Протокол обговорення відкритих уроків Володимира Гошовського

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПНДЛМЕ Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка

Протокол обговорення відкритих уроків Володимира Гошовського

Ліна Добрянська,

етномузикознавець, канд. мистецтвознавства, старший науковий співробітник

м. Львів

Анотація

Серед цінних архівних документів, що проливають світло на певні особливості розвитку української музичної фольклористики другої половини ХХ століття, є протокол засідання історико-теоретичної кафедри Львівської консерваторії від 18 січня 1966 року. Його текст, повністю викладений у пропонованій публікації, містить стенограму обговорення відкритих уроків Володимира Гошовського із предмета «Народна музична творчість». Схвальні виступи зацікавлених лекціями колег, зокрема й видатного етномузиколога Станіслава Людкевича, розгорнуті відповіді педагога, низка дискусійних моментів, які виникали у процесі обговорення, - усе це додає нових штрихів до постаті В. Гошовського як педагога та науковця, а також дає змогу зрозуміти той складний соціально-політичний контекст, у якому доводилося працювати вченому в один із найбурхливіших періодів своєї діяльності.

Ключові слова: Володимир Гошовський, Станіслав Людкевич, викладання народномузичних дисциплін, Львівська консерваторія.

Abstract

гошовський музичний фольклористика урок

Protocol of Discussion of Open Lessons by Volodymyr Hoshovskyi

Lviv archives contain a lot of valuable materials that shed light on the history of the development of musical-folkloristic studies in Galicia. One of such documents is the Protocol of one of the meetings of the Musicology Department of the Lviv Conservatory dated January 18, 1966 (hereinafter referred to as the Protocol) below. It is interesting because it contains a transcript of a detailed discussion of two open lessons by Volodymyr Hoshovskyi on the subject «Folk music».

This large document, covering 9 full pages of typescript, for a long time remained the main source of information about the pedagogical activity of the scientist in 1961-1969. This direction of V. Hoshovskyi's activity is quite well covered in ethnomusi - cological literature, especially thanks to the recent publication of the student lecture notes of course by V Hoshovskyi about «Folk music». However, the publication of this source does not detract the information value of the Protocol. Although it discusses the details of only two lessons, this document simultaneously demonstrates not only the «what», but also the «how» V. Hoshovskyi taught, how the students perceived the material, and, importantly, how his colleagues present in open classes evaluated the work of the scientist. It is through their flattering or critical statements that one can see the picture of the contemporary state of ethnomusical science and pedagogy, as well as the difficult socio-political context in which V Hoshovskyi had to work.

The Protocol contains many interesting and diverse details related to both the material delivered at the lectures and the urgent problems of teaching folk music disciplines of that time, such as: insufficient hours, lack of a textbook, etc. In general, this archival source has not only significant scientific and methodological value for a wide range of ethnomusicologists - theorists and historians of musical folkloristics, but also is of considerable interest as a realistic document of that era.

The document is submitted in full, preserving all linguistic and stylistic features and punctuation of the original with minor editorial appendices in the brackets. On the right is the page number of the manuscript.

Keywords: Volodymyr Hoshovskyi, Stanislav Liudkevych, teaching folk music disciplines, Lviv Conservatory.

Основна частина

У львівських архівах зберігається чимало цінних матеріалів, що проливають світло на історію розвитку музично-фольклористичних студій на теренах Г аличини. Одним із таких документів є поданий нижче протокол одного із засідань музикознавчої кафедри Львівської консерваторії від 18 січня 1966 року (далі - протокол)¹, цікавий тим, що містить стенограму детального обговорення двох відкритих уроків Володимира Гошовського із предмета «Народна музична творчість» Документ підшитий в архівній справі № 384 „Протоколи засідань кафедри [іс-торії та теорії музики] 10 вересня 1965-2 червня 1966”, с. 15-23, що зберігається у Львівському обласному державному архіві [Фонд Р-2056 1965-1966]. Володимир Пасічник подає іншу адресу зберігання цього протоколу, покликаючись на справу із Центрального державного історичного архіву у Львові [Пасічник 2011, с. 33]. У порядку денному протоколу предмет названо „Народна творчість”.

https://doi.org/10.33398/2523-4846-2022-18-1-147-146Етномузика. 2022. № 18..

Цей досить значний за обсягом документ, що охоплює 9 повних сторінок машинопису, тривалий час залишався основним джерелом інформації про педагогічну діяльність ученого 1961-1969 рр., яка достатньо добре висвітлена в етномузикознавчій літературі [Пасічник 2011, с. 22-23; Добрянська, 2013; Студентський конспект, 2015]¹. Особливо вартісною є остання із вказаних публікацій - конспект цілісного лекційного курсу В. Гошовського (далі - конспект), вміщений в 11-му числі «Етномузики» Утім, поява цього джерела не применшує інформаційної цінності протоколу, який, без сумніву, такожзаслуговує на оприлюднення. Хоча в ньому обговорювано деталі тільки двох уроків, цей документ водночас демонструє не тільки що, але і як викладав В. Гошовський, як сприймали матеріал студенти, і, що важливо, як оцінювали роботу вченого його колеги, присутні на відкритих заняттях. Саме через їхні схвальні або ж критичні висловлювання проглядається картина тогочасного стану музично-фольклористичної науки й педагогіки, а також непростий соціально-політичний контекст, у якому доводилося працювати В. Гошовському.

Оскільки деякі фрагменти протоколу вже розглянуто в одній зі статей авторки цього матеріалу [Добрянська 2013, с. 132, 138-142], а його чималий текст значною мірою свідчить сам за себе, тут можна відзначити лише окремі важливіші моменти, про які не йшлося раніше в згаданій публікації Разом також і з робочим журналом В. Гошовського із предмета „Фольклорна практика” для студентів історико-теоретичного факультету за 1968/69 навчаль-ний рік [Журнал 1968-69]. Покликання на текст протоколу подано в дужках курсивом, сторінки вказано за оригінальним машинописом..

Насамперед дещо дивною видається підстава проведення кількох відкритих занять - закид В. Гошовському в його характеристиці у недостатньому фаховому рівні його лекцій. На момент обговорення - січень 1966 року - в архівній документації консерваторії не виявлено жодних критичних слів на його адресу. Навпаки, на той час він мав заслужено добру репутацію серед колег і як науковець, і як педагог Наприклад, під час обговорення кандидатури В. Гошовського на звання доцен-та, на його адресу лунали слова „активний і плідний викладач і науковець” (доц. Євген Козак), „наукова робота і робота практична зі студентами мають гарні ре-зультати, і кафедра історії і теорії музики гаряче підтримує його кандидатуру” (завідувач кафедри Станіслав Людкевич), „мабуть, нам заздрила не одна консер-ваторія, що ми маємо такого спеціаліста-фольклориста, як Гошовський” (завіду-вач кафедри народних інструментів І. Вимер) та ін. [Фонд Р-2056 1964, спр. 315]., а низка конфліктних ситуацій, що згодом спричинила звільнення вченого із вищого навчального закладу, ще була попереду [Гошовський 2006, с. 10]¹.

Однак на обговоренні, у якому брали участь Станіслав Людкевич, завідувач кафедри, декани Див., зокрема, покликання 3 на цій сторінці. У протоколі „декани” дійсно написано у множині (Протокол, с. 1), і тому не цілком зрозуміло, кого саме із перелічених далі осіб мали на увазі. У досліджен-ні про Львівську консерваторію Л. Мазепа вказує, що і Р. Кокот, і він сам у різ-ний час були деканами історико-теоретичного факультету, але ж, очевидно, що цю посаду вони мали б займати почергово [Мазепа Л. - Мазепа Т. 2003, с. 122]. Найімовірніше, деканом на той час був саме Р Кокот, який у ті часи інколи був в.о. проректора чи навіть в.о. ректора [Кашкадамова 2015, с. 101]., старші викладачі Роман Кокот, Лєшек Мазепа, Зиновія Штундер та Ігор Дурнєв Ігор Дурнєв - автор двох заміток про наукові досягнення В. Гошовського в га-лузі кібернетичної етномузикології, уже опублікованих на час засідання (газети „Слава родины”, 1965, № 179 та „Львовская правда”, 1966, № 139). Він також є співавтором гостро критичного відгуку В. Гошовського „К спору о Дилецком” (Советская музыка, 1967, № 9), що викликав сильний негативний резонанс у кон-серваторії ще на стадії його підготовки до публікації, а дискусії із цього приводу тривали на різноманітних засіданнях упродовж 1966-1968 років [Фонд Р-2056 1966-69, спр. 403, 420, 458]. Див. про це також [Гошовський 2006, с. 10]., устами Л. Мазепи, одночасно представника і кафедри, і партійної ланки навчального закладу Уже за часів Незалежності Л. Мазепа, розглядаючи в двотомнику „Шлях до музичної академії у Львові” діяльність партійних органів навчального закладу [Мазепа Л. - Мазепа Т. 2003, с. 70-81], в одному із покликань пише наступне: „Л. Мазепа усвідомлює, що намагаючись виконати доручення й накази „вишес- тоячих” партійних органів, ставав посібником тодішньої влади. Тому щиросерд-но просить вибачення в тих осіб яким, можливо, коли-небудь у будь-який спосіб чи формі заподіяв прикрість чи навіть зло” [Мазепа Л. - Мазепа Т. 2003, с. 78]., були озвучені певні претензії до викладача. Переказуючи зі слів Онисії Шреєр-Ткаченко Онисія Шреєр-Ткаченко - відома українська музикознавиця, на той час - за-відувачка кафедри історії музики Київської консерваторії. Стосовно її критичної зауваги див. пояснення В. Гошовського (Протокол, с. 7). докір В. Гошовському про обмеженість його ілюстрацій гуцульським фольклором, Л. Мазепа порушує питання «ідейності лекцій» (Протокол, с. 5), що на той час було чи не найважливішим аспектом матеріалу будь-якої навчальної дисципліни. І тут цікаво, що майже кожен із присутніх, окрім хіба З. Штун - дер Зиновія Штундер, попередниця В. Гошовського у галузі музично-фольклорис-тичної роботи консерваторії, завжди мала складні стосунки з радянською вла-, дискутуючи та активно підтримуючи В. Гошовського, так чи інакше звертають увагу на цю тему, говорячи про «ідейність проведення уроку» (І. Дурнєв, с. 4-5), достатній ідейний рівень лекції (Р. Кокот, с. 4) та навіть на відповідність викладу педагога «нашій ідеології» (С. Людкевич, с. 2).

У протоколі також привертає увагу розгорнутий та ґрунтовний виступ С. Людкевича, який, попри поважний 87-літній вік, залишався широко ерудованим ученим із гострим критичним розумом, глибоким знавцем українського музичного фольклору і, як відомо, незмінним викладачем теоретичної частини курсу народної музики для музикознавців та композиторівдою загалом та партійним керівництвом закладу зокрема, про що йдеться і в її спогадах, і в архівних документах консерваторії, див., напр.: [Фонд Р-2056 1971 спр. 571, арк. 41].Тому, власне, формально В. Гошовський читав студентам цієї спеціалізації пред-мет „Фольклорна практика”, свідченням чого є згаданий вище журнал ученого [Добрянська 2013, с. 130-132].. Водночас C. Людкевич на обговоренні відверто визнає: «щоби дати вичерпний аналіз прослуханих уроків, треба бути до цього приготованим принаймні так, як т. Го - шовський» (Протокол, с. 1), а також відзначив «научність» для себе (тобто, наукову новизну) однієї із лекцій (Протокол, с. 2).

Варто зауважити, що В. Гошовський, який читав у консерваторії цілком «авторський» курс за «своїм власним підручником» (Протокол, с. 9), обрав для демонстрації колегам найбільш «виграшні» базові лекції - про методи аналізу пісень та про календарно-обрядові наспіви. Як видно з конспекту і з робочого журналу, ці теми педагог завжди ставив послідовно. Цікаво, що у своєму лекційному курсі В. Гошовський відводив на першу тему аж три уроки, детально окреслюючи інструментарій для аналізу спершу поетичного тексту (види віршування, римування, визначення структури вірша тощо) [Студентський конспект 2015, с. 109-111], а відтак музики (синтаксис, морфологія, фонетика) [Студентський конспект 2015, с. 111-114]. Однак із протоколу можна зрозуміти, що на відкритому уроці йому вдалося охопити всю методологію упродовж лише одного заняття (Протокол, с. 1-3, 7). Із обговорення можна довідатися, що надзвичайно інформативною та пізнавальною була також друга лекція, у матеріалі якої, без сумніву, проглядається текст майбутньої, уже класичної для сучасної етномузикології монографії В. Гошовського «Біля джерел народної музики слов'ян». Зокрема, за словами С. Людкевича, викладач розповів не тільки про основні жанри календарних зимових та весняних пісень, їх змістову та формальну будову тощо, але й порушив питання «генези пісень, їх еволюції, зв'язки з астрономією, історією та народною міфологією» (Протокол, с. 1) і, на думку Р. Кокота, продемонстрував це у загальнослов'янському контексті (Протокол, с. 4). Як і на першому відкритому уроці, матеріал цього заняття було подано у концентрованому вигляді, адже ж зазвичай його читали упродовж щонайменше двох лекційних занять [Студентський конспект 2015, с. 114-118].

Протокол містить чимало інших цікавих та різноманітних деталей і щодо виголошеного на лекціях матеріалу, і щодо нагальних тогочасних проблем викладання народномузичних дисциплін, як-от: браку годин, відсутності підручника тощо.

Підсумовуючи, варто наголосити, що пропоноване архівне джерело не лише має вагому науково-методичну цінність для широкого кола етномузикологів - теоретиків та істориків музичної фольклористики, а й становить значний інтерес як реалістичний документ своєї епохи.

Список використаних джерел

1. Гошовський, В. (1966). «…Біографічний етюд…»: лист В. Гошовського до Олґи Грабалової. Пам'яті Володимира Гошовського (1922-1996): збірник статей та матеріалів / упоряд. В. Пасічник. Львів. С. 7-18.

2. Добрянська, Л. (2013). Педагогічна діяльність Володимира Гошовського у Львівській консерваторії (1961-1969). Етномузика. Число 9 / упор. Ірина Довгалюк. С. 122-147. Львів.

3. Журнал відвідування. (1968-1969). Журнал відвідування індивідуальних лекцій. Факультет: ІТФ І-ІІ. Предмет: Фольклорна практика. Викладач: в. о. доц. Гошовський В.Л. 1968/69 учбовий рік. Архів Проблемної науково-дослідної лабораторії музичної етнології ЛНМА. Львів. Рукопис.

4. Кашкадамова, Н. (2015). Про тих, хто відійшов, - тільки правду [спогади про Олега Криштальського]. Українська музика. Вип. 3 (17). с. 100-103.

5. Мазепа, Л., Мазепа, Т. (2003). Шлях до музичної академії у Львові: у 2 т. Т. 2: Від Консерваторії до Академії (1939-2003). 200 с. Львів.

6. Пасічник, В. (2011). Володимир Гошовський на кафедрі української фольклористики. Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство. Вип. 10 / упоряд. І. Довгалюк, А. Вовчак. С. 21-43. Львів.

7. Студентський конспект лекцій Володимира Гошовського з народної творчості на музично-педагогічному факультеті (2015) / підг до публ., вступ та коментарі Л. Добрянської. Етномузика. Число 11 / упор. Ліна Добрянська. С. 92-131. Львів.

8. Фонд Р-2056. Львівська державна консерваторія імені М.В. ЛисенкаУ покликаннях на це джерело вказано номер та рік (роки) створення відповід-ної архівної справи.. (1966-1971). Державний архів Львівської області. Опис 1. Машинопис.

References

1. Hoshovskyi, V. (1966). «…Biohrafichnyietiud…»: lystV. HoshovskohodoOlhyHrabalovoi [»… Biographical Sketch…». Letter from V. Hoshovskyi to Olha Hrabalova]. Pamiati Volodymyra Hoshovskoho (1922-1996): zbirnyk statei ta materialiv [In Memory of Volodymyr Hoshovskyi (1922-1996): a Collection of Articles and Materials]. P. 7-18. Lviv (in Ukrainian).

2. Dobrianska, L. (2013). Pedahohichna diialnist Volodymyra Hoshovskoho u Lvivskii konservatorii (1961-1969) [Volodymyr Hoshovskyi's Pedagogical Activity at the Lviv Conservatory (1961-1969)]. Etnomuzyka [Ethnomusic]. Iss. 9. P. 122-147. Lviv (in Ukrainian).

3. Fund R-2056. Lvivska Derzhavna Konservatoriia Imeni M. V Lysenka. (1970). [Lysenko Lviv State Conservatory]. Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti [State Archive of Lviv Region]. Description 1. (Typescript) (in Ukrainian).

4. Journal of attendance. (1968-1969). Zhurnal vidviduvannia indyvidualnykh lektsii. Fakultet: ITF I-II. Predmet: Folklorna praktyka. Vykladach: v. o. dots. Hoshovskyi V L. 1968/69uchbovyi rik [Journal of Attendance of Individual Lectures. Faculty: ITF I-II. Subject: Folklore Practice. Teacher: Assoc. Prof. Hoshovskyi V L. 1968/69 academic year]. ArkhivProblemnoi naukovo-doslidnoi labora - torii muzychnoi etnolohii LNMA [Archive of the Problematic Scientific-Research Laboratory of Music Ethnology of LNMA]. (Manuscript). Lviv (in Ukrainian).

5. Mazepa, L., Mazepa, T. (2003). Shliakh do muzychnoi akademii u Lvovi: u 2 t. T. 2: Vid Konservatoriji do Akademii (1939-2003) [The Way to the Music Academy in Lviv: in 2 vols.]. Vol. 2: From the Conservatory to the Academy (19392003). 200 p. Lviv (in Ukrainian).

6. Kashkadamova, N. (2015). Pro tykh, khto vidiishov, - tilky pravdu [About Those Who Passed Away - only the truth]. Ukrainskamuzyka [UkrainianMusic], vol. 3 (17). P. 100-103 (in Ukrainian)

7. Pasichnyk, V. (2011). Volodymyr Hoshovskyi na kafedri ukrainskoi folklo - rystyky [Volodymyr Hoshovskyi and His Activities at the Department of Ukrainian Folkloristics]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriya mystetstvoznavstvo [Visnyk of the Lviv University. Serie Arts.]. Iss. 10. P. 21-43. Lviv (in Ukrainian).

8. Student Lecture Notes from Volodymyr Hoshovskyi Course about Folk Music at the Musical-Pedagogical Faculty (2015). Etnomuzyka [Ethnomusic]. Iss. 11. P. 92-131. Lviv (in Ukrainian).

9. Lina Dobrianska, ethnomusicologist, PhD, researcher at the Problematic Scientific-Researching Laboratory of Music Ethnology (PSRLME) of the Lviv National Music Academy named after Mykola Lysenko (Lviv),

Додаток

Пропонований нижче документ викладено в повному обсязі зі збереженням усіх мовно-стилістичних особливостей та пунктуації оригіналу із незначними редакторськими додатками у клямрах. Машинопис містить корекції ручкою, які у передруці не відзначено. Підкреслені в оригіналі прізвища осіб, які брали слово, тут виділено жирним шрифтом; усюди додано двокрапку, місцями відсутню в оригіналі. Справа у клямрах подано сторінкування за машинописом (наявної на машинописі нумерації сторінок архівної справи [Фонд Р-2056 Спр. 384 1965-1966] не відображено).

Протокол №…¹

Засідання кафедри І [сторії та] Т[еорії] М[музики] Трикрапка - так і є у документі. - Л. Д. Кафедра ІТМ - кафедра історії та теорії музики [Мазепа Л., Мазепа Т. 2003, с. 147].[Львівської дер - жавної консерваторії імені М.В. Лисенка] від 18.І.1966.

Присутні були: проф. Людкевич С.П., декани, ст. викл. Кокот Р.М., Мазепа Л.З., ст. викл. Штундер З.К., Дурнєв І. А., Гошовський В.Л.

Порядок денний:

1) Обговорення відкритих уроків по народній творчості в.о. доц. Гошовського В.Л.

Проф. Людкевич: - Ми прослухали дві повні лекції т. Гошовського. Необхідність ґрунтовного ознайомлення з лекціями була викликана тим, що в характеристиці, яку я сам написав, був додаток, що т. Гошовський читає лекції на недостатньому рівні Характеристики від С. Людкевича та додатку в архівних документах ЛДК не-має, тому неможливо встановити, кому належить негативний допис.. Це занепокоїло не тільки мене, але і членів кафедри, бо ми вважали т. Гошовського на підставі його наукових робіт за солідного науковця. Тому було вирішено детально ознайомитися з його лекціями.

Перший урок був присвячений аналізу пісень, методам аналізу, другий - розбору календарних обрядових пісень: колядок, щедрівок та веснянок. Мушу сказати, що для мене і для членів кафедри справа представилася успокоююче; не може бути мови, що уроки були на низькому рівні. Навпаки, все було не тільки задовільним, але, можна сказати, взірцевим.

Щоби дати вичерпний аналіз прослуханих уроків, треба бути до цього приготованим принаймні так, як т. Гошовський. Одначе я постараюсь видвигнути основні моменти. Що стосується питання аналізу народних пісень, то це питання дуже важливе, бо ми не тільки у фольклорі, але і в музикознавстві не маємо до цього часу виробленого методу аналізу. Звичайно в питаннях аналізу у нас вживають словесний опис музичних явищ, замість виявлення суттєвих рис та особливостей гармонії, ритміки тощо. Тов. Гошовський робить аналіз доволі детально і ясно так, що студенти були зовсім зорієнтовані. Правда, тов. Гошовський мусить створювати сам термінологію для свого аналізу, напр., визначення форми мелодичної та ритмічної літерами, назви для ритмічних рисунків, такі як: моно - ритмічний, ізоритмічний, гетероритмічний тощо. Це можна тільки вітати, бо це необхідно для детального аналізу. Аналізи жанрових ознак та ладових систем були переконливими.

На другому уроці розглядалися жанри обрядових пісень. І тут огляд матеріалу був пов'язаний з генезою пісень, аналізом змісту та формальної побудови наспівів. Мені, правда, не зовсім ще зрозуміло, в чому полягав «морфологічний» аналіз пісень, трактовка окремих фраз…

Гошовський: - Тут йдеться про взаємозвязок окремих частин періоду, ритміки та звуковисотного контуру фраз, ходів та стрибків в мелодії тощо.

Людкевич: - Друга лекція була навіть для мене доволі научною. Я ніколи так дуже не звертав уваги на питання генези пісень, їх еволюцію, зв'язок з астрономією, історією та народною міфологією. Все це у тов. Гошовського було вияснене зовсім ясно і студенти могли з того мати користь. Також показ прикладів, їх трактовка, були всебічними. У т. Гошовського відчувається потяг укласифікувати всі подробиці, хоч це деколи дуже трудно і можна попасти у іншу крайність, але краще така деталізація, ніж загальне говорення.

Вважаю, що виклад тов. Гошовського є під кожним оглядом взірцевим, на належному науковому і педагогічному рівні. З боку ідеологічного я не зауважив там нічого такого, що би перечило нашій ідеології. Все було викладено демократично і ясно, якого науковість є доступна і зрозуміла, відповідно ілюстрована.

Штундер З.К.: - Лекції по нар. творчості можна по-різному вести, але так, як була проведена лекція, це було дуже цікаво і я би охоче пішла і на інші лекції. Мені дуже подобалося, що тов. Гошовський, як філолог і музикант, може однаково професіонально аналізувати і текстову, і музичну сторони пісні. Музиканти звичайно аналізу тексту приділяют мало уваги. Якби я читала таку лекцію, я би, може, більше давала музичних прикладів. Напр., щедрик можна було подати у кількох варіантах. Дуже цінним є те, що тов. Гошовський вводить спеціальну термінологію, якої немає, напр., у підручнику Попової. Це дуже добре.

Дурнєв І. А.: - Повністю погоджується з виступом проф. Людке - вича. Щодо оцінки проведення уроку, то вважає, що в цьому відношенні в першу чергу слід прислухатися до думки завідуючого кафедри і чл[енів] кафедри. Його дивує, що в характеристиці було написано, що лекції читаються на низькому рівні…

Мазепа Л.З.: - Справа в цьому, що партійне бюро не квестійо - нувало зовсім кваліфікації тов. Гошовського. Ви, певно не в курсі справи. В характеристиці цих слів немає.

Дурнєв І. А.: - Мабуть, я був погано інформований. Якщо йшла мова про недостатній рівень, то це також повинно було на чомусь грунтуватись…

Проф. Людкевич: - Є така думка, що це відносилося до лекцій італійської мови.

Дурнєв І. А.: - Про лекції тов. Гошовського можна сказати, що він тут створює те, чого до цього часу не було. Адже ми не маємо підручників по народній творчості. Я сам з задоволенням слухав лекцію тов. Гошовського. Дуже мені сподобалось те, що незважаючи на складність матеріалу, відчувався завжди контакт зі студентами: все було надзвичайно жваво і цікаво. Щодо ідейності проведення уроку, то заслуговує уваги те, що коли йшла мова про різні епохи ладового мислення, то було підкреслено, що зміна в мисленні наступає не відразу і якийсь час існують обі системи поруч. Тут тов. Гошовський зробив цікавий екскурс в історико-політичну і навіть філософську область. Ніяких від'ємних сторін уроку я не знайшов, немає жодних підстав вважати, що лекції були прочитані на недостатньому рівні. Навпаки, рівень уроку був дуже високим.

Кокот Р.М.: - Я був на лекції, в якій йшла мова про обрядові пісні. Лекція була продумана, матеріал був наочно поданий студентам. Все - питання генези, історичного розвитку колядок та щедрівок, висвітлення негативних впливів церкви - все це було зрозуміло і на хорошому рівні. Тов. Гошовський підкреслював, що українські колядки та щедрівки мають багато спільного з іншими слов'янськими піснями, зокрема, російськими, білоруськими, польськими тощо. Показано було, що типи колядок зустрічаються не тільки в західних областях, але і на всій території України, підкреслено, що тип гуцульських колядок поширений і на Київщині, що свідчить про спільність укр. народу. Щодо організації уроку, подачі матеріалу можна сказати, що все проведено було на хорошому навчальному рівні. Був контакт між педагогом і аудиторією. Все приймалось живо і з інтересом. Очевидно, можна було подати більше музичного матеріалу на уроці, як це вірно зауважила тов. Штундер. Лекція була ідейно витримана, педагог на поданому матеріалі провів і певну виховну роботу. Навіть з одного уроку можна зробити висновок, що лекція проведена була на хорошому навчальному і достатньому ідейному рівні.

Мазепа Л.З.: - Приєднюється до виступу тов. Кокота. Так як Роман Михайлович оцінив лекцію, - що вона була на відповідному навчальному рівні, - то я приєднююсь до цієї думки…

Проф. Людкевич: - То добре, то дуже нам приємно.

Мазепа Л.З.: - Я хочу ще сказати, що ми зараз не повинні обговорювати характеристику. Чи тільки тому відбулися обговорення лекцій тов. Гошовського, що в характеристиці були такі рядки? Я не пам'ятаю, щоб в характеристиці були такі слова, які би заперечували наукову вартість тов. Гошовського. Ця дискусія зараз непотрібна, оскільки тов. Гошовський просив, щоби ця справа розглядалася на партійному бюро.

Проф. Людкевич: - Якщо я буду ставити питання підручника на Вченій раді, то я не буду згадувати про характеристику, але буду говорити тільки про те, що тов. Гошовський повинен дістати творчу відпустку для написання підручника. Я признаю, що без тов. Гошов - ського я не можу на себе брати написання підручника. Тов. Шреєр також ні.

Мазепа Л.З.: - Я не був на всіх лекціях тов. Гошовського і не можу судити про загальний курс (і я не спеціаліст в цій галузі), але щодо ідейності лекцій, то я можу сказати, що є якась «замкнутість» його ілюстрацій, що трошки вузько ілюструється народна творчість. Так нам передали, що тов. Шреєр-Ткаченко відмітила, що у своїй роботі тов. Гошовський обмежується тільки ілюстраціями з гуцульського фольклору…

Дурнєв І. А.: - Він цей матеріал найкраще знає.

Мазепа Л.З.: - Це невірно. Це не є об'єктивно. Предмет називається «народна творчість», а не «гуцульська народна творчість» або якось інакше. Ми ходили на лекції до Станіслава Пилиповича і пригадуємо, як багато вони були ілюстровані.

Штундер З.К.: - Ми були тільки на одній лекції у тов. Гошов - ського.

Мазепа Л.З.: - Я говорю, які є враження у партійному бюро, яке зробило свої висновки на підставі висновків комісії міському Партії, яка працювала і доповідала на конференції міському Партії.

