Дослідження стану сформованості пізнавальної активності здобувачів початкової освіти засобами ігрової діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження стану сформованості пізнавальної активності здобувачів початкової освіти засобами ігрової діяльності

Дмитрієва Ганна Олегівна здобувач початкової освіти, Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет»

Федь Ірина Євгенівна кандидат педагогічних наук, доцент, Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет»

Плахотський Олександр Віталійович старший викладач, Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет»

Анотація

Статтю присвячено проблемі формування і розвитку пізнавальної активності здобувачів початкової освіти засобами ігрової діяльності у процесі навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Визначено актуальність дослідження для здобувачів цієї вікової категорії та роль учителя початкової школи в ознайомленні з іграми, ігровою діяльністю та становленні розвиненої особистості. Узагальнено стан розробленості проблеми формування і розвитку пізнавальної активності в науковій літературі та практиці початкової школи. Доведено, що вітчизняних фундаментальних праць щодо формування досліджуваного феномена на заняттях інтегрованого курсу «Я досліджую світ» є недостатнім.

Авторами описано методику реалізації констатувального етапу експериментального дослідження, спрямованого на визначення вихідного рівня сформованості пізнавальної активності здобувачів початкової освіти на заняттях інтегрованого курсу «Я досліджую світ» засобами ігрової діяльності. Для отримання достовірних результатів діагностики було обрано ціннісну та діяльнісну сфери особистості та комплекс методів (постановка практичних завдань, педагогічне спостереження, анкетування, тестування). Встановлено, що загальний рівень розвитку пізнавальної активності здобувачів початкової освіти засобами ігрової діяльності на заняттях інтегрованого курсу «Я досліджую світ» відповідає середньому рівню, а низький та високий рівні розвитку сильно відрізняються. Підкреслено, що отримані експериментальні дані повністю підтверджують результати вчених та вчителів, які працюють в контексті окресленої проблеми зі здобувачами різних вікових категорій. інтегрований курс навчання пізнавальний

Отримані результати є підставою для організації експериментального навчання, спрямованого на впровадження комплексу вправ із застосуванням ігрової діяльності на заняттях інтегрованого курсу «Я досліджую світ», перевірки їх ефективності та аналізу результатів.

Ключові слова: освітній процес у початковій школі, інтегрований курс «Я досліджую світ», здобувач початкової освіти, пізнавальна активність, ігрова діяльність.

Dmitrieva Hanna Olehivna applicant for primary education, Donbass State Pedagogical University

Fed Iryna Yevhenivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Donbass State Pedagogical University

Plakhotskyi Oleksandr Vitaliyovych Senior lecturer, Donbas State Pedagogical University

STUDY OF THE STATE OF FORMATION OF THE COGNITIVE ACTIVITY OF PRIMARY EDUCATION STUDENTS THROUGH GAME ACTIVITIES

Abstract. The article is devoted to the problem of formation and development of cognitive activity of students of primary education by means of game activities in the learning process of the integrated course «I explore the world». The relevance of the research for the students of this age category and the role of the primary school teacher in getting acquainted with games, game activities and the formation of a developed personality are determined. The state of development of the problem of formation and development of cognitive activity in the scientific literature and practice of primary school is summarized. It has been proven that the domestic fundamental works on the formation of the researched phenomenon in the classes of the integrated course «I explore the world» are insufficient.

The authors describe the method of implementing the ascertainment stage of the experimental study aimed at determining the initial level of formation of the cognitive activity of students of primary education in the classes of the integrated course «I explore the world» by means of game activities. In order to obtain reliable diagnostic results, the value and activity spheres of the personality and a set of methods (setting practical tasks, pedagogical observation, questionnaires, testing) were chosen. It was established that the general level of development of cognitive activity of students of primary education by means of game activities in the classes of the integrated course «I explore the world» corresponds to the average level, and low and high levels of development differ greatly. It is emphasized that the obtained experimental data fully confirm the results of scientists and teachers who work in the context of the outlined problem with students of different age categories.

The obtained results are the basis for the organization of experimental training aimed at implementing a set of exercises with the use of game activities in the classes of the integrated course «I explore the world», checking their effectiveness and analyzing the results.

Keywords: educational process in primary school, integrated course «I explore the world», student of primary education, cognitive activity, game activity.

Постановка проблеми

Актуальність дослідження зумовлена активними інноваційними процесами у соціально-економічній та політичній сферах суспільства, що поставили систему освіти перед необхідністю перегляду традиційних підходів до навчання та виховання здобувачів. У Концепції Нової української школи однією з компетентностей є «навчання протягом життя», яка розглядається не тільки як міра держави щодо забезпечення розвитку матеріального виробництва, але як можливість особистості здійснювати вільний вибір шляхів свого розвитку, життєтворчості, самоствердження. Виклики часу актуалізували потребу в широкомасштабному перегляді та вдосконаленні освітніх програм, зміні змісту підготовки здобувачів початкової освіти, підходів до надання освіти. Тож, для реалізації компетентнісного та інтегрованого підходів до навчання в типових освітніх програмах для початкової школи поміж інших запроваджено інтегрований курс «Я досліджую світ» [1]. Б. Гершунський наголошував, що кожну людину, яка входить у життя, треба, перш за все, навчити вчитися, прищепити їй інтерес до пізнання. Проте викликати у дорослої людини стійку потребу безперервно вчитися важко. У світлі вищевикладеного особливо важливо формувати інтерес здобувачів до процесу пізнання, способів пошуку інформації, її засвоєння, переробки та застосування вже в початковій школі.

Сьогодні, коли в державі здійснюється перехід до гуманно- особистісної педагогіки, невід'ємною властивістю якої є розвиток творчого потенціалу учня, ефективність роботи школи визначається тим, якою мірою освітній процес забезпечує розвиток пізнавальних та творчих здібностей кожного учня, формує особистість та готує її до творчої пізнавальної та суспільно-трудової діяльності.

Аналіз існуючих наукових розробок за наявності різноманітних підходів показує, що у сучасних умовах гуманізації та гуманітаризації освіти актуальним стає переосмислення змісту, методів та форм роботи педагога зі здобувачами початкової школи, які мають бути спрямовані на зростання ступеня довільності поведінки, становлення суб'єктів педагогічної взаємодії та їх пізнавальної активності засобами ігрової діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема формування пізнавальної активності здобувачів давно та плідно розробляється у психології та педагогіці. Проблемі пізнавальної активності, способів та методів активізації освітньої діяльності були присвячені дослідження Л. Божович, А. Вербицького, Л. Виготського, П. Гальперіна, В. Давидова, В. Ільїна, О. Леонтьєва, А. Маркової, А. Матюшкіна, А. Петровського, Н. Тализіна, Г. Цукерман, Л. Фрідмана, Т. Шамовою, Г. Щукіної, Д. Ельконіна, І. Якиманського.

Способи формування пізнавальної активності з урахуванням вікових особливостей учнів та можливостей утримання навчальних предметів досліджували В. Агарков, М. Богданова, В. Бондаревський, Н. Ворновська, Т. Камишникова, Ю. Лях, Н. Морозова, Ф. Савіна, М. Скаткін, Г. Щукіна та ін. Склалися певні уявлення про характер та динаміку розвитку пізнавальної активності здобувачів початкової школи залежно від умов навчання, професійної позиції педагога (В. Давидов, А. Дусавицький, В. Ріпкін). Розвиток пізнавальної активності як складної особистісної освіти відбувається поступово у діяльності, що має практичну спрямованість, що дозволяє входити дитині у діяльність через гру.

Методичні та наукові дослідження розвитку пізнавальної активності здобувачів початкової школи у працях С. Арутюняна, О. Газмана, В. Григор'єва, О. Дячкова, Ф. Фрадкіної, Г. Щедровицького та інших, концептуальні положення використання ігрових технологій у розвитку пізнавальних інтересів здобувачів початкової школи у психолого-педагогічному комплексі В. Петрусинського, П. Підкасистого, Ж. Хайдарова, С. Шмакова, М. Кларіна, А. Прутченкова та інших.

Мета статті

Дослідити рівень сформованості пізнавальної активності здобувачів початкової освіти 3-го класу засобами ігрової діяльності на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ».

Виклад основного матеріалу

Інтерес, як складна і дуже значуща для людини освіта, має безліч трактувань у своїх психологічних визначеннях, він сприймається як: вибіркова спрямованість уваги людини (Н. Добринін, Т. Рібо); прояв його розумової та емоційної активності (С. Рубінштейн); активатор різноманітних почуттів (Д. Фрейєр); активне емоційно-пізнавальне ставлення людини до світу (Н. Морозова); специфічне ставлення особистості до об'єкта, викликане свідомістю його життєвого значення та емоційною привабливістю [2].

Найважливіша галузь загального феномена інтересу - пізнавальний інтерес. Його предметом є найзначніша властивість людини: пізнавати навколишній світ не тільки з метою біологічного та соціального орієнтування в дійсності, а й в найважливішому ставленні людини до світу - у прагненні проникати в його різноманіття, відображати у свідомості сутнісні сторони, причинно-наслідкові зв'язки, закономірності, суперечливість.

У той самий час пізнавальний інтерес, будучи включеним у пізнавальну діяльність, найтісніше пов'язаний із формуванням різноманітних особистісних відносин: виборчого ставлення до тієї чи іншої галузі науки, пізнавальної діяльності, участю в них, спілкуванню з співучасниками пізнання. Саме на цій основі - пізнання предметного світу та ставлення до нього, науковим істинам - формується світорозуміння, світогляд, світовідчуття, активному, упередженому характеру яких сприяє пізнавальний інтерес.

Особливістю пізнавального інтересу є його здатність збагачувати та активізувати процес не тільки пізнавальної, а й будь-якої діяльності людини, оскільки пізнавальний початок є в кожній з них. У праці людина, використовуючи предмети, матеріали, інструменти, способи, потребує пізнання їх властивостей, вивчення наукових основ сучасного виробництва, осмислення раціоналізаторських процесів, знання технології того чи іншого виробництва.

Будь-який вид людської діяльності містить у собі пізнавальний початок, пошукові творчі процеси, що сприяють перетворенню дійсності. Будь-яку діяльність людина, одухотворена пізнавальним інтересом, робить із великою пристрастю, ефективніше [3].

У єдності об'єктивного та суб'єктивного в інтересі проявляється діалектика формування, розвитку та поглиблення інтересу. Інтерес формується і розвивається у діяльності, і впливають на нього не окремі компоненти діяльності, а її об'єктивно-суб'єктивна сутність (характер, процес, результат). Інтерес - це «сплав» багатьох психічних процесів, що утворюють особливий тонус діяльності, особливі стани особистості (радість від процесу навчання, прагнення заглиблюватися в пізнання предмета, що цікавить, в пізнавальну діяльність, переживання невдач і вольові устремління до їх подолання) [4].

Пізнавальний інтерес на шляху свого розвитку зазвичай характеризується пізнавальною активністю, явною вибірковою спрямованістю навчальних предметів, цінною мотивацією, в якій чільне місце займають пізнавальні мотиви. Пізнавальний інтерес сприяє проникненню особистості у суттєві зв'язки, відносини, закономірності пізнання. Ця стадія характеризується поступальним рухом пізнавальної діяльності дошкільника, пошуком інформації, що його цікавить. Допитливий дошкільник присвячує вільний час предмету пізнавального інтересу [3].

В умовах навчання пізнавальний інтерес виражений схильністю учня до вчення, до пізнавальної діяльності одного, а можливо, і низки навчальних предметів.

Як показують психолого-педагогічні дослідження, інтереси здобувачів початкової освіти характеризуються сильно вираженим емоційним ставленням до того, що особливо яскраво, ефективно розкрито в змісті знань. Інтерес до вражаючих фактів, до опису явищ природи, подій життя, історії, спостереження з допомогою вчителя над словом народжують інтерес до мовленнєвих форм. Все це дозволяє говорити про широту інтересів учнів, які значною мірою залежать від обставин вчення, від вчителя. У той же час практичні дії з рослинами, тваринами в позаурочний час ще більшою мірою розширюють інтереси, що розвивають кругозір, спонукають вдивлятися в причини явищ навколишнього світу. Збагачення кругозору дітей вносить у їх пізнавальні інтереси зміни.

Спираючись на величезний досвід минулого, на спеціальні дослідження та практику сучасного досвіду, можна говорити про умови, дотримання яких сприяє формуванню, розвитку та зміцненню пізнавального інтересу здобувана початкової школи: максимальна опора на активну розумову діяльність учня. Головним підґрунтям для розвитку пізнавальних сил і можливостей здобувана початкової школи, як і для розвитку справді пізнавального інтересу, є ситуації вирішення пізнавальних завдань, ситуації активного пошуку, здогадів, роздумів, ситуації розумової напруги, ситуації суперечливості суджень, зіткнень різних позицій, у яких необхідно розібратися самому, прийняти рішення, стати на певну точку зору [4]. Друга умова, що забезпечує формування пізнавальних інтересів та особистості загалом, полягає у тому, щоб вести освітній процес на оптимальному рівні розвитку здобувача початкової освіти.

Стійкий пізнавальний інтерес формується при поєднанні емоційного та раціонального у навчанні. Ще К. Ушинський підкреслював, наскільки важливо серйозне заняття зробити для дітей цікавим. З цією метою педагоги насичують свою діяльність прийомами, що пробуджують безпосередній інтерес учня. Вони використовують різний цікавий пізнавальний матеріал і сюжетно-рольові ігри, міні- вікторини, завдання на кмітливість, ребуси, шаради, цікаві ситуації. Педагогічна наука в даний час має у своєму розпорядженні великі резерви, використання яких у практичній діяльності допомагає успішному вирішенню цілей навчання та виховання учнів [3].

Багаторічні дослідження І. Морозової, Г. Щукіної, Т. Куликової довели, що пізнавальний інтерес не є іманентно властивий людині від народження, він складається у процесі життєдіяльності людини, формується у соціальних умовах існування [2]. При цьому шлях розвитку інтересу в здобувачів початкової школи проходить кілька якісних етапів: від інтересу до зовнішніх якостей, властивостей предметів та явищ навколишнього світу до проникнення в їхню сутність, до виявлення зв'язків та відносин, що існують між ними.

У своєму дослідженні ми розглядаємо пізнавальний інтерес як емоційно-пізнавальне ставлення, що виникає з емоційно-пізнавального переживання, до предмета або безпосередньо мотивованої діяльності, як відношення, що переходить за сприятливих умов в емоційно- пізнавальну спрямованість особистості [2].

Отже, «пізнавальний інтерес у найзагальнішому визначенні можна назвати виборчою діяльністю людини на пізнання предметів, явищ, подій навколишнього світу, активуючою психічні процеси, діяльність людини, її пізнавальні можливості» [2].

Проблема розвитку пізнавального інтересу здобувачів початкової школи немає однозначного рішення, через її багатофакторність. М. Скаткін стверджує, що на розвиток пізнавального інтересу учнів впливає і зміст матеріалу, і методи навчання, і організаційні форми, і постановка виховної роботи, і матеріальна база школи, і, нарешті, особистість вчителя [3].

Змістом пізнавальних інтересів можуть бути різні галузі навколишньої дійсності, у тому числі і світ неживої природи (І. Фрейдкін, Н. Нікандров, Н. Комратова, Л. Кларіна, О. Галімов, Г. Петку, М. Бурикіна, Л. Григорович).

Розвиток пізнавальних інтересів залежить від організації освітньої роботи. Тому вчителю необхідно орієнтуватися на закономірності розвитку пізнавальних інтересів учнів, пам'ятати, що розвиток йде від простого до складного, від відомого до невідомого, від близького до далекого, від опису до пояснення. Для розвитку пізнавальних інтересів важливо дотримуватися принципу: чим менші учні, наочніше має бути навчання і тим більшу роль має відігравати активне дійство. Для здобувачів початкової школи найефективнішим засобом розвитку пізнавальних інтересів є використання ігрових технологій.

У сучасній школі, що робить ставку на активізацію та інтенсифікацію освітнього процесу, ігрова технологія використовується у таких випадках: в якості самостійної технології для освоєння поняття, теми і навіть розділу навчального предмета; як елементи (іноді дуже суттєві) більш широкої технології; в якості технології заняття або його фрагмента (введення, пояснення, закріплення, вправи, контролю); як технологія позакласної роботи [4].

Виходячи із значущості ігрових технологій для розвитку пізнавальних інтересів, а також послідовності та системності включення гри та ігрових прийомів у творчу пізнавальну діяльність, нами виділено загальні умови застосування гри в процесі навчання учнів: а) необхідність оцінювання щоденного застосування гри за подвійним критерієм; за найближчим ефектом та відповідно до перспективи розвитку пізнавальних інтересів; б) розуміння гри як форми організації колективної, керованої вчителем, освітньої діяльності; в) необхідність забезпечення безпосереднього освітнього ефекту гри, тобто пізнавальну спрямованість, націлену на оволодіння способами навчальних дій; г) створення позитивного емоційного настрою, що сприятиме викликати в дитини стан творчого пошуку та ініціативи у процесі гри [3].

Ігрова форма занять створюється під час уроків із допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які як засіб спонукання, стимулювання учнів до освітньої діяльності.

Проведення констатувального етапу нашого експериментального дослідження передбачало визначення вихідного рівня сформованості пізнавальної активності здобувачів початкової освіти засобами ігрової діяльності на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ».

У процесі роботи потрібно було:

• виявити рівень сформованості пізнавальної активності здобувачів початкової освіти засобами ігрової діяльності на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ»;

• провести анкетування та тестування на основі результату яких можна переконатися або спростувати висунуту гіпотезу;

• розробити та випробувати систему уроків з інтегрованого курсу «Я досліджую світ» із використанням дидактичних ігор.

Мета констатувального експерименту: перевірити ефективність використання дидактичних ігор для розвитку пізнавальної активності здобувачів початкової освіти на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» із природничої освітньої галузі .

Критерії сформованості пізнавальної активності здобувачів початкової освіти на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» із природничої освітньої галузі такі:

• система природничих знань;

• практичні природничі вміння;

• володіння правилами поведінки у природі;

• інтерес до природничих проблем;

• потреба у спілкуванні з природою; розуміння багатосторонньої цінності природи;

• переконаність у необхідності бережливо ставитися до природи.

Відповідно до цих умов слід виділити рівні пізнавальної активності здобувачів початкової освіти на заняттях інтегрованого курсу «Я досліджую світ» із природничої освітньої галузі:

Таблиця 2.1

На цьому етапі були використані такі методи дослідження: спостереження, анкетування, тестування та розмова з учнями.

На етапі констатувального експерименту визначення рівня сформованості пізнавальної активності здобувачів початкової освіти на заняттях інтегрованого курсу «Я досліджую світ» із природничої освітньої галузі було проведено анкетування № 1. В анкетуванні взяло участь 22 учня.

Показники:

• повна відповідь - «2» бали;

• неповна відповідь - «1» бал;

• негативна відповідь - «0» балів.

Анкетування № 1

1. Чи подобається тобі відпочивати на природі?

а) так; б) ні; в) не знаю.

2. Похолодання та сніг вплинули на життя рослин та тварин.

а) так; б) ні; в) не знаю.

3. У пухкий ґрунт легше проникає вода та повітря.

а) так; б) ні; в) не знаю.

4. На закритих місцях покрив снігу більший.

а) так; б) ні; в) не знаю.

5. Влітку сонце стоїть над землею високо, а взимку - низько.

а) так; б) ні; в) не знаю.

6. Ластівки, журавлі, граки, качки, стрижі - перелітні птахи.

а) так; б) ні; в) не знаю.

7. Світовий океан складається з 5 океанів.

а) так; б) ні; в) не знаю.

8. На планеті налічується 6 материків.

а) так; б) ні; в) не знаю.

За кожну правильну відповідь анкети - 1 бал.

Для статистичної обробки даних проводилися обчислення середнього арифметичного за формулою:

М = F / N * 100%, де М - середнє арифметичне, F - кількість учнів цього рівня, N - загальна кількість учнів.

Оцінка рівня сформованості пізнавальної активності здобувачів початкової освіти на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» із природничої освітньої галузі на констатувальному етапі експерименту показано у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Оцінка рівня сформованості пізнавальної активності здобувачів початкової освіти на заняттях інтегрованого курсу «Я досліджую світ» із природничої освітньої галузі на констатувальному етапі експерименту

Результати анкетування, подані у таблиці, дають змогу зрозуміти, що рівень сформованості пізнавальної активності здобувачів початкової освіти на заняттях інтегрованого курсу «Я досліджую світ» із природничої освітньої галузі недостатній. Результати анкетування свідчать про необхідність покращення роботи з формування пізнавальної активності здобувачів початкової освіти на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» за допомогою дидактичних ігор.

Для визначення рівня сформованості пізнавальної активності здобувачів початкової освіти на заняттях інтегрованого курсу «Я досліджую світ» із природничої освітньої галузі були розроблені тести.

Таблиця 2.4

Таблиця рівнів сформованості пізнавальної активності здобувачів початкової освіти на заняттях інтегрованого курсу «Я досліджую світ» із природничої освітньої галузі за результатами тестування № 1

Аналіз результатів констатувального етапу експерименту показав, що у більшості здобувачів початкової школи низький рівень розвитку пізнавальної активності на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» із природничої освітньої галузі. Це означає, що уявлення здобувачів про дбайливе ставлення до природи, про допомогу рослинам і тваринам, про охорону природи та правила поведінки в ній не досконалі і є далеко не у всіх дітей.

Висновки

Отже, результати констатувального етапу експерименту свідчать про необхідність цілеспрямованого формування пізнавальної активності здобувачів початкової освіти засобами ігрової діяльності на заняттях інтегрованого курсу «Я досліджую світ» із природничої освітньої галузі.

Література:

1. Вікторенко, І. & Федь, І. (2021). Обґрунтування методичної системи навчання учнів початкової школи інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, 7(14), 56-67.

2. Sydoruk I. Characterization of the motivational-value component of social competence of the future social worker. Eastern European National University. Pedagogicnij casopis Volini / Current issues of theory and practice special education and social work. 2019. International Journal of Emerging Technologies in Learning. 2019. Vol. 4, № 15. P. 75-84.

3. Бібік Н. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів: монографія. Київ, 1998. 199 с.

4. Кулюткін Ю. Мотивація пізнавальної діяльності. Харків, 1972. С. 55.

References:

1. Viktorenko, I. & Fedj, I. (2021). Obgruntuvannja metodychnoji systemy navchannja uchniv pochatkovoji shkoly integhrovanogho kursu «Ja doslidzhuju svit». [Justification of the methodological system of teaching elementary school students of the integrated course «I explore the world»]. Slavyansk. [in Ukrainian].

2. Sydoruk, I. (2019). Characterization of the motivational-value component of social competence of the future social worker. [Characterization of the motivational-value component of social competence of the future social worker]. Volin. [in Ukrainian].

3. Bibik, N. (1998). Formuvannja piznavaljnykh interesiv molodshykh shkoljariv. [Formation of cognitive interests of younger schoolchildren]. Kyjiv. [in Ukrainian].

4. Kuljutkin, Ju. (1972). Motyvacija piznavaljnoji dijaljnosti. Kharkiv. [Motivation of cognitive activity]. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru