Індивідуальна освітня траєкторія розвитку педагога - запорука його професіоналізму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Індивідуальна освітня траєкторія розвитку педагога - запорука його професіоналізму

Запорожцева Юлія Сергіївна кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри педагогіки й андрагогіки, Комунальний заклад «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»

Анотація

Початок третього тисячоліття характеризується глобалізацією суспільного розвитку, переходом людства від індустріальних до науково інформаційних технологій, які значною мірою базуються на освітньо-інтелектуальному потенціалі населення. Входження освіти України до світового освітянського простору та сучасні тенденції професійного розвитку призводять до постійно зростаючих вимог в частині професійної компетентності педагогів.

Модернізація системи післядипломної педагогічної освіти визначається новими концептуальними підходами до неперервної підготовки вчителя з урахуванням загальноєвропейських та регіональних стандартів. Необхідним є запровадження нових індивідуально-диференційованих, компетентнісно орієнтованих форм професійного розвитку вчителя, урізноманітненням умов для створення його індивідуальної освітньої траєкторії відповідно до фахових уподобань та рівня професійної компетентності фахівця. Такі тенденції реформування освітньої галузі свідчать про те, що в сучасному інформаційному суспільстві людина розглядається як динамічна система, що постійно розвивається, змінюється, набуває нових особистісних та індивідуальних властивостей, які забезпечують її соціальну та професійну адаптацію та активність. Можливості для безперервного професійного зростання педагога, його самоосвіти, самореалізації і самовдосконалення є основою для побудови власної професійної траєкторії розвитку вчителя в сучасних умовах. Ефективність професійної діяльності сучасного педагога не можлива без професійного розвитку. Саме професійний розвиток складає те підґрунтя, від якого залежить становлення педагога як фахівця. Його професіоналізм мусить відповідати новим принциповим вимогам та має вийти на новий якісний рівень. Наразі, в значній мірі, новий попит спричиняє появу та відповідні нові пропозиції, які стосуються педагогів закладів загальної середньої освіти.

Ключові слова: розвиток освіти, професійний розвиток педагога, підготовка вчителя, траєкторія розвитку, індивідуальна освітня траєкторія, професіоналізм, професійна компетентність, освіта впродовж життя

Abstract

Individual educational trajectory of the teacher development - the key to his professionalism

Zaporozhtseva Yuliia Serhiyivna PhD (pedagogical sciences), Senior teacher of the Department of pedagogy and andragogy, Public institution “Zhytomyr region institute of postgraduate studying”

The start of the third millennium is characterized by the globalization of a social development, the transition of people from industrial to scientific and information technologies, as a significant world based on light and intellectual poten tsiali population. The entry of Ukrainian education into the global educational space and modern trends in professional development lead to ever-growing requirements for the professional competence of teachers.

The modernization of the system of postgraduate pedagogical education is determined by new conceptual approaches to continuous teacher training taking into European and regional standards. It is necessary to introduction of new individually differentiated, competency-oriented forms of professional development of teacher, the diversification of conditions for his creating an individual educational trajectory in accordance with professional preferences and the level of professional competence of a specialist.

Such trends in the reform of the educational sector indicate that in the modern information society, a person is discussed as a dynamic system that is constantly developing, changing, acquiring new personal and individual properties that ensure its social and professional adaptation and activities. The oopportunities for professional teacher life learning education, his self-education, self-realization and self-improvement are the basis for building a teacher's own professional development trajectory in modern conditions. The professional development is the basis on which the formation of a teacher as a specialist depends. His professionalism must meet new fundamental requirements and reach a new quality level. Currently, to a large extent, the new demand is causing the emergence and corresponding new offers that concern teachers of general secondary education institutions.

Keywords: education development, teacher professional development, teacher training, development trajectory, individual educational trajectory, professionalism, professional competence, lifelong education

Постановка проблеми

Проблема професійного становлення та розвитку є вкрай актуальною в реаліях сьогодення. Визначаючи та усвідомлюючи дану проблему кожна особистість спирається на певне коло факторів таких як: особисті здібності, існуючий попит на ринку праці на професію та рівень конкуренції між фахівцями, мотиваційні становлення, престиж професії в суспільстві, соціально-економічний розвиток країни тощо.

Такий стан актуалізує необхідність підготовки фахівців, які відповідають викликам суспільства, наявністю професійних знань, здатні до безперервного інтелектуального, культурного і духовного розвитку впродовж життя через формальну, неформальну та інформальну освіти, орієнтовані на збереження, примноження й передачу гуманістичних суспільних цінностей, засвоєння нових професійних ролей і функцій, адаптовані до умов швидкозмінного суспільства [1].

Внаслідок упровадження сучасних реформ має бути сформований педагог нової української школи - цілісна й всебічно розвинена особистість із розвиненим критичним мисленням; патріот,який послуговується в житті морально-етичними принципами, здатний до прийняття відповідальних рішень,з повагою ставиться до людини,її гідності й прав; новатор,здатний до перетворень і розвитку держави, готовий конкурувати на ринку праці й навчатися впродовж життя - lifelong learning [2].

Сьогодення вимагає нового педагога,який би орієнтував інших на вдумливе ставлення до розвитку індивідуальності, здатності до самореалізації, легкої адаптації,мобільності та вміння навчатися впродовж усього життя. Таку освіту може надавати тільки конкурентоспроможний,творчий,соціально активний педагог, орієнтований на національні цінності та безперевний професійний розвиток.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Значна кількість наукових праць присвячена певним аспектам організації самостійної та індивідуальної діяльності особистості вчителя, зокрема педагогічним умовам, структурі, змісту,формам роботи тощо (О. Василькова,О. Дубасенюк, В. Козаков, В. Лозова, І. Мороз, Л. Онучак та ін).

Взаємозв'язок між поняттями «професійна компетентність педагога» й «індивідуальна траєкторія професійного розвитку» відслідковується у Мариновській О., яка зазначає,що компетентність розглядається як результат, який досягається шляхом підготовки педагога, а траєкторія є процесом досягнення цього результату, а самоосвіта виступає засобом здійснення такої підготовки, що сприяє саморозвитку. Дослідниця вважає проєктування індивідуальних траєкторій професійного розвитку проблемами методології розвитку інноваційної освітньої практики, спричиненої модернізацією освітньої галузі в Україні [3].

Питаннями дослідження особливостей побудови професійного самовизначення та освітніх траєкторій займалось також доволі широке коло науковців. В цьому списку: Боровік О, Метешкін К., Пєхота О., Полякова Г., Сидоренко В., Хуторський А. та ін.[4;5] В центрі уваги даної статті - проблеми побудови індивідуальної траєкторії професійного розвитку педагога. В цьому контексті Ясінська Н. в своїй науковій розвідці щодо сутності поняття «індивідуальна освітня траєкторія» спирається на думки двох інших дослідників: Метєшкіна К. про те, що в умовах безперервної післядипломної педагогічної освіти вчитель має навчитися самостійно планувати індивідуальну освітню траєкторію з урахуванням власних професійних потреб і можливостей та Кірішко Л., що вказує на переваги у вибудовуванні індивідуальної освітньої траєкторії, які розширюють можливості педагога при виборі найефективніших і зручних шляхів і способів безперервної освіти [6, с. 51].

Безпосередньо Ясінська Н. результатом реалізації індивідуальної освітньої траєкторії вважає безперервний саморозвиток особистості педагога і його вплив на розвиток особистості учня [5, с. 52]. Тому траєкторія розвитку педагога, по-суті, є індивідуальною, персоналізованою моделлю саморегулювання власних професійнихх вмінь та навичок.

Індивідуальна освітня траєкторія професійного розвитку ґрунтується на вільному виборі закладу освіти, установи, організації, іншого суб'єкта освітньої діяльності, видів, форм, темпу здобуття освіти та освітньої програми в межах здобуття освіти дорослих [5].

Мета статті полягає в дослідженні освітньої траєкторії індивідуального професійного зростання педагога. Відповідно до поставленої мети реалізовано основні завдання: 1) визначено змістове наповнення поняття «індивідуальна освітня траєкторія педагога»; 2) виявлено потреби вчителів щодо ефективності роботи вчителя; 3) розглянуто перспективні форми роботи вчителя; 4) розглянуто методичне забезпечення, зміст і форми реалізації самостійної роботи педагога.

Виклад основного матеріалу

В динамічному суспільстві існують професії, для яких старіння та розпад знань відбуваються дуже швидко. За таких умов академічна освіта потребує постійного оновлення, а для того, щоб встигати за інформацією, необхідно навчатися протягом усього життя - (навчання протягом життя). Під навчанням протягом життя для дорослих розуміється використання усіх форм освіти на всіх рівнях, які дають змогу дорослим особам із закінченою формальною освітою набути нові компетентності або ж поглибити професійні знання та навички. У європейській практиці сегмент «освіта і навчання дорослих» охоплює три форми навчання: формальну, неформальну та інформальну. В Україні, за Законом «Про освіту», галузь «осу та інформальну (самоосвіта) [1].

Самоосвіта та підвищення кваліфікації є обов'язковими складовими діяльності вчителя, а ефективність цього процесу залежить від систематичності та послідовності його організації. Тому, щоб досягти ефективних результатів необхідно зробити планування професійного розвитку максимально доступним, корисним і зрозумілим, до того ж мотивуючим.

Проектування власного професійного розвитку - це планування процесу самовдосконалення, це справжнє мистецтво, яке потребує додаткового часу та сил, мотивації та усвідомленого бажання, наявності ресурсів та відсутності перешкоджаючих факторів, нарешті, розвитку його рефлексивної компетентності. І це вкрай важливо для сучасного вчителя. Моделювання професійного розвитку дозволить: окреслити мету/очікувані результати своєї роботи та визначити, відповідно, шляхи їх досягнення; успішно поєднувати виконання норм законодавства та свого реального професійного й особистісного розвитку; перетворювати освітні інновації в щоденну продуктивну роботу; перевіряти свої сили, ділитися досвідом, ідеями та напрацюваннями; виявляти слабкі сторони та швидко вносити корективи; усвідомлювати сучасну «виробничу» необхідність й відповідність викликам.

Так, педагог на основі цілепокладання проектує власно значущу систему самоуправління (самопланування, самомотивація, самоорганізація, самореалізація, самоконтроль) на всіх етапах міжатестаційного періоду [7]., визначає індивідуальний освітній маршрут в результаті осмислення нової освітньої парадигми, з урахуванням власних педагогічних здібностей, якостей і потенційних можливостей, поведінкових моделей, ціннісних установок, особистісних та професійних потреб, освітніх запитів, визначає реальні перспективи, веде самостійно-творчий пошук професійно значущої інформації, формулює проблему для дослідження, використовує власний досвід (соціальний, професійний, особистісний) тощо.

Під поняттям «траєкторія професійного розвитку педагога» розуміємо спрямованість особистості на розвиток професійної компетентності, що передбачає регулювання професійних дій задля реалізації власного потенціалу, досягнення успіху в професійній роботі. Проектування, реалізація індивідуальної траєкторія професійного розвитку здійснюється педагогом самостійно та потребує саморозвитку здатності розуміння як усвідомленого засвоєння нових знань в нових соціокультурних умовах інформаційного суспільства знань, задля досягнення успіху у професійній діяльності. Таким чином, поняття «індивідуальна траєкторія професійного розвитку педагога» розглядається як цілеспрямованість особистості на саморозвиток професійної компетентності, що передбачає саморегулювання власних професійних дій задля самореалізації потенціалу, досягнення успіху в професійній роботі.

Так, професійна творчість вирізняється провідною активною роллю особистості в процесі навчання впродовж життя, оскільки орієнтує вчителя на свободу вибору основних параметрів процесу навчання, зокрема часу, місця, тривалості, форм, методів, змісту, цілей, джерел, програм навчання, викладачів-консультантів, навчальних закладів тощо.

Кожен педагог у своїй діяльності намагається досягнути певних вершин-професіоналізму. Радикально змінюється статус педагога, його освітні функції, зростають вимоги до його професійної компетентності та рівня професіоналізму. Тому без проектування професійного розвитку ці вершини ніколи не будуть досягнутими. Особистісне зорієнтована самоосвіта вчителя, його професійний розвиток забезпечує підвищення педагогічної майстерності, неперервний саморозвиток педагога та його вплив на розвиток особистості учня [6]. Професійний розвиток передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання [1].

Вчителі можуть використовувати Професійний стандарт, щоб визначити свої поточні та потенційні можливості, професійні прагнення та досягнення. Професійні стандарти діятимуть впродовж 5 років. Мета стандарту:- планування вчителем свого професійного розвитку та підвищення кваліфікації-оцінювальна. Професійний стандарт - це не тільки про вимоги до вчителя [7], це ще й орієнтир для побудови індивідуальної траєкторії професійного розвитку та планування кар'єри на основі рефлексивно визначених свої слабких та сильних професійних та особистісних сторін.

Індивідуальний освітній маршрут - це планування особистісно-професійного зростання вчителя в умовах неперервної освіти. Індивідуальна освітня траєкторія - це персональний шлях розвитку здібностей, особистісних якостей і психічних процесів педагога з урахуванням його інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, наявних життєвих та професійно значущих принципів, що ґрунтуються на виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, суб'єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання, актуальних на ринку освітніх послуг[1].

Отже, неперервна освіта є гарантом застосування на практиці принципу навчання упродовж життя, підґрунтям якого є процес формування й розвитку педагога як професійної особистості. Серед типових характеристик методів навчання в освіті дорослих можна визначити комунікацію як розуміння іншого, рефлексію як усвідомлення себе та мислення як виробництво власних думок [3]. Через це стає очевидним вибір методів організації взаємодії суб'єктів освітнього процесу при андрагогічному підході, якому властиві діалогові методи навчання та інтерактивні технології.

Вчитель нової хвилі - це той, хто володіє сучасними інформаційними засобами ведення уроку. Кожне заняття повинне бути практико-орієнтованим та підвищувати рівень своєї соціалізації.

Спираючись на проведене дослідження та опитування учителів (відповіли 146 респондентів, 78% від загальної кількості) щодо ключових чинників ефективної організації навчання, відповіді було проранжовано за популярністю. Найактуальнішим чинником педагоги визначили наявність технічного забезпечення (комп'ютер, смартфон, Інтернет) - 67,1% респондентів. До того ж, 11% педагогів повідомили про необхідність додаткових знань та навичок щодо організації роботи учнів онлайн, 5% - уміння створювати онлаиновии навчальний контент, 4% - медіина грамотність (ознайомлення з ефективними онлайн платформами уміння користуватися інтернет-ресурсами для дистанційного навчання, онлайн-дошка тощо)

Педагоги повинні мати відповідні інтелектуальні та моральні якості, а також навички критичної рефлексії, яка є інструментом для мислення та вирішення професійних проблем. Так, на другому місці за результатами опитування, є професійність учителя, про це зауважила більше ніж половина респондентів 52,3%, не менш важливим є чіткі правила й інструкції щодо організації навчання через форми й методи -59%. І лише близько 18% педагогів відмітили серед ключових чинників ті, які загалом сприяють дружній атмосфері в фаховому колективі, навчальне середовище та атмосфера уроку - 18,1%. Водночас підтримка контакту з учнями і батьками виявилися ключовими чинниками для 27,6% і 27,1% респондентів відповідно.

Застосування сучасних підходів до навчання дорослих є основою їх професійного розвитку. Друга найчисельніша група факторів, що позитивно вплинули на організацію навчання в сучасних умовах (пандемія, війна, дистанційне навчання), власне, методи НУШ (Нова українська школа), якими мають володіти на практиці вчителі: інноваційні методи, що відповідають за розвиток креативності та творчості, - 30%, формування наскрізних умінь 17,4%, інтегрований підхід -12%, проєктна, науково-пошукова, дослідницька діяльність - указали 12% анкетованих, проведення дискусій, презентацій, конференцій - 7%, метод «перевернутий клас» - 6%, визначення спільних навчальних цілей - 5%; навчальні ігри - 1% (відповіли 149 респондентів, 80% від загальної кількості).

Третя група факторів стосується співпраці ключових учасників освітнього процесу та формування сприятливого освітнього середовища. Про позитивний вплив педагогіки партнерства зазначили 17 % учителів, підтримку дружніх стосунків у класі - 5%.

Серед методів і підходів, які найбільш позитивно впливають на організацію навчання в сучасних умовах, за висновком учителів - володіння учнями м'якими навичками та вміннями, життєвими компетенціями.

Ще одна група потреб стосується професійного самовдосконалення: 19% педагогів потребують удосконалення навичок самомотивації, самоосвіти та саморозвитку, 11% - володіння англійською мовою, 12% - додаткові знання з оцінювання навчальних досягнень учнів, уміння знімати емоційну напругу - 12%. 11% - уміння вибудовувати індивідуальну навчальну траєкторію учнів, 4% - управління часом, відведеним на роботу та відпочинок. Про необхідність навичок ефективної комунікації з батьками в умовах дистанційного навчання зазначили 3% учителів.

Найбільш затребуваними для організації освітнього процесу в умовах НУШ, за відповідями вчителів, є знання та навички для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами - близько 40% респондентів, упровадження підходів формувального оцінювання - близько 39%, а також організація дистанційного навчання - близько 38%. Також серед методів і підходів НУШ учителі потребують удосконалення навичок щодо розвитку критичного мислення (кожен четвертий респондент), організації проєктної діяльності - 23,9%, методи викладання в НУШ -18,9%, Щодо фахової підтримки у викладанні конкретних навчальних предметів, то учителі потребують її найменше, зокрема у викладанні української й іноземної мов, мистецтва, математики (лише для від 7% до 9% педагогів ці теми є актуальними).

Необхідно зазначити, що для ефективної роботи в умовах запровадження реформи НУШ актуальним для педагогів (відповіли 157 респондентів, 84% від загальної кількості) залишається закордонний досвід організації освітнього процесу - 31%, а для третини - питання організації інклюзивного навчання, 30 % - поглиблення знань із нормативного регулювання, 19% - володіння психо-емоційними методиками для саморегуляції та допомоги дітям.

Таким чином, дане дослідження демонструє необхідність проведення поточного самодіагностування рівня професійного розвитку вчителя, його освітніх потреб, наявних компетенцій, а також розширення форм, методів та прийомів організації самостійної професійної освіти педагога, набуття ним навичок онлайн організації освітнього процесу, розвиток вмінь з проєктування, критичного мислення, психологічної стабілізації, побудови власної індивідуальної освітньої траєкторії на основі рефлексивних вмінь, опанування Професійного стандарту та виявлення своїх сильних та слабких сторін професійної діяльності.

Індивідуальну освітню траєкторію професійного розвитку педагога можна будувати по-різному. Отже, що потрібно педагогові - визначитися зі своїм індивідуальним освітнім маршрутом. Він може виглядати як план чи індивідуальна програма професійного розвитку педагога. Реалізація такої програми може відбуватися при умові науково-методичного супроводу професійного розвитку з боку суб'єкта освіти (закладу освіти, що здійснює послуг на підвищення кваліфікації, супервізора, досвіченого наставника, психолога), а може здійснюватися ним особисто[5;6]. І в першому, і в другому випадку результативність виконання програми залежить від особистісної вмотивованості педагога, позиції, яку він вибере, як суб'єкт навчання: активної чи пасивної тощо.

індивідуальна освітня траєкторія педагог

Висновки

Слід зазначити, що, з одного боку, можливість самостійно прогнозувати власну траєкторію професійного розвитку дозволяє педагогові максимально розкрити свій творчий потенціал. В той час, як пошук індивідуальних шляхів по її реалізації створює певну проблему. Здійснити діагностику рівня своїх професійних компетентностей, скласти індивідуальний маршрут власного професійного розвитку, визначити завдання, які мають забезпечити рух даним маршрутом, проміжкові та загальні очікувані результати виконання намічених завдань та здійснювати постійний моніторинг щодо ефективності набутих знань й досвіду - це неповний перелік видів діяльності, з якою має стикнутися педагог. Кожен крок потребує роботи з великими масивами інформації, її опрацюванням за певний проміжок часу, що вимагає активних мисленнєвих дій, впровадження в практику тощо. Це можуть бути тренінги з професійного росту, участь в освітніх проєктах, онлайн навчання через вебінари та консультації, взаємообмін досвідом, партнерство з освітніми організаціями, налагодження співпраці з батьками, опанування новими формами та методами організації ефективного навчання, збагачення інформацією щодо інклюзивного навчання, аналіз досвіду колег, вивчення нормативних документів, приватне навчання та підвищення кваліфікації тощо.

Сьогодення диктує дуже багато викликів, а разом з ними змінюється як роль вчителя, так і методи його роботи. Навколо стає все більше нових технологій, без яких неможливо буде уявити життя. Джерелом розвитку педагога слугує власне різноманіття й здібності, а цінності, практика творчості та інновації відіграють важливу роль, сприяючи процесам співробітництва іншого типу. Комунікації спрощуються, інформація стає все більш відкритою та доступною, тому завдання вчителя - бути гнучким у змінах, щоб навчити цьому вмінню дітей. Нова модель розвитку суспільства знань потребує від сучасного фахівця, педагога Нової української школи широкого спектра навичок і компетенцій для успішного виконання своїх професійних функцій, для забезпечення всебічного і сталого розвитку освіти і науки України, соціальної єдності та подальшого розвитку демократичної культури.

Ми переживаємо, переосмислюємо сьогодні новий виток розвитку української освіти.

Література

1. ВР України, Закон «Про освіту» від 05.09.2017 N 2145-VIII) Закон України «Про освіту»