Студентоцентрованість фахової підготовки майбутнього перукаря в закладах професійної (професійно-технічної) освіти як важливий чинник розвитку його професійного потенціалу

Размещено на http://www.allbest.ru

Студентоцентрованість фахової підготовки майбутнього перукаря в закладах професійної (професійно-технічної) освіти як важливий чинник розвитку його професійного потенціалу

Білай Дмитро Валерійович аспірант кафедри педагогічної майстерності та менеджменту імені І.А. Зязюна, заступник директора, ПТУ №31

Анотація

У статті розглядається проблема розвитку професійного потенціалу майбутнього перукаря в закладах професійної (професійно- технічної) освіти. Зазначено, що в сучасних умовах такий розвиток відбуватиметься більш успішно за умови застосування студентоцентрованого підходу, коли суб'єктність здобувача освіти набуває структурованого вигляду і зміщується, як дидактична ідея, зі сфери стосунків у навчальній взаємодії на сферу цілісної навчальної діяльності, яка повністю підпорядковується завданням розвитку особистісних якостей юнака чи дівчини як майбутнього фахівця певної галузі і відповідним чином організовує кожного учасника освітнього процесу.

Обстоюється думка щодо розвитку професійного потенціалу майбутнього фахівця як передумови його самореалізації в професії і водночас - успішної адаптації до вимог, які до нього ставить споживач послуг. Ці обставини розглядаються як дві нероздільні сторони становлення професіоналізму окремо взятого працівника. Їхня сформованість позиціонується як важливий показник якості підготовки здобувача освіти до подальшого професійного життя, забезпеченої системою особистісно- розвивальних чинників середовища закладу освіти.

Наголошується, що студентоцентрованість освітнього процесу певною мірою саме і означає підвищення самостійності студентів у виборі тих чи інших напрямів саморозвитку як суб'єктів професійної діяльності чи прийнятті рішення про зміну професії, проте вже на більш свідомому підґрунті. Проте визнається, що саме в ході навчання молода людина повинна отримати змогу об'єктивно оцінити таку можливість. Якісна професійна освіта (зокрема в сфері послуг) повинна також сприяти тому, що в її процесі усуваються можливі психологічні бар'єри, пов'язані з її недостатньою престижністю, привід до яких ще наявний у суспільстві.

Як важливий аспект подальших досліджень обґрунтовується дидактична складова професійної (професійно-технічної) освіти, оскільки методика викладання у цьому закладі повинна максимально повно відображати специфіку контингенту здобувачів освіти, що часто має значні особистісні та навчальні проблеми.

Ключові слова: заклад професійної (професійно-технічної) освіти, освітній процес, студентоцентрований підхід, компетенції, професійний потенціал, професіоналізм, фахова підготовка, якість підготовки, професійна готовність.

Bilay Dmytro Valeriyovych Graduate student of the Department of Pedagogical Mastery and Management named after I. A. Ziazun, deputy director, PTU No. 31

STUDENT-CENTERED PROFESSIONAL TRAINING OF THE FUTURE HAIRDRESSER IN VOCATIONAL (VOCATION- TECHNICAL) EDUCATION INSTITUTIONS AS AN IMPORTANT FACTOR IN THE DEVELOPMENT OF HIS PROFESSIONAL POTENTIAL

Abstract

The article examines the problem of developing the professional potential of future hairdressers in professional (vocational and technical) education institutions. It is noted that in modern conditions such development will take place more successfully under the condition of applying a student-centered approach, when the subjectivity of the student of education acquires a structured form and shifts, as a didactic idea, from the sphere of relations in

1 educational interaction in the field of holistic educational activity, which is fully subordinated to the task of developing the personal qualities of a young man or girl as a future specialist in a certain field and accordingly organizes each participant in the educational process.

The opinion on the development of the professional potential of the future specialist is argued as a prerequisite for his self-realization in the profession and at the same time - successful adaptation to the demands placed on him by the consumer of services. These circumstances are considered as two inseparable aspects of the professional development of an individual employee. Their formation is positioned as an important indicator of the quality of the education seeker's preparation for further professional life, provided by the system of personal development factors of the educational institution environment.

It is emphasized that the student-centeredness of the educational process to a certain extent means increasing the independence of students in choosing certain directions of self-development as subjects of professional activity or making a decision to change profession, but already on a more conscious basis. However, it is recognized that it is in the course of training that a young person should be able to objectively assess such an opportunity. High-quality professional education (especially in the service sector) should also contribute to the elimination of possible psychological barriers related to its lack of prestige, the reason for which is still present in society.

The didactic component of professional (vocational and technical) education is substantiated as an important aspect of further research, since the teaching method in this institution should reflect the specifics of the contingent of education seekers, who often have significant personal and educational problems, as fully as possible.

Keywords: institution of professional (vocational and technical) education, educational process, student-centered approach, competencies, professional potential, professionalism, professional training, quality of training, professional readiness.

Постановка проблеми. Розвиток суспільства, його поступ до європейських і світових стандартів вимагає насамперед перегляду стосунків, що були усталеними для найпоширеніших суспільних інтеракцій у часи авторитарних управлінських практик, як відображення, в тому числі, дієвих орієнтирів становлення особистості, професіонала, засад формування і реалізації вимог до загальної і професійної освіти. Демократизація як широкомасштабний гуманістично-зорієнтований процес, що торкається всіх сфер українського соціуму, знаходить нині яскравий вияв, зокрема, у студентоцентрованому навчанні, його законодавчо передбаченому функціонуванні і невпинному розвитку з урахуванням запитів і можливостей сьогодення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ідея студентоцентрованості освітнього процесу активно обговорюється сьогодні переважно в контексті проблем вищої школи, організації вищої освіти в цілому та викладання окремих освітніх компонентів (О. Біляковська, К. Біницька, М. Бойко, А. Бугрін, О. Заблоцька, А. Ільченко, А. Рябовол, С. Толочко, В. Хомич та ін.). Разом із тим, результати якісного студентоцентрованого (студентоорієнтованого) навчання є важливими для здобувачів будь-якого освітнього рівня, що засвідчив, зокрема, Закон України про фахову передвищу освіту (2019). В сучасному світі феномен професійної готовності як сукупності заздалегідь внормативованих вимог до фахівця та критеріїв оцінки його здатності відповідати типовим для тієї чи іншої професії запитам (що відповідає директивному (педагогоцентрованому) підходу в освіті) розширився уявленнями про саморозвиток у професійній діяльності на творчих, особистісно детермінованих засадах, що, відповідно до сформульованих у названому Законі положень, забезпечується заохоченням здобувачів фахової передвищої освіти до ролі автономних і відповідальних суб'єктів освітнього процесу; створенням освітнього середовища, орієнтованого на задоволення потреб та інтересів здобувачів освіти, включаючи надання можливостей для формування індивідуальної освітньої траєкторії; побудовою освітнього процесу на засадах взаємної поваги і партнерства здобувачів освіти та адміністрації, педагогічних (науково-педагогічних) та інших працівників закладу освіти. І хоча Закон України про професійну (професійно-технічну) освіту (1998) не декларує аналогічних орієнтирів безпосередньо, але його зорієнтованість на основоположний для них суб'єкт-суб'єктний характер навчальної взаємодії є очевидною.

Слід зауважити, що, розглядаючи проблему впровадження окресленого підходу в контексті професійної (професійно-технічної) освіти, ми зіткнулися з певними термінологічними труднощами, оскільки, по-перше, в науковому середовищі доводиться зустрічати паралельне застосування для його означення прикметників «студентоцентрований» і «студентоорієнтований» (напр., [1]; [5]). На наш погляд, це допустимо, оскільки принаймні в організаційно-педагогічному сенсі концептуальних відмінностей у їхньому змісті не вбачаємо. По-друге, строго кажучи, жоден з цих прикметників не мав би застосовуватися по відношенню до закладів професійної (професійно- технічної) освіти, де здобувачі освіти позиціонуються Законом про професійну (професійно-технічну) освіту як учні. Проте через складність утворення відповідного прикметника і водночас з урахуванням наявних у сфері професійної (професійно-технічної) освіти як компонента освітньої системи України тенденцій ми не можемо оминути увагою цей підхід, вважаємо його впровадження в закладах професійної (професійно-технічної) освіти необхідним і у своєму дослідженні користуємося прийнятим у інших освітніх ланках терміном «студентоцентрований підхід».

Нам імпонує точка зору С. Денисенко та В. Гойдіної, згідно з якою «студентоцентризм є новітнім та багатоплановим явищем і процесом. По- перше, студентоцентризм - це позитивна реакція освітянського середовища на швидкоплинні потреби ринку праці, на потребу формування компетенцій. Подруге, студентоцентризм - це новітня модель розвитку освіти, за якої студент з об'єкта перетворюється на суб'єкт освітньої діяльності та програми, тобто на активного учасника науково-освітнього процесу. По-третє, студентоцентризм - це концентрація зусиль студента з урахуванням індивідуальних якостей, здібностей, на формування індивідуальних освітніх завдань та особистого профілю компетенцій. По-четверте, студентоцентризм - це новий рівень особистої відповідальності того, хто навчається, за створення умов, за яких наприкінці освіти він має високі результати навчання та найсучасніші компетентності» [2, с. 49-50]. Вважаємо, що такий підхід є нині доречним при підготовці кваліфікованого робітника, працівника сфери послуг тощо, оскільки сприяє підвищенню його конкурентоспроможності на ринку праці, усвідомленій і цілеспрямованій самоактуалізації, становленню його професіоналізму.

Значною є вага всього переліченого для підготовки фахівців, що в своїй діяльності покликані вдовольняти естетичні запити споживача, а отже, мати не лише здатність бачити, розуміти прекрасне, але й творити його, постійно перебуваючи в динаміці, відстежуючи модні тенденції, опановуючи відповідні їм уміння і водночас не зраджуючи принципам доброго смаку. Такі якості виховуються, насамперед, тоді, коли, окрім досвіду професійної підготовки, педагог сам розвивається і постійно професійно зростає, а по-друге, вони вимагають від здобувачів освіти не лише міцного засвоєння навчальної інформації, формування базових умінь та навичок для виконання типових професійних завдань, а постійного саморозвитку, роботи над собою, над своїм професійним потенціалом як сукупністю індивідуальних рис, значущих для успішної професійної діяльності.

Отож мета нашої статті: розглянути доцільність застосування студентоцентрованого підходу в професійній (професійно-технічній) освіті, зокрема, в ході розвитку професійного потенціалу майбутнього перукаря.

Виклад основного матеріалу. Провідними рисами студентоцентризму в навчанні вчені вважають наявність процесу «якісної трансформації навчального середовища для студентів та інших осіб, які навчаються, метою якого є поліпшення їх автономії і здатності до критичного мислення на основі результатного підходу, що передбачає: на першому місці не інформованість студента, а вміння розв'язувати проблеми; переміщення уваги з «викладання» на «учіння» із центруванням на студенті; зміну ролі викладача з «передавача знань» на навчального консультанта, тьютора; використання сучасних методів і засобів навчання та оцінювання; розвиток суб'єкт-суб'єктних стосунків і навчального партнерства; участь студентів у формуванні змісту навчання; розробку студентом індивідуальної траєкторії навчання; розвиток пізнавальної самостійності студентів і підвищення їх відповідальності за власні результати навчання; організацію рефлексивної діяльності та постійного зворотного зв'язку» [1, с. 66-67].

Таким чином, суб'єктність здобувача освіти, про значущість якої для якісного освітнього результату чимало говорили педагоги ще з кінця 1980-х років, набуває сьогодні структурованого вигляду і зміщується, як дидактична ідея, зі сфери стосунків у навчальній взаємодії на сферу цілісної навчальної діяльності, яка повністю підпорядковується завданням розвитку особистісних якостей юнака чи дівчини як майбутнього фахівця певної галузі і відповідним чином організовує кожного учасника освітнього процесу.

Одним із ключових понять професійної підготовки, актуалізація якого в сучасній професійній освіті безпосередньо торкається проблеми студентоцентрованості, вважаємо розвиток професійного потенціалу майбутнього фахівця як передумови, з одного боку, його самореалізації в професії, а з іншого - успішної адаптації до вимог, які до нього ставить споживач послуг. Ці дві обставини розглядаємо як дві нероздільні сторони становлення професіоналізму окремо взятого працівника, сформованість яких є показником якості підготовки здобувача освіти до подальшого професійного життя, забезпеченої системою особистісно-розвивальних чинників середовища закладу освіти.

Привертає увагу певний парадокс, суперечність між традиційним поглядом на якісну професійну підготовку як таку, що виводить на ринок праці досконалого в своїй професійній компетентності фахівця, та сучасними підходами, що наголошують на різниці між завершеністю певних етапів такої підготовки і її завершеністю загалом, коли остання постає як практично недосяжна, принаймні, впродовж досить тривалого періоду подолання професійного шляху. Адже, як слушно стверджує І. Хоржевська, «професійна підготовка може вважатися повноцінною та діючою, якщо вона доповнюється постійним прагненням до професійного зростання» [7], тобто, якщо сам суб'єкт бачить у своєму професійному «Я» елементи недосконалості і при цьому (що є з обстоюваних нами позицій обов'язковим) розглядає цю ситуацію як нормальну, закономірну, таку, що пробуджує в ньому прагнення до позитивних змін.

Водночас, учені визнають, що в ході формування особистості професіонала має обов'язково враховуватися низка питань, надзвичайно важливих для результату цього процесу, а саме: про «зв'язок її змісту й динаміки із самовизначенням, з психодіагностичними показниками придатності людини до трудової діяльності, індивідуально-психологічними особливостями суб'єкта діяльності, з можливістю оцінки і прогнозування цього процесу» [4, с. 11]. Практика показує, що далеко не кожний професійний вибір робиться з урахуванням своїх реальних чи потенційних можливостей. З огляду на це, слід визнати, що українському суспільству (тут торкаємося не лише самого випускника ЗЗСО, а й його значущого соціального оточення) необхідна більш досконала система профінформації та профорієнтації. Проте саме середовище закладу професійної освіти є, на наш погляд, більш сприятливим для того, щоб здобувач більш багатогранно розглянув перспективи майбутньої професійної діяльності, отримав поштовх до професійно детермінованого самоаналізу, і водночас - необхідну педагогічну підтримку, що дала б йому змогу об'єктивніше оцінити власні запити, можливості та перспективи.

Загалом же роль професійної підготовки в її сучасному розумінні саме й полягає в формуванні не тільки здатності до окресленої професійними вимогами діяльності, а й до самостійної оцінки її результату, а відтак - і процесу, та визначенні з-поміж відомих засобів професійного саморозвитку саме тих, які найбільше відповідають, з одного боку, професійній ситуації, а з іншого - індивідуальним якостям працівника, що має бути, насамперед, внутрішньо динамічним, активним по відношенню до самого себе. В більшості випадків тут неможливо розділити суто професійні й особисті орієнтири, оскільки знову не можемо не погодитися з І. Хоржевською в думці, що «професійний розвиток особистості пов'язаний з розвитком особистості взагалі, із засвоєнням нового досвіду, знань, вмінь та із трансформацією мотивації й інтересів конкретної людини» [8].

Як зазначає А. Бугрін, у ході навчання, заснованому на студентоцентризмі, «у студентів ефективно формуються такі важливі здібності та компетенції, як: постановка власних цілей навчання, вибір ефективних стратегій для досягнення цих цілей, відстеження досягнення цілей, формування власного навчального середовища, відповідно поставленим цілям, ефективне управління часом (тайм-менеджмент), оцінка використовуваних методів навчання, аналіз результатів і коригування методів» [1, с. 69].

Водночас, нас турбує факт, що в українському суспільстві ставлення до професійної освіти має консервативні риси, сформовані в часи, коли вибір професії розглядався як унікальний і часто неповторний життєвий крок, а її опанування розумілося як освоєння більш чи менш глобального досвіду, викладеного в змісті навчальних програм і дисциплін. Так, під час опитування першокурсників у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, що обрали професії сфери послуг, ми переконалися, що близько 70% відсотків з них мають очікування, зорієнтовані на навчання безпосередньо професійній діяльності, тоді як менше третини майбутніх перукарів і кравчинь розглядають професійну освіту через призму розширення наявного в себе потенціалу, який у період професійного навчання отримує значний імпульс до зростання, проте не буде й не може бути розкритий повною мірою.

Дослідники, які вивчають закономірності професіогенезу, наголошують на значущості для його успішного перебігу моментів, пов'язаних із професійним самовизначенням молодої людини, і наголошують при цьому на його безумовній нелінійності. Процес професійної підготовки повинен враховувати, що «професійне самовизначення є багатомірним і багатоступеневим процесом, який можна розглядати під різними кутами зору, зокрема:

як серію завдань, які ставить суспільство перед особистістю;

як процес поетапного ухвалення рішення, за допомогою якого людина формує баланс між власними перевагами, інтересами, цілями й вимогами трудової діяльності, потребами суспільства тощо;

як процес формування особистості професіонала, його індивідуального стилю та оцінки діяльності.

Отже, професійне самовизначення - це не тільки акт вибору професії, але й динамічна процедура формування професіонала на усьому життєвому шляху. З огляду на розуміння професійного самовизначення як діяльності по інтеграції трудової активності у цілісну систему усіх форм її прояву, є усі підстави розглядати цей вид самовизначення як один з основних механізмів професійного розвитку» [4, с. 11].

Суспільно важливе і остаточно не усталене в педагогічному сенсі явище, на наш погляд, являє собою підготовка майбутніх фахівців сфери послуг (у нашому дослідженні це майбутні перукарі, проте виокремлені особливості можна віднести і до інших фахівців цієї галузі). Як стверджує Л. Короткова, «на основі глибокого вивчення і систематизації теоретичної суті поняття сфери послуг, представленому у працях провідних науковців, її можна визначити як сукупність різноманітних трудових дій, результатом яких є послуги як матеріального, так і нематеріального характеру. На сьогодні забезпечення належної якості послуг є провідним напрямом соціально- економічного розвитку як більшості країн світу, так і України. Саме тому сучасне суспільство висуває досить високі вимоги до рівня професійної підготовки майбутніх фахівців сфери послуг, визначальними характеристиками яких стають самостійність, професійна мобільність, нестандартність мислення та дій, готовність у мінімальний термін адаптуватися й ефективно виконувати професійні дії у складних умовах [3, с. 40-41]. Водночас, кваліфіковані працівники сфери послуг далеко не завжди впевнені в престижності своєї професії, що є, в тому числі, наслідком функціонування одного з негативних соціальних стереотипів, і подолання відповідного психоемоційного бар'єру в ряді випадків є важливим завданням, від успішного вирішення якого значною мірою залежить психологічна готовність учня закладу професійної (професійно-технічної) освіти до навчальних та професійних зусиль, його психоемоційний стан, рівень самооцінки тощо.

Виховні аспекти у підготовці такого працівника повинні тісно переплітатися з власне навчальними, бо сукупність особистісних якостей перукаря, кравця,офіціанта,працівника торгівлі тощоро бить його послуги або більш двсавналсмс, вбв ж, у разі нєдвсрврновї всхвввнвсрі фахівця, мвжуро ісрврнв знсзсрц нвнср на нсх у нвдалошвму.

Слід також наголосити, що студентоцентрованість професійної освіти позитивно вплине на її результативність лише за умови достатньої наукової обґрунтованості процесів, якими забезпечується фахова підготовка майбутніх кваліфікованих робітників. Вітчизняна педагогічна наука сьогодні чимало робить для того, аби профтехосвіта базувалася на сучасних досягненнях як технологічного, так і методичного плану.

До прикладу, наведемо перелік проблем, що вирішуються в останні роки вченими Інституту професійної освіти НАПН України, зорієнтованого на підвищення якості професійної та фахової передвищої освіти. Як повідомляє директор Інституту В. Радкевич, аналізуючи його роботу в 2021 р. «шість науково-дослідних лабораторій Інституту (зарубіжних систем професійної освіти і навчання; професійної кар'єри; дистанційного професійного навчання; технологій професійного навчання; науково-методичного супроводу підготовки фахівців у коледжах і технікумах; електронних навчальних ресурсів) працювали над виконанням одного фундаментального дослідження (теоретичні і методичні основи підготовки майбутніх кваліфікованих кадрів до підприємницької діяльності в умовах розвитку малого бізнесу) та п'яти прикладних (методичні засади застосування цифрових технологій у підготовці майбутніх кваліфікованих робітників; розвиток проєктного менеджменту в закладах професійної освіти у вітчизняній і зарубіжній практиці; методичні основи розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання закладів професійної освіти; методичні засади впровадження дуальної форми навчання в професійну підготовку майбутніх кваліфікованих робітників будівельної, машинобудівної галузей, сфери обслуговування та громадського харчування; методичні засади оцінювання якості підготовки фахівців у закладах фахової передвищої освіти)» [6, с. 2]. Наявні в цьому переліку завдання, спрямовані на вирішення проблем професійної (професійно- технічної) освіти, бачаться актуальними, і немає сумніву, що їхнє коло буде розширюватися.

Маючи змогу розглядати освітній процес у закладах професійної (професійно-технічної) освіти на практиці, зауважимо також, що, на наш погляд, сьогодні, в умовах істотних змін переліку та специфіки застосовуваних форм навчання, важливу проблему педагогіки профтехосвіти становить вдосконалення її дидактичного складника. Адже викладання навчальних дисциплін у закладах професійної (професійно-технічної) освіти не повинно ні повторювати методику, прийняту в загальноосвітніх школах, ні запозичувати надто широко дидактичні надбання вищої школи, у тому числі й через те, що контингент здобувачів освіти цих закладів вирізняється багатьма специфічними рисами. Цей дослідницький напрям привертає нашу увагу як перспективний для подальших пошуків.

студентоцентрованість професійна освіта

Висновки

Сьогодні, коли Міністерство освіти і науки України робить особливий акцент на розвитку професійно-технічної освіти як життєво важливої для української економіки, вивчення її наявних можливостей і перспектив не повинне допускати значного зміщення у бік її значущості виключно в загальнодержавному плані, хоча він, безумовно, має пріоритетність. Зокрема, проблема розвитку професійного потенціалу не є проблемою суто виробничого (кадрового) значення. Її вирішення в кожному конкретному випадку - це ще й допомога окремо взятій особистості правильно вибудувати свій життєвий шлях, успішно самореалізуватися в суспільно цінній діяльності. Тож студентоцентрований підхід у професійній освіті є на сьогодні відображенням актуальної для цивілізованої людської спільноти тенденції до пошуку рівноваги між індивідуальними запитами особистості та тих сподівань і обов'язків, які покладає на неї суспільство і водночас - засобом розвитку професійного потенціалу цієї особистості як її особистісно і суспільно значущого ресурсу.

Література

Бугрін А. Студентоорієнтованість викладання як пріоритет розвитку вищої освіти України [Ел. ресурс]. Режим доступу до джерела https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/ conferences/article/download/11081/10439

Денисенко С.А., Гойдіна В.С. Студентоцентровані ідеї навчання відповідають вимогам і запитам сучасного суспільства. Студентоцентрований навчальний процес як запорука забезпечення якості вищої медичної освіти: матеріали ЕІІІ навч.-метод. конф. ХНМУ (Харків, 29 січня 2020 р.) / Міністерство охорони здоров'я України, Харк. нац. мед. ун-т. Харків : ХНМУ, 2020. Вип. 10. 236 с.

Короткова Л.І. Професійна підготовка майбутніх фахівців сфери послуг в умовах освітньо-виробничого кластера: теоретичні і методичні основи : монографія / за наук. ред. Радкевич В. О. Запоріжжя : Просвіта, 2020. 558 с.

Психологічне забезпечення професіогенезу фахівців торгівлі і сфери послуг: монографія / М. С. Корольчук, В. М. Корольчук, О. В. Полунін, І. О. Корнієнко та ін.; за заг. ред. М. С. Корольчука. Київ : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2021. 288 с.

Равчина Т., Шемелюк Г. Організація освітнього процесу в системі фахової передвищої освіти у вимірі законодавчих змін. Вісник Львівського університету. Серія педагогічна.2019. Випуск 34. С.198-208.

Радкевич В. О. Інститут професійної освіти НАПН України: від наукових досліджень - до кращих освітніх практик. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2022. № 4(1). https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4115

Хомич В. Студентоорієнтований підхід у методиці викладання української мови за професійним спрямуванням в аграрних закладах вищої освіти. Грааль науки. 2021, № 7. С. 262-265. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.27.08.2021.047

Хоржевська І.М. Професіоналізм та професійний розвиток особистості. Наука і освіта. 2016. №11. С. 55-60.

References

Bugrin A. Doctrina ordinatur discipulo ut prioritas ad educationem altiorem in Ucraina evoluendam [Student-oriented teaching as a priority for the development of higher education in Ukraine] [E-mail. resource]. Source access mode https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/ conferences/article/download/11081/10439 [in Ukrainian].

Denysenko S.A., Hoydina V.S. (2020). Studiosum reflectitur notiones discendi cum exigentiis et exigentiis hodiernae societatis [Student-centered learning ideas meet the requirements and demands of modern society]. Student-centered educational process as a guarantee of ensuring the quality of higher medical education: materials LIII educational method. conf. KHNMU (Kharkiv, January 29, 2020) / Ministry of Health of Ukraine, Kharkiv. national honey. Univ. Kharkiv: KhNMU, 10, 236 p. [in Ukrainian].

Korotkova L.I. (2020). Profitialis educatio futurorum specialium in campo servitiorum in condicionibus botrum scholastici et industrialis: fundamenta theoretica et emendatiora [Professional training of future specialists in the field of services in the conditions of an educational-industrial cluster: theoretical and methodical foundations]: monograph / by Nauk. ed. Radkevich V. O. Zaporizhzhia: Prosvita [in Ukrainian].

M.S. Korolchuk, V.M. Korolchuk, O.V. Polunin, I.O. Kornienko, and others. (2021). Psychologicum subsidium ad progressionem professionalem mercaturae et muneris doctorum [Psychological support of professional development of trade and service specialists]: monograph / in general ed. M. S. Korolchuk. Kyiv: Kyiv. national trade and economy University [in Ukrainian].

Ravchyna T., Shemelyuk G. (2019). Organizationis processus scholastici in systemate vocationis prae-alioris educationis secundum legum mutationes [Organization of the educational process in the system of vocational pre-university education in the context of legislative changes]. Bulletin of Lviv University. Pedagogical series, 34, 198-208. [in Ukrainian].

Radkevich V. O. (2022). Institutum Vocationis Educationis Nationalis Academiae Scientiarum Ucrainae: ab investigationibus scientificis ad optima exercitia paedagogica [Institute of Professional Education of the National Academy of Sciences of Ukraine: from scientific research to the best educational practices]. Bulletin of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 4(1), https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4115 [in Ukrainian].

Khomych V. (2021). Studiosus ordinatus in methodologia docendi linguam Ucrainam ad orientationem professionalem in institutis agrariis altioris educationis [Student-oriented approach in the methodology of teaching the Ukrainian language for professional direction in agricultural institutions of higher education]. The grail of science, 7, 262-265. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.27.08.2021.047 [in Ukrainian].

Khorzhevska I.M. (2016). Professionalismus et professio progressionis singulorum [Professionalism and professional development of the individual]. Science and education, 11, 55-60 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru