Методичні засади впровадження нестандартних підходів на заняттях математики у вищих військових навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методичні засади впровадження нестандартних підходів на заняттях математики у вищих військових навчальних закладах

Аксьонова Олена Михайлівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фундаментальних наук, Військова академія (м. Одеса)

Кузіна Юлія Василівна кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри фундаментальних наук, Військова академія (м. Одеса)

Анотація

Еволюція освітнього процесу не дозволяє педагогу бути консервативним, йому потрібно постійно навчатися, вивчати передовий досвід викладання, розбиратися в тонкощах і нюансах технологічних можливостей, бути готовим до розробки нових підходів до навчання та впровадження їх в освітній процес.

Традиційні, класичні підходи навчання математики в вищих військових навчальних закладах та нові, нестандартні і нетрадиційні підходи мають багато спільних рис, зокрема орієнтування на розвиток особистості здобувача, на розвиток його здібностей, враховуючи індивідуальні особливості розвитку, надання системних знань, відпрацювання практичних навичок, навчання через різні види діяльності (предметної, розумової, індивідуальної, колективної тощо).

Сучасні нестандартні підходи відрізняються використанням нових методів та форм навчання математики, використанням можливостей ІКТ для підвищення зацікавленості здобувачів, для покращення наочності математичних об'єктів та явищ, для можливості швидкого оцінювання рівня засвоєння навчального матеріалу засобами електронного або комп'ютерного тестування з метою індивідуалізації та диференціації подальшого навчання.

Варто зауважити, що нестандартні підходи вимагають від педагога високого рівня володіння комп'ютерними технологіями та потребують більше часу на підготовку до занять.

Наведені у статті приклади нестандартних підходів та технологій навчання математики, застосовані в комплексі, надають можливість педагогу конструювати нові, цікаві для здобувачів та ефективні заняття, оперативно оцінювати рівень засвоєння навчального матеріалу; провести диференціацію навчання шляхом організації навчання здобувачів у власному темпі, розвинути інформаційно-комунікативну компетентність, навчити самоорганізації.

Ключові слова: освітній процес, підходи до викладання математики, військовий заклад, методичні засади.

Abstract

Aksonova Olena Mykhailivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Basic Sciences, Military Academy (Odesa)

Kuzina Yulia Vasilivna Candidate of Physical and Mathematical Sciences, Associate Professor of the Department of Basic Sciences, Military Academy (Odesa)

METHODOLOGICAL PRINCIPLES OF IMPLEMENTATION OF NON-STANDARD APPROACHES IN MATHEMATICS CLASSES IN HIGHER MILITARY EDUCATIONAL INSTITUTIONS

The evolution of the educational process does not allow the teacher to be conservative, he needs to constantly learn, study the best teaching experience, understand the intricacies and nuances of technological possibilities, be ready to develop new approaches to learning and their implementation in the educational process. Traditional, classic approaches to teaching mathematics in higher military educational institutions and new, non-standard and non-traditional approaches have many common features, in particular, focusing on the development of the learner's personality, on the development of his abilities, taking into account individual peculiarities of development, providing systemic knowledge, practicing practical skills, learning through different types of activity (subject, mental, individual, collective, etc.). Modern non-standard approaches are distinguished by the use of new methods and forms of teaching mathematics, the use of ICT opportunities to increase the interest of students, to improve the visibility of mathematical objects and phenomena, to enable a quick assessment of the level of mastery of educational material by means of electronic or computer testing for the purpose of individualization and differentiation further education. It is worth noting that nonstandard approaches require the teacher to have a high level of mastery of computer technologies and require more time to prepare for classes. The examples of nonstandard approaches and technologies of teaching mathematics given in the article, applied in a complex, provide an opportunity for the teacher to design new, interesting and effective classes for students, to quickly assess the level of learning the learning material; to differentiate training by organizing the training of students at their own pace, to develop informational and communicative competence, to teach self-organization.

Keywords: educational process, approaches to teaching mathematics, military institution, methodical principles.

Постановка проблеми

Зміни в житті та навколишньому середовищі постійно ставлять сучасного педагога перед викликом. Обставини потребують навичок швидкої адаптації, впровадження інноваційних методів і технологій, змін в освітньому процесі. Деякі речі, які ще 20 років тому здавалися недосяжним майбутнім, як то телеуроки, використання засобів відеозв'язку та онлайн-конференцій для проведення занять, тепер міцно закріпилися в нашому житті. За таких обставин було б нерозумним гаяти час і намагатися протистояти цим змінам. Навпаки, є сенс в тому, щоб використовувати ці зміни та тенденції на користь педагога і здобувачів, наприклад, запровадити використання ІКТ на заняттях та під час виконання самостійної роботи для економії часу при розв'язанні деяких завдань, або для покращення наочності при викладанні нового теоретичного матеріалу. Еволюція освітнього процесу не дозволяє педагогу бути консервативним, йому потрібно постійно навчатися, вивчати передовий досвід викладання, розбиратися в тонкощах і нюансах технологічних можливостей, бути готовим до розробки нових підходів до навчання та впровадження їх в освітній процес.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Згідно з навчальною програмою з математики, педагог може самостійно обирати форми, методи та засоби викладання математики відповідно до рівня знань його здобувачів, до їхнього ставлення до предмету з метою зацікавити їх, стимулювати їхню пізнавальну діяльність [6].

Проблеми використання нестандартних підходів і освітніх технологій вивчалися в роботах О. О. Гриб'юк, Т. М. Клименко, В. І. Лозової, З. П. Остапович, С. А. Ракова, Л. Б. Репенко [1; 2; 3; 4].

Якщо звернутися до класичної літератури з методики викладання математики, в ній описані такі підходи: діяльнісний, системний, комплексний та особистісно-орієнтований підходи.

При застосуванні діяльнісного підходу до навчання виходять із того, що людина здатна виявляти властивості навколишнього світу та знаходити зв'язки між його елементами внаслідок та в процесі різноманітних видів діяльності (розумової, предметної, індивідуальної, колективної тощо.).

У освітній діяльності, як і в будь-якій іншій, розрізняють три компоненти:

1) мотиви і освітні задачі;

2) освітні дії;

3) дії контролю й оцінювання знань здобувачів.

Освітню діяльність не може бути зведено тільки до одного з цих компонентів. Адже повноцінна навчальна діяльність передбачає єдність та взаємопроникнення цих компонентів. Щоб мотивувати здобувачів до навчання, потрібно виховувати в них певне ставлення до знань, в такому випадку набуті знання й уміння отримають для них особистісний сенс, стануть їх надбанням.

Варто враховувати, що для здобувачів є характерним усвідомлення лише того, що виступає прямим предметом і метою його діяльності. Внаслідок цього знання і уміння, зокрема з математики, будуть свідомо засвоєні лише тоді, коли здобувач отримав інформацію про істотні властивості реального світу із виконаної діяльності та отриманих результатів, наприклад, про просторові та кількісні його форми.

Виклад основного матеріалу

Під час організації навчання математики застосування діяльнісного підходу вимагає, щоб під час опанування освітнього матеріалу здобувач здійснив таку послідовність пізнавальних дій: сприйняття освітнього матеріалу, усвідомлення його, запам'ятовування, застосування знань в практичній діяльності. Отже, є необхідними такі кроки: повторення, поглиблення та міцне засвоєння освітніх відомостей.

Назва системний підхід походить від терміну «система» (грец. - утворення, складання) - множина елементів, що перебувають у зв'язках одне з одним і утворюють певну цілісність, єдність [3]. Можна виокремити матеріальні системи та абстрактні. Матеріальні системи бувають живими (наприклад, найпростіші біологічні системи, популяції, екосистеми, організми тощо) та системами неорганічної природи (хімічні, фізичні геологічні системи тощо). У свою чергу абстрактні системи - це наукові знання з певної галузі, поняття, теорії або гіпотези, зокрема і знання про системи: лінгвістичні, логічні, формалізовані тощо. Дослідження різноманітних систем здійснюється в сучасній науці засобами системного підходу, що поєднує спеціальні теорії систем у кібернетиці, системному аналізі, системотехніці та інших галузях.

Яскравими прикладами абстрактних систем є математична наука і загальний курс математики.

У педагогіці та, зокрема, методиці навчання математики використання системного підходу передбачає розкриття цілісності об'єктів навчання, визначення типів зв'язків між ними з метою об'єднання їх в єдину теоретичну характеристику. Будь-яку пізнавальну та навчальну діяльність можна уявляти як систему, її компонентами будуть здобувач або той, хто навчається (суб'єкт пізнання), самий процес навчання або пізнання, продукт пізнання (знання і уміння), мета пізнання та умови пізнавальної діяльності.

Системними знаннями називають такі, що формуються в свідомості здобувачів в наступній послідовності: наукові поняття - основні теоретичні положення - наслідки - застосування. Таким чином вибудовуються і математичні знання. Здобувачі потребують не тільки фактичних знань математичної теорії, крім того їм необхідні методологічні відомості про основні елементи знань, структурні зв'язки між цими елементами (правилами, алгоритмами, теоремами, аксіомами та іншими математичними поняттями) та способами застосування і діяльності (уміннями, навичками). У цьому випадку елементами знань можна вважати самостійні знання, тобто такі, що перетворюються на об'єкт навчання, або виступають в якості засобу розв'язання теоретичних або практичних задач [3].

Особистісно-орієнтований підхід ставить за мету максимальний розвиток особистості кожного здобувача, зважаючи на його схильності та вподобання. Останнім часом у багатьох розвинених країнах світу здійснюється реформа освітньої системи. Однією з ключових змін є наголос на інтелектуальний потенціал нації, на розвиток творчої особистості.

Вирішення проблеми розвитку інтелекту здобувачів вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ) певною мірою забезпечувалося психологічними теоріями навчання, відповідними дидактичними і психологічними принципами та технологіями навчання, методичними системами, що опрацьовували методисти з педагогами-новаторами.

Математика має широкі можливості щодо інтелектуального розвитку здобувачів і впливу на особистість, тому цій проблемі приділялась і приділяється нині велика увага.

Розвиток інтелекту - це лише один бік проблеми розвитку особистості. Традиційне навчання математики більшою мірою було зорієнтовано на розвиток логічного мислення і меншою - на розвиток особистісного потенціалу здобувачів. За таких обставин стає очевидним, що під час навчання математики розвиток вищенаведених функцій є більш складним і важливим, ніж розвиток уяви, логічного мислення, уміння розв'язувати задачі та доводити математичні твердження.

У класичній методичній літературі [6] також описано дослідницький підхід. При застосуванні цього підходу використовують групу проблемних (або продуктивних) методів навчання: проблемний, евристичний, пошуковий і дослідницький. Сутність цих методів полягає в освітній діяльності, яка спрямована на самостійне отримання теоретичних і практичних способів дій, на встановлення закономірностей та взаємозв'язків із застосуванням наукових методів пізнання, внаслідок якої створюються оптимальні умови для реалізації потенційних можливостей кожного здобувача. Основна відмінність цього методу - вимушеність здобувачів самостійно не тільки розв'язувати проблему, а й в початковому її формулюванні.

Дослідницький метод полягає в тому, що педагогу потрібно організувати освітній процес таким чином, щоб в ході дослідження здобувачі по можливості більшою мірою самостійно, без допомоги педагога, але під його наглядом, здійснювали пошукову і творчу діяльність з розв'язання проблем, задач і проблемних ситуацій.

Етапи процесу дослідження:

• спостереження та вивчення фактів;

• постановка проблеми;

• висунення гіпотез;

• складання плану;

• реалізація плану;

• опис розв'язку проблеми та його обґрунтування;

• перевірка розв'язків;

• практичні висновки про можливості застосування отриманої навчальної інформації.

При використанні дослідницьких методів під час навчання математики варто враховувати індивідуальні схильності до здійснення дослідницької діяльності у різних здобувачів. Ці особливості можна спостерігати у різноманітності прояв аналітичного мислення, особливостей запам'ятовування інформації, спостережливості, уваги, пам'яті тощо. Такі риси притаманні особистісно-орієнтованому підходу до навчання, що також має позитивний вплив на формування особистості здобувача [6].

В основу побудови змісту та організації процесу навчання математики покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання предмета є сформовані певні компетентності, зокрема математична компетентність (уміння встановлювати відношення між об'єктами довкілля, будувати моделі реальних об'єктів, розв'язувати задачі, усвідомлювати значення математики для життя в суспільстві тощо); основні компетентності в природничих науках і технологіях (виокремлення проблем, що виникають в оточенні та які можливо розв'язати математичними методами, навички побудови і дослідження математичної моделі природних явищ, складання інфографіки людського впливу на довкілля тощо); інформаційно-цифрова компетентність (уміння складати алгоритм розв'язання задачі, діяти за алгоритмом, відшукувати інформацію, перевіряти її достовірність, використовувати ІКТ при розв'язанні задач, створенні графіків та діаграм) [2]. При цьому компетентність охоплює знання, навички, досвід для ефективної діяльності в предметній галузі.

Інноваційний підхід у вивченні математики зазвичай передбачає використання інформаційних технологій під час проведення занять. Педагогу варто пропонувати на занятті використовувати комп'ютер не для того, щоб просто розв'язати задачу, а з метою використання певних програм, наприклад, скориставшись математичними пакетами, або розв'язати задачу із застосуванням свого досвіду та навичок, наприклад, забезпечити візуалізацію математичних даних певними засобами на вибір здобувача. У такому руслі комп'ютеризація освітнього процесу створює умови для творчого розвитку здобувачів, для пошуку та генерації нових ідей, відходячи від традиційного навчання.

Використання ІКТ в навчальному процесі допомагає:

*збільшитизацікавленість здобувачів в навчанні шляхом

урізноманітнення форм роботи та завдань;

*покращити наочність навчання та візуалізацію освітнього матеріалу;

*користуватися пошуковими системами в Інтернет для пошуку освітнього матеріалу та цікавих фактів;

*проводити індивідуалізацію та диференціацію навчання за рахунок створення завдань різного рівня та різної складності, розрахованих на різний темп роботи;

• стимулювати творчу діяльність здобувачів (можливе використання методу проектів, створення презентацій та публікацій).

При використанні ІКТ на заняттях математики перед педагогом постає вимога наявності у нього певних знань, умінь та навичок роботи з комп'ютером та програмними засобами.

Виділяють такі напрями застосування ІКТ при вивченні математики:

• освітні програми;

• програми-тренажери;

• програми-тести;

• програми для створення моделей процесів та явищ;

• програми-ігри, в яких використано принцип гейміфікації освітнього процесу.

Також доцільним є використання у освітнього процесі електронних підручників - освітніх програм, в яких окрім теоретичних відомостей, представлених у вигляді тексту, аудіо або відеозаписів, наведено і приклади розв'язання практичних завдань та/або завдання для самостійного виконання [2].

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що традиційні, класичні підходи навчання математики в ВВНЗ та нові, нестандартні і нетрадиційні підходи мають багато спільних рис, зокрема орієнтування на розвиток особистості здобувача, на розвиток його здібностей, враховуючи індивідуальні особливості розвитку, надання системних знань, відпрацювання практичних навичок, навчання через різні види діяльності (предметної, розумової, індивідуальної, колективної та ін.). Сучасні нестандартні підходи відрізняються використанням нових методів та форм навчання математики, використанням можливостей ІКТ для підвищення зацікавленості здобувачів, для покращення наочності математичних об'єктів та явищ, для можливості швидкого оцінювання рівня засвоєння навчального матеріалу засобами електронного або комп'ютерного тестування з метою індивідуалізації та диференціації подальшого навчання. Варто зауважити, що нестандартні підходи вимагають від педагога високого рівня володіння комп'ютерними технологіями та потребують більше часу на підготовку до занять.

У методичних рекомендаціях підкреслюється, що освітні програми укладено на компетентісній основі, наголошено на тому, що важливим є формування практичних навичок, необхідних в реальному житті, а не опрацювання великого обсягу теоретичного матеріалу. Аналізуючи «Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018», запропоновано при викладанні математики приділяти більше уваги розв'язанню задач практичного змісту, або завдань, що спрямовані на знаходження або виокремлення математичних проблем в довкіллі, на застосування вивчених способів розв'язання задач та математичних формул для досягнення особистих життєвих цілей та потреб [5].

Отже, враховуючи рекомендації МОН, а також для досягнення поставлених цілей потрібно поступово відходити від традиційної структури заняття та брати курс на особистісно-орієнтований освітній процес із застосуванням діяльнісного підходу, дослідницького підходу тощо.

Характерні ознаки технології навчання математики з точки зору діяльнісного підходу:

- технологія навчання математики є особистісно-орієнтованою;

- при переході до нових технологій навчання математики простежується відмова від традиційної структури заняття, змінюються сполучення форм і видів навчальної діяльності - фронтальної, групової, індивідуальної;

- здійснюються як мінімум три види контролю - вхідний, поточний (тематичний) і підсумковий;

- все частіше використовуються тестові контрольні роботи та рейтингові шкали оцінки.

Зупинимося детальніше на деяких сучасних нестандартних методах та технологіях навчання математики в ВВНЗ, які в ході дослідження були обрані для застосування в педагогічному експерименті.

Застосування ІКТ для моніторингу результатів навчальної діяльності здобувачів. Тестування вже стало звичною для нас формою контролю, оскільки ЗНО та проходить саме в форматі тестування, багато навчальних підручників та посібників пропонують самостійні та контрольні роботи в формі тестів.

Структуру тесту можна охарактеризувати так:

1) правила роботи з тестом;

2) сукупність завдань тесту;

3) опис властивостей, вимірюваних тестом;

4) шкала вимірювання властивостей;

5) метод обчислення оцінки.

З початку використання система тестувань зазнала змін, але зараз можна побачити, що комп'ютерне або електронне тестування перетворилося на велику галузь, інструменти та методи якої широко використовуються в різних видах людської діяльності і зокрема в освіті. За допомогою тестів успішності дізнаються про рівень засвоєння навчального матеріалу.

Тести, також і комп'ютерні, можуть містити різні типи питань, а саме:

- довільний тип - відповідь на запитання вводиться з клавіатури;

- послідовний тип питання - використовується для запитань про послідовність виконання операцій або порядок розташування певних елементів;

- вибірковий тип питання - має на увазі вибір декількох правильних відповідей із наведених;

- альтернативний тип - передбачає готову відповідь в тексті питання, залишається вказати, правильна ця відповідь чи ні («Так» чи «Ні»);

- в залежності від кожної комп'ютерної реалізації можуть додаватися інші види запитань.

Використання математичного пакету GeoGebra на заняттях математики. За умови використання досягнень ІКТ в освітньому процесі можна, використовуючи пошуково-дослідницький підхід, перетворити здобувача із споживача готових знань до відкривача знань, дослідника.

Засоби комп'ютерної реалізації пакету GeoGebra дозволяють зробити можливою демонстрацію, візуалізацію певних властивостей, закономірностей математичних об'єктів або моделей об'єктів, швидко створювати графіки функцій, рівнянь, математичних та фізичних процесів, діаграми тощо.

Створені графічні об'єкти а також формули, або навіть інтерактивні заняття можна зберігати та використовувати згодом, в подальшій діяльності. За бажанням педагог може використовувати створені графіки, рисунки та моделі для друку плакатів, карток завдань самостійних або контрольних робіт тощо.

Методичні особливості GeoGebra такі:

1) цей програмний засіб можна використовувати під час проведення занять незважаючи на потужність та встановлені операційні системи комп'ютерів, адже з GeoGebra можна працювати онлайн, використовуючи браузер, крім того, можна використовувати вдома навіть за умови відсутності комп'ютера, оскільки розроблено окремий мобільний додаток GeoGebra;

2) підвищується запам'ятовуваність освітнього матеріалу завдяки покращенню наочності;

3) з'являється можливість впровадження експерименту та дослідження на заняттях математики;

4) збільшення мотивації здобувачів за рахунок надання творчих завдань та застосування проектної роботи.

Технологія «Перевернутий клас». Педагогам добре відомо, що здобувачі засвоюють навчальний матеріал із різною швидкістю, працюють у різному темпі, деякі здобувачі потребують додаткових пояснень, під час яких решта здобувачів нудьгують; коли здобувач хворіє або з певної причини пропускає заняття, також потрібно повертатися до пояснень. Два американських педагоги хімії Аарон Семс та Джонатан Бергманн винайшли спосіб, у який педагог може принаймні частково вирішити цю проблему [7]. Для цього педагог детально розписує пояснення теоретичного матеріалу теми, а може, й принципи розв'язання деяких практичних завдань цієї теми, і знімає невелике за тривалістю навчальне відео, перегляд якого пропонується здобувачам у якості домашнього завдання перед вивченням цієї теми.

Згодом систему «Перевернутий клас» зацікавлені педагоги адаптували для навчання інших предметів, зокрема і математики.

При використанні звичайної структури заняття пояснення теоретичного матеріалу надається під час уроку, зазвичай один раз, деяким здобувачам цього недостатньо, дещо здобувач може просто забути з часом. При цьому в якості домашнього завдання пропонуються практичні завдання, які можуть викликати труднощі при самостійному розв'язанні.

При використанні технології «Перевернутий клас» на домашнє завдання виноситься перегляд навчального відео з теми наступного уроку, яке здобувачі переглядають у зручний для них час, потрібну кількість разів, з можливістю переглянути окремі моменти, поставити на паузу, записати запитання, які у них виникли тощо. Коли здобувачі приходять на заняття, у них ця інформація вже «перетравлювалася» деякий час, вона не є для них новою, вони готові опрацьовувати практичні завдання з цієї теми, можлива диференціація здобувачів і окремі завдання для різних груп здобувачів; за рахунок економії часу на розгляд теоретичного матеріалу з'являється додатковий час для розв'язання практичних завдань.

Можливі такі випадки, коли здобувачі задають запитання стосовно переглянутого відео, на які педагог відповідає і додатково пояснює матеріал. Якщо запитань до відео багато, педагогу потрібно замислитися: як змінити навчальне відео, що додати, щоб запитань було менше? Дуже важливо забезпечити здобувачам доступ до попередніх відео також, щоб вони мали змогу передивитися їх за потреби. Звичайно, буде зручним використовувати для цього систему управління навчанням (Learning Management System), реалізовану засобами Google Classroom, Moodle тощо.

Застосування технології Web-квест на заняттях математики. Під час викладання математики, педагог постійно перебуває в пошуках ефективних форм викладання навчального матеріалу, які, до того ж, дозволять розвинути творчу особистість здобувачів та збільшить рівень зацікавленості навчанням. Наразі під час розвитку ключових компетенцій постає задача навчити здобувачів самоосвіті протягом життя, що включає такі навички, як пошук необхідної інформації, критичне оцінювання та перевірка достовірності цієї інформації, здатність робити висновки, узагальнення на підставі опрацьованого матеріалу, творчо використовувати результати навчання.

За таких обставин доцільне використання проектного методу навчання, оскільки він складається з багатьох етапів, які повторюють життєві процеси, зокрема прийняття рішень та критичне мислення, цей метод дозволяє здобувачу пройти шлях від творчої думки до готового продукту. В час повсюдного поширення мережі Інтернет цей метод був доповнений можливістю пошуку необхідної інформації, як теоретичної, так і навчальних відео, що демонструють деякі етапи проектної діяльності. Навчальні проекти можуть бути різноманітними за темою, за змістом роботи, за оформленням готового результату, але одне залишається незмінним - вони неодмінно викликають інтерес здобувачів, пробуджують в них творчий початок. Таким чином з'явився новий вид студентської діяльності, який отримав назву «Web-квест».

Цю технологію більшість педагогів використовує таким шляхом:

1) за описаними завданнями квесту здобувач рухається до цілі, розшукуючи потрібну для розв'язань інформацію в мережі Інтернет, при цьому немає обмежень щодо сайтів, якими він може користуватися;

2) або педагог створює сайт, організує сукупність логічно пов'язаних веб-сторінок, якими рухається здобувач; при цьому він рухається в потрібному напрямку, якщо дає правильні відповіді на завдання квесту, інакше може потрапляти в глухий кут, що змушує його повертатися на попередній крок.

Організовуючи роботу здобувачів над веб-квестами, педагог реалізує таку мету:

• кожен здобувач залучається до активної пізнавальної діяльності;

• у здобувачів розвивається інтерес до предмета, творчі здібності та нахили; відбувається формування навичок досліджування, уміння самостійно працювати з літературою і Інтернет-ресурсами; розширюється кругозір;

• відбувається виховання толерантності, особистої відповідальності за виконання своїх обов'язків.

Варто відзначити, що Web-квест може бути розрахований на різний час виконання завдань. Він може бути запланований та створений таким чином, щоб здобувачі могли впоратися за одне заняття, а може бути розрахований на поступове виконання етапів впродовж тижня; отже, педагог, в залежності від поставленої мети, може варіювати тривалість квесту.

Web-квест, за допомогою ресурсів Інтернету з інтегруванням їх в процес навчання, розвиває такі компетенції, як: використання інформаційних технологій з метою розв'язання фахових задач; самонавчання і самоорганізація; робота в команді; уміння знаходити не один, а множину способів розв'язання проблемної ситуації.

Висновки

Вищенаведені приклади нестандартних підходів та технологій навчання математики, застосовані в комплексі, надають можливість педагогу конструювати нові, цікаві для здобувачів та ефективні заняття, оперативно оцінювати рівень засвоєння навчального матеріалу; провести диференціацію навчання шляхом організації навчання здобувачів у власному темпі, розвинути ІК компетентність, навчити самоорганізації.

Література

навчання математики вищий військовий навчальний заклад

1. Аніщенко В., Разумейко Н. Формування професійної компетентності офіцерів сектору безпеки та оборони України на основі використання інтерактивних методів навчання. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка 2022. Вип. 18. Т. 174. С.98-103.

2. Брескіна Л. В., Журавльова О. О. Досвід використання системи комп'ютерної математики у навчанні інформатики в старшій школі. Адаптивні технології управління навчанням: матеріали V Міжнар. наук.-практ. конференції ATL-2019 (23-25 жовтн. 2019 р., м. Одеса). Одеса, 2019. С. 91-94.

3. Вітченко А. О., Осьодло В. І. Розвиток системи вищої військової освіти України в контексті сучасних трансформаційних змін. Наука і оборона, 2019. № 2. С. 44-50.

4. Гузик Н. М., Ліщинська Х. І. Роль інтерактивного навчання в процесі підготовки військових фахівців. Наукові записки Серія: Педагогічні науки. 2020. Вип. 191. С. 62-65. Режим доступу : https://doi.org/10.36550/2415-7988-2020-1-191-62-65.

5. Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 / кол. авт. : М. Мазорчук (осн. автор), Т. Вакуленко, В. Терещенко, Г. Бичко, К. Шумова, С. Раков, В. Горох та ін. ; Український центр оцінювання якості освіти. Київ : УЦОЯО, 2019. 439 с. Режим доступу : https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/PISA_2018_Report_UKR.pdf

6. Тарасенкова Н. А. Організація навчання математики у старшій профільній школі: монографія / Н. А. Тарасенкова, І. А. Акуленко, І. В. Лов'янова, З. О. Сердюк; за ред. Н. А. Тарасенкової. Черкаси: Видавець ФОП Гордієнко, 2017. 216 с. Режим доступу : http://eprints.cdu.edu.Ua/884/1/monogr.pdf

7. Bergmann J., Sams A. Flip Your Classroom. Reach Every Student in Every Class Every Day. ASCD, ISTE, 2012. Режим доступу: https://www.rcboe.org/cms/lib/ga01903614/ centricity/domain/15451/flip_your_classroom.pdf

References

1. Arnshhenko, V., Razumejko, N. (2022). Formuvannja profesynof kompetentnosti oficeriv sektoru bezpeki ta oboroni Ukrarni na osnovі vikoristannja rnteraktivnih metodw navchannja [Formation of professional competence of officers of the security and defense sector of Ukraine based on the use of interactive training methods]. Vіsnik Nadonal'nogo umversitetu «Chernigivs'kij kolegrnm» ішєпі T.G. Shevchenka - Bulletin of the Chernihiv Collegium National University named after T.G. Shevchenko, 18, 174, 98-103 [in Ukrainian].

2. Breskrna, L. V., Zhuravl'ova, O. O. (2019). Dosvіd vikoristannja sistemi komp'juternof matematiki u navchanrn rnformatiki v starshy shkoh [The experience of using the computer mathematics system in teaching informatics in high school]. Proceedings from: V Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia «Adaptivm tehnologii upravlmnja navchannjam» - The Fifth International Scientific and Practical Conference «Adaptive learning management technologies». (pp. 91-94). Odesa [in Ukrainian].

3. Vitchenko, A. O., Os'odlo, V. І. (2019). Rozvitok sistemi vishho'i' vys'kovof osviti Ukrarni v konteksti suchasnih transformacynih zmrn [Development of the higher military education system of Ukraine in the context of modern transformational changes]. Nauka і oborona - Science and Defense, 2, 44-50 [in Ukrainian].

4. Guzik, N. M., Lіshhins'ka, H. І. (2020). Rol' іnteraktivnogo navchannja v procesі pіdgotovki vys'kovih faWvcw [The role of interactive training in the process of training military specialists]. Naukovi zapiski Ser/ja: Pedagog/chiu nauki - Scientific notes Series: Pedagogical sciences, 191, 62-65. Retrieved from https://doi.org/10.36550/2415-7988-2020-1-191-62-65 [in Ukrainian].

5. Mazorchuk, M. , Vakulenko, T. , Tereshhenko, V. , Bichko, G. , Shumova, K. , Rakov, S. , Goroh, V. (2019). National'ny zvd za rezul'tatami mizhnarodnogo dosUdzhennja jakosti osvdi PISA-2018 [National report on the results of the international study of the quality of education PISA-2018]. Kit'v: UCOJaO Retrieved from https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/ PISA_2018_Report_UKR.pdf [in Ukrainian].

6. Tarasenkova, N. A. (2017). Organizacija navchannja matematiki u starshy profil'ny shkoh [Organization of mathematics education in a senior specialized school]. Cherkasi: Vidavec' FOP Gordієnko. Retrieved from http://eprints.cdu.edu.ua/884/1/monogr.pdf [in Ukrainian].

7. Bergmann J., Sams A. Flip Your Classroom. Reach Every Student in Every Class Every Day. ASCD, ISTE, 2012. www.rcboe.org Retrieved from https://www.rcboe.org/cms/lib/ ga01903614/centricity/domain/15451/flip_your_classroom.pdf [in English].

Размещено на Allbest.ru