Теоретико-прикладні аспекти моніторингу якості освітніх послуг у закладі загальної середньої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретико-прикладні аспекти моніторингу якості освітніх послуг у закладі загальної середньої освіти

Кіриченко Світлана Володимирівна кандидат педагогічних наук, директор, КЗ "Харківський ліцей № 89 Харківської міської ради"

Бугакова Оксана Володимиріівна кандидат педагогічних наук, доцент, директор, КЗ "Харківський ліцей № 116 Харківської міської ради", доцент кафедри економіки і підприємництва, Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Жозе да Коста Ганна Олександрівна кандидат педагогічних наук, заступник директора, КЗ "Харківський ліцей № 89 Харківської міської ради"



Анотація

За сучасних умов розвитку й реформування системи загальної середньої освіти її основною метою є забезпечення якості освітніх послуг. Навіть не зважаючи на військову агресію з боку російської федерації, виклики, пов'язані із епідемією Covid-19, заклади освіти України, зокрема загальної середньої освіти, опікуються розв'язанням проблеми підвищення якості освіти, освітньої діяльності, надання освітніх послуг. Керівники закладів освіти та педагогічні працівники спрямовують свою діяльність на оновлення цілей, створення умов для забезпечення якісних результатів і протікання освітніх, управлінських, інноваційних процесів задля того, аби бути конкурентоспроможними на ринку освітніх послуг, максимально задовольняти запити здобувачів освіти.

Надійним інструментом забезпечення якості освітніх послуг виступає моніторинг, який дозволяє отримувати реальні, вимірювані результати освітньої діяльності та визначати їх відповідність проголошеним освітнім цілям. педагогічний освіта якість

У статті конкретизовано такі поняття, як "якість", "послуга", "освітні послуги", "якість освітніх послуг". Установлено, що освітні послуги є специфічними, являють собою результат педагогічної, методичної, наукової, інноваційної та інших видів діяльності працівників сфери освіти. Такі послуги надаються з метою задоволення потреб окремих громадян в отриманні знань та інформації, засвоєнні певних навичок і вмінь. Зазначено основні характеристики, яким мають відповідати освітні послуги: невідчутність, невіддільність, непостійність якості, недовговічність, відсутність володіння відповідним умінням.

Установлено взаємозв'язок якості освітніх послуг у закладі освіти з його освітньою діяльністю, рівнем організації освітнього процесу. Доведено, що надійним інструментом вивчення якості освітніх послуг є моніторинг. Для аналізування стану моніторингу якості освітніх послуг закладу освіти розроблено кваліметричну модель, що містить п'ять факторів і відповідні їм критерії та показники. Застосування цієї моделі сприятиме об'єктивному оцінюванню моніторингу якості ОП та підвищенню його рівня в разі потреби.

Ключові слова: якість, освітні послуги, моніторинг, заклад загальної середньої освіти, критерії, показники.



Kirychenko Svitlana Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Principal, Municipal Institution "Kharkiv Lyceum № 89 Kharkiv City Council"

Bugakova Oksana Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Principal, Municipal Institution "Kharkiv Lyceum № 116 Kharkiv City Council", Associate Professor of the Department of Economics and Entrepreneurship, Kharkiv National Automobile and Road University

Jose da Costa Hanna Olexandrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Deputy director, Municipal Institution "Kharkiv Lyceum № 89 Kharkiv City Council"

THEORETICAL AND APPLIED ASPECTS OF MONITORING THE QUALITY OF EDUCATIONAL SERVICES IN AN INSTITUTION OF GENERAL SECONDARY EDUCATION

Abstract. Under modern conditions of development and reform of the system of general secondary education, its main goal is to ensure the quality of educational services. Despite the military aggression from the Russian Federation, the challenges associated with the Covid-19 epidemic, educational institutions of Ukraine, in particular general secondary education, take care of solving the problem of improving the quality of education, educational activities, and providing educational services. Heads of educational institutions and pedagogical workers direct their activities to update goals, create conditions for ensuring quality results and the flow of educational, managerial, and innovative processes in order to be competitive in the market of educational services, to satisfy the demands of education seekers as much as possible.

A reliable tool for ensuring the quality of educational services is monitoring, which allows obtaining real, measurable results of educational activities and determining their compliance with declared educational goals.

The article specifies such concepts as "quality", "service", "educational services", "quality of educational services". It was established that educational services are specific, they are the result of pedagogical, methodical, scientific, innovative and other types of activities of workers in the field of education. Such services are provided in order to meet the needs of individual citizens in obtaining knowledge and information, assimilation of certain skills and abilities. The main characteristics to which educational services must correspond are specified: intangibility, inseparability, inconsistency of quality, short-termism, lack of possession of relevant skills.

The relationship between the quality of educational services in an educational institution and its educational activity, the level of organization of the educational process, has been established. It has been proven that monitoring is a reliable tool for studying the quality of educational services. To analyze the state of monitoring the quality of educational services of an educational institution, a qualitative model containing five factors and their corresponding criteria and indicators was developed. Application of this model will contribute to the objective assessment of OP quality monitoring and increase its level if necessary.

Keywords: quality, educational services, monitoring, institution of general secondary education, criteria, indicators.



Постановка проблеми пов'язана з тим, що на сучасному етапі розвитку й реформування системи загальної середньої освіти її основною метою є забезпечення якості освітніх послуг. Заклади загальної середньої освіти (ЗЗСО), так само як і заклади освіти інших типів, спрямовують свою діяльність на оновлення цілей, створення умов для забезпечення якісних результатів і протікання освітніх, управлінських, інноваційних процесів задля того, аби бути конкурентоспроможними на ринку освітніх послуг, максимально задовольняти запити здобувачів освіти. Усе це відбувається в умовах трансформації системи освіти, реформаторських процесів, відповідей на виклики - війна російської федерації проти України, Covid-19 тощо. Забезпечення якості освітніх послуг можливе за умови отримання реальних, вимірюваних, результатів освітньої діяльності та визначення їх відповідності сформульованим освітнім цілям. Упровадження моніторингових процедур у закладі сприятиме розвитку внутрішньої системи забезпечення якості освіти в ЗЗСО й удосконаленню управління нею.

Згідно із Законом України "Про повну загальну середню освіту" (2020 р.), "Порядком проведення моніторингу якості освіти" (2020 р.) головне завдання ЗЗСО полягає у створенні умов для успішного розвитку кожної особистості, реалізації власних ідей на основі актуального й доступного змісту освіти. Важливим аспектом в цьому є фактичні результати навчальної діяльності і їх відповідність заявленим освітнім цілям. Саме тому перше місце посідає проблема моніторингу якості освітніх послуг у ЗЗСО.

Незважаючи на значні дослідження моніторингу якості освіти в ЗО України, питання теоретичних підходів до моніторингу якості освітніх послуг та реформування освітнього процесу з урахуванням цих підходів залишається недостатньо вивченим.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження та розв'язання проблеми моніторингу якості освітніх послуг ЗЗСО має міцне науково- теоретичне підґрунтя. Теоретико-методологічні засади управління якістю описано в працях І. Зязюна, О. Мармази, Л. Калініної, В. Маслова, І. Гришиної. Загальні питання освітнього моніторингу досліджували такі науковці, як В. Безпалько, Г. Єгоров, Т. Завгородня, Л. Чернікова, Т. Бенькович, А. Дахін, А. Майоров. Проблему моніторингу й управління якістю освіти на державному рівні досліджували В. Васильєв, В. Зайчук, Г. Коротько, Т. Лукіна, В. Лунячек та інші. Моніторинг й оптимізацію якості освітньої діяльності досліджували О. Гречаник, В. Григораш, З. Рябова, О. Темченко, Т. Хлєбнікова та інші.

Проте не зважаючи на численні наукові дослідження, присвячені моніторингу, ніша надання якісних освітніх послуг і відстеження такої діяльності на діагностичних засадах залишається не заповненою, що обумовлює існування таких суперечностей:

• між об'єктивними вимогами, які висуває суспільство до якості освітньої діяльності ЗЗСО, та інертністю управлінської системи щодо використання моніторингу як засобу підвищення якості у сфері освіти;

• між потребою вдосконалення ефективності управлінської діяльності з організації моніторингових досліджень і відсутністю такої можливості на засадах кваліметричного підходу.

Мета статті - теоретичне обґрунтування особливостей моніторингу якості освітніх послуг у ЗЗСО й розроблення інструментарію для здійснення такого моніторингу.

Виклад основного матеріалу. Розглядаючи питання якості освітніх послуг, вважаємо за необхідне послідовно конкретизувати такі поняття, як "якість", "послуга", "освітні послуги", "якість освітніх послуг".

Дослідниця І. Булах зазначає, що якість - це об'єктивна, істотна внутрішня визначеність об'єктів і процесів, що спричиняє їхню придатність і пристосованість для певних призначень, цілей, завдань, умов, що визначають людина й суспільство [1].

У свою чергу згідно з економічною енциклопедією, послуга є особливою споживчою вартістю процесу праці, що виражена в корисному ефекті, який задовольняє потреби людини, колективу й суспільства.

Інше тлумачення дефініції "послуга" дають науковці А. Румянцев та Ю. Коваленко, акцентуючи увагу на тому, що послуга - це такий вид праці, за якого виробництво корисного ефекту співпадає в часі з його споживанням [2].

Освітня галузь також належить до сфери послуг. Її основним завданням є надання специфічних послуг для передання знань, умінь і навичок, соціально-історичного досвіду людства наступним поколінням. Відтак ці специфічні послуги мають назву "освітні послуги" (ОП), які, у свою чергу, є результатом педагогічної, методичної, наукової, інноваційної та інших видів діяльності працівників сфери освіти. Такі послуги надаються з метою задоволення потреб окремих громадян в отриманні знань та інформації, засвоєнні певних навичок і вмінь.

Крім зазначеного вище, відповідно до Закону України "Про освіту" існує ще одне, більш повне, визначення поняття "освітні послуги" - це комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб'єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання.

Усі освітні послуги мають відповідати п'ятьом основним характеристикам:

- невідчутність (послугу не можна продемонструвати, але можна описати);

- невіддільність (обов'язково є той, хто навчає, і той, кого навчають);

- непостійність якості (якість може змінюватися залежно від того, хто, де, як і коли її надає);

- недовговічність (знання можуть застарівати);

- відсутність володіння відповідним умінням (послуги не є чиєюсь власністю).

Науковиця Г. Зварич у своїй роботі зазначає, що освітні послуги, які надає ЗЗСО, уважають специфічними послугами [2]. Вони мають певні особливості, а саме: умовна відносність виконання; відстрочене визначення їх результативності; їх сезонність (дискретна періодичність); їх залежність від чітких логістичних заходів (територіальна залежність); постійне оновлення та відстеження стану задоволеності споживачів.

Із поняттям "освітні послуги" тісно пов'язане й інше - "якість освітніх послуг".

Якість освітніх послуг визначають ступенем їх відповідності очікуванням замовників, рівнем задоволення їхніх освітніх потреб. Якість освітніх послуг у закладі освіти тісно пов'язана з освітньою діяльністю закладу, рівнем організації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної повної загальної середньої освіти.

Хоча якість є важливою характеристикою освітніх послуг, усе ж деякі науковці вважають інакше. Наприклад, Г. Плисенко зазначає, що про якість можна стверджувати, коли освітню послугу узгоджено з вимогами стандартів або специфікацій, вона виступає лише засобом, за допомогою якого з'ясовують відповідність освітньої послуги державним стандартам.

Проблему якості освітніх послуг можна розв'язати шляхом створення системи моніторингу якості освітніх послуг у ЗЗСО. Постійний контроль та поточне коригування процесу надання освітніх послуг закладом дозволить забезпечити якість освітньої діяльності, сприятиме міцному закріпленню закладу освіти на ринку освітніх послуг.

У свою чергу поняття моніторинг (від лат. monitor - той, хто спостерігає, або той, хто застерігає) має велике різноманіття характеристик.

Сферою педагогічної діяльності й водночас об'єктом теоретичних досліджень моніторинг став не так уже й давно, хоча як феномен педагогіки та управління освітою зародився в першій третині XX століття.

Проте саме дефініцію "моніторинг" у педагогічній літературі й освітянській практиці тлумачать неоднозначно. Нині широко вживають такі ряди термінів і понять, як-от: "моніторинг - аналіз (самоаналіз)", "моніторинг - педагогічна діагностика", "моніторинг - експертиза", "моніторинг - тестування", "моніторинг - анкетування", "моніторинг - опитування", "моніторинг - аналітичне дослідження", "моніторинг - діагностика", "моніторинг - експертиза", "моніторинг - перевірка", "моніторинг - контроль", "моніторинг - оцінювання", "моніторинг - спостереження" тощо. Дуже часто вони взаємозаміщують одне одне, їх використовують у різних значеннях, не пояснюють, що вносить певний хаос у розуміння дефініцій.

Це зумовлено, на нашу думку, різними підходами авторів до тлумачення тих чи інших процесів, а також багатоаспектністю, багатовимірюваністю та суперечливістю складових, що входять до тих чи інших термінів і понять.

У "Сучасному словнику іншомовних слів" моніторинг визначено як: 1) постійний контроль за будь-яким процесом із метою виявити, чи відповідає він бажаному результату або початковим прогнозам; 2) спостереження за довкіллям, оцінка й прогноз його стану у зв'язку з господарською діяльністю людини; 3) збирання інформації для вивчення громадської думки стосовно якогось питання [3, с. 464].

С. Бабінець зазначає, що моніторинг являє собою "відповідні механізми контролю й відстеження якості освіти, постійне спостереження за навчально- виховним процесом із метою виявлення його відповідності бажаному результату" [4].

Суть моніторингу якості освіти розкриває Т. Лукіна, доводячи, що він є спеціальною системою збору, обробки, зберігання і розповсюдження інформації про досягнутий стан якості освіти, прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки і основних тенденцій її розвитку та розробкою науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування освітньої галузі [5].

Отже, моніторинг - складне педагогічне явище. Моніторинг якості освітніх послуг у ЗЗСО, на нашу думку, являє собою відстеження та поточне оцінювання стану надання освітніх послуг закладом, їх відповідності очікуванням споживачів, аналіз динаміки показників та ухвалення управлінського рішення щодо їх коригування і спрямування освітньої діяльності ЗЗСО на забезпечення якості освіти.

Під освітніми послугами ЗЗСО ми розуміємо ті освітні пропозиції, що формуються в закладі на підставі державного замовлення та освітніх потреб споживачів послуг цього закладу [6-8]. Освітні послуги представляються у вигляді освітньої програми закладу, із якою заклад освіти виходить на ринок освітніх послуг. Результатом виконання програми є зміна освітнього рівня здобувачів освіти й формування в них як загальних, так і спеціальних компетентностей.

Моніторинг якості освітніх послуг є тривалим процесом і потребує ґрунтовної підготовки, дотримання певних правил. Лише завдяки цьому можна отримати об'єктивні й достовірні результати, які потім використовувати для планування розвитку освітньої системи відповідного рівня.

Моніторинг може бути інноваційним (спрямованим на розвиток об'єкта) або констатувальним (фіксує стан функціонування об'єкта) [9].

На основі аналізу відомих міжнародних і національних систем індикаторів, визначено систему освітніх індикаторів для оцінки якості надання освітніх послуг закладами загальної середньої освіти.

Дослідницею О. Кулик сформульовано визначення таких понять, як якість, якість освіти, освітня послуга, якість освітніх послуг та індикатори освітніх послуг. Завдяки індикаторам отримують інформацію про розвиток системи освіти, результативність освітнього процесу. Їх застосування дозволяє кількісно оцінити функціонування системи освіти, що засвідчує, де знаходиться та чи інша країна щодо розвитку освіти. Це дає можливість коригувати визначені проблеми або констатувати факт, що освіта певної країни одна з кращих [1].

О. Гречаник, В. Григораш у своїх працях розкрили технологію здійснення внутрішнього аудиту в закладі загальної середньої освіти. У них звернуто увагу на такі питання: організації внутрішнього аудиту; використанню сучасних методів контролю за якістю освіти й освітньою діяльністю [10].

Серед найважливіших структурних компонентів якості загальної середньої освіти українські науковці виділяють такі:

• якість навчального процесу як результату педагогічної діяльності;

• якість навчально-методичного забезпечення (освітніх програм, навчальної літератури, підручників і посібників);

• якість професійної підготовки та кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних кадрів;

• якість ресурсного забезпечення й освітнього середовища, у якому відбувається освітній процес;

• якість особистісних рис і здібностей здобувачів освіти;

• якість державно-громадського управління системою освіти;

• результативність і розгалуженість інституту зовнішнього оцінювання якості освіти (національної системи моніторингу якості освіти);

• якість проведення, інтерпретації результатів моніторингових досліджень у системі освіти;

• якість та ефективність державного управління освітою [1; 2; 5; 8; 10].

Із вище зазначеного виходить, що критерії якісної освіти мають задовольняти всіх суб'єктів освітнього процесу, а також мають бути втілені на всіх рівнях освітньої системи - її цілях і завданнях, формах організації, методах викладання, змісті освітнього процесу. Критерій - це мірило оцінки або судження про досягнуту якість освіти.

Отже, можна стверджувати, що серед усіх можливих критеріїв моніторингу якості освітніх послуг слід приділити особливу увагу таким.

Система оцінювання здобувачів освіти: прозорість, зрозумілість, справедливість і доступність системи оцінювання навчальних досягнень для здобувачів освіти; періодичний проміжний контроль та корекція вчителем результатів навчальної діяльності; можливість самооцінювання та взаємооцінювання між здобувачами освіти.

Педагогічна діяльність педагогічних працівників: планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх технологій, створення власних освітніх ресурсів, використання ІКТ, постійне підвищення рівня професійно-педагогічної компетентності, налагодження комунікації зі здобувачами освіти та їхніми батьками, колегами.

Комфортне й безпечне освітнє середовище: забезпечення закладу всім необхідним обладнанням і матеріалами, укриттям, що відповідає в тому числі й радіаційним вимогам, створення середовища, вільного від будь-яких форм насильства, наявність відпрацьованого порядку дій у разі виникнення надзвичайної ситуації, створення умов для безпечного використання мережі Інтернет, формування можливостей для комфортного навчання дітей із особливими освітніми потребами.

Управлінські процеси закладу освіти: наявність стратегії розвитку закладу освіти, планування діяльності закладу, відстеження його результативності, формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм, ефективність кадрової політики, забезпечення можливості особистісного зростання педагогічних працівників, забезпечення політики академічної доброчесності.

Задля аналізування стану моніторингу якості освітніх послуг закладу освіти нами було розроблено кваліметричну модель (табл. 1). Використання методів загальної кваліметрії як інструментарію моніторингу сприяє об'єктивному кількісному оцінюванню стану моніторингу як функції управління в закладі освіти. Факторно-критеріальне моделювання реалізує один із найголовніших принципів кваліметричного підходу: урахування взаємозв'язку між якостями як складних, так і простих властивостей предмета, що її визначають.

Узагальнивши роботи О. Гречаник [6-12], В. Григораша [8; 10; 11], Г. Єльникової [13], З. Рябової [14], Т. Хлєбнікової [15], В. Циби [16] та інших, ми визначили фактори, критерії та показники оцінки стану моніторингу якості ОП як управлінської проблеми.

Фактор (від лат. factor - той, що робить) - причина, що суттєво впливає на процес і результат. Слово "критерій" "Словник іншомовних слів" визначає як ознаку, на підставі якої виробляється оцінка, визначення або основа для класифікації будь-чого [3].

Отже, спочатку визначили такі фактори:

• інформаційно-аналітичне забезпечення моніторингу якості ОП;

• планування моніторингу якості ОП;

• організація моніторингових досліджень із питань якості освіти;

• узагальнення результатів моніторингу якості ОП;

• контроль і корекція діяльності на основі результатів моніторингу якості ОП.

Далі ми встановили критерії як основну одиницю фактору, після чого за допомогою ранжування визначили вагомість факторів і критеріїв за методом, запропонованим З. Рябовою [13].

Коефіцієнт відповідності встановлювали в межах одиниці. Обчислення проводили за формулою:

Фі = mi (V1K1 +... ViKi),

де Ф - фактор, m - вагомість фактору, V - вагомість критерію, K - усереднений коефіцієнт відповідності, і - порядковий номер. Загальну оцінку стану моніторингу якості ОП визначають як суму всіх факторів, що менше або дорівнює одиниці.

Рівень організації моніторингу визначають згідно з такою шкалою:

0 < О заг. < 0,5 - критичний;

0,5 < О заг. < 0,65 - низький;

0,65 <О заг. < 0,7 - допустимий;

0,7 < О заг. < 0,85 - достатній;

0,85 < О заг. < 1 - високий.

Таблиця 1

Кваліметрична модель оцінки стану моніторингу якості ОП у ЗЗСО

Фактори	Вагомість факторів (mi)	Критерії	Вагомість критеріїв (Vi)	Показники	Коеф. відпо- відн.
Інформаційно- аналітичне забезпечення моніторингу якості ОП	0,22	Рівень обізнаності адміністрації та педагогів із вимогами законодавчих, нормативних, інструктивних документів із питань освітньої діяльності	0,25	Співбесіда з керівниками закладу. Тестування	Ki
		Поінформованість керівників ЗО про сутність і технологію моніторингу якості ОП	0,25	Співбесіда з керівниками. Аналіз внутрішньої документації ЗО. Тестування	K2
		Поінформованість педагогів ЗО про сутність і технологію моніторингу якості ОП	0,20	Співбесіда з учителями. Тестування. Аналітичні матеріали	Кз
		Повнота аналізу роботи педагогічного колективу з питань моніторингу якості ОП за минулий навчальний рік	0,30	Наявність і систематизація аналітичних матеріалів. Аналіз якості освіти має системний характер і дозволяє встановити причинно- наслідкові зв'язки. Поєднання аналізу і самоаналізу під час проведення моніторингових досліджень	К 4
Планування моніторингу якості ОП закладу	0,20	Наявність у перспективному і річному планах роботи ЗО розділу з питань моніторингу якості ОП	0,20	Перспективний план роботи ЗЗСО. Річний план роботи ЗЗСО	K5
		Координація планів роботи ЗО з питань моніторингу якості ОП	0,21	Річний план роботи ЗЗСО. План роботи МО. Плани роботи творчих груп педагогів із проведення моніторингу якості ОП. Тематика засідань педагогічної ради ЗО	Кб
		Охоплення плануванням усіх напрямів роботи педагогічного колективу щодо проведення моніторингу якості ОП	0,30	Планування навчальної діяльності в ЗО. Планування виховної діяльності в ЗО. Планування роботи з педагогічними кадрами з питань проведення моніторингу якості ОП. Планування роботи з батьками, учнями, громадськістю	К 7
		Конкретність планів і поставлених перед педагогічним колективом завдань із проведення моніторингу якості ОП	0,16	Плани роботи структурних підрозділів. Співбесіди з учасниками освітнього процесу	К 8
		Призначення відповідальних за проведення моніторингових досліджень і узагальнення результатів	0,13	Плани роботи структурних підрозділів. Програма моніторингу якості ОП	К 9
Організація моніторингових досліджень результатів освітньої діяльності закладу	0,22	Розроблення й затвердження програми моніторингу якості ОП	0,15	Програма моніторингу якості ОП	К 10
		Розподіл обов'язків між адміністрацією, учителями, психологами щодо проведення моніторингових досліджень із проблем якості освіти, освітньої діяльності, надання ОП	0,10	Функціональні обов'язки учасників моніторингових досліджень	К 11
		Готовність педагогічних працівників до моніторингу якості ОП	0,25	Співбесіда. Тестування	К 12
		Наявність відповідного інструментарію для проведення моніторингу якості ОП: кваліметричних моделей, методичних рекомендацій тощо	0,15	Аналітичні й методичні матеріали роботи ЗО. Наявність інструментарію	K13
		Чітке визначення термінів моніторингових досліджень	0,15	Плани роботи структурних підрозділів. Плани (щотижневі, календарні) роботи ЗО	K14
		Інструктаж учасників моніторингу якості ОП	0,20	Аналіз внутрішньої документації	K15
Узагальнення результатів моніторингу якості ОП у ЗЗСО	0,18	Відбір і систематизація отриманої інформації щодо якості освітнього процесу	0,20	Аналітичні матеріали. Інформаційно- технологічне забезпечення	K16
		Використання сучасних методів оброблення отриманих результатів моніторингу якості ОП	0,10	Інформаційно- технологічне забезпечення	K17
		Своєчасність оброблення інформації	0,23	Аналітичні матеріали роботи структурних підрозділів ЗО. Матеріали роботи творчої групи з проведення моніторингу якості ОП	K18
		Достовірність і об'єктивність отриманих результатів моніторингу якості ОП	0,27	Аналітичні матеріали: результати анкетувань, спостережень, опитувань, узагальнені таблиці	K19
		Гласність і повнота доведення до учасників освітнього процесу результатів моніторингу якості ОП	0,20	Протокли нарад, педагогічних рад, засідань МО. Співбесіда з учителями, учнями, батьками. Анкетування	K20
Контроль і корекція діяльності на основі результатів моніторингу якості ОП ЗЗСО	0,18	Обговорення результатів моніторингу якості ОП на засіданнях методичних об'єднань (МО) учителів ЗО	0,17	Протоколи засідань МО. Картотека виконання рішень засідань МО	K21
		Обговорення результатів моніторингу якості ОП на засіданнях педагогічної ради	0,17	Протоколи педагогічних рад. Картотека виконання рішень педагогічних рад	K22
		Внесення змін у процедуру моніторингу якості ОП на основі отриманих результатів	0,23	Вибір об'єкту моніторингу, методів, форм, відповідальних. Коригування вагомості факторів і показників кваліметричних моделей	K23
		Коригування освітньої діяльності закладу загалом, структурних підрозділів та одиниць за результатами моніторингу якості ОП	0,30	Вибір змісту, форм, методів управлінської діяльності, методичної роботи з учителями, учнями, батьками та громадськістю	K24



Висновки

Отже, актуальність проблеми моніторингу якості освітніх послуг обумовлена необхідністю оновлення цілей, створення умов для забезпечення якісних результатів і протікання освітніх, управлінських, інноваційних процесів задля конкурентоспроможності ЗЗСО на ринку освітніх послуг, максимального задоволення запитів здобувачів освіти з урахуванням воєнно-політичного та економічного стану України. Теоретично обґрунтовано засади моніторингу як управлінської функції. Уточнено суть понять "якість", "якість освіти", "освітні послуги". Визначено критерії моніторингу якості ОП, особливості його проведення в ЗЗСО. Установлено, що для вдосконалення моніторингу якості ОП необхідно дотримувати принципів системності, об'єктивності, цілісності, науковості, послідовності тощо.

Для аналізування стану моніторингу якості освітніх послуг закладу освіти розроблено кваліметричну модель, що містить п'ять факторів і відповідні їм критерії та показники. Застосування цієї моделі сприятиме об'єктивному оцінюванню моніторингу якості ОП та підвищенню його рівня в разі потреби.

Перспективи подальших наукових розвідок у цьому аспекті пов'язуємо з удосконаленням внутрішньої системи забезпечення якості освіти засобами моніторингу.



Література

1. Темченко О.В. Теоретичні аспекти моделювання в системі управління якістю освіти. Забезпечення якості освіти: підходи, моделі, механізми реалізації / За заг. ред. Т.М. Хлєбнікової. Харків: ХНПУ ; "Мірта", 2019. С. 27-38.

2. Зварич Г. Моніторинг якості освітніх послуг у закладах середньої освіти. Інновації в освіті: перспективи розвитку: мат-ли І Міжнар. наук.-практ. конф. (Тернопіль, 20 трав. 2021 р.). Тернопіль: ЗУНУ, 2021. С. 26-28.

3. Сучасний словник іншомовних слів. Харків: Ранок, 2017. 688 с.

4. Бабінець С. Моніторинг якості освіти: педагогічний аналіз. Oceima.UA. 2008. URL: https://osvita.ua/school/method/353.

5. Лукіна Т.О. Моніторинг якості освіти. Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України; [гол. ред. В.Г. Кремень] : 2-ге вид., доповн. та переробл. Київ: Юрінком Інтер, 2021. С. 588-589.

6. Гречаник О. Є. Оцінка якості виховної діяльності закладу загальної середньої освіти. Адаптивне управління: теорія і практика. Сер. : Педагогіка. Харків: УІПА, 2020. Вип. 8 (15). URL: https://doi.org/10.33296/2707-0255-8(15)-12.

7. Гречаник О., Григораш О. Формування науково-дослідницької компетентності майбутніх менеджерів освіти. Trends in the development of modern scientific. The XXXI International Science Conference. June 22-25, 2021. Т. 31. С. 216-220.

8. Григораш В.В., Хлєбнікова Т. М., Гречаник О. Є. Внутрішній освітній аудит як чинник впливу на якість освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти. WORLD SCIENCE. 2018. № 8 (36). Vol.3. URL: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws.

9. Гречаник О. Є. Педагогічний контроль навчальних досягнень в умовах особистісно-орієнтованого навчання. Управління школою. 2007. № 29. С. 2-7.

10. Гречаник О. Є., Григораш В.В. Організація внутрішнього аудиту в закладі загальної середньої освіти: монографія. Харків: Основа, 2019. 144 с.

11. Grygorash V., Grechanyk O. Forming acmeological competence of potential education managers. Theory and Practice of Future Teacher's Training for Work in New Ukrainian School: monograph / Edit. I. F. Prokopenko, I. M. Trubavina. Prague, 2020. P. 102-112.

12. Гречаник О. Є. Удосконалення підготовки та перепідготовки фахівців у системі післядипломної освіти в контексті модернізації системи освіти України. Управління школою. 2020. № 22-24. С. 2-29.

13. Єльникова Г.В. Адаптивні технології в освіті. Адаптивне управління: теорія і практика. Серія "Педагогіка". 2017. Вип. 3 (5). URL: http://am.eor.in.ua/images/adapt/ Vol.3ped5/17ped3_5yelnikova_r.pdf.

14. Рябова З.В. Кваліметричний підхід до оцінювання якості надання освітніх послуг. Адаптивне управління: теорія і практика. Серія "Педагогіка". 2018. Вип. 5 (9). URL: https://amtp.org.ua/index.php/journal/article/view/107/74.

15. Klebnikova T. Рersonally-oriented approach to the formation of the new ukrainian school teacher. Theory and Practice of Future Teacher's Training for Work in New Ukrainian School: monograph (колективна монографія). Prague, OKTAN PRINT s.r.o., 2020. P. 133-155.

16. Циба В.Т. Основи теорії кваліметрії : Навч. посіб. Київ: ІЗМН, 1997. 160 с.

17. References:

18. Temchenko, O. V. (2019). Teoretychni aspekty modeliuvannia v systemi upravlinnia yakistiu osvity [Theoretical aspects of modeling in the education quality management system]. Zabezpechennia yakosti osvity: pidkhody, modeli, mekhanizmy realizatsii / Za zah. red. T. M. Khliebnikovoi - Ensuring the quality of education: approaches, models, implementation mechanisms /Edit. T. M. Khlebnikova. Kharkiv: KhNPU; "Mirta", 27-38 [in Ukrainian].

19. Zvarych, H. (2021). Monitorynh yakosti osvitnikh posluh u zakladakh serednoi osvity [Monitoring the quality of educational services in secondary education institutions]. Innovatsii v osviti: perspektyvy rozvytku : mat-ly I Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (Ternopil, 20 trav. 2021 r.) - Innovations in education: prospects for development: papers of the First International. science and practice conf. (Ternopil, May 20, 2021). Ternopil : ZUNU, 26-28 [in Ukrainian].

20. Suchasnyi slovnyk inshomovnykh sliv (2017) - Modern dictionary of foreign words (2017). Kharkiv : Ranok, 688 [in Ukrainian].

21. Babinets, S. (2008). Monitorynh yakosti osvity: pedahohichnyi analiz [Monitoring the quality of education: pedagogical analysis]. Osvita.UA. Retrieved from https://osvita.ua/school/ method/353 [in Ukrainian].

22. Lukina, T. O. (2021). Monitorynh yakosti osvity [Monitoring the quality of education]. Entsyklopediia osvity / Nats. akad. ped. nauk Ukrainy ; [hol. red. V. H. Kremen] : 2-he vyd., dopovn. ta pererobl. - Encyclopedia of Education / Nat. Acad. ped. Sciences of Ukraine; [Goal. ed. V. G. Kremen]: 2nd ed., supplement. and processing. Kyiv : Yurinkom Inter, 588-589 [in Ukrainian].

23. Grechanyk, O. Ye. (2020). Otsinka yakosti vykhovnoi diialnosti zakladu zahalnoi serednoi osvity [Evaluation of the quality of educational activities of the institution of general secondary education]. Adaptyvne upravlinnia: teoriia i praktyka. Ser. : Pedahohika - Adaptive management: theory and practice. Series. : Pedagogy. Kharkiv : UIPA, 8 (15). Retrieved from https://doi.org/10.33296/2707-0255-8(15)-12 [in Ukrainian].

24. Grechanyk, O., & Hryhorash, O. (2021). Formuvannia naukovo-doslidnytskoi kompetentnosti maibutnikh menedzheriv osvity [Formation of scientific and research competence of future managers of education]. Trends in the development of modern scientific. The XXXI International Science Conference. June 22-25, T. 31, 216-220 [in Ukrainian].

25. Grygorash, V. V., Khliebnikova, T. M., & Grechanyk, O. Ye. (2018). Vnutrishnii osvitnii audyt yak chynnyk vplyvu na yakist osvitnoho protsesu v zakladi zahalnoi serednoi osvity [Internal educational audit as a factor influencing the quality of the educational process in an institution of general secondary education]. WORLD SCIENCE, 8 (36), Vol. 3. Retrieved from https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws [in Ukrainian].

26. Grechanyk, O. (2007). Pedahohichnyi kontrol navchalnykh dosiahnen v umovakh osobystisno-oriientovanoho navchannia [Pedagogical control of educational achievements in the conditions of person-oriented learning]. Upravlinnia shkoloiu - School management. N 29, 2-7 [in Ukrainian].

27. Grygorash, V., & Grechanyk, O. (2019). Orhanizatsiia vnutrishnoho audytu v zakladi zahalnoi serednoi osvity [Organization of an internal audit in an institution of general secondary education] : monograph. Kharkiv : Osnova, 144 [in Ukrainian].

28. Grygorash, V., & Grechanyk, O. (2020). Forming acmeological competence of potential education managers. Theory and Practice of Future Teacher's Training for Work in New Ukrainian School: monograph / Edit. I. F. Prokopenko, I. M. Trubavina. Prague: OKTAN PRINT s.r.o., 102-112 [in English].

29. Grechanyk, O. (2020). Udoskonalennia pidhotovky ta perepidhotovky fakhivtsiv u systemi pisliadyplomnoi osvity v konteksti modernizatsii systemy osvity Ukrainy [Improvement of training and retraining of specialists in the postgraduate education system in the context of modernization of the education system of Ukraine]. Upravlinnia shkoloiu - School management. N 22-24, 2-29 [in Ukrainian].

30. Yelnykova, H. V. (2017). Adaptyvni tekhnolohii v osviti [Adaptive technologies in education]. Adaptyvne upravlinnia: teoriia i praktyka. Ser.: Pedahohika - Adaptive management: theory and practice. Series.: Pedagogy. Kharkiv: UIPA, 3 (5). Retrieved from http://am.eor.in.ua/images/adapt/Vol.3ped5/17ped3_5yelnikova_r.pdf [in Ukrainian].

31. Riabova, Z. V. (2018). Kvalimetrychnyi pidkhid do otsiniuvannia yakosti nadannia osvitnikh posluh [A qualitative approach to the assessment of the quality of the provision of educational services]. Adaptyvne upravlinnia: teoriia i praktyka. Ser. : Pedahohika - Adaptive management: theory and practice. Series. : Pedagogy. Kharkiv : UIPA, 5 (9). Retrieved from https://amtp.org.ua/index.php/journal/article/view/107/74 [in Ukrainian].

32. Klebnikova, T. (2020). Personally-oriented approach to the formation of the new Ukrainian school teacher. Theory and Practice of Future Teacher's Training for Work in New Ukrainian School: monograph / Edit. I. F. Prokopenko, I. M. Trubavina. Prague: OKTAN PRINT s.r.o., 133-155 [in English].

33. Tsyba, V. T. (1997). Osnovy teorii kvalimetrii [Fundamentals of the theory of qualimetry]: Tutorial. Kyiv: IZMN, 160.

Размещено на Allbest.ru