Особливості організації навчання на дослідницькій основі освітніх компонент "Загальна і неорганічна хімія" та "Органічна хімія" в ЗВМ(Ф)О в умовах змішаного навчання

Размещено на http://allbest.ru

Черкаська медична академія

Особливості організації навчання на дослідницькій основі освітніх компонент «Загальна і неорганічна хімія» та «Органічна хімія» в ЗВМ(Ф)О в умовах змішаного навчання

Маслюк Олена Олегівна викладач

Анотація

В сучасному світі на фоні падіння загального рівня знань і культури молодого покоління, їх пасивного ставлення до навчання дедалі більшого значення набуває його мотивація, що має на меті вдосконалення саморозвитку, формування рефлексивних вмінь, правильне і усвідомлення пріоритетів особистості. Для досягнення цієї мети дидактика навчання та її реалізація повинні відповідати основним вимогам: методи та форми навчання повинні бути спрямовані на максимально високу активізацію навчальної діяльності здобувачів освіти. Цьому сприяє цифровізація суспільства загалом та освітнього процесу у закладах вищої медичної (фармацевтичної) освіти зокрема. В освітньому просторі України набуває популярності STEAM - освіта, що спрямована на розвиток особистості через формування компетентностей, цілісної картини світу, світоглядних позицій і життєвих цінностей з використанням трансдисциплінарного підходу до навчання. Проаналізовано особливості використання технологій дослідницького навчання в підготовці майбутніх медичних працівників. Наведено приклади використання засобів інформаційно-цифрових технологій під час виконання лабораторних робіт. Проаналізовано переваги та недоліки використання освітніх платформ - віртуальних лабораторій для здійснення дослідницької діяльності на основі експерименту та їх значення для формування дослідницького мислення майбутніх працівників медичної сфери. Представлено приклади використання екосистеми Go-Lab при викладанні освітніх компонент «Загальна і неорганічна хімія», «Органічна хімія».

Ключові слова: науково-дослідницька робота; компетентності; змішане навчання; віртуалізація навчання; цифрові технології навчання; лабораторна робота; Go-Lab, онлайн-лабораторії.

Abstract

Features of the organization of research-based education of the educational component "General and inorganic chemistry" and "Organic chemistry" in institutions of higher medical and pharmaceutical education in the conditions of mixed learning

Masliuk Olena Olehivna Teacher, Cherkasy Medical Academy

In today's world, against the background of the decline in the general level of knowledge and culture of the young generation, their passive attitude to learning, their motivation is gaining more and more importance, which aims to improve self-development, the formation of reflective skills, and the correct and clear awareness of career orientation priorities of the individual.

To achieve this goal, the didactics of education and its implementation must meet the basic requirements: methods and forms of education must be aimed at the highest possible activation of the educational activity of those seeking education. This is facilitated by the digitization of society in general and the educational process in institutions of higher medical (pharmaceutical) education in particular. In the educational space of Ukraine, STEAM is gaining popularity - education aimed at the development of personality through the formation of competencies, a holistic picture of the world, worldview positions and life values using a transdisciplinary approach to education.

The article reveals the essence of research training as a tool for motivating the cognitive interest of education seekers in research work. The peculiarities of the use of research training technologies in the training of future medical (pharmaceutical) workers are analyzed.

Examples of the use of information and digital technologies during laboratory work are given. The advantages and disadvantages of using educational platforms - virtual laboratories for carrying out research activities based on an experiment and their importance for the formation of the research mindset of future workers in the medical (pharmaceutical) field are analyzed. Examples of using the Go-Lab ecosystem in teaching the educational components "General and inorganic chemistry ", "Organic Chemistry" are presented.

Keywords: research work; competence; blended learning; virtualization of training; digital learning technologies; Lab; Go-Lab, online laboratories.

Вступ

Постановка проблеми. Науково-дослідницька робота здобувачів освіти є обов'язковою складовою частиною освітньо-професійної підготовки фахівців в ЗВМ(Ф)О, що забезпечує формування фахових компетентностей майбутніх спеціалістів, спрямованих на вирішення професійних завдань, таких як: розв'язувати типові та складні спеціалізовані задачі і практичні проблеми у професійній діяльності у галузі охорони здоров'я або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій, і характеризується комплексністю та невизначеністю умов і вимог; проводити аналіз інформації, приймати обґрунтовані рішення, вміти придбати сучасні знання.

Серед таких важливих компетентностей відповідно до освітньо-професійної підготовки варто назвати такі: здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу; знання та розуміння предметної області; розуміння професійної діяльності; здатність інтегрувати знання та розв'язувати складні задачі у широких або мультидисциплінарних контекстах; уміння орієнтуватися в світовому інформаційному просторі, володіння навичками роботи з великими і постійно змінними масивами інформації. Набуття майбутніми фахівцями вказаних вище компетентностей у багатьох випадках залежить від правильної організації і спрямування студентів викладачем на виконання досліджень чи дослідницьких завдань, зокрема з освітніх компонент як «Загальна і неорганічна хімія», «Органічна хімія».

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі організації науково-дослідної роботи студентів у закладах вищої освіти присвячені праці А.Алексюка, К. Добросельського, І. Дагіте, Н. Дем'яненко, З. Єсарєвої, М. Ковальової О. Мартиненко, В. Майбороди, О. Микитюк, В. Маслова, В.Пікельної, Н. Пузирьової, Ф. Орєхова, Н. Яковлєвої та інших науковців. Особливості організації науково-дослідної майбутніх фахівців медичної (фармацевтичної) галузі висвітлені у дослідженнях О. Гутюр, Т. Лутаєвої, І. Коровіної, Н. Малютіної, Г. Сирової та ін.. Проте недостатньо вивченими є здійснення науково-дослідної роботи, зокрема навчання на дослідницькій основі студентів медичних закладів з дисциплін «Загальна і неорганічна хімія» та «Органічна хімія» в умовах змішаного навчання.

Мета статті. З огляду на вказане вище, метою презентованого дослідження є розкриття особливостей організації навчання на дослідницькій основі освітніх компонент «Загальна і неорганічна хімія», «Органічна хімія» у підготовці майбутніх фахівців медичної та фармацевтичної сфери в умовах змішаного навчання.

Виклад основного матеріалу

У закладах вищої медичної (фармацевтичної) освіти функціонують два основних види науково-дослідної роботи студентів: навчальна науково-дослідна робота, передбачена навчальними планами, і науково-дослідна робота студентів, яка здійснюється під керівництвом професорсько-викладацького складу. студент лабораторний медичний змішаний

Навчальна науково-дослідна робота є обов'язковим для кожного здобувача освіти і охоплює майже всі форми навчальної роботи: написання рефератів; виконання лабораторних, практичних, семінарських та самостійних завдань, контрольних робіт, які містять елементи проблемного пошуку; виконання нетипових завдань дослідницького характеру під час різних видів практики, індивідуальних завдань; розроблення методичних матеріалів з використанням дослідницьких методів (спостереження, анкетування, бесіда, соціометрія тощо [8].

Основними завданнями науково-дослідницької роботи, як зазначає Н. Уйсімбаєва, є прогнозування або передбачення всього того, що створює найкращі умови для глибокого та всебічного засвоєння тієї чи іншої системи наукових знань; прогнозування наукової діяльності або передбачення поступового переходу студентів від елементарних рівнів і форм пізнання до більш складних і глобальних [7]. У сучасній українській педагогіці навчання на дослідницькій основі розглядається як складова науково-дослідної роботи студентів університетів та академій.

Так, Р. Павлюк дає таке визначення: навчання на дослідницькій основі - це комплекс педагогічних цілей, які об'єднанні основним завданням у розвиткові дослідницької компетентності студентів (розвиток умінь постановки дослідницького завдання та пошук шляхів його вирішення) [2].

В. Вербицький розглядає дослідницьке навчання як особливий підхід до освітнього процесу, побудований на основі природного прагнення особистості до самостійного вивчення навколишнього світу. Головню метою дослідного навчання він вважає формування готовності і здатності самостійно і творчо опановувати новими способами діяльності у будь-якій сфері людського життя [1]. Навчання на дослідницькій основі базується на реалізації комплексу студентоцентрованих цілей навчання, що здійснюються шляхом виконання наукових досліджень, розв'язанні проблемних завдань, які передбачають обробку експериментальних даних та їх інтерпретацію, ситуаційних комплексних задач, наближених до реальних життєвих ситуацій, які можуть містити як вже готовий алгоритм розв'язання так і ті, які потребують аналізу і самостійного складання алгоритму дій.

Першорядними ознаками такого навчання є дослідницькі завдання і проблемні ситуаційні задачі, розв'язання яких потребує обґрунтованих висновків, що базуються на експериментальних дослідженнях. Використання таких завдань може бути студентокерованим, коли викладач є консультантом при їх розв'язанні (завдання містять конкретні інструкції), та студентоцентрованим, що базуються на пошуку новизни та її актуальності, коли викладач є фасилітатором і за допомогою постановки проблемних питань підтримує здобувачів освіти у реалізації навчальних цілей, що допомагають рухатися до загальної мети.

В результаті такої діяльності у здобувачів освіти формуються вміння, які ґрунтуються на системі засвоєних у процесі пізнавальної, дослідницької, наукової, пошукової, розумової діяльності знань, умінь і навичок і відповідають логіці науково-дослідної діяльності. Вони полягають у пошуку, відборі, переробки, аналізу, організації, проектування і підготовки результатів пізнавальної діяльності [9].

Зважаючи на вищевказане, викладачі хімічних дисциплін закладів вищої медичної (фармацевтичної) освіти повинні забезпечити умови для формування навичок дослідницької роботи студентів та опанування ними відповідних методик науково-дослідної діяльності.

Тобто необхідно збагачення освітнього процесу елементами дослідницького підходу, включати дослідницькі завдання, відповідно до особливостей навчальної компоненти, методики її проведення та очікуваного результату навчання. Організовуючи науково-дослідницьку діяльність викладач повинен надати максимальну можливість для розвитку особистісних, творчих та професійних якостей майбутніх фахівців, сприяти здобуттю глибокої системи знань, формуванню у здобувачів освіти особистого інтересу та мотивації до безперервно самосійного поповнення знань, які забезпечили їх міцність та впевненість у майбутній діяльності за фахом.

Рушійною силою самовдосконалення є мотивація здобувача освіти до певного виду діяльності, а саме розвиток інтересу до виконання певних дослідницьких завдань. Для цього студент має бути зацікавлений в його виконанні. Спонукання до діяльності, пов'язаної із задоволенням потреб отримати певні знання, викладач може реалізувати використовуючи елементи проблемного навчання, як складові дослідницької роботи.

У своїй праці О. Снісар зазначає, що після впровадження проблемного навчання в закладах вищої медичної освіти на 16,9 % збільшується кількість студентів з високим рівнем сформованості професійно-творчих якостей, а студентів із задовільним рівнем цих якостей стає менше на 47,0 %.

У здобувачів освіти розвиваються критичне, системне, ділове мислення, логічні прийоми мислення, здатність ефективно вирішувати проблемні завдання, об'єктивна оцінка власної діяльності та її корекція, готовність до професійного розвитку, самовдосконалення, вміння працювати з джерелами інформації, володіння навичками науково-пошукової та дослідницької роботи [5].

Відзначимо, що навчання майбутніх фахівців на дослідницькій основі є неновим у світовій практиці. Проте в сучасних умовах цифровізації суспільства загалом, і освітнього процесу у закладах вищої медичної (фармацевтичної) освіти зокрема, таке навчання набуває нових форм, наприклад створення спеціальних освітніх платформ - віртуальних лабораторій, на яких студенти можуть провести власне дослідження, використання в освітньому процесі різноманітних цифрових засобів тощо. О. Власова стверджує, що широке використання лабораторно-дослідницьких форм аудиторної та позааудиторної роботи сприяє виникненню особистої зацікавленості здобувана до навчальної діяльності [4]. У закладах вищої освіти сформувалося кілька методів проведення лабораторних робіт: фронтальний метод, проведення робіт циклами і метод практикуму. Вибір методу залежить від навчально-матеріальної бази і завдань курсу в усій системі підготовки фахівців певного профілю [8].

Викладачі хімічних дисциплін, як провило, ґрунтуються на визначенні науки як сукупності знань, які формують їхню наукову компоненту. При цьому здобувачі освіти повинні також мати уявлення про процес наукового дослідження, яке формується через досвід участі в останньому.

Експеримент - найважливіший шлях здійснення зв'язку теорії з практикою, перетворення знань в переконання. Він виконує різні дидактичні функції, використовується в різних формах і поєднується з різними методами й засобами навчання.

Хімічний експеримент є системою, в якій діє принцип поступового підвищення самостійності здобувачів освіти: від демонстрації явищ через проведення фронтальних лабораторних дослідів під керівництвом викладача до самостійної роботи під час виконання практичних робіт і розв'язку експериментальних задач, науково-дослідницької роботи.

Лабораторні роботи посідають особливе місце при викладанні дисциплін природничого циклу. Їх підготовка та виконання здобувачами освіти сприяє формуванню у них інтелектуальних та практичних компетентностей, дозволяє набути досвід експериментальних досліджень, сприяє розвитку самостійності, акуратності, уміння застосовувати набуті знання та способи діяльності в нестандартних ситуаціях.

Здійснення дослідницької діяльності на основі експерименту має в своєму складі такі етапи загальнонаукової діяльності: постановка мети експерименту, яка визначає, який результат здобувач освіти має намір отримати в ході дослідження; формулювання та обґрунтування гіпотези, яка може бути покладена в основу експерименту. Сучасні інформаційно-цифрові технології знаходять широке застосування для підтримки освітнього процесу. Технологія віртуалізації впроваджується вже багато років, і її використання стає все більш поширеним в світі загалом і в освітній сфері зокрема. Частково це можна пояснити її потенціалом щодо зниження витрат, підвищенням ефективності та подоланням обмежених ресурсів за допомогою віртуальних додатків, таких як сервери, пристрої зберігання та мережі [10].

Останнім часом у освітньому просторі України поширюється тренд STEAM-освіти, яка об'єднує природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering), мистецтво (Art) та математику (Mathematics) і спрямована на розвиток особистості через формування компетентностей, природничо-наукової картини світу, світоглядних позицій і життєвих цінностей з використанням трансдисциплінарного підходу до навчання.

STEAM-освіта базується на практичному застосуванні наукових, математичних, технічних та інженерних знань і вмінь для розв'язання практичних проблем для подальшого використання їх у професійній діяльності. Засоби STEM-навчання - це сукупність обладнання, яке забезпечує реалізацію дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької діяльності у освітньому процесі. Найбільш поширені засоби, що використовуються у STEM-освіті: моделі, конструктори, робото-технічні системи, електронні пристрої, симулятори, 3D принтери, лабораторні прилади тощо.

Так, інтерактивний мультимедійний програмно-технологічний навчальний комплекс на основі технології SMART Board доцільно використовувати під час аудиторних лабораторних робіт при вивченні дисциплін природничого циклу. Одним із компонентів інтерактивного мультимедійного навчального комплексу, що використовується при проведенні хімічних експериментів є цифрова лабораторія «Einstein», яка має набір датчиків, що дозволяє проводити широкий спектр досліджень з дисциплін «Загальна і неорганічна хімія», «Органічна хімія» тощо. За допомогою відповідних програм, що встановлені на комп'ютері, результати досліджень обробляються та інтерпретуються у вигляді таблиць або графіків. Перевагою даної лабораторії є те, що вона дає можливість проведення експерименту обмеженого в часі з високою точністю результатів. Підключення одночасно декількох датчиків дозволяє урізноманітнювати дослідницькі завдання вимірювати різні параметри та встановлювати їх взаємозв'язок і взаємозалежність [6].

Спочатку Covid-19, потім вторгнення російських військ обмежили роботу студентів денної форми навчання безпосередньо в наукових лабораторіях. Це заставило викладачів ЗВМ(Ф)О впроваджувати альтернативні методи та засоби організації освітнього процесу. Вирішенням цього питання стало використання освітніх платформ - віртуальних лабораторій.

Онлайн-лабораторії дають можливість інтегрувати контекстуальні хімічні проблеми з реального світу, тренувати необхідні навички мислення та представляти витонченість технологій навчання ХХІ століття. Візуалізація є важливою для поєднання макроскопічного, субмікроскопічного та символічного рівнів і саме віртуальні лабораторії є відповідним інструментом для здійснення цього [11].

Такі лабораторії є одним із цифрових засобів, які можна використовувати для дистанційного навчання. Вони є комп'ютерно змодельованим навчальним середовищем, яке може варіюватися від простих 2D візуалізацій лабораторних експериментів до 3D симуляцій, які намагаються відтворити реальне лабораторне середовище. Віртуальна лабораторна робота дозволяє проводити досліди без безпосереднього контакту з експериментальною установкою або при її повній відсутності. Вона передбачає роботу здобувача освіти з реальним обладнанням, елементи керування яким моделюються на екрані комп'ютера [3]. При викладанні освітніх компонент «Загальна і неорганічна хімія», «Органічна хімія» та ін. можна використовувати такі онлайн-лабораторії: Virtu Lab, Chem Collective, Chemist Free-Virtual, Chem Lab, Со-Lab. Проведення експерименту включає: складання плану дослідження і, за необхідності, зображення конструкції пристрою; підбір лабораторного обладнання та реактивів; визначення джерел небезпеки (опис запобіжних заходів під час експерименту); безпосереднє проведення експерименту, фіксація спостережень і вимірювань; аналіз, обробка та вибір форми оформлення одержаних результатів; порівняння результатів експерименту з гіпотезою; пояснення процесів, що відбуваються в експерименті; формулювання висновків.

Працюючи на освітній платформі - віртуальній лабораторії, здобувачі освіти, будучи мотивованими та скерованими, виявляючи ініціативу, експериментуючи в більш фундаментальних умовах мають можливість вдосконалити навички наукового дослідження, отримати додатковий досвід наукової роботи.

Активним засобом у впровадженні інноваційних технологій в освітній процес закладів вищої освіти є використання екосистеми Go-Lab. Завдяки даному проєкту здобувачі освіти не тільки отримують певні знання і навички, а також мають можливість розуміти сутність дослідження та як воно впливає на наукові знання. Можна навести наступні приклади використання віртуальних лабораторій при викладанні хімічних дисциплін. При вивченні теми «Розчини. Властивості розчинів електролітів» освітньої компоненти «Загальна і неорганічна хімія» доцільно використати віртуальну лабораторію екосистеми Go-Lab «Осмос» [14].

Майже всі лікарські препарати засвоюються організмом у розчиненому стані. У медицині чітко дотримується вимога ізотонічності, тобто інфузійні розчини, очні краплі повинні мати такий самий осмотичнтй тиск як і біологічні рідини організму. Тому тема цієї роботи має чітку професійну спрямованість. На початку роботи студенти повинні опрацювати теоретичний матеріал, який висвітлює що таке осмос, причини осмосу, виникнення осмосу в різних типах розчинів. Дається визначення поняттям: осмотичний тиск, ізотонічний, гіпотонічний та гіпертонічний розчини. На прикладі клітини пояснюються поняття гемолізу і плазмолізу та причини цих явищ. Наступним етапом є виконання реального експерименту і процедура симулятора (яка виконується через онлайн-лабораторію). При виконанні реального дослідження здобувачі освіти виготовляють картопляний осмометр і за інструкцією виконують операції, що дають можливість спостерігати явище осмосу.

Проведення цього досліду триває 2 години. Тому, для збереження часу, студенти переходять до роботи на симуляторі, де дії такі ж самі, але результати дослідження одержуються зразу. Наприкінці роботи здобувачі освіти роблять висновки, коли осмос відбувається, а коли ні. Програмовані результати навчання: студенти розуміють поняття осмос та причини його виникнення; вміють розрізняти: ізотонічний, гіпотонічний, гіпертонічний розчини; вміють пояснити явища гемолізу і плазмолізу; вміють встановлювати причинно-наслідкові зв'язки впливу зміни значення одного параметру (концентрації) на інші (об'єм, тиск); розуміють важливість осмосу в клітинах рослин і тварин; набувають розуміння загальних вимог до виконання експерименту та того, як його організувати в лабораторії; в майбутній професійній діяльності зможуть обґрунтовано застосовувати гіпертонічні та ізотонічні розчини.

При вивченні теми «Класифікація органічних сполук» освітньої компоненти «Органічна хімія» можна використати онлайн-лабораторію OLabs «Тести для функціональних груп» [15]. При вивченні даної теми викладач має змогу запропонувати здобувачам освіти самостійно визначити насиченість, ненасиченість органічної сполуки, довести наявність певної функціональної групи шляхом проведення якісних реакцій. Спочатку здобувачі освіти опрацьовують теоретичний матеріал, потім їм пропонується таблиця, яка ілюструє процедуру проведення тесту на певну функціональну групу з відповідними якісними реагентами, візуальним ефектом та висновком. Потім даються інструкції для роботи на стимуляторі в онлайн-лабораторії. Додатково студенти можуть переглянути анімацію, що ілюструє роботу на симуляторі та відповідні відеодосліди. В кінці роботи здобувачі освіти повинні дати відповіді на тестові завдання. Програмовані результати навчання: студенти розуміють класифікації органічних речовин за наявності кратних зв'язків та функціональних груп; набувають навичок визначати дані органічні сполуки використовуючи якісні реагенти; отримують навички безпечного поводження з органічними сполуками в лабораторії; набувають розуміння загальних вимог до виконання хімічного експерименту та того, як складається план дослідження та його організація в лабораторії; на основі набутих навичок здобувачі освіти зможуть в майбутньому аналізувати невідомі зразки органічних речовин та визначати їх склад, або розпізнавати невідомі речовини при розв'язанні експериментальних задач.

Результати порівняльних досліджень показують, що ефективність віртуальних хімічних лабораторій сильно відрізняється залежно від того, з яким традиційним методом навчання вони порівнюються. У порівнянні з лекціями в аудиторії, самостійним опрацюванням навчального матеріалу або переглядом відеодослідів, віртуальні лабораторії є більш ефективними для покращення знань, але, для деяких досліджень, не відрізняються суттєво з точки зору декларативних знань [12]. Основними перевагами залучення в освітній процес віртуальних лабораторій є безпечність виконання робіт, можливість повторювати дослід декілька разів з метою усвідомлення здобувачем освіти методики дослідження та сутності явища чи процесу, самостійність виконання, можливість моделювати процеси, які складно спостерігати в реальних умовах [3].

Філіп Чан (Philippe Chan) зазначає, що віртуальні лабораторії можуть забезпечити кращі показники результатів навчання в усіх сферах (когнітивних, афективних і заснованих на навичках), ніж традиційні форми навчання, і вони вважаються такими ж ефективними, а іноді й кращими, ніж реальні практичні лабораторії. Ефективнішим використанням є поєднання віртуальних лабораторій із пасивними носіями чи практичними лабораторіями. Однак необхідно врахувати важливі міркування щодо вибору технології та дизайну навчання [12]. Найбільш згадуваний в зарубіжній науковій літературі недолік віртуальних лабораторій, полягає в тому, що здобувачі освіти не отримують навичок використання лабораторного обладнання та інструментів, вимірювання, студенти не можуть відчувати запах, не мають тактильних навичок.

Тобто не відбувається адаптація реального лабораторного досвіду до повсякденного життя. Тому, Зейнеп Татлі (Zeynep Tatli) вважає, що програмне забезпечення віртуальної лабораторії можна використовувати як допоміжний інструмент у реальних лабораторіях або як альтернативну лабораторію [13].

Висновки

Науково-дослідна робота є обов'язковим видом діяльності для кожного здобувача освіти і передбачає навчання майбутніх медичних та фармацевтичних фахівців аналізувати й порівнювати об'єкти, характеризувати їх складові та об'єднувати в одне ціле для розуміння взаємодії складових і об'єкта; виробляти у студентів вміння виокремлювати сутність хімічної реакції, фізичного явища, біологічного процесу й абстрагуватись від несуттєвого; робити правильні висновки зі спостережень і фактів, перевіряти ці висновки в ході розв'язування дослідницьких задач; сприяє вдосконаленню саморозвитку, формуванню рефлексивних вмінь, правильному і чіткому усвідомленню профорієнтаційних пріоритетів.

Використання в освітньому процесі різноманітних цифрових засобів, зокрема програмно-технологічного навчального комплексу на основі технології SMART Board (цифрова лабораторія «Einstein»), освітніх платформ - віртуальних лабораторій, активізує розвиток інтересу до дослідницької діяльності у майбутніх фахівців медичної (фармацевтичної) сфери, спонукає здобувачів освіти визначати перед собою мету і завдання конкретного експерименту, обґрунтовано складати план відповідних дій спрямованих на досягнення мети, слугує розвитку навичок проведення дослідження, обробки результатів та їх інтерпретації у відповідні висновки.

Подальшого дослідження потребує використання віртуальних лабораторій для організації науково-дослідної роботи та співпраці викладач - здобувач освіти на різних етапах дослідницького навчання у вищій школі.

Література

1. Вербицький В.В. Методичні рекомендації щодо організації дослідницької діяльності учнів (до серпневих педагогічних нарад). 2020. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://nenc.gov.ua/wp-content/uploads/2020/07/metod_ rek2020.pdf. http://surl.li/jvelb (дата звернення: 04.08.2023).

2. Павлюк Р. Навчання на дослідницькій основі: європейські підходи до його характеристики. Освітологічний дискурс. 2017. № 1-2. С. 155-167. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/osdys_2017_1 -2_15

3. Подласов С.О., Матвійчук О.В. Особливості проведення лабораторних робіт з фізики в технічному університеті під час дистанційного навчання. Інформаційні технології і засоби навчання, 2023. Том 93, №1. С.152 -160. Режим доступу: file:///C:/Users/Free%20Bird/ Download_s/4974.pdf.

4. Психологія вищої школи : підручник /за ред. О. І. Власової. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2015. 405 с.

5. Снісар О.А. Ефективність проблемного навчання для формування професійно-важливих якостей медичних спеціалістів. Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-методичної інтернет-конференції, присвяченій Дню коледжу, 15 жовтня 2014 р. Черкаси. С.102-107.

6. Снісар О.А. Застосування комп'ютерних технологій при викладанні хімічних дисциплін. Міжнародна наукова конференція «Педагогіка, психологія та методика викладання: міжнародний досвід». ISMA University of Applied Sciences, м. Рига, Латвія, 16-17 липня 2021 р. С. 158-161.

7. Уйсімбаєва Н.В. Науково-дослідницька діяльність майбутнього фахівця. Зб. наук. праць: Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Кіровоград: РВВКДНУ ім. В. Винниченка, 2010. Вип.88. С.243-246. Режим доступу: https://core.ac.uk/download/pdf/83099961.pdf.

8. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: навч. посіб. Київ: Академвидав, 2014. 456 с.

9. Цун Ч. Місце дослідницьких вмінь у психолого-педагогічній літературі. Збірник наукових праць Херсонського державного університету. Педагогічні науки, 2015. Вип. 67. С. 153-156. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znppn_2015_67_29.

10. Abdel-Maksoud, N.F. (2018). When virtual becomes better than real: Investigating the impact of a networking simulation on learning and motivation. International Journal of Education and Practice, 6(4), 253-270. Retrieved from https://doi.org/10.18488/journal.61.2018.64.253.270

11. Kartimi, K., Yunita, Y., Addiin, I., & Shidiq, A. S. (2022). A Bibliometric Analysis on Chemistry Virtual Laboratory. Education Quimica, 33(2), 194. Retrieved fromhttp://dx.doi.org/10.22201/fq.18708404e.2022.2.80579.

12. Chan, P., Van Gerven, T., Dubois, J.L., & Bernaerts, K. (2021). Virtual chemical laboratories: A systematic literature review of research, technologies and instructional design. Computers and Education Open, 2, 100053 Retrieved from https://www.sciencedirect.com/ science/article/pii/S2666557321000240.

13. Tatli Z. & Ayas A. (2010). Virtual laboratory education in chemistry education. Procedia Social and Behavioral Sciences. Vol. 9. 938-942. Retrieved from file:///C:/Users/Free% 20Bird/Downloads/Virtual_laboratory_applications_in_chemistry_educa.pdf.

14. GoLab Portal. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.golabz.eu/lab/o smosis (дата звернення: 04.08.2023).

15. Olabs Portal. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://surl.li/jverc (дата звернення: 04.08.2023).

References

1. Verbytskyi V.V. (2020). Metodychni rekomendatsii shchodo orhanizatsii doslidnytskoi diialnosti uchniv (do serpnevykh pedahohichnykh narad). [Methodological recommendations for the organization of students' research activities (before the August pedagogical meetings)]. Retrieved from https://nenc.gov.ua/wp-content/uploads/2020/07/metod_ rek2020.pdf (date of access: 08.08.2023). [in Ukrainian].

2. Pavliuk R. (2017). Navchannia na doslidnytskii osnovi: yevropeiski pidkhody do yoho kharakterystyky. [Research-based learning: European approaches to its characteriz.]. Osvitolohichnyi dyskurs - Educational Discourse, № 1-2 (16-17), . S 155-164. Retr. from http://nbuv.gov.ua/UJRN/osdys_2017_1-2_15 [in Ukr.].

3. Podlasov S.O. & O.V. Matviichuk (2023). Osoblyvosti provedennia laboratornykh robit z fizyky v tekhnichnomu universyteti pid chas dystantsiinoho navchannia [Peculiarities of laboratory work in physics at a technical university during distance learning]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information technologies and teaching aids, (Vol. 93) , 1, S. 152-160. Retrieved from file:///C:/Users/Free%20Bird/Downloads/4974.pdf. [in Ukrainian].

4. Vlasova O. I. (2015). Psykholohiia vyshchoi shkoly [Psychology of the higher school]. Kyiv: Kyivskyi universytet. [in Ukrainian].

5. Snisar O.A. (2014). Efektyvnist problemnoho navchannia dlia formuvannia profesiino- vazhlyvykh yakostei medychnykh spetsialistiv [The effectiveness of problem-based learning for the formation of professionally important qualities of medical specialists]. Zbirnyk materialiv Vseukrainskoi naukovo-metodychnoi internet-konferentsii, prysviachenii Dniu koledzhu. Cherkasy. S.102-107. [in Ukr.].

6. Snisar O.A. (2021). Zastosuvannia kompiuternykh tekhnolohii pry vykladanni khimichnykh dystsyplin [Application of computer technologies in teaching chemical disciplines]. Mizhnarodna naukova konferentsiia «Pedahohika, psykholohiia ta metodyka vykladannia: mizhnarodnyi dosvid». ISMA University of Applied Sciences, m. Ryha, Latviia. S. 158-161. [in Ukrainian].

7. Uisimbaieva N.V.(2010) Naukovo-doslidnytska diialnist maibutnoho fakhivtsia. [Research activity of the future specialist]. Naukovi zapysky - Proceedings. Seriia: Pedahohichni nauky, 88, 243-246. Retrieved from https://core.ac.uk/download/pdf/83099961.pdf. [in Ukrainian].

8. Fitsula M.M. (2014) Pedahohika vyshchoi shkoly [Pedagogy of high school]. Kyiv: Akademvydav. [in Ukrainian].

9. Tsun С. (2015) Mistse doslidnytskykh vmin u psykholoho-pedahohichnii literaturi. [Pedagogy of high school]. Zbirnyk naukovykh prats Khersonskoho universytetu. Pedahohichni nauky, 67, 153-156. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/znppn_2015_67_29. [in Ukrainian].

10. Abdel-Maksoud, N.F. (2018). When virtual becomes better than real: Investigating the impact of a networking simulation on learning and motivation. International Journal of Education and Practice, 6(4), 253-270. Retrieved from https://doi.org/10.18488/journal.61.2018.64.253.270

11. Kartimi, K., Yunita, Y., Addiin, I., & Shidiq, A. S. (2022). A Bibliometric Analysis on Chemistry Virtual Laboratory. Education Quimica, 33(2), 194. Retrieved from http://dx.doi.org/10.22201/fq.18708404e.2022.2.80579.

12. Chan P., Van Gerven T., Dubois J.L., Bernaerts K. (2021). Virtual chemical laboratories: A systematic literature review of research, technologies and instructional design Computers & Education Open. Retrieved from https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2666557321 000240.

13. Tatli Z. & Ayas A. (2010). Virtual laborat. educat. in chemistry educat. Procedia Social and Behavioral Sciences. Vol. 9. 938-942. Retr. from file:///C:/ Users/ Free% 20Bird/Downloads/Virtual_ laboratory_ applications_ in_chemistry _educa.pdf.

14. Go-Lab Portal. Retrieved from https://www.golabz.eu/lab/osmosis (date of access: 04.08.2023).

15. Olabs Portal. Retrieved from: http://surl.li/jverc (date of access: 04.08.2023).

Размещено на Allbest.ru