Формування демократичних компетентностей учнів під час вивчення "Громадянської освіти"

Размещено на http://allbest.ru

ФОРМУВАННЯ ДЕМОКРАТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ «ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ»

Олексін Юрій Петрович

доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри суспільних дисциплін, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

Цецик Світлана Петрівна

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри вищої математики, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

Цецик Ярослав Петрович

кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту та публічного врядування, Національний університет водного господарства та природокористування, , м. Рівне

Анотація. У статті проаналізовано застосування сучасних технологій навчання під час викладання курсу «Громадянська освіта» для учнів старших класів шкіл. Виділено результати сучасних наукових досліджень із поставленої наукової проблеми. Відзначено, що на нинішньому етапі розвитку нашої держави важливим є засвоєння учнями громадянських компетентностей, що стало особливо актуальним після початку воєнних дій у лютому 2022 р. Констатовано, що навчальний предмет «Громадянська освіта», що викладається у Новій українській школі, спрямований на глибоке розуміння та оволодіння учнями ключовими поняттями демократії, демократичними цінностями та принципами, розуміння верховенства права та прав людини й громадянина, етнічної та конфесійної неоднорідності суспільства, гендерної рівності, принципами ефективної комунікації між громадянами та органами влади та місцевого самоврядування, аналізом сучасних глобалізаційних процесів, інтеграції у суспільство різних соціальних груп, особистісної відповідальності, поняття вільні та демократичні ЗМІ.

Постановка проблеми. Вплив сучасних тенденцій розвитку української освіти відіграє основоположну роль у формуванні методів навчання та відшукання нових підходів до вирішення практичних завдань. Зміна навчальної програми в Новій українській школі, що насамперед пов'язано зі введенням обов'язкового навчального предмету «Громадянська освіта», значно вплинула на концепцію викладання суспільствознавчих дисциплін. Питання, пов'язані з формуванням демократичних та громадянських компетентностей учнів школи, що відповідають освітнім стандартам Європейського союзу, відіграють одну із ключових ролей у навчальному процесі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових працях, присвячених аналізу та вдосконаленню формування громадянських компетентностей під час викладання громадянської освіти, значну увагу відведено розумінню учнями цінностей та ідеалів демократії. Для України це питання стало особливо актуальним після початку воєнних дій у 2022 р. Одночасно з цим особлива увага приділяється підвищенню кваліфікації вчителів, що викладають вищеназвану навчальну дисципліну та застосуванню ними інтерактивних методів навчання, які сприятимуть формуванню громадянських компетентностей учнів. Насамперед мова йде про наукові праці Бакки Т. В., Богомаз О. Ю., Ладиченко Т. В. [2], Асламовової та Т., Бакки Т. [6] Круглашова А. М., Ротар Н. Ю. та І. В. Цікул І. В. [7], Овчарук О. В. [8] та інших науковців, які досліджували дану проблему.

Мета статті. Метою статті є дослідження особливостей формування громадянських компетентностей під час навчання учнів старших класів Нової української школи дисципліни «Громадянська освіта».

Виклад основного матеріалу. Сучасні тенденції у розвитку освіти великою мірою впливають на формування нових методів навчання. Система освіти України не може залишатися осторонь глобальних світових модернізаційних процесів у світі. Загальна середня освіта залишається ключовим етапом розвитку гармонійної особистості, яка розвивається у контексті світових інновацій та тенденцій, що відповідають актуальних запитам суспільства та потребам особистості. У «Законі про освіту» зазначено, що загальна середня освіта в Україні є «цілеспрямований процес оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний та фізичний розвиток особистості, що є подальшою основою для подальшої освіти і трудової діяльності» [1]. Освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом виховання та навчання. З метою вирішення проблем, що постали перед українською освітою у 2018/2019 навчальному році було введено у дію новий Державний стандарт початкової освіти, відповідно до якого розпочали навчання першокласники, а це стало передумовою для реалізації концепції Нової української школи, що базується на компетентнісному підході до навчання [2].

Загалом термін «компетентність» у науковий обіг було введено у США в 1960-рр. й розумілася «як проста демонстрація діяльності, що змінювала поведінку здобувачів освіти під впливом зовнішніх умов» [2].

Національною академією педагогічних наук України ще у 2008 р. було опубліковано Енциклопедію освіти, в якій визначено, що «компетентність у навчанні - це (коло питань, в яких людина добре розуміється) набуває молода людина не лише під час вивчення предмета, групи предметів, а й за допомогою неформальної освіти, внаслідок впливу середовища [3, с. 408].

Ключовим підґрунтям для формування громадянських та соціальних компетентностей в шкільній освіті є предмети громадянської та історичної галузі відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, що дають здобувачам систематичне уявлення про суспільство та державу, навколишнє середовище, людину [2].

Узагальненням викладання суспільствознавчих предметів, які опановували здобувачі середньої освіти, є «Громадянська освіта», що викладається у 10-му класі. У програмі дисципліни відзначено: «важливість шкільної громадянської освіти зумовлена політичними реаліями та соціальним замовленням українського суспільства, визначенням спільних для громадян демократичних цінностей і національних ідеалів, участю України в загальносвітових та європейських політичних, економічних і соціокультурних процесах» [4].

Громадянська освіта, як навчальний предмет, спрямований на глибоке розуміння здобувачами освіти таких понять як: демократія, демократичні цінності та принципи; верховенство права та права людини; соціокультурна неоднорідність; дискримінація, конфлікти та стереотипи; ефективна комунікація; інтеграція, глобалізація, міграція; медіа і демократія, етика і відповідальність [2].

У зв'язку з цим соціальні та громадянські компетентності визначені на теоретико-методологічному рівні, що характеризуються глибокими науковими постулатами та сучасними підходами. Враховуючи реалії сьогодення, насамперед агресію Росії проти нашої держави, скоєння злочинів проти цивільного населення, людяності, навчальна програма була доповнена рядом актуальних тем. Так, включено такі поняття як: права людини та права дитини в умовах збройного конфлікту, міжнародне гуманітарне право, громадянська ідентичність, війна як найжорстокіший прояв збройного конфлікту, загрози та виклики сучасному світу, економіка в умовах воєнного стану, збройна агресія РФ проти України як виклик світовому порядку та демократичним цінностям, міжнародна солідарність [2].

Таким чином, на сучасному етапі розвитку громадянської освіти, враховуючи реалії сьогодення, до курсу рекомендовано включити ряд нових тем, які відповідатимуть формуванню громадянських компетентностей учнів. Вчителям, що викладають даний курс, особливу увагу варто приділяти висвітленню злочинів проти України з боку ворожої держави. Одночасно з цим важливо прищеплювати учням розуміння демократії, прав і свобод людини, толерантне ставлення до опонентів.

Ефективне навчання учнів старших класів вимагає створення та запровадження у навчально-виховний процес відповідного інструментарію, безпосередньо спрямованого на формування їхньої громадянської компетентності, котра реалізується шляхом активного залучення молоді до проблемного навчання, «експериментування, розвитку її критичного мислення, самостійності суджень, творчого потенціалу» [5]. Це вимагає обов'язкового створення умов для мотивації та участі учнів старших класів в обговоренні актуальних проблем школи, місцевої територіальної громади, держави та суспільства, головних проблем інформаційного простору та сучасності. Через це інтеграція громадянознавчого змісту у вищеназваному курсі передбачає не просто механічне засвоєння ключових понять, а їх опрацювання через колективну пізнавальну діяльність та дію [5].

У зв'язку з цим навчальна діяльність учнів старших класів НУШ має обов⁵язково включати самоаналіз, характеристики класичних та типових життєвих ситуацій, визначення механізму їх врегулювання; проектування процесу самовдосконалення; нагромадження досвіду спілкування; проведення зустрічей із керівниками громад, суддями, працівниками засобів масової інформації, депутатами та волонтерами тощо [5].

Отже, як бачимо, незважаючи на умови воєнного стану в Україні, під час викладання курсу «Громадянська освіта» важлива увага приділяється формуванню громадянських компетентностей учнів через залучення до навчального процесу представників різних спеціальностей, насамперед органів влади та місцевого самоврядування, засобів масової інформації, активних учасників волонтерського руху. У комплексі це має сприяти зростанню свідомості, громадянської активності та розширення комунікаційних навичок учнів.

Аналіз діючих нормативно-правових документів, включаючи й державний стандарт освіти та навчальних програм, дає змогу констатувати, що розвиток громадянської компетентності учнів має забезпечити формування у них таких рис всебічно розвинутої особистості як: поінформованість, активність, здатність до дослідження, комунікативність, ініціативність участь та відповідальна дія [6, с. 129-130]. Вищеназвані завдання необхідно вирішувати не лише у навчальному процесі а й також у позанавчальній та позашкільній роботі відповідно до ступенів навчального процесу, змісту освітніх компонентів та вікових особливостей учнів [6, с. 130].

У старшій школі, де викладається «Громадянська освіта», доцільним є концентрація уваги на політологічних, правових й економічних аспектах громадянської компетентності, які передбачають розуміння та знання сутності демократії, різноманітних форм участі громадян у житті держави і суспільства, прав і свобод людини й громадянина, їхніх прав і обов'язків, процесів прийняття управлінських рішень та контролю за їх виконанням, форм і функцій державної влади, економічних факторів, які впливають на розвиток демократичного суспільства, сутності та особливостей ринкових відносин. У зв'язку з цим особливістю формування громадянських умінь та навичок учнів старшої школи на вищезазначеному рівні є здатність самостійно застосовувати набуті навички та уміння для вирішення проблем власного життя, розвитку громади, суспільства й держави, орієнтуючись на цінності громадянського суспільства [6, с. 131].

Отже, викладання курсу «Громадянська освіта» спрямоване на розуміння учнями старших класів не лише ключових принципів демократії, а и також формуванню у них здатності аналізувати роль держави у житті суспільства, виконанню нею своїх функцій, і, що особливо важливо у реаліях сьогодення, здатності застосовувати набуті навички для вирішення життєвих проблем.

В умовах воєнного стану суспільно-політичний статус освіти зумовлений місією та метою НУШ щодо забезпечення державності, незалежності та демократичного розвитку України як суверенної держави. У зв'язку з цим учні старших класів школи мають у процесі навчання ствердити та сформувати уявлення про себе як про «найважливішу частину українського суспільства», а не відчувати себе «мандрівниками», що випадково опинилися на незрозумілій «станції» [7, с. 52].

Враховуючи ситуацію, що склалася в Україні, школа зобов'язана формувати життєві імперативи громадянина, які відіграють ключову роль для майбутнього розвитку демократичних інститутів у нашій державі, а саме: «заохочувати модель дієвого громадянства, підтримувати суспільство знань, розуміти потреби суспільства та економіки, заохочувати процес навчання упродовж усього життя». Враховуючи вище викладене, головним завданням шкільної громадянської освіти має бути не механічне формування набору громадянських компетентностей, а формування наступних специфічних установок, які «трансформуються на конкретні форми суспільно значимої та суспільно корисної діяльності» через:

- залучення учнів до громадської діяльності;

- розвиток соціальної чутливості, у результаті якої учень помічає прояви несправедливості та відповідним чином реагує на них;

- опанування інструментів особистої відповідальності: учень діє відповідально, конструктивно намагається вирішувати конфліктні ситуації, що виникають чи моделюються вчителем на уроках з громадянської освіти;

- моделювання власної національної ідентичності у результаті чого учень відчуває свій зв'язок з локальною, національною, європейською та світовою спільнотою;

- розвиток толерантності: учні навчаються поважати право інших на власну поведінку, якщо вона не суперечить чинному законодавству, звичаю, політичним переконанням, за умови, що вони не складають загрози іншими людям та мають бути готові протидіяти будь- яким формам дискримінації [7, с. 52-53].

Політичний курс нашої держави на повноправне членство в ЄС з практичним впровадженням моделі НУШ, актуалізують необхідність розвитку не лише громадянської освіти, як навчальної дисципліни, а й також інтеграції сучасної європейської моделі громадянських компетентностей до системи освіти сучасної України [7, с. 53].

У зв'язку з цим учителі українських шкіл мають змогу удосконалювати свої компетенції у трьох формах, а саме: внутрішньошкільної підготовки вчителів, за допомогою інструментів проєктної діяльності та шляхом інституційного вдосконалення. Аналізуючи вищеназвані форми підвищення кваліфікації вчителів, що викладають громадянську освіту, враховуючи специфіку викладання курсу, на сучасному етапі реформування освіти в Україні найбільш оптимальним, на нашу думку, є «інституційне вдосконалення, що здійснюється поза школою». Використання даного підходу створює умови для систематизації розуміння у вчителів «того, чим є і має бути громадянська освіта» згідно з європейською моделлю громадянських компетентностей [7, с. 53].

Отже, викладання курсу «Громадянська освіта» спрямована не лише на формування громадянських компетентностей в учнів школи, а й також їх залучення до активної громадської діяльності, уміння конструктивно й толерантно вирішувати конфліктні ситуації, моделювати власну національну ідентичність та з повагою ставитися до представників інших етногруп та конфесій. Під час викладання курсу «Громадянська освіта» від вчителів вимагається уміння застосовувати сучасні інтерактивні методи та постійно удосконалювати свої компетенції з дисципліни. Зокрема, доцільно використовувати такі методи навчання, як, наприклад, дискусії та дебати, що дають змогу учням вільно висловлювати свою власну позицію з того чи іншого проблемного питання, обговорювати та обстоювати власну позицію з проблемного чи дискусійного питання.

Серед ключових підходів громадянської освіти є: навчання про «демократію та права людини, навчання через демократію та права людини та навчання для демократії та прав людини» [8, с. 215-216].

Навчання про демократію та права людини передбачає викладання дисципліни «Громадянська освіта» як обов'язкового навчального предмету в НУШ, серед важливих елементів якого є розуміння учнями функціонування інститутів демократії, відмінних від інших форм правління. Навчання «через демократію та права людини» передбачає знання учнями своїх прав та обов'язків у контексті власної участі та бути готовими їх застосовувати, що спрямовано на формування громадянської компетентності у сучасному розумінні. Навчання для «демократії та прав людини» спрямована на те, що «досвід шкільного життя впливає на соціалізацію учнів». Під час викладання тем з даного курсу вчитель обов'язково має акцентувати увагу на таких поняттях як: гендерна рівність, прийняття відповідальності, взаємодія з представниками інших етногруп та конфесій тощо [8, с. 216-217].

Таким чином, викладання громадянської освіти в НУШ відіграє ключову роль у формуванні ряду демократичних компетентностей учнів з одночасним їх залученням до активного суспільного життя громади.

Отже, формування компетентностей учнів з громадянської освіти - це складний та довготривалий процес, важливим в якому є рівень підготовки вчителя, викладає предмет. Інтеграція України до складу ЄС поставила перед НУШ нові виклики щодо формування демократичних компетентностей учнів, здатних відстоювати та обґрунтовувати демократичні ідеали, брати активну участь у житті школи, територіальної громади, толерантно ставитися до опонентів та представників інших етногруп і конфесій. Для української школи під час війни з ворожою державою ключовим залишається формування демократичних компетентностей учнів, які у майбутньому відіграватимуть важливу роль у розвитку демократичних інститутів у нашій державі.

Размещено на Allbest.ru

1. Про освіту: Закон України від 01 січня 2021 р. № 2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/ show/2145-19#Text

2. Бакка Т.В., Богомаз О.Ю., Ладиченко Т.В. Вплив змісту історії та громадянської освіти на формування громадянських та соціальних компетентностей здобувачів Нової української школи (2023) http://www.baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/download/ 330/9128/19054-1?inline=1

3. Енциклопедія освіти. / гол. ред В. Г. Кремень. К. : Юрінком Інтер. 2008. 1040 с.

4. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Громадянська освіта» (інтегрований курс) 10 клас. Затверджено та надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698). [Електронний ресурс]. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/ zagalna%20serednya/programy-10-11-klas/2022/08/15/navchalna.programa.2022.hromadyanska. osvita-10.pdf

5. Громадянська освіта. Навчальна програма інтегрованого курсу для 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Пояснювальна записка. 2022. [Електронний ресурс]. URL: https://www.aup.com.ua/ml/gromadyanska_osvita.pdf

6. Асламова Т., Бакка Т., Бортніков В. та інші. Громадянська освіта: теорія і методика навчання. К. : Вид-во ЕТНА-1. 2008. 174 с.

7. Громадянська освіта в умовах безпекових викликів і загроз : навчальний посібник/ за ред. А.М. Круглашова, Н.Ю. Ротар, І.В. Цікул. Чернівці : Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. 2022. 184 с.

8. Овчарук О.В. Теорія і практика шкільної освіти для демократичного громадянства в країнах - членах Ради Європи : монографія. К. : Видавництво «Фенікс». 2021. 400 с.