Перетворення помилок на можливості: формування нової культури реагування на помилки в новій українській школі

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Кафедра німецької філології

Перетворення помилок на можливості: формування нової культури реагування на помилки в новій українській школі

Близнюк Л.М., к. філол. н., доцент

Гесть А.А., студентка

Анотація

У статті розглянуто особливості ставлення до помилок в Новій українській школі. Запропоновані варіанти можливого реагування та корегування помилок не лише допомагають уникнути стресових ситуацій на уроках, але й сприяють активному навчанню та створенню сприятливого середовища під час навчального процесу. Зокрема, обговорено значення позитивного ставлення до помилок у формуванні нової культури реагування на помилки учнів. Наукове дослідження також звертає увагу на підходи до виправлення помилок, запропоновані НУШ.

Стаття висвітлює важливість навчання учнів ефективним стратегіям самоконтролю, саморегуляції та самокорекції, що сприяють свідомому сприйняттю помилок, аналізу їх причин та пошуку шляхів поліпшення. Акцентується на необхідності розвитку критичного мислення, самостійності та вміння аналізувати й оцінювати результати своєї роботи.

Крім того, стаття звертає увагу на значення позашкільних активностей у формуванні нової культури реагування на помилки. Вказується, що позашкільні заходи, такі як гуртки, клуби, конкурси, можуть стати можливістю для вчителів і учнів для використання помилок як можливостей для розвитку та вдосконалення. В цьому контексті згадуються приклад відомих та успішних людей, які досягли великих результатів завдяки своїм помилкам.

Також стаття звертає увагу на важливість позитивного ставлення до помилок у формуванні нової культури реагування на помилки. Позитивне ставлення спонукає учнів дивитися на помилки як на можливості для розвитку, навчає бути гнучкими в мисленні та шукати альтернативні рішення, а також сприяє розвитку творчого мислення та саморефлексії.

У статті також зазначається, що вирішення помилок і підходи до їх виправлення відповідають принципам Нової української школи, що забезпечує їх впровадження в навчальний процес та сприяє активному навчанню.

Загалом, стаття підкреслює, що формування нової культури реагування на помилки в Новій українській школі є важливим кроком у створенні сприятливого навчального середовища та підготовці учнів до майбутнього, де вміння вчитися на помилках, розвиток творчого та критичного мислення стануть необхідними навичками для досягнення успіху.

Ключові слова: помилки, виправлення, учень, НУШ, оцінювання.

Annotation

Transforming mistakes into opportunities: formation of a new culture of response to errors in the new ukrainian school

Blyznyuk L.M., Ph.D in Philology, Associate Professor of the Department of German Philology, Lesya Ukrainka Volyn National University

Hest A.A., a 4th-year student of the first (Bachelor's) degree program in higher education majoring in "Secondary Education. German Language", Lesya Ukrainka Volyn National University

The article discusses the peculiarities of attitude towards mistakes in the New Ukrainian School. The proposed approaches to reacting and correcting mistakes not only help avoid stressful situations in classrooms but also contribute to active learning and the creation of a supportive environment during the educational process. The importance of a positive attitude towards mistakes in shaping a new culture of response to students' mistakes is specifically addressed. The scientific research also draws attention to the approaches to error correction proposed by the New Ukrainian School.

The article highlights the significance of teaching students effective strategies of self-control, self-regulation, and self-correction, which promote conscious perception of mistakes, analysis of their causes, and the search for ways of improvement. It emphasizes the necessity of developing critical thinking, independence, and the ability to analyze and evaluate the results of one's work.

Furthermore, the article emphasizes the value of extracurricular activities in shaping a new culture of response to mistakes. It suggests that extracurricular events such as clubs, societies, and competitions can provide opportunities for teachers and students to utilize mistakes as opportunities for growth and improvement. In this context, examples of famous and successful individuals who achieved great results through their mistakes are mentioned.

The article also highlights the importance of a positive attitude towards mistakes in shaping a new culture of response to errors. A positive attitude encourages students to view mistakes as opportunities for growth, teaches them to be flexible in their thinking and seek alternative solutions, and contributes to the development of creative thinking and self-reflection.

Additionally, the article mentions that the resolution of mistakes and the approaches to their correction align with the principles of the New Ukrainian School, ensuring their integration into the educational process and promoting active learning.

Overall, the article underscores that the formation of a new culture of response to mistakes in the New Ukrainian School is a crucial step in creating a supportive learning environment and preparing students for a future where the ability to learn from mistakes and develop creative and critical thinking skills will be essential for achieving success.

Keywords: mistakes, correction, student, NUSh (New Ukrainian School), assessment.

Постановка проблеми

Питання помилок та їх виправлення є дуже важливим у контексті "Нової української школи". У процесі освітніх реформ важливо розуміти вплив помилок на процес навчання та формувати нову культуру реагування на помилки. Дане дослідження має на меті вивчити конкретні питання, пов'язані з помилками, та дослідити ефективні стратегії їх виправлення в умовах Нової української школи.

Важливість цього дослідження полягає в його потенціалі змінити освітній ландшафт і сприяти позитивному ставленню до помилок. Розуміючи роль помилок у навчальному процесі та впроваджуючи ефективні стратегії для їх виправлення, ми можемо допомогти учням стати стійкими, рефлексивними та впевненими в собі під час здобуття середньої освіти. Це дослідження має потенціал для вдосконалення практики викладання, покращення результатів учнів та сприяння загальному розвитку Нової української школи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про широкий спектр наукових робіт та досліджень, присвячених ставленню до помилок та їх виправленню в освітній сфері. Дослідники визначили різні аспекти цього питання, включаючи психологічний вплив помилок на учнів, ефективні методи виправлення помилок та впровадження нових підходів до роботи з помилками в навчальному процесі.

Окремі дослідження зосереджені на ролі помилок як засобу поглиблення навчання та розвитку критичного мислення. Вони підкреслюють, що похибки під нас навчання слід розглядати не як недолік, а як можливість для самовдосконалення і збагачення знань. Інші дослідження вивчають різні методи виправлення помилок, такі як узагальнюючий зворотний зв'язок, підтримуюче спілкування та формуюче оцінювання.

Деякі дослідження також зосереджуються на ролі Нової української школи (НУШ) у формуванні нової культури реагування на помилки; НУШ прагне створити сприятливе навчальне середовище, де помилки визнаються частиною навчального процесу, а не втраченою можливістю. Впровадження інтерактивних методів навчання, робота в команді та безперервний особистий розвиток учнів є важливими аспектами, які сприяють позитивному ставленню до помилок.

Зокрема тему помилок та ставлення до них досліджували деякі з відомих українських дослідників та науковців, які працюють у цій галузі, зокрема: Олександр Авраменко, Наталія Кобзаренко, Олена Савченко, Ірина Гнатюк та інші.

Мета нашої статті полягає у визначенні особливостей ставлення до помилок, зокрема їх виправлення, а також їх значення та вплив на навчальний процес у цілому.

Актуальність роботи зумовлена змінами НУШ, що зобов'язує удосконалювати усі аспекти навчального процесу, у тому числі підходи до реагування на помилки. Коректне реагування на помилки є важливим елементом освітнього процесу, який в свою чергу має істотний вплив на розвиток критичного мислення учнів та їх самооцінки.

Виклад основного матеріалу

Створення Нової української школи є частиною процесу реформування освітньої системи в Україні. Не маловажливою складовою якої є розвиток нової культури реагування на помилки [2]. Адже це дасть змогу учням ефективніше навчатися, досягати своїх цілей та всебічно розвиватися. Окрім того, це мінімалізує стрес-фактори, пов'язані з оцінюванням дітей на уроках.

Аби осягнути глибинну сутність реагування на помилки українського менталітету, варто розглянути історичний контекст розвитку української освіти у різні часові проміжки [5]. Це важливо розуміти щоб осягнути вплив минулого на сучасну систему освіти.

- Київська Русь: У період Київської Русі (IX-XIII ст.) освіта була пов'язана з церковними школами, де підходи до помилок були визначені релігійними цінностями та філософією християнства. Зокрема помилки розглядалися як можливість для покаяння, самовдосконалення та духовного зростання. У християнській традиції Київської Русі, покаяння перед Богом та сповідь помилок вважалися важливими елементами духовного розвитку. Учні отримували освіту та духовне виховання від наставників (священнослужителів). Ці наставники не тільки викладали матеріал, але й надавали підтримку та поради у випадку помилок, щоб допомогти учням рости і вдосконалюватися.

У культурі Київської Русі велику роль відігравала ідея постійного вдосконалення та самовдосконалення. Помилки сприймалися як шлях до зростання, як можливість навчитися і покращитися.

- Польсько-литовський період: У XV-XVIII ст. польсько-литовське панування в Україні сприяло поширенню гуманістичної освіти, зокрема в гімназіях та академіях. Підхід до помилок піддався впливу завдяки гуманістичним цінностям, де помилки також сприймалися як шлях до самовдосконалення. Польсько-литовський період був характеризований впровадженням гуманістичних принципів у освітній процес. Помилки розглядалися як невід'ємна частина навчання та розвитку особистості, оскільки вони надавали можливість учням вчитися на власних недоліках і вдосконалюватися.

Українські школи, які функціонували під польським пануванням, надавали значний акцент на розвиток творчих здібностей та самовираження учнів. Це створювало атмосферу, де помилки були розглянуті як частина процесу експериментації та самовираження. Українські школи в цей період сприяли розвитку особистості та підготовці до активної громадської участі. Помилки розглядалися як можливість для самооцінки, самокритики та самовдосконалення, що сприяло формуванню сильних та самостійних особистостей. Важливою складовою польсько-литовської освітньої системи була підтримка самоорганізації та самостійності учнів. Це сприяло виробленню навичок самооцінки, вміння вчиться на помилках та вдосконалюватися самостійно.

- Російська імперія: У XIX ст. під впливом Російської імперії була запроваджена централізована система освіти. В цей період акцент був зроблений на безпомилковості та слухняності учнів, помилки розглядалися як недоліки, що потребують виправлення. В освітній системі Російської імперії значна увага приділялася дисципліні та слухняності учнів. Помилки сприймалися негативно і часто супроводжувалися строгими покараннями.

Основний акцент робився на безпомилковості та виконанні вимог вищих посадових осіб. Освіта в цей період нерідко зводилася до механічного запам'ятовування та відтворення знань без критичного мислення. Помилки сприймалися як недоліки в засвоєнні матеріалу, а не як можливість для вдосконалення та розвитку. Російська імперія активно контролювала освіту з метою пропаганди власної ідеології. Помилки, які суперечили встановленому політичному курсу, часто розглядалися як відхилення та піддавалися політичному репресивному впливу.

Викладання побудоване на мінімізації помилок та відсутності недоліків у процесі навчання. Навчальний процес у цей період спирався на запам'ятовування фактів та відтворення знань, а не на розвиток критичного мислення та творчості. Помилки були сприймані як ознака недостатньої запам'ятовування та нездатності повторити матеріал точно.

- Радянський період: Під час радянського періоду (1917-1991) була запроваджена ідеологічна система освіти. Підходи до помилок були залежні від вимог системи та політичних пріоритетів, де недосконалість і помилки часто не були толеровані. В радянській освіті велика увага приділялася пропаганді комуністичної ідеології. Помилки, які суперечили офіційній лінії партії, розглядалися як відхилення та піддавалися тотальному виправленню. У радянській освітній системі значна увага приділялася досягненню безпомилковості в знаннях та навичках. Викладання побудоване на мінімізації помилок та відсутності недоліків у процесі навчання.

Освіта в радянській системі була спрямована на масову стандартизацію та репродукцію знань. Учні повинні були відтворювати встановлену партійну лінію без помилок та критичного мислення.

В радянській системі освіти було мало місця для толерантності до помилок. Помилки розглядалися як недоліки та відступи від ідеалів комунізму, що можуть мати негативні наслідки як для учнів, так і їх сім'ї. Учительський контроль та контроль «зверху» були поширеними практиками в радянській освіті. Це призводило до страху перед помилками та викликав бажання уникати їх, щоб уникнути негативних наслідків.

- Незалежна Україна: Після отримання незалежності в 1991 році українська освіта пройшла процес трансформації та реформ. У період ранньої Незалежності України (початок 1990-х років) ставлення до помилок української освіти відрізнялося від радянського періоду і було зумовлене політичними та соціальними змінами. За останні десятиліття спостерігається збільшення уваги до розвитку творчого мислення, самостійності та впровадження інноваційних підходів. З'явилася тенденція до сприяння самостійності та критичного мислення в українській освіті. Помилки розглядалися як можливість для самовдосконалення та розвитку критичного мислення. Помилки розглядалися як частина творчого процесу та можливість для розвитку нових ідей.

У цей період з'явилася підтримка самоорганізації та самодіяльності в українській освіті. Учні були стимульовані до самостійного навчання, висловлення власних думок та ініціативи. Помилки сприймалися як невід'ємна частина процесу самоорганізації та самовдосконалення. Освіта набула практичного спрямування, з акцентом на практичному застосуванні знань. Система освіти почала вимальовувати собі шлях до європейської освіти. культура корегування помилка навчальний новий школа

Та попри позитивні моменти залишки тривалої радянської системи дуже гальмували розвиток формування нової культури реагування на помилки. Тому ще навіть наші батьки могли відчути на собі всі «переваги» радянського заохочення до навчання: удари лінійкою по руках за неохайний почерк, стояння у кутку за погану поведінку тощо.

У сучасному навчальному середовищі, що розвивається згідно з концепцією Нової української школи (НУШ), стає все більш очевидним, що сприйняття помилок як негативних явищ потребує переосмислення. Замість того, щоб бачити помилки як недоліки, ми можемо підходити до них як до можливостей для особистого та навчального росту. Це відкриває шлях до формування нової культури реагування на помилки в Новій українській школі.

Помилки під час вивчення іноземних мов є так само невід'ємною частиною навчального процесу, як і опанування будь-якого іншого освітнього компоненту.

««Fehler beim Sprachenlernen zu machen wird schon lange nicht mehr als mangelnde Sprachkompetenz verstanden. Im Gegenteil sind Fehler ein ganz naturlicher Prozess beim Spracherwerb. Sie zeigen den aktuellen Stand und offenbaren, wo eventuell Wiederholung und Festigung notwendig ist. Fehlerkorrektur sollte also grundsatzlich nicht als Angstthema verstanden werden, sondern als Chance fur die Lernenden. / Помилки при вивченні мови давно перестали сприйматися як незнання мови. Навпаки, помилки є природньою частиною засвоєння мови. Вони показують поточний стан та вказують, де може знадобитися повторення та закріплення матеріалу. Тому виправлення помилок слід розуміти не як предмет страху, а навпаки як можливість для учня» [7].

Окрім усвідомлення помилок важливими є й подальші дії та реакції учнів та вчителів, тобто позитивне сприйняття похибок.

В жодному разі не можна карати чи висміювати помилки під час навчання, адже це негативно впливає на самооцінку учня та його подальше навчання в цілому. «Навіть якщо зростає ризик невдачі, учні, що пізнали смак успіху, все одно продовжують свої спроби. І навпаки, чим частіше вони терпіли невдачі у минулому, тим менше у них бажання знову ризикувати, оскільки прогноз невтішний - «у мене знову не вийде»» [1].

Втім залишати помилки без уваги - не найкращий варіант для забезпечення якісної освіти. Не рекомендується ігнорувати помилки, адже у майбутньому це може призвести до неправильного розвитку та некомпетентності учнів. Наприклад, якщо учитель не реагує на помилки, учень і надалі буде вживати їх під час мовлення та письма, що в свою чергу матиме негативний результат на загальний рівень його знань. Окрім того це може призвести до втрати інтересу до навчання. Як наслідок, може погіршитися якість засвоєння нового матеріалу та загальна успішність.

Згідно з принципами НУШ виділяють такі підходи до виправлення помилок [3]:

- конструктивний (учитель має не лише виправляти помилки, але й допомогти зрозуміти їх причини, підказати як уникнути їх у майбутньому);

- індивідуальний (необхідно враховувати особливості та здібності кожного учня);

- позитивне підсилення (не зациклюватися лише на помилках, але й підкреслювати досягнення та успіхи учнів);

- використання різних методів (комбінація форм взаємодії на уроках, наприклад, робота в парах, групах, взаємоперевірка тощо, позитивно впливають на усвідомлення та виправлення помилок).

Якщо під час уроку іноземної мови учень допустився фонетичної, лексичної чи граматичної помилки, учителю не обов'язково на весь клас казати про те, що він припустився помилки. Часто достатньо з питальною інтонацією повторити відповідь учня у правильному варіанті. Опісля він відтворить за вчителем уже без помилок. «... виправлення помилок має позитивний вплив на розвиток мовленнєвої компетенції учнів, збагачуючи їх словниковий запас, вдосконалюючи граматичні навички, розвиваючи навички написання різних видів текстів тощо» [6].

Страх помилок може обмежувати творчий потенціал учнів, зменшувати їхню мотивацію до виконання завдань та стримувати їхню самовпевненість. За словами німецького теолога Дітріха Бонхеффера «Den grofiten Fehler, den man im Leben machen kann, ist, immer Angst zu haben, einen Fehler zu machen. / Найбільша помилка, яку ви можете зробити в житті, це постійний страх зробити помилку.». Педагоги мають активно працювати над створенням навчального середовища, у якому учні будуть почуватися впевнено і вільно, не боячись зробити помилки. Коли учні бачать, що їхні помилки не впливають на їх цінність, а є нормальною частиною процесу навчання, вони стають впевненішими в собі. Вони готові приймати ризики, виходити зі своєї зони комфорту та вчитися з помилок, що сприяє їхньому особистісному розвитку та досягненню успіху.

Позитивне ставлення до помилок спонукає учнів дивитися на них як на можливості для розвитку та вдосконалення. Вони навчаються бути гнучкими в своєму мисленні, шукати альтернативні рішення і підходи, а не застрягати в одному правильному варіанті. Це сприяє розвитку творчого мислення та саморефлексії. На помилках учні вчаться переборювати перешкоди, знаходити екстраординарні шляхи досягнення цілей та вірити у свої можливості, незалежно від обставин.

Часто ефективно працює підкріплення теорії розповідями про видатних людей та їх власними прикладами невдач та успіхів. Один з найяскравіших прикладів відомих та успішних особистостей, які досягли великих результатів завдяки своїм помилкам, є історія винахідника Томаса Едісона. Перед тим, як він винайшов ту саму звичну нам лампочку, Едісон створив сотні прототипів, кожен з яких мав свої недоліки. Він ставився до кожної невдачі як до можливості для вдосконалення. Ця історія ілюструє, що помилки є не просто перешкодою, але й необхідною складовою шляху до успіху. Такі приклади допомагають учням на практиці зрозуміти як за допомогою наполегливості можна досягти успіху попри невдачі.

Існує безліч інших різноманітних методів реагування на помилки. Це можуть бути індивідуальні консультації, колективні дискусії, групова робота або використання інтерактивних технологій.

Одним із важливих аспектів створення нової культури реагування на помилки є заохочення до активного навчання. Учнів слід заохочувати до виявлення та виправлення власних помилок, розвитку критичного мислення та аналітичних навичок.

Батьки відіграють важливу роль у формуванні позитивного ставлення дітей до помилок. Вони повинні підтримувати та стимулювати до самовдосконалення та аналізу власних результатів, сприяти активному включенню учнів у процес виправлення похибок та створювати безпечну атмосферу, де помилки розглядаються як можливості для росту. Важливо проводити батьківські збори аби інформувати батьків про успішність учнів, цінність помилок у процесі навчання та їх вплив на розвиток дитини. У жодному разі не можна карати та обмежувати дітей за неправильні відповіді чи погано написані роботи. Також часто використовується методика грошового заохочення за хороші оцінки. Однак, цей підхід є недієвим і навіть шкідливим для навчального процесу та розвитку учнів.

По-перше, покарання дітей за помилки не сприяє їхньому навчанню та розвитку. Навпаки, це може змусити їх боятися помилок і обмежити їхнє творче мислення. Важливо звільнити учнів від страху робити помилки, адже в процесі їх виправлення вони здобувають нові знання та навички.

По-друге, методи, які пропонують грошову винагороду за хорошу успішність, також неефективні при створенні мотивації та прагнення до навчання. Якщо зробити грошову чи матеріальну винагороду головним стимулом, це може призвести до поверхневого навчання та зосередження на отриманні високих оцінок, а не на навчанні та вдосконаленні навичок.

Розвиток нової культури реагування на помилки відіграє суттєву роль у покращенні розвитку учнів та ефективності навчання. Цей процес передбачає використання ефективних стратегій самоконтролю, саморегуляції та самокорекції, які допомагають учням усвідомити свої помилки і використовувати їх як можливості для особистісного зростання. Нижче наведено декілька аргументів на користь важливості такого підходу:

- Розвиток самосвідомості: усвідомлення учнями своїх помилок призводить до розуміння своїх сильних і слабких сторін. Це сприяє підвищенню самооцінки учня та його почуття компетентності. Учні знають, що помилки є нормальною частиною навчального процесу, і можуть використовувати їх для особистого розвитку.

- Розвиток аналітичних навичок: аналіз помилок допомагає учням зрозуміти причини і наслідки своїх дій. Вони зможуть розпізнати закономірності та тенденції, які призводять до помилок, і змінити свій підхід для досягнення кращих результатів. Це допомагає їм розвивати навички аналітичного та критичного мислення.

- Впровадження стратегій самокорекції: учні вчаться знаходити коригувальні заходи та впроваджувати стратегії самокорекції для подолання помилок. Вони відкривають для себе нові підходи та дізнаються, як покращити свої навички та підвищити ефективність навчання. Це сприяє розвитку самоорганізації та самостійності.

- Підвищення мотивації до навчання: учні розглядають помилки як можливості для вдосконалення, що підтримує їхню мотивацію та зацікавленість у навчанні. Розуміння того, що невдача є частиною процесу досягнення успіху, підвищує готовність ризикувати і пробувати нові підходи.

- Розвиток творчого мислення: сприйняття невдачі як можливості допомагає учням розвивати своє творче мислення. Вони заохочуються мислити нестандартно, шукати інноваційні рішення та випробовувати нові ідеї. Це сприяє особистісному розвитку учнів та їхній готовності вирішувати складні проблеми.

Всесвітньовідомий педагог та філософ Конфуцій казав: «Єдина справжня помилка - не виправляти своїх минулих помилок». Цей вислів не втрачає своєї актуальності крізь тисячоліття. У контексті Нової української школи, де акцент робиться на розвитку критичного мислення, самостійності та вмінні аналізувати й оцінювати результати своєї роботи, ця цитата стає своєрідним девізом для педагогів. Учні повинні навчитися бути свідомими щодо своїх помилок, приймати їх як можливості для зростання і розвитку, а не як невдачі. В той час як бездіяльність стане не призведе до змін і в результаті, успіху.

Обговорюючи помилки та їх виправлення варто також звернути увагу, на використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті. Сучасні технології можуть стати потужним інструментом для покращення процесу виправлення помилок та залучення учнів до активного навчання.

Наприклад, спеціальне програмне забезпечення та онлайн-ресурси можуть надати учням можливість самостійно перевіряти свої роботи, виявляти помилки та отримувати негайний зворотній зв'язок. Це дозволяє учням стати більш самостійними і брати на себе відповідальність за власне навчання.

Крім того, використання мультимедійних матеріалів, відеоуроків та інтерактивних завдань може сприяти більш ефективному навчанню та заохочувати учнів до участі в навчальному процесі. Учні можуть переглядати власні відео, аналізувати свої помилки та шукати шляхи їх виправлення.

«Цифровий контент передбачає створення, розсипку та отримання навчального матеріалу в цифровому вигляді, включаючи онлайн-курси, відеоматеріали, цифрові бібліотеки та тексти, ігри та програми. В галузі освіти такий контент виводиться зі сфери статичного відтворення підручників і навчальних посібників та переноситься в область програмного забезпечення для інтерактивного навчання та створення продуктів онлайн- навчання» [4]

Крім того, інтеграція цифрових інструментів у процес оцінювання також може бути ефективною. Електронні інструменти оцінювання дозволяють не лише збирати більш об'єктивну інформацію про результати навчання студентів, але й надавати більш детальний зворотній зв'язок, включаючи пропозиції щодо виправлення помилок.

Враховуючи широкий спектр можливостей, які надають сучасні технології, їх ефективне використання може сприяти формуванню нової культури реагування на помилки в новій українській школі та сприяти активному навчанню і розвитку учнів.

Позакласні заходи, такі як гуртки та конкурси, можуть стати новим способом виховання нової культури роботи над помилками. Учні можуть брати участь у творчих проектах, де важливо не лише зробити все правильно, але й вчитися на своїх помилках, експериментувати та вдосконалювати свої навички.

Участь у позакласних заходах надає учням широкі можливості для навчання та розвитку. Вони дозволяють учням проявляти свою творчість, індивідуальність і самовираження, не будучи обмеженими формальними шкільними вимогами і стандартами.

Гуртки дають учням можливість спробувати щось нове та виконати завдання, які можуть бути складнішими, ніж під час звичайних уроків. Саме тут важливий не лише успіх, але й здатність робити помилки, з розумінням того, що це є невід'ємною частиною процесу навчання та особистісного розвитку. Учні повинні навчитися бути відкритими до експериментів, робити помилки і активно вчитися на них.

Висновки

Таким чином ми можемо дійти висновку, що завдання вчителя - не лише навчити своєму фаху, але й приділяти достатньо уваги виправленню помилок. Історичний контекст мав значний вплив на систему освіти в Україні та культуру реагування на помилки. Правильне виправлення помилок позитивно впливає на розвиток учнів та заохочує їх до подальших успіхів. Як і багато інших аспектів НУШ ця сфера потребує ретельнішого вивчення, адже вона має значний вплив на навчальний процес, здатність до критичного мислення та самооцінку учнів. Розробка нових стратегій та інструментів для формування нової культури реагування на помилки може підвищити якість навчання та сприяти саморозвитку учнів у Новій українській школі. Важливо враховувати технічний розвиток та інновації та поступово запроваджувати елементи цифрового навчання задля підвищення ефективності навчання та автоматизації окремих навчальних процесів.

Література

1. Близнюк Л.М. Мотивація школярів початкової школи до вивчення іноземних мов в умовах НУШ. Applied Linguistics-3D: Language, IT, ELT, 41. 2022. С. 41-43.

2. Гесть А.А. Помилки і їх виправлення. Формування нової культури реагування на помилки в Новій українській школі. Сучасні тенденції розвитку лінгвістики та лінгводидактики. 2023. С. 284-286

3. Кононенко О.В. Формування культури реагування на помилки учнів на уроках англійської мови в Новій українській школі // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. - 2019. - Т. 172, вип. 1. С. 60-65.

4. Кухаренко В.М. Тьютор дистанційного та змішаного навчання: навч. посіб. Харків: Міленіум, 2019. 307 с.

5. Левківський М.В. Історія педагогіки // навч.-метод. посіб. Вид. 4. Центр учбової літератури, 2011. 190 с.

6. Мазуренко І.О. Виправлення помилок як засіб розвитку писемного мовлення учнів початкових класів // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 9: Сучасні тенденції розвитку мов та літератури. - 2019. - Вип. 37. - С. 23-27.

7. Goethe Institut. Neues Medium, neue Chancen - Fehlerkorrektur im virtuellen Unterricht.

References

1. Blyzniuk L.M. (2022) Motyvatsiia shkoliariv pochatkovoi shkoly do vyvchennia inozemnykh mov v umovakh NUSh [Motivation of primary school students to study foreign languages in the conditions of the NUSh]. Lutsk: Applied Linguistics-3D: Language, IT, ELT, 41, 41-43 [in Ukrainian].

2. Hest A.A. (2023) Pomylky i yikh vypravlennia. Formuvannia novoi kultury reahuvannia na pomylky v Novii ukrainskii shkoli. [Mistakes and their correction. Formation of a new culture of response to errors in the New Ukrainian School]. Rivne: Suchasni tendentsii rozvytku linhvistyky ta linhvodydaktyky - Modern trends in the development of linguistics and language didactics, 284-286

3. Kononenko O.V. (2019) Formuvannia kultury reahuvannia na pomylky uchniv na urokakh anhliiskoi movy v Novii ukrainskii shkoli [Formation of a culture of response to students' mistakes in English lessons at the New Ukrainian School] Naukovi zapysky - Science notes., 1, 60-65 [in Ukrainian].

4. Kukharenko V.M. (2019) Tiutor dystantsiinoho ta zmishanoho navchannia [Tutor of distance and mixed learning]. Kharkiv: Milenium [in Ukrainian].

5. Levkivskyi M.V. (2011) Istoriia pedahohiky [History of pedagogic], 4, Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury [in Ukrainian].

6. Mazurenko I.O. (2019) Vypravlennia pomylok yak zasib rozvytku pysemnoho movlennia uchniv pochatkovykh klasiv [Correction of mistakes as a means of developing the written speech of primary school students] Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova. Suchasni tendentsii rozvytku mov ta literatury - Scientific Journal of the National Pedagogical University named after M.P. Drahomanova. Modern trends in the development of languages and literature, 37, 23-27.

7. Goethe Institut. Neues Medium, neue Chancen - Fehlerkorrektur im virtuellen Unterricht [Goethe Institute. New medium, new opportunities - error correction in virtual lessons].

Размещено на Allbest.Ru