Роль емоційного інтелекту як soft skills у сучасному освітньому процесі

Дослідження значення емоційного інтелекту в підготовці майбутніх спеціалістів та визначення чітких напрямів розвитку цього м’якого навику серед студентів закладів вищої освіти. Сприяння покращенню навчального процесу, зміцненню студентського самопочуття.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 04.12.2023
Размер файла 718,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет економіки та права «КРОК»

КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради»

Луцький національний технічний університет

Роль емоційного інтелекту як soft skills у сучасному освітньому процесі

Маруховська-Картунова Ольга Олександрівна

кандидат філософських наук, доцент

зав. секції суспільних наук кафедри іноземних мов

та загальноосвітніх дисциплін

Рищак Наталія Іванівна

кандидат педагогічних наук

старший викладач кафедри

педагогіки та освітнього менеджменту

Гапончук Олена Миколаївна

кандидат педагогічних наук

старший викладач кафедри соціогуманітарних технологій

Анотація

емоційний інтелект вищий освіта

Роль емоційного інтелекту в сучасному освітньому процесі набуває все більшого значення. Емоційний інтелект як складова soft skills стає важливим фактором успіху студентів і фахівців у різних сферах життя і кар'єри. Мета дослідження - показати значення емоційного інтелекту в підготовці майбутніх спеціалістів та визначити чіткі напрями розвитку цього м'якого навику серед студентів закладів вищої освіти. Дослідження базується на аналізі наукової літератури, статистичних даних, анкетуванні та спостереженні. Для оцінки рівня емоційного інтелекту використовуються стандартизовані тести та апробовані методики. За результатами дослідження встановлено, що розвиток емоційного інтелекту сприяє покращенню навчального процесу, зміцненню студентського самопочуття, розвитку ефективної комунікації та здатності до співпраці. Студенти, що мають розвинений емоційний інтелект, виявляють більшу самообізнаність, емоційну стійкість та вміння керувати емоціями, що сприяє їхньому особистісному та професійному зростанню. Розвиток емоційного інтелекту сприяє покращенню самоусвідомлення та саморегуляції студентів. Вони стають більш свідомими своїх емоцій та здатними ефективно контролювати їх в різних ситуаціях. Це сприяє зниженню рівня стресу й покращенню психологічного самопочуття студентів. Розвиток емоційного інтелекту сприяє формуванню ключових soft skills, таких як лідерство, співпраця, творчість та проблемне мислення. Студенти, які мають розвинений емоційний інтелект, легше пристосовуються до змін, вміють працювати в команді та швидко знаходити творчі рішення.

Результати дослідження надають підстави для розробки інноваційних педагогічних підходів та програм, спрямованих на розвиток емоційного інтелекту студентів. Це сприятиме формуванню комунікативних навичок, лідерських якостей, конфліктологічних вмінь та покращенню загальної якості освіти.

Ключові слова: емоційний інтелект, педагогіка, заклади вищої освіти, soft skills.

Marukhovska-Kartunova Olga Oleksandrivna Candidate of Philosophical Science, Associate Professor, Head of Social Sciences Section at the Department of Foreign Languages and General Education Disciplines, University of Economics and Law «KROK»

Ryshchak Nataliia Ivanivna Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Lecturer at the Department of Pedagogy and Educational Management, Odessa Regional Academy of In-Service Education

Haponchuk Olena Mykolaivna Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Lecturer at the Department of Socio-Humanitarian Technologies, Lutsk National Technical University

The role of emotional intelligence as soft skills in the modern educational process

Abstract

The role of emotional intelligence in the modern educational process is becoming increasingly important. Emotional intelligence as a component of soft skills is becoming an important factor in the success of students and professionals in various spheres of life and career. The purpose is to show the importance of emotional intelligence in the training of future specialists and to identify clear directions for the development of this soft skill among students and students in educational institutions. The study is based on the analysis of scientific literature, statistical data, questionnaires and observation. Standardized tests and proven methods are used to assess the level of emotional intelligence. The study finds that the development of emotional intelligence contributes to improving the educational process, strengthening student well-being, developing effective communication and the ability to cooperate. Students with developed emotional intelligence show greater self-awareness, emotional stability, and the ability to manage emotions, which contributes to their personal and professional growth. The development of emotional intelligence contributes to improved self-awareness and self-regulation of students. They become more aware of their emotions and are able to control them effectively in different situations. This helps reduce stress and improve students' psychological well-being. The development of emotional intelligence contributes to the formation of key soft skills, such as leadership, collaboration, creativity, and problem-solving. Students who have developed emotional intelligence are easier to adapt to change, are able to work in a team and quickly find creative solutions.

The results of the study provide grounds for the development of innovative pedagogical approaches and programs aimed at developing students' emotional intelligence. This will contribute to the formation of communication skills, leadership qualities, conflict resolution skills, and improve the overall quality of education.

Keywords: emotional intelligence, pedagogy, higher education institutions, soft skills.

Постановка проблеми

Світ після COVID-19 та російсько-української війни може бути сповнений невизначеності та викликів. Як наслідок, компаніям потрібні емоційно-інтелектуальні працівники з широким спектром м'яких навичок, які допоможуть їм пройти через ці складні часи. М'які навички пов'язані з тим, як працівник взаємодіє з колегами, вирішує проблеми та керує своєю роботою, тоді як емоційний інтелект - це здатність розуміти та усвідомлювати свої емоції та емоції інших людей.

Затяжна криза призвела до збільшення автономії працівників. Автономність персоналу стала ще більш вираженою під час війни. Хоча в довгостроковій перспективі збільшення віддаленої роботи має потенціал для підвищення продуктивності та покращення низки інших економічних і соціальних показників (наприклад, добробуту, гендерної рівності, регіональної рівності, зменшення викидів), її загальний вплив несе в собі ризики, особливо з точки зору інновацій та задоволеності працівників. Багато працівників повідомляють про «приховану понаднормову роботу», спричинену розмитими межами між роботою та особистим життям. Щоб обмежити це явище, працівники повинні володіти навичками самоменеджменту. Вони повинні вміти встановлювати межі, максимізувати свою продуктивність у робочий час і брати на себе відповідальність, де це доречно, а також користуватися встановленими перервами та особистими вихідними, щоб уникнути вигорання.

За підготовку до дорослого життя відповідають заклади освіти, які повинні дбати не тільки про розвиток професійних знань, однак і про розвиток м'яких навиків та розуміння власних потреб, меж і можливостей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження емоційного інтелекту та його розвитку в закладах освіти здебільшого представлені зарубіжними дослідниками, які шукають психологічні рішення щодо підготовки працівників, які зможуть ефективно працювати у команді. До останніх публікацій в цій галузі варто віднести праці Goleman D. [3], Sharp K. [4].

Разом з тим тема стала достатньо актуальною і серед українських дослідників, зокрема розвиток емоційного інтелекту персоналу досліджували такі автори як: Кошонько Г.А. [5], Горбенко І.В., Красножон А.О., Вінс В.А. [6], Бреус Ю.В. [7], Лящ О.П.[8], Діомідова Н.Ю. [9], Фурман В.В. [10].

Досліджень з розроблення методології розвитку емоційного інтелекту та його впровадження в освітні процеси є недостатнім, саме тому поточне дослідження має вагому наукову та практичну цінність.

Мета статті - показати значення емоційного інтелекту в підготовці майбутніх спеціалістів та визначити чіткі напрями розвитку цього м'якого навику серед студентів в закладах вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

Криза COVID-19, яка усугубилась війною, мала величезний вплив на тих, хто прямо зіткнувся з страшними наслідками цих подій. Сьогодні багато людей можуть відчувати підвищений стрес, пов'язаний з високим робочим навантаженням, фінансовими труднощами, проблемами зі своїм здоров'ям або здоров'ям близької людини, важкою втратою та відсутністю догляду за дітьми тощо. Проблема торкнулася не тільки дорослого населення, однак і дітей, які потребують допомоги, коректування мислення та розуміння власних потреб [1].

Освітні програми, що орієнтовані на військовий час запроваджують заходи психологічної підтримки. Однак щоб кризові ситуації не ставали гострими, потрібно працювати не тільки над професійним навчанням, а й над розвитком емоційно зрілої особистості, яка знає себе, розуміє своє значення у колективі та знає, яким чином вона може мобілізувати власні зусилля для комфортної взаємодії з колегами.

У сфері освіти та динаміки стосунків між викладачами та студентами навчання soft skills відбувається в теорії, або ще частіше - на папері. Більшою мірою фахівці самі мають нерозвинений емоційний інтелект, а тому і не можуть виховувати ці якості в студентів. Освітні процеси впродовж багатьох років передбачали одне - викладення матеріалу предмету за програмою та забезпечення умов для розвитку індивідуальних якостей в рамках креативного розвитку. Однак такий підхід до освіти поступово втрачає свою цінність на противагу підходу виховання професіоналів з сильним емоційним інтелектом, оскільки сучасному ринку праці потрібні командні гравці.

Якщо заглибитися в проблему, то можна виявити переконання, що викладання технічних навичок, таких як інженерія, можливе завдяки тому, що їх можна розкласти на окремі, вимірювані компетенції. З іншого боку, викладання «м'яких» навичок вважається неметодичним, таким, яке виходить за рамки освітнього процесу, оскільки основні компетенції сприймаються як невловимі, а тому й неможливо їх оцінити.

Цей факт приводить до того, що студенти набувають м'які навички безсистемно, покладаючись на випадкові зустрічі, різні індивідуальні, позаосвітні життєві обставини [2].

Однак перш ніж вивчати значення емоційного інтелекту в сучасному освітньому процесі, доцільно зрозуміти суть поняття та його складові.

Загалом поняття емоційного інтелекту не нове. Вивчення емоційного інтелекту набуло обертів у 1980-х роках і було популяризовано Деніелом Гоулманом у бізнес-сфері завдяки його бестселеру «Емоційний інтелект - чому він може мати більше значення, ніж IQ» [3]. Гоулман визначив концепцію EQ наступним чином: Емоційний інтелект (EQ) - це знання про те, що відчуває людина і здатність справлятися з цими почуттями, не дозволяючи емоціям поглинати себе. Є й додаткові характеристики емоційного інтелекту:

* здатність мотивувати себе на виконання роботи, бути креативним і працювати на вершині своїх можливостей;

* відчувати, що відчувають інші, та ефективно керувати стосунками.

Наведене вище визначення містить 5 компонентів, представлених на рис. 1.

Рис. 1. Складові емоційного інтелекту за Гоулманом Примітка: [3]

Самосвідомість - «глибоке розуміння своїх емоцій, сильних і слабких сторін, потреб і спонукань». Люди з високим рівнем самосвідомості дуже чесні з собою та іншими. Вони знають, як їхні почуття впливають на виконання роботи.

Саморегуляція - контроль над своїми почуттями та прийняття продуманих рішень на противагу прийняттю нераціональних рішень через імпульсивну поведінку. Високий рівень саморегуляції дозволяє людині впевнено справлятися з неоднозначністю світу.

Мотивація - дозволяє досягати високих результатів завдяки пристрасному бажанню досягти мети. Ці оптимістично налаштовані люди грамотно справляються з невдачами і створюють високопродуктивний клімат у командах і проєктних групах.

Емпатія - демонструє розуміння почуттів інших людей. Це особливо важливо в командній роботі, де розвиваються відносини.

Соціальні навички - це п'ятий компонент EQ, який стосується здатності налагоджувати взаєморозуміння через дружелюбність і доступність.

Шарп [4] стверджує, що для того, щоб бути ефективним керівником проєкту, необхідно мати сильні позиції в більше, ніж двадцять компетенцій. Дослідник стверджує, що їх можна розділити на внутрішньоособистісні та міжособистісні компетенції, які показані на рис. 2.

Рис. 2. Компетенції людей з високим емоційним інтелектом Примітка: систематизовано авторами [4]

У сучасній системі освіти не існує чітких рекомендацій щодо того, де можна викладати та отримати навички емоційного інтелекту. Ідеальним варіантом можуть бути проекти спільної розробки (проекти з розвитку емоційного інтелекту), що передбачаються в старших класах шкіл та в закладах вищої освіти. Викладачем створюється передумова, де існує сильна потреба в командній роботі, де потрібен значний результат, а навчання займає достатньо довгий період. Водночас важливо, що на цьому етапі студенти вже працювали в менших командах і були відносно зрілими у своєму ставленні до виконання якісної роботи.

Розглянемо ключові рекомендації, яким чином можна розвивати навики емоційного інтелекту як soft skills в межах закладів вищої освіти.

Формальні лекції, які можуть бути частиною циклу лекцій з управління проєктами і повинні бути завершеними до початку проекту розвитку емоційного інтелекту, вони мають включати теорію EQ, а також те, як її можна розвивати і як вона буде оцінюватися в проєкті розвитку.

Зокрема, Шарп [4] рекомендує використовувати оцінювання, зворотній зв'язок, наставництво від отриманих уроків проєкту розвитку.

Оцінювання може включати в себе тести EQ (деякі з них доступні в Інтернеті і є безкоштовними), оцінювання Майєрса-Бріггса (які також можна знайти в Інтернеті), оцінювання продуктивності та системи зворотного зв'язку 360 градусів. Деякі з них можна обговорювати на лекціях, а інші використовувати як частину проєкту.

Зворотній зв'язок є життєво важливим, постійним заходом і може бути використаний на етапах проєкту з розвитку емоційного інтелекту. Для цього в кожній команді призначається експерт, який виступає в ролі менеджера з якості. Ця особа повинна забезпечувати постійний командний та індивідуальний зворотній зв'язок.

Наставництвом також може керувати менеджер з якості з відповідною кваліфікацією, так само як і оцінюванням проєктних зустрічей. Студентів потрібно заохочувати керувати цими зустрічами, а не просто звітувати. Ці оцінювання мають бути формально проаналізовані, щоб зробити їх корисними і переконатися, що студенти ставляться до них серйозно.

Огляд проєкту - це діяльність після завершення проєкту і знову ж таки формальне оцінювання за участю студентської команди, але під керівництвом менеджера з якості.

Існує дуже переконливий аргумент, що високий рівень EQ у людини призводить до підвищення продуктивності як окремої людини, так і в проєктах, і в командах. Зарубіжні дослідники вважають, що ці важливі м'які навички необхідно викладати студентам старших курсів бакалаврату, відпрацьовувати їх у проєктній ситуації, а потім офіційно оцінювати викладачами. Теорія, що стоїть за цими м'якими навичками,

може викладатися як частина курсу з управління проектами на 3-му році навчання в галузі. Після цього слідувала б практика навичок у проєкті зі сталого розвитку з деяким самооцінюванням студентів, але більшу частину формального процесу оцінювання проводив би викладач, який також міг би виступати в ролі менеджера з якості проєкту [3, 4].

Дослідження вітчизняної літератури показало, що в освітньому процесі емоційний інтелект розвивається поетапно та послідовно. Процес тренування емоційного інтелекту можна умовно поділити на п'ять етапів, які послідовно сприяють засвоєнню та удосконаленню цієї важливої навички. Кожен етап має свою специфіку та спрямований на розвиток конкретних аспектів емоційного інтелекту. Розуміння та оволодіння цими етапами може допомогти студентам покращити свої способи взаємодії з оточуючими, а також підвищити ефективність своєї професійної діяльності (табл. 1).

Таблиця 1. Етапи розвитку емоційного інтелекту в освітньому процесі

Етап

Опис

1. Пізнання самого себе

Розуміння внутрішнього світу, емоцій і почуттів, самоусвідомлення.

2. Управління емоціями

Уміння керувати своїми емоційними станами для досягнення мети.

3. Розпізнавання емоцій інших

Розуміння почуттів інших людей, механізм ідентифікації.

4. Управління емоційними станами партнерів

Здатність впливати на емоційний стан іншої людини для підтримки спілкування.

5. Розвиток психологічного професіоналізму

Формування навичок і самосвідомості, необхідних для психологічної діяльності.

Примітка: систематизовано авторами [5]

Процес тренування емоційного інтелекту є значущим елементом розвитку компетентності студентів. Систематизація та осмислення п'яти етапів, описаних у цій статті, дозволяє студентам свідомо працювати над вдосконаленням своєї емоційної інтелігентності. Від початкового етапу пізнання себе до розвитку психологічного професіоналізму, кожен етап відіграє свою роль у формуванні комплексного підходу до розуміння та керування емоціями. Враховуючи важливість емоційного інтелекту в психологічній діяльності, його тренування повинно стати необхідною складовою професійної підготовки студентів.

Автори Горбенко І. В., Красножон А. О., Вінс В. А. показали які саме освітні технології можуть використовуватися для розвитку емоційного інтелекту. Ці засоби спрямовані на формування різних аспектів емоційного інтелекту, таких як емпатія, комунікативна толерантність, асертивна поведінка, позитивна самооцінка та саморегуляція. Далі будуть систематизовані ці технології розвитку емоційного інтелекту з метою забезпечення ефективної психологічної роботи зі студентами-першокурсниками (табл. 2).

Таблиця 2. Технології розвитку емоційного інтелекту в освітньому процесі

Група тренінгових засобів

Опис

1. Формування емпатії та довірливого ставлення

Заняття, спрямовані на розуміння та співпереживання емоційного стану інших, зняття напруги та поліпшення настрою групи. Включають арт-терапевтичні вправи.

2. Розвиток комунікативної толерантності

Заняття, спрямовані на підвищення комунікативної компетентності, розуміння і прийняття різних позицій та стилів поведінки інших людей.

3. Формування асертивної поведінки

Заняття, спрямовані на підвищення рівня впевненості в собі та розширення кола упевненої поведінки.

4. Позитивна самооцінка та реалістичні досягнення

Заняття, спрямовані на формування позитивної адекватної самооцінки та реалістичного високого рівня досягнень.

5. Уміння саморегуляції

Заняття, що надають навички релаксації та регулювання емоційного стану учасників.

Примітка: систематизовано авторами [6]

З метою розвитку емоційного інтелекту у студентів, педагоги використовують різноманітні педагогічні прийоми. У таблиці 3 розглянемо систематизовані та описані педагогічні прийоми, що застосовуються у закладах вищої освіти для розвитку емоційного інтелекту студентів.

Таблиця 3. Педагогічні прийоми для розвитку емоційного інтелекту в освітньому процесі

Педагогічний прийом

Опис

Емоційна саморефлексія

Стимулювання студентів до самоаналізу та свідомого сприйняття своїх емоційних реакцій та проявів.

Емоційне моделювання

Створення ситуацій, в яких студенти можуть переживати й виражати різні емоції та розвивати вміння розпізнавати та управляти своїми емоціями.

Розвиток емпатії

Вправи та завдання, спрямовані на сприйняття та розуміння емоцій та почуттів інших людей, розвиток співпереживання та вміння ставитися до них з розумінням.

Тренування асертивності

Заняття, що сприяють розвитку вмінь виражати свої потреби, думки та емоції з урахуванням прав інших людей.

Техніки релаксації

Використання методик релаксації та медитації для зняття напруги, підвищення свідомості та управління емоційним станом.

Використання педагогічних прийомів для розвитку емоційного інтелекту студентів в закладах вищої освіти є ефективним інструментом для сприяння їхньому особистісному та професійному зростанню. Емоційна саморефлексія, емоційне моделювання, розвиток емпатії, тренування асертивності та використання технік релаксації допомагають студентам розпізнавати, розуміти та ефективно управляти своїми емоціями, а також сприяють взаєморозумінню, покращенню комунікаційних навичок та розвитку емоційного інтелекту. Запровадження цих прийомів у педагогічну практику закладів вищої освіти може стати вагомим кроком у підготовці компетентних та емоційно розвинених молодих фахівців.

Висновки

Емоційний інтелект, як складова soft skills, має важливу роль у сучасному освітньому процесі. Здатність розпізнавати, розуміти та ефективно управляти емоціями стає ключовою компетенцією для студентів, які готуються до майбутньої професійної діяльності.

Розвиток емоційного інтелекту сприяє покращенню як особистісних, так і професійних навичок студентів. Він впливає на їхню самосвідомість, комунікаційні здібності, вміння працювати у команді, вирішувати конфлікти, приймати рішення та керувати емоційними станами.

У сучасному освітньому процесі особливо важливо надавати увагу розвитку емоційного інтелекту студентів. Це може бути досягнуто шляхом використання спеціально розроблених педагогічних прийомів, тренінгів та тренувань, які спрямовані на формування емпатії, комунікативних навичок, асертивності та саморегуляції.

Розвинений емоційний інтелект сприяє підвищенню якості міжособистісних взаємин, здатності до співпраці та толерантного ставлення до інших людей. Крім того, він сприяє розвитку творчих здібностей та самовдосконаленню.

Отже, врахування ролі емоційного інтелекту як soft skills у сучасному освітньому процесі є важливим кроком у підготовці студентів до успішної кар'єри та особистого розвитку. Розвиток емоційного інтелекту викладачами та педагогами має бути активно впроваджений у практику навчання для створення сприятливого середовища, де студенти зможуть розвивати свої емоційні компетенції та досягати успіху в своїй майбутній професійній діяльності.

Література

1. Why soft skills and emotional intelligence are more important than ever. European Comission, 2021. URL: https://eures.ec.europa.eu/why-soft-skills-and-emotional-intelligence-are-more-important-ever-2021-07-27_en.

2. Soft Skills and Emotional Intelligence. National Soft Skills Association, 2022. URL: https://www.nationalsoftskills.org/soft-skills-and-emotional-intelligence/.

3. Goleman D. Emotional Intelligence-Why it Can Matter More Than IQ, Bloomsbury, 1996.

4. Sharp K. The Hard Line of Soft Skills, a presentation given to the Austin, Texas PMI Branch, 25 June, 2021. URL: www.austinpmi.org/meeting/presentations/Hardline.ppt on 5 February 2002.

5. Кошонько Г. А.Розвиток емоційного інтелекту студентів-психологів. Психологічні науки, 2013, No 4(69), 36-41. Отримано з http://elar.khmnu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/3188/3/znpnapv_ppn_2013_4_36.pdf.

6. Горбенко І.В., Красножон А.О., Вінс В.А. Розвиток емоційного інтелекту студентів першого курсу у процесі навчання. Журнал "Перспективи та інновації науки", Серія "Педагогіка", Серія "Психологія", Серія "Медицина", 2022, No 10(15). Отримано з URL: http://ehsupir.uhsp.edu.ua/ bitstream/handle/8989898989/6371/Rozvytok%20emotsiinoho%20intelektu%20studentiv.pdf?sequence=1&isAllowed=y.

7. Бреус Ю.В. Модель розвитку емоційного інтелекту студентів соціономічних професій на етапі професійного становлення, 2014. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/4943/1/Y_Breus_PEDuP_9_NDL_KL.pdf.

8. Лящ О.П. Методичні рекомендації щодо розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віці. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки. 2019. Т. 15. No 4. С. 147-164.

9. Діомідова Н.Ю. Психологічні особливості емоційного інтелекту й емоційної креативності студентів. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2015. Вип. 2. Т. 1. С. 146-151.

10. Фурман В.В. Емоційний інтелект як метакомпетенція особистості. Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка. 2017. Вип. No 27. С. 82-85.

References

1. European Comission. (2021). Why soft skills and emotional intelligence are more important than ever. URL: https://eures.ec.europa.eu/why-soft-skills-and-emotional-intelligence-are-more-important-ever-2021-07-27_en.

2. National Soft Skills Association. (2022). Soft Skills and Emotional Intelligence. URL: https://www.nationalsoftskills.org/soft-skills-and-emotional-intelligence/.

3. Goleman, D. (1996). Emotional Intelligence-Why it Can Matter More Than IQ. Bloomsbury.

4. Sharp, K. (2021). The Hard Line of Soft Skills [Presentation slides]. Retrieved from www.austinpmi.org/meeting/presentations/Hardline.ppt on 5 February 2002.

5. Koshonko, G.A. (2013). Rozvytok emotsiinoho intelektu studentiv-psykholohiv [Development of emotional intelligence in psychology students]. Psykholohichni nauky, 4(69), 36-41. Retrieved from http://elar.khmnu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/3188/3/znpnapv_ppn_2013_4_36.pdf [in Ukrainian].

6. Horbenko, І.В., Krasnozhon, A.О., Vms, V.А. (2022). Rozvytok emotsiinoho intelektu studentiv pershoho kursu u protsesi navchannia [Development of emotional intelligence in first-year students during the learning process]. Zhurnal "Perspektyvy ta innovatsii nauky", Seriia "Pedahohika", Seriia "Psyholohiia", Seriia "Medytsyna", 10(15). [in Ukrainian].

7. Breus, Yu.V. (2014). Model rozvytku emotsiinoho intelektu studentiv sotsionomichnykh profesn na etapi profesiinoho stanovlennia [Model of emotional intelligence development in students of socionomic professions at the stage of professional formation]. Retrieved from https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/4943/1/Y_Breus_PEDuP_9_NDL_KL.pdf [in Ukrainian].

8. Liasch, O.P. (2019). Metodychni rekomendatsii shchodo rozvytku emotsiinoho intelektu v iunatskomu vitsi [Methodological recommendations for the development of emotional intelligence in adolescence]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: Psykholohichni nauky, 15(4), 147-164. [in Ukrainian].

9. Diomidova, N.Yu. (2015). Psykholohichni osoblyvosti emotsiinoho intelektu y emotsiinoi kreatyvnosti studentiv [Psychological features of emotional intelligence and emotional creativity of students]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia "Psykolohichni nauky", 2(1), 146-151. [in Ukrainian].

10. Furman, V.V. (2017). Emotsiinyi intelekt yak metakompetentsiia osobystosti [Emotional intelligence as a metacompetence of an individual]. Pedahohichna osvita: Teoriia i praktyka. Psykholohiia. Pedahohika, (27), 82-85. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поняття емоційного інтелекту та його структура. Аспекти внутрішньо-особистісного емоційного інтелекту. Міжособистісне розуміння та управління, внутрішня експресія. Психодіагностичний інструментарій для з’ясування рівня розвитку емоційного інтелекту.

    статья [23,8 K], добавлен 24.04.2018

  • Особливості формування студентського контингенту навчального закладу вищої фізкультурної освіти. Прийом слухачів на підготовче відділення. Права і обов’язки студента вищого навчального закладу. Організація виховного процесу у вищому закладі освіти.

    реферат [12,0 K], добавлен 03.01.2010

  • Значення інтернаціоналізації вищої освіти для навчальних закладів та для країни. Розробка державної стратегії та забезпечення підтримки інтернаціоналізаційного процесу; мотивація університетської спільноти до його розвитку, враховуючи міжнародний досвід.

    статья [21,0 K], добавлен 07.02.2018

  • Аналіз принципів, вимог та рівнів підготовки нових фахівців. Оцінка ролі ВУЗів у науково-освітньому і соціокультурному середовищі. Загальна характеристика сучасних концепцій професійно-орієнтованої освіти. Поняття, сутність та основні форми вищої освіти.

    реферат [19,9 K], добавлен 13.11.2010

  • Дослідження потреб здобувачів вищої освіти інженерних спеціальностей при вивченні фахових дисциплін. Характеристика необхідності використання навчальних тренажерів в освітньому процесі з метою розвитку різнопланових знань та вмінь майбутніх інженерів.

    статья [134,6 K], добавлен 24.04.2018

  • Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.

    статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017

  • Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.

    реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014

  • Гуманизація педагогічного процесу. Тенденції розвитку вищої освіти на Європейському просторі. Концепція інклюзивної освіти та її ключові принципи. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі соціалізації та реабілітації інвалідів.

    реферат [252,8 K], добавлен 20.02.2015

  • Вивчення особливостей системи вищої освіти, яка може бути унітарною або бінарною, однорівневою або дворівневою. Вчені ступені у Великобританії та Німеччині. Вимоги вступу до ВНЗ, особливості навчального процесу. Роль Болонського процесу для систем освіти.

    реферат [30,6 K], добавлен 15.12.2012

  • Сучасні тенденції розвитку загальних компетентностей здобувачів третього рівня вищої освіти у контексті забезпечення якості докторської освіти. Суть освітніх кластерів, які забезпечують індивідуалізацію навчального і дослідницького планів студентів.

    статья [19,9 K], добавлен 07.02.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.