Міждисциплінарний підхід як основа компетентнісного підходу в закладах вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

Міждисциплінарний підхід як основа компетентнісного підходу в закладах вищої освіти

Опанасенко Віталій Петрович,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри професійної освіти та технології сільськогосподарського виробництва

Самусь Тетяна Володимирівна,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри професійної освіти та технології сільськогосподарського виробництва

м. Глухів

Анотація

Сучасні освітньо-професійні програми підготовки майбутніх бакалаврів із професійної освіти значною мірою відображають тенденції розвитку вищої освіти за рахунок використання різних підходів (студентоцентрованого, компетентнісного навчально - та науково-дослідницького тощо) у вивченні дисциплін циклу професійної підготовки, об'єктів, процесів та явищ у сфері досягнень наук професійної освіти.

У статті розкриваються особливості реалізації міждисциплінарної інтеграції в процесі професійної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання, що здобувають освіту за спеціальністю 015.37 Професійна освіта (Аграрне виробництво, переробка сільськогосподарської продукції та харчові технології), за освітньо-професійною програмою «Професійна освіта (Технологія виробництва та переробки продуктів сільського господарства)». Автори звертають увагу на те, що широко розповсюджений дисциплінарний принцип розподілу знань не дає змогу цілком реалізувати системний підхід під час здобуття студентами освіти, не порушуючи, не розмиваючи межі сформованих навчальних дисциплін. Тому, саме реалізація принципу міждисциплінарної інтеграції надасть змогу ефективно формувати професійні компетентності у здобувачів освіти шляхом розкриття багатоаспектності об'єктів пізнання і забезпечить розуміння у комплексі проблем сучасності, зокрема професійної освіти. Аналіз професійних компетентностей та програмних результатів навчання яких набувають здобувачі освіти під час засвоєння освітньо-професійної програми «Професійна освіта (Технологія виробництва та переробки продуктів сільського господарства)» показав, що міждисциплінарна взаємодія при їх формуванні є дуже вираженою, а відповідно вони є інтегративними за своєю суттю, тобто такими, що формуються декількома дисциплінами.

Міждисциплінарний підхід до проектування освітнього процесу також реалізується через включення до переліку важливих для майбутніх фахівців компетентностей таких, що відповідальні за розуміння здобувачами ідей міждисциплінарної інтеграції. Ці компетентності належать до сфери як педагогічної так і технічної складової діяльності майбутніх педагогів професійного навчання, а їх формування продовжується також і на наступному рівні вищої освіти - магістерському.

Ключові слова: професійна освіта, педагог професійного навчання, міждисциплінарний підхід, міждисциплінарна інтеграція, професійні компетентності.

Abstract

Opanasenko Vitaly Petrovych Candidate ped. Sciences, Associate Professor of the Department of Vocational Education and Agricultural Production Technology, Hlukhiv National Pedagogical University named after Oleksandr Dovzhenko, Hlukhiv,

Samus Tetiana Volodymyrivna Candidate ped. Sciences, Associate Professor of the Department of Vocational Education and Agricultural Production Technology, Hlukhiv National Pedagogical University named after Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv

An interdisciplinary approach as the basis of the competency approach in higher education institutions

Modern educational and professional programmes for the training of future bachelors in vocational education largely reflect the trends in the development of higher education through the use of different approaches (student - centred, competence-based, research and development, etc.) in the study of disciplines of the vocational training cycle, objects, processes and phenomena in the field of vocational education sciences.

The article reveals the peculiarities of implementing interdisciplinary integration in the process of vocational training of future vocational teachers who receive education in the specialty 015.37 Vocational Education (Agricultural Production, Processing of Agricultural Products and Food Technologies), under the educational and professional programme «Vocational Education (Technology of

Production and Processing of Agricultural Products)». The authors point out that the widespread disciplinary principle of knowledge distribution does not allow for a systematic approach to be fully implemented in the course of students' education without violating or blurring the boundaries of the established academic disciplines. Therefore, it is the implementation of the principle of interdisciplinary integration that will enable the effective formation of professional competencies in students by revealing the multidimensionality of objects of knowledge and provide an understanding of the complex problems of our time, including vocational education. The analysis of professional competencies and programme learning outcomes acquired by students in the course of studying the educational and professional programme «Vocational Education (Technology of Production and Processing of Agricultural Products)» has shown that interdisciplinary interaction in their formation is very pronounced, and accordingly, they are integrative in nature, that is, formed by several disciplines.

The interdisciplinary approach to the design of the educational process is also implemented through the inclusion in the list of competences important for future specialists of those responsible for the understanding of the ideas of interdisciplinary integration by students. These competences belong to the sphere of both pedagogical and technical components of the activities of future vocational teachers, and their formation continues at the next level of higher education - the master's degree.

Keywords: vocational education, vocational teacher, interdisciplinary approach, interdisciplinary integration, professional competences.

Основна частина

Постановка проблеми. Компетентнісний підхід у сфері освіти виник як відповідь на виклики сучасної епохи, головним з яких є перехід науково - технічної революції в інформаційну, коли інформація, що накопичується у світі, оновлюється дуже швидко - кожні 5-7 років. Якщо врахувати, що час навчання у вищому закладі освіти практично відповідає часу повного оновлення інформації, то стає зрозуміло, що сучасне інформаційне суспільство постає перед проблемою недостатньої кількості компетентних фахівців, які готові працювати за обраним напрямом відразу після закінчення вищого навчального закладу. Раніше випускникам надовго вистачало здобутих в університеті знань, тепер затребувані не так придбані ними професійні знання, як уміння оволодівати ними.

Тож, трансформаційні перетворення вітчизняної системи підготовки фахівців різного профілю були очікувані та невідворотні. На сьогодні метою вищої освіти стає підготовка конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях [1].

Сучасні освітньо-професшні програми підготовки майбутніх бакалаврів із професійної освіти значною мірою відображають тенденції розвитку вищої освіти за рахунок використання різних підходів (студентоцентрованого, компетентнісного навчального та науково-дослідницького тощо) у вивченні дисциплін циклу професійної підготовки, об'єктів, процесів та явищ у сфері досягнень наук професійної освіти та аграрного виробництва і переробки сільськогосподарської продукції. Однак, слід зауважити, що широко розповсюджений дисциплінарний принцип розподілу знань не дає змогу цілком реалізувати системний підхід під час здобуття освіти, не порушуючи, не розмиваючи межі сформованих навчальних дисциплін. Тому саме реалізація принципу міждисциплінарної інтеграції надасть змогу всебічно розкрити багатоаспектність об'єктів пізнання під час здобуття освіти і комплексність проблем сучасності, зокрема в професійній освіті та галузі аграрного виробництва і переробки продукції [2, с. 25]

Вдосконалення процесу професійної підготовки постійний динамічний процес, який зумовлюється неперервними змінами в економічній та політичній сферах держави. Тому, професійна підготовка бакалаврів із професійної освіти має формувати готовності до професійної діяльності в реальних умовах сьогодення. Вона повинна бути спрямована на розвиток мотивації здобувачів освіти до опанування всіма професійними компетентностями та стимулювання постійного професійного розвитку і самовдосконалення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика формування готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності на засадах міждисциплінарного підходу ґрунтовно представлена у наукових працях багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених. Сутність та типи міждисциплінарних зв'язків досліджували А. Єрьомкіна, Д. Кірюшкіна, В. Максимова, В. Федорова та інші. Проблеми організації освітнього процесу в закладах професійної та вищої освіти на засадах міждисциплінарної інтеграції, особистісного розвитку та професійного становлення здобувачів висвітлені у наукових працях В. Андрущенко, В. Безпалько, М. Берулави Г. Васянович, О. Вознюка, Є. Глінської, С. Гончаренко, Н. Гуменна, Р. Гуревича, М. Данильченко Т. Дмитренко, І. Звєрєва, І. Зязюна,

В. Ковальчука, А. Колота, І. Коновальчука, М. Корець, В. Кремень, М. Махмутова, І. Мельничук, Н. Ничкало, В. Сидоренка, В. Стешенко, Б. Тітової, О. Щербак та інших. Формування готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності досліджували у своїх працях А. Ангеловський, В. Андреєв, О. Гомонюк, С. Капітанець, О. Кривоконь, М. Омелько, Л. Потапкіна, В. Сластьонін. Особливості реалізації філософських принципів міждисциплінарності в освітньому процесі розглядали В. Кейсі, В. Крон, Л. Латтука, В Міллер, В. Ньюелл та інші.

Таким чином, дослідження цілої низки українських та закордонних вчених спрямовані на пошук оптимальних міждисциплінарних підходів до освітнього процесу, створення єдиної системи інтегрованого освітнього середовища.

Аналіз останніх наукових праць показує, що в умовах модернізації вищої освіти, впровадження нових та удосконалення діючих освітньо - професійних програм підготовки майбутніх бакалаврів, процес міждисциплінарної інтеграції вимагає більш детального дидактичного опрацювання для дисциплін циклу професійної підготовки. Наразі, сучасна педагогічна наука озброєна визначеними теоретичними передумовами та практичним досвідом реалізації міждисциплінарного підходу, але залишається не вирішена проблема формування професійних компетентностей через недостатність методик спрямованих на використання інформаційного потенціалу дисциплін циклу професійної підготовки, дефіцит накопиченого міждисциплінарного професійно-орієнтованого матеріалу, методичних рекомендацій викладачам щодо підготовки майбутніх бакалаврів спеціальності 015.37 Професійна освіта (Аграрне виробництво, переробка сільськогосподарської продукції та харчові технології) до їх професійної діяльності на засадах міждисциплінарного підходу, короткочасність проходження технологічної та педагогічної практик тощо.

Мета статті - висвітлення особливостей реалізації міждисциплінарної інтеграції в процесі професійної підготовки майбутніх бакалаврів, педагогів професійного навчання, що здобувають освіту за освітньо-професійною програмою «Професійна освіта (Технологія виробництва та переробки продуктів сільського господарства)» у Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка.

Виклад основного матеріалу. Придбання тих чи інших компетентностей через певну, дидактично вивірену навчальну діяльність озброює сучасного випускника вищого навчального закладу «інструментарієм адаптації» до вирішення нових професійних завдань із необхідною ефективністю. Як вважають теоретики та організатори впровадження компетентнісного підходу до сфери вищої освіти [1, 2], компетентний фахівець швидше адаптується при працевлаштуванні, ніж звичайний кваліфікований фахівець.

Компетентність є інтегративним поєднанням знань, умінь, навичок, здібностей і особистісних якостей. Єдність теоретичного знання та практичної діяльності стає нині частиною термінологічного апарату універсальної міжнародної мови для опису результатів навчання. Крім зазначеного інтегративного, що об'єднує характеру самої компетентності, ідея інтегративності є однією з основних ідей компетентнісного підходу [3, 4].

У Стандарті вищої освіти першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю «Професійна освіта» та в ОПП «Професійна освіта (Технологія виробництва та переробки продуктів сільського господарства)» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 015.37 Професійна освіта (Аграрне виробництво, переробка сільськогосподарської продукції та харчові технології) Глухівського національного педагогічного університету імені

Олександра Довженка задані результати навчання (25ПРН) сформульовані у формі 11 загальних та 15 професійних компетентностей. Освітньо-професійна програма (ОПП) передбачає використання системного підходу до організації освітнього процесу (студентоцентрованого, компетентнісного навчального та науково-дослідницького тощо) та диференційованого підходу до здобувачів вищої освіти. Вона спрямована на підготовку педагогів професійного навчання та майстрів виробничого навчання передусім для закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти з академічно - прикладною орієнтацією в галузі аграрного виробництва і переробки продуктів сільського господарства. Основним завданням цієї програми є формування та розвиток загальних і професійних компетентностей майбутніх фахівців в галузі освіта/педагогіка із фокусом на технології виробництва і переробки продуктів сільського господарства, що відповідають сучасному рівню науки і практики. Об'єктами вивчення та діяльності здобувачів є структура та функціональні компоненти системи професійної (професійно - технічної) та фахової передвищої освіти, теоретичні основи, технології, обладнання для виконання технологічних операцій та виробничих процесів а також методи відповідних наук сфери аграрного виробництва та переробки сільськогосподарської продукції.

Цикл професійної підготовки, до якого входить 35 освітніх компонентів забезпечує теоретичний зміст предметної області та формує у студентів основні поняття, концепції, принципи і технології наук про освіту, фундаментальних і прикладних наук сфери аграрного виробництва та переробки сільськогосподарської продукції. Здобувачі засвоюють теорії і методи вирішення складних спеціалізованих задач та практичних проблем в освітній (професійній (професійно-технічній), фаховій передвищій освіті) та виробничій (технологія виробництва і переробки продуктів сільського господарства) галузях професійної діяльності.

Програма містить 177 кредитів ЄКТС (73,7%) для обов'язкових навчальних дисциплін, з яких 41 кредит ЄКТС (17,1%) - дисципліни загальної підготовки, 102 кредити ЄКТС (42,5%) - дисципліни професійної підготовки. Ще 63 кредит ЄКТС (26,3%) відведено на дисципліни вільного вибору здобувачів вищої освіти.

Для здобувачів освіти за цією програмою передбачено практичну підготовку до роботи на посадах педагогів професійного навчання та майстрів виробничого навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти. Практична підготовка здобувачів в межах освітньої програми становить 30 кредитів ЄКТС (12,5%) і включає два складники: виробничу (виробниче навчання та технологічна практика) обсягом 16 кредитів та педагогічну (навчально-педагогічна (безвідривна), навчально-залікова (на робочому місці майстра виробничого навчання), навчально-залікова (на робочому місці педагога професійного навчання) обсягом 14 кредитів.

Під час аналізу ОПП цієї спеціальності інших університетів, то на цьому етапі стає очевидним, що кожна дисципліна формує приблизно 1,4 заявлених в ОПП компетентності.

Якщо враховувати зміст складених викладачами випускової кафедри навчальних програм дисциплін із зазначенням формованих кожною дисципліною компетентностей, то виявиться, що багато дисциплін формують по 5-10 компетентностей.

Багато компетентностей, своєю чергою, виявляються результатами навчання з кількох дисциплін. Так, наприклад, особливо важливими для майбутніх педагогів професійного навчання є загальні компетентності ЗК 2 «Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя», ЗК 5 «Здатність приймати обґрунтовані рішення», ЗК 6 «Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій» та ЗК 7 «Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями» [3]. Формування зазначених компетентностей здійснюється щонайменше дванадцятьма освітніми компонентами ОПП з усіх циклів підготовки, такими як: «Історія та культура України», «Вища математика», «Загальна фізика», «Інженерна та комп'ютерна графіка», «Інформаційні технології в освіті», «Педагогіка (основи педагогіки та дидактики)», «Психологія», «Основи наукових досліджень», «Професійна педагогіка», «Технічна механіка», «Навчально - залікова (на робочому місці майстра виробничого навчання)», «Навчально - залікова (на робочому місці педагога професійного навчання)» тощо.

Подібна ситуація і з професійними компетентностями педагогічної складової професійної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання. Так, наприклад, такі компетентності як ФК 1 «Здатність

застосовувати освітні теорії та методології у педагогічній діяльності», ФК 4 «Здатність спрямовувати здобувачів освіти на прогрес і досягнення», ФК 5 «Здатність використовувати сучасні інформаційні технології та спеціалізоване програмне забезпечення та інтегрувати їх в освітнє середовище» формуються дисциплінами: «Інформаційні технології в освіті», «Педагогіка (основи педагогіки та дидактики)», «Психологія», «Методика професійного навчання».

Професійні компетентності технічної складової професійної підготовки ФК 8, ФК 11 та ФК 14, у яких сформульовано володіння «Здатність використовувати відповідне програмне забезпечення для вирішення професійних завдань, відповідно до спеціалізації «Аграрне виробництво, переробка сільськогосподарської продукції та харчові технології»», «Здатність використовувати у професійній діяльності основні положення, методи, принципи фундаментальних та прикладних наук» та «Здатність збирати, аналізувати та інтерпретувати інформацію спеціалізації «Аграрне виробництво, переробка сільськогосподарської продукції та харчові технології»» також формуються щонайменше сімома освітніми компонентами ОПП, такими як: «Інженерна та комп'ютерна графіка», «Гідропривід сільськогосподарської техніки» «Сільськогосподарські та меліоративні машини», «Електропривод і використання електроенергії в сільському господарстві», «Експлуатація машино-тракторного парку», «Основи стандартизації та управління якістю продукції в сільському господарстві», «Курсова робота з технології виробництва і переробки продуктів сільського господарства», «Машинознавство» тощо.

Таким чином, міждисциплінарна взаємодія при формуванні вищезазначених загальних та професійних компетентностеи видається нам дуже вираженою оскільки ті теоретичні знання та практичні уміння формуються під час вивчення одних дисциплін і доповнюються, розширюються професіоналізуються іншими. Отже, на нашу думку, ці компетентності можна з повною впевненістю вважати інтегративними за своєю суттю, тобто такими, що об'єднують у своєму складі кілька дисциплін.

Зазначимо, що якість інтегративності мають практично всі зазначені в ОПП компетентності, хоча ступінь їх інтегративності може варіюватися в залежності від кількості дисциплін, що їх «підживлюють», доповнюють - «донорів».

Подібна дидактична «творчість» відноситься до розділу цілепокладання дисциплін, створює їх компетентнісну спрямованість, яка в принципі аналогічна формулюванню завдань досягнення програмних результатів навчання (ПРН) які за своєю суттю і є відображенням реалізації міждисциплінарного підходу: «Аналізувати та оцінювати ризики, проблеми у професійній діяльності и обирати ефективні шляхи їх вирішення», «Відшуковувати, обробляти, аналізувати та оцінювати інформацію, що стосується професійної діяльності, користуватися спеціалізованим програмним забезпеченням та сучасними засобами зберігання та обробки інформації», «Знати основи психології, педагогіки, а також фундаментальних і прикладних наук сфери аграрного виробництва та переробки сільськогосподарської продукції на рівні, необхідному для досягнення інших результатів навчання, передбачених цим стандартом та освітньою програмою», «Володіти психолого-педагогічним інструментарієм організації освітнього процесу, уміти проектувати і реалізувати навчальні/розвивальні проекти», «Уміти проектувати і реалізувати навчальні/розвивальні проекти», «Знати основи і розуміти принципи функціонування технологічного обладнання та устаткування галузі аграрного виробництва та переробки сільськогосподарської продукції», «Розв'язувати типові спеціалізовані задачі, пов'язані з вибором матеріалів, виконанням необхідних розрахунків, конструюванням, проектуванням технічних об єктів у предметній галузі

аграрного виробництва та переробки сільськогосподарської продукції», «Уміти обирати і застосовувати необхідне устаткування, інструменти та методи для вирішення типових складних завдань у галузі аграрного виробництва та переробки сільськогосподарської продукції» тощо.

Виходячи з вищезазначеного, можна дійти того висновку, що міждисциплінарний підхід до проектування навчального процесу повністю адаптовано до ОПП «Професійна освіта (Технологія виробництва та переробки продуктів сільського господарства)» першого (бакалаврського) рівня вищого освіти, у яких інтегративні компетентності як задані результати навчання більш пріоритетні, ніж дисципліни, що їх формують. Крім того, розквіт міждисциплінарного підходу до проектування навчального процесу, що спостерігається, підтверджується ще й тим, що до списку важливих для майбутніх педагогів професійного навчання компетентностей включені і компетентності, відповідальні за розуміння здобувачами ідей міждисциплінарної інтеграції.

Так, наприклад, професійна компетентність ФК11 передбачає, що випускник повинен вміти «використовувати у професійній діяльності основні положення, методи, принципи фундаментальних та прикладних наук» та по суті мати здатність їх творчого використання та розвитку під час вирішення професійних завдань», а ФК12 та ФК13 акцентує вміння здобувачів «бачити міждисциплінарні зв'язки дисциплін, що вивчаються» і розуміти «їх значення для майбутньої професійної діяльності». Цікаво те, що обидві ці компетентності належать до сфери як педагогічної так і технічної складової діяльності бакалавра та їх формування продовжується у магістратурі за аналогічними напрямками.

Необхідно зазначити, що окрім визначених Стандартом професійних компетентностей розробники освітніх програм формулюють додаткові внутришньоуніверситетські компетентності які, на їхню думку, є перспективними, вузькоспеціалізованими в межах однієї дисципліни та відповідають сучасним тенденціям розвитку вищої освіти. Прикладом такого підходу є формулювання у деяких програмах компетентностей та освітніх компонентів пов'язаних з інклюзивною освітою в закладах професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти.

Важливим аспектом реалізації компетентнісного підходу в освітньому процесі є використання методів, методик та технологій, таких як: методи організації, здійснення, стимулювання, мотивації та контролю за ефективністю і корекції навчально-пізнавальної діяльності; проблемні, дослідницькі, евристичні, інтерактивні, інтегровані (універсальні) методи навчання; професійно-орієнтовані методики професійного навчання;

навчальні, виховні, розвивальні, освітні технології для застосовування на практиці. Також, реалізація цього підходу повинна передбачати використання і відповідних форм організації занять (лекцій, лабораторних практичних занять, семінарів) позааудиторної самостійної роботи з метою формування професійних компетентностей студентів.

На сьогодні, в сучасних умовах, головним джерелом інтерактивності під час здобуття освіти майбутніми педагогами професійного навчання є комп ютерні професійно-орієнтовані програмні засоби які використовуються в якості процесуального контенту та широко інтегруються з усіма напрямами підготовки. Знання та уміння використання таких програмних засобів формуються під час вивчення дисциплін «Інформатика», «Інженерна та комп ютерна графіка», Інформаційні технології в освіті які введені у всі освітні програми спеціальності 015 Професійна освіта.

Тож, використання професійно-орієнтованих програмних засобів під час підготовки майбутнього педагога професійного навчання є прикладом міждисциплінарної взаємодії. Така компьютерна інтерактивність передбачає щоб у здобувача були наявні уміння їх використовувати. Основними функціями інтерактивності під час роботи у сучасному комп'ютерному середовищі можна вважати формування емоційного стану захопленості студента від зворотнього зв'язку або результатів моделювання процесу.

Висновки. Завершуючи наш короткий огляд міждисциплінарної сутності компетентнісного підходу, втіленого у ЗК, ФК та ПРН-ах ОПП, зазначимо, що вона реалізується у конкретних вказівках щодо організації міждисциплінарної взаємодії дисциплін у навчальних програмах. Найбільш важливим засобом актуалізації міждисциплінарної сутності є навчання студентів у комп'ютерному навчальному середовищі, що призводить до поступового формування відповідних компетентностей. Висловимо сподівання, що студенти нового етапу підготовки у закладах вищої освіти стануть у підсумку краще справлятися з вирішенням творчих професійних завдань міждисциплінарного характеру.

Література

1. Закон України «Про вищу освіту»: чинне законодавство станом на 12 травня 2022 року: Офіц. текст. Київ: Алерта, 2014. №37-38. 2004 с. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 1556-18/ed20220512#Text (дата звернення: 23.04.2022).

2. Стандарт вищої освіти України перший (бакалаврський) рівень, галузь знань 01 - «Освіта / Педагогіка», спеціальність 015 - «Професійна освіта (за спеціалізаціями)» (затверджено і введено в дію наказом Міністерства освіти і науки України від 21.11.2019 р. №1460) (дата звернення: 07.04.2023).

3. Освітньо-професійна програма «Професійна освіта (Технологія виробництва і переробки продуктів сільського господарства)» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти / Опанасенко В.П., Ковальчук В.І., Ігнатенко Г.В., Самусь Т.В., Вовк Б.І., Маринченко Є.О та інші. Глухів, 2022. 26 с.

4. Самусь Т.В. Соціально-економічні аспекти здоров'язбережувального навчання. Педагогіка та психологія: зб. наук. праць / за ред. акад. І. Ф. Прокопенка, проф. С.Т. Золотухіної. Харків, 2015. Вип. 49. С. 115 - 128.

5. Ігнатенко Г.В., Опанасенко В.П., Самусь Т.В. Формування методичної компетентності педагогів професійного навчання в процесі педагогічних практик: навчально-методичний посібник. Суми, 2017. 112 с.

References

1. Zakon Ukrainy «Pro vyshchu osvitu» [current legislation as of May 12, 2022]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1556-18/ed20220512#Text [in Ukrainian].

2. Standart vyshchoyi osvity Ukrayiny pershyy (bakalavrs'kyy) riven', haluz' znan' 01 - «Osvita / Pedahohika», spetsial'nist' 015 - «Profesiyna osvita (za spetsializatsiyamy)». (2019). [Standard of higher education of Ukraine first (bachelor) level, field of knowledge 01 - «Education / Pedagogy», specialty 015 - «Professional education (by specializations)»] from 21d November 2019. (затверджено і введено в дію наказом Міністерства освіти і науки України від 21.11.2019 р. №1460) Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/ zatverdzeni % 20standarty/2021/07/28/015-Profosvita-bakalavr.pdf [in Ukrainian].

3. Opanasenko V.P., Kovalchuk V.I., Ignatenko G.V., Samus T.V., Vovk B.I., Marynchenko E.O. (2022) Osvitn'o-profesiyna prohrama «Profesiyna osvita (Tekhnolohiya vyrobnytstva i pererobky produktiv sil's'koho hospodarstva)» pershoho (bakalavrs'koho) rivnya vyshchoyi osvity. Hlukhiv [in Ukrainian].

4. Samus T.V. (2015) Sotsial'no-ekonomichni aspekty zdorov"yazberezhuval'noho navchannya. [Socio-economic aspects of health education]. O.V. Prokopenko (Eds.), Peidahohik^ tapsykholohiya. (Vols. 49), (pp. 115-128) Kharkiv [in Ukrainian].

5. Ignatenko G.V., Opanasenko V.P., Samus T.V. (2017) Formuvannya metodychnoyi kompetentnosti pedahohiv profesiynoho navchannya v protsesi pedahohichnykh praktyk: navchal'no-metodychnyy posibnyk. [Formation of methodological competence of teachers of professional training in the process of pedagogical practices: educational and methodological manual] Sumy [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru