Фізичне здоров’я та перспективи його вдосконалення у студентів-музикантів Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського

Перевірка фізичного здоров’я студентів - одна з найважливіших складових фізичного виховання молоді, яка вчиться. Комплексне дослідження найважливіших критеріїв оцінки індивідуального психічного, соціального і фізичного здоров’я студентів-музикантів.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 25.11.2023
Размер файла 2,5 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Фізичне здоров'я та перспективи його вдосконалення у студентів-музикантів Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського

Горлов Анатолій Серафимович

кандидат педагогічних наук, доцент

кафедра мистецької освіти та гуманітарних дисциплін

Блещунова Катерина Миколаївна

кандидат педагогічних наук, доцент

кафедра фізичного виховання

Анотація

фізичний здоров'я студент виховання

Здоров'я студентської молоді, дотримання нею здорового способу життя, у тому числі й тими, хто навчається у сфері мистецтва, є запорукою їхньої працездатності й успішності в майбутній професійній діяльності, а також задоволення обраною професією музиканта. Отже, перевірка фізичного здоров'я студентів є однією з найважливіших складових фізичного виховання молоді, яка вчиться. Мета цієї статті - дослідження найважливіших критеріїв оцінки індивідуального психічного, соціального і фізичного здоров'я студентів-музикантів задля вдосконалення навчальної роботи з дисциплін фізичного виховання та оздоровчої фізичної культури і якості набору абітурієнтів. У ході практичного дослідження, учасниками якого стали 127 студентів-магістрантів ХНУМ імені І.П. Котляревського, були застосовані методи тестування, діагностики, систематизації отриманих статистичних результатів. Інноваційність дослідження обумовлена тим, що проведена робота з тестування фізичного здоров'я студентів-музикантів ХНУМ імені І.П. Котляревського може стати початком розробки однієї з систем, яка сприятиме розвитку діагностики фізичного здоров'я молоді. Це дозволить студентам мати чіткіші стандарти оцінки свого фізичного здоров'я. Отже, завдяки ретельному аналізу якості фізичного здоров'я студентів двох факультетів (спеціальність 025 - «Музичне мистецтво») за підсумками двох навчальних років, встановлено, що студенти оркестрового факультету мають кращі результати, ніж студенти виконавсько-музикознавчого. Використання математико-статистичного аналізу результатів обстеження студентів чоловічої та жіночої статі дало змогу, при гендерному підході, визначити чотири кластерні групи, знання кількісних і якісних характеристик яких дозволяє відповідним чином зорієнтувати навчально-виховний процес на більш ефективне зростання рівня фізичного здоров'я студентів-музикантів.

Ключові слова: здоровий спосіб життя; психічне здоров'я; соціальне здоров'я; рівні здоров'я; антропометричні та фізіологічні показники фізичного здоров'я.

Anatolii Horlov

Kharkiv I.P. Kotlyarevsky National University of Arts, PhD in Pedagogical Sciences, Associate Professor, the Department of Art Education and Humanitarian Disciplines

Kateryna Bleshchunova

National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute” PhD in Pedagogical Sciences, Associate Professor, the Departament of Physical Education

Physical health and prospects of its improvement for music studentsof the Kharkiv I.P. Kotlyarevsky National University of Arts

Abstract

Statement of the problem. Objectives, material, and methods of the research.

Health and healthy lifestyle of student young people, including those who studies in the sphere of art, is the mortgage of their capacity and success in future professional activity. In order to improve the quality of educational work on the discipline “Fundamentals of physical education and a healthy lifestyle”, the studies and estimation of main parameters of psychical, social and physical health of music students of the Kharkiv I.P. Kotlyarevsky National University of Arts were undertook. The 127 students of master's degree course took part in the study, among them 61 students of the 2019 graduating class and 66 graduates of the 2020. On the first stage of our investigation the diagnostic research methods were used; on its second phase the mathematical statistic methods were applied.

The results of diagnostics of individual psychical, social and physical health (without the account of gender approach) are analysed for the students-musicians of master's degree separation 2018/2019 and 2019/2020 school.

In the course of the study, the results of testing the mental, social and physical health of master students (without taking into account the gender approach) of two faculties of the University - the musical performance and orchestral ones were analyzed. The comparative quantitative analysis on several various indexes of quality of music students health separating 2018/2019 and 2019/2020 academic years, was conducted. Also, the cluster analysis with application of mathematical processing of the statistic data, taking into account the gender differentiation, was undertook to reveal the current state of health and perspectives of its perfection for male and female groups of the students.

Research results.

A comparison and grouping of five indicators determining the diagnosis of a student's physical health (anthropometric, respiratory, strength, cardiovascular, restorative) showed that in the 2019/2020 academic year, students-musicians of the master's degree of the Kharkiv I.P. Kotlyarevsky National University of Arts were inferior to the students of2018/2019 year in terms of body weight, hand strength, vital capacity of the lungs, and an integral indicator of physical health. Positive results were recorded only for two indicators - cardiovascular and recovery. A high level ofphysical health was not revealed, however, the students of orchestral faculty have the better results than the students of the performance and musicology faculty.

Conclusion.

According to the results of research, it becomes obvious that the way to improve the physical health of music students can be not only the usual increase of training in academic group classes, but also a qualitative change in the planning of practical classes in physical education based on the principle of individual differentiation: choosing a direction, determining the content and ratio of physical exertion for each cluster subgroup of male and female students.

When differentiating work programs of physical training of music students, it should be taken into account that the effect on the body of various exercises is not the same and requires individual approach depending on the qualitative characteristics for each subgroup determined by cluster analysis.

Keywords: psychical health; social health; healthy lifestyle; health levels; anthropometric and physiology indexes of physical health.

Постановка проблеми

Початок XXI століття, крім процесу глобалізації і пов'язаних з ним проблем, відзначається тим, що вчені і практики різних сфер діяльності усвідомлюють необхідність переходу до цілісної концепції збереження здоров'я. Актуальністю сьогодення стають такі питання, як здоров'я нації і вдосконалення фізкультурно-спортивної освіти в нашій країні. Проблема зміцнення здоров'я молоді постає сьогодні як одна із важливих, оскільки складні соціально-економічні умови, зростання чисельності молодого покоління з певними фізичними розладами, недостатні фізичні навантаження, підвищення нервово-психичної напруги, нераціональне харчування, поширення таких негативних суспільних явищ, як алкоголізм, наркоманія і тютюнокуріння, спричинили значне зниження рівня здоров'я молодого покоління. Нещодавні міжнародні дослідження показали зростання числа скарг на підвищення рівня стресу і погіршення психічного здоров'я серед студентів університетів. За результатами нещодавніх досліджень, у всьому світі кожен п'ятий студент повідомляє про симптоми тривоги і депресії, стільки ж учнів звертаються по допомогу, щоб упоратися з академічним стресом та психічними розладами (Ibrahim, Kelly, Adams, & Glazebrook, 2013). Водночас установлено, що заходи, спрямовані на підвищення фізичної активності, дуже сприяють зміцненню їх психічного та фізичного здоров'я. Безперечними є також результати епідеміологічних досліджень, згідно з якими фізично активні люди, які повідомляють про щоденне або щотижневе виконання регулярних вправ помірної або високої інтенсивності, таким чином ефективно запобігають погіршенню стану здоров'я та знижують ризик передчасної смерті (Miko, Zillmann, Ring-Dimitriou, Dorner, Titze, & Bauer, 2020).

Залучення студентів до ведення здорового способу життя неможливо без формування в них відповідної мотивації. Турбота про зміцнення здоров'я має стати ціннісним мотивом, що формує, регулює і контролює їхню повсякденну поведінку. Доведено, що ніякі побажання, накази, покарання не можуть змусити людину вести здоровий спосіб життя, охороняти і зміцнювати власне здоров'я, якщо усім цим не керує її усвідомлена мотивація (Бондаренко, 2010: 11-15; Вайнер, 2009: 39-40; Миколаєва, 2018: 23).

Треба зазначити, що біосоціальна природа людини проявляється у фізичній, духовній та матеріальній культурі суспільства. Фізичне виховання як один з компонентів здорового способу життя є органічною частиною загальнолюдської культури, її особливою самостійною областю. Здоров'я людини й суспільства взаємозумовлені - тільки здорові люди можуть створити здорове суспільство, і навпаки, здорових людей може виховати тільки здорове суспільство. До того ж, запорукою професійної майстерності людини може бути тільки високий рівень її працездатності, що прямо пов'язаний з достатнім рівнем фізичного здоров'я (Кірко, 2010: 41-43). Тому знання основ здорового способу життя посідає важливе місце у загальнокультурній та професійній підготовці сучасних студентів.

Останні дослідження і публікації

Результати наукових досліджень дозволяють дійти висновку, що лише третина студентів дотримується здорового способу життя і відзначається гарним здоров'ям. Більшість ведуть не зовсім здоровий спосіб життя, який необхідно коригувати. Як правило, вони мають посередній і задовільний рівень здоров'я. У багатьох студентів не сформована потреба піклуватися про нього. Враховуючи те, що бажання вести здоровий спосіб життя у більшості студентів не стало панівним, виникає потреба змінити підходи до вирішення цієї проблеми, для чого варто залучати досвід різних країн у цьому напрямку. Наприклад, у сьогоднішньому Китаї робота над вдосконаленням фізичної культури стала законодавчо керованим процесом. Зміст відповідної освіти включає там базові знання з фізичної культури, зміцнення здоров'я і спортивної діяльності (Keating, Smolianov, Liu, Jose, & Smith, 2018: 21).

З початку ХХІ століття показник руху, що є чи не головним критерієм здорового способу життя, у студентської молоді негативно змінився. З того часу, як Україна стала незалежною державою, були затверджені та приведені до виконання декілька державних програм розвитку фізичного виховання, спорту та рекреації. Однак численні проблеми цієї сфери в нашій країні залишаються не до кінця вирішеними. Аналіз сучасного стану фізичного виховання та спортивної підготовки у вищих закладах освіти України за 2018/2019 навчальний рік показав, що до процедури оцінювання фізичного здоров'я студентської молоді було допущено лише 47,1 % студентів. Результати оцінювання такі: 7,8 % - з високим рівнем фізичної підготовленості; 14,8 % - з достатнім рівнем; 16,1 % - із середнім рівнем; 8,4 % - з низьким рівнем; 52,9 % - не допущені до оцінювання. Отже, 77,4 % студентів мали недостатній рівень фізичної підготовленості. Наказом МОН України № 193 від 15.02.2021 затверджено «Рекомендації щодо стратегічного розвитку фізичного виховання та спорту серед студентської молоді до 2025 року», де передбачено конкретні дії для установ охорони здоров'я України.

В контексті заявленої нами проблематики здоров'я не слід розглядати як суто медичну проблему. Це стан повноцінного фізичного, духовного і соціального добробуту, а не лише відсутність хвороб та фізичних вад (Опанасенко, 1999: 56-60). Недостатній рівень знань студента «щодо фізичної, психічної і соціальної сфер здоров'я накладають негативний відбиток на його подальше життя. Одним із способів розв'язання даної проблеми є кардинальна зміна поглядів на причини порушення здоров'я, надання молоді знань щодо досягнення здорового способу життя» (Михайличенко, 2018: 16). Цілісно і системно ці питання розглянуті в роботах «Історико-філософські і методичні аспекти фізичної культури Китаю» (Любієв, Бондаренко, Горлов, 2008), «Здоров'я нації, традиції, еволюція загальної і фізкультурної освіти в епоху глобалізації Заходу і Сходу» (Любієв, Бондаренко, Горлов, 2010) та «Фізкультурно-спортивна освіта в системі підготовки сучасного інженера» (Любієв, Бондаренко, Горлов, 2011).

З метою покращення способу життя у світі розробляються не лише національні стандарти і заходи з моніторингу фізичного здоров'я, але й сучасні комп'ютерні системи управління інформацією. Вперше таку систему, «Fitnessgram», було розроблено в США (1977); китайська система тестування фізичного здоров'я студентів з'явилася значно пізніше (2003). Концепція розвитку китайської системи, на відміну від американської, полягає в управлінні даними, і в системі відсутня служба подальшого забезпечення фізичного здоров'я студентів і функція зворотного зв'язку (Plowman, Sterling, Corbin, Meredith, Welk, & Morrow, 2006: 5-20; Sun, Zhang, Ma, et al., 2013: 85-89).

Проблеми здоров'я людини і суспільства низка дослідників пов'язує з питаннями безпеки та соціально-економічного розвитку держави (Шевченко, Грищенко, Каменська, 2010: 282; Кірко, 2010: 43). Метою і критерієм економічного зростання країни є людський розвиток. Індекс людського розвитку (ІЛР) обчислюють за формулою, до якої входять індекси тривалості життя, рівня освіченості, скоригованого реального внутрішнього валового продукту (ВВП) на одну особу. Україна за ІЛР (0,788) посідає 76-те місце серед 177 країн і вважається країною із середнім рівнем людського розвитку. За більшістю показників вона значно відстає від усіх країн-членів Європейського Союзу. Аналіз свідчить, що кожен показник, за яким обчислюють ІЛР, прямо залежить від способу життя людини, а останній - від рівня сформованості її фізичної культури (Шевченко, 2010).

Таким чином, хоча Україна й посідає одне з останніх місць у Європі за тривалістю життя, програма розвитку фізичної культури і спорту в країні все ж не є пріоритетом. Звідси, дослідження шляхів формування здорового способу життя у молодого покоління є важливою і актуальною проблемою. А перспектива вдосконалення здоров'я студентської молоді та дотримання нею здорового способу життя, зокрема тими, хто навчається у сфері мистецтва, є запорукою їхньої успішності в майбутній професійній діяльності, а також задоволення обраною професією.

Мета цієї роботи - дослідження й обґрунтування найважливіших критеріїв оцінки індивідуального психічного, соціального і фізичного здоров'я студентів-музикантів ХНУМ імені І. П. Котляревського задля вдосконалення навчально-виховної роботи в рамках дисциплін «Фізичне виховання» та «Оздоровча фізична культура».

Методологія дослідження

Учасники. У дослідженні взяли участь 127 студентів-магістрантів Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського випуску 2019 (61 студент) та 2020 років (66 студентів). Залучали студентів таких спеціалізацій: 1) фортепіано та орган - 12/14 осіб ; 2) академічний спів - 12/14 осіб; 3) хорове диригування - 8/6 осіб; 4) музикознавство і композиція - 0/5 осіб; 5) оркестрові струнні інструменти - 9/9 осіб; 6) оркестрові духові та ударні інструменти - 9/6 осіб; 7) народні інструменти України - 7/7 осіб; 8) музичне мистецтво естради та джазу - 4/5 осіб. У чисельнику дробів - студенти 2019 року випуску, у знаменнику - 2020-го.

Застосовані методи. Дослідження проходило у два етапи. На першому у студентів-музикантів проводили діагностику здоров'я - психічного (далі - ПЗ), соціального (СЗ) та фізичного (ФЗ). Діагностику ПЗ проводили за допомогою методики визначення ступеня душевної врівноваженості, спокою та душевної гармонії. Студентам пропонували відповісти на сім запитань анкети з діагностики ПЗ, де вони обирали варіант відповіді, що здавався їм найбільш відповідним до власних відчуттів і поведінки. Для діагностики СЗ, як і ПЗ, використовували методику визначення ступеня конфліктності, розроблену С. Степановим: пропонували відповісти на вісім питань, обираючи варіант відповіді, який найбільше відповідає особливостям власної поведінки. Інтерпретація індивідуальних психічних та соціальних рис студента визначалась сумою балів, отриманих після заповнення обох анкет (див. Клочко, Бондаренко, 2007: 128-130).

Інтегральну оцінку рівня ФЗ студентів визначали за методикою Г Л. Опанасенка (Iermakov, 2010: 32). Для оцінки рівня ФЗ враховували довжину і масу тіла, життєву ємність легень (ЖЄЛ), частоту серцевих скорочень у спокої (ЧСС), силу кисті, рівень систолічного тиску (АТсист) і час відновлення пульсу після функціональної проби (20 присідань за 20 с). Абсолютні значення усіх п'яти показників переводили в бали згідно з гендерними таблицями Г. Л. Опанасенка. При цьому оцінку рівня фізичного здоров'я здійснювали за такою градацією: низький, нижче середнього, середній, вище середнього, високий (табл. 1, 2).

Таблиця 1. Шкала оцінки показників фізичного здоров'я для студентів жіночої статі

Показники

Рівень (

язичного здоров'я

низький

нижче середнього

середній

вище середнього

високий

Маса /довжина

451

351-450

< 350

-

-

тіла, г/см

(-2)

(-1)

(0)

(-)

(-)

ЖЄЛ / маса тіла,

< 40

41-45

46-50

51 -56

> 56

мл/кг

(-1)

(0)

(1)

(2)

(3)

Сила кисті/маса

< 40

41-50

51-55

56-60

> 61

тіла, %

(-1)

(0)

(1)

(2)

(3)

ЧССспок. х х АТсист./100, відн. од.

> 111 (-2)

95-110 (-1)

85-94 (0)

70-84 (3)

< 69 (5)

Час відновлення

> 3

2-3

1,5-2,0

1,0-1,5

< 1

ЧСС, хв

(-2)

(1)

(3)

(5)

(7)

Загальна оцінка, бали

< 3

4-6

7-11

12-15

16-18

Масу тіла студентів вимірювали за допомогою електронних ваг (кг), а зріст визначали за допомогою звичайного ростоміра (см). Життєву ємність легень (ЖЄЛ) вимірювали максимальною величиною видиху через універсальний спірометр SP10W SPIROMETER (мл). Силу кисті рук визначали за допомогою ручних кистьових динамометрів РД-40 і РД-100 (кг), аартеріальний тиск (АТ) і частоту серцевих скорочень (ЧСС) вимірювали за допомогою медичного тонометра GAMMA START (мм рт. ст. та кіл. скор./хв). Останній, п'ятий показник ФЗ, час відновлення ЧСС спок, вимірювали відразу після навантаження - 20 присідань за 20 секунд за допомогою пальпаторного прослуховування артерії в зоні променево-зап'ясткового суглоба, хв (іл. 1).

Таблиця 2. Шкала оцінки показників фізичного здоров'я для студентів чоловічої статі

Показники

Рівень (

язичного здоров'я

низький

нижче середнього

середній

вище середнього

високий

Маса /довжина

>501

451-500

< 450

-

-

тіла, г/см

(-2)

(-1)

(0)

(-)

(-)

ЖЄЛ / маса тіла,

< 50

51-55

56-60

61-65

> 66

мл/кг

(-1)

(0)

(1)

(2)

(3)

Сила кисті/маса

< 60

61-65

66-70

71-80

> 80

тіла, %

(-1)

(0)

(1)

(2)

(3)

ЧСС спок. х х АТ сист./100, відн. од.

> 111 (-2)

95-110 (-1)

85-94 (0)

70-84 (3)

< 69 (5)

Час відновлення

> 3

2-3

1,5-2,0

1,0-1,5

< 1

ЧСС, хв

(-2)

(1)

(3)

(5)

(7)

Загальна оцінка, бали

< 3

4-6

7-11

12-15

16-18

На другому етапі досліджень для визначення основних типів фізичного розвитку студентів чоловічої і жіночої статі використовували кластерний аналіз. Статистика складалася з матеріалів розрахунків п'ятьох показників фізичного здоров'я 51 студента чоловічої статі та 76 студентів жіночої статі. Відстань між кластерами визначали за методом Варда; застосований тип міри відстані (схожості об'єктів) - квадрат евклідової відстані. Математичну обробку матеріалу проводили з використанням статистичних програм Statgraphics Centurion XV та Excel.

Іл. 1. Інструментальні методи визначення показників фізичного здоров'я у студентів магістратури ХНУМ імені І.П. Котляревського

Виклад основного матеріалу дослідження

Хід дослідження. Проблеми здоров'я і перспективи його вдосконалення у студентів вивчалися на матеріалі статистичного аналізу психічного, соціального та фізичного здоров'я студентів-музикантів ХНУМ імені І.П. Котляревського.

На першому етапі дослідження - діагностики психічного, соціального та фізичного здоров'я студентів випуску 2019 і 2020 років - було виконано кількісний порівняльний аналіз якісних рис їхнього фізичного розвитку та соціального і психічного виховання.

До складу магістерської групи студентів-музикантів 2019 року випуску, які проходили діагностику ПЗ, СЗ та тестування ФЗ, входили 25 осіб чоловічої статі і 36 - жіночої (табл. 3). У складі групи студентів-магістрантів 2020 року випуску діагностику й тестування проходило 26 студентів чоловічої статі і 40 - жіночої.

Рівень психічного та соціального виховання студентів, без урахування гендерного підходу, визначали за сумою балів (Табл. 3). Ураховуючи те, що під час діагностики психічного і соціального здоров'я на кожне питання в анкеті було представлено три можливі відповіді (а, б, в), суму балів нараховували за допомогою «ключа» (табл. 4).

Рівні фізичного здоров'я студентів-музикантів восьми спеціальностей (2019 та 2020 роки випуску) вимірювали та розраховували за п'ятьма показниками методики Г.Л. Опанасенка. Розрахунки кожного показника, без урахування гендерного підходу, були представлені окремо для студентів двох факультетів (табл. 5-6).

Антропометричний показник стосовно ризику ІХС (ішемічної хвороби серця) завдяки надлишковій масі тіла, визначали за формулою: маса тіла, кг/зріст, м2 (Пирогова, 1986; lermakov, 2010).

Для проведення математико-статистичного аналізу з метою визначення різновидів структури фізичного розвитку студентів чоловічої та жіночої статі (51+76 студентів) було використано такі вихідні дані: маса тіла (кг), довжина тіла (м), ЖЄЛ (л), систолічний та діатонічний артеріальний тиск (мм рт. ст.), ЧСС у спокої (скор./хвил.), швидкість відновлення ЧСС (с), сила кисті рук (кг), маса / довжину тіла (г/см), ЖЄЛ/масу (мл/кг), сила кисті рук / масу тіла ( кг/кг), ЧСС спокою*АТ систолічний / 100ум. од. (табл. 7-8).

Результати

Шляхом кількісно-якісного аналізу (без урахування гендерного підходу) результатів діагностики ПЗ і СЗ студентів-музикантів магістратури ХНУМ імені І.П. Котляревського 2018/2019 і 2019/2020 навчальних років установлено, що до третьої категорії діагностики ПЗ, рівня явного психічного розладу (від 36-50 балів), було включено тільки два студенти - по одному за кожний навчальний рік. Ці студенти належали до спеціалізацій «оркестрові духові та ударні інструменти» і «академічний спів». До третьої категорії діагностики СЗ (до 12 балів) за два навчальних роки не увійшло жодного студента (див. табл. 3).

Таблиця 3. Психічні і соціальні риси характеру людини залежно від кількості балів, набраних студентом під час діагностики ПЗ та СЗ

2018 / 2019 навчальний рік

Психічне здоров'я

0-17 балів - Ви дуже спокійна, урівноважена людина, маєте внутрішню гармонію, якої інші люди прагнуть усе своє свідоме життя. Не втрачайте свого гарного душевного і фізичного стану, продовжуйте й далі приділяти достатньо уваги своєму організму.

18-35 балів - щось непомітно підточує ваше душевне благополуччя. Хоча Ви ще зберігаєте психічний баланс, все ж таки постарайтеся розібратися, що пригнічує Вас. Тільки тоді Ви знайдете внутрішню гармонію.

36-балів - Ви подібні до вогнедишного вулкану, готового ось-ось вивергнутися. Для Вас має особливе значення продумана програма оздоровлення організму, його фізичного і психічного стану. Ви дратуєтеся через дрібниці, приймаючи близько до серця всі малоприємні моменти стресових буднів. Не впустіть можливість привести свою нервову систему до ладу, інакше може бути пізно.

2019 / 2020 навчальний рік

Соціальне здоров'я

22-32 бали - Ви тактовні і миролюбні, вправно йдете від суперечок і конфліктів, уникаєте критичних ситуацій на роботі й удома. Вислів «Платон - мені друг, але істина дорожча» ніколи не був вашим девізом. Можливо, саме тому Вас іноді називають пристосуванцем. Наберіться сміливості, і якщо обставини складаються так, що Вам необхідно висловити свою думку, повідомте її, незважаючи на осіб.

12 -21 бали - Ви вважаєтеся людиною конфліктною. Але насправді конфліктуєте лише тоді, коли немає іншого виходу й інші засоби вичерпані. Ви твердо обстоюєте свою думку, незважаючи на те, як це відобразиться на Вашому службовому становищі або приятельських стосунках. При цьому не виходите за рамки коректності, не принижуєтеся до образ. Усе це викликає до Вас повагу.

До 12 балів - суперечки і конфлікти - це повітря, без якого Ви не можете жити. Полюбляєте критикувати інших, але якщо чуєте Вас немає справжніх друзів? Словом, постарайтеся перебороти свій безглуздий характер зауваження на свою адресу, можете «з'їсти живцем». Ваша критика - заради самої критики, а не для користі справи. Дуже важко доводиться тим, хто опиняється поряд з Вами на роботі і вдома. Ваша нестриманість і грубість відштовхує людей. Чи не тому у Вас немає справжніх друзів? Словом, постарайтеся перебороти свій безглуздий характер.

Таблиця 4. Ключ для нарахування балів «Соціального здоров'я»

№ питання

1

2

3

4

5

6

7

А

10

0

5

5

5

0

0

Б

5

3

8

2

3

5

3

В

0

7

0

0

0

10

5

Таблиця 5. Тестування антропометричного показника фізичного здоров'я студентів-магістрантів виконавсько-музикознавчого та оркестрового факультетів ХНУМ імені І.П. Котляревського 2019 року випуску

Показники та рівні ФЗ

Спеціальність

Антропометрія (маса студента

г / довжина тіла, см)

N

P

O

Vys.

V/ser.

Sered.

N/ser.

Nyzk.

Фортепіано, орган Тести ФЗ (Z=12)

10

1

1

-

-

8

3

1

84 %

8 %

8 %

67 %

25 %

8 %

Академічний спів Тести ФЗ (Z=12)

9

3

-

-

-

8

2

2

75 %

25 %

67 %

16,5 %

16,5 %

Хорове диригування Тести ФЗ (Z = 8)

5

2

1

-

-

4

3

1

62 %

25 %

13 %

50 %

37,5 %

12,5 %

Музикознавство і композиція Тести ФЗ (Z =0)

-

-

-

-

-

-

-

-

Усього: 32 студенти

24

6

2

-

-

20

8

4

Показники та рівні ФЗ

Спеціальність

Антропометрія (маса студента

г / довжина тіла, см)

N

P

O

Vys.

V/ser.

Sered

N/ser.

Nyzk.

Оркестрові струнні інструменти Тести ФЗ (Z =9)

8

1

-

-

-

7

2

-

89 %

11 %

78 %

22 %

Оркестрові духові та ударні інструменти Тести ФЗ (Z =9)

7

2

-

-

-

4

5

-

78 %

22 %

45 %

56 %

Народні інструменти України Тести ФЗ (Z =7)

4

2

1

-

-

4

2

1

57 %

29 %

14 %

57 %

29 %

14 %

Музичне мистецтво естради та джазу Тести ФЗ (Z =4)

4

-

-

-

-

3

1

-

100 %

75 %

25 %

Усього: 29 студентів

23

5

1

-

-

18

10

1

Таблиця 6. Тестування антропометричного показника фізичного здоров'я студентів-магістрантів виконавсько-музикознавчого та оркестрового факультетів ХНУМ імені І.П. Котляревського 2020 року випуску

Показники та рівні ФЗ

Спеціальність

Антропометрія (маса студента, г / довжина тіла, см)

N

P

O

Vys

V/ser

Sered.

N/ser.

Nyzk.

Фортепіано, орган Тести ФЗ (Z=14)

11

2

1

-

-

9

4

1

78,6 %

14,3 %

7,1 %

64,3 %

28,6 %

7,1 %

Академічний спів Тести ФЗ= (Z14)

10

2

2

-

-

6

5

3

75 %

12,5 %

12,5 %

50 %

31,2 %

18,8 %

Хорове диригування Тести ФЗ (Z =6)

3

2

1

-

-

3

1

2

50 %

33,3 %

16,7 %

50 %

16,7 %

33,3 %

Музикознавство, композиція

Тести ФЗ (Z =5)

5

-

-

-

-

5

-

-

100 %

100 %

Всього: 39 студентів

29

6

4

-

-

23

10

6

Показники та рівні ФЗ

Спеціальність

Антропометрія (маса студента, г / довжина тіла, см)

N

P

O

Vys

V/ser.

Sered.

N/ser.

Nyzk.

Оркестрові струнні інструменти Тести ФЗ (Z =9)

6

3

-

-

-

6

2

1

66,6 %

33,4 %

66,6 %

22,2 %

11,1 %

Оркестрові духові та ударні інструменти Тести ФЗ (Z =6)

4

2

-

-

-

3

2

1

66,6 %

43,4 %

50 %

33,3 %

16,7 %

Народні інструменти України Тести ФЗ (Z =7)

6

1

-

-

-

4

2

1

85,7 %

14,3 %

57,1 %

28,6 %

14,3 %

Музичне мистецтво естради та джазу Тести ФЗ (Z =5)

4

1

-

-

-

2

3

-

80%

20%

40%

60%

Усього: 27 Студентів

20

7

-

-

-

15

9

3

Таблиця 7. Експериментальні вихідні дані щодо фізичного здоров'я студентів-музикантів чоловічої статі ХНУМ імені І.П. Котляревського (n = 51)

№ п/ч

Маса тіла, кг

Довжина тіла, м

ЖЭЛ, л

Артеріальний тиск sis, мм рт. ст.

Артеріальний тиск dis, мм рт. ст.

ЧССспок, кіл. уд./хв.

Швидкість відновлення, с

Сила кисті рук, кг

Маса тіла/довжину, г/см

ЖЭЛ, мл/масу, кг

Сила кисті, кг/масу (маса), кг

ЧССспок *АТs/100, відн. од.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

1

65,8

1,80

3,95

150

85

71

30

56

365,56

60,03

85,11

81,48

2

84,5

1,74

4,40

178

94

94

30

41

485,63

52,07

48,52

167,3

3

55,0

1,82

5,30

120

78

88

68

52

302,20

96,36

94,55

105,6

4

72,5

1,69

4,36

140

93

74

84

48

428,99

60,14

66,21

103,6

5

82,5

1,82

5,28

118

104

75

60

47

453,30

64,00

56,97

88,50

6

53,1

1,70

3,70

130

90

63

95

38

312,35

69,68

71,56

81,90

7

60,0

1,73

5,19

120

68

72

82

56

346,82

86,50

93,33

86,40

8

56,8

1,87

4,87

118

89

77

84

40

303,74

85,74

70,42

90,86

9

70,0

1,79

4,46

139

76

71

42

46

391,06

63,71

65,71

98,69

10

57,4

1,70

4,63

111

76

77

80

44

337,65

80,66

76,66

85,47

11

72,8

1,85

4,92

185

90

88

110

50

393,51

67,58

68,68

162,8

12

91,5

1,84

5,52

160

100

65

120

65

497,28

60,33

71,04

104,0

13

61,0

1,85

4,28

120

93

75

81

46

329,73

70,16

75,41

90,00

14

94,4

1,80

5,90

122

71

67

240

50

524,44

62,50

52,97

81,74

15

71,8

1,76

4,40

124

89

69

27

45

407,95

61,28

62,67

85,56

16

82,5

1,78

5,39

153

83

65

129

51

463,48

65,33

61,82

99,45

17

72,0

1,75

4,56

142

72

86

68

52

411,43

63,33

72,22

122,1

18

86,0

1,84

4,90

158

88

68

78

61

467,39

56,98

70,93

107,4

19

81,0

1,77

4,40

129

75

72

69

55

457,63

54,32

67,90

92,88

20

89,0

1,73

4,13

124

60

77

49

52

514,45

46,40

58,43

95,48

21

67,7

1,76

4,47

139

85

75

225

38

384,66

66,03

56,13

104,3

22

77,0

1,77

3,78

123

88

61

106

52

435,03

49,09

67,53

75,03

23

70,0

1,80

4,34

132

79

60

90

52

388,89

62,00

74,29

79,20

24

73,7

1,83

5,68

134

77

74

78

55

402,73

77,07

74,63

99,16

25

72,1

1,86

4,58

124

86

51

56

49

400,00

63,61

68,06

63,24

26

67,4

1,79

4,43

131

87

76

60

46

374,30

66,12

68,66

99,56

27

90,0

1,82

4,80

124

77

74

52

52

494,51

53,33

57,78

91,76

28

74,2

1,80

4,83

134

73

60

80

52

411,11

65,27

70,27

80,40

29

74,0

1,74

3,85

159

113

99

90

54

425,29

52,03

72,97

159,0

30

82,0

1,91

6,85

141

90

60

120

60

429,32

83,54

73,17

84,60

31

90,2

1,94

5,04

156

93

72

90

54

463,92

56,00

60,00

112,3

32

74,6

1,74

4,24

143

72

62

47

51

425,29

57,30

68,92

88,66

33

70,7

1,88

4,16

137

76

77

82

50

372,34

59,43

71,43

105,5

34

67,8

1,86

5,21

136

100

66

78

52

360,22

77,76

77,61

89,76

35

754

1,80

5,24

140

83

62

87

53

416,67

69,87

70,67

86,80

36

75,3

1,73

4,16

111

82

65

62

50

433,53

55,47

66,67

72,15

37

93,0

1,80

5,11

153

111

84

79

42

516,67

54,95

45,16

128,5

38

78,0

1,80

5,81

122

84

77

58

51

433,33

74,49

65,38

93,94

39

75,5

1,98

5,48

130

91

61

60

56

378,79

73,07

74,67

79,30

40

65,0

1,86

5,52

120

80

66

77

40

349,46

84,92

61,54

79,20

41

82,0

1,77

4,80

128

74

71

81

51

463,28

58,54

62,20

90,88

42

83,0

1,84

5,27

128

77

83

53

42

477,01

63,49

50,60

106,2

43

74,0

1,77

4,62

133

90

87

90

66

418,08

62,43

89,19

115,7

44

69,0

1,70

4,51

144

85

86

49

42

405,88

65,36

60,87

123,8

45

52,0

1,64

5,24

108

87

96

60

50

317,07

100,8

96,15

103,7

46

89,0

1,80

4,80

134

87

66

115

53

494,44

53,93

59,55

88,44

47

66,0

1,90

4,99

128

100

80

120

40

347,37

75,61

60,61

102,4

48

80,0

1,81

4,15

143

81

76

75

37

441,99

51,88

46,25

108,7

49

93,0

1,92

5,01

134

91

67

83

52

484,38

53,87

55,91

89,78

50

67,0

1,76

4,38

143

75

56

79

56

380,68

65,37

83,58

80,08

51

75,0

1,77

445

153

110

73

54

38

423,73

55,33

50,67

111,7

Таблиця 8. Експериментальні вихідні дані щодо фізичного здоров'я студентів-музикантів жіночої статі ХНУМ імені І.П. Котляревського (n = 76)

№ п/ч

Маса тіла, кг

Довжина тіла, м

ЖЭЛ, л

Артеріальний тиск sis, мм рт. ст.

Артеріальний тиск dis, мм рт. ст.

ЧССспок, кіл. уд./хв.

Швидкість відновлення, с

Сила кисті рук, кг

Маса тіла/довжину, г/см

ЖЭЛ, мл/масу, кг

Сила кисті, кг/масу (маса), кг

ЧССспок *АТs/100, відн. од.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

1

88,0

1,65

5,43

160

110

77

75

30,0

533,3

61,7

34,09

123,2

2

51,5

1,64

4,78

144

78

83

50

26,0

314,0

92,8

50,49

119,5

3

63,0

1,67

3,86

138

80

74

77

23,5

377,3

61,8

37,30

102,1

4

54,3

1,64

2,61

100

73

102

54

23,0

331,1

48,1

42,36

102,0

5

60,0

1,09

4,16

132

80

78

60

30,0

550,5

69,3

50,00

102,9

6

89,0

1,62

2,58

144

93

98

43

31,0

549,4

28,9

34,83

141,1

7

42,1

1,56

3,16

110

75

64

94

25,0

269,9

75,1

59,38

70,40

8

76,5

1,70

4,03

136

89

76

77

30,0

450,0

52,7

39,22

103,4

9

70,0

1,70

3,51

117

79

61

81

31,5

411,8

50,1

45,00

71,37

10

51,7

1,68

3,15

106

81

80

78

32,0

307,7

60,9

61,90

84,80

11

68,0

1,79

4,19

116

86

55

30

32,0

379,9

61,6

47,06

63,80

12

61,0

1,77

3,90

100

71

80

66

28,0

344,6

63,9

45,90

80,00

13

86,0

1,59

4,25

138

73

91

190

27,0

540,9

49,4

31,40

125,6

14

48,0

1,64

3,70

131

90

90

50

31,0

292,7

77,1

64,58

117,9

15

54,0

1,62

3,14

124

83

88

26

29,0

333,3

58,2

53,70

109,1

16

43,8

1,60

2,38

122

85

90

30

26,0

273,8

54,3

59,36

109,8

17

52,0

1,74

1,66

115

70

80

88

26,0

298,9

31,9

50,00

92,00

18

62,0

1,66

3,40

118

80

94

96

26,0

373,5

54,8

41,94

110,9

19

65,4

1,61

3,82

100

74

79

90

32,0

406,2

58,4

48,93

79,00

20

60,3

1,66

3,66

129

85

76

90

25,0

363,2

60,7

41,46

98,04

21

53,7

1,64

3,50

125

70

62

60

30,0

327,4

65,2

55,87

77,50

22

52,7

1,60

2,99

135

118

68

90

23,0

329,4

56,7

43,64

91,80

23

51,0

1,58

3,06

120

88

67

140

26,0

322,8

60,0

50,98

80,40

24

48,4

1,63

3,59

99

67

54

65

23,0

296,9

74,2

47,52

53,46

25

49,0

1,62

3,60

116

80

74

85

30,0

302,5

73,5

61,22

85,84

26

51,6

1,57

3,01

99

76

57

230

23,5

328,7

58,3

45,54

56,43

27

51,0

1,60

2,85

109

85

78

56

24,0

318,8

55,9

47,06

85,02

28

63,5

1,69

3,35

132

87

84

66

31,0

375,7

52,8

48,82

110,9

29

56,8

1,64

3,84

124

84

89

62

27,0

346,3

67,6

47,54

110,4

30

57,1

1,59

3,68

118

74

72

50

20,5

359,1

64,5

35,90

84,96

31

65,0

1,55

2,90

110

75

70

60

31,0

419,4

44,6

47,69

77,00

32

54,7

1,66

3,43

131

82

85

80

35,0

329,5

62,7

63,99

111,4

33

57,0

1,65

3,51

153

90

96

41

32,0

345,5

61,6

56,14

146,9

34

49,0

1,59

3,20

110

85

75

77

31,0

308,2

65,3

63,27

82,50

35

57,0

1,74

3,64

108

80

80

90

37,0

327,6

63,9

64,91

86,40

36

78,0

1,65

2,02

116

84

74

207

28,0

472,7

25,9

35,90

85,84

37

66,5

1,67

4,30

119

72

68

76

36,0

398,2

64,7

54,14

80,92

38

58,5

1,69

3,44

118

71

77

81

34,0

346,2

58,8

58,12

90,86

39

57,0

1,68

2,93

134

104

77

88

30,0

339,3

51,4

52,63

103,2

40

59,0

1,67

3,27

121

74

77

75

26,0

353,3

55,4

44,07

93,17

41

75,0

1,57

3,63

116

76

83

149

20,0

477,7

48,4

26,67

96,28

42

47,0

1,47

2,78

120

78

75

85

20,0

319,7

59,2

42,55

90,00

43

63,0

1,59

3,50

137

85

72

79

34,0

396,2

55,6

53,97

98,64

44

52,0

1,68

1,82

118

92

75

150

16,0

309,5

35,0

30,77

88,50

45

68,0

1,76

4,06

116

70

70

52

37,0

386,4

59,7

54,41

81,20

46

53,2

1,64

3,14

141

88

75

80

35,0

324,4

59,0

65,79

105,8

47

79,0

1,69

4,06

157

72

69

83

30,0

467,5

51,4

37,97

108,3

48

58,0

1,70

4,19

106

89

86

45

26,0

341,2

72,2

44,83

91,16

49

78,0

1,78

3,79

148

100

72

79

42,0

438,2

48,6

53,85

106,6

50

61,0

1,67

3,59

124

91

60

55

30,5

365,3

58,8

50,00

74,40

51

64,0

1,74

4,47

130

90

68

65

33,5

367,8

69,8

52,34

88,40

52

48,5

1,63

3,10

120

75

71

50

22,5

297,6

63,9

46,39

85,20

53

48,0

1,63

2,50

120

79

65

96

26,0

294,5

52,1

54,17

78,00

54

80,0

1,75

4,00

123

80

77

71

28,0

457,1

50,0

35,00

94,71

55

86,5

1,67

3,36

135

71

67

69

36,0

518,0

38,6

41,62

90,45

56

58,0

1,71

3,74

120

88

66

72

40,0

339,2

64,5

68,97

79,20

57

57,0

1,66

2,50

117

88

72

85

30,0

343,4

43,9

52,63

84,24

58

86,5

1,75

3,47

122

77

65

75

35,0

494,3

40,1

40,46

79,30

59

58,0

1,68

3,78

123

81

70

128

34,0

345,2

65,2

58,62

86,10

60

56,0

1,77

3,80

118

84

90

76

30,0

316,4

67,9

53,57

106,2

61

52,0

1,64

3,59

114

83

76

48

26,0

317,1

69,0

50,00

86,64

62

54,0

1,72

2,99

129

87

80

68

24,0

313,9

55,4

44,44

103,2

63

51,0

1,67

2,77

134

89

85

89

30,0

305,4

54,3

58,82

113,9

64

47,0

1,65

2,67

144

85

89

78

26,0

284,8

56,8

55,32

128,2

65

60,0

1,70

4,11

112

81

77

87

26,0

352,9

68,5

43,33

86,24

66

60,0

1,77

4,07

112

87

60

52

18,0

339,0

67,8

30,00

67,20

67

99,0

1,70

3,82

137

102

77

84

32,0

582,3

38,6

32,32

105,5

68

81,0

1,86

3,62

128

81

77

106

26,0

435,5

44,7

32,10

98,56

69

54,0

1,66

3,14

115

79

92

70

31,0

325,3

58,2

57,41

105,8

70

60,0

1,68

3,56

124

72

76

83

29,0

357,1

59,3

48,33

94,24

71

88,0

1,67

3,36

143

89

86

76

34,0

527,0

38,2

38,64

123,0

72

80,0

1,78

3,76

135

83

68

96

38,0

449,4

47,0

47,50

91,80

73

60,0

1,65

3,50

135

89

101

57

28,0

363,6

58,3

46,67

136,4

74

52,0

1,63

3,51

130

90

70

82

20,0

319,0

67,5

38,46

91,00

75

64,0

1,75

3,66

134

92

73

99

40,0

365,7

57,2

62,50

97,82

76

60,0

1,65

3,55

123

100

70

77

29,0

363,6

59,2

48,33

86,10

По-друге, аналіз діагностики ФЗ (без урахування гендерного підходу) вказує на необхідність звернути увагу, зокрема, на результати розрахунків коефіцієнтів ризику ішемічної хвороби серця (ІХС) з причини перевищення маси тіла студентів. Відмічено, що у 61 студента-музиканта (чоловічої та жіночої статі) магістратури ХНУМ імені І.П. Котляревського у 2018/2019 навчальному році нормальну масу було виявлено в 47 осіб (77 %), повноту - в 11 студентів (18 %), ожиріння - у 3 студентів (5 %), (див. табл. 4).

У 66 студентів-музикантів магістратури 2019/2020 навчального року ці показники є такими: нормальна маса -- 49 осіб (74 %), повнота -- 13 (20 %) та ожиріння -- 4 студенти (6 %), (див. Табл. 5). Підкреслимо, що антропометричний показник у студентів-музикантів магістратури ХНУМ імені І.П. Котляревського у 2019/2020 навчальному році всього на 1 % нижчий від попереднього. Отже, у випускників 2020 року порівняно з випускниками 2019-го спостерігається невелике зростання кількості студентів з ризиком ІХС через перевищення маси тіла (див. табл. 4, 5).

Під час порівняння п'яти показників, визначальних для ФЗ студента (антропометричний, респіраторний, силовий, серцево-судинний, відновний ЧСС), а також власне ФЗ як інтегрального показника було помічено, що майже за всіма показниками відмінності є незначними, але вони мають певну тенденцію. Наприклад, у 2018/2019 навчальному році силовий показник мав високий (Vys.) рівень - у 18 % обстежуваних, вище середнього (V/ser) - у 23 %, середній (Sered.) - у 20 %, нижче середнього (N/ser.) - у 23 %, низький рівень (Nyzk.) - у 16 % від усієї кількості студентів-музикантів. У 2019/2020 навчальному році зазначені рівні мали такі показники: 9 %, 15, 22, 32, 22 % відповідно (табл. 8, 9; іл. 2). Якщо скласти разом два останніх рівні (нижче середнього і низький) за всіма показниками, то можна не лише побачити негативні та позитивні зміни показників ФЗ, а й окремо розрахувати сумарну якість фізичного здоров'я по факультетах за обидва навчальні роки.

Перший приклад. У 2018/2019 навчальному році ця сума рівнів була така: антропометрія - 5 %, респіраторний показник - 16 %, силовий показник - 39 %, серцево-судинний показник - 46 %, показник відновлення ЧСС - 13 %, інтегральний показник фізичного здоров'я.

Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, Вип. 66 241 31 %. У 2019/2020 н. р. ці сумарні величини становили: 6 %, 19, 54, 43, 6, 37 %. Отже, студенти магістратури ХНУМ імені І.П. Котляревського у 2019/2020 н. р. поступалися студентам 2018/2019 н. р. в показниках маси тіла, сили кисті, ЖЄЛ (життєвої ємності легень) та інтегрального показника ФЗ. Позитивні результати тільки по двох показниках - серцево-судинному та показнику відновлення ЧСС (див. табл. 8-9).

Іл. 2. Рівень кистьової динамометрії у студентів ХНУМ імені І.П. Котляревського (%)

Другий приклад. У 2018/2019 навчальному році на виконавсько-музикознавчому факультеті (ВМФ) тестували студентів таких спеціалізацій: «Фортепіано і орган» (25 показників низького рівня та нижче середнього), «Академічний спів» (24 показники), «Хорове диригування» (18 показників). Серед усіх 192 показників різного якісного рівня на ВМФ 67 показників низького і нижче середнього рівнів становлять 34,9 %. Сумарна кількість показників високого, вище середнього і середнього рівнів становить на ВМФ 65,1 % (див. табл. 8).

На оркестровому факультеті (ОРФ) тестували студентів таких спеціалізацій: «Оркестрові струнні інструменти» (11 показників низького та нижче середнього рівня), «Оркестрові духові та ударні інструменти» (16 показників), «Народні інструменти України» (15 показників), «Музичне мистецтво естради та джазу» (3 показники). Серед усіх 180 показників різного рівня якості на ОРФ 45 негативних показників становили 26,0 %. Тому сумарна кількість позитивних рівнів на цьому факультеті сягала 74,0 % (див. табл. 8).

У 2019/2020 навчальному році на виконавсько-музикознавчому факультеті тестували студентів чотирьох спеціалізацій; сумарна кількість двох негативних рівнів сягала 70 показників. Тому з усіх 230 показників негативні становлять 30,4 %, а позитивні - відповідно 69,6 % (див. табл. 9).

На оркестровому факультеті тестували студентів чотирьох спеціалізацій, у яких сумарна кількість негативних показників дорівнювала 54. Серед усіх 162 показників різного рівня на факультеті негативні становлять 33,3 %, а позитивні, відповідно, 66,7 % (див. табл. 9).

Таким чином, за показниками фізичного здоров'я студентів-музикантів магістратури ХНУМ імені І.П. Котляревського у 2018/2019 навчальному році лідером є оркестровий факультет - 74,0 % позитивних показників порівняно з 65,1 % на виконавсько-музикознавчому факультеті (ВМФ); у 2019/2020 навчальному році першість належить ВМФ - 69,6% проти 66,7% - ОРФ.

Для визначення різновидів структури (основних типів) фізичного розвитку студентів-музикантів чоловічої та жіночої статі був застосований кластерний аналіз статистичних даних, де відстані між кластерами (тип відстані - квадрат евклідової відстані) визначали за методом Варда (іл. 3, 4).

У підсумку серед студентів-музикантів різної статі виявлено по чотири основні підгрупи (табл. 9-10). У чоловіків це:

худорляві, доволі сильні, з гарними легенями та швидким відновленням (n = 35);

з нормальною масою та відновленням, слабкими легенями, підвищеним тиском і пульсом, слабкі (n = 5);

з надлишком маси, низьким пульсом, повільним відновленням, сильні (n = 9);

з надлишком маси, дуже поганим відновленням, слабкі (n = 2).

Іл. 3. Дендрограма розподілу студентів-музикантів чоловічої статі (п = 51) на підгрупи за ознакою схожості структури фізичного розвитку

Серед студентів-музикантів жіночої статі виявлено чотири підгрупи з дещо іншими характеристиками:

з надлишком маси, невисоким пульсом, слабкими легенями, підвищеним тиском та повільним відновленням, сильні (n = 12);

худорляві, сильні, з гарними легенями та швидким відновленням, схильні до гіпертонії (n = 27);

худорляві, з низьким пульсом, гарними легенями та доволі швидким відновленням (n = 32);

з нормальною масою, слабкими легенями, дуже поганим відновленням, слабкі (n = 5).

Іл. 4. Дендрограма розподілу студентів-музикантів жіночої статі (п = 76) на підгрупи за ознакою схожості структури фізичного розвитку

Таблиця 9. Характеристика фізичного розвитку студентів-музикантів різних типологічних груп за абсолютними показниками

Підгрупи

Показники

Маса

Зріст

ЖЄЛ

ATsis

ATdis

ЧЄЄ

Швидкість відновлення

Сила кисті

Чоловіки (п = 51)

1 (n=35)

70,67

1,78

4,66

128,89

82,23

72,89

70,06

48,94

2 (n=5)

79,86

1,78

4,49

165,60

103,60

87,80

72,60

45,00

3 (n=9)

84,89

1,87

5,36

145,11

89,56

65,11

98,00

56,11

4 (n=2)

81,05

1,78

5,19

130,50

78,00

71,00

232,50

44,00

Середнє

74,49

1,80

4,79

135,41

85,45

72,90

81,61

49,63

Жінки (n = 76)

1 (n=12)

84,29

1,72

3,77

139,00

87,25

75,75

77,83

32,67

2 (n=27)

56,87

1,64

3,51

131,44

88,41

78,22

69,22

29,80

3 (n=32)

56,01

1,66

3,36

113,53

77,78

75,13

74,72

27,92

4(n=5)

68,52

1,61

2,95

117,40

80,20

76,00

185,20

22,90

Середнє

61,60

1,66

3,45

124,17

83,21

76,38

80,53

29,01

Назви підгруп відбивають найбільш істотні розбіжності між ними. Насамперед, вони відображають ті показники, які у студентів тієї чи іншої підгрупи виходять за межі середнього рівня розвитку. Результати дослідження, які свідчать про наявність значних групових та індивідуальних розбіжностей у структурі фізичного розвитку студентів різної статі, указують на необхідність диференційованого підходу до змісту занять з фізичного виховання. В основу методичних підходів може бути покладено припущення про те, що чинниками, які забезпечують формування індивідуальної структури фізичного розвитку, виступають як обдарованість конкретної людини (задатки та здібності), так і особливості рухової діяльності (склад засобів та методів, співвідношення й розподіл навантажень, характер, величина та спрямованість тренувальних впливів) (іл. 5). Це означає, що формування індивідуальності являє собою процес прямої і зворотної залежності, коли не тільки індивідуальна структура фізичного розвитку залежить від властивостей і біологічної адаптації організму, але й особливості рухової активності впливають на розвиток і формування індивідуальних особливостей і здібностей людини (табл. 11).

Таблиця 10. Характеристика фізичного розвитку студентів-музикантів різних типологічних груп за відносними показниками

Підгрупи

Показники

Маса /довжина тіла, г/см

ЖЄЛ/маса тіла, мл/кг

Сила кисті / маса тіла, %

ЧССспок. х АД-сист./100, відн. од.

Чоловіки (п = 51)

1 (n=35)

396,73

65,90

69,25

93,94

2 (n=5)

448,65

56,17

56,35

145,40

3 (n=9)

454,49

63,13

66,10

94,48

4 (n=2)

455,34

63,97

54,29

92,66

Середнє

414,65

64,24

66,62

98,72

Жінки (n = 76)

1 (n=12)

490,54

44,77

38,75

105,29

2 (n=27)

345,99

61,73

52,39

102,82

3 (n=32)

338,15

60,06

49,85

85,29

4 (n=5)

425,06

42,99

33,42

89,22

Середнє

371,39

56,06

47,09

94,84

Таблиця 11. Фактори, що визначають структуру фізичного розвитку студентів-музикантів

Обароийств

Структур* фЩивоГЬ ротмпку

піпирпкть

ШНЕЯ,

ННІДОСТІ

>

¦1L1V4I її ВІЖР90Ч»

і [цінені а її

¦< *¦

WO&R і мстада.

ШіиШГІІкЧІІЛІІН п |И>И№Ш ншитожснії

У зв'язку з вищезазначеним особливої уваги набуває диференційоване або навіть індивідуалізоване планування: вибір напряму, визначення змісту і співвідношення фізичних навантажень для кожної підгрупи студентів-музикантів чоловічої та жіночої статі. Під час розробки програм фізичної підготовки студентів потрібно враховувати відомі факти про те, що вплив на організм різних вправ неоднаковий. Якщо для виконання будь-якої вправи потрібна якість, розвинута у людини досить високо, то вплив цієї вправи відчувається слабо; темпи приросту менші, ніж при середніх і низьких рівнях розвитку тих чи інших фізичних рис. Водночас, невисокий рівень розвитку якості обмежує можливості застосування великих обсягів навантажень відповідної спрямованості. Тому процес фізичного виховання буде ефективним, якщо обсяг навантажень, що підлягає освоєнню, буде розділений на окремі частини (порції), які студенти повинні освоїти у визначеній послідовності і мають переходити до оволодіння черговою порцією тільки після освоєння попередньої.

У зв'язку з вищезазначеним особливої уваги набуває диференційоване або навіть індивідуалізоване планування: вибір напряму, визначення змісту і співвідношення фізичних навантажень для кожної підгрупи студентів-музикантів чоловічої та жіночої статі. Під час розробки програм фізичної підготовки студентів потрібно враховувати відомі факти про те, що вплив на організм різних вправ неоднаковий. Якщо для виконання будь-якої вправи потрібна якість, розвинута у людини досить високо, то вплив цієї вправи відчувається слабо; темпи приросту менші, ніж при середніх і низьких рівнях розвитку тих чи інших фізичних рис. Водночас, невисокий рівень розвитку якості

обмежує можливості застосування великих обсягів навантажень відповідної спрямованості. Тому процес фізичного виховання буде ефективним, якщо обсяг навантажень, що підлягає освоєнню, буде розділений на окремі частини (порції), які студенти повинні освоїти у визначеній послідовності і мають переходити до оволодіння черговою порцією тільки після освоєння попередньої.

Висновки

Аналіз науково-методичної літератури і документальних матеріалів, дотичних до основних положень «Національної доктрини розвитку фізичної культури і спорту в Україні» (2003) показав, що на сьогодні у вищій школі накопичились великі проблеми, пов'язані з якістю фізичного виховання, професійної фізичної підготовки студентської молоді та дотриманням останньою здорового способу життя. Тому дуже вчасними є наказ МОН України № 193 від 15.02.2021, який затвердив «Рекомендації стратегічного розвитку фізичного виховання і спорту серед студентської молоді на період до 2025 року» та Постанова Кабінету Міністрів України від 4.11.2020 «Про затвердження стратегії розвитку фізичної культури і спорту на період до 2028 року». Обидва документи спрямовані на забезпечення учасників освітнього процесу оздоровчою руховою активністю, заняттями з фізичного виховання і спорту для гармонійного розвитку та підтримки здоров'я як найвищої соціальної цінності - здоров'я нації України.

У результаті діагностики психічного і соціального здоров'я студентів-музикантів магістратури ХНУМ імені І. П. Котляревського 2018/2019 та 2019/2020 навчальних років визначено, що до третьої (36-50 балів) негативної категорії психічного здоров'я (ознаки явного психічного розладу) належали тільки два студенти, по одному за кожний навчальний рік (спеціалізацій «Оркестрові духові та ударні інструменти» і «Академічний спів»). До третьої (до 12 балів), важкої, категорії соціального здоров'я, згідно процедурі діагностики, за два навчальних роки не було включено жодного студента.

Розрахунки коефіцієнтів ризику ішемічної хвороби серця (з причини перевищення маси тіла) показали, що серед випускників магістратури 2019 року (61 особа) кількість студентів з ожирінням становила 5 %, а із 66 випускників 2020 року - 6 %.

Іл. 5. Відмінності в структурі фізичного розвитку студентів різної статі та підгруп (% від середньоарифметичних показників)

Порівняння і групування п'яти показників, визначальних для діагностики фізичного здоров'я студента (антропометричного, респіраторного, силового, серцево-судинного, відновного з ЧСС, а також самого ФЗ як інтегрального показника), показало, що студенти-музиканти магістратури ХНУМ імені І.П. Котляревського (без урахування гендерного підходу) у 2019/2020 навчальному році поступалися студентам 2018/2019 навчального року за показниками маси тіла, сили кисті, життєвої ємності легень та інтегрального показника ФЗ. Позитивні результати було зафіксовано тільки за двома показниками - серцево-судинним та показником відновлення ЧСС.

За показниками фізичного здоров'я (середній, вище середнього і високий рівні) у 2018/2019 навчальному році лідером був оркестровий факультет - 74,0 % позитивних показників порівняно з 65,1% на виконавсько-музикознавчому факультеті; але у 2019/2020 навчальному році першість належить ВМФ - 69,6 % проти 66,7 % на ОРФ.

Кластерний аналіз із застосуванням математичної обробки статистичного матеріалу щодо показників фізичного розвитку і здоров'я студентів магістратури ХНУМ імені І. П. Котляревського встановив, що кожна з гендерних груп досліджуваних поділяється на чотири якісні підгрупи (чоловіки: 35 - 5 - 9 - 2, разом 51 особа; жінки: 12 - 27 - 32 - 5, разом 76 осіб). У чоловіків найкращі показники здоров'я має перша підгрупа - худорляві, доволі сильні, з гарними легенями та швидким відновленням (35 осіб), що становить 68,6 % від 51 особи досліджуваних. Серед жінок найбільш дієспроможними є досліджувані особи другої і третьої підгруп - худорляві, сильні, з гарними легенями та швидким відновленням, схильні до гіпертонії (27 осіб), і худорляві, з низьким пульсом, гарними легенями та доволі швидким відновленням (32 особи). Разом це 59 осіб - 77,6 % від 76 досліджуваних.

За результатами досліджень стає очевидним, що шляхом удосконалення фізичного здоров'я студентів-музикантів можуть бути не тільки звичайне збільшення академічних групових занять, але й якісна зміна планування практичних занять з фізичного виховання за принципом індивідуальної диференціації: вибір напряму, визначення змісту і співвідношення фізичних навантажень для кожної кластерної підгрупи студентів чоловічої та жіночої статі.

Під час диференціації робочих програм фізичної підготовки студентів-музикантів потрібно враховувати, що вплив на організм різних вправ неоднаковий і потребує індивідуальної диференціації, в залежності від якісної характеристики для кожної підгрупи, визначеної кластерним аналізом.

Отже, в основу методичних підходів до навчальних занять, спрямованих на покращення здоров'я та фізичної підготовки студентської молоді, може бути покладена теза про те, що факторами, які забезпечують формування індивідуальної структури фізичного розвитку, виступають як персональні риси конкретної людини (задатки та здібності), так і особливості рухової діяльності (засоби та методи, співвідношення й розподіл навантажень, характер, величина та спрямованість тренувальних впливів).

Література

1. Бондаренко, Т.В. (2010). Організаційні аспекти диференційованого навчання художній гімнастики. Теорія фізичної культури і методологія, 1, 11-15.

2. Вайнер, Е.М. (2009). Здоровий спосіб життя як принципова основа забезпечення здорової життєдіяльності. Основи безпеки життя, 3, 39-46.

3. Кірко, Г.О. (2010). Визначення актуальності щодо ведення здорового способу життя студентами. Проблеми фізичного виховання і спорту, 8, 41-43.

4. Клочко, В.М., Бондаренко, Т.В. (2007). Фізичне і психічне здоров'я студентів в умовах переходу на «Болонську» систему освіти. Сучасні аспекти виховання студентської молоді, 1, 128-130.

5. Любиев, А.И., Бондаренко, Т.В., Горлов, А.С. (2008). Историко-философские и методические аспекты физической культуры Китая. Харків: НТУ «ХПІ».


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.