Моделювання у змісті професійної підготовки майбутніх офіцерських кадрів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

МОДЕЛЮВАННЯ У ЗМІСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРСЬКИХ КАДРІВ УКРАЇНИ

Горпинич Петро Ананійович старший

викладач кафедри вогневої підготовки

Анотація

Стаття містить аналіз змісту професійної підготовки майбутніх офіцерських кадрів сил оборони та безпеки України. У розділі «постановка проблеми» актуалізовано питання якості професійної підготовки майбутніх офіцерів в Україні. Задля отримання аргументованих висновків проаналізовано наукові джерела, присвячені питанням військової педагогіки та психології, технологій навчання тощо.

Автор звернувся до вивчення методу імітаційного моделювання в освітньому процесі вищих військових навчальних закладів України. Подано визначення методу у науковій літературі: метод дослідження, при якому досліджувана система замінюється моделлю, яка з достатньою вірогідністю описує реальну систему. З цією моделлю проводяться експерименти з метою отримання інформації про систему, що досліджується. Експериментування з моделлю називають імітацією. Існує клас об'єктів, для яких з різних причин не розроблені аналітичні моделі, або не розроблені методи отримання моделі. У цьому випадку аналітична модель замінюється імітатором або імітаційної моделлю.

Виокремлено основні характеристики використання методу в освітньому процесі: відповідність гри рівню розвитку теоретичних, фізичних і розумових сил, що грають; труднощі гри повинні бути такими, щоб гравці докладали достатніх зусиль для досягнення передбачених цілей, якщо ж гра є занадто важкою, то це знижує інтерес до неї; здійснення поступового ускладнення гри - на першому етапі з колективною відповіддю, що не вимагає особистої відповідальності за загальний результат; процес організації ігрової діяльності повинен йти від знайомої до малознайомої гри, а лише потім до зовсім незнайомої; органічне включення гри в хід заняття, іншого виду діяльності; перехід від однієї гри до іншої дозволить зняти фізичну втому, переключити увагу, психологічно розвантажити, зняти емоційну напругу; регулювання навантаження в іграх залежно від емоційного стану тих, хто грає; при виборі гри враховується характер попередньої діяльності; в основі ігор лежить змагання, суперництво.

Сформульовано висновки дослідження та перспективи подальших наукових розвідок.

Ключові слова: моделювання, професійна підготовки, офіцерські кадри, освітній процес.

Annotation

Horpynych Petro Ananiyovych Senior lecturer at the Department of Fire Training, National Academy of the State Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi

MODELING IN THE CONTENT OF PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE OFFICERS OF UKRAINE

The article contains an analysis of the content of professional training of future officers of the defense and security forces of Ukraine. The issue of the quality of professional training of future officers in Ukraine is updated in the section "statement of the problem". Scientific sources devoted to issues of military pedagogy and psychology, learning technologies, etc., were analyzed in order to obtain reasoned conclusions.

The author turned to the study of the method of simulation modeling in the educational process of higher military educational institutions of Ukraine. The definition of the method in the scientific literature is given: a research method in which the studied system is replaced by a model that describes the real system with sufficient probability. Experiments are conducted with this model in order to obtain information about the system under study. Experimentation with the model is called simulation. There is a class of objects for which, for various reasons, analytical models have not been developed, or methods for obtaining a model have not been developed. In this case, the analytical model is replaced by a simulator or simulation model.

The main characteristics of the use of the method in the educational process are highlighted: correspondence of the game to the level of development of the theoretical, physical and mental forces of the player; the difficulty of the game should be such that the players make sufficient efforts to achieve the intended goals, if the game is too difficult, it reduces interest in it; implementation of the gradual complication of the game - at the first stage with a collective response that does not require personal responsibility for the overall result; the process of organizing gaming activities should go from a familiar to an unfamiliar game, and only then to a completely unfamiliar one; organic inclusion of the game in the course of the lesson, another type of activity; the transition from one game to another will allow you to relieve physical fatigue, switch your attention, relieve psychological stress, and relieve emotional tension; adjustment of load in games depending on the emotional state of those who play; when choosing a game, the nature of the previous activity is taken into account; games are based on competition, rivalry.

The conclusions of the study and the prospects for further scientific investigations are formulated.

Keywords: modeling, professional training, officer personnel, educational process.

Постановка проблеми

Аналіз останніх збройних конфліктів та локальних війн, а також сучасної війни в Україні, переконливо свідчить про те, що для успішного ведення бойових дій недостатньо мати повнокровні військові частини (з'єднання), які оснащені сучасним озброєнням і військовою технікою. Нині успіх у бойових діях визначається високим бойовим духом, рівнем професійної підготовки особового складу та компетентністю командирів (начальників) з управління діями підрозділів і вогнем у складній мінливій обстановці.

З метою ефективних бойових офіцерам сил оборони та безпеки України різних рівнів військового управління необхідно забезпечити вирішення завдання бойового злагодження не тільки на рівні екіпажів окремих зразків озброєння і військової техніки, а й у складі підрозділів. Для вирішення цього завдання сьогодні використовуються такі форми підготовки, як тактико-стройові і тактичні заняття та навчання, в тому числі із бойовою стрільбою. У деяких арміях використовуються імітатори стрільби та ураження під час проведення двосторонніх тактичних навчань з використанням штатного озброєння та бойової техніки. Військова практика доводить, що ці форми бойової підготовки особового складу в силу високої умовності позначення дій противника не забезпечують закріплення і вдосконалення професійної компетентності командирів і офіцерів штабів з організації бою, управління підрозділами та вогнем під час бойових (миротворчих) дій, організації стійкої взаємодії. Не приводять вони і до досягнення необхідного рівня бойової злагодженості підрозділів і частин у цілому.

З метою професійної підготовки військових фахівців в арміях провідних країн світу активно використовується широкий спектр засобів імітаційного моделювання тактичних дій, від індивідуальних до групових. У системі вищої військової освіти в Україні розпочався процес впровадження новітніх методик та інформаційних технологій та комплексів навчання майбутніх офіцерів за міжнародними стандартами.

імітаційний моделювання офіцерський підготовка

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Психолого-педагогічні та дидактичні умови комп'ютеризації освітнього процесу досліджувались у різних аспектах, а саме: впровадження інформаційних технологій у навчальний процес вищих військових навчальних закладів (В. Краснопольський, О. Мартишок, Ж. Мельникова, А. Сільвейстр та ін.); створення електронних підручників, програмних засобів та web-орієнтованих систем оцінки знань (Л. Гризун, В. Івасик, І. Лупан, Н. Макоєд та ін.); розробка комп'ютерних (О. Бабела, О. Вітюк та ін.) та інформаційних технологій (Т. Дубов, Т. Зайцева, В. Клочко, В. Муляр, О. Смалько та ін.); застосування засобів комп'ютерного (імітаційного) моделювання (І. Левіна, В. Пінькас, І. Теплицький, Л. Ямпольский та ін.).Цікавими для нашого дослідження є праці американських вчених: В. Кельтон, А. Лоу, M. Мейджі, Р. Шенон, П. Сейворі, Г. Макулак, Дж. Тейлор, Е. Матют, Т. Депюі, А. Вілсон, Дж. Белліс, А. Ток, Г. Кахн та І. Менн, І.М. Бистрова, що досліджували розв'язання проблемних питань імітаційного моделювання в процесі професійної підготовки військових фахівців.

Мета статті - узагальнити результати дослідження щодо використання моделювання у професійній підготовці фахівців вищих військових навчальних закладах.

Виклад основного матеріалу

Навчання майбутніх офіцерів із застосуванням засобів імітаційного моделювання батальйонного, бригадного та вищого рівня включені в загальну систему бойової підготовки. Розвиток спеціального програмного та математичного забезпечення імітаційного моделювання просувається у напрямку найбільш повної імітації всіх функцій застосування озброєння, бойової техніки та військових формувань. Загалом можна констатувати, що сектор імітаційного моделювання у секторі безпеки та оборони провідних країн світу займає визначне місце у системі підготовки військ [1].

Найбільш динамічним сектором імітаційного моделювання є розвиток програм, що допомагають керівникам різного рівня приймати рішення щодо бою (операції). Такі програмні продукти поряд із наданням можливостей редагування бойових графічних та текстуальних документів мають також модуль імітаційного моделювання, який дозволяє співвідносити обрані способи дій своїх військ і противника та, прорахувавши декілька варіантів ведення бою, обрати оптимальний.

Досвід застосування імітаційного моделювання в арміях провідних країн світу повною мірою може бути застосований і в Україні. Обладнані вищих військових навчальних закладах України так звані центри імітаційного моделювання дозволяють проводити повноцінні комп'ютерні навчання зі штабами бригад та армійських корпусів [2].

Під імітаційним моделюванням розуміють метод дослідження, при якому досліджувана система замінюється моделлю, яка з достатньою вірогідністю описує реальну систему. З цією моделлю проводяться експерименти з метою отримання інформації про систему, що досліджується. Експериментування з моделлю називають імітацією. Існує клас об'єктів, для яких з різних причин не розроблені аналітичні моделі, або не розроблені методи отримання моделі. У цьому випадку аналітична модель замінюється імітатором або імітаційної моделлю.

Головна сутнісна особливість імітаційного моделювання є ігровий характер: у процесі рольової взаємодії відбувається вирішення навчальних і завдань, обмін знаннями та вміннями. У процесі використання комп'ютерних моделей реалізуються їх дидактичні функції, до яких відносяться: інформаційна, структурно-систематизуюча, інтерактивна функції та функція закріплення, контролю і самоконтролю [4].

Можна стверджувати, що одним з результативних засобів удосконалення рівня підготовки військових фахівців є застосування сучасних електронних навчально-тренувальних комплексів (систем) різноманітного призначення, зокрема, віртуальних комп'ютерних комплексів та комп'ютерних (імітаційних) моделей. Вони повинні, насамперед, сприяти осмисленню та засвоєнню навчального матеріалу, а також забезпечити можливість всебічної оцінки готовності майбутнього офіцера до самостійної діяльності, своєчасне внесення індивідуальних коректив у підготовку військового фахівця [2].

Імітаційні методи навчання мають обмежене застосування. Найбільш ефективно вони реалізуються в освітньому процесі для розвитку пізнавальної активності курсантів, самостійності і різних видів мислення. Однак педагогічні умови, чинники та особливості реалізації імітаційних методів як засобу підготовки майбутніх офіцерів тактичного рівня в достатній мірі ще не розкриті. Тому завдання підготовки курсантів імітаційними методами до дій в умовах надзвичайних ситуацій є актуальною у професійній підготовці.

Готовність майбутнього офіцера до діяльності в нестандартних ситуаціях забезпечується єдністю професійної, тактико-спеціальної, психологічної та фізичної підготовки, що можливо досягти імітаційними методами, застосовуючи в системі на комплексних заняттях різні підходи та активні методи шляхом імітації умов і факторів, а також приведенням у дію моделей об'єктів і процесів, притаманних особливостям надзвичайних ситуацій [5].

Модель підготовки курсантів імітаційними методами до діяльності в умовах сучасного бою включає в себе: цільову установку; імітацію обстановки та діяльності; застосовувані підходи і методи; процес організації та реалізації через групи: керівництва, розробки, підігравання, посередників, імітації, протидії; напрями підготовки: тактико-спеціальна, вогнева, фізична; комплексні види занять, а також діагностику та результат.

Специфіка застосування імітаційних методів у підготовці курсантів в умовах загальновійськової підготовки полягає в реалізації можливості імітувати чинники, стан, обстановку, моделювати об'єкти і процеси, що визначають специфіку, а також комплексно застосовувати елементи різних підходів і реалізовувати ділові, рольові, розвиваючі, конфліктні компоненти ігрових методів при проведенні занять. При цьому курсантами визначаються професійні ролі, посади, сфери діяльності та створюється обстановка, в якій розігруються можливі ситуації з урахуванням змісту майбутньої професійної діяльності. Її значимість полягає як в результатах, так і в самому процесі.

Імітаційне моделювання дає змогу поєднувати в одному виді навчальних занять елементи різних ігор: індивідуальних, групових, колективних, рольових, проблемних, афективних, ділових, вільних. Основними вимогами при організації навчальних занять на основі імітаційного моделювання є:

відповідність гри рівню розвитку теоретичних, фізичних і розумових сил, що грають; труднощі гри повинні бути такими, щоб гравці докладали достатніх зусиль для досягнення передбачених цілей, якщо ж гра є занадто важкою, то це знижує інтерес до неї;

здійснення поступового ускладнення гри - на першому етапі з колективною відповіддю, що не вимагає особистої відповідальності за загальний результат;

процес організації ігрової діяльності повинен йти від знайомої до малознайомої гри, а лише потім до зовсім незнайомої;

органічне включення гри в хід заняття, іншого виду діяльності; перехід від однієї гри до іншої дозволить зняти фізичну втому, переключити увагу, психологічно розвантажити, зняти емоційну напругу;

регулювання навантаження в іграх залежно від емоційного стану тих, хто грає;

при виборі гри враховується характер попередньої діяльності;

в основі ігор лежить змагання, суперництво.

Представлені вище методи імітаційного моделювання є видом активної самостійної діяльності, організованої в умовах створених імітаційним моделюванням процесів, що відбуваються в професійних, соціальних, психологічних системах, а також елементів ділових, рольових, конфліктних і вільних ігор. Особливість полягає в тому, що мотиви лежать як в результатах, так і в самому процесі і реалізуються в комплексі навчальні, виховні та розвиваючі цілі.

Моделювання в освіті не є новим явищем, оскільки воно є частиною навчання військовослужбовців вже десятки років. Протягом цього часу воно довело свою ефективність у підтриманні традиційних викладацьких підходів до педагогічного проектування, виконання та полегшення. За цей час освіта продовжувала розвиватися, оскільки вона націлена на нові перспективи в педагогіці та потреби суспільства. Коли дослідники вивчали практичне значення нових перспектив технічних засобів навчання, вони зрозуміли, що імітаційне моделювання має потенціал сприяти цим змінам. Технології, що наразі розвиваються у сфері комп'ютерних ігор та імітаційного моделювання, викликали неабиякий інтерес до цього потенціалу. Ця нова технологія являє собою потужний інструментарій для технічних засобів навчання, що може змінити методи, за якими розробники освітнього контенту створюють функціональні можливості, так само як методи, за допомогою яких викладачі сприяють цим функціональним можливостям. Розуміння того, як саме це відбуватиметься, ставить перед нами ряд проблем. Вплив попереднього досвіду в педагогічному проектуванні, навчанні та педагогіці призведе до ряду упереджених розумінь про те, як створюються знання і як імітаційне моделювання використовується для полегшення цього процесу. Це впливатиме на використання імітаційного моделювання та напевне створить певну антирекламу технології імітаційного моделювання, а отже, сприятиме підтримці традиційних методів навчання військовослужбовців, аніж розвитку їх нового потенціалу.

Імітаційне моделювання в освіті є одним з технологічних підходів, наявних у освіті, що полегшують набуття таких умінь як критичне мислення. Використовується воно для допомоги курсантам у набутті уміння розуміти та використовувати інформацію для вирішення проблем, які справді стосуються реальних ситуацій. В минулому це означало копіювання механічного та незмінного робочого середовища. В таких умовах досвід усередині освітнього імітаційного моделювання може мати сприятливий вплив на дії у реальному світі [5].

Незважаючи на це обмежене використання, імітаційне моделювання має здатність повторювати хаотичне і неоднозначне середовище реального світу. Імітаційне моделювання - це більше, ніж просто інтерактивна модель чи набір фактів, з якими взаємодіє курсант. Воно забезпечує такий собі кістяк для курсантів, на якому вони зводитимуть свої існуючі знання та збільшуватимуть кількість ситуативних випадків у власній пам'яті.

Особливості проведення військових, медичних, ділових та освітніх ігор розвинули свої власні моделі для створення освітнього досвіду за допомогою ігор та імітаційного моделювання.

Існує багато свідчень, що імітаційне моделювання в освіті, що базується на моделі традиційного педагогічного дизайну, успішно працює у багатьох сучасних умовах навчання військовослужбовців. Наразі великий інтерес становить потенціал наступного покоління імітаційного моделювання та як воно збирається вплинути на навчання військовослужбовців. Незважаючи на переконання, що це нове імітаційне моделювання в освіті має значний потенціал для навчання офіцерів, про нього ще на диво мало відомо. Напевне, існує певна інтуїтивна думка, що воно зможе забезпечити більш реальне навчальне середовище і дозволить набути більш суттєвих знань. Великий відсоток поточного інтересу розвинувся завдяки зростаючим свідченням про навчання під час розваг, що базуються на комп'ютерних іграх [4].

Організація набуття майбутніми офіцерами під час навчання у ВВНЗ необхідних та актуальних знань та умінь є одним із найскладніших завдань системи військової освіти.

У сучасних умовах особливе значення має підготовка командирів усіх ступенів для грамотного управління підлеглими підрозділами всіх видів діяльності як в мирний час, так і у воєнний: вироблення у них твердих вольових якостей, уміння самостійно розібратися у складній обстановці, швидко приймати рішення, виховання організованості в роботі, розумної ініціативи та творчості.

У зв'язку з цим офіцерський склад повинен не тільки досконало знати озброєння і бойову техніку, їхні бойові можливості, основи підготовки та ведення загальновійськового бою, але повинен також мати ґрунтовні знання і практичні навички в організації та управлінні підлеглими підрозділами, знати способів і форм ведення бойових дій, мати сформовані уміння діяти в умовах використання нових видів зброї, в тому числі і високоточної, а також здійснювати узагальнення та впровадження передового досвіду.

