Умови розвитку комунікації у іноземних студентів будівельно-архітектурних спеціальностей

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

Кафедра психології, педагогіки та мовної підготовки

Умови розвитку комунікації у іноземних студентів будівельно-архітектурних спеціальностей

Резван О.О., д.п.н., професор

Приходько А.М., к.п.н., доцент

Харків

Анотація

У статті розкривається проблема розвитку комунікації у іноземних студентів будівельно-архітектурних спеціальностей. Переважна більшість комунікативних процесів відбувається у межах особистих спілкувань і взаємодій людини в тому середовищі, що є для неї актуальним. Для іноземних студентів актуальною потребою є вибудовування побутової комунікації, ефективність якої означає інтегрованість іноземця у соціум країни навчання. Першою ланкою комунікативного рівня іноземного студента маємо визнати його здатність до забезпечення власної побутової життєдіяльності - як можливості вступати у комунікацію із різними суб'єктами побутової сфери в університеті і за його межами. Процес вивчення іноземцями української мови як навчальної дисципліни дає можливість забезпечити рівень комунікативної необхідності у побутовому аспекті.

Комунікативна компетентність зумовлюється ще й можливостями, які університет забезпечує студентам та викладачам в аспекті їхніх зовнішніх професійних комунікацій, зокрема тих, що позначаються на міжнародному рейтингу університету. Передусім йдеться про здатність університету надавати широкі можливості для проходження стажувань або навіть частини навчання за кордоном, що є перевагою закладу освіти. Є важливим визначити особливості інтеграції іноземних студентів у країну перебування: формування уявлення у студентів про важливість міжкультурного компонента; зниження інтенсивності культурного шоку; розвиток вміння правильної інтерпретації поведінки співрозмовника на основі знань особливостей його культури; формування основ впевненої поведінки в мовному середовищі через створення навчальних ситуацій успіху. Забезпечення всіх означених чинників можливо забезпечити у процесі викладання навчальних дисциплін, а їх розвиток - у ході позанавчальної діяльності, зокрема у залученні студентів до різного роду активностей, які ґрунтуються на комунікації: студентських конференцій, дискусійних заходів на соціокультурні теми, культурних заходів - таких як перегляд відеофайлів (youtub-каналів, фільмів) із подальшим обговоренням.

Ключові слова: комунікація, розвиток, студент, іноземний, будівництво, архітектура, спеціальність.

Abstract

Conditions of development of communication among foreign students of construction and architecture specialties

Rezvan O.O., Dr Ped. Sci., Prykhodko A.M., PhD, ass. professor; Department of Psychology, Pedagogy and Language Training and Faculty for work with foreign students, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv. Address of the Beketov University

The article reveals the problem of communication development among foreign students of construction and architecture specialties. The vast majority of communicative processes take place within the limits of a person's communications and interactions in the environment that is relevant to him. For foreign students, the building of everyday communication is an urgent need, the effectiveness of which means the integration of the foreigner into the society of the country of study. The first link of a foreign student's communicative level should be recognized as his ability to provide for his own household activities. The process of studying the Ukrainian language by foreigners as an educational discipline provides an opportunity to ensure the level of communicative necessity in the everyday aspect.

Communicative competence is also determined by the opportunities that the university provides to students and teachers in the aspect of their external professional communications, in particular those that are indicated in the international ranking of the university. First of all, it is about the university's ability to provide ample opportunities for internships or even a part of study abroad, which is an advantage of the educational institution.

It is important to determine the specifics of the integration of foreign students into the host country: the formation of students' ideas about the importance of the intercultural component; development of the ability to correctly interpret the interlocutor's behavior based on knowledge of the peculiarities of his culture; formation of the foundations of confident behavior in the language environment through the creation of educational situations of success. It is possible to provide all the factors in the process of teaching academic subjects, and their development - in the course of extracurricular activities, in particular, in the involvement of students in various activities based on communication: student conferences, discussion events on socio-cultural topics, such as viewing video files (youtube channels, movies) with further discussion.

Keywords: communication, development, student, foreign, construction, architecture, specialty.

Постановка проблеми

Викликом для сучасного університету стає залучення до навчання іноземних студентів, які своєю присутністю забезпечують якісно новий рівень сприйняття університету у міжнародному просторі. При цьому важливим чинником вибору іноземцями конкретного закладу вищої освіти є забезпечення ним комунікаційних можливостей різного рівня: професійних, особистісних, соціально-культурних. Зважаючи на надважливу роль комунікації в усіх виявленнях сучасного життя, акцентуємо увагу на тому, що іноземний студент потребує особливої уваги працівників університету щодо організації зазначених процесів.

Важливим фактором мотивації іноземців до комунікації мовою країни навчання, маємо визначити сучасну соціально-політичну складову України, яка разом із воєнною агресією народила в усіх, хто причетний до української спільноти, хто відчуває себе її частиною, зокрема і в іноземних студентів, бажання допомагати, бути корисним нашій країні. Варто зауважити, що «до повномасштабного вторгнення українські ЗВО виступали як відносно дешеве та доступне місце здобуття освіти для громадян країн, що розвиваються. Національні системи освіти цих країн є або не такими розгалуженими та розвиненими, як українська, або ж навчання є дорожчим та менш доступним» [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зазначена проблема досліджувалася у таких напрямах, як-от професійна підготовка студентів з числа іноземних громадян, формування їхньої готовності до участі у програмах академічної мобільності, організація наукового пошуку з проблем формування комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти [1] [2], [3]. Варто наголосити, що умови розвитку комунікації у студентів-іноземців потребують більш ґрунтовного вивчення.

Мета статті полягає у дослідженні можливостей українських університетів щодо організації та розвитку комунікацій іноземних студентів у різних видах їхньої життєдіяльності - на моделі майбутніх фахівців будівельно-архітектурних спеціальностей.

Виклад основного матеріалу

Для всебічного розуміння соціальних явищ у їхньому природному середовищі, якісний підхід є найбільш доцільним для досягнення мети цього дослідження. Як правило, якісне тематичне дослідження є «інтенсивним, цілісним описом та аналізом обмеженого явища, такого як програма, установа, людина, процес або соціальна одиниця» [3]. У цьому дослідженні ми також використали метод описового прикладу [4], оскільки він дозволяє зосередитись на описі явища та реального контексту, в якому воно відбулося, а саме обговорення докладної інформації щодо можливостей професійної комунікації.

Переважна більшість комунікативних процесів відбувається у межах особистих спілкувань і взаємодій людини - у тому середовищі, що є для неї актуальним. Для іноземних студентів актуальною потребою є вибудовування побутової комунікації, ефективність якої означає інтегрованість іноземця у соціум країни навчання. Отже, першою ланкою комунікативного рівня іноземного студента маємо визнати його здатність до забезпечення власної побутової життєдіяльності - як можливості вступати у комунікацію із різними суб'єктами побутової сфери в університеті і за його межами. Варто зазначити, що донедавна - коли необхідною частиною вступу іноземця до університету були підготовчі факультети - рівень комунікативної необхідності іноземця в Україні забезпечувався системно і методично. Однак наразі, коли в університетах іноземці мають право навчатись на програмах з англійською мовою, забезпечення означеного рівня стало проблемою, вирішення якої лежить у межах забезпечення дії Закону України «Про вищу освіту» (статті 32, 48, 76), Наказу МОНУ №997 від 18.08.2016 щодо забезпечення вивчення державної мови іноземними студентами в обсязі, необхідному для навчання та побутового спілкування, підвищення якості підготовки фахівців для зарубіжних країн, що визначає обов'язковість вивчення державної мови усіма суб'єктами навчального процесу. В аспекті навчання іноземців тут має діяти розумна обмеженість навчального контенту, що дозволяє оперувати примітивними фразами на побутовому рівні. Тут маємо підкреслити, що йдеться саме про іноземних студентів, які обрали для навчання англомовну програму. Орієнтуючись на висновки Науково-методичної комісії МОНУ 15 (підкомісії 304 «Навчання іноземних громадян» сектору вищої освіти - у складі Маракушин Д.І., Черемська О.С., Бадинський Л.О., Шевченко М.В., Березовенко А.В., Груцяк В.І., Піщева Т.) від 30.06.2016, визначаємо, що:

1. іноземні студенти, які навчаються українською мовою, вивчають дисципліну «Українська мова як іноземна» в обсязі 21 кредиту (630 годин);

2. іноземні студенти, які обрали мовою навчання іншу, ніж українська - згідно Закону України про вищу освіту про обов'язкове вивчення української мови - мають вивчати дисципліну «Українська мова як іноземна» в обсязі 12 кредитів (360 годин).

Таким чином, процес вивчення іноземцями української мови як навчальної дисципліни дає можливість цілком забезпечити рівень комунікативної необхідності у побутовому аспекті. Крім того, студенти, які обрали україномовні Освітні програми фахової підготовки, мають пріоритет у здатності комунікувати із фахівцями відповідної спеціальності на рівні професійної необхідності, а також взаємодіяти із українськими стейкхолдерами, брати участь у професійних конкурсах із працевлаштування тощо.

Комунікативна компетентність суб'єктів навчального процесу обумовлюється ще й можливостями, які університет забезпечує студентам та викладачам в аспекті їхніх зовнішніх професійних комунікацій, зокрема тих, що позначаються на міжнародному рейтингу ЗВО. Передусім йдеться про здатність університету надавати широкі можливості для проходження стажувань або навіть частини навчання за кордоном, що розглядається абітурієнтом як перевага навчального закладу.

Це питання з кожним роком стає все актуальнішим для абітурієнтів і студентів з числа іноземних громадян.

За думкою науковців [2] серед програм академічної мобільності найбільшу популярність набирають спільні навчальні програми, зокрема програми подвійних і спільних дипломів, сандвіч програми, які дають змогу студентам-іноземцям отримати поряд з українським європейський диплом. Однак, на нашу думку, тут виявляється проблема психологічного фактору - як такого, що гальмує мотивацію щодо реального індивідуального виїзду в іншу країну, оскільки іноземний студент вже нещодавно пережив один стрес, пов'язаний із інтеграцією у середовище чужої країни, і скоріш за все, неготовий до повторного процесу аккультуризації в іншому соціумі. Таким чином, виникає необхідність в умовах, які можуть забезпечити успішну реалізацію програм мобільності: мотивація і адаптація студентів до участі в таких програмах; інформування студентів про можливості участі в програмах; поглиблена мовна підготовка студентів, забезпечення знаннями іноземної мови, за якою працюють програми подвійного диплому, на рівні, необхідному і достатньому для навчання в університеті-партнері; комплекс заходів спрямованих на соціально-академічну адаптацію студентів в іншій країні. побутовий комунікація мовний середовище іноземний студент

В аспекті зазначеного важливо визначити особливості інтеграції іноземних студентів у країну перебування:

- формування уявлення у студентів про важливість міжкультурного компонента; зниження інтенсивності культурного шоку;

- формування вміння правильної інтерпретації поведінки співрозмовника на основі знань особливостей його культури;

- формування основ впевненої поведінки в мовному середовищі через створення навчальних ситуацій успіху.

Забезпечення всіх означених чинників можливо забезпечити у процесі викладання навчальних дисциплін, а їх розвиток - у ході позанавчальної діяльності, зокрема у залученні студентів до різного роду активностей, які грунтуються на комунікації: студентських конференцій, дискусійних заходів на популярні соціокультурні теми, культурних заходів - таких як перегляд відеофайлів (блогерських youtub-каналів, фільмів) із подальшим обговоренням і т.п.

Особливого значення у смисловому полі окресленої проблеми набуває концепція наскрізної програми з мовної підготовки іноземних студентів.

Сучасний стан існування університетів України вимагає активності у залученні додаткових коштів на утримання, розвиток та збереження відповідності акредитаційним вимогам, однією із яких є рейтинг університету в міжнародному аспекті.

Популярність університету в міжнародному середовищі, між іншим, обумовлюється ступенем його вибору іноземними студентами, багато з яких приїздять на навчання до конкретного вишу, вмотивовані позитивними відгуками своїх співвітчизників, що вже закінчили цей навчальний заклад.

Тож одним із основних завдань для залучення іноземних студентів є створення комфортних умов як їхнього навчання, так і перебування в Україні.

Державна політика щодо навчання іноземців у вишах України досить довгий час була стабільною, однак в аспекті суспільних та політичних перетворень в Україні зміст вимог до забезпечення навчального процесу іноземних громадян дещо змінився, що найбільшим чином позначилось на вимогах до компоненту мовної підготовки.

З метою забезпечення виконання Закону України «Про вищу освіту» (статті 32, 48, 76), Наказу МОНУ № 997 від 18.08.2016 щодо забезпечення вивчення державної мови іноземними студентами в обсязі, необхідному для навчання та побутового спілкування, підвищення якості підготовки фахівців для зарубіжних країн та відповідно до Наказу по університету №293-01 від 15 вересня 2016 р. було розроблено концепцію наскрізної програми з мовної підготовки для суб'єктів навчання ХНУМГ імені О.М. Бекетова із числа іноземних громадян, які навчаються за програмами підготовки: бакалавр, магістр, PhD.

У нашій державі професійна підготовка іноземних громадян є ступеневою й реалізується відповідно програм: підготовчих факультетів, освітніх рівнів «бакалавр», «магістр», а також освітньо-наукового рівня PhD.

На підготовчих факультетах студенти мають набути мовних та мовленнєвих компетенцій, що відповідають загальновизнаному рівню В1: може розуміти основний зміст чіткого нормативного мовлення на теми, близькі і часто вживані на роботі, при навчанні, під час дозвілля тощо; може вирішити більшість питань під час перебування або подорожі у країні, мова якої вивчається; може просто і зв'язно висловитись на знайомі теми або теми особистих інтересів; може описати досвід, події, сподівання, мрії та амбіції, навести стислі пояснення і докази щодо точок зору та планів.

Рівень бакалавра дозволяє розвинути мовну компетентність іноземців до рівня В2: може розуміти основні ідеї тексту як на конкретну, так і на абстрактну тему, у тому числі и технічні (спеціалізовані) дискусії за своїм фахом; може нормально спілкуватися з носіями мови з таким ступенем швидкості та спонтанності, який не завдає труднощів жодній із сторін; може чітко, детально висловлюватись на широке коло тем, виражати свою думку з певної проблеми, наводячи різноманітні аргументи за і проти.

На рівні підготовки за програмою «магістр» та PhD іноземні громадяни на рівні В2 мають набути компетенцій створення наукових текстів за спеціальністю.

Згідно концепції мовної підготовки, однією із умов вступу іноземних громадян на навчання за програмою підготовки «бакалавр» є успішне завершення українського підготовчого факультету за профілем підготовки (для іноземних громадян із країн далекого зарубіжжя) або складання вступного іспиту з мовної підготовки у формі тесту (аудіювання, граматика / лексика, читання та письмо).

Вступ до магістратури здійснюється відповідно або посвідчення, отриманого на рівні навчання за програмою бакалавріату або результатів вступних іспитів (основне завдання - реферування спеціального тексту).

Вступ іноземців до аспірантури за програмою навчання PhD здійснюється у тому числі відповідно підтвердження ними рівня володіння українською мовою на рівні В2. Згідно цього у межах вступної кампанії до аспірантури має бути організовано вхідний контроль (співбесіда або тестування) з мовної підготовки.

Курс мовної підготовки програми «бакалавр» визначили необхідним реалізовувати в обсязі 572 годин (з них 461 аудиторних і 111 СРС). Зауважуємо, що до вересня 2016 року іноземні студенти, що навчались в Україні отримували обсяг мовної підготовки згідно із Наказом по МОНУ № 261 (1996 року) в обсязі 720 аудиторних годин.

Оскільки курс магістратури та програми PhD за метою є подібним (наукова діяльність), то визначили, що мовна підготовка може здійснюватись на інтегрованих засадах (одна програма) і відповідати обсягам 240 годин (30 аудиторних та 110 СРС).

За програмою бакалаврату мовна підготовка іноземних студентів здійснюється упродовж 7 семестрів відповідно до Навчальної програми з дисципліни «Мовна підготовка». Курс дисципліни розрахований на 572 години, що розподілені за семестрами: (представлено на слайді)

1 семестр - 90 годин (75 годин аудиторних - 15 годин СРС)

2 семестр - 102 години (85 годин аудиторних - 17 годин СРС)

3 семестр - 90 годин (75 годин аудиторних - 15 годин СРС)

4 семестр - 102 години (85 годин аудиторних - 17 годин СРС)

5 семестр - 60 годин (45 годин аудиторних - 15 годин СРС)

6 семестр - 68 годин (51 годин аудиторних - 17 годин СРС)

7 семестр - 60 годин (45 годин аудиторних - 15 годин СРС)

8 Зміст програми уніфікований відповідно до ОКХ та ОПП всіх спеціальностей ХНУМГ. Програма представлена у 18 модульних темах, з яких 9 призначено на відтворення студентами мовних компетенцій, отриманих у процесі підготовчого факультету на моделях опрацювання текстових матеріалів загальнокультурного змісту; 5 присвячено набуттю компетенцій у використанні загальнонаукової лексики; 3 - призначені актуалізації умінь опрацювання текстів зі спеціальності.

Особливістю організації викладання курсу «Мовна підготовка» є можливість у 1-5 семестрах не розмежовувати студентів різних спеціальностей у окремих групах, оскільки зміст програми є уніфікованим. Лише у 6-7 семестрах іноземні студенти вчаться працювати із науковими текстами за спеціальністю (анотування та реферування), а тому потребують комплектування груп відповідно до галузі підготовки.

Кожен семестр закінчується заліком з дисципліни. Після закінчення навчання з курсу «Мовна підготовка» іноземні студенти складають державний іспит (кінець 7 семестру). Результати мовної підготовки бакалавра мають бути відображені у спеціальному посвідченні.

Програма магістратури з мовної підготовки для іноземних студентів «Наукове письмо» є уніфікованою із програмою рівня підготовки PhD, оскільки метою кожної із зазначених програм є навчання іноземців створювати наукові тексти. Отже, зауважуємо на можливості створення інтегрованих навчальних груп (за спеціальністю) з числа іноземних студентів рівнів підготовки магістр та PhD. Кінцевою метою мовної підготовки іноземних громадян за рівнями програми магістр та PhD є їхня готовність створювати науковий текст (застосовуючи стильові шаблони частин наукового тексту) за спеціальністю навчання. Результатом опанування іноземними магістрантами та аспірантами програмою мовної підготовки можна вважати створення доповіді на конференцію (рівень магістр) та одноосібної наукової статті за темою дисертації (рівень PhD).

Висновки

Важливими умовами формування комунікативної компетентності іноземних студентів є утвердження необхідності розробки спеціального посвідчення, що відображуватиме результати мовної підготовки цих здобувачів вищої освіти після закінчення ними курсу підготовки за рівнем бакалавр (рівень В2); погодження уніфікованості навчальної програми з дисципліни «Мовна підготовка» з метою спростування необхідності розмежування груп іноземних студентів на 1-2 курсах навчання; утвердження необхідності розмежовувати групи іноземних студентів згідно галузей підготовки на 3-4 курсах відповідно до необхідності опанування ними текстів за спеціальністю; утвердження можливості створювати інтегровані групи (за спеціальністю) з мовної підготовки іноземців (Наукове письмо) рівня магістр та PhD; утвердження процесу перебігу загальної мовної підготовки іноземних студентів, ураховуючи програми вступу та результатів навчання за всіма рівнями підготовки (бакалавр, магістр, PhD).

Література

1. Вища освіта в Україні: зміни через війну: аналітичний звіт / Є. Ніколаєв, Г. Рій, І. Шемелинець. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2023. 94 с. [Електронний ресурс]

2. Вітенько Т., Drozdziel P., Rudawska A. Підготовка студентів з числа іноземних громадян до участі у програмах академічної мобільності. Актуальні питання організації навчання іноземних студентів в Україні: IV Міжнародна науково-методична конференція, 2-4 травня 2018 р. - Тернопіль: Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2018. - 155 с. [Електронний ресурс]

3. Merriam S.B. Qualitative research and case study applications in education. Jossey- Bass, 1998. 86 с.

4. Yin R.K. Case study research and applications: Design and methods. Thousand Oaks: Sage Publications, 2018. 6 ed. 352 с.

5. Веб-сайт Українського державного центру міжнародної освіти Міністерства освіти і науки України [Електронний ресурс]

References

1. Vyshcha osvita v Ukraini: zminy cherez viinu: analitychnyi zvit [Higher education in Ukraine: changes due to the war: an analytical report] / Ye. Nikolaiev, H. Rii, I. Shemelynets. Kyiv: Kyivskyi universytet imeni Borysa Hrinchenka, 2023. 94 s. [Elektronnyi resurs]

2. Vitenko T., Drozdziel P., Rudawska A. Pidhotovka studentiv z chysla inozemnykh hromadian do uchasti u prohramakh akademichnoi mobilnosti [Preparation of foreign students for participation in academic mobility programs]. Aktualni pytannia orhanizatsii navchannia inozemnykh studentiv v Ukraini: IV Mizhnarodna naukovo-metodychna konferentsiia, 2-4 travnia 2018 r. - Ternopil: Ternopilskyi natsionalnyi tekhnichnyi universytet imeni Ivana Puliuia, 2018. - 155 s. [Elektronnyi resurs]

3. Merriam S.B. Qualitative research and case study applications in education. Jossey- Bass, 1998. 86 с.

4. Yin R.K. Case study research and applications: Design and methods. Thousand Oaks: Sage Publications, 2018. 6 ed. 352 с.

5. Veb-sait Ukrainskoho derzhavnoho tsentru mizhnarodnoi osvity Ministerstva osvity i nauky Ukrainy [Website of the Ukrainian State Center for International Education of the Ministry of Education and Science of Ukraine]. [Elektronnyi resurs]

Размещено на Allbest.Ru