Синергія цифрових технологій та засобів національного орнаменту у формуванні естетичних уявлень фахівців культури та мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru

Синергія цифрових технологій та засобів національного орнаменту у формуванні естетичних уявлень фахівців культури та мистецтва

Марущак Оксана Василівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри образотворчого, декоративного мистецтва, технологій і безпеки життєдіяльності, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця

Зузяк Тетяна Петрівна доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри образотворчого, декоративного мистецтва, технологій і безпеки життєдіяльності, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, м. Вінниця

Соловей Віктор Володимирович кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри образотворчого, декоративного мистецтва, технологій і безпеки життєдіяльності, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця,

Анотація

У статті уточнено зміст і сформульовано визначення поняття естетичних уявлень здобувачів вищої освіти мистецького напряму; обгрунтовано значущість синергії цифрових технологій та національного орнаментального мистецтва у формуванні естетичних уявлень особистості; виявлено педагогічний потенціал синергії цифрових технологій та національного орнаменту; відзначено, що синергія цифрових технологій та засобів національного орнаменту у формуванні естетичних проявів студентів вищої освіти мистецького напряму виявляється у синергетичному партнерстві та має на меті об'єднання цифрових можливостей й культурно-історичної спадщини орнаменту з розширенням та збагаченням естетичного сприйняття та творчого бачення студентів.

Стаття розкриває роль синергії цифрових технологій та національного орнаменту у формуванні естетичних проявів фахівців культури та мистецтва. Основним призначенням дослідження наведеного у статті є вивчення та аналіз взаємодії цих двох складових у творчому процесі, а також визначення впливу такої синергії на формування естетичного сприйняття та розвиток художньої діяльності.

Запропоноване у статті синергетичне співвідношення цифрових технологій та національного орнаменту впливає на процес формування естетичних уявлень фахівців, забезпечуючи не тільки їх художній розвиток, але й створюючи нові можливості для їх творчого самовираження. Ця синергія дозволяє створювати унікальні та інноваційні художні роботи, де об єднуються культурна складова та можжливості цифрових технологій, що сприяє глибокому осмисленню культурних цінностей, збагачує естетичне сприйняття та розширює творчий потенціал майбутніх фахівців у галузі культури та мистецтва.

У статті надається практичний аспект, включаючи опис власного дослідження або творчого проекту, який ілюструє можливості використання синергії цифрових технологій та національного орнаменту для створення нових художніх творів та розвитку естетичного мислення. Використання цифрових технологій та відповідного програмного забезпечення дозволяє віртуально моделювати різні види національного орнаменту, створювати графічні зображення, проектувати об'єкти національного орнаменту, що сприяє зростанню інтересу до художньої творчості, активізує їх пізнавальні можливості та сприяє розвитку естетичних уявлень здобувачів освіти.

Стаття спрямована на поглиблене вивчення взаємодії між цифровими технологіями та культурними традиціями. Вона може бути корисною для вчителів, студентів галузі культури та мистецтво.

Ключові слова: синергія, цифрові технології, фахівець образотворчого, декоративного мистецтва, реставрації; естетичні уявлення, декоративно- ужиткове мистецтво, образотворче мистецтво, національний орнамент.

Marushchak Oksana Vasylivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Fine, Decorative Arts, Technologies and Life Safety, Mykhailo Kotsyubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

Tetyana Petrivna Zuzyak Doctor of Pedagogy, Professor, Professor of the Department of Fine, Decorative Arts, Technologies and Life Safety, Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

Solovei Viktor Volodymyrovych Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Fine, Decorative Arts, Technologies and Life Safety, Mykhailo Kotsyubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

Kizim Svitlana Stepanivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Innovative and Information Technologies in Education, Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsiubynskyi, Vinnytsia

SYNERGY OF DIGITAL TECHNOLOGIES AND TOOLS OF NATIONAL ORNAMENT IN THE FORMATION OF AESTHETIC IDEAS OF CULTURE AND ART SPECIALISTS

Abstract

The article clarifies the content and formulates the definition of the concept of aesthetic ideas of students of higher education in the art field; the significance of the synergy of digital technologies and national ornamental art in the formation of aesthetic ideas of the individual is substantiated; revealed the pedagogical potential of the synergy of digital technologies and national ornament; it was noted that the synergy of digital technologies and means of national ornament in the formation of aesthetic manifestations of students of higher education in the art direction is manifested in a synergistic partnership and aims to combine digital capabilities and the cultural and historical heritage of ornament with the expansion and enrichment of aesthetic perception and creative vision of students.

The article reveals the role of the synergy of digital technologies and national ornament in the formation of aesthetic manifestations of culture and art specialists. The main purpose of the research presented in the article is to study and analyze the interaction of these two components in the creative process, as well as to determine the impact of such synergy on the formation of aesthetic perception and the development of artistic activity.

The synergistic relationship between digital technologies and national ornament proposed in the article affects the process of forming the aesthetic ideas of specialists, ensuring not only their artistic development, but also creating new opportunities for their creative self-expression. This synergy makes it possible to create unique and innovative works of art, which combine the cultural component and the possibilities of digital technologies, which contributes to a deep understanding of cultural values, enriches aesthetic perception and expands the creative potential of future specialists in the field of culture and art.

The article provides a practical aspect, including a description of one's own research or creative project, which illustrates the possibilities of using the synergy of digital technologies and national ornament to create new works of art and develop aesthetic thinking. The use of digital technologies and appropriate software allows virtual modeling of various types of national ornament, creating graphic images, designing objects of national ornament, which contributes to the growth of interest in artistic creativity, activates their cognitive abilities and contributes to the development of aesthetic ideas of students of education.

The article is aimed at an in-depth study of the interaction between digital technologies and cultural traditions. It can be useful for teachers, students of culture and art.

Keywords: synergy, digital technologies, specialist in fine and decorative arts, restoration; aesthetic ideas, decorative and applied art, fine art, national ornament.

Постановка проблеми. Організацію мистецької освіти країнах Європейського Союзу можна представити за декількома напрямами. По-перше, мистецька освіта вважається важливим аспектом загальної освіти та є частиною навчальних програм шкіл та університетів. По-друге, велика увага приділяється міждисциплінарному навчанню та співпраці з акцентом на поєднанні мистецької освіти з такими предметами, як наука, технології, інженерія та математика. По-третє, чинне місце у системі мистецької освіти належить цифровим технологіям із акцентом на їх використання для забезпечення доступності мистецької освіти для ширшої аудиторії та підвищення якості освіти загалом. Означені напрями покликані надати студентам всебічну освіту, яка озброїть їх навичками, необхідними для успіху в 21 столітті та художнього самовираження.

Практичне впровадження взаємообумовленості цифрових технологій, культури і мистецтва у підготовці фахівців мистецького напряму дозволяє впроваджувати європейські практики та досвід у підготовку студентів- бакалаврату, магістри, аспірантів, викладачів закладів вищої освіти з мистецької підготовки; педагогів-практиків мистецьких коледжів та шкіл Поділля, наукових співробітників музеїв, представників громадських організацій України та культурних активістів Поділля.

За таких умов політика у сфері етнокультурної освіти є одним з основних напрямів діяльності держави, що має особливе значення в контексті формування громадянського суспільства, процесів глобалізації та визначення курсу України на європейську інтеграцію. Входження нашої країни у світовий інформаційно-культурний простір об єктивно стимулює прийняття духовних цінностей Заходу. При цьому процесу транснацюналізації культур протистоїть глобалізація як необхідність утвердження самобутності національної культури, традиції і цінності. Відтак виникла необхідність пошуку ефективних технологій виховання особистості в динамічних умовах сьогодення, експериментального розроблення та обгрунтування способів її реалізації етнокультурними засобами. Тому одним із найважливіших завдань є створення національної системи освіти, яка сприятиме розвитку індивідуальних компетентностей на основі національної культури і мистецтва народу, традицій, залучення підростаючого покоління до досягнень духовної культури. Серед пріоритетних завдань держави у сфері освіти - гармонізація національних та етнокультурних зв'язків, збереження та підтримка етнічної та національно- культурної самобутності, що передбачає підвищення рівня культури і мистецтва в освіті.

Одним з найефективніших засобів у цьому контексті є декоративно- ужиткове мистецтво, яке в усі часи правдиво відображало життя і рівень культури нації, формувало духовний простір людини. Як один з видів мистецтва, він наділяє суспільство духовним багатством, є дивовижним феноменом життєвої сили в системі людських знань [2]. Народне декоративно- ужиткове мистецтво, як основа автентичності та самобутності України, має відображати потреби сучасного суспільства, формувати нові тенденції в цій та суміжних сферах, сприяти збагаченню культурного різноманіття, сприяти зближенню та взаєморозумінню між людьми [10]. У сучасному світі, коли активно відбуваються глобалізаційні процеси, нівелюються риси національних культур, саме через народну культуру, народну творчість народи світу цікаві іноземцям своєю самобутністю і несхожістю на інших.

Декоративно-ужиткова творчість яскраво віддзеркалює прагнення майстрів відобразити оточуючу дійсність, зупинити, зберегти в пам яті красу оточуючого світу. Твори декоративно-ужиткового мистецтва

характеризуються естетичними властивостями, а саме декоративністю, виразністю кольору та пластики, візерунковістю орнаменту, різноманітністю фактур матеріалів [2]. Ознайомленню молоді з цінностями вітчизняної та зарубіжної художньої культури, кращими зразками декоративно-ужиткового мистецтва, сприятиме художня освіта, важливим аспектом теорії та практики якої є проблема формування естетичних уявлень здобувачів вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняному цифровому мистецькому просторі існує велика кількість автономних цифрових ресурсів, які лише предсталяють оцифровані пам'ятки культури, без можливості інтеграції та налагодження взаємообміну з іншими системами місцевого, регіонального, всеукраїнського або міжнародного рівня. Розроблені цифрові мистецькі ресурси (платформи) мають комплексно відображати культурну стратегію країни або її регіону.

Теоретико-методологічний аналіз проблем формування естетичних уявлень здійснювали В. Бутенко, Т. Гончаренко, А. Зись, Н. Киященко, Л. Масол, Г. Падалка, О. Рудницька, А. Щербо та ін. Вивчення національних духовних і матеріальних цінностей зумовило необхідність висування завдань перед педагогічною наукою щодо розроблення змісту, засобів, технологій, організаційних форм навчання здобувачів вищої освіти декоративно- ужиткового мистецтва. Науковці Є. Антонович, Г. Мельник, Н. Ничкало, Л. Оршанський, В. Радкевич, З. Резніченко, Л. Савка та ін. у своїх працях відзначають особливу роль декоративно-ужиткового мистецтва в естетичному розвитку здобувачів вищої освіти.

Нині існує чимало наукових видань, в яких розглядаються питання історії й теорії національного орнаменту. Зокрема, доктор мистецтвознавства М. Селівачов у своїй праці з народного мистецтва «Лексикон української орнаментики» розглядає не лише феномен орнаменту, особливості його побудови, розміщення, а й торкається питання про етнографічне районування та прикордонні зони [9]. Він обґрунтовує орнамент як один з головних елементів визначення приналежності виробу до певного етнографічного регіону, досліджує історію його розвитку, поширення, семантику символів, практичне використання дослідниками або майстрами у роботі.

Відома українська мистецтвознавиця Т. Кара-Васильєва є авторкою низки праць з історії вишивки, сучасного розвитку і проблем відродження традиційних мотивів [3].

Естетичні та семантичні особливості орнаменту українського народного розпису стали предметом наукових досліджень доктора мистецтвознавства О. Найдена [7]. У працях дослідника витворів народної культури на великому та різноманітному матеріалі аналізуються схожість і відмінності орнаменту різних місцевостей і регіонів, простежується характер його змін у часі, загальні і локальні закономірності розвитку.

Особливості побудови і створення національного орнаменту досліджує А. Гурська [1]. Грунтовний аналіз архаїчних мотивів національного орнаменту зустрічаємо у працях Г. Кульчицької [5].

Незважаючи на низку досліджень, присвячених вивченню методичних та освітніх аспектів навчання декоративно-ужиткового мистецтва, проблема формування у здобувачів вищої освіти мистецького напряму естетичних уявлень засобами національного орнаменту, була недостатньо розглянута.

Мета статті полягає у дослідженні синергії цифрових технологій та засобів національного орнаменту для формування естетичних уявлень фахівців культури та мистецтва.

Виклад основного матеріалу. У своєму дослідженні ми пов'язуємо поняття естетичних уявлень здобувачів вищої освіти з такими поняттями, як «художня культура» та «етноестетична культура» особистості. Художня культура, ядром якої є мистецтво як форма художньо-образної інтерпретації реального і уявного, покликана формувати внутрішній світ людини, сприяти його розвитку як творця культурних цінностей. Це складне, багатокомпонентне явище, яке об'єднує всі види мистецтва, актуальний процес художньої творчості, його результати і систему заходів щодо створення, збереження і поширення художніх цінностей, навчання творчих фахівців мистецького напряму. Формулювання поняття етноестетичної культури особистості базується на категорії «етноестетика», яку мистецтвознавець Т. Орлова визначає як систему естетичних ідей і критеріїв, притаманних конкретному народу, які лежать в основі будь-яких проявів його побуту, матеріальної і духовної культури, в тому числі народного і професійного мистецтва, визначають його національну самосвідомість і сприяють збереженню їх самобутності в контексті світової культури [7, С.13]. Таким чином, етноестетичну культуру особистості можна визначити як інтегративне особистісне виховання, що поєднує етноестетичні знання, вміння, досвід, цінності, мотиви і якості (художній смак, етноестетичні переживання, етноестетичний ідеал, вміння бачити, відчувати і відтворювати красу, оцінювати її в контексті конкретного етнічного менталітету).

Саме етнічний момент дає змогу виокремити такі риси своєрідності декоративно-ужиткової творчості, завдяки яким нові покоління успадковують традиції і практичний досвід. Водночас фактор етнічності в межах університету, особливо його спрямованість на художньо-педагогічну діяльність і рівень сформованості художньо-естетичної культури має особливе значення для формування естетичних уявлень особистості. Естетичні уявлення визначають формування цілісних якостей, що передбачають систему художньо-естетичних знань і методів діяльності, динамічність, структурованість, творчу спрямованість. У нашому дослідженні для формування естетичних уявлень у здобувачі вищої освіти ми обрали орнаментальне мистецтво, представлене в традиційній системі декоративно- ужиткового мистецтва України.

Орієнтації сучасної мистецької освіти України, на синергію цифрових технологій, культури і мистецтва з метою формування естетичних уявлень у збдобувачів освіти обумовлено необхідністю вивчення національного орнаменту.

Під естетичними уявленнями здобувачів вищої освіти ми розуміємо багатокомпонентне явище, що включає знання в галузі художньої творчості, розвитку естетичних почуттів (розуміння краси, застосування засобів художньої виразності змісту і форм виробів), формування на його основі компетенцій створювати твори декоративно-ужиткового мистецтва, зокрема, національний орнамент.

Найдавніший вид оздоблення - орнамент, який відображає рисунок, що має ритмічний характер нанесення на виріб або становить його структурну основу. В орнаменті набувається первинний генетичний сенс декоративності. В його основі лежить предметна форма, яка поступово трансформується в символ, що в свою чергу - в декоративний мотив - лінію, хвилю, птаха, квітку, коло сонця тощо. Різноманітність орнаментів глибинно визначають художній стиль свого часу, тобто історично сформовану систему художніх засобів, яка зумовлена єдністю ідейних, морально-естетичних поглядів і цінностей суспільства. І не випадково багато дослідників в галузі мистецтвознавства та культурології розглядають орнамент як своєрідний почерк епохи, як елемент стилю, що дає цілісне уявлення про ту історичну епоху, до якої він належить. Орнамент на підсвідомому рівні відображає національні риси народності, її генеалогічну культуру. Залучення здобувачів вищої освіти до вивчення культури орнаменту є своєчасним і вкрай необхідним елементом формування розвиненої особистості, найважливішою умовою професійного та мистецького зростання.

Аналізуючи зміст поняття естетичних уявлень здобувачів вищої освіти у контексті творчої свідомості, відзначимо, що воно є важливим чинником організації освітнього процесу матеріального перетворення в галузі національної культури, спрямованого насамперед на творчість особистості, досягнення художньо-естетичного образу і його виразності в створюваних виробах декоративно-ужиткового мистецтва, смаку й професійної майстерності. З урахуванням особливостей формування естетичних уявлень у процесі викладання здобувачам вищої освіти орнаментального мистецтва як багатокомпонентного явища визначено такі основні структурні компоненти: творче ставлення до художньо-естетичної діяльності (є результатом свідомого ставлення особистості до об'єкта створення) та елементи творчості на завершальному етапі створення виробу декоративно-ужиткового мистецтва. Креативність в цьому випадку виявляється в пошуку нового, оригінального, в самостійності здобувачів вищої освіти в процесі вибору світоглядного плану і його реалізації, подолання труднощів і ступеня перероблення зразків виробів. Всі прояви творчості беруть участь у формуванні естетичних уявлень, зумовлених активністю, наявністю почуттів, смаку, особливими навичками і вміннями в декоративно-ужитковому мистецтві.

За таких умов цифрові технології мають значний потенціал для формування естетичних уявлень, зокрема для творчого пошуку та креативності. Використання цифрових технологій та відповідного програмного забезпечення дозволяє віртуально моделювати різні види національного орнаменту, створювати графічні зображення, проектувати об'єкти національного орнаменту, що сприяє зростанню інтересу до художньої творчості, активізує їх пізнавальні можливості та сприяє розвитку естетичних уявлень здобувачів освіти.

У процесі розвитку естетичних уявлень здобувачів освіти для оптимізації процесу навчання з використанням цифрових технологій сприяє автоматизації процесів зворотного зв'язку, управління в рамках освітнього процесу [12, с. 418].

Однаково важливими є уміння створювати як нові зображення та рисунки, так і редагувати наявні, перетворювати формати комп'ютерних зображень та їхні колірні моделі, імпортувати належним чином підготовлені графічні зображення тощо для формування естетичних уявлень [4, с. 289].

Педагогічний потенціал національного орнаменту як складової декоративно-ужиткового мистецтва у формуванні естетичних уявлень здобувачів вищої освіти мистецького напряму полягає в ознайомленні з історією народу в цілому та історією мистецтв зокрема, в оновленні художньої пам'яті народу; виховання патріотичних почуттів; екологічне виховання через знайомство з флорою і фауною рідного краю; пробудження інтересу до орнаментальної творчості інших народів, в результаті чого виховуються інтернаціональні почуття і толерантність; організація мислення з просторовими образами, знайомство із законами ритму і симетрії; виховання художнього смаку; пробудження почуттів і емоцій, збагачення духовності тощо.

У нашому дослідженні синергія цифрових технологій та засобів національного орнаменту у поесесі формування естетичних уявлень забезпечує врахування вікових особливостей та потреб; організацію освітнього процесу на основі активної творчої діяльності та з урахуванням принципу розвивального навчання, що забезпечує ефективне засвоєння історико-культурних понять, пов'язаних з предметом вивчення; переосмислення першоджерела (національного орнаменту) та розроблення нового художнього твору, орнаментальної композиції на основі системно- комплексного підходу до змісту навчальної дисципліни; розроблення технологій формування естетичних понять; забезпечення освітнього процесу цифровим контентом.

Висновки

Синергія цифрових технологій та національного орнаменту для формування естетичних уявлень здобувачів мистецького напрямку образів є актуальною інноваційною темою, яка виникла завдяки неперервному розвитку технологій та росту цифрового мистецтва. У сучасному світі все більше творців прагнуть відшукати нові способи втілення своїх ідей та концепцій у цифровому форматі. Ця тенденція породжує потребу у пошуку методів та засобів для формування естетичних уявлень у сфері цифрової графіки.

Аналіз можливостей поєднання цифрових технологій ів та національного орнаменту виявляє значний потенціал для взаємодії мистецтва та технологій. Цей підхід дозволяє створювати пропоновані та інноваційні образи, використовуючи цифрові інструменти. Такий підхід дає можливість майбутнім фахівцям мистецькогго напряму виявити свою творчість та майстерність у сучасному, цифровому форматі.

Співвідношення між цифровими технологіями та національним орнаментом покращує не тільки естетичний розвиток студентів, але й шукає нові способи виразності та творчого розвитку. Ця синергія дає можливість створювати унікальні та оригінальні вироби, в яких поєднано красу традицій та інноваційність цифрового світу. Такий підхід впливає на поглиблення культурного розуміння та збагачення художньо-естетичних уявлень молодих миців, що стає елементом їхньої освіти та підготовки до професійної діяльності.

Література

Гурська А. С. Мова та граматика українського орнаменту. Київ: Альтернативи, 2003. 144 с.

Зузяк Т. П., Марущак О. В., Шинін О. С., Савлук В. М. Інтегративна природа декоративно-ужиткового мистецтва як чинник збереження художніх традицій народних ремесел і промислів. Perspectives of world science and education : abstracts of the 3rd International scientific and practical conference. CPN Publishing Group. Osaka, Japan. 2019. P. 172-180. URL: http://sci-conf.com.ua.

Кара-Васильєва Т. Iсторiя української вишивки=History of Ukrainian Embroidery: книга-альбом. Київ : Мистецтво, 2008. 464 c.

Кізім С. С. Використання засобів комп'ютерної графіки для візуалізації навчального матеріалу у процесі професійної підготовки майбутніх педагогів. URL: http://ito.vspu.net/repozitariy/ KIZIM--S--S/2015/8F--2015.pdf.

Кульчицька А. Я. Орнамент Трипільської культури і українська вишивка ХХ століття. Львів, 1995. 199 с.

Найден О. Орнамент українського народного розпису: витоки, традиції, еволюція. Київ: Наукова думка, 1989. 162 с.

Орлова Т. Етноестетика в поняттєвому контексті сучасного мистецтва. Українська народна творчість у поняттях міжнародної термінології. Київ : Музей Івана Гончара ; Родовід, 1996. С. 13-24.

Селівачов М. Р. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, типологія). Київ : Редакція вісника «Ант», 2009. 408 с.

Селівачов М. Українська народна орнаментика ХІХ-ХХ ст. (іконографія, номінація, стилістика, типологія) : дис. ... д-ра мистецтвознавства. Київ: вид-во НАН України, 1996. 421 с.

Соловей В. В. Місце барської кераміки у гончарній спадщині України. Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / ред.- упоряд. М. Пантюк, А. Душний, І. Зимомря. Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2022. Вип. 48. Т. 2. С. 66-71. URL: https://doi.org/10.24919/2308-4863/48-2

Smart education in the prospective teachers5 training / N. Y. Dmitrenko, O. V. Voloshyna,

S. S. Kizim, K. V. Mnyshenko, S. V. Nahorniak. CEUR Workshop Proceedingsthis, 2023, 3364, P. 38-53. URL: https://www.scopus.com/ authid/detail.uri?authorId=58175450500

Zuziak T., Marushchak O. Formation of artistic-aesthetic competence means of

decorative and consumer art: content and structure of phenomenon. Development modern

science: the experience of European countries and prospects for Ukraine : monograph. Riga, Latvia: BaltijaPublishing, 2019. Р.17--40. DOI: https://doi.org/ 10.30525/978-9934-571-78-7--18.

References

Hurska, A. S. (2003). Mova ta hramatyka uk^ai^skoho ornamentu. Kyiv: Alternatyvy [in Ukrainian].

Zuziak, T. P., Marushchak, O. V., Shynin, O. S., & Savluk, V. M. (2019). /ntehratyvna pryroda dekoratyvno-uzhytkovoho mystetstva yak chynnyk zberezhennia khudozhnikh tradytsii narodnykh remesel ipromysliv. Perspectives of world science and education : abstracts of the 3rd International scientific and practical conference. CPN Publishing Group. Osaka, Japan. Retrieved from URL: http://sci-conf.com.ua [in Ukrainian].

Kara-Vasylieva, T. (2008). /storiia ukrainskoi v^yshy^vky = History of Ukrainian Embroidery : knyha-albom. Kyiv : Mystetstvo [in Ukrainian].

Kizim, S. S. (2015). Vykorystannia zasobiv kompiuternoi hrafiky dlia vizualizatsii navchalnoho materialu u protsesi profesiinoi pidhotovky maibutnikh pedahohiv. Retrieved from URL: http://ito.vspu.net/repozitariy/KIZIM--S--S/2015/8F--2015.pdf. [in Ukrainian].

KuXchytska, A. Ya. (1995?. Ornament Trypilskoi kultury i ukrainska vyshyvka KhKh stolittia. Lviv [in Ukrainian].

Naiden, O. (1989). Ornament ukrainskoho narodnoho rozpysu: vytoky, tradytsii, evoliutsiia. Kyiv : Naukova dumka [in Ukrainian].

Orlova, T. (1996). Etnoestetyka v poniattievomu konteksti suchasnoho mystetstva. Ukrainska narodna tvorchist u poniattiakh mizhnarodnoi terminolohii. Ky`w : Muzei Ivana Honchara ; Rodovid, 13-24 [in Ukrainian].

Selivachov, M. R. (2009). Leksykon ukrai^sko^ ornamentyky (iko^ohrafi^a, nominatsiia, stylistyka, typolohiia). Kyiv : Redaktsiia visnyka «Ant» [in Ukrainian].

Selivachov, M. (1996). Ukrainska narodna ornamentyka Kh/Kh-KhKh st. (ikonohrafiia, nominatsiia, stylistyka, typolohiia) : dys.…d-ra mystetstvoznavstva. Kyiv: vyd-vo NAN Ukrainy [in Ukrainian].

Solovei, V. V. (2022). Mistse barskoi keramiky u honcharnii spadshchyni Ukrainy. Ak^^al^i pytannia humanitarnykh nauk: mizhvuzivskyi zbirnyk naukovykh prats molodykh vchenykh Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka / red.-uporiad. M. Pantiuk, A. Dushnyi, I. Zymomria. Drohobych: Vydavnychyi dim «Helvetyka», 48. 2, 66-71. Retrieved from URL: https://doi.org/10.24919/2308-4863/48-2 [in Ukrainian].

Dmitrenko, N. Y., Voloshyna, O. V., Kizim, S. S., Mnyshenko, K. V., & Nahorniak, S. V.

(2023). Smart education the prospecti^ve teachers1 training / CEUR Workshop Proceedingsthis, синергія цифровий орнаментальний

3364, (38-53). Retrieved from URL: https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=58175450500 [in Ukrainian].

Zuziak, T., & Marushchak, O. (2019). Formation of artistic-aesthetic competence means of decorative and consumer art: content and structure of phenomenon. Development ?f modern science: the experience of European countries and prospects for Ukraine : monograph. Riga, Latvia: Baltija Publishing, 17-40 [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/ 10.30525/978-9934-571-78-7_18

Размещено на Allbest.ru