Критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до формування математичної компетентності молодших школярів в інноваційному освітньому середовищі
Потенціал математичної галузі щодо формування ключових компетентностей учнів. Мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісно-практичний критерії сформованості математичної компетентності у майбутніх учителів. Ознаки інноваційного освітнього середовища.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.11.2023 |
| Размер файла | 19,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до формування математичної компетентності молодших школярів в інноваційному освітньому середовищі
Аркавенко Наталія Володимирівна аспірантка кафедри педагогіки та освітнього менеджменту, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Анотація
В статті обґрунтовано систему критеріїв, показників та рівнів сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до формування математичної компетентності молодших школярів в інноваційному освітньому середовищі.
У статті проаналізовано сутність понять «компетентність», «інноваційне освітнє середовище», «математична компетентність»; наголошується на потенціалові математичної галузі щодо формування ключових компетентностей учнів; виокремлено критерії сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до формування математичної компетентності молодших школярів в інноваційному освітньому середовищі (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісно-практичний) та схарактеризовано показники рівнів сформованості досліджуваної категорії (високий, середній, початковий).
Математична компетентність визначається як здатність особи «бачити» математику в житті, створювати математичні моделі об'єктів, явищ, процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв'язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань.
Акцентується увага на необхідності використання потенціалу інноваційного освітнього середовища. Головними ознаками такого середовища визначено: перспективність і актуальність інноваційного середовища; новизна у постановці цілей, відборі змісту, виборі засобів і форм організації навчального процесу з метою формування компетентної особистості; відповідність характеристик середовища індивідуальним та віковим особливостям молодших школярів; стійкість, стабільність отримання позитивних результатів щодо формування предметних компетентностей учня; можливість творчого застосування досвіду функціонування освітнього середовища у схожих умовах; оптимальне витрачання сил, засобів і часу педагогів та учнів з метою досягнення позитивних результатів; доцільність впровадження інновацій в цілісному освітньому процесі.
Матеріали дослідження можуть бути використані в системі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.
Ключові слова: компетентність, математична компетентність, середовище, критерії, показники, рівні сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до формування математичної компетентності молодших школярів в інноваційному освітньому середовищі.
Abstract
Criteria, indicators and levels of formation of readiness of future primary school teachers to form the mathematical competence of younger school students in an innovative educational environment
Arkavenko Nataliia Volodymyrivna PhD student at the оn Pedаgоgy end Eduсаtіоn Mаnаgement, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University
The article substantiates the system of criteria, indicators, and levels of readiness of future elementary school teachers for the formation of mathematical competence of younger schoolchildren in an innovative educational environment.
The article analyzes the essence of the concepts "competence", "innovative educational environment", "mathematical competence"; the potential of the mathematical field for the formation of key competences of students is emphasized; the criteria of the formation of the readiness of future primary school teachers to the formation of mathematical competence of younger schoolchildren in an innovative educational environment (motivational-value, cognitive, activity-practical) are singled out and the indicators of the levels of formation of the studied category (high, middle, elementary) are characterized.
Mathematical competence develops as a person's ability to "see" mathematics in life, to create mathematical models of objects, phenomena, processes of the surrounding world, to accumulate experience in mathematical activities while solving educational and cognitive and practically oriented tasks.
Emphasis is placed on the need to use the potential of the innovative educational environment. The main features of such an environment are defined as: perspective and relevance of the innovative environment; novelty in setting goals, selecting content, choosing means and forms of organization of the educational process with the aim of forming a competent personality; correspondence of the characteristics of the environment to the individual and age characteristics of younger students; stability, stability of obtaining positive results regarding the formation of subject competencies of the student; the possibility of creative application of the experience of functioning of the educational environment in similar conditions; optimal use of forces, resources and time of teachers and students with the aim of achieving positive results; the expediency of introducing innovations in the holistic educational process.
Research materials can be used in the system of professional training of future primary school teachers.
Keywords: competence, mathematical competence, environment, criteria, indicators, levels of readiness of future primary school teachers for the formation of mathematical competence of younger schoolchildren in an innovative educational environment.
Постановка проблеми
Поняття «компетентність» і «компетентнісний підхід» є одними з найбільш часто використовуваних термінів в науковому лексиконі. Згідно Закону України «Про освіту», компетентність тлумачиться як динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність [1, с. 134].
Найвищої цінності в освіті набуває розвиток в особистості бажання і можливості вийти за рамки того, що вивчається на уроці, виникнення потреби у саморозвитку і самоосвіті, а також, самореалізації свого творчого потенціалу. Тому, виникає необхідність у зміні підходу до освіти, можливість вибору індивідуальної траєкторії навчання, враховуючи власні інтереси та здібності.
Потреба забезпечення ефективності освітнього процесу актуалізує проблему професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування предметних компетентностей учня, зокрема, математичної.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Наукові засади формування предметних компетентностей учнів, використання компетентнісного підходу у навчанні досліджували науковці Н. Бібік, О. Онопрієнко, Н. Листопад, С. Скворцова та ін. [2; 3].
Особливості формування математичної компетентності учнів висвітлено у працях М. Головань, І. Зіненко, С. Ракова [4; 5; 6].
Рівні сформованості математичної компетентності майбутніх учителів проаналізовано у дослідженнях А. Терепи, на думку дослідниці, до діагностичних засобів належать діагностичні роботи, контрольні роботи та анкети [7, с. 54].
Незважаючи на значну кількість робіт, що характеризують формування компетентної особистості, дослідницької уваги потребує проблема оцінювання готовності майбутніх учителів до такого виду діяльності у закладах освіти.
Мета статті - визначити та схарактеризувати критерії, показники, рівні сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до формування математичної компетентності молодших школярів в інноваційному освітньому середовищі.
Виклад основного матеріалу
Автори посібника «Нова українська школа: порадник для вчителя» наголошують на рівнозначності ключових компетентностей в освітньому процесі та аналізують, зокрема, внесок математичної освітньої галузі у їх формуванні:
- компетентності спілкування державною мовою - уміння, що виробляється в процесі вивчення математики, лаконічно та зрозуміло сформулювати думку, аргументовано, доводити правильність тверджень;
- компетентності спілкування іноземними мовами - зіставляти математичний термін чи буквене позначення з його походженням з іноземної мови;
- компетентності у природничих науках і технологіях - моделювання процесів, що відбуваються в навколишньому світі;
- інформаційно-цифрової компетентності - здатності діяти за алгоритмом та складати алгоритми;
- компетентності уміння вчитися - доводити правильність певного судження та власної думки;
- ініціативності і підприємливості - здійснювати раціональний вибір;
- соціальній та громадянській компетентності - робити висновки з отриманих результатів розв'язувати задачі соціального змісту;
- обізнаності та самовираженні у сфері культури - естетично зображувати фігури, графіки, рисунки;
- екологічній грамотності і організації здорового життя - ощадливо використовувати природні ресурси [8, с. 15].
Аналіз праць науковців (М. Головань, І. Зіненко, С. Раков та ін.) свідчить, що термін «математична компетентність» розглядається як «властивість», «якість особистості», «інтегративне утворення», «уміння», «риса», «ознака особистості», насамперед, «здатність особистості», яку можна використовувати на практиці у реальних ситуаціях.
Математичну компетентність визначаємо як здатність особи «бачити» математику в житті, створювати математичні моделі об'єктів, явищ, процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв'язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань.
Передумовою формування предметних компетентностей учня є професійна підготовка майбутніх педагогів у закладах вищої освіти. На наш погляд, необхідно використовувати потенціал освітнього середовища закладу освіти з метою формування математичної компетентності. Згідно Концепції «Нова українська школа», педагогіка партнерства і компетентнісний підхід потребують нового освітнього середовища. Таке середовище допомагають створити, зокрема, новітні інформаційно-комунікаційні технології. Вони підвищують ефективність роботи педагога, ефективність управління освітнім процесом, а водночас уможливлюють індивідуальний підхід до навчання [9].
У дослідженнях О. Цюняк інноваційне освітнє середовище трактується як система педагогічних умов особистісного та професійного розвитку особистості, яка включає територію, у межах якої діють правила інноваційної діяльності та новітні ідеї, оригінальні педагогічні технології, що застосовуються у професійній підготовці майбутніх педагогів та сприяють удосконаленню їх фахової компетентності. Дослідниця виокремлює вимоги, яким має відповідати інноваційне освітнє середовище:
- концептуально-змістова спрямованість, основні показники якої - наявність новітніх навчально-методичних комплексів, навчальних та робочих програм інноваційного характеру; використання вітчизняного й міжнародного ринку освітніх новацій; наукове обґрунтування перспектив професійної підготовки майбутніх педагогів;
- активність, яка полягає в здатності й готовності відтворювати наукові, методичні, організаційні, адміністративні вимоги як необхідні для успішної реалізації завдань інноваційної програми та здатність презентувати інноваційний досвід із використанням сучасних педагогічних технологій та науково-педагогічних можливостей;
- інформацшно-комунікацшнии складник - забезпеченість науково- методичною літературою, періодичними й фаховими виданнями, вільний та стабільний доступ до глобальних освітніх мереж, наявність електронної системи навчання, упровадження моделей дистанційного навчання, підготовка електронних навчальних посібників;
- професійність - уміння продукувати, реалізовувати нові підходи до освітньої діяльності в змісті, формах, методах; самооцінювання та самоконтроль власного й колективного інноваційного пошуку. [10, с. 177].
Актуальною, на нашу думку, є позиція О. Шапран, що розглядає інноваційне освітнє середовище як педагогічно доцільно організований простір життєдіяльності, який сприяє максимальному розвитку природного ресурсу особистості; інтегрований засіб накопичення і оптимальної реалізації психолого-педагогічного потенціалу закладу освіти [11, с. 15].
Головними ознаками інноваційного освітнього середовища вважаємо:
- перспективність і актуальність інноваційного середовища;
- новизна у постановці цілей, відборі змісту, виборі засобів і форм організації навчального процесу з метою формування компетентної особистості;
- відповідність характеристик середовища індивідуальним та віковим особливостям молодших школярів;
- стійкість, стабільність отримання позитивних результатів щодо формування предметних компетентностей учня;
- можливість творчого застосування досвіду функціонування освітнього середовища у схожих умовах;
- оптимальне витрачання сил, засобів і часу педагогів та учнів з метою досягнення позитивних результатів;
- доцільність впровадження інновацій в цілісному освітньому процесі.
Для оцінювання рівнів сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до формування математичної компетентності молодших школярів необхідно розробити систему критеріїв та показників із врахуванням структури математичної компетентності та у контексті нашого дослідження - потенціалу інноваційного освітнього середовища щодо означеної проблеми.
Словнику-довіднику з професійної педагогіки термін «критерій» (лат. criterium, що походить від Xpix^piov - здатність розрізнення, засіб, судження) визначено як мірило, на основі якого відбувається класифікація, оцінювання, визначення процесу або явища [12, с. 95].
Визначаємо такі критерії сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до формування математичної компетентності молодших школярів в інноваційному освітньому середовищі: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісно-практичний. До кожного з даних критеріїв було визначено показники.
Мотиваційно-ціннісний критерій характеризується усвідомленістю майбутніми учителями: необхідності формування математичної компетентності молодших школярів; потреби створення, розвитку інноваційного освітнього середовища та використання його потенціалу в освітньому процесі; активним ставленням до формування математичної компетентності, особистою зацікавленістю у її становленні та розвитку; відкритістю до інновацій.
Показником когнітивного критерію є рівень обізнаності респондентів з особливостями організації процесу навчання на сучасному етапі; респондент розуміє зміст понять «компетенція», «компетентність», «математична компетентність», «середовище», «освітнє середовище», «інноваційне освітнє середовище» та ін., їх особливості та структуру, форми, методи, засоби, специфіку формування математичної компетентності в залежності від вікових та індивідуальних особливостей; історико-педагогічні аспекти становлення та розвитку компетентної учнівської особистості у вітчизняній, зарубіжній педагогічній науці та практиці.
Показником діяльнісно-практичного критерію є дії та вчинки, що демонструють здатність: формувати математичну компетентність молодших школярів в інноваційному освітньому середовищі; залучати до створення та розвитку інноваційного освітнього середовища учнів, батьків, представників громадськості; адекватно оцінювати та вдосконалювати власний рівень підготовки до формування компетентної особистості учнів, здійснювати діагностику ефективності формування математичної компетентності, визначати та впроваджувати шляхи удосконалення даного процесу.
Використання емпіричних методів дослідження (анкети «Готовність майбутнього вчителя до формування математичної компетентності учнів початкових класів» (визначення рівня готовності респондентів за мотиваційно-ціннісним, діяльнісно-практичним компонентом), тест «Готовність майбутнього вчителя до формування математичної компетентності учнів початкових класів» (визначення рівня готовності респондентів за когнітивним компонентом), план-бесіда «Готовність майбутнього вчителя початкової школи до формування математичної компетентності учнів початкових класів» (визначення рівня готовності респондентів за рефлексивним компонентом), бесіди, спостереження за освітнім процесом, самооцінювання, аналіз психолого-педагогічного дослідження уможливило розподіл респондентів за рівнями готовності майбутніх учителів початкової школи до формування математичної компетентності молодших школярів в інноваційному освітньому середовищі.
Високий рівень готовності майбутніх учителів до формування математичної компетентності молодших школярів характеризується наявністю мотивів, бажань, прагнень активно та цілеспрямовано формувати математичну компетентність учнів, визнанням і прийняттям педагогом цінності компетентнісного підходу до навчання загалом, спрямованістю на формування ключових та предметних компетентностей; здатністю вибору особистої позиції та стратегії педагогічної взаємодії в інноваційному освітньому середовищі конкретного закладу освіти з метою формування математичної компетентності учнів. Даний рівень передбачає глибоке розуміння та усвідомлення сутності основних понять: «компетенція», «компетентність», «математична компетентність», «середовище», «освітнє середовище», «інноваційне освітнє середовище», змісту, форм і методів формування математичної компетентності в інноваційному освітньому середовищі; сформованість умінь визначати і реалізувати шляхи формування математичної компетентності; здійснювати рефлексію власної професійної діяльності.
Під час проходження педагогічної практики респонденти, що належать до високого рівня, прагнуть до формування математичної компетентності молодших школярів, вивчають досвід формування предметних компетентностей здобувачів освіти загалом, та математичної зокрема; потенціал інноваційного освітнього середовища закладу освіти, позитивно оцінюють вплив педагогічної практики на підготовку до формування математичної компетентності молодших школярів. До вдосконалення власної професійної підготовки ставляться відповідально та усвідомлено.
Середній рівень готовності майбутніх учителів до формування математичної компетентності молодших школярів характеризується недооцінкою значущості компетентнісного підходу у навчанні, формуванні компетентної особистості; нестійкими прагненнями, мотивами та бажаннями формувати математичну компетентність учнів; усвідомленням окремих потенційних можливостей інноваційного освітнього середовища; загальним розумінням сутності понять «компетенція», «компетентність», «математична компетентність», «середовище», «освітнє середовище», «інноваційне освітнє середовище», змісту, форм і методів формування математичної компетентності в інноваційному освітньому середовищі, але без врахування вікових та індивідуальних особливостей здобувачів освіти, що не дає змоги ефективно здійснювати формування математичної компетентності молодших школярів та рефлексію власної професійної діяльності.
Під час проходження педагогічної практики респонденти, що належать до середнього рівня, епізодично вивчають досвід формування математичної та інших предметних компетентностей молодших школярів, потенціал інноваційного освітнього середовища закладу освіти; прагнення формувати математичну компетентність молодших школярів зумовлено зовнішніми факторами: педагогічним впливом, бажанням отримати високу оцінку за матеріали практики, підтримкою професійної позиції колег, даниною сучасним тенденціям та ін.; їм складно оцінити вплив педагогічної практики на підготовку до формування математичної компетентності молодших школярів.
Початковий рівень готовності майбутніх учителів до формування математичної компетентності молодших школярів характеризується відсутністю мотивів і бажань формувати компетентну особистість, не сформованістю власної позиції щодо формування математичної компетентності, не усвідомленою значущістю компетентнісного підходу до навчання, зокрема, на уроках математики; наявністю фрагментарних знань сутності понять «компетенція», «компетентність», «математична компетентність», «середовище», «освітнє середовище», «інноваційне освітнє середовище», змісту, форм і методів формування математичної компетентності в інноваційному освітньому середовищі; відсутністю умінь визначати і реалізувати шляхи формування математичної компетентності, нездатністю здійснювати рефлексію власної професійної діяльності.
Під час проходження педагогічної практики респонденти, що належать до початкового рівня готовності, не здійснюють постійне та планомірне формування математичної компетентності учнів, не вивчають досвід педагогічних працівників щодо формування компетентної особистості, не досліджують інноваційне освітнє середовище закладу освіти. До вдосконалення власної професійної підготовки ставляться формально.
математичний компетентність учитель
Висновки
Таким чином, для оцінювання готовності майбутніх учителів початкової школи до формування математичної компетентності молодших школярів розроблено систему критеріїв, показників, рівнів щодо означеної проблеми із врахуванням особливостей такої діяльності та, у контексті нашого дослідження, - використання потенціалу інноваційного освітнього середовища.
Стаття не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Дослідження потребує вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду формування соціокультурної компетентності майбутніх менеджерів в сучасних умовах.
Література
1. Закон України «Про освіту». Відомості Верховної Ради України. 2017. 25 вересня.
2. Бібік Н.М. Компетентність і компетенції у результатах початкової освіти. Формування ключових і предметних компетентностей молодших школярів: теоретичні аспекти. Науково-методичний збірник. Тростянець, 2012. Випуск 20. С. 22-29.
3. Онопрієнко О.В., Листопад Н.П., Скворцова С.О. Компетентнісний підхід до навчання математики. Київ: Редакції газет з дошкільної та початкової освіти, 2014. 128 с.
4. Головань М.С. Математична компетентність: сутність та структура. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету. 2014. 1. С. 35-39.
5. Зіненко І.М. Визначення структури математичної компетентності учнів старшого шкільного віку. Педагогічні науки: теорія^, історія, інноваційні технології, 2009. 2. С.165-174.
6. Раков С.А. Математична освіта: компетентнісний підхід з використанням ІКТ: монографія. Харків: Факт, 2005. 360 с.
7. Терепа А/В. Критерії та показники математичної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems, 2022. (52), 406-410.
8. Нова українська школа: порадник для вчителя / під ред. Н.М. Бібік. Київ: Плеяди, 2017. 206 с.
9. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої освіти. Освіта України. Київ, 2016. 23 серпня.
10. Цюняк О.П. Інноваційне освітнє середовище як чинник професійного становлення майбутніх магістрів початкової освіти. Інноваційна педагогіка. 2019. Вип. 14. С.175-178.
11. Шапран О.І. Створення інноваційного освітнього середовища в процесі професійної підготовки майбутнього вчителя. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту, 2010. (9, С. 108-110.
12. Словник-довідник з професійної педагогіки / за ред. А.В. Семенова. Одеса, 2006. 272 с.
References
1. Zakon Ukrainy «Pro osvitu». [Law of Ukraine "On Education"]. (2017). Fidomosti VerkhovnoiRady Ukrainy. 25 veresnia. [in Ukrainian].
2. Bibik N.M. (2012). Kompetentnist i kompetentsii u rezultatakh pochatkovoi osvity. [Competence and competencies in the results of primary education]. Formuvannia kliuchovykh i predmetnykh kompetentnostei molodshykh shkolar: teoechni aspekty. Naukovo-metodychnyi zbirnyk. Trostianets, issue 20. S. 22-29. [in Ukrainian].
3. Onopriienko O.V., Lystopad N.P., Skvortsova S.O. (2014). Kompetentnisnyi pidkhid do navchannia matematyky. [A competent approach to teaching mathematics]. Kyiv: Redaktsii hazet z doshkilnoi ta pochatkovoi osvity, 128 s. [in Ukrainian].
4. Holovan M.S. (2014). Matematychna kompetentnist: sutnist ta struktura. [Mathematical competence: essence and structure]. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu. № 1. S. 35-39. [in Ukrainian].
5. Zinenko I.M. (2009). Vyznachennia struktury matematychnoi kompetentnosti uchniv starshoho shkilnoho viku. [Determination of the structure of mathematical competence of high school students]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii, № 2. S. 165-174. [in Ukrainian].
6. Rakov S.A. (2005). Matematychna osvita: kompetentnisnyi pidkhid z vykorystanniam IKT: [Mathematical education: a competency-based approach using ICT]. monohrafiia. Kharkiv: Fakt, 360 s. [in Ukrainian].
7. Terepa A.V. (2022). Kryterii ta pokaznyky matematychnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly. [Criteria and indicators of mathematical competence of future primary school teachers]. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems, (52), 406~410. [mUkrainian].
8. Nova ukrainska shkola: poradnyk dlia vchytelia [New Ukrainian school: a teacher's guide]. (2017). N.M. Bibik (Ed.). Kyiv: Pleiady, 2017. 206 s. [in Ukrainian].
9. Nova ukrainska shkola. Kontseptualni zasady reformuvannia serednoi osvity. [New Ukrainian school. Conceptual principles of secondary education reform]. (2016). Osvita Ukrainy. Kyiv, 23 serpnia. [in Ukrainian].
10. Tsiuniak O.P. (2019). Innovatsiine osvitnie seredovyshche yak chynnyk profesiinoho stanovlennia maibutnikh mahistriv pochatkovoi osvity. [Innovative educational environment as a factor in the professional formation of future masters of primary education]. Innovatsiina pedahohika. issue. 14. S. 175-178. [in Ukrainian].
11. Shapran O.I. (2010). Stvorennia innovatsiinoho osvitnoho seredovyshcha v protsesi profesiinoi pidhotovky maibutnoho vchytelia. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-b^olohichni problemyfizychnoho vykhovannia ta sportu, (9), S. 108-110. [in Ukrainian].
12. Slovnyk-dovidnyk z profesiinoi pedahohiky [Dictionary-handbook on professional pedagogy]. (2006). A.V. Semenova (Ed.). Odesa, 2006. 272 s. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Визначення сутності та структури професійної компетентності майбутніх зубних гігієністів. Основні критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності даних фахівців у галузі стоматології. Ознаки сформованості змістовного компоненту.
статья [19,6 K], добавлен 13.11.2017Визначення поняття "математична компетентність", її сутність, структура. Етапи формування професійної математичної компетентності, вибір шляхів і методів реалізації компетентнісних ідей у процесі математичної підготовки школярів початкової школи.
статья [21,8 K], добавлен 18.12.2017Визначення понять "громадянське виховання" та "громадянська компетентність" в контексті підготовки молодших школярів. Аналіз навчальної програми "Я у світі", при вивченні якої здійснюється формування громадянської компетентності в учнів початкової школи.
статья [42,8 K], добавлен 06.09.2017Мета формувального етапу педагогічного експерименту щодо визначення сформованості фахової комунікативної компетентності у майбутніх провізорів під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Критерії, рівні та показники сформованості компетентності.
статья [591,7 K], добавлен 19.09.2017Мета та завдання формувального етапу педагогічного експерименту щодо визначення сформованості фахової комунікативної компетентності (ФКК) у майбутніх провізорів під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Критерії, рівні і показники сформованості ФКК.
статья [506,9 K], добавлен 21.09.2017Переоцінка педагогічного процесу в Україні у світлі євроінтеграції. Підготовка майбутніх учителів у світлі гуманістичної парадигми. Забезпечення самореалізації учнів, розвиток творчого та духовного потенціалу. Застосування інтерактивних методів навчання.
статья [21,5 K], добавлен 18.12.2017З'ясування сутності базових понять дослідження проблеми формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов в ході вивчення фахових дисциплін. Співвідношення європейських компетенцій і мовленнєвої компетентності учителів іноземних мов.
статья [268,8 K], добавлен 22.02.2018Проблема цілісності знань учнів загальноосвітньої школи. Ознайомлення дітей з довкіллям в початковій школі. Специфіка підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування цілісності знань про довкілля в позакласній роботі з природознавства.
дипломная работа [253,3 K], добавлен 28.10.2014Визначення критеріїв та показників сформованості толерантності майбутніх учителів музики. Розгляд методів їх діагностики: анкетування, проективної методики семантичного диференціалу, бесіди, педагогічного спостереження, аналізу результатів діяльності.
статья [476,2 K], добавлен 31.08.2017Вимоги до професійної підготовки вчителя початкових класів у контексті сучасних парадигм освіти. Проблема розширення естетичних знань учнів. Розгляд методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду школярів.
дипломная работа [4,0 M], добавлен 31.03.2010
