Формувальне оцінювання як засіб розумового виховання молодших школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формувальне оцінювання як засіб розумового виховання молодших школярів

Давидюк Марина Олександрівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, професійної освіти та управління освітніми закладами, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Анотація

У статті описані сутність, принципи, стратегії, форми і прийоми формувального оцінювання навчальних досягнень учнів молодших класів, використання яких забезпечує реалізацію завдань розумового виховання здобувачів освіти відповідно до концепції Нової української школи. Визначені практичні інструменти реалізації стратегій формувального оцінювання, описані основні відмінності нового підходу до оцінювання навчальних результатів порівняно з традиційною оцінкою. Систематизовано та узагальнено досвід вітчизняних науковців і освітян-практиків щодо дієвого використання стратегій формувального оцінювання, спрямованих на розвиток інтелектуального потенціалу, здібностей, умінь і навиків соціальної взаємодії в учнів початкової школи. З'ясовано, що найбільшого поширення у вітчизняних закладах освіти набули такі стратегії формувального оцінювання, як спостереження за процесом навчання, перевірка розуміння і метарозуміння, виявлення потреб учнів, розвиток самостійності і взаємодії між собою, докази наявності знань і умінь, розуміння, навиків аналізу і синтезу. Формувальне оцінювання може здійснюватися у формі: самооцінювання; взаємооцінювання учнів; оцінювання вчителем із використанням певних інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо). Моделювання ситуацій, добір відповідних дидактичних засобів, які мотивують дітей самотужки відстежувати власний прогрес у ході уроку, стимулює розвиток пізнавального інтересу, формує навики співпраці між дітьми та між дитиною і дорослим: спільне формулювання цілей, прогнозування досяжних результатів, чек-листи уроку, рефлексивні аркуші. Застосування різноманітних стратегій та інструментів формувального оцінювання в початковій школі сприяє становленню системи інтелектуальних умінь і навиків у дітей (аналізу, синтезу, зіставлення, порівняння, узагальнення тощо), стимулює розвиток основ критичного мислення, здатність до рефлексії, формує світоглядні орієнтири, навики соціальної комунікації оцінювання навчальний учень

Ключові слова: діагностика, навчальні досягнення, молодші школярі, розумове виховання, інструменти оцінювання, критичне мислення, інтелектуальні операції.

Davydiuk Maryna Oleksandrivna Candidate of Pedagogic Sciences, Associate Professor of the Department of Pedagogy, Vocational Education and Educational Institutions' Management of Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University

FORMATIVE ASSESSMENT AS A MEANS OF MENTAL EDUCATION OF YOUNGER SCHOOL STUDENTS

The article describes the essence, principles, strategies, forms and methods of formative assessment of educational achievements of students of junior grades, the use of which ensures the implementation of the tasks of mental education of students in accordance with the concept of the New Ukrainian School. The practical tools for the implementation of formative assessment strategies are defined, the main differences of the new approach to the assessment of educational results compared to the traditional assessment are described. The experience of domestic scientists and practicing educators regarding the effective use of formative assessment strategies aimed at developing the intellectual potential, abilities, skills and social interaction skills of primary school students is systematized and summarized. It was found out that such strategies of formative assessment as observing the learning process, checking understanding and metaunderstanding, identifying the needs of students, developing independence and interaction among themselves, evidence of the presence of knowledge and skills, understanding, analysis skills and synthesis Formative assessment can be carried out in the form of: self-assessment; mutual assessment of students; assessment by the teacher using certain tools (cards, scales, teacher observation diary, portfolio of the results of students' educational activities, etc.).Modeling of situations, selection of appropriate didactic tools that motivate children to independently monitor their own progress during the lesson, stimulate the development of cognitive interest, form cooperation skills between children and between a child and an adult: joint formulation of goals, forecasting of achievable results, lesson checklists, reflective sheets.

The use of various strategies and tools of formative assessment in primary school contributes to the formation of a system of intellectual abilities and skills in children (analysis, synthesis, comparison, comparison, generalization, etc.), stimulates the development of the basics of critical thinking, the ability to reflect, forms worldview orientations, social communication skills

Keywords: diagnostics, educational achievements, younger schoolchildren, mental education, evaluation tools, critical thinking, intellectual operations.

Постановка проблеми. Стрімкий розвиток сучасного технологічно та інформаційно насиченого нестабільного світу кидає щоденні виклики людському розуму. Інтелект, розумові здібності особистості стають сьогодні найбільш цінним ресурсом. І це своєю чергою актуалізує питання ефективного розвитку розумового потенціалу молодих поколінь, зокрема в процесі здобуття освіти.

Нові тенденції реформування системи сучасної української освіти орієнтовані щонайперше на інтелектуальний розвиток дітей, юнацтва і молоді, що вимагає нового осмислення теорії виховання. Нині під вихованням у широкому соціальному сенсі розуміють створення умов для розвитку особистості дитини, її морального і духовного становлення й підготовки до самовизначення в житті, сприяння взаємодії усіх учасників освітнього процесу з метою ефективного розв'язання педагогічних завдань. У цьому аспекті перед системою освіти постає питання такої організації навчання, яке б максимально забезпечувало ефективний розвиток інтелектуального потенціалу особистості. Відтак надзвичайно важливим виявляється пошук шляхів реалізації завдань розумового виховання здобувачів освіти. Виразними на часі постають проблеми, пов'язані з підвищенням ефективності виховних упливів на інтелектуальний потенціал особистості в умовах середовища закладу освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасна педагогічна наука трактує розумове виховання як процес формування інтелектуальної культури (М. Фіцула, В. Ягупов, В. Ялліна та ін.), пізнавальної мотивації, розумових сил, усієї сукупності мислительних операцій, світогляду та інтелектуальної свободи особистості [8; 10-11]. Зміст розумового виховання становлять: розвиток інтелекту шляхом формування усіх пізнавальних функцій людини (психічних процесів сприймання, пам'яті, уяви тощо); навчання здобувачів освіти основам наукових знань з різних галузей, формування навиків ефективної діяльності і спілкування, механізмів самоосвіти і самонавчання, розвиток індивідуальних інтелектуальних здібностей особистості.

Основним засобом розумового виховання виступає навчання. Якщо розглядати розумове виховання дитини як залучення до інтелектуальних надбань людства, то це - систематичний і цілеспрямований педагогічний вплив на особистість з метою формування її унікального світогляду.

У сучасних наукових дослідженнях термін "розумове виховання" потрактовується по-різному і досить широко: традиційні підходи до його визначення розглядають розумове виховання як комплекс виховних методів і прийомів, орієнтованих на формування інтелектуальних здібностей, розвиток психічних функцій, широкого кола пізнавальних інтересів вихованців, критичного мислення.

"Розумове виховання - цілеспрямований вплив дорослих на розвиток активної розумової діяльності дітей. Воно включає повідомлення доступних знань про навколишній світ, їх систематизацію, формування пізнавальних інтересів, інтелектуальних навичок і вмінь, розвиток пізнавальних здібностей і сприяє повноцінному розумовому розвитку вихованців. Відомо, що розумове виховання і розвиток дітей полягають не тільки в тому, щоб дати знання, а навчити їх використовувати у різноманітній діяльності" [4, с. 123].

Деякі дослідники пов'язують розумове виховання дитини з формами організації освітнього процесу і можливостями забезпечення індивідуального підходу для кожного учня з метою розвитку його здібностей [12].

Свого часу В. Сухомлинський визначив розумове виховання як "надбання знань і формування наукового світогляду, розвиток пізнавальних і творчих здібностей, вироблення культури розумової праці, виховання інтересу й потреби в розумовій діяльності, в постійному збагаченні науковими знаннями, у застосуванні їх на практиці" [7, с. 214].

Як можна спостерегти, засновуючись на результатах теоретичного аналізу наукових джерел, більшість визначень розумового виховання концентровані навколо розвитку здібностей учнів і формування світогляду особистості. Відповідно завданнями цього напряму виховання стають "...розвиток мислення, уміння пояснювати сутність явищ і використовувати їх у практичній діяльності; забезпечення гармонійної єдності розвитку мислення, почуттів, волі та діяльності; розвиток і формування дослідницьких умінь (спостереження, аналіз, синтез, узагальнення, проектування, прогнозування, моделювання тощо); розвиток допитливості, жадоби до знань; формування в учнів уміння активно сприймати світ, керуватись в практичній діяльності власними переконаннями [1].

Реалізація Концепції Нової української школи передбачає оптимізацію розумового розвитку здобувачів початкової освіти, що в майбутньому надаватиме учням можливість "...використовувати свій досвід, знання та цінності у різних життєвих ситуаціях" [3]. У зв'язку з чим посилюється увага до пошуку нових, суголосних сучасним освітнім тенденціям шляхів, засобів і форм розумового виховання учнів. Серед них вирізняються проєктна діяльність, інтегроване навчання, парно- групові технології та технології рівневої диференціації [6].

Однією з новацій НУШ стало введення системи формувального оцінювання навчальних досягнень учнів, за умов використання якого "...передбачається неперервне відстеження особистісного розвитку дитини та хід опановування нею навчального досвіду як основи компетентності. Це дозволить вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку учня / учениці; діагностувати досягнення дитини на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявити і розв'язати проблеми; мотивувати учня / ученицю до прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, переконання у власних можливостях і здібностях тощо" [5, с. 77].

Аналіз досвіду роботи вчителів НУШ за останні декілька років, кращих практик використання стратегій і прийомів формувального оцінювання дозволяє стверджувати, що за умов належної його організації, добору методів і валідних діагностичних інструментів, адекватних меті і змісту оцінювальних процедур, саме такий спосіб відстежування навчальних досягнень стає дієвим фактором розумового виховання учнів початкової школи.

Мета статті - на основі узагальнення практики застосування стратегій і процедур формувального оцінювання в закладах освіти визначити дидактичні шляхи його реалізації в якості засобу розумового виховання учнів молодших класів.

Виклад основного матеріалу. Основними цілями формувального оцінювання є безперервний моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти, забезпечення оперативного зворотного зв'язку між всіма учасниками освітнього процесу, корегування навчальної діяльності з метою підвищення її ефективності. Таким чином, оцінки (вербальні, невербальні, бальні або описові), що виставляються під час формувального оцінювання покликані: 1) надати учням реальну допомогу у визначенні своїх сильних і слабких сторін та знань і навиків, які ще потребують поглиблення й удосконалення; 2) допомогти педагогам більш точно визначити проблеми учнів і оперативно їх вирішити. Для розробки стратегії формувального оцінювання важливими виявляються: "...чітко визначені цілі та критерії для оцінювання учнів; критерії для учнів, що дадуть змогу перевірити їхні досягнення; визначення особистих потреб учнів за допомогою цифрових інструментів, мозкового штурму, таблиць, Google-форми; спостереження за процесом навчання учнів; перевірка за допомогою опитувальника розуміння, сприйняття та відтворення учнями інформації; отримання доказів розуміння та формування навичок учнями (портфоліо, контрольні таблиці тощо)" [9, с. 178].

Найбільшого поширення у вітчизняних закладах освіти набули такі стратегії, як спостереження за процесом навчання, перевірка розуміння і метарозуміння, виявлення потреб учнів, розвиток самостійності і взаємодії між собою, докази наявності знань і умінь, розуміння, навиків аналізу і синтезу. Формувальне оцінювання може здійснюватися у формі: самооцінювання; взаємооцінювання учнів; оцінювання вчителем із використанням певних інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).

Створення на уроці ситуацій, що спонукають дітей до самооцінювання власної освітньої діяльності, до взаємного оцінювання учасників командної роботи над навчальним завданням, забезпечує формування в молодших школярів інтелектуального досвіду, розвиток низки компетентнстей, що дозволяють дитині, керуючись набутими знаннями, ухвалювати виважені рішення в повсякденній діяльності. Моделювання ситуацій, добір відповідних дидактичних засобів, які мотивують дітей самотужки відстежувати власний прогрес у ході уроку, стимулює розвиток пізнавального інтересу, формує навики співпраці між дітьми та між дитиною і дорослим (спільне формулювання цілей, прогнозування досяжних результатів, чек-листи уроку, рефлексивні аркуші тощо).

У традиційному підході до оцінювання, так само і у формувальному оцінюванні, ми маємо концентруватися на цілях навчання, які підлягають оцінці - інакше ми не зможемо оцінити індивідуальний прогрес кожного учня. Формувальне оцінювання, на відміну від традиційного (вираженого в системі бальних оцінок) дає оперативну інформацію про процес учіння, показує, на якому етапі опанування матеріалу перебуває дитина, дозволяє скоригувати дидактичні впливи під час уроку, рухатися в межах індивідуальної освітньої траєкторії кожного учня

Формувальне оцінювання передбачає, що вчитель здійснює систематичний моніторинг успіхів дитини, її досягнень та розвитку. Якщо виникають труднощі, підказує, над якою темою треба попрацювати довше, аби мати гарний результат.

Для реалізації завдань розумового виховання учнів молодших класів застосування формувального оцінювання має відповідати певним принципам, основні з яких суголосні принципам освітніх вимірювань: об'єктивності, систематичності, інтегрованості. Об'єктивність оцінювання забезпечується дотриманням критеріїв оцінки - символічної (приміром, смайлик певного кольору) або вербально- описової ("ти добре попрацював сьогодні"). Такі критерії можуть бути визначені спільно з учнями, що своєю чергою, виступатиме додатковим стимулом навчальної мотивації і тренуватиме аналітичні навики дітей. Систематичність формувального оцінювання передбачає його регулярність і послідовність, тобто оцінна діяльність може відбуватися за певним алгоритмом, приміром, для самооцінювання навчальних результатів пропонуємо молодшому школяру дати відповіді на такі птання: "Що я сьогодні зробив? (самооцінка освітнього продукту)"; "Наскільки я зміг просунутися вперед у досягнення конкретної навчальної цілі? (самооцінка власного прогресу)"; "Що саме допомагало (заважало) досягнути успіху? (самооцінка процесу навчання)".

Інтегрованість як принцип оцінювання передбачає реалізацію оцінювальних процедур як ретельно продуманої складової процесу навчання.

Окремо вирізняємо ті принципи, що притаманні винятково формувальному оцінюванню: відкритості, доброзичливості, дитиноцентризму, діалогічності. Названі принципи орієнтують педагога на створення партнерських відносин між учителем і учнями, стимулювання зростання досягнень, спрямованих на розвиток та підтримку учнів, насамперед дітей з особливими освітніми потребами.

Вважаємо надзвичайно цінними рекомендації освітян і науковців щодо конструювання інструментів формувального оцінювання: "Для визначення здатності учня використовувати набуті під час вивчення теми знання чи вміння у змінених навчальних умовах, а також поєднувати їх із попереднім досвідом діяльності, доцільно вміщувати компетентнісно орієнтовані завдання" [2, с. 96]. Слушними видаються нам зауваження науковиці О.Онопрієнко: "Для реалізації самоконтролювальної діяльності учня кожне завдання піддається самооцінюванню. Воно вміщує заздалегідь обумовлені символи, одним із яких дитина позначатиме власне ставлення до виконаної роботи. Цим самим забезпечується інтерактивність інструментарію оцінювання. Результат виконання завдань на певному етапі не є остаточним, він лише може свідчити про якість засвоєння елементу змісту й надає учителю інформацію для здійснення необхідної корекції процесу навчання конкретної дитини, чим забезпечуються індивідуальний і диференційований підходи" [5, с. 81-82]. Такий підхід дозволяє максимально персоналізувати процес навчання і діагностики навчальних результатів кожного учня, що своєю чергою сприятиме становленню адекватної самооцінки дитини і мінімізуватиме суб'єктивні впливи на самосприйняття школярів.

Висновки

Застосування різноманітних стратегій та інструментів формувального оцінювання в початковій школі сприяє становленню системи інтелектуальних умінь і навиків у дітей (аналізу, синтезу, зіставлення, порівняння, узагальнення тощо), стимулює розвиток основ критичного мислення, здатність до рефлексії, формує світоглядні орієнтири, навики соціальної комунікації. Постійний зворотний зв'язок між учителем та учнем дозволяє разом планувати цілі й аналізувати результати навчальної діяльності, самостійно інтерпретувати власні досягнення відповідно до визначених критеріїв оцінки, мотивує до подолання труднощів у навчанні через співпрацю з іншими учасниками освітнього процесу, насамперед з учителем, професійні ролі якого в НУШ розширюються до функцій тьютора, наставника, фасилітатора, покликаного щонайперше допомогти школяреві в його особистісному саморозвитку й світоглядному становленні. У ході формувального оцінювання розвивається позитивна самооцінка дитини, що надалі ставатиме підґрунтям самостійності та впевненості у власних силах.

Таким чином, формувальне оцінювання, практиковане в сучасних закладах освіти, де реалізується концепція НУШ, стає ефективним засобом розумового виховання молодших школярів, дієвим інструментом підвищення якості навчання.

Література

1. Аналіз виховного аспекту уроку [Електронний ресурс]. Офіційний вебсайт Міністерства освіти та науки України. Режим доступу: http://ru.osvita.ua/school/ method/upbring/742

2. Безена І. М., Богатирьова Т.М., Дорошенко О.А. Формувальне оцінювання вмінь і компетентностей школярів в контекстах стратегій сучасної середньої освіти. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, 2020. (189), С. 95-101.

3. Концепція "Нова українська школа" [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkolacompressed.pdf

4. Манжелій Н. М., Снісар, Ю. І. Використання дидактичної гри у процесі розумового виховання дошкільників. Дошкільна освіта у сучасному соціокультурному просторі: зб. наук. праць. Вип. 4. Полтава, 2020. С. 123 -126.

5. Онопрієнко О. Технологія конструювання інструментарію формувального оцінювання навчальних досягнень учнів першого та другого класів. Український Педагогічний журнал, 2019. (1), С. 77-85.

6. Степаненко О., Форостюк Т., Форостюк В. Стан і проблеми персоналізованого навчання учнів сучасної школи. Перспективи та інновації науки, 2022. (10 (15)).

7. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: у 5 т. К. : Радянська школа, 1976-1977. Т. 2., С. 214.

8. Фіцула М.М. Педагогіка. К.: Академія, 2009 283 с.

9. Шмигер Г.П., Довга У.А. Використання стратегій формувального оцінювання учнів ЗЗСО. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання: досвід, тенденції, перспективи, 2022. № 9 . С. 176-179.

10. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. К.: Либідь, 2002. 560 с.

11. Ялліна В.Л. Поняття розумового виховання у психолого-педагогічній літературі. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2012. Вип. 27 (80). С. 431-435.

12. Zvezdan Arsic, Philosophy, Kosovska Mitrovica. Intellectual independence of students in the process of gaining knowledge. International Journal of Cognitive Research in Science, Engineering and Education. Vol. 2, No.2, 2014.

13. References:

14. Analiz vykhovnoho aspektu uroku (Analysis of the educational aspect of the lesson) [Elektronnyi resurs]. Ofitsiinyi vebsait Ministerstva osvity ta nauky Ukrainy. Rezhym dostupu : http://ru.osvita.ua/school/method/upbring/742 [in Ukrainian].

15. Bezena, I. M., Bohatyrova, T. M., Doroshenko, O. A. (2020). Formuvalne otsiniuvannia vmin i kompetentnostei shkoliariv v kontekstakh stratehii suchasnoi serednoi osvity (Formative assessment of the skills and competencies of schoolchildren in the context of strategies of modern secondary education). Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky, 2020. (189), Р. 95-101 [in Ukrainian].

16. Kontseptsiia "Nova ukrainska shkola" (The "New Ukrainian School" concept) [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna% 20serednya/nova-ukrainska-shkolacompressed.pdf. [in Ukrainian].

17. Manzhelii, N. M., Snisar, Yu. I. (2020). Vykorystannia dydaktychnoi hry u protsesi rozumovoho vykhovannia doshkilnykiv (The use of didactic games in the process of mental education of preschoolers) Doshkilna osvita u suchasnomu sotsiokulturnomu prostori: zb. nauk. prats.Vyp. 4. Poltava, Р. 123 -126 [in Ukrainian].

18. Onopriienko, O. (2019). Tekhnolohiia konstruiuvannia instrumentariiu formuvalnoho otsiniuvannia navchalnykh dosiahnen uchniv pershoho ta druhoho klasiv (The technology of constructing a toolkit for formative assessment of educational achievements of first and second grade students) Ukrainskyi Pedahohichnyi zhurnal, (1), Р. 77-85 [in Ukrainian].

19. Stepanenko, O., Forostiuk, T., Forostiuk, V. (2022). Stan i problemy personalizovanoho navchannia uchniv suchasnoi shkoly (The state and problems of personalized education of students in modern schools) Perspektyvy ta innovatsii nauky, (10 (15)) [in Ukrainian].

20. Sukhomlynskyi, V. O. (1976-1977). Vybrani tvory: u 5 t. (Selected works) K.: Radianska shkola, T. 2., Р. 214 [in Ukrainian].

21. Fitsula, M. M. (2009). Pedahohika (Pedagogy). K.: Akademiia, 283 s. [in Ukrainian].

22. Shmyher, H. P., Dovha, U. A. (2022). Vykorystannia stratehii formuvalnoho otsiniuvannia uchniv ZZSO (Use of formative assessment strategies of students). Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia: dosvid, tendentsii, perspektyvy, (9) . Р. 176-179 [in Ukrainian].

23. lahupov, V.V. (2002). Pedahohika: Navch. Posibnyk (Pedagogy: study guide) K.: Lybid, 560 s. [in Ukrainian].

24. lallina, V. L. (2012). Poniattia rozumovoho vykhovannia u psykholoho-pedahohichnii literaturi (The concept of intellectual education in psychological and pedagogical literature). Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh. Vyp. 27 (80). Р. 431-435 [in Ukrainian].

25. Zvezdan Arsic, Philosophy, Kosovska Mitrovica (2014). Intellectual independence of students in the process of gaining knowledge. International Journal of Cognitive Research in Science, Engineering and Education. Vol. 2, No.2 [in English].

Размещено на Allbest.ru