Главная Коллекция "Otherreferats" Педагогика Застосування проєктивних технологій в процесі підготовки фахівців з міжнародного права: інтеграція інтерактивності та мотивації

Застосування проєктивних технологій в процесі підготовки фахівців з міжнародного права: інтеграція інтерактивності та мотивації

Розгляд основних проєктивних технологій, що можуть ефективно застосовуватися в процесі підготовки фахівців у закладах вищої освіти, зокрема фахівців з міжнародного права. Формування інтересу до набуття знань, розвитку навчальної мотивації та ініціативи.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 25.11.2023
Размер файла 235,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький національний технічний університет

Застосування проєктивних технологій в процесі підготовки фахівців з міжнародного права: інтеграція інтерактивності та мотивації

Ставнича Наталя Олександрівна

аспірант кафедри БЖДПБ

Анотація

У статті розглянуто основні проєктивні технології, що можуть ефективно застосовуватися в процесі підготовки фахівців у закладах вищої освіти, зокрема фахівців з міжнародного права: гейміфікацію, мнемоніку, скрайбінг, майндмеппінг та інші. Застосування ігрових елементів проєктивних технологій у процесі впровадження їх у освітній процес сприяє підвищенню пізнавальної активності здобувачів вищої освіти, формуванню інтересу до набуття нових знань, розвитку навчальної мотивації та ініціативи. Проаналізовано ключові поняття дослідження.

Аналіз наукових джерел підтвердив доцільність застосування проєктивних технологій в процесі підготовки фахівців з міжнародного права в закладах вищої освіти. Охарактеризовані основні технології та переваги їхнього використання в освітньому процесі.

Так, мнемотехніка - це сукупність методів та засобів для запам ятовування інформації на основі створення штучних асоціацій. За допомогою мнемотехніки не тільки зручно запам'ятовувати великі об'єми інформації, що не мають між собою логічних зв'язків: власні назви, числа, формули, номери телефонів та інше, наразі вона стала потужною практикою для тренування уваги, пам'яті та мислення. Інтелектуальні карти (mind map)- структурно-логічне графічне зображення проблемного питання з розгалуженою системою думок і ідей, необхідних для вирішення конкретної ситуації. Скрайбінг - це інноваційна технологія навчання, що полягає в створені візуальних прив'язок одночасно із поясненням теоретичного матеріалу. Отже, вдається ілюструвати навчальний матеріал в режимі реального часу, що створює можливості для концентрації уваги студентів на вивчені конкретної теми.

Виявлено, що метод гейміфікації не отримав широкого поширення в практиці застосування закладами вищої освіти України. Гейміфікація - метод проєктивних технологій, що базується на інтеграції елементів гри та ігрового мислення в освітній процес для практичне вирішення проблемного питання, з метою формування професійних компетенцій.

Ключові слова: проективні технології, мнемотехніка, скрайбінг, майндмеппінг, гейміфікація, інтерактивність.

Stavnycha Natalia Oleksandrivna Postgraduate student, Vinnytsia National Technical University

Application of design technologies in the process of training specialists from international law: integration of interactivity and motivation

Abstract

The article discusses the main projective technologies that can be effectively used in the process of training specialists in higher education institutions, in particular specialists in international law: gamification, mnemonics, scribing, mind mapping, and others. The use of game elements of projective technologies in the process of introducing them into the educational process contributes to increasing the cognitive activity of students of higher education, the formation of interest in acquiring new knowledge, the development of educational motivation and initiative. The key concepts of the research are analyzed.

The analysis of scientific sources confirmed the expediency of using projective technologies in the process of training specialists in international law in institutions of higher education. The main technologies and advantages of their use in the educational process are characterized.

So, mnemonics is a collection of methods and means for memorizing information based on the creation of artificial associations. With the help of mnemonics, it is not only convenient to remember large volumes of information that do not have logical connections between them: proper names, numbers, formulas, phone numbers, etc., it has now become a powerful practice for training attention, memory and thinking. Intellectual maps (mind maps) are a structural and logical graphic representation of a problematic issue with an extensive system of thoughts and ideas necessary to solve a specific situation. Scribing is an innovative learning technology, which consists in creating visual connections at the same time as explaining theoretical material. Therefore, it is possible to illustrate educational material in real time, which creates opportunities for students to focus on a specific topic.

It was found that the gamification method was not widely used in the practice of higher education institutions of Ukraine. Gamification is a method of projective technologies based on the integration of game elements and game thinking into the educational process for the practical solution of a problem, with the aim of forming professional competencies.

Keywords: projective technologies, mnemonics, scribing, mind mapping, gamification, interactivity.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку вищої освіти в Україні характеризується стрімким розвитком педагогічних технологій та удосконаленням освітнього простору. Необхідність переходу на дистанційну або змішану форму навчання, у зв'язку з епідемією Ковід-19 та повномасштабною війною, внесла свої корективи у процес створення та використання інноваційних педагогічних технологій, що, в свою чергу, потребувало швидкого адаптування системи вищої освіти до викликів сучасності. Наразі спостерігається стрімке збільшення кількості форм і методів педагогічної діяльності, а також збагачення педагогічної науки новими освітніми технологіями. Об'єм знань подвоюється кожні два роки, що потребує впровадження нових методів їх опрацювання. Отже, сучасний педагог змушений розв'язувати ще одне складне додаткове завдання: навчити студентів правильно запам'ятовувати великі об'єми інформації. З цією метою використовуються усі наявні технології, методи, прийоми, техніки та засоби.

Розбудова нової системи вищої освіти, відповідно до встановлених державою стандартів, потребує використання якісно-нових методів та підходів в організації освітнього процесу. На допомогу викладачам нового покоління у вирішенні цього проблемного питання приходять проєктивні технології - інноваційна методика навчання, яка використовує різноманітні інструменти та методи, за допомогою яких здобувачі вищої освіти можуть активно прилучатися до освітнього процесу, будувати свої знання і розвивати вміння й навички.

У контексті освіти проєктивне навчання відображається в навчальних проєктах або завданнях, які дозволяють студентам активно досліджувати, розв'язувати проблеми, працювати в команді та застосовувати свої знання в практичних ситуаціях. Це навчальний підхід, що сприяє розвитку критичного мислення, творчих навичок та самостійності учнів.

Проєктивні технології навчання акцентують увагу на активному залученні студентів, викликаючи їх інтереси та мотивацію, дозволять створити освітнє середовище, в якому здобувачі вищої освіти являються активними учасниками, вирішують реальні завдання та розвивають навички, необхідні для майбутньої професійної діяльності. Проєктивні технології стимулюють творчий підхід до навчання, сприяють розвитку проблемного мислення та відкривають можливості для самореалізації студентів [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження проблем імплементації в навчальний процес інноваційних технологій візуалізації а досить актуальною темою. Організація лекцій за новим зразком з урахуванням мнемотехніки вивчав

Організацію лекцій за новими принципами з урахуванням мнемотехніки досліджували А. Алексюк, В. Каплінський, В. Кобаль, З. Курлянд, О. Малихіна, О. Лаврентьєв та інші. Скрайбінг як предмет дослідження відображається в роботах Л. Білоусової, П. Богуш, Е. Парка, Н. Сидорук та інших. У численних публікаціях здійснено аналіз ефективності використання ментальних карт, зокрема автори: Л. Горбань, В. Казагачев, О. Резван, А. Солодовник, Я. Толочко. Питання використання майндмеппінгу у процесі навчання у своїх працях описали Т. Б'юзен, П. Фарранда, Ф. Хусейн та Е. Хеннессі та інші.

Мета статті - дослідження особливостей впровадження проєктивних технологій в освітній процес закладів вищої освіти під час підготовки фахівців з міжнародного права.

Виклад основного матеріалу

Проєктивні технології навчання покликані створити таке освітнє середовище, в якому здобувачі вищої освіти можуть використовувати свої знання та навички для реалізації реальних проектів і завдань. Дані технології надають здобувачам вищої освіти можливість використовувати творчість, самостійність та критичне мислення для розв'язання проблем і досягнення практичних результатів, сприяють розвитку колективної роботи, комунікації та лідерських навичок.

Для того, щоб максимально ефективно використовувати розумові резерви студентської молоді, важливо зосередити всі органи чуття на сприйнятті нового матеріалу, використовуючи новітні педагогічні технології, методи та прийоми. Ще знаний педагог К. Ушинський зазначав, що: «Педагог має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття - око, вухо, голос, чуття мускульних рухів і навіть, якщо можливо, нюх і смак узяли участь в акті запам'ятовування» [2].

Особливу увагу потрібно приділяти методам візуалізації матеріалу. Ілюстрації, мультимедійні технології, малюнки та схеми розвивають спостережливість та зацікавленість новою темою, допомагають сформувати науковий інтерес та активізувати пізнавальну діяльність [1, 3].

Серед низки інноваційних технології навчання потрібно звернути особливу увагу на мнемотехніку, яка застосовується для ефективного засвоєнні великого об'єму інформації, або ж матеріалів, що не мають логічної прив'язки між собою і є складними для запам'ятовування та відтворення в майбутньому. Наразі мнемотехніка активно застосовується ще із дошкільних закладів. Добре відомі вірші, для покращення запам'ятовування. Римування в поєднанні з візуальною асоціацією закарбовуються в пам'яті на досить тривалий час. Окрім того мнемотехніка - це тренування уваги, мислення та пам'яті, що сприяє покращенню якості освітніх процесів і полегшує процес засвоєння нових знань.

Важливою є адаптація мнемонічних прийомів до різних дисциплін і трансформація мнемотехніки до реалій вищої школи. Для цього наведемо перелік основних видів мнемонічних технік: запам'ятовування інформації за допомогою формування смислових фраз з початкових букв, римування, запам'ятовування довгих термінів або іноземних слів за допомогою співзвучних, запам'ятовування інформації за допомогою знаходження яскравих незвичайних асоціацій (картинки, фрази), метод Цицерона на просторову уяву, метод ментальних карт та інші [4].

Розглянемо мнемонічні прийоми, що найбільш доцільно використовувати у закладах вищої освіти. Відомо, що процес візуалізації складного матеріалу суттєво спрощує запам'ятовування. Важливо здійснювати замальовку образів безпосередньо під час ознайомлення з новим матеріалом. Таким чином ефективно модернізується час лекційного заняття, структурується інформація та формується прив'язка до візуальних образів. Такий процес подачі інформації називається скрайбінгом [5].

Скрайбінг-презентація тезисно відображає ключові поняття лекційного матеріалу та показує взаємозв'язок між ними. За допомогою такої мнемотехніки лектор може привернути увагу студентів, зацікавити їх та окреслити головні моменти лекції. Наразі скрайбінг набув широкого використання в освіті, починаючи з початкової школи та закінчуючи закладами вищої освіти. Особливої актуальності цей метод набув в період дистанційного та змішаного навчання.

Дослідниця Л. Білоусова, зазначає, що «скрайбінг» - це технологія для створення кісних візуальних прив'язок, відображає основні моменти доповіді завдяки використанню малюнків, схем, діаграм. [6, с. 39]. Наразі найбільш широке застосування в освіті знайшли такі види скрайбінгу: класичний скрайбінг (викладач презентує картинки, схеми, діаграми, що ілюструють доповідь, та записує ключові тези від руки, використовуючи свої навики малювання); скрайбінг-аплікація (на паперовому фоні або презентаційні дошці наклеюються підготовані заздалегідь зображення); відео-скрайбінг, або скрайбінг з використанням комп ютерних технологій - створюється зо допомогою спеціальних програм або онлайн-сервісів. Викладачу під час підготовки до заніть потрібно заздалегідь визначитись із найбільш зручним для нього та студентів додатком або онлайн сервісом: GoAnimate, PowToon, Wideo, Moovly, VideoScribe та інші [6, с. 40].

Авторка Н. Сидорчук вважає що головне завдання скрайбінгу полягає в тому, щоб донести інформацію в найбільш доступному і цікавому для студентів форматі, тому для ефективного опрацювання інформації пропонує використовувати два види скрайбінгу: фасилітацію та відеоскрайбінг [7]. Скрайбінг-фасилітація (допомагати, полегшувати, сприяти) - це трансформація інформації із усної форми у візуальну в режимі реального часу. Найчастіше саме такий формат використовується викладачами в ЗВО [8, с. 57]. Отже, сьогодні скрайбінг не тільки інноваційна технологія, але й нова форма невербального передання знань, умінь і навичок, засіб творчої візуалізації інформації та спосіб якісного запам'ятовування нового матеріалу, а для викладачів - це чудова можливість розкрити свій творчий потенціал, урізноманітнити лекційні заняття, урізноманітнити освітній процес і зацікавити студентів під час дистанційного навчання.

Під час опрацювання навчального матеріалу студентам доводиться запам'ятовувати великі об'єми інформації. Історично склалось так, що з метою систематизації тексту та повторення його в майбутньому, студенти формують конспекти. При написанні конспектів здебільшого використовуються такі методи запам'ятовування, за усвідомлення яких відповідає ліва півкуля мозку. Саме її діяльність пов'язують із сприйняттям мови, логіки, складання списків, операцій зі списками [9, с. 153]. Тому, окремим видом мнемотехніки, що набуває все більшої популярності серед викладачів ЗВО, являються ментальні карти, або ж мейндмеппінг (mindmapping). Отже, майндмеппінг, ментальні карти) - це техніка візуалізації думок і образів поєднана з альтернативним записом у вигляді схем, діаграм і радіальних записів. Карти пам'яті або ментальні карти - це спосіб зображення та структурування мислення.

Потрібно зауважити, що у випадку скрайбінгу процес творчого оформлення навчального матеріалу покладається здебільшого на викладача, то у випадку із ментальними картами - це групова робота. Викладач і студенти одночасно працюють над створенням метальної карти, що набагато ефективніше. Адже, чим більше думок, тим більше вдалих ідей для вирішення проблемної ситуації.

Ментальну карту можна як намалювати від руки на аркуші, так і створити на комп'ютері [10, с. 185]. Для створення ментальних карт сьогодні існує безліч сервісів та програм, починаючи від безкоштовних і закінчуючи індивідуальними тарифними планами, зокрема: Freemind, Coogle - www.coggle.it, Xmind - www.xmind.net, MindMeister - www.mindmeister.com, iMindMap - www.imindmap.com.

Ментальні карти ідеально підходять для використання в закладах вищої освіти. Головною превагою є те, що майндмеппінг може застосовуватись до усіх видів навчальних занять. Окрім того, ефективність використання ментальних карт підвищується при його поєднанні з методом мозкового штурму.

Мозковий штурм - це спосіб вирішення проблемного питання завдяки якому стимулюється творче мислення студентів та, в результаті, формується велика кількість нових ідей, шляхів вирішення проблеми що вкрай важливо для подальшого аналізу матеріалів заняття. Суть методу полягає в генерації великої кількості рішень, ідей і думок. У подальшому всі вони піддаються критичному аналізу задля отримання кращого рішення. Існують такі основні технології мозкового штурму: зворотній, тіньовий, комбінований, індивідуальний, з використанням ментальних карт (мозковий штурм на дошці) та брейнрайтінг.

Використання методу мозкового штурму в поєднанні з ментальними картами дозволяє вирішити багато завдань одночасно: стимулювати творчу діяльність студентів; закріпити теоретичні знання на практиці; активізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів; навчити студентів вільно висловлювати свої думки; закріпити навики критичного мислення; навчити працювати в команді; ефективно використовувати час, завдяки використанню структуризації за методом ментальних карт та інші. Використання методу мозкового штурму в поєднанні з методом ментальних карт доцільно використовувати на семінарських і практичних заняттях.

Аналіз науково-методичних джерел довів низькій рівень використання гейміфікації в закладах вищої освіти. Використання гейміфікації як методу проєктивних технологій дозволяє застосовувати елементи освітньої гри для підвищення ефективності освітнього процесу. Використання гейміфікації в проєктивних технологіях має на меті підвищити мотивацію, зацікавленість та активність здобувачів вищої освіти [11]. Гейміфікація надає можливість здобувачам вищої освіти приймати активну роль у навчанні. Це участь у симуляціях, освітніх іграх, дебатах та інших активних заходах, які допомагають розвинути практичні навички та здатність відтворити проблематику міжнародного право в реальних ситуаціях.

Використання гейміфікації підвищує ефективність навчання, створює цікаву та захоплюючу атмосферу освітнього процесу через активну участь у проєктних завданнях, експериментах і дослідженнях, що позитивно впливає на розвиток критичного мислення, творчості, співпраці та комунікативних навичок [12]. Це сприяє мотивації студентів до саморозвитку та формуванню професійних компетенцій.

Визначимо основні переваги застосування гейміфікації як методу проєктивних технологій під час професійної підготовки здобувачів вищої освіти.

Мотивація та зацікавленість. Гейміфікація створює таке освітнє середовище, яке спонукає студентів до активної діяльності під час вивчення професійних дисциплін. Використання елементів гри, поділ на рівні складності дозволяють розкрити творчий та професійний потенціал здобувачів вищої освіти.

Зворотний зв язок та оцінювання. Гейміфікація надає можливість миттєвого зворотного зв'язку щодо успішності та прогресу студентів, що дозволяє відстежувати досягнення, визначати слабкі місця та знаходити шляхи покращення результатів навчання.

Співпраця та командна робота. Гейміфікація сприяє співпраці та комунікації між студентами шляхом вирішення групових завдань, що розвиває навички командної роботи, співпраці та соціальної взаємодії.

Стимулювання творчості та критичного мислення. Гейміфікація спонукає здобувачів вищої освіти до творчого мислення, нестандартного розв'язання проблемних питань та критичного аналізу [13].

Відповідно, використання гейміфікаци створює можливості для реалізації власних інтерактивних проєктів, сприяє кращому розумінню матеріалу та глибокому засвоєнню програми навчальної дисципліни. Успішне використання гейміфікаци в контексті застосування проєктивних технологій вимагає аналізу, планування та врахування викликів та обмежень, які можуть виникати. Розглянемо способи використання гейміфікації як методу проєктивних технологій під час підготовки фахівців з міжнародного права (таблиця 1).

проєктивний фахівець міжнародне право

Таблиця 1

Способи використання гейміфікаци під час підготовки фахівців

Симуляція судового засідання

Здобувані вищої освіти виконують роль адвокатів, прокурорів або суддів, навчаються взаємодіяти у віртуальному середовищі, де аргументують свою позицію та приймати рішення на основі правових норм.

Вирішення практичних ситуацій шляхом гейміфікації

Використання гейміфікованих елементів, таких як завдання зі збором доказів, логічні головоломки або створення механізму прийняття юридичних рішень мотивує студентів до активної розумової діяльності та використання аналітичного мислення.

Опрацювання етичних засад професійної діяльності

Створення гейміфікованих сценаріїв, в яких студенти знаходяться перед етичною дилемою, допомагає здобувачам вищої освіти в прийнятті обґрунтованих етичних рішень та сприяє їхньому професійному розвитку.

Гейміфікація міжнародних- правових ситуацій

Створення гейміфікованих симуляцій, при виконанні яких студенти виконують роль представників країн або організацій, розвивають навички переговорів, вирішення конфліктів та застосування чіткої юридичної аргументації.

Проаналізовані як складової проективного навчання не тільки покращують мотивацію здобувачів вищої освіти до навчання, але и позитивно впливають на якість освітнього процесу в цілому.

За результатами аналізу способів використання гейміфікації можна зробити висновок, що під час застосуванні проєктивних технологій навчання з елементами гейміфікації ключовим є створення симуляційних сценаріїв, які відповідають освітнім цілям та потребам майбутніх фахівців з міжнародного права [14].

Розглянемо в якості прикладу сценарій симуляційної гри на тему: «Вирішення міжнародних конфліктів».

Опис: За допомогою гейміфікованій симуляції здобувачі мають змогу відчути себе в ролі представників різних країн або організацій, які беруть участь у міжнародному конфлікті. Методом моделювання є навчання студентів застосуванню правових норм та механізмів міжнародного права для вирішення конфліктів та досягнення мирного розв'язання спорів.

Ключові етапи симуляції: вступ, переговорний етап, аналіз та аргументація, рішення та оцінювання.

Вступ: Представлення сценарію конфлікту, включаючи його причини, сторони та основні питання, що потребують розв'язання. Розподіл студентів на групи, що представляють різні країни або організації.

Переговорний етап: Студенти моделюють переговорний процес, на якому обговорюють спірні питання та пропонують рішення для їх вирішення.

Аналіз та аргументація: Завдання майбутніх фахівців з міжнародного права - дослідити та проаналізувати правові норми, що стосуються конфлікту, а також підготовка аргументованих пропозиції та їх захист на стадії дебатів.

Рішення та оцінка: Після обговорення здобувачі вищої освіти приймають рішення щодо вирішення конфлікту, використовуючи правові норми міжнародного права.

Така гейміфікована симуляція надає студентам можливість не тільки закріпити теоретичні знання з міжнародного права, але й розвинути такі практичні навички як переговори, аргументація, аналіз та інші. Вона також стимулює активну участь здобувачів вищої освіти у процесі вирішення проблемного питання та позитивно впливає на розвиток їхніх лідерських і комунікаційних умінь [15].

Використання гейміфікації освітнього процесу під час підготовки майбутніх фахівців з міжнародного права буде доцільним під час вирішення практичних завдань різного спрямування. Розглянемо їх детальніше у таблиці 2.

Таблиця 2

Практичні завдання для застосування геиміфікаци

Гейміфікація міжнародних договорів та переговорів:

Участь студентів у гейміфікованих сценаріях договірного процесу відповідно до норм міжнародного публічного права.

Гейміфікація міжнародного гуманітарного права:

Участь у гейміфікованих симуляціях ситуацій військових конфліктів з метою прийняття правових рішень щодо захисту цивільних осіб, вирішення збройного конфлікту, обміну полоненими, тощо.

Гейміфікація міжнародних переговорів:

Участь в симуляції переговорного процесу, побудованого на основі норм міжнародного публічного права.

Гейміфікація вивчення міжнародних правових документів:

Виконання гейміфікованих вправ з аналізу та тлумачення міжнародних правових документів.

Будь-які запропоновані інновації в професійній освіті, що передбачають формування чи розвиток певних якостей майбутніх фахівців, мають перевірятися з точки зору встановлення їх дієвості та порівнюватися із існуючою освітньою системою. Для цього здійснюється планування та проведення педагогічного експерименту в реальних умовах навчального процесу. В процесі організації такого експерименту рекомендується дотримуватися таких загальноприйнятих вимог: забезпечення подібності освітнього процесу в експериментальних (ЕГ) і контрольних (КГ) групах; варіювання та дозування інтенсивності факторів, дія яких вивчається з метою визначення змін у кінцевому результаті; систематичне оцінювання, вимірювання, класифікація та реєстрація частоти й інтенсивності поточних подій експериментального процесу.

Дослідження проводилося впродовж 5 років на базі 4 закладів вищої освіти. Експериментальна робота щодо перевірки визначених у процесі наукового пошуку технологій, методів і засобів формування готовності майбутніх фахівців з міжнародного права до застосування проєктивних технологій у професійній діяльності здійснювалася впродовж трьох основних етапів: констатувального, формувального та контрольного. Під час констатувального етапу експерименту було проведено аналіз особливостей професійної підготовки майбутніх фахівців з міжнародного права, визначенні специфічні відмінності цього процесу у вітчизняних і зарубіжних ЗВО. Крім того, здійснено аналіз нормативних документів, які регламентують процес професійної підготовки цих фахівців і з ясовано специфіку їх майбутньої професійної діяльності. В процесі формувального етапу експерименту було здійснено цілеспрямоване втручання в процес їхньої професійної підготовки, з метою формування готовності до застосування проективних технологій у професійній діяльності.

В експериментальних групах ЗВО були впроваджені всі запропоновані нами інновації. Метою такого підходу було виявлення ступеня впливу кожної із виокремлених технологій, методик, методів тощо на формування готовності цих фахівців до застосування проективних технологій в професійній діяльності. Аналіз результатів формувального етапу експерименту дозволяє зробити висновки про загальну ефективність запропонованих освітніх інновацій.

Підсумковим етапом проведення започаткованого педагогічного дослідження був контрольний етап. На контрольному етапі дослідження були виконані такі завдання: проведено аналіз одержаних статистичних даних; здійснено аналіз зауважень та рекомендацій науково-педагогічного персоналу, який був задіяний у проведенні формувального педагогічного експерименту; підведено підсумки педагогічного експерименту; оформлено результати педагогічного експерименту.

Для доведення достовірності висуненої гіпотези стосовно ефективності запровадження проєктивних технологій в освітній процес підготовки майбутніх фахівців з міжнародного права був застосований критерій Крамера- Уелча, у зв'язку з відсутністю обмежень на його використання [16].

Процедура визначення достовірності збігу та відмінностей характеристик сформованих груп студентів, що виміряні у шкалі відношень, за допомогою критерію Крамера-Уелча була такою.

Визначене на основі результатів тестування емпіричне значення критерію Крамера-Уелча Темп потрібно порівняти з критичним значенням критерію, яке залежить від рівнів значимості. Рівень значимості - це вірогідність помилки, тобто вірогідність того, що різниця вважається суттєвою, а вона, насправді, випадкова. Для започаткованого дослідження обмежимося рівнем значимості а = 0,05, що вважається достатнім для педагогічних досліджень.

У разі, якщо отримане емпіричне значення критерію Крамера-Уелча Темп не більше критичного значенню, то приймається нульова гіпотеза (вважається, що на заданому рівні значимості характеристики контрольної та експериментальної груп співпадають із вірогідністю 95%). Якщо емпіричне значення критерію Крамера-Уелча Темп більше критичного, то нульова гіпотеза відкидається і приймається альтернативна гіпотеза - характеристики КГ і ЕГ вважаються різними з достовірністю 95%. Для рівня значимості а=0,05 критичне значення критерію Крамера-Уелча становить Т (0,05) =1,96.

У таблиці 3 наведені підсумкові результати, одержані на початку та на завершення формувального етапу експерименту в КГ і ЕГ відносно змін рівня готовності майбутніх фахівців з міжнародного права до використання проєктивних технологій в професійній діяльності.

Таблиця 3

Результати сформованості готовності майбутніх фахівців міжнародного права до застосування проєктивних технологій в професійній діяльності у КГ та ЕГ

Групи

Етапи

експерименту

Рівні сформованості досліджуваної готовності

Кількість осіб у групі

Початковий

Середній

Достатній

Креативний

к-

ть

%

к-

ть

%

к-

ть

%

к-ть

%

КГ

Початок

64

53,78

35

29,41

17

14,29

3

2,52

119

Завершення

46

50,45

36

32,43

25

13,51

4

3,60

111

ЕГ

Початок

81

61,36

32

24,24

16

12,12

3

2,27

132

Завершення

39

30,95

35

27,78

43

34,13

9

7,14

126

За підсумками формувального етапу педагогічного експерименту спостерігаємо активний перехід майбутніх фахівців з міжнародного права експериментальних груп, які мали початковий та середній рівні готовності до застосування проєктивних технологій в професійній діяльності на більш якісні - достатній та креативний. Наочно це відображено на рисунку 1.

Для встановлення статистичної значущості отриманих даних на завершення формувального етапу педагогічного експерименту використаємо критерій Крамера-Уелча. Сформулюємо гіпотези дослідження:

-нульова гіпотеза Н0 - частка студентів, які виявили певний рівень готовності до застосування проєктивних технологій в професійній діяльності на початок експерименту в ЕГ не більша, ніж у КГ;

-альтернативна гіпотеза - частка студентів, які виявили певний рівень готовності до застосування проєктивних технологій в професійній діяльності на початок експерименту в ЕГ більша, ніж у КГ.

¦ Початковий ¦ Середній ¦ Достатній ¦ Креативний

Рис. 1 Рівні готовності майбутніх фахівців з міжнародного права до застосування проєктивних технологій в професійній діяльності

За результатами підрахунків маємо, що емпіричне значення критерію Крамера-Уелча перевищує наведене вище критичне значення 1,96 (для рівня значимості а = 0,05), тому є всі підстави вважати, що покращення готовності до застосування проєктивних технологій в професійній діяльності майбутніх фахівців з міжнародного права не є випадковим явищем.

Висновки

Виконане дослідження й одержані в процесі педагогічного експерименту результати дозволяють зробити висновок про досягнення поставленої мети дослідження. В результаті використання таких мнемонічних технік як скрайбінг, скрайбінг-фасилітація, мозковий штурм з використанням ментальних карт та майндмеппінгу маємо можливість удосконалити ефективність засвоєнні студентами навчального матеріалу, опрацьовувати великі об'єми інформації в спрощеній структурованій формі, завдяки візуальним прив'язками покращити запам'ятовування та урізноманітнити навчальний процес.

Додатково варто зауважити, що використання описаний інноваційних технологій навчання позитивно впливає не лише на ефективність засвоєння нового матеріалу студентами, але й на якість викладу лекційного матеріалу педагогами. Впровадження освітніх технологій в навчальний процес модернізує педагогічні підходи до навчання в цілому, а також робить процес засвоєння знань узгодженим, цілісним і доступним кожному.

Література

1. Рисинець Н. О. Застосування інноваційних технологій з метою формування готовності фахівців з міжнародного права до професійної діяльності // Нова педагогічна думка. Науково-методичний журнал, Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Рівне, 2020. С. 65-69.

2. Ушинський К. Д. Твори у 6-ти томах. Т. 4 /К. Д. Ушинський. К.: Рад. школа, 1952. Часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. 2018. Вип. 62. С. 180--183.

3. Рисинець Н. О. Застосування фасилітації при вивчені дисципліни «Міжнародне право» // Інноваційні технології в процесі підготовки фахівців. Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції 28-29 березня 2019 року 6 збірник наукових праць. Міністерство освіти і науки України, Вінницький національний технічний університет [та інш.]. Вінниця: ВНТУ, 2019. С. 57-59.

4. Okada A., Shum S., Buckingham T., Sherborne T. Knowledge cartography: software tools and mapping techniques. London: Springer Ltd, 2008. 424 p.

5. Огляд сервісів для розробки скрайбінг-презентацій. Електронний ресурс

для вчителів з основ технології скрайбінгу. URL: https://sites.google.com/site/

ckrajbingprezentacii/servisi-skrajbingu.

6. Білоусова Л. І., Житєньова Н. В. Візуалізація навчального матеріалу з використанням технології скрайбінг у професійній діяльності вчителя // Фізико- математична освіта. 2016. Вип. 1. С. 39-47.

7. Сидорчук Н. Г. Скрайбінг: інновації та традиції аудіовізуальної підтримки навчального процесу // Креативна педагогіка: наук.-метод. журнал. Академія міжнародного співробітництва з креативної педагогіки. Житомир: Полісся, 2016. Вип. 11. С. 57-64.

8. Рисинець Н. О. Застосування фасилітації при вивчені дисципліни «Міжнародне право» // Інноваційні технології в процесі підготовки фахівців. Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції 28-29 березня 2019 року: збірник наукових праць. Міністерство освіти і науки України, Вінницький національний технічний університет [та інш.]. Вінниця: ВНТУ, 2019. С. 57-59.

9. Кіндрат І. Використання інтелект-карт у плануванні та організації навчального процесу // Нова педагогічна думка. 2012. № 4. С. 153-156.

10. Романовський О. Г., Гриньова В. М., Резван О. О. Ментальні карти як інноваційний спосіб організації інформації в навчальному процесі вищої школи // Інформаційні технології і засоби навчання, 2018. Т. 64, № 2. С. 185-195.

11. Kiryakova G., Angelova N., Yordanova L. Gamification in education. URL: https://www.academia.edu/34773510/ GAMIFICATION_IN_EDUCATION

12. Deterding S., Khaled R., Nacke L.E., Dixon D. Gamification: Toward a Definition. Vancouver: Gamification Workshop Proceedings, 2011. P. 12-15.

13. Kapp K. M. The Gamification of Learning and Instruction: Case-Based Method sand Strategies for Training and Education. NewYork: Pfieffer: An Imprint of John Wiley&Sons, 2012

14. Дядікова О. Гра як інструмент: що таке гейміфікація? URL: https://mistosite.org.ua/ ukarticles/hra-iak-instrument-shcho-take-heimifikatsiia

15. Шість кроків до гейміфікації навчання (із прикладами). URL: https://ain.ua/2017/ 12/06/6-krokiv-do-gejmifikaci%D1%97-navchannya

16. Шкляр В. М. (2015). Використання статистичних методів у педагогічних дослідженнях. Педагогічна освіта. Scientific Jo^^^inal «ScienceRise». № 12/5(17). С. 39-43. DOI: 10.15587/2313-8416.2015.57049.

References

1. Rysynets N. O. (2020). Zastosuvannia innovatsiinykh tekhnolohii z metoiu formuvannia hotovnosti fakhivtsiv z mizhnarodnoho prava do profesiinoi diialnosti [Application of innovative technologies for the purpose of formation of readiness of specialists in international law for professional activity]. Nova pedahohichna dumka. Naukovo-metodychnyi zhurnal, Rivnenskyi oblasnyi instytut pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity, m. Rivne, 65-69 [in Ukrainian].

2. Ushynskyi K. D. (2018). Tvory u 6-ty tomakh [Works in 6 volumes]. T. 4 / K. D. Ushynskyi. - K.: Rad. shkola, 1952. chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova, Vyp. 62, 180-183 [in Ukrainian].

3. Stavnycha N. O., Kobylianskyi O. V. (2023). Innovatsiini tekhnolohii navchannia v protsesi pidhotovky fakhivtsiv z mizhnarodnoho prava: navchalno-metodychnyi posibnyk [Innovative learning technologies in the process of training specialists in international law: educational and methodological manual]. Vinnytsia: VNTU. [in Ukrainian].

4. Okada A., Shum S., Buckingham T., Sherborne T. (2008). Knowledge cartography: software tools and mapping techniques. London: Springer Ltd. [in English].

5. Ohliad servisiv dlia rozrobky skraibinh-prezentatsii [Overview of services for the development of scribing presentations]. Elektronnyi resurs dlia vchyteliv z osnov tekhnolohii skraibinhu. URL: https://sites.google.com/site/ckrajbingprezentacii/servisi-skrajbingu [in Ukrainian].

6. Bilousova L. I., Zhytienova N. V. (2016). Vizualizatsiia navchalnoho materialu z vykorystanniam tekhnolohii skraibinh u profesiinii diialnosti vchytelia [Visualization of educational material using scribing technology in the teacher's professional activity]. Fizyko- matematychna osvita, Vyp. 1, 39-47 [in Ukrainian].

7. Sydorchuk N. H. (2016). Skraibinh: innovatsii ta tradytsii audiovizualnoi pidtrymky navchalnoho protsesu [Scribing: innovations and traditions of audiovisual support of the educational process] / Kreatyvna pedahohika: nauk.-metod. zhurnal. Akademiia mizhnarodnoho spivrobitnytstva z kreatyvnoi pedahohiky. Zhytomyr: Polissia, Vyp. 11, 57-64 [in Ukrainian].

8. Rysynets N. O. (2019). Zastosuvannia fasylitatsii pry vyvcheni dystsypliny «Mizhnarodne pravo» [Application of facilitation when studying the discipline "International Law"]. Innovatsiini tekhnolohii v protsesi pidhotovky fakhivtsiv. Materialy IV Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii 28-29 bereznia 2019 roku: zbirnyk naukovykh prats. Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy, Vinnytskyi natsionalnyi tekhnichnyi universytet [ta insh.]. Vinnytsia: VNTU, 57-59 [in Ukrainian].

9. Kindrat I. (2012). Vykorystannia intelekt-kart u planuvanni ta orhanizatsii navchalnoho protsesu [The use of intelligence maps in planning and organizing the educational process]. Nova pedahohichna dumka, 4, 153-156 [in Ukrainian].

10. Romanovskyi O. H., Hrynova V. M., Rezvan O. O. Mentalni karty yak innovatsiinyi sposib orhanizatsii informatsii v navchalnomu protsesi vyshchoi shkoly [Mental maps as an innovative way of organizing information in the educational process of a higher school] / Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, 2018. T. 64, № 2. S. 185-195 [in Ukrainian].

11. Kiryakova G., Angelova N., Yordanova L. Gamification in education. URL: https://www.academia.edu/34773510/ GAMIFICATION_IN_EDUCATION [in English].

12. Deterding S., Khaled R., Nacke L. E., Dixon D. (2011). Gamification: Toward a Definition. Vancouver: Gamification Workshop Proceedings, 12-15 [in English].

13. Kapp K. M. (2012). The Gamification of Learning and Instruction: Case-Based Method sand Strategies for Training and Education. NewYork: Pfieffer: An Imprint of John Wiley&Sons [in English].

14. Diadikova O. Hra yak instrument: shcho take heimifikatsiia? [Game as a tool: what is gamification?] URL: https://mistosite.org.ua/uk/articles/hra-iak-instrument-shcho-take-heimifikatsiia [in Ukrainian].

15. Shist krokiv do heimifikatsii navchannia (iz prykladamy) [Six steps to gamification of learning (with examples)]. URL: https://ain.ua/2017/12/06/6-krokiv-do-gejmifikaci%D1%97- navchannya [in Ukrainian].

16. Shkliar V. M. (2015). Vykorystannia statystychnykh metodiv u pedahohichnykh doslidzhenniakh [Use of statistical methods in pedagogical research] Pedahohichna osvita. Scientific Journal «ScienceRise», 12/5(17), 39-43. DOI: 10.15587/2313-8416.2015.57049 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены