Розвиток післядипломної освіти керівних педагогічних кадрів України у 70-80-х роках ХХ століття

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти»

Кафедра педагогіки й менеджменту освіти

Розвиток післядипломної освіти керівних педагогічних кадрів України у 70-80-х роках ХХ століття

Кузьменко В.В., д.п.н., професор

Анотація

У статті здійснено ретроспективний аналіз розвитку післядипломної освіти керівників закладів загальної середньої освіти в Україні у 70-80-х роках ХХ століття. На основі використання педагогічного досвіду та з урахуванням теорії педагогічних систем представлено характерні особливості післядипломної педагогічної освіти директорів шкіл України в 70-80-х роках ХХ століття як системного утворення; визначено специфіку та особливості організації професійного розвитку керівних педагогічних кадрів.

Наголошено увагу на системному характері післядипломної педагогічної освіти керівників закладів освіти, що наразі є необхідною умовою сучасного професійного розвитку керівників закладів загальної середньої освіти в системі післядипломної освіти. З'ясовані позитивні аспекти педагогічного досвіду підвищення кваліфікації керівних педагогічних кадрів закладів освіти в період 70-80-х років ХХ століття, які можуть бути взяті до уваги при модернізації сучасної післядипломної педагогічної освіти керівників закладів загальної середньої освіти. Наголошено на негативних тенденціях підвищення кваліфікації директорів шкіл в окреслений період.

З'ясовано що трансформаційні процеси, що відбуваються в системі підвищення кваліфікації керівників закладів загальної середньої освіти мають відбуватись на ґрунтовних науково-теоретичних і практичних розробках. з'ясовано, що у професійній діяльності директора школи в досліджуваний період велике значення відігравала науково-теоретична новизна, психологічна та педагогічна підготовка, удосконалення управлінських знань, вмінь та практичних навичок, передовий педагогічний досвід

Ключові слова: післядипломна освіта, післядипломна педагогічна освіта, керівні педагогічні кадри, директори шкіл, 70-80-і роки ХХ століття.

Annotation

The development of the system of postgraduate pedagogical education of the leading pedagogical staff of educational institutions in Ukraine in the 70s and 80s of the 20th century

Kuzmenko V.V., Dr Ped. Sci., Professor, Head of the Department of Pedagogy and Management of Education, Communal Higher Educational Establishment Kherson Academy of Continuing Education of Kherson Regional Council

In today's conditions, in order to be competitive on the labour market, every specialist must constantly update their professional knowledge. An important role in the continuous improvement of the professional level of the head of a general secondary education institution is played by postgraduate pedagogical education.

The modernization of postgraduate education should take into account the previous pedagogical experience of the functioning of the system of improving the professional development of school principals, its positive experience.

A retrospective analysis of the development of postgraduate education of heads of general secondary education institutions in Ukraine in the 70s and 80s of the 20th century has been provided.

Based on the use of pedagogical experience, the characteristic features of postgraduate pedagogical education of school principals in Ukraine in the 70s and 80s of the 20th century as a systemic education have been represented; the specifics and features of the organization of professional development of leading pedagogical staff have been defined.

The systematic character of postgraduate pedagogical education of heads of educational institutions has been emphasized, which is currently a necessary condition for the modern professional development of school principals in the postgraduate education system.

The positive aspects of the pedagogical experience of improving the qualifications of the leading pedagogical staff of educational institutions in the period of the 70s and 80s of the 20th century, which can be taken into account when modernizing postgraduate pedagogical education of school heads of general secondary education institutions, have been clarified. The negative trends in advanced training of school principals in the outlined period have also been emphasized.

It has been found that the innovative activity, psychological and pedagogical training, improvement of managerial knowledge and practical skills and advanced pedagogical experience of managers played a significant role in the professional activity of the school principals during the researched period.

Keywords: postgraduate education, postgraduate pedagogical education, school principals (school heads), leading pedagogical staff, the 70s and 80s of the 20th century.

Постановка проблеми

В умовах сьогодення для кожної людини важливою необхідністю є постійне оновлення необхідних для життя знань, що пов'язано з стрімкими інноваційним змінами у всіх сферах суспільства. У таких умовах аби бути конкурентоспроможним на ринку праці кожен фахівець має постійно оновлювати свої фахові компетентності в системі післядипломної освіти, яка відповідала б його запитам. Педагогічні працівники є активними учасниками суспільних відносин і від їх професійного розвитку залежить якість освіти молодого покоління, що є вирішальним для успішного розвитку України. Виходячи з цього українські педагоги, зокрема і керівники закладів загальної середньої освіти, мають постійно вдосконалювати та розвивати власний професійний рівень відповідно до найсучасніших вимог суспільства. Важливу роль у постійному вдосконаленні професійного рівня директора школи відіграє післядипломна педагогічна освіта. Вона є тією суспільною системою, що має сприяти розвитку професійних компетентностей директора школи через запровадження нових інформаційно-комунікаційних технологій, модернізованих та удосконалених форм та освітніх методів.

Модернізація сучасної післядипломної освіти має враховувати попередній педагогічний досвід функціонування системи підвищення кваліфікації керівників освітніх установ, його позитивні риси та можливі негативні наслідки. В цьому сенсі виникає необхідність в проведені історичного аналізу періодів найбільш активного та екстенсивного розвитку післядипломної педагогічної освіти керівників закладів загальної середньої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Історичні особливості функціонування та розвитку післядипломної освіти педагогічних працівників були предметом наукових досліджень О. Дубасенюк, І. Жорова, І. Зязюн, М. Кириченко, Н. Клокар, С. Крисюк, А. Кузьмінський, В. Майборода, Н. Ничкало, В. Олійник, Н. Протасова, Л. Сігаєва, Т. Сорочан, Н. Чепурна та ін.

Мета статті. Здійснити ретроспективний аналіз розвитку післядипломної освіти керівних педагогічних кадрів України у 70-80-х роках ХХ століття.

Виклад основного матеріалу

Учасники VII Міжнародної конференції з освіти дорослих (CONFINTEA VII) яка відбулась під егідою ЮНЕСКО в червні 2022, в місті Марракеш, Марокко, в черговий раз підкреслили провідну роль професіоналізму педагогічних працівників в формування грамотності населення та заявили про необхідність розробки політики та стратегії для їх постійного професійного розвитку [1].

Нормативно-правове забезпечення функціонування та розвитку системи освіти дорослих та її складової післядипломної педагогічної освіти в Україні регулюється законами України: «Про освіту» (2017), «Про повну загальну середню освіту» (2020), «Про вищу освіту» (2014), «Про професійний розвиток працівників» (2012), «Про наукову і науково-технічну діяльність» (2015), Порядком підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №800, «Методичними рекомендації для професійного розвитку науково-педагогічних працівників», що затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 04 грудня 2020 року №1504 тощо.

Проаналізувавши законодавчі джерела можемо стверджувати про нормативно закріплений обов'язок кожного педагогічного працівника, зокрема і керівника закладу освіти підвищувати рівень своєї кваліфікації. Зазначений обов'язок значною мірою пов'язаний з необхідністю періодичного проходження атестації. Так, відповідно до професійного стандарту керівника (директора) закладу загальної середньої освіти керівник зобов'язаний раз на 5 років проходити атестацію на відповідність займаній посаді, умовою проходження якої є обов'язкове підвищення кваліфікації [2].

Такий підхід недостатньо відповідає меті післядипломної педагогічної освіти яка на нашу думку, насамперед, має задовольняти власні (індивідуальні) потреби педагогічного працівника у особистісному і професійному зростанні та, як результат, забезпечувати освітні заклади кваліфікованими педагогічними кадрами з високим рівнем професійних компетентностей, теоретичних фахових знань, практичного досвіду і навичок, здатних ефективно виконувати свої професійні обов'язки.

Стає зрозуміло, що для підвищення ефективності післядипломної педагогічної освіти з підготовки високопрофесійного керівника закладу загальної середньої освіти необхідно здійснити її реформування. Погоджуємось з думкою С. Штангей, що для вдалої модернізації, результатом якої стане підвищення якості післядипломної освіти, необхідно враховувати позитивний та негативний досвід, що дозволить з'ясувати закономірності та характерні особливості розвитку системи післядипломної освіти [3].

На підставі аналізу наукових досліджень в галузі історії післядипломної педагогічної освіти можемо відзначити, що більшість науковців вважають періодом створення її цілісної системи період 70-80 роки ХХ століття. Так С. Крисюк вважає цей періодом екстенсивного розвитку системи післядипломної педагогічної освіти [4].

Л. Шинкаренко зазначає, що в цей період запроваджено періодичність підвищення кваліфікації педагогічних, зокрема і керівних педагогічних кадрів, посилено науково-методичне забезпечення підвищення кваліфікації керівників шкіл. Виходячи з чого подальше удосконалення післядипломної педагогічної освіти в Україні має будуватись на врахуванні досвіду цього періоду [5]. післядипломний педагогічний управлінський освіта україна

В 70-80-х роках ХХ століття в Україні відбувається перехід післядипломної педагогічної освіти від епізодичної до планової форми підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Визначальне значення для цього процесу мало прийняття в квітні 1967 року наказу міністра освіти УРСР №80 «Про підготовку та перепідготовку педагогічних кадрів у зв'язку з переходом на новий навчальний план і програми», яким передбачалось протягом 1967-1971 років проходження підвищення кваліфікації всіх педагогічний працівників республіки [6].

Проводячи дослідження науково-методичних засад розвитку системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників України Н. Чепурна описує структуру післядипломної педагогічної освіти початку 70-х років ХХ ст., яка складалась на її думку: Центральний інститут удосконалення вчителів, обласні інститути удосконалення вчителів (обл. ІУВ) та районних і міських методичних кабінетів [7].

Відповідно до архівних джерел, в яких містяться звіти обласних інститутів удосконалення вчителів за 70-80-і роки ХХ століття можна стверджувати про існування різноманіття форм курсової підготовки педагогів в цей період. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників цього періоду відбувалось на двотижневих, місячних, постійно діючих очно-заочних курсах, короткотермінових і постійно діючих семінарах, курсах резерву директорів шкіл тощо. Зазначені форми підвищення кваліфікації охоплювали всі категорії керівних педагогічних кадрів: директори та заступники директорів середніх шкіл, директори та заступники восьмирічних шкіл, директори заочних шкіл, директори шкіл інтернатів, директори шкіл працюючої та сільської молоді тощо [8, с.12].

Важливим етапом для розвитку післядипломної педагогічної освіти педагогічних кадрів стало посилення ролі Центрального інституту вдосконалення вчителів Міністерства освіти УРСР. Прийняття в 1973 році «Положення про Центральний інститут вдосконалення вчителів Міністерства освіти УРСР» яким фактично визначено його статус провідного навчально- методичного центру підвищення кваліфікації педагогічних працівників, формування педагогічного досвіду узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду педагогічних працівників та керівних педагогічних кадрів. Серед головних завдань, що ставились перед ЦІУВ можна відзначити проведення психолого-педагогічних досліджень проблем підвищення кваліфікації. Як визначалось у положенні ЦІУВ працює в тісній взаємодії з науково дослідними інститутами педагогіки та психології інститутами академії наук УРСР, педагогічними інститутами тощо [9]. Зазначене вказує на звернення значної уваги з боку педагогічної спільноти на необхідність наукового обґрунтування форм, змісту та методів професійного розвитку педагогічних працівників, зокрема і керівних педагогічних кадрів.

Як свідчать архівні джерела підвищення кваліфікації керівників шкіл відбувалось на основі навчальних планів і програм, що розроблялись Центральним інститутом підвищення кваліфікації вчителів та затверджувались Міністерством освіти УРСР. Курсова підготовки директорів шкіл з досвідом роботи понад 5 років, що проводилась на місячних курсах включала в себе психолого-педагогічний, соціально-політичний та управлінський компоненти. Для керівників з досвідом роботи менше 5 років пропонувалось використовувати дворічні очно-заочні курси загальною кількістю 300 академічних годин з розширенням змістовної компоненти дисциплінами філософського напрямку [10, с.40-41].

Підвищення кваліфікації керівників шкіл на курсах в цей період проводилась по уніфікованим навчальним планам, для чого застосовувались такі форми навчальної роботи як лекції, семінари, практики тощо. Окрім традиційних форм навчальної роботи в обов'язковому порядку кожен слухач виконував письмову роботу, а за результатами походження курсів слухачі складали відповідні заліки. Заліки приймались у формі виступів на семінарах з найбільш актуальних питань, проводились індивідуальні та групові співбесіди. Увага приділялась також і докурсовій підготовці майбутніх слухачів. Так через районні методичні кабінети слухачам доручалось написання рефератів з досвіду роботи за підготовленою тематикою [11, с.10-11].

В період 70-80-х років ХХ століття увага курсів підвищення кваліфікації керівників шкіл приділялась проведенню педагогічної практики, в ході якої вивчався передовий педагогічний досвід. Проходження слухачами практики допомагало директорам набути практичного досвіду та відпрацювати практичні навички з застосування отриманих теоретичних знань. Разом з переліченими методами професійного розвитку керівних педагогічних кадрів проводяться педагогічні конференції на яких керівники шкіл обмінювались досвідом управління закладом освіти.

Однак не можна не відмітити факт надмірної політизованості курсової підготовки педагогічних працівників в цілому та керівних педагогічних кадрів зокрема, що було пов'язано з тим, що директори шкіл в радянські часи вважались провідниками партійної політики. До змісту кожного курсу підвищення кваліфікації керівників шкіл в обов'язковому порядку включався компонент ідейно-політичного та партійного спрямування.

Аналіз матеріалів архівних джерел допоміг з'ясувати і низку проблемних питань, що виникали перед системою післядипломної педагогічної освіти директорів шкіл у досліджуваному періоді. Серед яких: попри обов'язкове проходження педагогічної практики все ж таки спостерігається недостатній зв'язок теорії з практичною роботою управлінця; неврахування запитів слухачів до їх індивідуального професійного розвитку, надмірне ідеологічне та політичне забарвлення тощо.

Характерною особливістю роботи як Центрального інституту удосконалення вчителів так і обласних інститутів підвищення кваліфікації є залучення до проведення лекційних занять видатних вчених того періоду. Зазначені лектори були фахівцями не лише у галузях педагогіки та психології, а і у різних галузях народного господарства. Щодо кадрового забезпечення курсів підвищення кваліфікації директорів шкіл, також можна відмітити тенденції зростання вимог до фахового рівня лекторсько-викладацького складу. До викладання на курсах підвищення кваліфікації директорів шкіл запрошували досвідчених педагогів, з практичним досвідом роботи.

Проведеним дослідженням архівних та літературних джерел з'ясовано, що у професійній діяльності директора школи в досліджуваний період велике значення відігравала науково-теоретична новизна, психологічна та педагогічна підготовка, удосконалення управлінських знань, вмінь та практичних навичок, передовий педагогічний досвід. До напрямків розвитку післядипломної педагогічної освіти 70-80-х років ХХ століття відносимо обов'язковість підвищення кваліфікації директорів шкіл, періодичність, науково-методичне забезпечення, підвищення кваліфікації у міжкурсовий період.

Висновки

Здійснений ретроспективний аналіз архівних джерел та теоретичних досліджень з післядипломної освіти керівних педагогічних кадрів України у період 70-80-х років ХХ століття свідчить про значне зростання уваги з боку держави та наукової спільноти до проблемних питань підвищення кваліфікації директорів шкіл в цей період.

Можемо констатувати, що в зазначеному історичному проміжку накопичено достатній науково- теоретичний досвід перепідготовки керівних педагогічних кадрів. Період 70-80-х років ХХ століття характеризується створенням цілісної системи перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних педагогічних кадрів якими охоплюються всі працівники зазначеної категорії.

Особливості організації функціонування післядипломної освіти директорів шкіл, змістовне наповнення курсової підготовки стали початком потужних трансформаційних змін в післядипломній педагогічній освіті керівників закладів загальної середньої освіти. Однак, зміст післядипломної освіти мав ідейно-політичне забарвлення та партійну заангажованість.

Післядипломна освіта керівників шкіл того часу була більш орієнтована на задоволення потреб держави у забезпеченні системи освіти професійними керівними педагогічними кадрами, та не орієнтувалась на запити педагогів в їх особистісному і професійному розвитку. Звісно, це обумовлюється тим, що 70-80-і роки ХХ століття не відповідають тим демократичним та національним критеріям, що ставляться перед сучасним професійним розвитком керівника школи. Проте дослідження характерних особливостей розвитку післядипломної педагогічної освіти в Україні в цей період дає можливість переглянути та впровадити накопичений позитивний досвід та уникнути негативних тенденцій при модернізації післядипломної освіти керівників закладів загальної середньої освіти на сучасному етапі.

Перспективами подальших наукових розвідок є дослідження наукових та методичних підходів до організації післядипломної освіти керівників шкіл в Україні та країнах Європейського союзу.

Література

1. Confintea VII Seventh International Conference on Adult Education : final report; Adult learning and education for sustainable development: a transformative agenda.

2. Професійний стандарт за професією керівник (директор) закладу загальної середньої освіти.

3. Штангей, С.В. Стандартизація в системі післядипломної педагогічної освіти як проблема педагогіки. ScienceRise. 2015. Т. 6, №5 (11). С. 32-36.

4. Крисюк, С.В. Становлення та розвиток післядипломної освіти педагогічних кадрів в Україні (1917-1995 рр.): автореф. дис. д-р пед. наук спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» К., 1996. 48 с

5. Шинкаренко, Л.І. Тенденції розвитку освіти дорослих в Україні (1946-2007 рр.): автореф. дис. ... канд. пед. наук. Інститут вищої освіти НАПН України. К., 2010. с.22.

6. Про підготовку та перепідготовку педагогічних кадрів у зв'язку з переходом на новий навчальний план і програми», яким передбачалось протягом 1967-1971 років проходження підвищення кваліфікації всіх педагогічний працівників республіки. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України м. Київ (ЦДАВО України). Ф. 166. Оп. 15. Спр. 6427. арк. 96

7. Чепурна, Н.М. Науково-методичні засади розвитку системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників України (1970-2004рр.) автореф. дис. канд. пед. наук .Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України. К., 2005. 23 с.

8. Річний звіт про роботу Івано-Франківського обласного інституту удосконалення вчителів за 1969-1970 навчальний рік. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України м. Київ (ЦДАВО України). Ф. 166. Оп. 15. Спр. 7424. арк.148.

9. Положення про Центральний інститут вдосконалення вчителів Міністерства освіти УРСР. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України м. Київ (ЦДАВО України). Ф. 5139. Оп. 1. Спр. 72. арк.14.

10. Документи про поліпшення роботи з підвищення кваліфікації педагогічних кадрів (доповідні записки, звіти) Центральний державний архів вищих органів влади та управління України м. Київ (ЦДАВО України). Ф. 5139. Оп. 1. Спр. 74. арк.61.

11. Річний звіт про роботу Київського обласного інституту удосконалення вчителів за 1969-1970 навчальний рік Центральний державний архів вищих органів влади та управління України м. Київ (ЦДАВО України). Ф. 166. Оп. 15. Спр. 7426. арк.204.

References

1. Confintea VII Seventh International Conference on Adult Education: final report - Adult learning and education for sustainable development: a transformative agenda.

2. Profesiinyi standart za profesiieiu kerivnyk (dyrektor) zakladu zahalnoi serednoi osvity [Professional standard for the profession of head (school principal) of a general secondary education institution].

3. Shtanhei, S.V. (2015). Standartyzatsiia v systemi pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity yak problema pedahohiky [Standardization in the system of postgraduate pedagogical education as a problem of Pedagogy]. ScienceRise, 6/5 (11), 32-36 [in Ukrainian].

4. Krysiuk, S.V. (1996). Stanovlennia ta rozvytok pisliadyplomnoi osvity pedahohichnykh kadriv v Ukraini (1917-1995) [Formation and development of postgraduate education of teaching staff in Ukraine (1917-1995)]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

5. Shynkarenko, L.I. (2010). Tendentsii rozvytku osvity doroslykh v Ukraini (1946-2007) [Trends in the development of adult education in Ukraine (1946-2007)]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

6. Pro pidhotovku ta perepidhotovku pedahohichnykh kadriv u zviazku z perekhodom na novyi navchalnyi plan i prohramy, yakym peredbachalos protiahom 1967-1971 rokiv prokhodzhennia pidvyshchennia kvalifikatsii vsikh pedahohichnyi pratsivnykiv respubliky [On the training and retraining of teaching staff in connection with the transition to the new curriculum and programs, which provided for advanced training of all teaching staff of the republic during 1967-1971]. (Fund 166. Inventory 15. File 6427. Leaf 96). Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, Kyiv [in Ukrainian].

7. Chepurna, N.M. (2005). Naukovo-metodychni zasady rozvytku systemy pidvyshchennia kvalifikatsii pedahohichnykh pratsivnykiv Ukrainy (1970-2004) [Scientific and methodological principles of development of the system of professional development of pedagogical workers of Ukraine (1970-2004)]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

8. Richnyi zvit pro robotu Ivano-Frankivskoho oblasnoho instytutu udoskonalennia vchyteliv za 1969-1970 navchalnyi rik [Annual report on the work of Ivano-Frankivsk Regional Advanced Training Institute for Teachers for the 1969-1970 academic year]. (Fund 166. Inventory 15. File 7427. Leaf 148). Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, Kyiv [in Ukrainian].

9. Polozhennia pro Tsentralnyi instytut vdoskonalennia vchyteliv Ministerstva osvity URSR [Regulations on Advanced Training Central Institute for Teachers of the Ministry of Education of the Ukrainian SSR]. (Fund 5139. Inventory 1. File 72. Leaf 14). Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, Kyiv [in Ukrainian].

10. Dokumenty pro polipshennia roboty z pidvyshchennia kvalifikatsii pedahohichnykh kadriv (dopovidni zapysky, zvity) [Documents on improving the work of advanced training of teaching staff (memoranda, reports)]. (Fund 5139. Inventory 1. File 74. Leaf 61). Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, Kyiv [in Ukrainian].

11. Richnyi zvit pro robotu Kyivskoho oblasnoho instytutu udoskonalennia vchyteliv za 1969-1970 navchalnyi rik [Annual report on the work of Kyiv Regional Advanced Training Institute for Teachers for the 1969-1970 academic year]. (Fund 166. Inventory 15. File 7426. Leaf204). Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, Kyiv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru