Методи посилення організаційної резильєнтності закладів вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методи посилення організаційної резильєнтності закладів вищої освіти

Матвієнко Юрій Сергійович кандидат педагогічних наук, проректор з науково-педагогічної роботи, Полтавський університет економіки і торгівлі

Пивоварська Ксенія Каринівна кандидат філософських наук, старший викладач кафедри педагогіки та суспільних наук, Полтавський університет економіки і торгівлі

Анотація

У даній статті аналізується поняття «організаційна резильєнтність закладів вищої освіти». Досліджується його важливість і актуальність в умовах постійних загроз, дається визначення організаційної резильєнтності, що може використовуватися надалі, проводяться паралелі із іншими типами резильєнтності, такої як, наприклад, психологічна чи особиста. Вивчаються особливості закладів вищої освіти як стійких організацій, що забезпечує їх життєздатність і розвиток у складних умовах. На основі цього аналізу виокремлюються методи забезпечення організаційної резильєнтності, що є найпродуктивнішими на думку авторів статті. На нашу думку, ними є модель для побудови довіри JOHARI Window, звички стійкості (ритуали), модель Cynefin, Safe-to-fail probe і впровадження Правил Стійкості Педагога. JOHARI Window (вікно Джохарі) базується на підвищенні рівня довіри в організації шляхом збільшення області взаємного знання та зменшення розриву між образом і реальністю. Ритуали стійкості (звички) виробляються по наданій у статті канві та спрямовані на ритмічність життя закладу вищої освіти; ця повторюваність забезпечує вищу стійкість. Модель Cynefin направлена на прийняття рішень в умовах нестабільності та хаосу, що дає можливість переживати виклики без втрат. Safe-to-fail probe - метод підвищення організаційної резильєнтності, який дозволяє прямо під час роботи висувати, перевіряти, відкидати та впроваджувати нові способи діяльності. Нарешті, впровадження Правил Стійкості Педагога може стати внутрішньою опорою працівників закладу вищої освіти. Усі ці методи разом сприяють підвищенню організаційної резильєнтності, достатньо висвітлені у літературі, враховують особливості закладів вищої освіти та є доступними для впровадження на різних рівнях функціонування закладу, сме тому вони були відібрані як оптимальні. стійкість організаційна резильєнтність johari

Ключові слова: стійкість, організаційна резильєнтність, вищий навчальний закла, JOHARI Window, Cynefin Model, Safe-to-fail probe

Matviienko Yurii Serhiyovych Ph.D. in Pedagogical Sciences, ViceRector for Scientific and Pedagogical Work, Poltava University of Economics and Trade

Pyvovarska Ksenia Karynivna Ph.D. in Philosophical Sciences, Senior Lecturer of the Pedagogy and Social Sciences Department, Poltava University of Economics

METHODS OF STRENGTHENING THE ORGANIZATIONAL RESILIENCE OF INSTITUTIONS OF HIGHER EDUCATION

Abstract. This article analyzes the concept of "organizational resilience of higher education institutions". Its importance and relevance in conditions of constant threats is investigated, a definition of organizational resilience is given that can be used in the future, parallels are drawn with other types of resilience, such as, for example, psychological or personal. Peculiarities of institutions of higher education as sustainable organizations are studied, which ensures their viability and development in difficult conditions. Based on this analysis, the methods of ensuring organizational resilience are singled out, which are the most productive in the opinion of the authors of the article. In our opinion, they are the JOHARI Window model for building trust, resilience habits (rituals), the Cynefin model, Safe-to-fail probe and the implementation of the Teacher Resilience Rules. The JOHARI Window is based on increasing the level of trust in the organization by increasing the area of mutual knowledge and reducing the gap between image and reality. Rituals of stability (habits) are produced according to the canvas provided in the article and are aimed at the rhythm of life at the institution of higher education; this repeatability provides higher stability. The Cynefin model is aimed at making decisions in conditions of instability and chaos, which makes it possible to survive challenges without losses. Safe-to-fail probe is a method of increasing organizational resilience that allows you to propose, check, reject and implement new ways of doing things right during work. Finally, the implementation of the Rules of Teacher Resilience can become an internal support for employees of a higher education institution. All these methods together contribute to the increase of organizational resilience, are sufficiently covered in the literature, take into account the peculiarities of higher education institutions and are available for implementation at various levels of the institution's functioning, which is why they were selected as optimal.

Keywords: sustainability, organizational resilience, higher educational institution, JOHARI Window, Cynefin Model, Safe-to-fail probe.

Постановка проблеми

Поняття резильєнтності, хоча і є відносно новим для українського суспільства, уже встигло стати важливим у науковому дискурсі. І це не дивно, адже виклики, з якими українці стикнулися протягом останніх кількох років, вимагали максимальної особистісної та організаційної стійкості. Пандемія коронавірусу, повномасштабне вторгнення, масова еміграція, поширення дистанційних форм роботи та навчання - усе це мало тектонічний вплив, змінюючи усі сфери приватного та суспільного життя.

Безумовно, що усі ці події не могли не вплинути на галузь освіти в цілому та вищу освіту зокрема. Щоб зберегти можливість повноцінно функціонувати, навчальні заклади повинні були максимально швидко реагувати на них, водночас зберігаючи власну життєстійкість. При цьому працівники освіти відчували тиск у різних напрямках: не лише професійному, але і економічному, соціально-побутовому, психічному, моральному тощо.

Забезпечення стійкості стало завданням не лише керівництва, але і усього колективу. Часто, не маючи відповідних знань і компетентностей, освітяни марно втрачали час, намагаючись не «потонути» у вирі подій. Саме це стало стимулом вивчити моделі забезпечення резильєнтності та виокремити ті, які зможуть стати в нагоді для закладів вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сам термін «резильєнтність» у перекладі з англійської означає стійкість (від. англ. resilience - резильєнтність, стійкість, життєстійкість, спроможність відновлюватись), а його поява у психологічному дискурсі пов'язана з працями американської психологині E. Werner та її колеги R. Smith [1, с. 84].

Поняття резильєнтності (стійкості) розглядається у різних аспектах. Так, О. Романчук під поняттям «психологічна стійкість» (витривалість, резилієнтність) розуміє «здатність людини проходити крізь життєві випробування, зберігаючи при цьому психічне здоров'я, особистісну цілісність». Дж. Кідд визначає професійну резильєнтність як «здатність долати «підйоми і падіння» в професійній діяльності, що реалізується за рахунок впевненості в собі, надії, самоповаги, флексибільності». Психологічна стійкість (Резилієнс) є «здатністю дорослої людини, яка зазнала впливу окремої потенційно руйнівної події (як-от смерть близької людини або ситуація, що загрожує життю), утримувати відносно стабільні, здорові рівні психологічного та фізичного функціонування, а також здатність відчувати позитивні емоції та навчатись на власному досвіді» [2, с. 65].

Надзвичайно велику роботу в дослідженні організаційної стійкості провела Наталія Бордун. Ми акцентуємо увагу саме на організаційній стійкості як менш висвітленій в українській науковій думці.

Мета статті - розглянути деякі методи посилення організаційної резильєнтності закладів вищої освіти - модель для побудови довіри JOHARI Window, звички стійкості (ритуали), модель Cynefin, Safe-to- fail probe і впровадження Правил Стійкості Педагога.

Виклад основного матеріалу

Під організаційною резильєнтністю (в українській мові також вживають «стійкість», «гнучкість») ми будемо розуміти «здатність відновлюватися після організаційних криз у конструктивний спосіб, адаптовуватися та розвиватися в змінних умовах середовища». Як зазначає Н. Бордун, «резильєнтність проявляє себе в часи кризи та постійно змінному середовищі, і лише в такому контексті ми можемо бачити наскільки стійка та чи інша команда, а чи вдалось розвиватись та збільшувати вплив, можна зрозуміти лише в ретроспективі» [3].

Визначаючи резильєнтність як вміння долати стреси та важкі періоди конструктивним шляхом, ми усвідомлюємо, що вона одночасно виступає процесом, який визначається не тільки особистісними рисами, а й увагою, мисленням та поведінкою. Є. Калина зазначає, що викладачі закладів вищої освіти (далі - ЗВО) під час війни мають опанувати методики для тренування, вдосконалення або розвитку цього вміння для забезпечення високо рівня якості освіти за будь-яких умов [4, с. 672].

Організаційна резильєнтність для українських ЗВО важлива одразу з декількох причин. Виокремимо основні із них:

- Економічна нестабільність: Україна зараз стикається з економічними кризами, інфляцією та іншими фінансовими викликами. Стійкі університети мають більше шансів зберегти фінансову спроможність, залучаючи студентів та гранти на дослідження.

- Політична невизначеність: Політична ситуація в Україні може змінюватися достатньо швидко та у непрогнозованому напрямі, як це було, наприклад, під час Революції гідності 2014 року, і це також може вплинути на вищу освіту. Стійкі університети здатні адаптуватися до умов, що змінюються, і продовжувати забезпечувати освітні послуги, незважаючи на політичну турбулетність.

- Конкуренція: Зважаючи на масовий відтік за кордон українців, у тому числі потенційних абітурієнтів, університети змагаються за студентів та фінансування. Організаційна резильєнтність може допомогти університетам підтримувати високий рівень якості освіти та залучати нових студентів.

- Дослідження та інновації: Стійкі університети можуть інвестувати в дослідження та інновації, що сприяє науковим відкриттям та розвитку країни в цілому.

- Підтримка студентів та персоналу: Університети з високим рівнем організаційної резильєнтності можуть надавати найкращу підтримку студентам та працівникам у вигляді фінансової допомоги, навчання, підвищення кваліфікації, відпочинку та інших соціальних послуг.

- Соціокультурна роль: Вища освіта досі відіграє помітну роль у формуванні громадської думки та культури. Як заклади, так і окремі викладачі впливають на свої громади та суспільство в цілому. Стійкі університети можуть продовжувати виконувати цю функцію, навіть за умов невизначеності.

- Міжнародне співробітництво: За умов забезпечення організаційної резильєнтності українські заклади вищої освіти можуть легше співпрацювати з університетами з інших країн, що сприяє обміну знань та досвідом.

З організаційної точки зору заклади вищої освіти мають особливості, які впливають на їх стійкість:

- зменшення фінансування;

- високий людський ресурс і потенціал;

- співпраця зі здобувачами вищої освіти;

- можливість змішаного формату роботи - онлайн і офлайн.

Зважаючи на це, ми можемо викоремити вимоги до методів забезпечення організаційної резильєнтності закладів вищої освіти:

- безкоштовність;

- активна залученість працівників, їх рефлексія;

- можливість використання для працівників різних галузей знань;

- можливість використання як наживо, так і за допомогою електронних сервісів та інтернет-зв'язку.

Відповідно заклади вищої освіти мають опанувати інструментарій, який допоміг би забезпечувати організаційну резильєнтність. Методи забезпечення організаційної резильєнтності були підібрані так, щоб відповідати завданням, які ми виокремили:

- побудова довіри для ефективної комунікації;

- забезпечення вчасних і адекватних відповідей на виклики для оперативного реагування на загрози;

- включення практик стійкості у рутинну роботу для підтримки життєстійкості організації.

Ми будемо давати опис і характеристику методу та способи його використання для підвищення організаційної резильєнтності закладу вищої освіти.

1. Модель побудови довіри JOHARI Window (вікно Джохарі). Ми починаємо із неї, бо саме довіра в будь-якій організації є базисом, на якому створюються стійкі внутрішні зв'язки. Побудувавши середовище довіри, можна підвищити резильєнтність закладу освіти.

Ця модель була запропонована ще у 1995 році Дж. Ліфтом і Х. Інхамом. Вона базується на виокремленні 4 сфер, які допомагають зрозуміти, як пов'язані особисті якості людини та їх сприйняття оточуючими. Так, дослідники вказують на 4 варіанти [5, с. 87] (рис.1).

Рис. 1. Модель побудови довіри JOHARI Window (вікно Джохарі)

Відповідно уся інформація поділяється на Відкриту, Приховану, Сліпу та Невідому. Відкритою є та, що відома і вам, і оточуючим; Прихована - відома лише вам і невідома оточуючим; Сліпа - відома оточуючим, але невідома самій людині; невідома - невідома ні самій людині, ні оточуючим.

Заповнюючи таку таблицю, необхідно провести і самоаналіз, і звернутися до колег чи інших співробітників закладу. Після того, як усі елементи будуть зафіксовані, можна починати роботу над підвищенням довіри. Для цього необхідно зменшувати Сліпу, Приховану та Невідому зони, наближаючи ваш публічний імідж до вашої внутрішньої сутності та самооцінки.

Використання: вікна Джохарі можна використовувати під час кафедральних і міжкафедральних заходів, особистих зустрічей, неформальних подій. Вони допоможуть підвищити рівень обізнаності та довіри серед працівників закладу освіти, будуючи підвалини для з'єднаної стійкої організації.

2. Метод звичок стійкості (ритуалів). Ритуали виростають зі звичок через рутинні процедури [6] та є важливим інструментом побудови резильєнтної організації. Для ЗВО ритуали можуть стати «рятівним колом» серед невизначеності та хаотичності, упорядковуючи повсякденне життя.

Н. Бордун виокремлює такі особливості ритуалів:

- ритуали потребують тригера, щоб почати;

- ритуали мають чітку послідовність: початок, середина і кінець;

- ритуали покращують самопочуття;

- ритуали відбуваються з особливою періодичністю;

- ритуали відіграють символічну, перетворювальну роль [7].

Також вона пропонує такий дизайн канви для створення ритуалу [8] (рис.2).

Рис. 2. Дизайн канви для створення ритуалу

Практика ритуалів сприяє організаційній резильєнтності через упорядкування відносин, просторових і часових проміжків.

Використання: ритуалами у закладах вищої освіти можуть стати як професійні, так і особистісні звички. До перших можна віднести періодичні (щотижневі, щомісячні, щосеместрові) засідання, семінари, круглі столи тощо. До других - відзначання свят, видатних дат, спільне дозвілля тощо.

3. Метод Кайневін/Кеневін (Cynefin Model, Cynefin framework). Це метод прийняття рішень, який дозволяє діяти у складних ситуаціях невизначеності. Такі ситуації є постійними викликами резильєнтній організації, і уміння виходити із них є необхідною умовою збереження стійкості.

Відповідно до цього методу, запропонованого Дейв Сноуден, усі ситуації поділяються на 4 зони: Очевидна, Ускладнена, Комплексна, Хаотична. У центрі схеми - зона невизначеності, яку потрібно якнайшвидше покинути [9, с. 468] (рис. 3).

Рис. 3. Метод Кайневін/Кеневін

Відповідно до того, до якої зони відноситься конкретна ситуація, будуть змінюватися патерни поведінки.

- Упорядковані прості системи (Simple): найпростіші для реагування, у них усе заздалегідь відомо. Алгоритм дій буде таким: Визначаємо - Класифікуємо - Реагуємо.

- Упорядковані складні системи (Complicated): тут організація не має відповідного досвіду, але сама ситуація є відомою та навіть типовою. Алгоритм дій буде таким: Визначаємо - Аналізуємо - Реагуємо.

- Невпорядковані складні системи (Complex): виклик майже незнайомий, досвіду не вистачає. Алгоритм дій буде таким: Вимірюємо - Визначаємо - Реагуємо.

- Хаотичні системи (Chaos): рівень невизначеності максимальний, не тільки задача та її рішення незрозумілі, але часто і сама проблема. Алгоритм дій буде таким: Діємо - Визначаємо - Реагуємо [10].

Використання: Cynefin Model дозволяє не «пасувати» перед найскладнішими викликами, даючи метод вирішення складних задач в умовах нестачі часу, ресурсів, експертів. Для резильєнтності вищих навчальних закладів ця модель надзвичайно перспективна, визначивши зону, можна виробити стратегію реагування.

4. Safe-to-fail probe: це метод, який пов'язаний із моделлю Кеневін. Його основа - одночасне моделювання та проведення декількох експериментів (дослідів, спроб) для вирішення однієї проблеми. Для цього необхідно дотримуватися таких правил:

1. Будь-який експеримент має бути реальним та нести можливий позитивний ефект.

2. Експеримет має бути зміною з помітним або вимірюваним.

3. Експеримент має бути чимось, що можна зупинити, якщо він пройде неправильно, або посилити ефект, якщо все йде добре [11].

У закладах вищої освіти можна використовувати таку рамку для аналізу та оцінки своїх експериментів:

- Назва експерименту.

- Його обґрунтування.

- Які показники успіху? Що ми будемо контролювати, щоб знати, чи мала позитивний вплив зміна або дія, яку ми тестуємо?

- Які ознаки невдачі?

- Що таке «стратегія посилення» (за умови успіху)?

- Яка стратегія відновлення (у разі невдачі)?

- Які дії мають бути виконані за умови успішного виконання та хто виконує їх?

- Хто несе відповідальність за різні дії, які необхідно вжити, якщо вони не реалізуються?

Оскільки навіть у стабільному середовище не завжди можна передбачити, що станеться, коли буде проведена певна зміна або дія, наголос ц цьому методі робиться на розробці безпечних для невдалих експериментів: якщо ідея виявляється некорисною, вона зазнає невдачі лише в незначних, обмежених і терпимих випадках. Навіть якщо експеримент не вдасться, ви можете отримати цінні знання.

Використання: хоча метод Safe-to-fail probe може здатися занадто ресурсоємним, він стане незамінним для забезпечення організаційної резильєнтності організації. Згідно зі статистикою МОН за 2022 рік, в Україні 336 закладів вищої освіти, у яких працюють 153 938 працівників [12], тобто у середньому в одному закладі працює більше 450 працівників. Так що заклади вищої освіти, як ніхто, мають ресурси для Safe-to-fail probe, коли окремі групи та проектні об'єднання можуть працювати одночасно над вирішенням однієї задачі.

5. Метод Правил Стійкості Педагога: цей метод спрямований не лише на організаційну, але і психологічну стійкість працівників закладів освіти. «Концепція Правил стійкості Педагога -- це квінтесенція наукового психологічного осмислення особливостей проживання особистістю складних, непередбачуваних, психологічно та фізично дискомфортних ситуацій не лише у професійному, а й у буденному житті кожної людини, яка опинилася в умовах воєнного стану»:

- Перше Правило Стійкості Педагога “Дбаємо про власну безпеку та захищеність тих, хто поруч”

- Друге Правило Стійкості Педагога “Реагуємо на свої почуття та допомагаємо дітям проживати їхні”

- Третє Правило Стійкості Педагога “Враховуємо можливості мозку, що працює у стресі”

- Четверте Правило Стійкості Педагога “Створюємо середовище спільних цінностей”

- П'яте Правило Стійкості Педагога “Плекаємо майстерність турбуватися про себе” [13, с. 86-87].

Використання: ці Правила стійкості можна зробити основою для тренінгів, воркшопів, занять із підвищення організаційної та особистісної резильєнтності. Їх можна включати у нормативні документи, популяризувати через соцмережі та інші канали зв'язку.

Висновки

В умовах невизначеності, економічних, політичних, освітніх, військових викликів, організаційна резильєнтність закладів вищої освіти має вирішальне значення для їх життєстійкості. Це здатність відновлюватися після криз у конструктивний спосіб. Який забезпечує поступовий розвиток і рух уперед. Для забезпечення організаційної резильєнтності такі заклади повинні використовувати відповідні методи, направлені на різні елементи стійкості. Ми виокремили ключові, на наш погляд. Це модель для побудови довіри JOHARI Window, звички стійкості (ритуали), модель Cynefin, метод Safe-to-fail probe і впровадження Правил Стійкості Педагога. Використовуючи ці методи, заклади вищої освіти зможуть підвищити свою організаційну резильєнтність та забезпечити життєстійкість в умовах постійних змін і загроз.

Література:

1. Психологічні умови резильєнтності педагога в період воєнного стану // Цюман Т., Нагула О., Адамська З. Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка. Збірник наукових праць No 38 (2), 2022 р. - С. 83-89

2. Резилієнтність особистості: сутність феномену, психодіагностика та засоби розвитку / Едуард Грішин // Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психологія". - Випуск 64. - 2021 рік. - С. 62-81

3. Наталія Бордун. Уроки резильєнтності від українських громадських організацій [Електронний ресурс] / Платформа Hive Mind. - Режим доступу: https://ua.hive-mind.community/blog/386,uroki-reziljentnosti-vid-ukrayinskix-gromadskix- organizacii (06.09.2023)

4. Каліна К. Є. Шляхи розвитку та вдосконалення резильєнтності викладачів ЗВО в умовах військового стану в Україні / К. Є. Каліна // Духовно-інтелектуальне виховання і навчання молоді в ХХІ столітті : міжнародний періодичний збірник наукових праць / за заг. ред. В. П. Бабича, Ю. Д. Бойчука, Л. С. Рибалко,

O. М. Хвостиченка. - Харків : ВННОТ, 2022. - Вип. 4. - С. 670-674.

5. James Ashley Williams. Mindfulness and awareness as potential facilitators and inhibitors of motivation: a paradoxical new theory of human motivation by / Thesis Submitted to the Graduate Faculty of the University of West Georgia in Partial Fulfillment of the Requirements for the Degree of Master of the Arts in Psychology. - Carrollton, Georgia, 2014. - 209 pp.

6. Anne-Laure Le Cunff. Habits, routines, rituals [Electronic resource]. - Access mode: https://nesslabs.com/habits-routines-rituals (06.09.2023)

7. Бордун Наталія. Організаційна та особиста стійкість [Електронний ресурс] POR ToT: Курс особистої та організаційної стійкості. Режим доступу: https://lms.hive- mind.community/pluginfile.php/6245/mod_resource/content/1/Презентація.pdf (06.09.2023)

8. Бордун Наталія. Організаційна та особиста стійкість. Ч.2 [Електронний ресурс] POR ToT: Курс особистої та організаційної стійкості. Режим доступу: https://lms.hive-mind.community/pluginfile.php/6355/mod_resource/content/1/ToT_POR_ 03.02.21_NataliaBordun.pdf

9. C. F. Kurtz D. J. Snowden. The new dynamics of strategy: Sense-making in a complex and complicated world // IBM SYSTEMS JOURNAL, VOL 42, NO 3, 2003. -

P. 462 - 483. Access mode: http://alumni.media.mit.edu/~brooks/storybiz/kurtz.pdf (06.09.2023)

10. Zosym Maxym. Cynefin framework / Модель «Кеневін» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.maxzosim.com/cynefin-framework-model-kenevin/ (06.09.2023)

11. Safe to fail experiments. Online library of Quality, Service Improvement and Redesign tools / NHS England and NHS Improvement [Electronic resource]. - Access mode: https://www.england.nhs.uk/wp-content/uploads/2021/12/qsir-safe-to-fail-experiments.pdf (06.09.2023)

12. Основні освітні статистичні дані. Міністерство освіти і науки України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2022/ 02Zkinczevi-czifri-14.02.2022-fin.pdf (06.09.2023)

References:

1. Tsiuman, T., Nahula, O., & Adamska, Z. (2022). Psykholohichni umovy rezylientnosti pedahoha v period voiennoho stanu [Psychological conditions of teacher resilience during martial law]. Pedahohichna osvita: teoriia i praktyka. Psykholohiia. Pedahohika. Zbirnyknaukovykhprats, 38(2), 83-89 [in Ukrainian].

2. Hrishyn, E. (2021). Rezyliientnist osobystosti: sutnist fenomenu, psykhodiahnostyka ta zasoby rozvytku [Personality resilience: the essence of the phenomenon, psychodiagnostics and means of development]. Visnyk KhNPU imeni H. S. Skovorody "Psykholohiia", 64, 62-81 [in Ukrainian].

3. Бордун, Н. (n.d.). Уроки резильєнтності від українських громадських організацій [Lessons of resilience from Ukrainian public organizations]. Платформа Hive Mind. Retrieved September 6, 2023, Retrieved from https://ua.hive-mind.community/ blog/386,uroki-reziljentnosti-vid-ukrayinskix-gromadskix-organizacii [in Ukrainian].

4. Kalina, K. Ye. (2022). Shliakhy rozvytku ta vdoskonalennia rezylientnosti vykladachiv ZVO v umovakh viiskovoho stanu v Ukraini [Ways of developing and improving the resilience of higher education teachers in the conditions of martial law in Ukraine]. Dukhovno-intelektualne vykhovannia i navchannia molodi v KhKhI stolitti : mizhnarodnyiperiodychnyi zbirnyknaukovykhprats, 4, 670-674 [in Ukrainian].

5. Williams, J. A. (2014). Mindfulness and awareness as potential facilitators and inhibitors of motivation: A paradoxical new theory of human motivation by. Thesis Submitted to the Graduate Faculty of the University of West Georgia in Partial Fulfillment of the Requirements for the Degree of Master of the Arts in Psychology, 209 [in English].

6. Le Cunff, A. L. (n.d.). Habits, routines, rituals. NessLabs. Retrieved September 6, 2023. Retrieved from https://nesslabs.com/habits-routines-rituals [in English].

7. Bordun, N. (n.d.). Orhanizatsiina ta osobysta stiikist. Ch.2 POR ToT: Kurs osobystoi ta orhanizatsiinoi stiikosti [Organizational and personal stability]. Hivemind. Retrieved September 6, 2023. Retrieved from https://lms.hive-mind.community/pluginfile.php/ 6245/mod_resource/content/1/Презентація.pdf [in Ukrainian].

8. Bordun, N. (n.d.). Orhanizatsiina ta osobysta stiikist. POR ToT: Kurs osobystoi ta orhanizatsiinoi stiikosti [Organizational and personal stability. Part 2]. Hivemind. Retrieved September 6, 2023. Retrieved from https://lms.hive-mind.community/pluginfile.php/ 6355/mod_resource/content/1/ToT_POR_03.02.21_NataliaBordun.pdf [in Ukrainian].

9. Kurtz, C. F., & Snowden, D. J. (2003). The new dynamics of strategy: Sensemaking in a complex and complicated world. IBM SYSTEMS JOURNAL, 42 (3), 462-483. Retrieved from http://alumni.media.mit.edu/~brooks/storybiz/kurtz.pdf [in English].

10. Zosym, M. (2022, March 2). Cynefin framework / Model «Kenevin» ["Kenevin" model]. Maxym Zosum. Retrieved September 6, 2023, from https://www.maxzosim.com/ cynefin-framework-model-kenevin/ [in Ukrainian].

11. (n.d.). Safe to fail experiments. Online library of Quality, Service Improvement and Redesign tools. NHS. Retrieved September 6, 2023, Retrieved from https://www.england.nhs.uk/wp-content/uploads/2021/12/qsir-safe-to-fail-experiments.pdf [in English].

12. (n.d.). Основні освітні статистичні дані. Міністерство освіти і науки України [Basic educational statistical data. Ministry of Education and Science of Ukraine]. Сайт Міністерства освіти і науки. Retrieved September 6, 2023. Retrieved from https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2022/02/kinczevi-czifri-14.02.2022-fin.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru