Особливості навчання майбутніх перекладачів з урахуванням сучасних тенденцій в індустрії перекладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Білоцерківський національний аграрний університет

Особливості навчання майбутніх перекладачів з урахуванням сучасних тенденцій в індустрії перекладу

В.Д. Ігнатенко кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри романо-германської філології та перекладу

Біла Церква, Київська область, Україна

У статті йдеться про актуальні тенденції перекладацької галузі, які відображаються на особливостях навчання майбутніх перекладачів, які мають бути конкурентоспроможними і готовими після навчання працювати в умовах сучасного ринку праці. Представлено особливості саме української індустрії перекладу з урахуванням сучасних процесів інтернаціоналізації, глобалізації та дигіталізації. Проаналізована зміна уявлення про перекладача у сучасному світі, його роль та еволюція компетентності перекладача у конфронтації з великим обсягом та різноманіттям текстів для перекладу в нових умовах цифровізації, зокрема при умові сформованості компетентності у використанні машинного перекладу та систем автоматизованого перекладу. Перекладач стає втіленням перекладацького проекту з багатозадачним функціоналом, направленим на декодування ментальної ідентичності відповідних націй шляхом перекладу. Розглянуто поняття «локалізації» у більш широкому контексті для перекладацької діяльності та проаналізовано роль локалізації у сучасній стратегії перекладу. У статті висвітлено концепт «невидимості перекладача» у руслі сучасних змін на ринку перекладацьких послуг. Також розглянуто та проаналізовано сучасні нові способи та види перекладу такі як, постредагування, аудіовізуальний переклад, зокрема субтитрування, транскреація, аудіодискрипція. Як результат, до компетентності перекладача відповідно варто додавати відповідні soft skills, які забезпечуватимуть йому можливість працювати у команді над перекладом як проектом і виконувати багато організаційних завдань пов'язаних з перекладацькою діяльність, крім самого процесу перекладу, уміння володіти сучасними перекладацькими інформаційними технологіями (машинний переклад, САТ) та уміння локалізувати переклад і застосовувати відповідні стратегії при виконанні нових видів перекладу у тому числі.

Ключові слова: ринок перекладацьких послуг, постредагування, аудіовізуальний переклад, транскреація, аудіодискрипція, перекладацькі інформаційні технології, стратегія перекладу.

V.D. IHNATENKO Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Roman-Germanic Philology and Translation Studies,

Bila Tserkva National Agrarian University, Bila Tserkva, Kyiv region, Ukraine

FEATURES OF FUTURE TRANSLATORS' TRAINING IN CONFORMUTY WITH CURRENT TRENDS IN THE TRANSLATION INDUSTRY

Key words: market of translation services, post-editing, audiovisual translation, transcreation, audiodescription, translation information technologies, translation strategy.

Вступ

Постановка проблеми. Переклад історично був потужним інструментом глобалізації, і наше сприйняття перекладу трансформується в результаті процесу глобалізації [7]. В індустрії перекладу за останні роки відбулися значні зміни, які певною мірою співпадали із процесом інтернаціоналізації та глобалізації в українському суспільстві в цілому. Сьогоднішня ситуація на ринку перекладацьких послуг має певні особливості, які змінюють особистість сучасного перекладача та уявлення про роботу над перекладом, які на сьогодні максимально орієнтовані під локалізацію. Постає велика кількість викликів, починаючи від змін ринку перекладацьких послуг, завершуючи новими тенденціями застосування стратегій перекладу. Усі ці зміни та нові тенденції мають бути враховані у процесі підготовки майбутніх фахівців з перекладу та передбачати формування перекладацької компетентності з можливість знайти своє місце молодому фахівцю на ринку праці та бути конкурентоспроможним.

Мета. У даній статті розглянемо основні ринкові передумови розвитку перекладу та які сучасні світові тренди диктують нові зміни та вносять свої корективи у формування перекладацької компетентності.

Аналіз попередніх досліджень. Зміни у перекладацькі галузі завжди знаходяться у фокусі досліджень науковців, оскільки є важливим індикатором того, що саме є важливим та принциповим у контексті методики навчання перекладачів, зокрема нові види перекладу розглядають Бахов І.С. (аудіовізуальний переклад, субтитрування), Бойчук А., Олексишина Л., Вергун, Л. (транскреація), Притиченко Г (аудіодискрипція), Шурма С., Єрко В., Гладка Н. (локалізація). Сучасні тенденції перекладу найчастіше відображаються у статтях на сайтах перекладацьких агенств та в особистих блогах перекладачів (наприклад Юрій Цвєркун). Середе зарубіжних дослідників даного питання можна назвати Л.Венуті, Габалло В., Кроніна М., Біелса Есперанса та Сюсан Баснет.

Виклад основного матеріалу

Перш за все, варто розглянути переклад з економічної точки зору та проаналізувати зміни на ринку перекладацьких послуг.

Велика кількість учасників на ринку створює велику конкуренцію, вимагаючи високого професіоналізму та якості, у тому числі швидкості, від перекладачів. Учасникам ринку важко домовитися між собою, відсутня єдина платформа для уніфікації принципів перекладацької діяльності, що разюче відрізняє український перекладацький ринок від зарубіжного ринку. При цьому відсутність явної монополії на перекладацькому ринку сприяє активному його розвитку, зокрема можливість працювати відокремлено, бути фрілансером. Проте є і зворотна сторона цієї тенденції: надлишкова пропозиція породжує універсального перекладача, який повинен уміти перекладати тексти найрізноманітнішої тематики і «боротися» за свого клієнта, а отже вигідно вирізнятися з-поміж інших своїми конкурентними перевагами. Такого відокремленого перекладача чатує ще одна перепона у вигляді перекладацьких компанії, які надають повноцінні перекладацькі послуги, створюють та продають «переклад» як продукт. До створення такого продукту залучаються не лише перекладачі. Нарешті компанії усвідомлюють цінність роботи окремо менеджера, редактора, коректора тощо у цьому процесі «виробництва». Тобто перекладач повинен уміти працювати у команді, бути частиною компанії та мати достатньо сформовані soft skills. перекладацький навчання український

Працюючи на базі цифрової платформи у форматі онлайн офіса, команда перекладацького бюро працює над замовленням як над цілісним проектом. Такий підхід до виконання перекладу має завжди безліч переваг - це гарантія якості, швидкість, надійність та клієнторієнто- ваність, комплекний підхід до виконання. Проте поки недоліком лишається вища вартість.

Разом з тим зберігається постійна тенденція до збільшення кількості документів, що вимагають перекладу. Зокрема рішення про надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС матиме наслідком також необхідність перекладу та оновлення різної документації, у тому числі за попередні роки на іноземну мову. Крім цього, відповідно до постанови Євросоюзу (Директива 79/112 / ЄЕС) вся технічна документація повинна бути перекладена на національні мови. Глобалізація і пов'язаний з нею зростання приведуть до колосального підйому в так званих секторах GILT (глобалізація, інтернаціоналізація, локалізація і трансакція). Європейський союз асоціацій перекладацьких компаній (EUATC) вважає, що на ринку перекладів в найближчі роки очікується щорічне зростання приблизно на 5% [Цвєркун: 2021].

Все частіше перекладачі використовують інноваційні технологічні рішення у своїй роботі, щоб підвищити її швидкість і якість, доповнюючи та включаючи у свою компетентність уміння володіти машинним та автоматизованими системами перекладу («кішки» або СЛТ-системи, тобто програми, які використовують технологію пам'яті перекладів (TM - translation memory)). Завдяки цим інструментам ринок перекладу виграє в усіх аспектах тому, що може швидко задовольняти потреби клієнтів, гарантуючи при цьому високу якість продукту. На сьогодні існує широка палітра таких технологічних рішень для корпорацій та ін

Проте сучасний переклад на цьому не зупиняється. Штучний інтелект знаходить різноманітне застосування в перекладі та локалізації - ця тенденція ще довго буде актуальною. Потенціал штучного інтелекту величезний. Очікується, що його використання буде відрізнятися все більшою досконалістю. Нейронні мережі як категорія машинного перекладу поєднують переваги як систем на основі граматичних правил, так і статистичних. Нейронні мережі допомогли зробити прорив у розвитку машинного перекладу за останні роки. Такий метод допускає на 17-50% менше помилок, ніж RBMT або SMT. З 2016 нейронні системи використовуються в Google Translate, з 2017 року - і в перекладачі Яндекс [Цвєркун].

Зростаюча конкуренція у світовому середовищі та можливості, котрі доступні міжнародним компаніям, що використовують можливості локалізації, підтверджують, що це ключова область для розвитку на довгі роки. Локалізація включає створення контенту (від реклами до веб-сайтів, відео і т.д.), який буде ідеально підходити для конкретної аудиторії. У кожній культурі є свої особливості, котрі враховує локалізація. Локалізація - це пере- клад і адаптація контенту для певного регіону й цільової аудиторії з урахуванням культурних особливостей, а також особливостей поведінки покупців цільового регіону. У результаті створюється враження, що контент був створений саме для тієї аудиторії, на яку він націлений. У теорії перекладу під «локалізацією» розуміється повна адаптація перекладацького продукту до місцевих умов використання їх у конкретному регіоні. Суть локалізації полягає у адаптації тексту, документації, графічних символів, таблиць тощо, що належать до певної мови або культури, до іншої мови, враховуючи психологічні, релігійні, ідеологічні особливості цільової мови [Гладкая].

Отже, сучасний стан ринку перекладацьких послуг характеризується наступними особливостями: дигіталізація перекладацького процесу як у виконанні так і в управлінні перекладацькими проектами, великий об'єм текстів для перекладу і провідна роль локалізації у глобальному її значенні.

У такому контексті годі і говорити про те, наскільки змінюється уявлення про перекладача у сучасному світі, яку важливу роль матиме переклад та як еволюціонує компетентність перекладача у конфронтації з великим обсягом та різноманіттям текстів для перекладу в нових умовах цифровізації.

Як результат за останні роки з'явилася низка нових вмінь та субкомпетенцій. Перекладач стає втіленням такого проекту з багатозадачним функціоналом, направленим на декодування ментальної ідентичності відповідних націй шляхом перекладу. Новий перекладач насправді має бути готовим спеціалістом із безлічі різних галузей та уміти робити все, що стосується перекладу та втілювати у собі багато ролей, зокрема доповнюючи список роллю локаліза- тора [Бахов: 18-20]. Відтак провідною тенденціє розвитку перекладацької галузі стає локалізація, тобто стирання меж між різними картинами світу, максимальна адаптація до культурного коду мови перекладу і намагання зробити перекладача максимально невидимим («translator invisibility» [Venuti]) у цьому перекладацькому процесі. За сьогоднішньої соціально-економічної ситуації, коли від виробничих процесів очікують безпрецедентної ефективності щодо часу й витрат, перекладу доводиться відповідати правилам негайності, прозорості та невидимості.

Отже, до компетентності перекладача відповідно варто додавати відповідні soft skills, які забезпечуватимуть йому можливість працювати у команді над перекладом як проектом і виконувати багато організаційних завдань пов'язаних з перекладацькою діяльність, крім самого процесу перекладу, уміння володіти сучасними перекладацькими інформаційними технологіями (машинний переклад, САТ) та уміння локалізувати переклад і застосовувати відповідні стратегії.

Крім цього, нові тенденції у перекладі дають поштовх розвитку новим напрямам у перекладі.

Популярним стає постредагування машинного перекладу. Якщо система автоматизованого перекладу лише асистує, допомагає у роботі перекладача, то використання машинного перекладу в останні роки привело до величезної кількості роботи для тих, хто займається його постредагу- ванням. Постредагування може включати виправлення граматичних помилок, невдалих формулювань, стилю і т.д., щоб перетворити переклад сумнівної якості в бездоганний. Клієнти можуть також звертатися до фахівців з постредагування, щоб їх переклади відповідали культурним особливостям та нормам цільової аудиторії. Такий вид перекладу допомагає перекладати у швидкому темпі великі об'єми текстів [Bielsa].

Також з'являються нові види перекладу, такі як аудіовізуальний переклад, зокрема субтитру- вання, транскреація, аудіодискрипція [Прити- ченко].

Послуги аудіовізуального перекладу і, зокрема, перекладу відео, користуються величезним попитом, цей попит продовжує зростати разом з непомірним попитом на відеоконтент. Інтернет переповнений відео - від новинних сайтів до соціальних мереж і бізнес-платформ. Наступний крок - невід'ємний для компаній, які витратили гроші на створення відеокон- тенту, вони перекладають цей контент на кілька мов для охоплення ще більшої аудиторії. Основна частина витрат пов'язана з початковим створенням контенту, тоді як невеликі додаткові витрати можуть значно посилити вплив. Таким чином, послуги перекладача можуть забезпечити чудову окупність інвестицій [Цвєркун].

Паралельно зі збільшенням попиту на віде- оконтент і переклад відео, зростає попит й на субтитри. За даними Digiday, понад півмільярда людей дивляться відео на Facebook щодня, 85% цих відео відтворюються без звуку, але з субтитрами [Бахов].

Аудіодискрипція (тифлокоментування) - це голосовий опис того, що відбувається на екрані, робить кіно доступним для людей із порушеннями зору та полягає у створенні окремої звукової доріжки із закадровим описом персонажа, предмета, простору або дії у відеопродукції, призначеної для осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією [Притиченко: 222-225].

Складність роботи тифлокоментатора полягає в тому, що для підготовки якісного спеціаліста потрібна висока міра спостережливості, грамотна вимова, вміння висловлюватися лаконічно, при цьому передаючи суть того, що відбувається. Такий фахівець повинен мати широкий кругозір, оскільки потрібно грамотно прокоментувати будь-яку ситуацію. Тифло- коментування - це творчий процес. У кожній складній ситуації може бути кілька правильних рішень і професійний тифлокоментатор може ці рішення знайти. Сьогодні робота з підготовки перекладачів-тифлокоментарів починає набувати масового характеру. Цьому сприяє вихід низки законодавчих актів, наприклад, ухвалені минулого року поправки до закону «Про авторське право та суміжні права». Вони сприяють тому, щоб українські фільми виходили із субтитрами та тифлокоментарями до кожної картини, але нажаль поки що немає законів які б зобов'язували кінотеатри та кіностудії випускати фільми з тифлокоментарями [Притиченко].

Транскреація передбачає, що перекладений текст повинен мати схожий ефект на читача як у вихідній мові, так і мовою перекладу. Такий вид перекладу вимагає від перекладача створення нових лінгвістичних і культурних образів, які б компенсували відсутність або неадекватність існуючих [Бойчук, Олексишина]. Транскреація часто використовується в маркетингу та допомагає розширити аудиторію і є хорошою стратегією у набутті нових клієнтів. Транскреація сприяє правильному розумінню сенсу, імпліцитної інформації та інтенцій рекламних слоганів. Такий вид перекладу вимагає від перекладача не тільки високої кваліфікації, а й широкого спектру між- культурних знань та компетентностей, а також креативного підходу [Бойчук, Олексишина].

Результати дослідження. Таким чином, у процесі підготовки майбутнього перекладача варто врахувати зміни в архітектурі компетентності перекладача у конфронтації з великим обсягом та різноманіттям текстів для перекладу в нових умовах цифровізації, що динамічно рухає цю галузь уперед. Основним гаслом для розвитку перекладацької галузі є локалізація, тобто стирання меж між різними картинами світу, максимальна адаптація до культурного коду мови перекладу і намагання зробити перекладача максимально невидимим («translator invisibility») у цьому перекладацькому процесі.

Висновки

Отже, до компетентності перекладача відповідно варто додавати відповідні soft skills, які забезпечуватимуть йому можливість працювати у команді над перекладом як проектом, уміння володіти сучасними перекладацькими інформаційними технологіями (машинний переклад, САТ) та уміння локалізувати переклад і застосовувати відповідні стратегії. Також принциповим є ознайомлення майбутніх перекладачів з новими видами перекладу, які захоплюють ринок перекладацьких послуг. Подальші дослідження щодо внесення змін у структуру компетентності перекладача можуть слугувати предметом подальших наукових розвідок з цього питання.

Література

1. Бахов І.С. Субтитрування в перекладі як інструмент формування професійної ідентичності перекладачів в умовах глобалізації. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2019. № 38. С. 30-35.

2. Бойчук А., Олексишина Л. Транскреація як новий підхід до перекладу рекламних текстів і слоганів. Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Серія «Германська філологія». 2021. С. 18-24.

3. Гладкая Н. Нелокальная локализация: как перевести игру на 7 языков и не налажать. Strategium.ru. URL: https://www.strategium.ru/forum/topic/59437-nelokalnaya-lokalizatsiya-kak-perevesti-igru-na-7-yazyikov-i-ne-nalazhat/ (дата звернення: 01.02.2023).

4. Притиченко Г. Сучасні тенденції у перекладознавстві та їх вплив на роботу перекладача. Молодий вчений. 2021. № 12 (100). С. 222-225. URL: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-45 (дата звернення: 31.01.2023).

5. Цвєркун Ю. Тенденції перекладацької галузі у 2021 році. URL: https://profpereklad.ua/ru/tendencii- perevodcheskoj-otrasli-v-2021-godu/.

6. Bielsa E. Routledge Handbook of Translation and Media. Taylor & Francis Group, 2021.

7. Venuti L. The Translation Studies Reader / ed. by L. Venuti. 4th ed. Abingdon, Oxon; New York: Routledge, 2021. URL: https://doi.org/10.4324/9780429280641 (date of access: 01.02.2023).

References

1. Bakhov, I. (2019). Subtytruvannia v perekladi yak instrument formuvannia profesiinoi identychnosti perekladachiv v umovakh hlobalizatsii [Subtitling in translation as a tool for the formation of the professional identity of translators in the conditions of globalization]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu, (38), 30-35. [in Ukrainian]

2. Boichuk, A., & Oleksyshyna, L. (2021). Transcreation As A New Approach To Translation Of Advertising Texts And Slogans. Germanic Philology Journal of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, (833), 18-24. https://doi.org/10.31861/gph2021.833.18-24 [in Ukrainian]

3. Hladkaia N. Nelokalnaia lokalyzatsyia: kak perevesty yhru na 7 yazbikov y ne nalazhat (2020). [Non-local localization: how to translate the game into 7 languages and not fix it.] Strategium.ru. URL: https://www.strategium. ru/forum/topic/59437-nelokalnaya-lokalizatsiya-kak-perevesti-igru-na-7-yazyikov-i-ne-nalazhat/ (date of application: 01.02.2023). [in Russian]

4. Prytychenko, H. (2021). Suchasni tendentsii u perekladoznavstvi ta yikh vplyv na robotu perekladacha [Current Trendsi Translation and their Impact on fhe Work Of fhe Translator]. Molodyi vchenyi, (12 (100)), 222-225. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-45 [in Ukrainian]

5. Tsvierkun Yu. (2021). Tendentsii perekladatskoi haluzi u 2021 rotsi [Trends in the translation industry in 2021]. https://profpereklad.ua/ru/tendencii-perevodcheskoj-otrasli-v-2021-godu/ [in Ukrainian]

6. Bielsa E. (2021) Routledge Handbook of Translation and Media. Taylor & Francis Group.

7. Venuti L. (2021) The Translation Studies Reader / ed. by L. Venuti. 4th ed. Abingdon, Oxon; New York: Routledge. URL: https://doi.org/10.4324/9780429280641 (date of access: 01.02.2023).

Размещено на Allbest.ru