Особливості підготовки вчителів до роботи з учнівською молоддю: психолого-педагогічний аспект (20-30-ті роки ХХ століття)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра теорії і методики технологічної освіти та комп'ютерної графіки

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Особливості підготовки вчителів до роботи з учнівською молоддю: психолого-педагогічний аспект (20-30-ті роки ХХ століття)

Великдан Юлія Віталіївна, старший викладач



Анотація

У статті розглянуто особливості підготовки вчителів до роботи з учнями у 20-30-ті роки XX століття з психолого-педагогічної перспективи. Зазначено, що цей період в історії освіти супроводжувався важливими змінами та еволюцією в підготовці вчителів та вихованні учнівської молоді, враховуючи сучасні психолого-педагогічні тенденції та вплив політичних і соціокультурних факторів.

Автор звертає увагу на роль розвитку педагогічної науки та психології в цей період, що відкрили нові можливості для підготовки вчителів.

Стаття акцентує увагу на розробці педагогічної науки та психології в зазначений період, які відкрили нові можливості для підготовки вчителів і розвитку методів навчання. Вона також висвітлює вплив ідеології соціалізму та комунізму на процес підготовки вчителів та їхню роботу з учнями, включаючи необхідність пропагування цих ідеологічних концепцій серед учнів.

Дослідження також звертає увагу на нові методи навчання та виховання, які розвивали та використовували вчителі, а також на складність їхньої професійної діяльності через політичний контроль і цензуру. В результаті статті наголошується на важливості ролі вчителів у формуванні світогляду та цінностей молодого покоління в умовах складного історичного контексту.

Найбільш детально проаналізовано основні особливості цього періоду, зокрема ідеологічний вплив, зміни в навчальних програмах, політичні репресії, гідність та відповідальність вчителів, культурна різноманітність, підвищення кваліфікації та патріотичне виховання учнів.

Загалом, у даній науковій статті підкреслено важливу роль вчителів у формуванні світогляду та цінностей молодого покоління в умовах складного історичного періоду та патріотизму, що вони виявили, граючи ключову роль у вихованні учнівської молоді. Акцентується, що цей період був важливим для розвитку педагогічних концепцій і методик навчання, які дотепер є актуальними та важливими у сучасній системі освіти.

Ключові слова: виховання молодого покоління, політичний контроль, українізація освіти, ідеологічні зміни, міжвоєнний період, виховання та виховний процес початку XX століття.



Velykdan Yuliya Vitalyivna Senior lecturer at the Department of Theory and Methodology of Technological Education and Computer Graphics, Grigory Skovoroda University in Pereyaslav, Pereyaslav

FEATURES OF TEACHER TRAINING FOR WORK WITH YOUTH STUDENTS: PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL ASPECT (20-30S OF THE 20TH CENTURY)

Abstract

The article examines the peculiarities of training teachers to work with students in the 20s and 30s of the 20th century from a psychological and pedagogical perspective. It is noted that this period in the history of education was accompanied by important changes and evolution in the training of teachers and education of student youth, taking into account modern psychological and pedagogical trends and the influence of political and socio-cultural factors.

The author draws attention to the role of the development of pedagogical science and psychology in this period, which opened up new opportunities for teacher training.

The article focuses on the development of pedagogical science and psychology in the specified period, which opened up new opportunities for teacher training and the development of teaching methods. It also highlights the influence of the ideology of socialism and communism on the process of teacher training and their work with students, including the need to promote these ideological concepts among students.

The study also draws attention to the new methods of teaching and education that teachers have developed and used, as well as to the complexity of their professional activities due to political control and censorship. As a result, the article emphasizes the importance of the role of teachers in shaping the worldview and values of the young generation in the conditions of a complex historical context.

The main features of this period are analyzed in detail, including ideological influence, changes in educational programs, political repression, the dignity and responsibility of teachers, cultural diversity, professional development and patriotic education of students.

In general, this scientific article emphasizes the important role of teachers in shaping the worldview and values of the young generation in the conditions of a difficult historical period and the patriotism that they showed while playing a key role in the education of student youth. It is emphasized that this period was important for the development of pedagogical concepts and teaching methods, which are still relevant and important in the modern education system.

Keywords: education of the young generation, political control, Ukrainianization of education, ideological changes, interwar period, education and the educational process of the beginning of the 20th century.



Вступ

Постановка проблеми. Підготовка вчителів та їх робота з учнями завжди були важливими складовими системи освіти, які визначали рівень та якість навчання в будь-якому суспільстві. У 20-30-ті роки XX століття підготовка вчителів до роботи з учнівською молоддю переживала важливі зміни та еволюцію, враховуючи сучасні психолого-педагогічні тенденції та вимоги соціальної ситуації того часу. Цей період в історії освіти відзначався важливими подіями і реформами, що вплинули на підготовку вчителів та їхню роботу з учнями.

Зокрема, розвиток педагогічної науки і психології в цей період відкрив нові горизонти для підготовки вчителів. Зміни в уявленнях про психологічні особливості дітей та методи їхнього навчання стали важливими факторами у формуванні програм навчання для вчителів.

Політичні і соціокультурні зміни також сильно вплинули на підготовку вчителів. Ідеологічні перетворення та зміни у структурі суспільства вимагали адаптації навчальних програм та методів роботи вчителів до нових вимог. Цей період був визначальним у формуванні педагогічних концепцій, які вплинули на розвиток системи освіти надалі.

Згадувана епоха також ставила перед вчителями нові виклики, пов'язані з підготовкою молоді до життя в складному соціокультурному та політичному середовищі. Вчителі того часу мали важливу роль у формуванні світогляду та цінностей молодого покоління.

Таким чином, ключовою проблемою, яку ми розглядаємо в даній науковій статті, є аналіз особливостей підготовки вчителів до роботи з учнями у 20-30-ті роки XX століття, враховуючи психолого-педагогічні тенденції та вплив політичних та соціокультурних факторів на цей процес. Наша робота спрямована на вивчення та розкриття ключових аспектів цієї проблеми з метою розуміння важливих трансформацій у сфері підготовки вчителів та виховання учнівської молоді у зазначений період.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В Україні наявні праці, які досліджують історію підготовки вчителів та їхню роботу з учнями у 20-30-ті роки XX століття. В цих дослідженнях вивчаються різні аспекти педагогічного процесу та підготовки педагогічних кадрів у зазначений період історії освіти.

Аналіз цих досліджень може включати огляд робіт таких авторів, як Л. Вовк, Т. Дороніна, О. Дубасенюк, Т. Семенюк, О. Антонова, В. Кравченко, О. Мисечко, Н. Ничкало, Л. Лук'янова, Л. Хомич і багатьох інших, які звертали увагу на важливі аспекти підготовки вчителів у той період. Їхні дослідження допомагають краще зрозуміти, як змінювалася система підготовки вчителів, які методи та підходи використовувалися в навчанні та вихованні дітей, а також які впливи визначали цей процес.

Проте, важливо відзначити, що наявні дослідження історії підготовки вчителів та їхньої роботи з учнями у 20-30-ті роки XX століття в Україні є обмеженими. Деякі періоди минулого можуть бути менше представлені в наукових дослідженнях через історичні обставини, доступ до архівів, або інші обмеження. Саме тому ця тема є актуальною і важливою для подальших досліджень. Дослідження цієї проблематики може відкривати нові підходи та інсайти для сучасних педагогів, дослідників та освітніх політиків.

Метою статті є дослідження особливостей підготовки вчителів до роботи з учнівською молоддю в період 20-30-х років XX століття в Україні з психолого-педагогічної перспективи. У цій статті розглядаються ключові аспекти підготовки вчителів у зазначений період, включаючи методи навчання, психологічні підходи до виховання учнів та вплив політичних та соціокультурних чинників на педагогічну діяльність.



Виклад основного матеріалу

вчитель учнівська молодь

Підготовка вчителів до роботи з учнівською молоддю є ключовою складовою системи освіти та виховання. Це комплексний процес, спрямований на формування кваліфікованих та компетентних фахівців, які здатні забезпечувати якісне навчання та розвиток учнів. Підготовка вчителів включає в себе не лише здобуття теоретичних знань та педагогічних методів, але й розвиток педагогічних вмінь та навичок, а також підготовку до важливої виховної ролі. Вчителі мають бути готові до роботи з різними віковими групами учнів, враховуючи їхні потреби, інтереси та індивідуальні особливості. Підготовка вчителів також повинна враховувати сучасні тенденції у галузі освіти, використовувати сучасні технології та методи навчання, а також сприяти постійному професійному розвитку вчителів. У цілому, цей процес має сприяти підвищенню якості освіти та формуванню громадян, здатних до саморозвитку та активної участі в суспільстві.

В Україні, як і в інших країнах, період 20-30-х років XX століття був важливим для розвитку системи освіти та підготовки вчителів. Цей період в історії освіти характеризувався важливими трансформаціями та викликами, які вплинули на підготовку вчителів та їхню роботу з учнівською молоддю.

У ці роки в Україні підготовка вчителів та їх робота з учнівською молоддю переживали значні особливості та виклики, обумовлені складним соціокультурним та політичним контекстом того часу. Ось деякі з основних особливостей підготовки вчителів та їх роботи з учнями у цей період:

1. Ідеологічний вплив. Україна переживала ідеологічні зміни, пов'язані зі зміною політичного режиму. Підготовка вчителів ставала інструментом для поширення нових ідеологій та цінностей серед учнів. Вчителі мали обов'язок викладати ідеологічно затверджені погляди та сприяти їхньому прийняттю учнями.

2. Зміни в навчальних програмах. Навчальні програми підлаштовувалися під ідеологічні вимоги та зміни в соціокультурному контексті. Вчителі повинні були враховувати оновлені навчальні матеріали та методику викладання.

3. Політичні репресії. Учителі стикалися з політичними обмеженнями, які вплинули на їх свободу слова та можливість долати складні теми у класі. Репресії також стосувалися навчальних закладів та їх керівництва.

4. Гідність та відповідальність. Вчителі мали важливе завдання формувати гідність та відповідальність учнів. Вони закликали учнів бути гідними громадянами та віддано служити своїй країні.

5. Культурна різноманітність. Учителі враховували різноманітність культур та мов українського суспільства, сприяючи розвитку толерантності та розумінню інших культур.

6. Підвищення кваліфікації. Під час цього періоду акцент був зроблений на підвищенні кваліфікації вчителів, їхньому професійному розвитку та опануванні новими методиками та підходами до навчання.

7. Патріотичне виховання. Вчителі активно впливали на виховання патріотизму серед учнів, закликаючи їх любити та берегти свою країну [4, c. 76-079].

Усі ці особливості підготовки вчителів та їхньої роботи з учнями були обумовлені тодішнім складним соціокультурним та політичним контекстом.

Вчителі відіграли важливу роль у формуванні цінностей молодого покоління, але вони також стикалися з численними викликами та обмеженнями, пов'язаними із змінами у суспільстві та політиці.

В 20-30-х роках XX століття в Україні педагогічні концепції та методи навчання пройшли значні зміни, які відобразилися на підготовці вчителів та їхній роботі з учнями. У період 20-30-х років стало ясно, що кожен учень має свої унікальні особливості та потреби. Вчителі почали активніше застосовувати індивідуалізований підхід до навчання, спрямований на врахування індивідуальних можливостей та розвитку інтелектуальних здібностей кожного учня.

Тогочасні педагоги докладали зусиль для створення інтерактивних та активних методів навчання. Зароджувалися нові методики, які включали у себе вправи, дискусії, групові проекти та практичні завдання. Уроки ставали більш практичними та цікавими для учнів.

Психологія стала важливим компонентом педагогічного процесу. Вчителі почали вивчати психологічні особливості дітей різного віку та розробляти навчальні програми, які враховували їхні емоційний стан, рівень розвитку та індивідуальність [1, c. 16-22].

Учнівська молодь стимулювалася до критичного мислення та творчого підходу до вирішення завдань. Вчителі прагнули розвивати критичне мислення, логічне мислення та аналітичні здібності учнів.

Той період відзначався активними педагогічними дослідженнями та інноваціями в галузі освіти. Вчителі вивчали іноземний педагогічний досвід, а також розвивали власні методики та підходи до навчання. Вчителі переходили від ролі «знавця» до ролі «наставника». Вони більше стали допомагати учням розвивати навички самостійного навчання та самостійної діяльності.

Зазначені зміни в педагогічних концепціях та методах навчання створили основу для подальшого розвитку системи освіти в Україні. Вони сприяли створенню більш гнучких та адаптивних педагогічних підходів, які дотепер є актуальними та важливими.

У 20-30-х роках XX століття в Україні психологічні дослідження та теорії стали надзвичайно важливими для підготовки вчителів та організації навчального процесу. Психологи вивчали розвиток дитячої психіки, емоційні та когнітивні аспекти розвитку дітей. Вчителі використовували ці знання для кращого розуміння психологічних потреб та особливостей своїх учнів. Це допомагало створювати більш сприятливу та психологічно коректну навчальну обстановку.

Психологічні дослідження дозволили вчителям враховувати індивідуальні особливості кожного учня. Вчителі намагалися адаптувати методи навчання до потреб і можливостей кожного учня, розвиваючи індивідуальний підхід.

На основі психологічних досліджень розроблялися нові педагогічні методики та тести для визначення рівня розвитку дітей. Вчителі використовували ці методики для об'єктивної оцінки навчальних досягнень та потреб учнів. Психологічні дослідження також допомагали вчителям розуміти та розвивати емоційний інтелект учнів. Важливість емоційного стану учнів для успішного навчання та адаптації в суспільстві ставала дедалі очевиднішою. Психологічні дослідження стимулювали вчителів до постійного підвищення своєї кваліфікації. Вони брали участь у педагогічних семінарах та навчанні, щоб оволодіти новими педагогічними знаннями, основаними на психологічних дослідженнях. Психологічні дослідження сприяли розвитку спеціальної педагогіки, яка ставала важливою для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами [8, c. 39].

Усе це дозволило створити більш науково обґрунтовану та ефективну систему освіти в Україні та покращити роботу вчителів з учнями. Психологічні дослідження стали невід'ємною частиною педагогічного процесу та сприяли формуванню більш інтелектуально розвинутої та адаптованої до сучасних вимог молоді.

У 20-30-х роках XX століття в Україні соціокультурні зміни мали значний вплив на підготовку вчителів та їхню роботу з учнями. У цей період в Україні відбувалася активна перебудова мовної політики. Вчителі повинні були адаптувати навчальні програми та методику викладання до нового стану справ у мовній сфері, зокрема, до українізації освіти.

Суспільство переживало зміни у своїх цінностях та уявленнях про освіту. Вчителі повинні були враховувати ці зміни при формуванні навчальних програм та виховних підходів. Політичні події та ідеологічні зміни також вплинули на зміст освіти. Вчителі повинні були враховувати політичний контекст у своїй роботі та вихованні учнів.

Україна має багатий культурний спадок, і вчителі повинні були старатися відтворити та передати цей спадок молодому поколінню. Це вимагало розробки нових педагогічних методів та використання культурних аспектів у навчанні.

Зміни в суспільстві також вплинули на підготовку учнів до життя та роботи в нових умовах. Вчителі ставили перед собою завдання готувати учнів до активної участі в суспільному та культурному житті. Учительська методика відзеркалювала соціокультурні та мовні зміни. Вчителі розробляли нові підходи до викладання та виховання, які враховували зміни у суспільстві.

Соціокультурні зміни 20-30-х років XX століття значно вплинули на підготовку вчителів та організацію навчання. Вчителі мали важливе завдання адаптувати свою роботу до нових реалій і враховувати соціокультурний контекст для забезпечення якісної освіти та виховання учнів [2, c. 127].

Політичні впливи в Україні також мали значний вплив на систему освіти та підготовку вчителів. Цей період характеризувався ідеологічними змінами та політичними подіями, які вплинули на педагогічну діяльність та освітній процес в цілому.

У 20-30-х роках XX століття в Україні відбувалися ідеологічні зміни, пов'язані зі зміною політичного режиму та ідеології. Освіта стала важливим інструментом для поширення нових ідеологічних концепцій та цінностей. Вчителі були зобов'язані впроваджувати ідеологічні підходи в навчання та виховання учнів.

Україна переживала політичні та соціальні зміни, включаючи переміни в уряді та системі влади. Це мало вплив на структуру та фінансування освіти, а також на керівництво освітніми закладами.

У педагогічних матеріалах та навчальних програмах активно використовувалася ідеологічна дезінформація, спрямована на формування певних ідеологічних поглядів серед учнів. Вчителі змушені були враховувати цей аспект у своїй роботі.

У період тоталітарних режимів учителі стикалися з політичними репресіями та обмеженнями на свободу слова. Це вплинуло на їхню здатність вільно долати важливі теми у класі та сприяло цензурі в освітній системі. Уряди активно втручалися у зміст навчання та навчальні програми, спрямовуючи їх відповідно до ідеологічних приписів. Вчителі мали обмежений вибір щодо того, яку інформацію та погляди вони могли передавати своїм учням.

У цьому складному політичному та ідеологічному контексті вчителі знаходилися перед важливим завданням збереження об'єктивності та дотримання етичних принципів у своїй роботі. Політичні впливи варіювалися залежно від конкретного часу та умов, але завжди залишали слід у системі освіти та на роботі вчителів [7, c. 54].

У цей період історії України та світу жіночий рух та боротьба за права жінок набували особливої активності. Важливо враховувати, що після Першої світової війни і під час існування Радянського Союзу жінкам було надано певні права та можливості, включаючи право на освіту і професійний розвиток. Жінки отримували можливість здобути вищу освіту та спеціалізуватися в галузі педагогіки. Це відкривало для них двері до різних педагогічних професій, включаючи роботу вчителем, дошкільним педагогом, педагогом-організатором тощо.

Жіночий рух активно підтримував гендерну рівність та боровся за права жінок в усіх сферах суспільства, включаючи освіту. Ця боротьба сприяла посиленню жіночої присутності в педагогічних установах та учительському корпусі. Жінки грали важливу роль у підготовці та вихованні нового покоління. Вони привносили свої педагогічні ідеї та підходи, сприяючи розвитку освіти та формуванню цінностей учнів. Жінки активно організовували педагогічні колективи, співпрацювали з батьками учнів, створюючи сприятливу атмосферу в навчальних закладах [3, c. 193].

Цей період був важливим для розвитку жіночої педагогічної спільноти та сприяв утвердженню жінок в професійній сфері освіти, що мало важливий вплив на саму сферу освіти та виховання молодого покоління. Праця жінок у педагогічній сфері сприяла поступовій зміні гендерних стереотипів та уявлень про ролі жінок та чоловіків в суспільстві.

У радянському соціумі науковий та технічний прогрес підтримувався з метою розвитку соціалізму. Тому впровадження нових технологій в освіту та навчальний процес було активно підтримано владою.

В той час проводилися різноманітні педагогічні експерименти, спрямовані на використання новітніх технологій. Наприклад, використання кіно та радіо для навчання стало звичайною практикою. Впровадження нових технологій вимагало перегляду навчальних програм та методів викладання. Вчителі отримували завдання адаптувати навчальний матеріал до нових форм інформаційної передачі.

Кіно, радіо, фотографія та інші аудіовізуальні засоби стали активно використовуватися в навчальному процесі для ілюстрації матеріалу та зроблення навчання більш цікавим. той період почали розвиватися перші обчислювальні машини, що мало потенціал для автоматизації деяких аспектів навчання та адміністрування в освіті.

Завдяки впровадженню нових технологій в навчальний процес, підготовка вчителів вимагала додаткових знань та навичок у галузі використання технічних засобів.

Важливим питанням була оцінка ефективності нових технологій у навчальному процесі та визначення їхніх переваг і недоліків. Також, виникали виклики, пов'язані з доступністю технічних засобів для всіх навчальних закладів.

Цей період був покликаний привнести інновації в освітній процес, і дослідження впливу цих змін на педагогічну практику та підготовку вчителів може бути дуже цікавим та актуальним напрямком для наукової роботи.

Як можемо бачити, у той період вчителі стикалися зі складними викликами та завданнями, пов'язаними з педагогічною діяльністю та вихованням молодого покоління. Їхня роль була надзвичайно важливою, адже вони не лише передавали знання, але й формували світогляд, цінності та громадянську позицію учнів. Педагоги мусили поєднувати в собі роль вчителя та вихователя, враховуючи специфіку тогочасного соціально-політичного контексту.

Підготовка вчителів та їхня педагогічна робота були засновані на ідеології держави та вимогах часу. Вони мусили активно впливати на формування молодого покоління як активних громадян, готових приймати участь у будівництві нового суспільства [6, c. 176].

З іншого боку, вчителі також стикалися з обмеженнями, політичним контролем та цензурою, що ускладнювало їхню професійну діяльність. Проте багато з них виявляли великий професіоналізм і відданість своїй роботі, намагаючись зробити найкраще для своїх учнів.

Підготовка вчителів до роботи з учнівською молоддю суттєво відрізняється у 20-30 роках ХХ століття від того, як це відбувається нині, завдяки різним соціокультурним, технологічним та освітнім змінам, які відбулися протягом цього періоду. Ось деякі ключові відмінності:

1. Технологічні зміни. У 20-30 роках ХХ століття доступ до інформації та технологічні можливості були обмеженими. Вчителі використовували традиційні методи навчання, такі як дошки та підручники. Нині вчителі мають доступ до комп'ютерів, Інтернету, програмного забезпечення та інших сучасних технологій, які можуть поліпшити навчальний процес та зробити його більш інтерактивним.

2. Оновлені педагогічні методи. Сучасні вчителі більше акцентують на активному навчанні, інтерактивних методах та індивідуалізації навчання.

Вони сприяють розвитку критичного мислення, проблемного вирішення, комунікаційних навичок та інших ключових компетенцій.

3. Розуміння інклюзивності. Сучасні вчителі надають велику увагу інклюзивному навчанню, розуміючи важливість включення усіх учнів, незалежно від їхніх особливостей. Інклюзивна освіта стала однією з основних цінностей сучасної освіти.

4. Розвиток соціальних навичок. Зміни в суспільстві та культурі також вплинули на підготовку вчителів. Сучасні вчителі надають більше уваги розвитку соціальних навичок, включаючи роботу над емоційним інтелектом та міжкультурною компетентністю.

5. Підвищення кваліфікації та навчання протягом життя. У сучасних умовах вчителі повинні постійно оновлювати свої знання і навички, брати участь у програмах підвищення кваліфікації та навчанні протягом життя, щоб відповідати вимогам швидко змінного освітнього середовища.

6. Глобалізація та мультикультуралізм. Сучасні вчителі мають справу з більш різноманітною та мультикультурною групою учнів, що вимагає розуміння та врахування культурних різниць та інших аспектів глобального світу [5, с. 11-13].

Загалом, підготовка вчителів суттєво змінилася протягом останніх десятиліть, враховуючи технологічний прогрес, зміни в освітній філософії та соціокультурних трансформацій. Вчителі сьогодні мають нові виклики та можливості для поліпшення якості навчання та розвитку учнів.



Висновки

Згідно з викладеними фактами та аналізом педагогічної діяльності у 20-30-ті роки XX століття в Україні, можна зробити наступні висновки. Цей період був відзначений сильним впливом ідеології соціалізму та комунізму на підготовку вчителів та їхню роботу з учнями. Вчителі були зобов'язані пропагувати ці ідеологічні концепції серед учнів. Важливою частиною підготовки вчителів стала українізація, яка передбачала перехід до української мови та культури в освітніх закладах. Це сприяло формуванню національної самосвідомості.

Вчителі відігравали ключову роль у вихованні покоління патріотів, готових приймати участь у будівництві нового суспільства. Вчителі були вимушені адаптувати методику викладання до нових вимог ідеології та українізації. Вони розвивали та використовували нові методи навчання та виховання. Вчителі стикалися з політичним контролем і цензурою, що обмежувало їхню професійну свободу. Вчителі повинні були розуміти та враховувати соціокультурний контекст тогочасного суспільства.

Усі ці аспекти робили роботу вчителів у 20-30-ті роки XX століття вкрай важкою та відповідальною. Вони були справжніми патріотами своєї країни, які грали ключову роль у формуванні молодого покоління та сприяли будівництву нового суспільства.

Узагальнюючи, педагогічна освіта в Україні у 20-30-ті роки XX століття була сильно вплинута ідеологією, політикою та соціокультурним контекстом того часу. Вчителі готувались до важливої виховної та освітньої ролі, впливаючи на формування світогляду та цінностей молодого покоління в умовах складного історичного періоду.



Література

1. Вовк Л.П. Історія педагогіки у системі підготовки вчителя. Історія педагогіки у структурі професійної підготовки вчителя. Збірник наук.праць Кам^янець-Подідьського держ. пед. ун-т у. Сер.: соціально-педагогічна. /Відп.ред. Ю.М.Ковальчук; Наук.ред. О.В. Сухомлинська; Упорядн. Л.Д.Березівська, В^^.Гу^ський. Кам'янець-Подільськ: Абетка- Нова, 2002. Вип.3. Т.1. С.16-22.

2. Дороніна Т. О. Ґенеза змісту загальнопедагогічної підготовки вчителів у першій половині ХХ століття. Педагогічні науки: збірник наукови:х праць. Полтава, 2018. Вип. 71. С. 127-134.

3. Дубасенюк О.А., Семенюк Т.В., Антонова О.Є. Професійна підготовка майбутнього вчителя до педагогічної діяльності: Монографія. Житомир: Житомир. держ. пед. ун-т, 2003. 193 с.

4. Кравченко В.М. Професійно-педагогічна підготовка в учительських інститутах України другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Вісник Національного те:хнічного університету України «Київський політехнічний інститут». 2005. №^3. С. 16-19.

5. Мисечко О.Є. Особливості підготовки вчителів іноземних мов в інститутах народної освіти в Україні на початку 20-х рр. ХХ ст. Актуальні проблеми професійно- педагогічної освіти та стратегії розвитку: зб. наук. праць / за заг. ред. О. А. Дубасенюк, Л. В. Калініної, О. Є. Антонової. Житомир: Вид-во ЖДУ, 2006. С. 11-13.

6. Мисечко, О. Є. Формування системи професійної підготовки вчителя іноземної мови у педагогічних навчальних закладах України (1900-1964 рр.). Дис. на здоб. наук. ступ. докт. пед. наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Інститут педагогіки НАПН України, Київ, 2011. 254 с.

7. Ничкало Н., Лук⁵янова Л., Хомич Л. Професійна підготовка вчителя: українські реалії, зарубіжний досвід: наук.-аналіт. доп. /Нац. акад. пед. наук України, Ін-т пед. освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН Україна; Заред. В. Кременя. Київ: Вид-во ТОВ «Юрка Любченка». 2021. 54 с.

8. Семеног О.М. Професійна підготовка майбутніх учителів української мови і літератури: Монографія. Суми: ВВП«Мрія-1» ТОВ, 2005. 404 с.



References

1. VwkhP (^002ЃA. Istoriia pedahohiky u systemi pidhotovky vchytelia. Istoriia pedahohiky u strukturi profesiinoi pidhoto^vky vchytelia [History of pedagogy in the teacher training system. History of pedagogy in the structure of teacher professional training] Zbirnyk naukprats Kamianets-Podilskoho derzh. ped. un-tu. Ser.: sotsialno-pedahohichna. /Vidp.red. Yu.M.Kovalchuk; Nauk.red. O.V.Sukhomlynska; Uporiadn. L.D.Berezi^vska, V^^.Hurskyi (Issue 3. T.l. P.16-22) [in Ukrainian].

2. Doronina T. O. (2008). Geneza zmistu zahalnopedahohichnoi pidhotovky vchyteliv u pershiipolovyni KhKh stolittia. [The genesis of the content of the general pedagogical training of teachers in the first half of the 20th century] Pedahohichni nauky: zbirnyk naukovykh prats. Poltava, (Vyp. 71. S. 127-134) [in Ukrainian].

3. Dubaseniuk O.A., Semeniuk T.V., Antonova O.Ie. (2003). Profesiina pidhotovka maibutnoho vchytelia do pedahohichnoi diialnosti [Professional training of the future teacher for pedagogical activity] Monohrafiia. Zhytomyr: Zhy^o^^^. de^zh. ped. u~n--t, (193 s) [in Ukrainian].

4. Kravchenko V.M. (2005ЃA. Profesiino-pedahohichna pidhotovka v uchytelskykh instytutakh Ukrainy druhoi polovyny KhIKh - pochatku KhKh st. [Professional and pedagogical training in teachers' institutes of Ukraine in the second half of the 19th and early 20th centuries] Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu Ukrainy «Kyivskyi politekhnichnyi instytut» (№3. S. 76-79) [in Ukrainian].

5. Mysechko O.Ie. (2006). Osoblyvosti pidhotovky vchyteliv inozemnykh mov v instytutakh narodnoi osvity v Ukraini napochatku 20-kh rr. KhKh st [Peculiarities of foreign language teacher training in public education institutes in Ukraine at the beginning of the 20s of the 20th century] Aktualni problemy profesiino-pedahohichnoi osvity ta stratehii rozvytku: zb. nauk. prats / za zah. red. O. A. Dubaseniu^, L. V. Kalininoi, O. Ye. Antonovoi. Zh^tom^^: Vyd-voZhDU, (S. 11-13) [in Ukrainian].

6. Mysechko O.Ie. (2011). Formuvannia syste^y profesiinoi pidhotovky vchytelia inozemnoi movy upedahohichnykh navchalnykh zakladakh Ukrainy (1900-1964 rr.) [Formation of the system of professional training of foreign language teachers in pedagogical educational institutions of Vkiaine (1900-1964)] Dys.na zdob. nauk. stup. dokt. ped.nauk ш spetsialnistiu 13.00.04 - teoriia i metodykaprofesiinoi osvity. Instytutpedahohiky NAPN Ukrainy, Kyi^v (254 s) [in Ukrainian].

7. Nychkalo N., Lukianova L., Khomych L. (2021) Profesiina pidhotovka vchytelia: ukrainski realii, zarubizhnyi dosvid: nauk.-anal^^. Dop [Professional training of a teacher: Ukrainian realities, foreign experience: scientist-analyt. add] Nats. akad. ped. nauk Ukrainy, In-t ped. osvity i osvity doroslykh imeni Ivana Ziaziuna NAPN Ukrainy; Za red. V. Kremenia. Kyiv: Vyd-vo TOV«IurkaLiubchenka». (54 s) [in Ukrainian].

8. Semenoh O.M. (2005). Profesiina pidhotovka maibutnikh uchyteliv ukrainskoi movy i literatury [Professional training of future teachers of Ukrainian language and literature] Monohrafiia. Sumy: VVP <i^^^^a-1» TOV, (404 s) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru