Е-навчання як один із засобів підготовки майбутніх педагогів до професійного саморозвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Е-НАВЧАННЯ ЯК ОДИН ІЗ ЗАСОБІВ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ

Фрицюк Валентина Анатоліївна доктор педагогічних наук, професор,

Губіна Світлана Іванівна кандидат педагогічних наук, доцент,

Баюрко Наталія Василівна кандидат педагогічних наук, доцент

м. Вінниця

Анотація

педагогічний навчання електронний педагог

У статті викладено окремі особливості використання електронного навчання, під яким в широкому смислі цього поняття розуміють використання інтернет-технологій в навчальному процесі, основоположними принципами якого є здійснення роботи в Мережі та доставка навчального контенту користувачу через посередництво комп'ютера з використанням стандартних інтернет-технологій. Доведено, що важливою умовою ефективної підготовки майбутніх педагогів до професійного саморозвитку є активізація їхньої самостійної навчально-пізнавальної діяльності засобами інформаційно-комунікаційних технологій, а саме, використання в процесі їхньої професійної підготовки е-навчання. Описано педагогічні можливості дистанційного навчання, які реалізовували за допомогою таких засобів телекомунікацій: електронна пошта; веб-форуми; тематичні розсилки, електронні журнали, конференції Usenet; Chat; відеоконференції; ICQ; WWW (навігація мережею Інтернет); активні канали для підписання на веб-сайти; веб-сервіс: веб-конференції, дошки оголошень, реєстраційні форми, тести тощо; мобільний Internet та ін. Також у статті доведено,

що активізація самостійної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх педагогів засобами інформаційно-комунікаційних технологій є системою взаємодії студента та навчального матеріалу засобами інформаційно-комунікаційних технологій, яка, за умови її раціональної організації викладачем, забезпечує якісне засвоєння матеріалу, сприяє формуванню самостійного мислення, дій та ставлення до запропонованого завдання, результатом яких є активне оволодіння новими або активізація уже відомих знань, розвиток нових умінь і навичок, що позитивно впливає на формування готовності майбутніх педагогів до професійного саморозвитку.

Ключові слова: майбутні педагоги, професійна підготовка, е-навчання, професійний саморозвиток.

Annotation

Frytsiuk Valentyna Anatolyivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Vinnytsia Mykhailo Kotsyubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

Gubina Svitlana Ivanivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Vinnytsia Mykhailo Kotsyubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

Bayurko Nataliya Vasylivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Vinnytsia Mykhailo Kotsyubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia

E-LEARNING AS ONE OF THE MEANS OF PREPARING FUTURE TEACHERS FOR PROFESSIONAL SELFDEVELOPMENT

The article describes the features of using e-learning. E-learning involves the use of Internet technologies in the educational process, working on the Internet, providing students with educational content via a computer using standard Internet technologies. It has been proven that an important condition for the effective preparation of future teachers for professional self-development is the activation of their independent activities. It is important to use information and communication technologies during student activities. The article describes the pedagogical possibilities of distance learning. Distance learning involves the use of the following means of telecommunications: e-mail; web forums; thematic newsletters, electronic magazines, Usenet conferences; Chat; video conferences; ICQ; WWW (Internet navigation); active channels for signing up for websites; web service: web conferences, bulletin boards, registration forms, tests, etc.; mobile Internet, etc. The information environment at the university enables students to use Internet technologies in the organization of additional education; use computer technologies to prepare for classes; apply training tests; participate in Internet contests and olympiads; discuss current issues on the forum, in Skype, on the website of the educational institution; learn to work with information, select and systematize scientific material, create messages, reports on a given topic. The article also proves that the use of elearning ensures high-quality assimilation of the material, contributes to the formation of independent thinking. The use of e-learning helps students actively acquire new knowledge, develop new skills and abilities. All this has a positive effect on the formation of the readiness of future teachers for professional self-development.

Keywords: future teachers, professional training, e-learning, professional self-development.

Постановка проблеми

Соціальним замовленням сучасного українського суспільства затребувана особистість конкурентоспроможного педагога, орієнтованого на безперервний саморозвиток і самовдосконалення. Тому важливою складовою навчально-виховного процесу у педагогічних закладах вищої освіти має бути забезпечення відповідного процесу підготовки майбутніх учителів, формування їхньої готовності до професійного саморозвитку.

У зв'язку з цим виникає необхідність в організації такої системи фахової підготовки майбутніх педагогів, яка б забезпечувала цілеспрямований процес формування їхньої готовності до професійного саморозвитку, що передбачає здатність постійно удосконалювати свої особистісні та професійні якості й виявляється у бажанні та спроможності постійно підвищувати рівень професійної майстерності [16].

Одним із засобів підготовки майбутніх учителів до професійного саморозвитку є електронне навчання (e-learning, е-навчання), як система навчання, побудована з використанням інформаційних та телекомунікаційних технологій, котрі в сучасних умовах широко використовуються як студентами, так і викладачами. Система електронного навчання дозволяє забезпечувати викладання навчальних курсів, отримувати інформацію та спілкуватися викладачам і студентам між собою незалежно від часу та місця знаходження. Електронне навчання успішно використовується у найрозвинутіших країнах світу, оскільки воно надає безліч переваг: доступне у будь-якому місці і в будь-який час; дозволяє використовувати найрізноманітніші та найсучасніші засоби та методи навчання (текст, відео, тести тощо); забезпечує можливість спілкування студентів між собою та з викладачами у режимі онлайн за межами навчальної аудиторії; одночасне звернення великої кількості студентів до багатьох джерел навчальної інформації; застосування у навчальному процесі нових досягнень інформаційних технологій, які сприяють входженню людини у світовий інформаційний простір; використання спеціалізованих форм контролю якості навчальних досягнень. Саме через ці переваги використання e-leaming дає змогу викладачам якісно та ефективно організувати навчальний процес [5]. Водночас, ці ж переваги є вагомим чинником застосування е-навчання у процесі підготовки майбутніх педагогів до професійного саморозвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У контексті дослідження особливої теоретико-методологічної ваги набувають наукові розробки проблеми професійної підготовки вчителів, які всебічно висвітлено в працях О. Акімової, А. Алексюка, Андрущенка, Є. Барбіної, С. Гончаренка, Н. Гузій, Р. Гуревича, І. Зязюна, В. Кременя, В. Лугового, Н. Ничкало, О. Отич, В. Семиченко, Сисоєвої та ін. Проблему використання інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці фахівців досліджували такі науковці: В. Биков, Р. Гуревич, М. Козяр, А. Коломієць, В. Кремень, С. Сисоєва та ін. Водночас, варто зазначити, що досліджень, присвячених проблемі використання е-навчання як одного з ефективних засобів підготовки майбутніх педагогів до професійного саморозвитку недостатньо.

Метою статті є аналіз е-навчання як одного із засобів підготовки майбутніх педагогів до професійного саморозвитку.

Виклад основного матеріалу

Під електронним навчанням в широкому смислі цього поняття розуміють використання інтернет-технологій в навчальному процесі, основоположними принципами якого є здійснення роботи в Мережі та доставка навчального контенту користувачу через посередництво комп'ютера з використанням стандартних інтернет-технологій [1, с. 214].

Як, цілком слушно стверджує Л. Муц, до переваг навчання із застосуванням технологій системи e-learnmg варто віднести таке: свобода доступу - студент має можливість доступу через мережу

Інтернет до електронних курсів, підручників, завдань із будь-якого місця, де є вихід до Глобальної інформаційної мережі; можливість навчання студента за індивідуальним планом відповідно до власних можливостей і потреб; можливість консультації із викладачем у процесі виконання завдання, особливо якщо на початковому етапі виникають труднощі; об'єктивна методика оцінки знань, набутих у процесі навчання (технології системи e-learning дозволяють виставляти чіткі критерії, за якими оцінюються знання, отримані в процесі навчання); гнучкість навчання (тривалість і послідовність вивчення теми, розділу тощо студент обирає самостійно, адаптуючи таким чином процес навчання під свої можливості); можливості професійно-інтелектуального розвитку як для студентів, так і для викладачів, що залучені до роботи з ними, адже студенти і викладачі розвивають навички та знання відповідно до новітніх сучасних технологій); своєчасність оновлення навчальних матеріалів, що подані в електронних курсах; компетентність освіти, оскільки частіше за все електронні курси створюються цілою командою фахівців; цільова економія витрат на навчально-методичне забезпечення, що є актуальною рисою системи e-learning в умовах сьогодення [9]. Усі ці та інші переваги сприяють використанню е-навчання як ефективного інструмента підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності загалом і до власного саморозвитку, зокрема.

Варто зазначити, що саморозвиток детермінують соціально-економічні чинники, психофізіологічний потенціал людини, цілеспрямованість і насамперед характер та зміст праці, наголошує В. Ковальчук. Зумовлювальними силами саморозвитку є, на думку науковця, професійно-трудові, матеріальні, соціально-статусні й духовні потреби, а важливими умовами професійного саморозвитку упродовж підготовки майбутнього фахівця є: орієнтація процесу навчання на формування спрямованості майбутнього фахівця на самоактуалізацію та самодетермінацію в майбутній професійній діяльності; збагачення змісту навчання системою понять і концепцій, що орієнтують майбутніх фахівців на рефлексію, самопроектування, самонавчання, самоорганізацію, саморозвиток у сфері професійно значимих якостей особистості [12, с.14].

Надзвичайно важливими є також психологічні умови, що забезпечують успішність саморозвитку, з-поміж яких С. Кузікова визначає: зріле Я особистості (що має такі характеристики, як автономність, самоідентичність, інтернальність), відкритість, толерантність до нового, наявність усвідомленої мети самоздійснення як орієнтира саморозвитку (самовизначення) та активної життєвої позиції. Механізмами як функціональними засобами саморозвитку, з погляду науковця, є рефлексія, саморегуляція та зворотний зв'язок. Теоретичні дослідження наявних психологічних концепцій саморозвитку особистості дають змогу стверджувати, що психологічні ресурси як сукупність можливостей розвитку вже наявні в психологічній реальності людини, але для здійснення прогресивного особистісного саморозвитку потрібна їхня актуалізація й виникнення між ними певних функціональних зв'язків [6].

Саморозвиток людини є діалектичним процесом, який зумовлений зовнішніми та внутрішніми стимулами, тобто має два плани - зовнішній і внутрішній. Це дає змогу простежити динаміку саморозвитку особистості і виявити педагогічні детермінанти його стимулювання.

У зовнішньому плані саморозвиток стимулюється цілеспрямованим залученням студентів у різні види діяльності, перш за все в навчально-дослідну роботу, залученням їх до розв'язання творчих завдань, створенням комфортного клімату в процесі навчання. Зовнішнє стимулювання буде повноцінним, якщо освітньо-культурне середовище закладу вищої освіти спрямоване на залучення студентів до творчості, на оволодіння вміннями й навичками продуктивної діяльності, якщо цілі й завдання викладачів і студентів узгоджені. Чим більше і повніше студенти використовують можливості освітньо-культурного середовища закладу вищої освіти, тим успішніше проходить їхній вільний розвиток й активне самовдосконалення. Ступінь вираженості і рівень прояву цих процесів служать підставою для визначення значущості зовнішнього плану стимулювання саморозвитку особистості, її спрямованості на навчально-дослідну діяльність. У внутрішньому плані саморозвиток ґрунтується на самопізнанні особистістю себе й інших, її прагненні до самовдосконалення, самоосвіти та самовиховання, здатності надати самодопомогу для досягнення поставленої мети - ставлення до навчання у закладі вищої освіти, до оволодіння майбутньою професією, свідоме ставлення до самоорганізації й саморегуляції діяльності. Особистість «зсередини» прагне до творчого саморозвитку, тобто вона зі своїх позицій переживає певні якісні зміни в самоорганізації, самодіяльності, у темпі й стилі руху до наміченої мети. Це усвідомлюється особистістю як «внутрішня» динаміка саморозвитку, реалізація якої залежить переважно від неї самої [14; 15].

Педагогічними умовами культурного саморозвитку майбутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін О. Химченко вважає: актуалізацію загальнокультурного потенціалу педагогічного знання в процесі вивчення майбутніми вчителями педагогічних дисциплін; залучення майбутніх учителів до педагогічної інтерпретації текстів культури та визначення загальнокультурних складників педагогічних текстів; використання активних методів навчання для залучення студентів до процесу самопізнання, самовиховання в контексті підготовки до майбутньої професійно-педагогічної діяльності [18].

Серед педагогічних умов ефективного професійного саморозвитку студента в навчальній діяльності Г. Полоз диференціює такі: реалізація у навчальній діяльності когнітивної стратегії проблемного самовизначення студента на основі особистісно орієнтованих технологій; педагогічна підтримка самостійності як інтенції субєктності майбутнього фахівця в навчальній діяльності, спрямованої на створення власного алгоритму самостійної навчальної діяльності; формування психологічної готовності до професійного та особистісного саморозвитку в навчальній діяльності як цілісного утворення [11].

Для формування готовності студентів до саморозвитку, як стверджують науковці В. Михайличенко, М. Канівець, необхідно: формування мотиваційно-ціннісного ставлення студента до саморозвитку як найважливішої умови розкриття та використання всіх його можливостей; активізація здібностей студентів до самопізнання та рефлексії; формування в студентів упевненості в собі і високої самооцінки, що лежать в основі їхньої самоповаги; навчання навичкам самоконтролю та саморегуляції; активізація самостійної роботи студентів і підвищення її ролі в саморозвитку; забезпечення цілеспрямованого педагогічного керування з боку викладача процесом самопізнання й саморозвитку студентів як важливої частини педагогічного процесу; науково-методичне, організаційне, професійноетичне забезпечення саморозвитку студентів у педагогічному процесі, спрямоване на підвищення їх самоефективності [7].

Вважаємо важливою умовою ефективної підготовки майбутніх педагогів до професійного саморозвитку активізацію їхньої самостійної навчально-пізнавальної діяльності засобами інформаційно-комунікаційних технологій, а саме, використання в процесі їхньої професійної підготовки е-навчання.

Метатренди останнього десятиліття показують, що світ праці стає все більш глобальним, люди хочуть працювати, вчитися, спілкуватися і грати, коли й де вони бажають, Інтернет стає глобальною мережею мобільного зв'язку, хмарні технології полегшують швидке зростання он-лаин відео та мультимедіа. Світ стає відкритим - поширюються відкритий контент, відкриті дані, відкриті ресурси, відкриті он-лайн курси [13, с. 19].

У навчальному процесі вищого навчального закладу потрібно передбачити багатоаспектну самостійну роботу студентів, оскільки саме в студентські роки найактивніше формується потреба самостійного поповнення знань, доповнення відомостей, отриманих на практичних заняттях. Потреба організації самостійної роботи зумовлена все вищими вимогами до рівня загальноосвітньої та спеціальної підготовки випускника вишу, зміною загальноосвітніх парадигм, підготовкою майбутніх фахівців до професійного, компетентного входження на ринок праці з міцно сформованими потребами у постійній професійній самоосвіті та саморозвитку [19, с. 311].

Значущість самостійної роботи студентів у контексті нашого дослідження є беззаперечною, оскільки її головною метою є формування самостійності як риси особистості, яка є визначальною в здатності студента організовувати та реалізовувати свою діяльність без стороннього керівництва й допомоги [10, с. 10-13]. У зв'язку з цим важливо для професійного саморозвитку розробляти стратегію формування системи вмінь і навичок самостійної роботи майбутніх педагогів.

О. Муковіз вказує на можливість розгляду самостійної роботи у двох аспектах (репродуктивному та продуктивному). Самостійність на репродуктивному рівні означає: роботу над собою без будь-якої допомоги, але за завданням або режимом, визначеним розкладом, звичкою, вимогою викладача, потребою суспільства; звичне ставлення до повсякденної діяльності, зовнішнього середовища, до самого себе; дія за прийнятою мотиваційною установкою; розвиток набутих знань, умінь, навичок, звичок. Самостійність на продуктивному рівні означає: роботу над собою не за шаблоном, а з пробою новизни, ризику, творчості, винахідливості, інтересу, потребою до самовдосконалення; внесення змін за змістом, організацією та результатом діяльності; з одного боку ускладнення змісту діяльності, з іншого боку, спрощення характеру останньої з метою покращення результату; розробку нових засобів, рівнів, комбінацій, характеру діяльності; вияв елементів раціоналізації, винахідливості, створення нового продукту; опору на дослідницький принцип розвитку й удосконалення діяльності [8, с. 18-19]. Уважаємо, що на продуктивному рівні значний потенціал організації самостійної роботи майбутніх педагогів, спрямованої на формування їхньої готовності до безперервного професійного саморозвитку мають саме інформаційно-комунікаційні технології.

Науковці Р. Гуревич та М. Кадемія виокремлюють такі види ІКТ: технологія опрацювання даних - для розв'язання гарно структурованих задач із метою автоматизації деяких рутинних постійно повторюваних операцій (використовують такі ІКТ, як збирання, опрацювання та зберігання даних, створення звітів і запитів); технологія автоматизації офісу - для автоматизації й телекомунікаційної підтримки роботи фахівця (використовують такі комп'ютерні технології, як текстові редактори, електронні таблиці, бази даних, графічні редактори, управлінські програми й сучасні комп'ютерні телекомунікації); технологія керування - для розв'язання менш структурованих задач, пов'язаних з оцінюванням стану об'єкта, виявлення причин зміни стану досліджуваного об'єкта й аналізу можливих рішень і дій (використовують такі ІКТ, як база даних із системою регулярних або спеціальних звітів); технологія підтримки прийняття рішень - для створення інформаційної підтримки в процесі розв`язування творчих завдань (використовують такі ІКТ, як база даних; мультимедійні компоненти тощо); технологія експертних систем - для імітації на базі штучного інтелекту роботи експерта в спеціальній предметній галузі (використовують такі ІКТ, як бази даних і бази знань) [3, с. 58].

У роботі зі студентами варто активно використовувати мережу Інтернет: електронну пошту, електронні підручники, словники, довідники, енциклопедії, телеконференції, блоги, чати тощо.

З метою формування готовності майбутніх учителів до професійного саморозвитку ми запропонували студентам старших курсів узяти участь у педагогічному інтернет-марафоні вебінарів (http://osvita.ua/school/52490/), що проводила видавнича група «Основа», який надає можливість підвищити свій професійний рівень. Вебінари були розраховані для педагогічних працівників, усіх тих, хто бажає самовдосконалюватися. Вебінари надавали можливість здобути нові знання, отримати відповіді на актуальні питання тощо. Вважаємо такі та інші заходи дуже ефективними з погляду активізації професійного саморозвитку майбутніх педагогів.

Для участі в семінарі майбутнім учасникам необхідно вибрати тему або декілька тем, які вони хотіли б прослухати та заповнити онлайн заявку.

Загалом учасникам педагогічного інтернет-марафону було доступно 30 тематичних вебінарів, найпопулярнішими з яких є такі: «Розвиток компетенцій як стратегія життєвого успіху», «Технологія розвитку критичного мислення: таксономія Блума та багаторівневе опитування», «Стань тією зміною, яка змінить світ навколо тебе. Формування траєкторії власних змін», «Як стати конкурентоспроможним учителем», «Практичне використання сучасних педагогічних технологій», «Веб-квести в позакласній роботі», «Креативні проекти на уроках», «Ключові компетентності в навчально-виховному процесі», «Теорія поколінь», «Мистецтво створення презентацій. Огляд сервісів», «Щоб урок зазвучав. Часозбережувальні технології в дії», «Мотивація навчання через мультимедійні ігрові вправи», «Формування критичного мислення на уроці», «Технологія індивідуальних пізнавальних стратегій», «Електронні книги на допомогу вчителю» тощо.

Педагогічні можливості дистанційного навчання реалізовували за допомогою таких засобів телекомунікацій: електронна пошта (e-mail); веб-форуми; тематичні розсилки, електронні журнали, конференції Usenet; Chat; відеоконференції; ICQ; WWW (навігація мережею Інтернет); активні канали для підписання на веб-сайти; веб-сервіс: вебконференції, дошки оголошень, реєстраційні форми, тести тощо; мобільний Internet та ін.

Заохочували використання студентами хмарних технологій, які дають змогу віддалено використовувати засоби обробки й зберігання даних. Останні зберігаються на сервері хмарного сервісу і є доступними з будь-якого місця за наявності Інтернету та комп'ютерного засобу. Найбільш поширеними у використанні є хмарні сервіси: хмарна платформа Microsoft Live@edu (до сервісів даної платформи відносять: електронну пошту, віртуальну дошку, створення та підтримку вебсайтів, створення та редагування документів Word, Exel, Power Point) та хмарна платформа Google Apps Education Edition (електронна пошта Gmail, календар Google, диск Google-сховище для зберігання власних файлів, Google Docs - сервіс для створення документів, таблиць, презентацій, сайти Google - дає змогу створювати сайти за допомогою вбудованих шаблонів) [4].

Варто зазначити, що Google сервіси мають такі переваги: безкоштовність; один акаунт - всі сервіси; знайомий інтерфейс; хмарне зберігання інформації; мінімальні вимоги для доступу; сумісне створення документів; історія всіх змін; розмежування прав на доступ; підтримка та розвиток; спільнота користувачів [152].

Велике значення у використанні ІКТ має інформаційно-освітнє середовище, створене у закладі вищої освіти. Як, цілком справедливо зазначає Р. Гуревич, організація інформаційно-освітнього середовища дає змогу викладачам більш ефективно упроваджувати ІКТ і ресурси мережі Інтернет на різних етапах традиційної системи навчання, створювати Інтернет-заняття, інтегровані заняття, розробляти й використовувати власне програмне забезпечення та цифрові освітні ресурси, використовувати медіатеки та ін. Для студентів таке середовище дає змогу: використовувати Інтернет-технології в організації додаткової освіти; використовувати комп⁵ютерні технології для підготовки до занять; застосовувати тренувальні тестування; брати участь в Інтернет конкурсах й олімпіадах; обговорювати актуальні проблеми на форумі, в Skype, на сайті навчального закладу; інтелектуально й психологічно готуватися до подальшого продовження освіти; навчитися працювати з інформацією, представленою в різних формах, відбирати та систематизовувати науковий матеріал, створювати повідомлення, доповіді на задану тему тощо [2].

Перевагою таких форм роботи є двосторонній зв'язок, що здійснювався за допомогою електронної пошти, Skype, блогу. Зазначимо, що за допомогою ресурсів Інтернет викладачі мали можливість оперативного консультування студентів, студенти могли оперативно звертатися до викладача за консультацією з будь-якої проблеми й своєчасно одержати відповідь. Такі дистанційні консультації викладачів сприяли реалізації індивідуального підходу до кожного студента.

Висновок

Таким чином, аналіз та узагальнення наведених джерел дають змогу стверджувати, що активізація самостійної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх педагогів засобами інформаційно-комунікаційних технологій є системою взаємодії студента та навчального матеріалу засобами інформаційно-комунікаційних технологій, яка, за умови її раціональної організації викладачем, забезпечує якісне засвоєння матеріалу, сприяє формуванню самостійного мислення, дій та ставлення до запропонованого завдання, результатом яких є активне оволодіння новими або активізація уже відомих знань, розвиток нових умінь і навичок, що позитивно впливає на формування готовності майбутніх педагогів до професійного саморозвитку.

Література

1. Гаманюк В. Е-Learning, M-Learning, Blended Learning і дистанційне навчання у системі іншомовної освіти Німеччини. Педагогіка і пс^^ологія профес^^/йної освіти. Львів, 2012. № 2. С. 211-220.

2. Гуревич Р. С. Інформаційні технології навчання: інноваційний підхід: навчальний посібник / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, Л. С. Шевченко: за ред. Гуревича Р. С. Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2012. 348 с.

3. Гуревич Р. С. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях: навчальний посібник [для студ. пед. ВНЗ і слух. інст. післядипл. пед. освіти] / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. Вінниця: ООО «Планер», 2005. 366 с.

4. Дронь В. Google-сервіси в навчальній діяльності викладачів. URL: https://drive.google.eom/file/d/0B6y-TSh0wJSAVF84dkRWZllobkE/view - Назва з екрану.

5. Електронне навчання. URL: https://lnu.edu.ua/e-learning/

6. Кузікова С. Б. Психологія саморозвитку: навч. посіб.; Сум. Держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка. Суми: МакДен, 2011. 149 с.

7. Михайличенко В. Є. Готовність студентів до саморозвитку: сутність і структура. Проблеми інженерно-педагогічноїосв-^^^и. 2011. № 32-33. С. 304-310.

8. Муковіз О. П. Формування вмінь самостійної пізнавальної діяльності у студентів педагогічних факультетів засобами інформаційних технологій: дис.... канд.. пед. наук:13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. Київ, 2008. 222 с.

9. Муц Л.Ф. Технології «e-learning» в системі мовної підготовки іноземних громадян. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». 2015. № 2 (10). https://pedpsy.duan.edu.Ua/images/PDF/2015/2/47.pdf

10. Організація самостійної роботи студентів з педагогіки: навч. посіб. / Під ред. В. І. Євдокимова. Х.: ХДПУ, 2000. 160 с.

11. Полоз Г. М. Педагогічні умови професійного саморозвитку курсантівпілотів в процесі вивчення авіаційної психології: дис.. канд. пед. наук: 13.00.04; Черкас. Нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. Черкаси, 2011. 217 с.

12. Професійний саморозвиток майбутнього фахівця: монографія / За ред. А. Ковальчук. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. 204 с.

13. Теорія та практика змішаного навчання: монографія / В. М. Кухаренко,

14. М. Березенська, К. Л. Бугайчук, Н. Ю. Олійник, Т. О. Олійник, О. В. Рибалко, Н. Г. Сиротенко, А. Л. Столяревська; за ред. В. М. Кухаренка. Харків: «Міськдрук», НТУ«ХПІ», 2016. 284 с.

15. Фрицюк В. А. Готовність до професійного саморозвитку майбутнього вчителя як важливий чинник підвищення якості підготовки фахівців у педагогічних ВНЗ. Інженерні та освітні технології. Щоквартальний науково-практичний журнал. Тематичний випуск: «С;учасна вища освіта: реали, проблеми, перспективи». Кременчук: КрНУ, 2015. Вип. 3 (11). С. 92-95.

16. Фрицюк В. А. Формування мотивації професійного саморозвитку майбутніх педагогів у творчому освітньому середовищі ВНЗ. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2016. № 6 (129). С. 107-114.

17. Фрицюк В. А., Вовк Л.П. Акмеологічний підхід до вивчення проблеми професійного саморозвитку майбутнього вчителя. Наукові записки. Сері^: Педагогіка і психологія. ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського. Вінниця, 2016. Вип. 47. С. 68-72.

18. Черчата Л. М. Методичні аспекти організації самостійної роботи студентів немовних факультетів з іноземної мови. Витоки педагогічної майстерності. 2014. Випуск 14. С. 311-317.

19. Химченко О. М. Культурний саморозвиток майбутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін: автореф. дис.. канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». Луганськ, 2012. - 20 с.

20. Черчата Л. М. Методичні аспекти організації самостійної роботи студентів немовних факультетів з іноземної мови. Витоки педагогічної майстерності. 2014. Випуск 14. С. 311-317.

References

1. Hamaniuk, V. E-Learning, M-Learning, Blended Learning i dystantsiine navchannia u systemi inshomovnoi osvity Nimechchyny [E-Learning, M-Learning, Blended Learning and distance learning in the system of foreign language education in Germany]. Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity. Lviv, 2012. № 2. S. 211-220. [in Ukrainian].

2. Hurevych, R. S. Informatsiini tekhnolohii navchannia: innovatsiinyi pidkhid [Information technologies of education: an innovative approach]: navchalnyi posibnyk / R. S. Hurevych, M. Yu. Kademiia, L. S. Shevchenko: za red. Hurevycha R. S. Vinnytsia: TOV firma «Planer», 2012. 348 s. [in Ukrainian].

3. Hurevych R. S. Informatsiino-telekomunikatsiini tekhnolohii v navchalnomu protsesi ta naukovykh doslidzhenniakh [Information and telecommunication technologies in the educational process and scientific research]: navchalnyi posibnyk [dlia stud. ped. VNZ i slukh. inst. pisliadypl. ped. osvity] / R. S. Hurevych, M. Yu. Kademiia. Vinnytsia: OOO «Planer», 2005. 366 s. [in Ukrainian].

4. Dron, V. Google-servisy v navchalnii diialnosti vykladachiv [Google services in the educational activities of teachers]. URL: https://drive.google.com/file/d/0B6yTSh0wJSAVF84dkRWZllobkE/view [in Ukrainian].

5. Elektronne navchannia [Electronic training]. URL: https://lnu.edu.ua/e-learning/ [in Ukrainian].

6. Kuzikova, S. B. Psykholohiia samorozvytku [Psychology of self-development]: navch. posib.; Sum. Derzh. ped. un-t im. A. S. Makarenka. Sumy: MakDen, 2011. 149 s. [in Ukrainian].

7. Mykhailychenko, V. Ye. Hotovnist studentiv do samorozvytku: sutnist i struktura [Students' readiness for self-development: essence and structure]. Problemy inzhenerno-pedahohichnoi osvity. 2011. № 32-33. S. 304-310. [in Ukrainian].

8. Mukoviz, O. P. Formuvannia vmin samostiinoi piznavalnoi diialnosti u studentiv pedahohichnykh fakultetiv zasobamy informatsiinykh tekhnolohii [Formation of skills of independent cognitive activity in students of pedagogical faculties by means of information technologies]: dys.…kand.. ped. nauk: 13.00.04 - teoriia ta metodyka profesiinoi osvity. Kyiv, 2008. 222 s. [in Ukrainian].

9. Muts, L.F. Tekhnolohii «e-learning» v systemi movnoi pidhotovky inozemnykh hromadian ["e-learning" technologies in the language training system of foreign citizens]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu imeni Alfreda Nobelia. Seriia «Pedahohika i psykholohiia». 2015. № 2 (10). https://pedpsy.duan.edu.ua/images/PDF/2015/2/47.pdf [in Ukrainian].

10. Orhanizatsiia samostiinoi roboty studentiv z pedahohiky [Organization of independent work of students in pedagogy]: navch. posib. / Pid red. V. I. Yevdokymova. Kh.: KhDPU, 2000. 160 s. [in Ukrainian].

11. Poloz, H. M. Pedahohichni umovy profesiinoho samorozvytku kursantivpilotiv v protsesi vyvchennia aviatsiinoi psykholohii [Pedagogical conditions of professional self-development of cadet pilots in the process of studying aviation psychology]: dys.…kand. ped. nauk: 13.00.04; Cherkas. Nats. un-t im. B. Khmelnytskoho. cherkasy: [b. v.], 2011. 217 s. [in Ukrainian].

12. Profesiinyi samorozvytok maibutnoho fakhivtsia [Professional self-development of the future specialist]: monohrafiia / Za red. V. A. Kovalchuk. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 2011. 204 s. [in Ukrainian].

13. Teoriia ta praktyka zmishanoho navchannia [Theory and practice of blended learning]: monohrafiia / V. M. Kukharenko, S. M. Berezenska, K. L. Buhaichuk, N. Yu. Oliinyk, T. O. Oliinyk, O. V. Rybalko, N. H. Syrotenko, A. L. Stoliarevska; za red. V. M. Kukharenka. Kharkiv: «Miskdruk», NTU «KhPI», 2016. 284 s. [in Ukrainian].

14. Frytsiuk, V. A. (2015) Hotovnist do profesiinoho samorozvytku maibutnoho vchytelia yak vazhlyvyi chynnyk pidvyshchennia yakosti pidhotovky fakhivtsiv u pedahohichnykh VNZ [Readiness for professional self-development of the future teacher as an important factor in improving the quality of training of specialists in pedagogical universities]. Inzhenerni ta osvitni tekhnolohii. Shchokvartalnyi naukovo-praktychnyi zhurnal. Tematychnyi vypusk: «Suchasna vyshcha osvita: realii, problemy, perspektyvy». Kremenchuk: KrNU, Vyp. 3 (11). S. 92-95. [in Ukrainian].

15. Frytsiuk, V. A. (2016) Formuvannia motyvatsii profesiinoho samorozvytku maibutnikh pedahohiv u tvorchomu osvitnomu seredovyshchi VNZ [Formation of motivation for professional self-development of future teachers in the creative educational environment of universities]. Visnyk Vinnytskoho pol-^^ekhnichnoho instytutu. № 6 (129). S. 107-114. [in Ukrainian].

16. Frytsiuk, V. A., Vovk, L.P. (2016) Akmeolohichnyi pidkhid do vyvchennia problemy profesiinoho samorozvytku maibutnoho vchytelia [Acmeological approach to the study of the problem of professional self-development of the future teacher]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohika i psykholohiia. VDPU im. Mykhaila Kotsiubynskoho. Vinnytsia, Vyp. 47. S. 68-72. [in Ukrainian].

17. Cherchata, L. M. Metodychni aspekty orhanizatsii samostiinoi roboty studentiv nemovnykh fakultetiv z inozemnoi movy [Methodical aspects of the organization of independent work of foreign language students of non-language faculties]. Vytoky pedahohichnoi maisternosti. 2014. Vypusk 14. S. 311-317. [in Ukrainian].

18. Khymchenko, O. M. Kulturnyi samorozvytok maibutnikh uchyteliv u protsesi vyvchennia pedahohichnykh dystsyplin [Cultural self-development of future teachers in the process of studying pedagogical disciplines]: avtoref. dys.…kand. ped. nauk: spets. 13.00.04 «Teoriia i metodyka profesiinoi osvity». Luhansk, 2012. - 20 s. [in Ukrainian].

19. Cherchata, L. M. Metodychni aspekty orhanizatsii samostiinoi roboty studentiv nemovnykh fakultetiv z inozemnoi movy [Methodical aspects of the organization of independent work of foreign language students of non-language faculties]. Vytoky pedahohichnoi maisternosti. 2014. Vypusk 14. S. 311-317. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru