Побудова моделі цифрової культури педагогів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЗВО «Університет менеджменту освіти НАПН України»

ПОБУДОВА МОДЕЛІ ЦИФРОВОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГІВ

ГЕРМАНСОН ГАЛИНА,

аспірантка кафедри менеджменту

освіти та права Центрального

інституту післядипломної освіти

м. Київ

Анотація

цифровий культура педагог компетентність

У статті здійснено аналіз таких понять як цифрова педагогіка та цифрова культура, досліджено основні елементи цифрової культури, на основі яких побудовано власну модель цифрової культури педагога.

Мета статті полягає в досліджені моделей цифрової культури педагогів та побудові власної моделі цифрової культури, у розумінні, оцінці та покращенні рівня цифрової компетентності педагогів щодо використання сучасних цифрових технологій у навчальному процесі

На основі методологічного аналізу світових та українських наукових джерел, визначено, що цифрова культура педагога - це набір знань, навичок і умінь, необхідних педагогу для успішного використання цифрових технологій в освітньому процесі. Цифрова культура педагога включає в себе розуміння основних понять та принципів цифрової сфери; уміння користуватися цифровими пристроями та програмним забезпеченням; ефективне знаходження, оцінка та використання цифрових ресурсів; етичні аспекти використання технологій. Аналізуючи поняття цифрової педагогіки визначено, що під цифровою педагогікою розуміють галузь освіти, яка використовує цифрові технології для покращення процесу навчання і набуття знань. Цифрова педагогіка включає в себе використання різних електронних пристроїв, комп'ютерних програм, онлайн-ресурсів та інших інструментів з метою покращення якості освіти.

Результативність роботи підтверджується створенням власної модель цифрової культури педагога. Дана модель охоплює інформаційну компетентність; технологічну компетентність; комунікативну грамотність; креативність та інноваційність; критичне мислення та етичні аспекти.

Стаття має наукову новизну, що полягає в узагальненні теоретичних підходів до класифікації і узагальненні цифрових компетентностей педагога, порівнянні різних моделей цифрових культур та створенні власної моделі.

Практична значущість наукової роботи підтверджується запропонованою моделлю цифрової культури педагога, яка допоможе розробити стратегії та програми для підвищення цифрової компетентності педагогів: навчання в межах професійного розвитку, впровадження менторської підтримки, створення спільнот для обміну досвідом та розробку ресурсів для самостійного навчання.

Ключові слова: цифровізація; цифрова культура педагога; цифрова педагогіка, критичне мислення, цифрові педагогічні інструменти, модель цифрової культури педагога.

Annotation

Hermanson Halyna, graduate student of the Department of Education Management and

Law of the Central Institute of Postgraduate Education State institution of higher education «University of Management of Education of National Academy of Sciences of Ukraine» Kyiv, Ukraine

BUILDING A MODEL OF THE DIGITAL CULTURE OF TEACHERS

The article analyzes such concepts as digital pedagogy and digital culture, explores the main elements of digital culture, based on which the author's own model of digital culture of teachers is built.

The purpose of the article is to study the models of digital culture of teachers and to build their own model of digital culture, to understand, evaluate and improve the level of digital competence of teachers in the use of modern digital technologies in the educational process.

Based on a methodological analysis of world and Ukrainian scientific sources, it is determined that the digital culture of a teacher is a set of knowledge, skills, and abilities necessary for a teacher to successfully use digital technologies in the educational process. The digital culture of the teacher includes an understanding of the basic concepts and principles of the digital sphere; the ability to use digital devices and software; effective search, evaluation, and use of digital resources; ethical aspects of technology use. Analyzing the concept of digital pedagogy, it is determined that digital pedagogy is understood as a branch of education that uses digital technologies to improve the learning process and knowledge acquisition. Digital pedagogy includes the use of various electronic devices, computer programs, online resources, and other tools to improve the quality of education.

The effectiveness of the work is confirmed by the creation of our own model of digital culture of the teacher. This model covers information competence; technological competence; communicative literacy; creativity and innovation; critical thinking and ethical aspects.

The article has a scientific novelty, which consists in summarizing theoretical approaches to the classification and generalization of digital competencies of the teacher, comparing different models of digital cultures and creating their own model.

The practical significance of the research is confirmed by the proposed model of the digital culture of the teacher, which will help to develop strategies and programs to improve the digital competence of teachers: training in professional development, introduction of mentoring support, creation of communities for the exchange of experience and development of resources for self-study.

Keywords: digitalization; digital culture of the teacher; digital pedagogy, critical thinking, digital pedagogical tools, a model of a teacher's digital culture.

Вступ

Проблема дослідження цифрової культури педагогів є актуальною в сучасному освітньому середовищі. Цифрова культура - це сукупність знань, навичок і умінь, необхідних для ефективного використання сучасних технологій у навчальному процесі. Оскільки сучасні технології швидко розвиваються, педагоги повинні бути готовими до використання цифрових інструментів і ресурсів для покращення якості навчання та навчального процесу загалом.

Одна з основних проблем дослідження цифрової культури педагогів полягає у визначенні рівня цифрової компетентності вчителів та визначенні факторів, що впливають на їхню готовність до використання цифрових технологій у навчальному процесі.

Деякі педагоги можуть мати обмежені навички та знання щодо використання цифрових інструментів, що може утруднити їхню роботу і навчання учнів. Іншою проблемою є неповний доступ до достатньої кількості технічних засобів, необхідних для успішного впровадження цифрових технологій у навчальний процес. Не всі навчальні заклади мають достатній рівень технічної оснащеності, а це може стати перешкодою для впровадження цифрових інновацій.

Додатковою проблемою є недостатня підготовка педагогів щодо ефективного використання цифрових технологій у навчальному процесі. Багато педагогів можуть не мати необхідних знань та навичок для планування та проведення уроків, використовуючи цифрові ресурси та інструменти.

Тому важливо забезпечити належну підготовку та підтримку педагогів у цьому питанні. Також варто враховувати, що цифрова культура постійно змінюється, тому педагоги повинні бути готовими до постійної адаптації своїх знань та навичок. Необхідно постійно вдосконалювати програми підготовки педагогів та забезпечувати їм доступ до актуальної інформації та навчальних ресурсів, що стосуються цифрової культури.

Дослідження цифрової культури педагогів є важливим для розуміння потреб і викликів, з якими стикаються педагоги у сфері використання цифрових технологій у навчальному процесі. Результати таких досліджень можуть бути використані для покращення підготовки педагогів та підтримки впровадження цифрових інновацій у сфері освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналізуючи різноманітні закордонні та українські джерела нами було визначено, що моделі цифрової культури педагогів є концептуальними рамками, які описують ключові компетенції та складові, що визначають рівень цифрової компетентності педагогів. Ці моделі надають учасникам освітнього процесу (педагогам, учням, батькам) загальний орієнтир щодо розвитку цифрових навичок т а знань для ефективного використання цифрових технологій у навчальному процесі.

Найпоширенішою моделлю цифрової культури педагогів є модель «DigCompEdu» (Digital Competence Framework for Educators) [5]. Ця модель була розроблена Європейською комісією і визначає 21 компетенцію, якими педагоги повинні володіти для ефективного використання цифрових технологій. Дана модель включає такі аспекти, як інформаційна грамотність, комунікація та співпраця, створення цифрового змісту тощо.

Модель «SAMR» (Substitution, Augmentation, Modification, Redefinition) - це модель, яка розроблена Рубеном Пуентедором і допомагає педагогам оцінювати та розуміти, наскільки їхні педагогічні практики інтегрують цифрові технології [10]. Модель включає чотири рівні: заміщення, покращення, модифікація та переосмислення, які вказують на рівень впливу цифрових технологій на навчальний процес.

Модель «TPACK» (Technological Pedagogical Content Knowledge) розглядає взаємозв'язок трьох ключових компонентів - технологій, педагогіки та змісту [6]. Вона надає педагогам фреймворк для розуміння ефективної інтеграції цифрових технологій в конкретні навчальні ситуації, з урахуванням змісту навчання та педагогічних стратегій.

Модель «NETS» (National Educational Technology Standards) була розроблена Міжнародним товариством технологій в освіті (ISTE) і описує стандарти для цифрової компетентності вчителів. Вона включає т акі аспекти, як створення цифрових навчальних середовищ, цифрова грамотність, цифрова комунікація та співпраця.

Ці моделі допомагають педагогам визначити свої потреби та розвивати цифрові навички, необхідні для ефективного використання цифрових технологій у навчальному процесі. Вони слугують орієнтирами для професійного розвитку, планування уроків та оцінки цифрової компетентності педагогів. Крім того, вони допомагають оцінювати та підтримувати професійний розвиток педагогів у сфері цифрової педагогіки.

Загалом дослідження цифрової культури та цифрових компетентностей педагогів проводили багато українських вчених. Ось декілька прикладів українських вчених, які внесли вагомий внесок у цю галузь.

Карташова Л. А. досліджувала вплив цифрової культури на професійну діяльність педагогів та розробляла методичні рекомендації щодо розвитку цифрових компетентностей [4]. Коваленко В. В., Мар'єнко М. В., Сухіх А. С., проводили дослідження з цифрової компетентності педагогів та її впливу на навчання та освіту. Вони вивчали роль цифрових технологій у формуванні професійних навичок педагогів та розробляла рекомендації для їх підвищення у процесі змішаного навчання. [1]. Вакалюк Т. А. та Спірін. О. М. досліджували інформаційно-цифрові технології в освіті: їх сутність та поняття, цифрові компетентності педагогів у сучасному освітньому середовищі. Вони звертали увагу на важливість навчання вчителів цифровим навичкам та їхню готовність до використання цифрових технологій у навчальному процесі [3]. Рябова З. В., Єльникова Г.В. досліджували професійне зростання педагогів в умовах цифрової освіти. [2]

Це лише кілька прикладів українських вчених, які проводили дослідження з цифрової культури та цифрових компетентностей педагогів. Їхні дослідження сприяють покращенню розуміння цієї проблеми та розробці стратегій для підвищення цифрової компетентності педагогів в Україні.

Дослідження з цифрової культури педагогів були проведені не лише українськими вченими, а й дослідниками з різних країн світу. Ось кілька прикладів досліджень з цифрової культури педагогів, проведених закордонними вченими.

М. Олівер, К. Тріґвелл проводили дослідження цифрової культури педагогів та її впливу на змішане навчання та розвиток учнів. Вони розробляли моделі та стратегії розвитку цифрової культури та досліджував їхній вплив на педагогічну практику [9]. Дж. Бредбері дослідив три способи використання доповненої реальності в гібридному навчанні. Його дослідження орієнтувалися на розуміння важливості доповненої реальності та гібридного навчання для сучасного навчання та розвитку учнів [7]. Дж. Е. Прескотт, К. Бундшух, Е. Р Казакофф, П. Макарузо досліджували елементарне загальношкільне впровадження програми змішаного навчання [8].

Це лише кілька прикладів закордонних вчених, які проводили дослідження з цифрової культури педагогів. Їхні дослідження сприяють розумінню проблеми цифрової культури та розвитку стратегій для підвищення цифрової компетентності педагогів у всьому світі.

Формулювання цілей статті

Мета статті полягає в досліджені моделей цифрової культури педагогів та побудові власної моделі цифрової культури, у розумінні, оцінці та покращенні рівня цифрової компетентності педагогів щодо використання сучасних цифрових технологій у навчальному процесі. Дослідження моделей цифрової культури сприяють аналізу індивідуальних потреб педагогів у цифрових навичках, ідентифікації областей, в яких необхідна підтримка та підготовка, а також розробці стратегій для покращення цифрової компетентності педагогів.

Виклад основного матеріалу досліджень

Цифрова культура педагога - це набір знань, навичок і умінь, необхідних педагогу для успішного використання цифрових технологій в освітньому процесі.

Елементи цифрової культури педагога охоплюють різноманітні аспекти, які визначають рівень компетентності педагога щодо використання цифрових технологій у навчальному процесі. Основними елементами цифрової культури педагога є:

1. Цифрові навички. Цифрові навички включають у себе уміння використовувати різноманітні цифрові інструменти, програми та платформи для створення, редагування та спільної роботи з цифровими ресурсами. Це можуть бути навички роботи з текстовими редакторами, електронними таблицями, презентаціями, веб-ресурсами, мультимедійними засобами.

2. Інформаційна грамотність. Інформаційна грамотність - це уміння шукати, оцінювати, аналізувати та ефективно використовувати інформацію з різних джерел. Вона включає критичне мислення, оцінку достовірності та надійності джерел інформації, використання правильних пошукових стратегій та здатність адаптувати отриману інформацію до освітніх потреб.

3. Цифрова безпека. Цифрова безпека - це знання та навички, що стосуються захисту особистої інформації, усвідомлення загроз та ризиків в онлайн-середовищі та уміння застосовувати ефективні заходи безпеки при роботі з цифровими технологіями.

4. Цифрова грамотність у соціальних мережах. Цифрова грамотність у соціальних мережах - це розуміння основних принципів та норм взаємодії в соціальних мережах, вміння аналізувати та оцінювати вміст, викладений у соціальних мережах, а також знання етичних аспектів поведінки в цифровому середовищі.

5. Творчість та інноваційність. Цифрова культура педагога сприяє розвитку творчих підходів та інновацій у використанні цифрових технологій. Педагоги з розвинутою цифровою культурою мають здатність до експериментування, створення нових цифрових ресурсів, застосування новаторських методів навчання та використання технологій для стимулювання творчості учнів.

6. Взаємодія та комунікація. Цифрова культура педагога підтримує здатність до ефективної комунікації та співпраці з колегами, учнями та батьками за допомогою цифрових засобів. Вона включає навички використання електронної пошти, соціальних мереж, відеоконференцій та інших цифрових інструментів для спільної роботи та обміну ідеями.

Ці елементи цифрової культури допомагають педагогам ставати все більше компетентними при використанні цифрових технологій у навчанні та підвищити ефективність освітнього процесу в цифровій епосі.

Для розвитку цифрової культури педагога важливо навчатися і оновлювати свої знання та навички, брати участь у професійних курсах, семінарах та конференціях, а також активно експериментувати з використанням цифрових технологій у власній практиці.

Цифрова культура педагога включає в себе:

? розуміння основних понять та принципів цифрової сфери;

? уміння користуватися цифровими пристроями та програмним забезпеченням;

? ефективне знаходження, оцінка та використання цифрових ресурсів;

? етичні аспекти використання технологій.

Модель цифрової культура педагога охоплює:

? інформаційну компетентність - розуміння та уміння критично оцінювати, шукати, фільтрувати інформацію;

? технологічну компетентність - знання про основні цифрові пристрої, програми та сервіси, уміння користуватися ними;

? комунікативну грамотність - уміння ефективно спілкуватися та співпрацювати за допомогою цифрових засобів, включаючи електронну пошту, соціальні мережі, форуми, семінари;

? креативність та інноваційність - здатність до творчого використання цифрових інструментів для створення нових навчальних матеріалів;

? критичне мислення та етичні аспекти - уміння аналізувати та оцінювати вплив цифрових технологій на учнів, педагогів та суспільство загалом.

Модель цифрової культури надає цілісний підхід до розвитку та розуміння цифрової компетентності педагога, враховуючи різні аспекти його професійної діяльності та взаємодії з учнями в цифровому середовищі (рис.1).

Рис. 1 Модель цифрової культура педагога

Дана модель дозволяє оцінити рівень знань, навичок і умінь педагогів щодо використання цифрових технологій у навчальному процесі; виявити конкретні потреби та обмеження педагогів у використанні цифрових технологій (наприклад, недостатній доступ до технічних засобів, недостатню підготовку або відсутність часу для впровадження цифрових інструментів у навчальний процес).

Модель цифрової культури педагога є інструментом, який допомагає розуміти, як педагоги використовують цифрові технології у своїй роботі і як цифрові навички можна поліпшити, що сприятиме розвитку педагогічного процесу та підвищенню якості освіти, адаптованої до потреб сучасного цифрового світу.

Моделі цифрової культури педагогів:

? допомагають визначити ключові компоненти та складові, які визначають рівень цифрової компетентності педагогів;

? допомагають ідентифікувати етапи розвитку цифрової компетентності педагогів та визначати стратегії підтримки та підвищення рівня цифрової культури;

? допомагають виявити, які навички та знання необхідні для успішного використання цифрових технологій у навчанні;

? допомагають виявити слабкі місця та розробити індивідуальні плани професійного розвитку.;

? надають педагогам можливість впроваджувати нові методи та підходи до навчання, що базуються на цифрових технологіях ;

? допомагають визначити ключові компетенції, які повинні бути відображені в підготовці майбутніх педагогів.

Цифрова педагогіка та моделі цифрової культури сприяють покращенню навчання та підготовці педагогів до використання сучасних цифрових технологій. Вони спрямовані на забезпечення ефективного використання цифрових ресурсів та інструментів у навчанні, створення стимулюючого середовища для розвитку цифрової культури та підвищення якості освіти в епоху цифрових технологій.

Ці концепції допомагають педагогам бути готовими до сучасного цифрового середовища, розвивати свої навички та знання, та ефективно використовувати цифрові інструменти для покращення навчання та навчального процесу загалом.

Висновки

На основі аналізу моделей цифрової культури педагогів можна розробити індивідуальні навчальні плани, які враховують їхні потреби та цілі. Ці плани можуть включати навчання новим інструментам та ресурсам, підтримку колег або спеціалістів з цифрової педагогіки, а також надання можливостей для практичного застосування отриманих знань.

Дані моделі допомагають розробити стратегії та програми для підвищення цифрової компетентності педагогів. Ці стратегії можуть включати навчання в межах професійного розвитку, впровадження менторської підтримки, створення спільнот для обміну досвідом та розробку ресурсів для самостійного навчання.

Перспективи подальших досліджень. Перспективною подальших досліджень є детальне дослідження цифрової культури педагогів та розробка різних методик та інструментів для покращення рівня цифрової культури, оскільки отримані результати свідчать про різний рівень цифрової компетентності серед педагогів.

Дослідження показують, що серед педагогів існує значна різниця в рівні цифрової компетентності. Деякі педагоги мають високий рівень знань та навичок у використанні цифрових технологій, тоді як інші можуть виявляти недостатню підготовку та впевненість у цьому питанні. Також існують різні фактори, що впливають на розвиток цифрової культури педагогів. Наприклад, доступ до технологій та ресурсів, професійний розвиток, підтримка адміністрації закладу освіти та колег, а також особистий інтерес та мотивація вчителів.

Дослідження також виявили деякі загальні виклики та перешкоди, з якими зіштовхуються педагоги в процесі розвитку цифрової культури. Це можуть бути обмеження доступу до технологій, недостатні ресурси та підтримка, складність інтеграції технологій у навчальний процес, а також відсутність часу та навчально-методичної підтримки.

Педагоги, які мають високий рівень цифрової культури, зазвичай здатні забезпечити більш інтерактивне навчання для своїх учнів. Використання цифрових технологій може підвищити зацікавленість учнів, сприяти їхньому творчому розвитку та покращувати результати навчання. Існує велика потреба в навчанні та підтримці педагогів у розвитку цифрової культури. Педагоги виявляють інтерес до професійного розвитку в галузі цифрової педагогіки та бажання отримувати практичні знання, навички та ресурси, щоб ефективно використовувати цифрові технології у своїй роботі.

Враховуючи ці результати досліджень, важливо розробляти програми професійного розвитку, навчальні ресурси та стратегії підтримки, що відповідають потребам педагогів у розвитку цифрової культури. Такі ініціативи можуть сприяти покращенню навичок педагогів у використанні цифрових технологій та підвищенню якості навчання в цифровій епохі.

Список використаних джерел

1. Використання цифрових технологій у процесі змішаного навчання в закладах загальної середньої освіти: метод. рекоменд. / Коваленко В. В., Мар'єнко М. В., Сухіх А. С. / За ред. М. В. Мар'єнко, А. С. Сухіх. Київ: ІІТЗН НАПН України, 2021. 87 с.

2. Рябова З.В., Єльникова Г.В. Професійне зростання педагогів в умовах цифрової освіти. ISSN: 2076-8184. Інформаційні технології і засоби навчання, 2020, Том 80, №6.

3. Вакалюк Т. А., Спірін О. М. Інформаційно-цифрові технології: сутність поняття. Звітна науково-практична конференція Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України: матеріали науково-практичної конференції, С. 16-17, 2021.

4. Цифрова компетентність сучасного вчителя нової української школи: зб.тез доповідей учасників всеукр.наук.-практ.семінару (Київ, 12 березня 2019 р.) / за заг.ред., О.В.Овчарук. - Київ.: Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України: Київ, 2019 - 108 с.

5. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens. Update Phase 1: the Conceptual Reference Model (2017). Luxembourg: Publications Office of the European Union, doi:10.2760/38842 http://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC1062 81/web-digcomp2.1pdf_(online).pdf https://people.umass.edu/pelliott/reflections/netst.html

6. Cox, S., Graham, Ch.R. (2009). Diagramming TPACK in Practice: Using an Elaborated Model of the TPACK Framework to Analyze and Depict Teacher Knowledge. TechTrends. 53(5). Article 60. DOI:10.1007/s11528-009-0327-1 (eng)

7. J. Bradbury. 3 ways to use augmented reality in hybrid learning. 2020. [Online]. Available: https://www.teachercast.net/3-ways-to-use-augmented-realityinhybrid-learning/. Accessed on: Sept. 12, 2021.

8. J. E. Prescott, K. Bundschuh, E. R. Kazakoff, P. Macaruso. Elementary school-wide implementation of a blended learning program for reading intervention. The Journal of Educational Research, vol. 111, no. 4, pp. 497-506, 2018. doi: 10.1080/00220671.2017.1302914

9. M. Oliver, K. Trigwell. Can blended learning be redeemed? E-Learning, vol. 2(1), P 17-26, 2005.

10. Puentedura R. The SAMR Model: Background & Examplars. URL: http://www.hippasus.com/rrpweblog/archives/2012/08/23/SAMR_Background Exemplars.pdf.

References

1. Use of digital technologies in the process of blended learning in institutions of general secondary education: method. recommendation / V. V. Kovalenko, M. V. Maryenko, A. S. Sukhikh / Ed. M. V. Marienko, A. S. Sukhikh. Kyiv: IITZN National Academy of Sciences of Ukraine, 2021. 87 p.

2. Ryabova Z.V., Yelnikova G.V. Professional growth of teachers in the conditions of digital education. ISSN: 2076-8184. Information technologies and teaching aids, 2020, Volume 80, No. 6.

3. T. A. Vakalyuk, O. M. Spirin. Information and digital technologies: the essence of the concept. Report of the scientific and practical conference of the Institute of Information Technologies and Teaching Aids of the National Academy of Sciences of Ukraine: materials of the scientific and practical conference, pp. 16-17, 2021.

4. Digital competence of the modern teacher of the new Ukrainian school: a collection of theses of the reports of the participants of the all-Ukrainian scientificpractical seminar (Kyiv, March 12, 2019) / under the editor-in-chief, O.V Ovcharuk. - Kyiv.: Institute of Information Technologies and Teaching Aids of the National Academy of Sciences of Ukraine: Kyiv, 2019 - 108 p.

5. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens. Update Phase 1: the Conceptual Reference Model (2017). Luxembourg: Publications Office of the European Union, doi:10.2760/38842 http://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC1062 81/web-digcomp2.1pdf_(online).pdf

6. Cox, S., Graham, Ch.R. (2009). Diagramming TPACK in Practice: Using an Elaborated Model of the TPACK Framework to Analyze and Depict Teacher Knowledge. TechTrends. 53(5). Article 60. DOI:10.1007/s11528-009-0327-1 (eng)

7. J. Bradbury. 3 ways to use augmented reality in hybrid learning. 2020. [Online]. Available: https://www.teachercast.net/3-ways-to-use-augmented-realityinhybrid-learning/. Accessed on: Sept. 12, 2021.

8. J. E. Prescott, K. Bundschuh, E. R. Kazakoff, P. Macaruso. Elementary school-wide implementation of a blended learning program for reading intervention. The Journal of Educational Research, vol. 111, no. 4, pp. 497-506, 2018. doi: 10.1080/00220671.2017.1302914.

9. M. Oliver, K. Trigwell. Can blended learning be redeemed? E-Learning, vol. 2(1), P 17-26, 2005.

10. Puentedura R. The SAMR Model: Background & Examplars. URL: http://www.hippasus.com/rrpweblog/archives/2012/08/23/SAMR_Background Exemplars.pdf.

Размещено на Allbest.ru