Грантова діяльність та фандрейзинг закладів вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Грантова діяльність та фандрейзинг закладів вищої освіти

Кузьменко Юлія Анатоліївна кандидат педагогічних наук, доцент, кафедра освіти та управління навчальним закладом, Класичний приватний університет, м. Запоріжжя,

Валюкевич Тетяна Вікторівна кандидат філологічних наук, доцент, загально-академічна кафедра іноземних мов, Народна українська академія, м. Харків

Шевченко Інна Юріївна доктор економічних наук, професор, декан, факультет управління та бізнесу, Харківський національний автомобільно- дорожній університет, м. Харків

Анотація

У статті досліджено питання грантової діяльності та фандрейзингу закладів вищої освіти. Розглянуто сутність понять "грантова діяльність" та "фандрейзинг", особливості їх реалізації в освітньому напрямку, тенденції грантової діяльності та фандрейзингу в умовах сучасної системи вищої освіти. Охарактеризовано переваги та проблемні питання грантової діяльності та фандрейзингу закладів вищої освіти, розроблено рекомендації щодо покращення сучасного рівня грантової діяльності та фандрейзингу, охарактеризовано перспективи цих напрямів у подальшому.

У

науковій статті увага приділена різновидам грантів. Зокрема, зіставлено та порівняно різницю між різними типами грантів, що дозволяє визначити той тип, який найбільш коректний для того чи іншого закладу вищої освіти і відповідно, сприяє розвитку грантової діяльності. Водночас також звернено увагу на існуючі міжнародні грантові програми, що дозволяє говорити про важливість залучення українських закладів вищої освіти до різних грантових програм. грантовий фандрейзинг освіта

Фандрейзинг у статті охарактеризовано як окремий інструмент фінансування. Визначено причини виникнення фандрейзингу як способу наповнення бюджету закладу вищої освіти, шляхи залучення коштів, стимулювання закладів вищої освіти до фінансування. Також у роботі порівняно традиціинии та онлаин-фандреизинг.

Водночас у роботі також охарактеризовано перспективні напрямки того, що доцільно здійснити для покращення як грантової діяльності, так і фандрейзингу у сфері вищої освіти України. Це сприятиме розумінню того, які конкретні кроки потрібно зробити для того, щоб ці явища були характерними для української системи вищої освіти, що дозволяло б готувати наикращих фахівців.

Ключові слова: види грантів, грантова діяльність, грантова програма, заклади вищої освіти, онлаин-фандреизинг, традиціинии фандреизинг, фандреизинг, фінансування.

Kuzmenko Yuliia Anatolyivna Candidate of Pedagogical Science, Associate Professor, Department of Education and Management of Educational Institution, Classic Private University, Zaporizhzhia

Valyukevych Tetyana Viktorivna Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Foreign Languages Department, People's Ukrainian Academy, Kharkiv,

Shevchenko Inna Yuryivna Doctor of Economic Sciences, Professor, Dean, Faculty of Management and Business, Kharkiv National Automobile and Highway University, Kharkiv,

GRANT ACTIVITY AND FUNDRAISING OF HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS

The article examines the issue of grant activity and fundraising of higher education institutions. The essence of the concepts "grant activity" and "fundraising", features of their implementation in the educational direction, trends of grant activity and fundraising in the conditions of the modern system of higher education are considered. The advantages and problematic issues of grant activities and fundraising of higher education institutions were characterized, recommendations were developed to improve the current level of grant activity and fundraising, and the future prospects of these areas were characterized.

In the scientific article, attention is paid to the types of grants. In particular, the difference between different types of grants has been compared, which makes it possible to determine the type that is most appropriate for a particular institution of higher education and, accordingly, contributes to the development of grant activities. At the same time, attention was also drawn to the existing international grant programs, which allows us to talk about the importance of the involvement of Ukrainian higher education institutions in various grant programs.

Fundraising is described in the article as a separate financing tool. The reasons for the emergence of fundraising as a way of filling the budget of a higher educational institution, ways of attracting funds, stimulating higher educational institutions to finance are determined. Traditional and online fundraising are also in operation.

At the same time, the work also describes promising directions of what should be done to improve both grant activity and fundraising in the field of higher education in Ukraine. This will contribute to the understanding of what specific steps need to be taken so that these phenomena are characteristic of the Ukrainian system of higher education, which would allow us to train the best specialists.

Keywords: types of grants, grant activity, grant program, institutions of higher education, online fundraising, traditional fundraising, fundraising, financing.

Постановка проблеми. На сьогодні питання грантової діяльності та фандрейзингу є актуальним для закладів вищої освіти. Це обумовлено зокрема, і зменшенням рівня фінансування освітніх закладів, і особливими вимогами до наукової та студентської діяльності від профільних міністерств та органів влади, і намаганням закладів отримати додаткові надходження до бюджету. Зокрема, грантова діяльність дозволяє багатьом науковцям отримати доступ до нових знань, покращити наявний теоретичний і практичний досвід, обмінюватися міжнародними контактами. При цьому для закладів вищої освіти грантова діяльність означає додаткове фінансування та надходження економічних ресурсів для покращення матеріально-технічної бази установи. Водночас фандрейзинг - це можливість отримати додаткові кошти за рахунок проведення різного роду заходів, що сприяє розвитку закладу вищої освіти. При цьому як фандрейзинг, так і грантова діяльність, як інструменти наповнення бюджету навчальних закладів, давно успішно функціонують і в інших сферах. Все це дозволяє говорити про значимість та ефективність даних способів додаткового фінансування і також їх соціальну значимість для покращення рівня сучасної вищої школи.

Дана проблема тісно пов'язана із такими сферами як освіта, економіка, інформаційні технології, онланн-освіта. Як наслідок, дана тема потребує детального дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання грантової діяльності та фандрейзингу закладів вищої освіти відображені у ряді наукових праць вітчизняних дослідників. Зокрема, вчені К. Є. Каліна, К. Є. Недря, Л.С. Рибалко, І. М. Трубавіна, у статті "Поняття про теоретико-методологічні основи застосування грантів і здійснення фандраизингової діяльності для українських науковців у сфері педагогіки" звертають увагу на те, що грантова діяльність та фандрейзинг є основою для міжнародного співробітництва ЗВО [1, с. 123]. Оскільки університет, що має можливість підтримувати ресурсно та фінансово талановитих науковців та студентів, стає центром співпраці для багатьох закладів вищої освіти, які прагнуть вийти на міжнародний рівень.

Дослідники Я.В. Кобушко та О.В. Майборода у статті "Фандрайзинг як інструмент фінансування закладів вищої освіти" звернули увагу на те, що в українському освітньому просторі це явище не є поширеним і тому здебільшого сприймається як заходи для залучення коштів у бізнес-сферу [2, с. 133]. При цьому вони вважають провідним напрямом, який потрібно розвивати на теренах нашої країни, онлайн-фандрейзинг.

Мета статті - розкрити специфіку грантової діяльності та фандрейзингу закладів вищої освіти.

Виклад основного матеріалу. На сучасному етапі заклади вищої освіти здійснюють активну роботу задля залучення додаткових коштів до власного бюджету. У цьому аспекті грантова та фандрейзингова діяльність стають ефективними та дієвими інструментами. Попри це, питання грантів та фандрейзингу є ще малодослідженим, адже у порівнянні із закладами вищої освіти, бібліотеки, архіви, музеї, інформаційні та освітні центри, частіше використовують дані інструменти для отримання додаткового фінансування.

Нині можна відмітити, що не існує єдиного визначення поняття "грант". Загалом грантом називають фінансові або матеріальні, інші ресурси, які надаються громадянам або іноземним особам, які здійснюють наукову та іншу діяльність, що відповідає умовам надання гранту [1, с. 125]. Тобто грантова діяльність закладів вищої освіти передбачає надання чи отримання певних фінансових або іншого роду ресурсів для наукової або іншої діяльності згідно умов гранту. Для закладів вищої освіти гранти є вагомими, так як вони надаються безкоштовно і не передбачають процедуру їх повернення.

Заклади вищої освіти залучають до своєї діяльності різні види грантів:

-внутрішньоєвропейські. Заклади вищої освіти як фінансують, так і є отримувачами фінансів, що спрямовані на виконання умов гранту. Даний вид передбачає стажування та практику студентів та науковців із країн Європи на території інших європейських держав, що сприяє покращенню їх рівня знань та дозволяє отримати кращу посаду. Такі гранти надаються здебільшого на 1-2 роки;

-міжнародні стипендії. Даний грант передбачає подачу заявки університетом, що прагне прийняти участь у програмі. Після цього представники організації грантонадавача пропонують такому ЗВО студентів із країн третього світу. Якщо університет погоджується, то отримує апліканта, що повинен 1 -2 роки бути учасником гранту та здійснювати свою діяльність у межах визначеного ЗВО;

-міжнародний науковий обмін. Цей вид гранту передбачає обмін між закладами вищої освіти власним науковим персоналом на міжнародному рівні. Кваліфікований штат чи працівник може таким чином бути частиною персоналу іншого навчального закладу від 2 до 4 років;

-промислово-академічне партнерство. Цей вид передбачає, що заклад вищої освіти розпочинає співробітництво із науковими, інформаційними, приватними та комерційними центрами для проведення спільних заходів. Переважно під час спільних подій обговорюються важливі питання тієї чи іншої сфери. Грантонадавачем у цьому випадку є приватна організація, яка готова фінансувати заклад вищої освіти. Загалом цей грант діє 4 роки;

-навчальні мережі на початку дослідження. Даний вид гранту передбачає, що один університет може надати молодих науковців іншому задля доєднання їх до діючих груп досліджень. Тобто відбувається обмін вченими, які ще не мають достатнього досвіду, проте є перспективними та готовими до практичних навчань. Такий грант діє 4 роки, отже, науковець, що його отримує за 48 місяців стає повноцінним вченим із власним обсягом знань [3, с. 6].

У сфері вищої освіти найвідомішими програмами із грантової діяльності є "Tempus" та "Erasmus". Остання спрямована на поглиблення співпраці між закладами вищої освіти різних куточків світу. Проте долучатися до гранту мають можливість такі представники закладів вищої освіти, які отримали ступінь бакалавра, науковці, наукові працівники. Ця програма грантонадання є міжнародною.

Одночасно з цим "Tempus" є програмою, яка націлена на розвиток сучасної вищої освіти у країнах Європейського регіону. Ця програма є особливою за рахунок того, що приймати участь у ній можуть не лише заклади вищої освіти, але й всі установи, що мають зв язок з вищою освітою. Таким чином налагоджується сама система освіти, яка націлена на вирішення проблем вищої освіти спільними зусиллями всіх учасників освітнього процесу. До того ж програма спрямована на розвиток саме європейської системи освіти як найбільш ефективної та допомагає країнам Європи її впроваджувати у локальний освітній простір [4, с. 8].

Варто додати, що це лише найвідоміші грантові програми. В освітньому просторі міжнародного виміру грантових програм існує багато і кожна має свою специфіку. Водночас більшість таких програм є локальними і існують як на рівні окремих університетів, так і університетів конкретної країни, так і університетів сусідніх країн. Наявність таких локальних програм дозволяє як вирішувати наявні проблеми у вищій освіті регіону, так і стимулювати розвиток вищої освіти на міжнародному рівні та розв'язувати глобальні освітні питання.

Загалом грантова діяльність закладів вищої освіти реалізовується за рахунок наступних форм співробітництва між освітніми установами:

-міжуніверситетські проєкти. Ця форма передбачає наявність спільних проектів між закладами вищої освіти. Переважно такі проєкти спрямовані на покращення організації освітньої системи в університетах, розвиток сучасних принципів управління освітою, просування ідеї відсутності вікових обмежень для бажаючих навчатися, формування позитивного іміджу вищої освіти, просування ідей щодо доступності закладів вищої освіти. Такі проєкти переважно реалізовуються у короткі терміни задля привернення уваги до проблемних питань вищої освіти;

-структурні заходи. Це заходи, які спрямовані на модернізацію структури закладів вищої освіти. Дані заходи направлені на вибір кращої форми управління закладом вищої освіти або ж побудови доцільної структури. При цьому заклади вищої освіти переважно надають у цьому випадку гранти на отримання можливості взяти участь у наукових семінарах, форумах, конференціях;

-супутні заходи. Це форма грантової діяльності, при якій грант надається додатково при основній участі у певній роботі. Зокрема, університети вже можуть бути партнерами та здійснювати спільні заходи, проте грант буде додатковим стимулом до співробітництва [3, с. 10].

Доцільно наголосити, що грантова діяльність здебільшого сприймається як фінансова допомога на певний проєкт чи грошова подяка за виконану роботу. Проте також поширеними є і інші форми реалізації грантів. До прикладу, лекторський обмін. При цій формі науковець від конкретного освітнього закладу може певний період проводити лекції в іншому університеті. Для лектора це можливість отримати не лише новий досвід, що пов'язаний з освітніми процесом іншого закладу, але й спосіб реалізації дослідницьких проектів. Поширеними є і персональні гранти, при яких відсутні вимоги до отримувача. Як наслідок, людина отримує можливість обрати той напрямок, який їй найбільше подобається та формувати власну модель освітнього простору. Основною ж метою розвитку грантової діяльності є надання кожній людині розуміння того, що для реалізації власних досліджень не завжди потрібні гроші, а сам грант - це можливість для розвитку, а не спосіб заробітку.

Загалом перевагами грантової діяльності закладів вищої освіти на сьогодні є наступні чинники:

- широкий спектр можливостей для участі у проєктах;

- легкість заповнення грантової заявки;

- міжнародне співробітництво;

- покриття не лише наукових витрат;

- отримання додаткових джерел фінансування;

- модернізація закладу вищої освіти.

При цьому також можна наголосити і на певних недоліках. Це:

- короткі терміни подачі заявки на грант;

- необхідність дотримання всіх умов для гранту;

- складнощі реалізації проєктів у певних умовах [4, с. 15].

Тобто навіть при наявних недоліках, все ж переваг від участі у грантовій діяльності більше ніж слабких сторін. При цьому грантова діяльність кожного закладу вищої освіти залежить у першу чергу від матеріально-технічних ресурсів закладу, рівня його фінансування, фаховості науково-педагогічного складу, спрямованості студентів на отримання нових знань та досвіду. Передусім гранти є важливими для розвитку міжнародного співробітництва між закладами вищої освіти.

При цьому окрім грантової діяльності закладами вищої освіти може здійснюватися і фандрейзинг. У загальному розумінні "фандрейзинг" - це "залучення коштів", а у більш вузькому - "залучення коштів для грантової діяльності" [5, с. 13]. І хоча даний термін здебільшого стосується проєктів соціального значення, проте використовується і для позначення культурних та освітніх ідей. Також необхідно додати, що фандрейзинг нерідко передбачає залучення благодійних коштів, що сприяє розвитку системи вищої освіти.

Враховуючи характерні риси фандрейзингу, можна визначити, що це фахова діяльність щодо цілеспрямованого залучення та акумулювання коштів та інших ресурсів за допомогою різних джерел фінансування задля реалізації соціальних, освітніх, наукових, культурних, інших проєктів. Така діяльність дозволяє розвивати систему вищої освіти на різних рівнях.

Перевагами фандрейзингу в освітній діяльності закладів вищої освіти є можливість додаткового фінансування, розширення співробітництва з іншими організаціями, залучення суспільства до вирішення проблем освіти. При цьому основною перевагою є саме розвиток додаткових каналів фінансування освітніх закладів, отже, забезпечення виконання закладами освіти розроблених проєктів.

Можна відзначити, що суб'єктами фандрейзингу є саме неприбуткові організації. Вони націлені на отримання допомоги від інших джерел. У нашому випадку це заклади вищої освіти, які не є комерційними установами. Із розвитком фандрейзингу як поняття, удосконалилися також засоби цього явища. Нині ними є:

- безпека в Інтернет-просторі;

- краудсорсинг - звернення до цільової аудиторії для оцінки якості послуг;

- медіаграмотність - розвиток інструментів критичної оцінки медіа;

- мейлінг - персональне звернення про допомогу через листування;

- модернізація інформаційних технологій;

-підтримка у технічному аспекті [6, с. 195].

Одним із основних недоліків фандрейзингу у системі вищої освіти є те, що його інструменти є маловідомими для управлінців закладів вищої освіти.

До того ж вони здебільшого спрямовані на соціальні проєкти, а не наукові та освітні.

Для закладів вищої освіти фандрейзинг виступає способом додаткового залучення коштів. Враховуючи сучасну нестабільну політичну та економічну ситуацію, це дозволяє освітнім установам акумулювати кошти та вчасно фінансувати власні проєкти та проєкти партнерів. Тобто це питання економічної безпеки не лише конкретного ЗВО, але й освіти загалом.

Основними причинами виникнення фандрейзингу як явища є недофінансування державою закладів вищої освіти, прагнення привернути увагу громадськості до проблем вищої освіти, намагання розширити сфери співробітництва, розвиток інформаційного простору. Відповідно до цього основними функціями фандрейзингу у закладах вищої освіти є:

-залучення коштів із різних джерел;

-покращення надання освітніх послуг;

-розвиток співробітництва між різними закладами вищої освіти;

-формування нових напрямків діяльності.

Їхня реалізація передбачає наступну послідовність:

-заповнення заявки;

-зацікавлення освітнього та наукового простору у проєкті;

-здійснення пошуку джерел фінансової допомоги;

-впровадження фандрейзингу як стратегії закладу [7, с. 15].

Тобто фандрейзинг передбачає чіткі та послідовні кроки, які сприяють фінансовому розвитку закладу вищої освіти. Відповідно, для того, щоб отримати додаткові кошти, навчальний заклад повинен переконати суспільство, що його проєкт є важливим та значимим, отже, потребує грошових вкладень. При цьому нерідко питання недостатнього державного фінансування, яке відоме всім учасникам освітнього процесу, стає провідним стимулом для участі інших установ у фандрейзингу.

Шляхами реалізації фандрейзингу у системі закладів вищої освіти є як спеціальні цільові внески, так і ендавмент-фонди. У першому випадку кошти надходять до закладів вищої освіти системно, що дозволяє регулювати витрати на діяльність. У другому випадку, це хоч і регулярні доходи, але вони функціонують на основі благодійності та пожертв.

Кожен ЗВО самостійно визначає напрямки витрат коштів, які залучені під час фандрейзингу. Проте основними з них є:

- вкладення коштів у цінні папери;

- розвиток університету;

- підтримка студентів шляхом призначення стипендій;

- фінансування інститутів, структурних підрозділів, кафедр;

- виплати премій науковому колективу;

- фінансування лабораторій та дослідницьких центрів закладу;

-фінансування проєктів, програм, заходів [5, с. 25].

На сучасному етапі формами збору коштів є як традиційний, так і онлайн-формат. Традиційним є впровадження фандрейзингу шляхом організації певного заходу або організації збору коштів на певний проєкт. Такий формат є короткостроковим, оскільки переважно увага акцентується на конкретній меті збору. До того ж складно привертати постійну увагу суспільства до питання збору коштів.

Онлайн-фандрейзинг передбачає використання мережі Інтернет, мобільних технологій, інноваційних технологій, що сприяє залученню більшої аудиторії. При цьому ефективними тут є соціальні мережі, які спрямовані на молоду цільову аудиторію, для якої питання вищої освіти є проблемним. При цьому саме соціальні мережі мають інструменти просування дописів, що дозволяє поінформувати більшу кількість осіб про існуючу потребу.

Оскільки постійно збільшується кількість закладів вищої освіти, що здійснюють пошук додаткового фінансування, можна узагальнити труднощі, з якими вони зіштовхуються:

-відсутність податкових пільг;

-благодійництво значно менше поширено в Україні, ніж у Європі;

-низький рівень диференціації серед університетів;

-недостатньо уваги приділено можливостям випускників, які можуть стати ключовою частиною благодійного процесу;

-відсутність інститутів збору коштів та розвитку;

-академічна недовіра до бізнесу та промисловості щодо надання послуг суспільству загалом [6, с. 197].

Враховуючи вищевикладене, можна стверджувати, що напрямками вдосконалення грантової діяльності та фандрейзингу є розвиток співпраці між університетами різних країн, залучення онлайн та цифрових інструментів для додаткового фінансування, привернення уваги до проблем вищої освіти, розширення сфер реалізації грантів та фандрейзингу, покращення методів та способів фінансування закладів вищої освіти. Відповідно, їхнє комплексне впровадження дозволить значно покращити рівень та якість освітнього та наукового комплексів закладів вищої освіти.

Висновки

Тож, можна зробити висновки, що грантова діяльність та фандрейзинг є важливими для економічної безпеки закладів вищої освіти. Зокрема, залучення нових ресурсів, у тому числі і фінансових, сприяє розвитку закладів вищої освіти та покращенню якості надаваних освітніх послуг. При цьому така діяльність вимагає від закладів вищої освіти активного співробітництва із міжнародними партнерами та включення у функціонування інформаційного простору.

Література

1. Каліна К.Є. Поняття про теоретико-методологічні основи застосування грантів і здійснення фандраизингової діяльності для українських науковців у сфері педагогіки / К.Є. Каліна, К.М. Недря, Л.С. Рибалко, І.М. Трубавіна // Засоби навчальної та науково- дослідної роботи. №58. - 2022 -123-134 с.

2. Кобушко Я.В. Фандрайзинг як інструмент фінансування закладів вищої освіти / Я.В. Кобушко, О.В. Майбоорода//Вісник СумДУ. 2020. Вип.1. - 132-140 с.

3. Марченко О. Методичні рекомендації щодо участі у грантових програмах та конкурсах / О. Марченко // Дніпро. - 2018. - 68 с.

4. Дєліні М. Концепція управління грантами: навчально-методичний комплекс для магістрів спеціальності 073 "Менеджмент" / М. Дєліні // Київ. - 2018. - 88 с.

5. Чернявська О. Фандрайзинг / О. Чернявська // Київ. - 2015. - 138 с.

6. Огородник В. Фандрайзинг - інструмент активної соціальної відповідальності взаємодії суб'єктів суспільних відносин / В. Огородник // Економка i органЬащя управління. №21. - 2014. - 195-199 с.

7. Єгорова І. Управління проектами і фандрайзинг у сфері освіти: навчально- методичний посібник до курсу / І. Єгорова // Івано-Франківськ. - 2021. - 140 с.

8. References:

9. Каїіпа K. Ye., Nedria K. M., Rybalko L. S. & Trubavina I. M. (2022). Poniattia pro teoretyko-metodologichni osnovy zastosuvannia grantiv і zdiisnennia fandraizynhovoi diialnosti dlia ukrainskiih naukovtsiv u sferi pedahohiky [Concept of the theoretical and methodological basis of the application of grants and implementation of fundraising activities for Ukrainian scientists in the field of pedagogy]. Zasoby navchal~no^ ta nauko^vo-doslidnoi roboty - Means of educational and research work, 58, 123-134. [in Ukrainian].

10. Kobushko Ya. V. & Maiboroda O. V. (2020). Fandraizynh yak instrument finansuvannia zakladiv vyshchoi osvity [Fundraising as a tool for financing higher education institutions]. Visnyk SumDU- Bulletin of Sumy State University, 1, 132-140. [in Ukrainian].

11. Marchenko O. (2018). Metodychni rekomdatsii shchodo uchasti u hrantovykh prohramakh ta konkursakh [Methodological recommendations for participation in grant programs and competitions]. Dnipro - Dnipro, 68. [in Ukrainian].

12. Dielini M. (2018). Kontseptsiia upravlinnia hrantamy : navchalno-metodychnyi kompleks dlia mahistriv spetsialnosti 073 "Menedznment" [The concept of grant management: educational and methodological complex for masters of specialty 073 "Management"]. Kyi^v-Kyi^v, 88. [in Ukrainian].

13. Cherniavskia O. (2015). Fandraizinnh [Fundraising]. Kyiv-Kyiv, 138. [in Ukrainian].

14. Ohorodnyk V. (2014). Fandraizinh - instrument aktyvnoi socialnoi vidpovidalnisti vzaiemodii subiektiv suspilnykh vidnosyn [Fundraising - a tool of active social responsibility of the interaction of subjects of public relations]. Ekonomika i orhanizatsia u^^avl^^nia - Economics and management organization, 1, 195-199. [in Ukrainian].

15. Yehorova I. (2021). Upravlinnia proektamy i fandraizinh u sferi osvity: navchalno-metodychnyi posibnyk do kursu [Project management and fundraising in the field of education: educational and methodological guide to the course]. Ivano-Frankivsk - Ivano-Franki^vsk, 140. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru