Особливості критичного мислення студентів педагогічних закладів освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Особливості критичного мислення студентів педагогічних закладів освіти

Олійник Наталія Анатоліївна

кандидат педагогічних наук, доцент

доцент кафедри початкової освіти

Клибанівська Тетяна Миколаївна

кандидат психологічних наук, доцент

доцент кафедри психології та соціальної роботи

Анотація

критичний мислення професійний педагог

Проаналізовано специфіку педагогічної освіти, виявлено її основних характеристик та провідних компетенцій, що формуються у майбутніх педагогів. Мета статті - розкриття наукових поглядів на процес розвитку критичного мислення з погляду психології, педагогіки, визначення основних умов розвитку критичного мислення майбутнього педагога у процесі професійної підготовки. У роботі розглянуто якості, властиві людині з розвиненим критичним мисленням, які характерні для майбутніх педагогів: готовність до планування, гнучкість, наполегливість, готовність виправляти помилки, усвідомлення, пошук компромісних рішень.

У статті дається визначення поняття «критичне мислення» та проаналізовано останні дослідження і публікації з цього питання. Схарактеризовано етапи розвитку критичного мислення: виклик, реалізація і рефлексія. Уточнено, що у педагогічній діяльності критичне мислення допомагає долати помилки при розв'язанні проблеми, здійснювати контроль та селективну оцінку будь-якої діяльності. На основі аналізу наукових доробків вчених, які здійснювали аналіз характеристик критичного мислення, виділено такі його етапи: організованість, раціональність, цілеспрямованість, рефлексивність, аналітичність, логічність. Крім цього, при виявленні особливостей критичного мислення студентів педагогічних закладів вищої освіти слід враховувати специфіку педагогічної діяльності, адже для успішного опановування педагогічною професією студенти повинні володіти яскраво вираженим вербальним типом інтелекту, широтою пізнавальних інтересів, ерудованістю, багатим словниковим запасом та вміти правильно його використовувати, точно співвідносити конкретні та абстрактні поняття та мати високорозвинене абстрактне мислення.

Зауважено, що наявність критичного мислення у майбутніх педагогів може позитивно вплинути на розвиток компетенцій соціальної взаємодії завдяки тому, що у його носія зростає прагнення та вміння бути об'єктивним, що позитивно впливає на вирішення педагогічних конфліктів, встановлення адекватних міжособистісних взаємин з колегами та учнями.

Ключові слова: критичне мислення, педагогічні заклади освіти, студенти, майбутні педагоги.

Oliinyk Nataliia Anatolyivna, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Primary Education, Vinnytsia Mykhailo Kotsyubynskyi State Pedagogical University

Klybanivska Tetiana Mykolaivna, Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor of Psychology and Social Work, Vinnytsia State Pedagogical University M. Kotsyubinsky

Features of critical thinking of students of educational institutions

Abstract

The specifics of pedagogical education were analysed, their main characteristics and leading competencies formed in future teachers were revealed. The purpose of the article is to reveal scientific views on the process of developing critical thinking from the point of view of psychology and pedagogy, to determine the basic conditions for the development of critical thinking of a future teacher in the professional process. The work examines the qualities characteristic of a person with developed critical thinking, which are characteristic of future teachers: readiness for planning, flexibility, perseverance, readiness to correct mistakes, awareness, search for compromise solutions.

The article defines the concept of "critical thinking" and analyses the latest research and publications on this issue. The stages of development of critical thinking are characterized: challenge, implementation and reflection. It is clarified that in pedagogical activity, critical thinking helps to overcome errors in problemsolving, control and selective evaluation of any activity. Based on the analysis of the scientific works of scientists who analysed the characteristics of critical thinking, the following stages of critical thinking are distinguished: organization, rationality, purposefulness, reflexivity, analytical ness, logic. In addition, when identifying the features of critical thinking of students of pedagogical institutions of higher education, the specifics of pedagogical activity should be taken into account, because in order to successfully master the teaching profession, students must possess a pronounced verbal type of intelligence, a breadth of cognitive interests, erudition, a rich vocabulary and be able to use it correctly, precisely correlate concrete and abstract concepts and have highly developed abstract thinking.

It was noted that the presence of critical thinking in future teachers can positively affect the development of social interaction competencies due to the fact that its bearer grows the desire and ability to be objective, which positively affects the resolution of pedagogical conflicts, the establishment of adequate interpersonal relationships with colleagues and students.

Keywords: critical thinking, educational institutions, students, future teachers.

Постановка проблеми

Соціально-економічні перетворення, що відбуваються сьогодні у різних сферах суспільства, зумовлюють реформування ринку праці, торкаючись широкого спектра соціально-професійних питань, пов'язаних з розв'язання проблем адаптації випускників закладів вищої освіти до сучасних професійних умов діяльності. Дані реформи істотно впливають на освітній процес педагогічних закладів освіти, висуваючи нові вимоги до якості підготовки майбутніх педагогів. Від майбутніх педагогів сьогодні потрібне нове професійне мислення, висока мобільність, компетентність, толерантність, орієнтація на внутрішньо групову діяльність та ін.

Зазначені вимоги насамперед пов'язані з необхідністю формування та розвитку критичного мислення майбутніх педагогів, що є невід'ємною частиною їхньої професійної компетентності. Тільки при високому рівні сформованості критичного мислення у студентів відкриваються перспективи подальшої професійної діяльності, яка потребує перетворення випускника закладу освіти на самостійного, творчо та критично мислячого суб'єкта діяльності, що володіє вміннями та навичками ділової взаємодії та співробітництва, що проявляється в нестандартному підході до вирішення педагогічних завдань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема значення критичного мислення для майбутньої професійної діяльності стала актуальною за кордоном останні 15-20 років (Е. де Боно, Дж. Дьюї, М. Ліпман, Д. Халперн, Д. Клустер, Р.Х. Джонсон, П. Фрейре, Дж. Стіл, Д. Спіро, К. Мерідіт, Ч. Темпл). Слід відзначити, що саме вища школа покликана формувати критичне мислення в молоді, адже метою сучасної вищої педагогічної освіти є розвиток здібностей прийняття рішень у професійній сфері, критичності у виборі методів розв'язання проблем, самостійність прийняття рішення, застосування новітніх педагогічних інноваційних технологій на практиці, відповідальності за ухвалення рішення. Дослідженнями проблеми розвитку критичного мислення займались у вищої школи Т. Воропай, Л. Драгієва, А. Коржуєв, О. Тягло та ін. До основних характеристик критичного мислення майбутніх спеціалістів відносять вміння:

робити логічні умовиводи, ухвалювати обґрунтовані рішення, давати оцінку отриманій інформації, спрямовуватися на результат, про що засвідчують праці О. Богданова, О. Маринченко, С. Мацак, О. Пометун, М. Смирнова та ін. Освітній процес, побудований на засадах критичного мислення, став основою реформ у високорозвинених країнах Європи. Як відомо, Всесвітній економічний форум у Давосі регулярно наводить перелік актуальних для успішної кар'єри навичок. Слід сказати, що рейтинг критичного мислення помірно зріс: із четвертого місця (навички для 2015 року) до другого місця (навички, які будуть важливими у 2020 році).

Організація освітнього процесу з застосуванням технологій критичного мислення, набуває сьогодні важливого значення і висвітлюється як важливий дидактичний напрям освіти, в якому виокремлюється чіткий пошук постановки проблеми, використання різноманітних інформаційно-аналітичних джерел та посилання на них; дотримання основної теми та її цілей; сприймання та усвідомлене розуміння чужих думок, вміння застосовувати критичне мислення в повсякденному житті (К. Бєляєва, Л. Куземко, І. Хом'як).

Метою нашої статті є - розкриття наукових поглядів на процес розвитку критичного мислення з погляду психології, педагогіки, визначення основних умов розвитку критичного мислення майбутнього педагога у процесі професійної підготовки. Проведений у статті теоретично-методичний аналіз не є досконалий і містить певні обмеження, оскільки висвітлено дослідження науковців, які, на думку автора, є найактуальнішими у ракурсі визначення критичного мислення майбутніх педагогів. Проте розглянуті праці науковців не висвітлюють повною мірою результати досліджуваної проблематики.