Висновки

В інтересах виконання вимог про відповідність змісту підготовки офіцерів характеру нинішньої війни, з урахуванням досвіду залучення сил оборони та безпеки України до участі у війні, виняткової необхідності набуває організація підготовки курсантів в умовах, якомога більше наближених до реального ведення бойових дій. Для цього необхідно створювати на заняттях складну навчальну обстановку, яка дозволяє поряд з навчанням здійснювати психологічне гартування особового складу, і перш за все виховання сильної волі, мужності і стійкості.

Необхідною вимогою виступає також необхідність чіткого і повного дотримання в ході підготовки майбутніх офіцерів принципів військового навчання і виховання. Виконання цієї вимоги надає військовому навчанню цілеспрямованого характеру і є неодмінною умовою досягнення успіху в підготовці військ до успішного ведення бойових дій сучасності.

Однією з важливих вимог, яка забезпечує досягнення успіху в підготовці майбутніх командирів, є вимога вивчення і врахування досягнень військової науки, досвіду війн і локальних конфліктів, успішного здійснення воєнних операцій під час залучення сил оборони та безпеки України до участі у війні. З цього виникає необхідність врахування також перспектив розвитку засобів і форм збройної боротьби.

Напрямками подальших наукових досліджень є аналіз потенціалу вищих військових навчальних закладів України щодо підготовки військових фахівців.

Література

1. Військова психологія і педагогіка: підручник / Л. А. Снігур, О. А. Хижняк, Є. М. Подтергера та ін. ; за заг. ред. Л. А. Снігур. Луцьк: ПВД «Твердиня», 2010. 567 с.

2. Лодатко Є. О. Моделювання в педагогіці: точки відліку [Електронний ресурс]. Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку. 2010. Вип. № 1. - URL: http://intellectinvest.org.ua/pedagog_editions_emagazine_pedagogical_ sci ence_vypuski_n 1_2010_st_2/

3. Нечипор Н. М. Зарубіжний досвід військо-професійної підготовки та забезпечення безпеки освітнього середовища у військовому навчальному закладі / Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Вип. 556. Чернівці: Чернівецький нац. у-т, 2011. 208 с.

4. Пасмор Н. Деякі питання формування і розвитку електронного навчального середовища ВВНЗ // Вища школа: науково-практичне видання. 2008. № 8. С. 49 - 54.

5. Сарафанюк Е. І. Педагогічні умови підвищення якості загальновійськової підготовки курсантів вищих військових навчальних закладів з використанням віртуального моделювання: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04. Одеса, 2005. 22 с.

References

1. Viys'kova psykholohiya i pedahohika: pidruchnyk. [Military psychology and pedagogy: a textbook] (2010)/ L. A. Snigur, O. A. Khizhnyak, E. M. Podtergera and others.; in general ed. L. A. Snigur. Lutsk: PVD "Tverdynia". 567 p. [in Ukrainian]

2. Lodatko E. O. (2010) Modelyuvannya v pedahohitsi: tochky vidliku. [Modeling in pedagogy: reference points] [Electronic resource]. Pedagogical science: history, theory, practice, development trends. Issue No. 1. - URL: http://intellect-invest.org.ua/ pedagog_editions_emagazine_pedagogical_science_vypuski_n1_2010_st_2/ [in Ukrainian]

3. Nechipor N. M. (2011) Zarubizhnyy dosvid viys'ko-profesiynoyi pidhotovky ta zabezpechennya bezpeky osvitn'oho seredovyshcha u viys'kovomu navchal'nomu zakladi. [Foreign experience of military-professional training and ensuring the safety of the educational environment in a military educational institution]. Scientific bulletin of Chernivtsi University: collection of scientific works. Vol. 556. Chernivtsi: Chernivtsi national. U-T,. 208 p. [in Ukrainian]

4. Pasmor N. (2008) Deyaki pytannya formuvannya i rozvytku elektronnoho navchal'noho seredovyshcha VVNZ. [Some issues of the formation and development of the electronic educational environment of VVNI]. Higher school: scientific and practical edition. No. 8. P. 49-54. [in Ukrainian]

5. Sarafanyuk E. I. (2005) Pedahohichni umovy pidvyshchennya yakosti zahal'noviys'kovoyi pidhotovky kursantiv vyshchykh viys'kovykh navchal'nykh zakladiv z vykorystannyam virtual'noho modelyuvannya. [Pedagogical conditions for improving the quality of combined military training of cadets of higher military educational institutions using virtual simulation]: autoref. thesis to obtain a scientific degree of candidate. ped. Sciences: spec. 13.00.04. Odesa,. 22 p. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru