнього фахівця до професійної діяльності, необхідно змоделювати такі умови навчання студента, які були б адекватні реальним умовам НУШ.

Створення педагогічних умов для цілісного, інтегративного характеру підготовки майбутніх фахівців, можливо шляхом теоретичного моделювання взаємозв'язків між компонентами педагогічної системи з подальшим упровадженням у процес навчання.

У зв'язку з цим необхідно застосовувати на заняттях у класі (аудиторії) спеціальних і психолого-педагогічних навчальних дисциплін різноманітні форми і методи проблемного навчання (творчі завдання, вирішення практичних завдань, аналіз конкретних педагогічних ситуацій, проблемні ситуації, рольові ігри, ділові професійно-спрямовані ігри, завдання дослідницького характеру тощо).

Одним із провідних напрямів забезпечення інтеграційної підготовки майбутнього вчителя ММ до інтегрованого навчання учнів уважаємо організацію і проведення інтегрованих занять.

При плануванні потрібен ретельний вибір типу і структури заняття, методів і засобів навчання, а також визначення оптимального навантаження різними видами навчально-пізнавальної діяльності студентів. Підкреслимо, що для інтегрованих навчальних занять (уроків), характерна змішана структура, що є комбінацією лінійної, концентричної і спіральної структур (за І. Підласим [14]). Вона дає можливість маневрувати в процесі організації змісту, викладати окремі його частини різними способами.

Змістові та цілеспрямовані інтегровані заняття вносять у звичну структуру навчання майбутніх учителів ММ новизну і оригінальність, і мають переваги, оскільки:

підвищують мотивацію, формують професійно-пізнавальний інтерес, що сприяє підвищенню рівня готовності студентів до інтегрованого навчання;

сприяють зняттю напруги, перевантаження, стомленості студентів за рахунок переключення їх на різноманітні види діяльності в процесі заняття;

сприяють набуттю досвіду формування цілісної наукової картини світу, розгляду предмета, явища з декількох сторін: теоретичної, практичної, прикладної;

сприяють розвитку мистецьких і методичних умінь і навичок;

дають можливість систематизувати знання;

сприяють розвитку естетичного сприйняття, уяви, уваги, пам'яті, мислення студентів (логічного, художньо-образного, творчого);

володіючи великою інформативною ємністю, сприяють збільшенню темпу виконуваних навчальних операцій;

дозволяють залучити кожного студента в активну роботу під час заняття;

сприяють творчому підходу до виконання навчальних завдань.

Отже, проведення інтегрованих навчальних занять сприяє підвищенню рівня професійної готовності майбутнього вчителя ММ у досліджуваному нами напрямі, оскільки вимагає від нього оволодіння методикою нових технологій освітнього процесу на засадах інтегрованого підходу.

Інтегрований навчальний курс також характеризується блоковим поданням матеріалу, але більш високого порядку.

У сучасній школі інтегровані курси поступово витісняють окремі предмети, тим самим, зменшуючи їх число як обов'язкових, і попереджають перевантаження учнів. Так, наприклад, відомості з історії, природознавства, фізики, хімії, біології, екології, астрономії - синтезовані в інтегрований курс «Навколишній світ».

Зміст навчальних курсів у процесі інтеграційної підготовки майбутнього вчителя ММ може бути різним як з відбору, так і структурування навчального матеріалу та його реалізації у навчальному процесі.

Курс може вибудовуватися на об'єднанні кількох предметів навколо певної стрижневої теми. Пересуваючи тематику знань всередині кожного предмета і домагаючись її збігу за горизонтальною ознакою, можна вийти на зміцнення дидактичних одиниць і об'єднання окремих тем різних навчальних дисциплін в блоки.

У побудові інтегрованого курсу один з предметів є стрижневим. Він задає тему (ідею), навколо якої групується матеріал з інших навчальних предметів. Це дозволяє розглядати предмет з різних сторін, розкривати всі його взаємозв'язки. Можна набагато краще використовувати аналіз, синтез, порівняння, об'єднання. Це дуже важливо для формування світогляду, людинознавчих, екологічних, комунікативних знань і вмінь.

Крім того, правильна і своєчасна заміна одного виду діяльності студентів іншим, розчленованість блоку на фрагменти сприяють зняттю в них перенапруги, перевантаження. Слід підкреслити, що ці фрагменти є не безцільним чергуванням методів і прийомів, не штучним об'єднанням не пов'язаних між собою частин, а гармонійною картинкою, що представляє собою щось ціле, що має ідею, тему, зміст, назву. Провідним поняттям методології такого навчання є цілісність педагогічної системи, співвідношення цілого і складових його частин, а також взаємозалежність частин і зв'язку між ними.

Розглянемо педагогічне забезпечення інтеграційної підготовки майбутніх учителів ММ на заняттях із навчальних дисциплін «Методика викладання музичного мистецтва у ЗЗСО» та «Теоретико-методологічні основи музичної педагогіки».

Для того, щоб успішно реалізувати свої педагогічні навички та вміння майбутнім учителям ММ у майбутній професійно-педагогічній діяльності, необхідні теоретичні знання: методів і прийомів роботи з учнями, форм організації музичної діяльності школярів, типів уроків, сучасних програм для освітніх закладів, які і розкривають указані дисципліни. Але, крім того, потрібні знання з інших галузей (наприклад, із музичної літератури).

Студенти на таких заняттях усвідомлюють, що інтегрований сучасний урок музичного мистецтва, структуру і зміст якого вони вивчають, включає в себе міжпредметні зв 'язки. У процесі його проведення інтегрують між собою предмети естетичного циклу: образотворчого мистецтва і літератури, історії, географії. За допомогою включення різних предметів у навчальний процес реалізуються основні цілі й завдання уроку музичного мистецтва, зокрема формування музичної культури учнів як частини їх загальної духовної культури, розвиток слухацької культури, емоційної чуйності на музику, розвиток музичних і творчих здібностей учнів, виховання інтересу до музики, розвиток творчої активності в усіх доступних учням видах музичної діяльності.

У ході дослідження майбутнім педагогам-музикантам було запропоновано підготувати фрагмент уроку. Під час подачі матеріалу про музичний твір, студенти використовували поетичне слово і репродукцію відомої картини, яку можна зіставити з музичним твором. Наприклад, вивчаючи «Запорізький марш» Є. Адамцевича, шукали порівняння з картиною І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану», подання яких суттєво збагачує музичний образ, народжує асоціації і допомагає емоційного сприйняттю музики.

Знайомлячи уявних учнів із музичним твором, студенти знайомили аудиторію з автором-композитором створеного шедевра. І в цьому знову присутній інтегративний підхід: взаємозв'язок музичного мистецтва з історією та географією в поданні учням біографії і творчої спадщини композитора.

Зауважимо, що зазначений взаємозв'язок мистецтва музики і слова має глибоке історичне коріння, адже художня література, зародившись як усна творчість у формі пісні, епічної оповіді, виступала в тісному зв'язку з музикою.

Увагу студентів звертали на визначення рис, які зближують слово і музику, що визначає доцільність застосування такої спільності на інтегрованих уроках із музичного мистецтва:

Громадський характер: музика і література створюються людьми і для людей.

Збереження наступності (накопичення і передача від покоління до покоління естетичних, моральних, філософських, соціальних цінностей).

Спільність жанрів. Наприклад: «Лісова пісня» Л. Українки і «Пісня без слів» Ф. Мендельсона-Бартольді, «Поема» З. Фібіха і поема «Мойсей» І. Франка, балади Ф. Шопена та балади Т. Шевченка.

Особливо близька музиці віршована мова. При цьому цей зв'язок не тільки духовний, але і матеріальний. Це доводять деякі прийоми структурування тексту: ритмічна організація віршованого рядка, аналогічної метру в музиці; особливості формоутворення: варіювання, періодичність, репризність, циклічність.

Деякі літературні твори мають музичну тематику, наприклад «Музики» Л. Глібова, «Сім струн» Л. Українки, «Valse melancolique» та «Фантазія-експромт» О. Кобилянської.

Здатність музичного мистецтва до образотворчості, барвистої передачі світла і тіні, багатоплановості ріднить музику з живописом. Зразком «музичного живопису» є симфонічна поема «Море» М. Чюрльоніса, «Пори року» А. Вівальді, «Кольорова симфонія» А. Блісса, де кожна з 4-х частин мають колірні назви: «Пурпурова», «Червона», «Блакитна», «Зелена». Однак поряд із загальними рисами музика має свої специфічні особливості, зокрема слідування музики не від загального до конкретного при її сприйнятті, а навпаки. Не від уявлення до почуттів, як, наприклад, у живопису і літературі, а від почуттів до уявлень.

Спрямованість сучасного освітнього процесу на розвиток творчих здібностей учнів, індивідуалізація їх освіти з урахуванням інтересів і схильностей особливої актуальності набувають питання формування в майбутнього вчителя ММ творчого потенціалу. У зв'язку з цим, студентам під час опанування навчальної дисципліни «Методики викладання музичного мистецтва у ЗЗСО» широко пропонували різноманітні творчі завдання. Так, на занятті з теми «Аналіз сучасних освітніх програм», студентам пропонували визначити можливості навчальної інтеграції музики з іншими навчальними предметами. Під час виконання творчих завдань студентам, у разі необхідності, надавали консультативну допомогу.

Також студентам пропонували розробити проект із умовною назвою «Інтегрований урок мистецтва». Вирішення цього завдання передбачалось у груповій формі. На семінарсько-практичному занятті студенти представляли результати своеї роботи з обов'язковою мультимедійною презентаціею.

Висновки

Аналіз положень Концепції «Нова українська школа» дає підстави для актуалізації, інноваційного осмислення та реалізації теоретичних і практичних аспектів проблеми професійної підготовки майбутніх учителів ММ у контексті сучасних викликів. Одним із провідних напрямів професійної підготовки вчителів указаного профілю є її інтеграційність [15].

Формування в учнів уявлення про цілісну картину світу сьогодні неможливо без інтеграції як провідної ідеї в реалізації змісту освіти, що передбачається в Концепції НУШ. З урахуванням вікових особливостей учнів в процесі інтегрованого навчання з'являється можливість показати світ у всьому його різноманітті із залученням різних знань: музики, живопису, літератури, та інших предметів, що сприяє емоційному розвитку зростаючої особистості та формування її творчого мислення, про що повинен мати уявлення кожен майбутній вчитель ММ. Унаслідок цього принцип інтеграції є найважливішою умовою всього процесу професійної підготовки майбутнього вчителя ММ.

Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні значення підготовки майбутніх учителів ММ до інтегрованого навчання учнів у контексті сучасних викликів згідно вимог Нової української школи; у розвитку змістового наповнення форм і методів інтеграційної підготовки майбутніх учителів указаного профілю (інтегровані заняття, інтегровані курси тощо).

Перспективними напрямами подальших досліджень є такі: розробка педагогічних умов ефективності процесу підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до інтегрованого навчання учнів згідно вимог НУШ та подальше розроблення навчально-методичного забезпечення зазначеного процесу.

Література

1. Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи.

2. Нова українська школа : порадник для вчителя / За заг. ред. Бібік Н. М. Київ : ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017, 206 с.

3. Сидоренко В. В. Концептуальні засади Нової української школи: ключові компетентності, ціннісні орієнтири, освітні результати. Методист. № 5.

4. Бєлікова В. В. Професійна підготовка майбутнього спеціаліста мистецького спрямування. Підготовка майбутніх педагогів у контексті стандартизації початкової освіти: матеріали ІІ Всеукраїнської наук.-практ. інтернет-конф. з міжнар. участю. Бердянськ, 2018. С. 212-215.

5. Бубряк Т. Ю. Інтегративний підхід у проектуванні професійної життєдіяльності особистості. Актуальні проблеми психології: зб. наук. пр. Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. Т. VII. Екологічна психологія. Вип. 36. С. 51-58.

6. Ільченко О. О., Сверлюк Я. В. Методологічні проблеми професійної музичної освіти. Рівне : Перспектива, 2004. 200 с.

7. Рудницька О. П.. Педагогіка: загальна та мистецька : навч. посібн. Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2005. 360 с.

8. Масол Л. М. Культурологічні та психолого-педагогічні детермінанти інтеграції змісту дисциплін художньо-естетичного циклу. Науковий вісник Миколаївського державного університету : зб. наук. праць. Педагогічні науки: у 3-х т. Миколаїв : МДУ. 2006. Вип. 12. Т. 3. 262 с.

9. Пастушенко Л. А. Принцип інтеграції у формуванні професійної компетентності учителя музики. Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. Серія «Психологопедагогічні науки». Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2013. № 1. С. 66-71.

10. Ткачова Н. П. Підготовка майбутніх учителів музики до застосування інтегративних технологій навчання у ході педагогічної практики. Учитель мистецьких дисциплін у дискурсі педагогічної майстерності : навч.-метод. посіб. Бердянськ : Берд. держ. пед. ун-т, 2013. С. 308-322.

11. Zhukov V. Preparation of future musical art teachers for integrated teaching. Educational Studios: Theory and Practice : monograph. Prague-Vienna : Premier Publishing, 2018. P.166-173.

12. Ростовський О. Я. Педагогіка музичного сприймання : навч.-метод. посіб. Київ : ІЗМН, 1997. 248 с.

13. Попова О. В., Жуков В. П. Підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до організації інтегрованого навчання учнів : монографія. Харків : ХНПУ імені Г С. Сковороди, 2022. 318 с.

14. Підласий І. П. Практична педагогіка або три технології : інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти. Київ : Видавничий Дім «Слово», 2004. 616 с.

15. Katerynych, P. (2023). Diverse News For Young Minds: Scandinavian Perspectives. Obraz, 2023. Vol.1 (41). P. 77-88.

References

1. Nova ukrainska shkola: kontseptualni zasady reformuvannia serednoi shkoly [The new ukrainian school: conceptual foundations for high school reform]. (n.d.).

2. Bibik, N.M. (2017). Nova ukrainska shkola: poradnyk dlia vchytelia [The New Ukrainian School: A Teacher Advisor]. Kyiv: Pleiades [in Ukrainian].

3. Sidorenko, V.V. Kontseptualni zasady Novoi ukrainskoi shkoly: kluchovi kompetentnosti, tsinnisni orientyry, osvitni rezultaty [Conceptual foundations of the new ukrainian school: key competences, value orientations, educational results]. Metodyst - Methodist, 5.

4. Belikova, V.V. (2018). Profesiina pidhotovka maibutnoho spetsialista mystetskoho spriamuvannia [Professional training of the future specialist of art direction]. Pidhotovka maibutnikh pedahohiv u konteksti standartyzatsii pochatkovoi osvity - Preparation of Future Teachers in the Context of Standardization of Primary Education: proceedings of the 2nd All Ukrainian Science-Pract. internet conf, from the international participation, (pp. 212-215). Berdiansk.

5. Bubriak, T.Yu. (2014). Intehratyvnyi pidkhid u proektuvanni profesiinoi zhyttiediialnosti osobystosti [An integrative approach in designing the professional life of an individual]. Aktualni problemy psykholohii - Actual Problems of Psychology (Issue. 36, Vol. 7), (pp. 51-58). Zhytomyr: I. Franko ZHDU [in Ukrainian].

6. Ilchenko, O.O., & Sverlyuk, Y.V. (2004). Metodolohichni problemy profesinoi muzychnoi osvity [Methodological Problems of Professional Music Education]. Rivne: Perspective [in Ukrainian].

7. Rudnitskaia, O.P. (2005). Pedahohika: zahalna ta mystetska [Pedagogy: General and Artistic]. Ternopil: Bogdan [in Ukrainian].

8. Masol, L.M. (2006). Kulturolohichni ta psykholoho-pedahohichni determinanty intehratsii zmistu dystsyplin khudozhno-estetychnoho tsyklu [Cultural and psychological- pedagogical determinants of integration of content of disciplines of artistic and aesthetic cycle]. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho derzhavnoho universytetu - Scientific Bulletin of Mykolaiv State University (Issue. 12, Vol. 3). Nikolaev: MSU [in Ukrainian].

9. Pastushenko, L.A. (2013). Pryntsyp intehratsii u formuvanni profesiynoyi kompetentnosti uchytelya muzyky [Principle of integration in formation of professional competence of music teacher]. Naukovi zapysky Nizhynskoho derzhavnoho universytetu - Scientific Notes of Nizhyn State University, 1, (pp. 66-71). Nizhin: M. Gogol NDU [in Ukrainian].

10. Tkachova, N.P. (2013). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv muzyky do zastosuvannia intehratyvnykh tekhnolohii navchannia u khodi pedahohichnoi praktyky [Preparation of future music teachers for the application of integrative learning technologies in the course of pedagogical practice]. Uchytel mystetskikh dystsyplin u dyskursi pedahohichnoi maisternosti - Teacher of Artistic Disciplines in the Discourse of Pedagogical Skill. (pp. 308-322). Berdiansk: BerdSPU. [in Ukrainian].

11. Zhukov V. Preparation of future musical art teachers for integrated teaching. Educational Studios: Theory and Practice : monograph. Prague-Vienna : Premier Publishing, 2018. P.166-173.

12. Rostovskii, A.Y. (1997). Pedahohika muzychnoho spriimannia [Pedagogy of Musical Perception]. Kyiv: IZMN [in Ukrainian].

13. Popova, O.V., & Zhukov, V.P. (2022). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva do orhanizatsii intehrovanoho navchannia uchniv [Preparation of future music teachers for the organization of integrated education of students]. Kharkiv: H.S. Skovoroda KhNPU, [in Ukrainian].

14. Podlasyi, I.P. (2004). Praktychnapedahohika abo try tekhnolohii [PracticalPedagogy or Three Technologies]. Kyiv: Slovo [in Ukrainian].

15. Katerynych, P. (2023). Diverse News For Young Minds: Scandinavian Perspectives. Obraz, 2023. Vol. 1 (41). P. 77-88.

Размещено на Allbest.ru