Методи та процедура дослідження. Досягнення мети передбачало застосування методів теоретичного вивчення науково-педагогічної літератури (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація підходів науковців) стосовно висвітлення особливостей критичного мислення студентів, майбутніх педагогів.

Виклад основного матеріалу

Студентський вік - це період найактивнішого розвитку моральних і естетичних почуттів, становлення та стабілізації характеру і, що особливо важливо, оволодіння повним комплексом соціальних ролей дорослої людини: цивільних, соціальних, професійних та інших. Перетворення мотивації, усієї системи ціннісних орієнтацій, з одного боку, інтенсивне формування спеціальних здібностей у зв'язку з професіоналізацією - з інший, виділяють цей вік як період становлення характеру та інтелекту. У цей період відбувається вибір професії - «різновиди суспільно необхідної, постійно виконуваної діяльності на основі набутих знань, навичок, умінь, особистих якостей», відповідно, вибір професії не є тільки особистісно, а й соціально важливим кроком [5, с. 91].

Разом з тим, залежно від специфіки професійної підготовки визначається пріоритетний напрям розвитку студента як особистості та професіонала. Очевидно, що в системі професійного навчання необхідно приділяти більше уваги проблемі інтеграції особистісних та професійних якостей майбутніх фахівців як основи процесу формування професійної ідентичності. В результаті має відбутися складання адекватної самооцінки, образу Я у професії, а також саморозвиток студентом найбільш значущих для нього особистісних та професійних якостей як суб'єкта освітньої та професійної діяльності. [11, с. 479]. Таким чином, розвиток особистості студента, майбутнього фахівця - це складний процес, який вимагає організації, планування та створення необхідних умов для формування знань, умінь та навичок та найголовніше, вірного їх поєднання. Період навчання у ЗВО - це період саморозвитку таких якостей як самостійність, вміння працювати в колективі, враховуючи та поважаючи чужу точку зору чи думки, критичність до одержуваної інформації, уміння обдуманого прийняття рішення. Всі ці якості необхідні для професійного та особистісного зростання студента та є компонентами критичного мислення.

У своїх працях О. Пометун стверджує, що критичне мислення проявляється у всіх сферах життєдіяльності людини, а саме в освітній, професійній, науковій та соціальних сферах. Відомий американський вчений Дайана Халперн розкриває якості, властиві людині з розвиненим критичним мисленням, які на нашу думку мають бути також у майбутніх педагогів:

Готовність до планування. Ідея готовності планування полягає у виробленні певної послідовності у своїх думках. А отже, і в роботі.

Гнучкість. Гнучкість розуму виявляється у готовності сприймати нові ідеї, змінювати свою точку зору, обдумано приймати рішення.

Наполегливість. Головний чинник успішного виконання роботи - це прояв завзятості, попри складності та невдачі, навіть на початковому етапі.

Готовність виправляти помилки. Критично вдумлива особистість вміє визнавати свої помилки, виправляти їх та робити відповідні висновки.

Усвідомлення. Є найважливішою якістю розвиненої особистості, що передбачає спостереження за собою, за своїми думками, чітке розуміння власних дій.

Пошук компромісних рішень. Включає пошук такого рішення, яке б задовольняло інтереси інших людей. Пошук компромісу - найважливіша комунікативна якість критичної розвиненої особистості [10, c. 125].

Формування та розвиток мислення майбутніх фахівців здійснюється в рамках фахової професійної освіти у вищих та середніх професійних навчальних закладах на основі специфічних характеристик їхньої майбутньої професії. У кожній із професій можна виділити вид мислення, який є провідним у практичній діяльності фахівця (педагогічне мислення, економічне мислення, екологічне мислення, технічне мислення та ін.). Природно, що рівень розвитку конкретного професійного мислення значно впливає на якість професійної діяльності фахівця. Але на жаль, після завершення навчання не всі випускники ЗВО мають достатній рівень розвитку критичного мислення. У зв'язку з цим виникає необхідність цілеспрямованого формування та розвитку професійного виду мислення в педагогічних закладах освіти.

Виходячи з вищезазначеного, слід зробити висновки про те, що підвищення ефективності професійної підготовки студентів тісно пов'язане з розвитком критичного мислення та умов його саморозвитку. Зміни, що відбуваються у світі, торкаються і професійної діяльності майбутніх педагогів. Велике значення у педагогічній діяльності має критичне мислення педагога, адже воно допомагає здійснювати процеси долати помилку при розв'язанні проблем, здійснювати контроль та селективну оцінку будь-якої діяльності. При цьому воно виконує оцінну функцію стосовно мислення (Д. Халперн), яка реалізується за допомогою критеріїв або інтелектуальних стандартів. Критичне мислення сприймається як засіб саморегуляції мислення з метою його поліпшення та оптимізації для розв'язання утворюваних проблем. Коли проблема не вирішується, то критичне мислення допомагає виявити труднощі, помилки, внутрішні суперечності на основі прийнятих людиною норм (стандартів, зразків, правил) цієї діяльності.

Проведений нами аналіз закордонних та вітчизняних робіт з досліджуваної проблеми показав, що не існує єдиного визначення критичного мислення Це пояснюється тим, що кожен із дослідників, пропонуючи визначення цього виду мислення, керується специфікою контексту, в якому він розглядає цю концепцію. На основі вивчення наукових доробків вчених, які здійснювали аналіз характеристик критичного мислення, можна виділити такі: організованість, раціональність, цілеспрямованість, рефлексивність, аналітичність, логічність. Крім цього, при виявленні особливостей критичного мислення студентів педагогічних закладів вищої освіти ми маємо враховувати такі моменти. Для успішного опановування педагогічною професією студенти повинні володіти яскраво вираженим вербальним типом інтелекту, широтою пізнавальних інтересів, ерудованістю, багатим словниковим запасом та вміти правильно його використовувати, точно співвідносити конкретні та абстрактні поняття та мати високорозвинене абстрактне мислення [9, с. 437]. Водночас слід зазначити, що ці індивідуальні якості та здібності студентів розвиваються разом з удосконаленням їхньої уваги, пам'яті, творчої уяви, мислення та інших психічних процесів та властивостей особистості, а також шляхом компенсації відсутніх якостей.

Таким чином, уточнюючи поняття критичного мислення майбутніх педагогів, відзначимо, що його можна розглядати як відкриту систему, що самоорганізовується, що інтегрує зовнішні інформаційно-середовищні та внутрішні індивідуальні ресурси особистості студента, що обумовлюють його ефективну реалізацію цього виду мислення у навчальній /професійної діяльності. Це професійно-орієнтований вид мислення, що визначає рефлексивно-аналітичну позицію майбутнього фахівця, виявляється у баченні та аналізі проблемних аспектів взаємодії системи «людина - соціум», в оцінці ступеня адекватності вжитих заходів для виконання професійно важливих завдань, у готовності до відмови від стереотипів та пошуку логічно-альтернативних рішень.

Тепер перейдемо до заявленого вище порівняння. Почнемо наш аналіз із такої характеристики, як цілеспрямованість. Цілеспрямованість критичного мислення виявляється у підпорядкованості всього процесу досягненню мети. Термін «цілеспрямованість» характеризує дію у припущенні, що ціль його відома або може бути встановлена. «Мета - це продукт діяльності свідомості та волі, суб'єктивна апріорна форма вольової мотивації до дії »[3, с. 463]. Критичне мислення зазвичай крім однієї загальної мети має кілька цілей, розширення яких призведе до досягнення спільної мети.

Термін «аналітичність» використовується для позначення присутності аналітичного дослідження чи аналізу у якомусь процесі (у разі - у процесі критичного мислення). У найзагальнішому сенсі аналіз - це операція уявного або реального розчленування цілого (речі, властивості, процесу чи відносини між предметами) на складові, що виконується в процесі пізнання чи предметно-практичної діяльності людини» або «розкладання на складові з метою розуміння суті процесу» [6, с. 124]. Тут слід уточнити, що дані, отримані в ході аналітичного дослідження, служать матеріалом для постановки цілей для критичного мислення.

Аналітична складова критичного мислення органічно присутня на всіх його етапах і дозволяє відстежувати зміни, що відбуваються, а також виявляти помилки та неточності, що безпосередньо пов'язано з успішністю критичного мислення. Однак критичне мислення може містити помилки, що виникли під час аналізу вихідних даних, виявлення яких, своєю чергою, можливо шляхом аналізу процесу критичного мислення. При цьому можливість виникнення помилок та шляху подолання їх наслідків мають спочатку передбачатися у процесі критичного мислення. За виправлення наслідків помилок та облік зміни обставин, що виникають у процесі критичного мислення, відповідає логічність.

Проте критичне мислення проявляється в оцінці причинно-наслідкових зав'язків, ступеню поєднання між окремими елементами процесу мислення, відповідності між етапами розв'язання проблеми та різними операціями. «Логічність - це точність, узгодженість та аргументованість процесу мислення» [1, C. 49]. Узгодження здійснюється на основі деяких критеріїв: оцінюється ясність та прозорість мислення, доречність окремих дій та операцій, звертається увага на правильність і завершеність мисленнєвої діяльності.

Логічність присутня кожному етапі критичного мислення, дозволяючи зберегти його структуру, вона відповідає визначення порядку вирішення поставлених завдань, за узгодженість етапів цього процесу та за його корекції, що тісно пов'язана з такою характеристикою, як раціональність

Раціональність критичного мислення сприяє запобіганню суб'єктивності при прийнятті певних рішень у рамках поставленого завдання. Вона орієнтує його на об'єктивність та підкреслює відповідальність за вибір шляхів прийняття рішень. Раціональність у загальному розумінні визначається як властивий суб'єкту універсальний засіб організації діяльності, це «точний розрахунок адекватних засобів для цієї мети», «найкраща адаптованість до обставин», «логічна обґрунтованість правил діяльності» [4, с. 467]. З раціональністю в першу чергу потрібно пов'язати спосіб думок і дій, що має розумність, доцільність, ясність, виразність. Раціональність тісно пов'язана з розгорнутістю критичного мислення, його структурністю та повнотою. У процесі критичного осмислення раціональність відповідає за необхідність та доречність того чи іншого інтелектуального процесу, чи операції. У раціональності проявляється підпорядкованість критичного мислення певним правилам, з цієї позиції оцінюються окремі його етапи, кмітливість та організованість мисленнєвих дій.

Організованість, як і логічність та раціональність, присутня на всіх етапах критичного мислення. Організованість «є внутрішню впорядковану сукупність, узгодженість функціональної взаємодії деякої множини щодо диференційованих та автономних елементів як єдиного цілого в рамках певних умовних кордонів» [4, с. 467].

Організованість пов'язана з визначенням етапів критичного мислення, їх змістом та ходом реалізації. Черговість виконання та взаємозв'язок цих етапів обумовлюється загальною логікою, що застосовується в процесі критичного мислення. Визначення використовуваних у процесі критичного мислення для досягнення поставлених цілей механізмів та засобів здійснюється з позиції раціональності. Організованість має певні межі, які встановлюються виходячи з цілей критичного мислення. Контроль за дотриманням цих меж і утворюваних помилок і неточностей проводиться у вигляді аналізу кожного етапу критичного мислення має залишатися цілеспрямованим, тобто кінцевим його результатом має стати досягнення основної, головної мети. Тому організованість критичного мислення повинна будуватися на основі гнучкості змін, зберігаючи при цьому загальну спрямованість. Цьому сприяє така складова, як рефлективність.

Л. Виготський підкреслював значення рефлексивності як конструюванні характеристики свідомості, вказуючи, що останнє виникає лише з появою самосвідомості. «Мета рефлексії: згадати, виявити, усвідомити основні компоненти мисленнєвої діяльності - її зміст, типи, способи, проблеми, шляхи їх вирішення, одержані результати» [7, c. 40]. Тобто рефлексія - це звернення до досвіду розумових операцій індивіда, який є основою для критичного мислення. Чим різноманітніше розумовий досвід індивіда, тим розвиненіший його рефлексивні здібності та більша ймовірність знаходження найбільш доцільних, раціональних шляхів, засобів та методів, застосовуваних у процесі критичного мислення. Тому від розвиненості рефлексивних умінь індивіда залежить побудова та результативність процесу критичного мислення. Тут існує і «зворотний зв'язок», тобто рефлексивні здібності не тільки використовуються в ході критичного мислення, а й змінюються, розвиваються.

Зміст характеристик критичного мислення вказує на ту галузь, в якій воно є найбільш застосованою і важливою, а саме на дослідницьку діяльність, вміння приймати правильні рішення, вміння правильного планування власної діяльності, вирішення завдань різної етимології та спрямованості, формування власного об'єктивної думки. Це дозволяє нам констатувати, що у студентів педагогічних закладів освіти розвиток критичного мислення може сприяти розвитку компетенцій професійної діяльності.

Водночас важливо враховувати, що основою будь-якої компетенції є знання, вміння та навички, багато з яких мають універсальний характер. Важливість прийняття рішення, вміння висловлювати та правильно формувати власну думку, розв'язання проблеми - це те, з чим будь-хто людина стикається практично у всіх сферах життєдіяльності. Тому розвиток критичного мислення може бути віднесено і до компетенцій, пов'язаних із самовдосконаленням, адже вони здатні допомогти в питаннях, що стосуються саморегулювання та планування розвитку власної особистості, а в розвиненому стані стають однією з якостей особистості.

Також наявність критичного мислення у майбутніх педагогів може позитивно вплинути на розвиток компетенцій соціальної взаємодії завдяки тому, що у його носія зростає прагнення та вміння бути об'єктивним, що позитивно впливає на вирішення педагогічних конфліктів, встановлення адекватних міжособистісних взаємин з колегами та учнями. Удосконалення особистості, пов'язані з розвитком критичного мислення, можуть призвести не до засвоєння загальнолюдських цінностей, а до їх розуміння та прийняття, що, своєю чергою, є запорукою формування позитивної стійкої особистості. Тому розвиток критичного мислення позитивно впливає і на формування ціннісно-смислової компетентності у майбутніх педагогів.

Таким чином, ми можемо констатувати, що наявність критичного мислення у студентів педагогічних закладів вищої освіти загалом має важливе значення для формування всіх основних компетенцій цього напряму підготовки фахівців, а також пов'язаних із ними характеристик цього напряму професійної підготовки. Отже, розвиток цього виду мислення серед майбутніх педагогів повинен мати місце у процесі їхнього професійної підготовки, що може бути здійснено через розробку та впровадження спеціального інтегративного курсу.

Література

1. Бєляєва К.О. Використання технології критичного мислення «7 кластерів» та «метод RED» на уроках історії. Гуманітарний корпус, 2020. Випуск 31. С. 43-51.

2. Драгієва Л. Розвиток критичного та творчого мислення студентів ВНЗ в умовах педагогічної взаємодії. Європейські гуманітарні студії: держава і суспільство. 2019. Вип. 1(ІІ). С. 228-245.

3. Куземко Л.В. Проблема формування у майбутніх педагогів критичного мислення та здатності вирішувати проблеми. Молодий вчений, 2017. Вип. 3(43). С. 417-421.

4. Маринченко Г., Мацак С. Формування критичного мислення студентів під час дистанційного навчання. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки», 2021. № 4. С.463-468.

5. Олійник Н.А. Формування професійної мобільності студентів у процесі гуманітарної підготовки в аграрних університетах. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія, 2016.Вип. 47. С. 91-96.

6. Пометун О. Сущенко І. Основи критичного мислення: методичний посібник для учителів. Київ Україна: Ліра, 2016. 456 с.

7. Терно С. Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії. посібник для вчителя. Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2012. 70 с.

8. Хом'як, І. Розвиток критичного мислення у студентів-філологів. УМЛШ, 2019. № 1.С. 2-7.

9. Шахов В.І. Розвиток критичного мислення як умова формування професійної ідентичності майбутніх учителів. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми, 2018. Вип. 51. С. 436-440.

10. Halpern, D. (1996). Thought and Knowledge: An Introduction to Critical Thinking. Mahwah, New Jersey, 512.

11. Oliinyk N., Bilyk T., Komarivska N. (2021). Education of the Praxeological Culture of the Students of Agrarian University in the Process of Professional Training. Society. Integration. Education Proceedings of the International Scientific Conference. Volume I, May 28th -29th, 2021. 478-490.

References

1. Bieliaieva K.O. (2020). Vykorystannia tekhnolohii krytychnoho myslennia «7 klasteriv» ta «metod RED» na urokakh istorii. [Use of critical thinking technology "7 clusters" and "RED method" in history lessons]. Humanitarnyi korpus - Humanitarian Corps, 31, 43-51. [in Ukrainian].

2. Drahiieva L. (2019). Rozvytok krytychnoho ta tvorchoho myslennia studentiv VNZ v umovakh pedahohichnoi vzaiemodii. [Development of critical and creative thinking of university students in conditions of pedagogical interaction]. Yevropeiski humanitarni studii: derzhava i suspilstvo - European humanities studies: State and Society Issue, 1(II), 228-245. [in Ukrainian],

3. Kuzemko L.V. (2017). Problema formuvannia u maibutnikh pedahohiv krytychnoho myslennia ta zdatnosti vyrishuvaty problemy. [The problem of the formation of future teachers of critical thinking and the ability to solve problems]. Molodyi vchenyi - Molodyi vchenyi., 3(43), 417-421. [in Ukrainian].

4. Marynchenko H., Matsak S. (2021). Formuvannia krytychnoho myslennia studentiv pid chas dystantsiinoho navchannia. [Formation of students' critical thinking during distance learning.]. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Hraal nauky» - International Scientific Journal "Grail of Science", 4, 463-468. [in Ukrainian].

5. Oliinyk N.A. Formuvannia profesiinoi mobilnosti studentiv u protsesi humanitanornoi pidhotovky v ahrarnykh universytetakh. [Formation of professional mobility of students in the process of humanitarian training in agricultural universities]. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho - Scientific notes of Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynskyi, 47, 91-96. [in Ukrainian].

6. Pometun O. Sushchenko I. (2016). Osnovy krytychnoho myslennia [Basics of critical thinking], 456. [in Ukrainian].

7. Terno S. (2012). Metodyka rozvytku krytychnoho myslennia shkoliariv u protsesi navchannia istorii. [Methodology for the development of critical thinking of schoolchildren in the process of learning history], 70. [in Ukrainian].

8. Khomiak, I. (2019) Rozvytok krytychnoho myslennia u studentiv-filolohiv. [Development of critical thinking among philology students]. UMLSh - UMLSH. 1, 2-7. [in Ukrainian],

9. Shakhov V.I. (2018). Rozvytok krytychnoho myslennia yak umova formuvannia profesiinoi identychnosti maibutnikh uchyteliv. [The development of critical thinking as a condition for the formation of the professional identity of future teachers]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia v pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy - Modern information technologies and innovative teaching methods in the training of specialists: methodology, theory, experience, problems, 51, 436-440. [in Ukrainian].

10. Halpern, D. (1996). Thought and Knowledge: An Introduction to Critical Thinking. Mahwah, New Jersey, 512. [in USA].

11. Oliinyk N., Bilyk T., Komarivska N. (2021). Education of the Praxeological Culture of the Students of Agrarian University in the Process of Professional Training. Society. Integration. Education Proceedings of the International Scientific Conference. Volume I, May 28th-29th, 2021. 478-490. [in Latvia].

Размещено на Allbest.ru