Штундер З.К. та Дурнєв І. А.: - Чи був хтось на лекції у тов. Го - шовського?

Мазепа Л.З.: - Мені особисто це невідомо. Я говорю тільки про свої власні враження, про свої власні відомості. Припустимо, що я люблю якогось композитора і буду студентам тільки про нього говорити. Це невірно, адже студенти повинні мати уяву про творчість усіх композиторів, про загальну музичну культуру. Ось що закидають тов. Гошовському: цю обмеженість ілюстрацій - тільки гуцульський фольклор. Більше мені не відомо.

Проф. Людкевич: - Щодо зауваження тов. Штундер, то я би відповів, що обмеженість до одного прикладу тут була на місці. Тут ходило о вичерпання можливостей одного аналізу. Якщо би тов. Го - шовський навів ще більше прикладів з цілої України, то він би справу тільки заплутав, не міг би зробити детальний аналіз і не досягнув би своєї мети. Щодо загального, то не можу припустити, що тов. Го - шовський обмежував би ся тільки до гуцульського фольклору. Якщо би обмежувався, то до матеріалу бойківського, лемківського, до західно-українського, а не виключно гуцульського.

Дурнєв І. А.: - Головне - це знайти закон і підкріпити його одним прикладом.

Мазепа Л.З.: - В даному випадку тов. Гошовський на уроці не є дослідником, науковим працівником, але викладачем. Для науковця - це дуже добре, коли він вузький спеціаліст, тоді він може сферу свого дослідження поглибити, але коли йдеться про викладання, то тут потрібно більш широко охоплювати матеріал.

Штундер З.К.: - Я говорила, що можна вести лекції по-різному. Я би, наприклад, давала більше музичного матеріалу. Але у тов. Гошовського цінне те, що він поєднює аналіз музики з аналізом [с. 7]

Це було дуже цікаво навіть для мене. Це дуже цінне. У нас немає в консерваторії такого спеціаліста, який би був водночас філологом і музикантом. Матеріал, який показується на уроці, не має істотного значення, бо студенти мають збірники пісень і вони в кожну хвилину можуть собі їх взяти і зробити аналіз на інших піснях. Але сам метод аналізу і ті відомості, які були дані студентам, були дуже цінні.

Дурнєв І. А.: - Цінне у тов. Гошовського є те, що він виступає не тільки як педагог, але і як дослідник. У тов. Гошовського немає розходжень між тим, що він досліджує, знаходить і публікує, і тим, що він читає. Завжди той самий науковий підхід: точно, стисло, конкретно і ясно.

Гошовський В.Л.: - Я дякую за участь в обговоренні моїх лекцій та за цінні зауваження. Щодо висловлювань тов. Шреєр-Ткаченко, то тут, мені здається, виникло непорозуміння. Справа в тому, що тов. Шреєр не була на моїх лекціях, а ознайомилась тільки з рукописом моєї монографії про закарпатську народну піснюМається на увазі виданий згодом збірник В. Гошовського „Украинские песни Закарпатья” (Москва, 1968).. Мабуть, в неї склалася думка, що тільки матеріали цієї монографії я використовую на лекціях. Це зовсім невірно. Ілюстрації народних пісень, тобто у «живому виконанні», з магнітофонної стрічки, я подаю на уроці ті, які є в наших фондах. Це є матеріали наших фольклорних експедицій в Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Чернівецьку, Волинську і Тернопільську області. Якщо йде мова про обрядові пісні, то основні типи цих пісень поширені на всій території України, і тому показ кількох прикладів з наших фондів, - пісень що були записані студентами консерваторій в минулих роках, - тільки зацікавлює студентів, викликає у них інтерес до фольклору. Натомість, коли йдеться про епос (билини, думи), історичні пісні та голосіння, я ілюструю їх показом записів, які я привіз з Москви та Києва. Також народне багатоголосся, протяжні пісні, яких немає в західних областях, я ілюструю прикладами з інших областей України. Більше того, я маю багато зразків пісень російських («причитания», «протяжные песни»), які так само демонструю студентам. Крім того, крім показу «живих» записів з магнітофону, я ілюструю уроки також нотними прикладами з збірок Лисенка, Рубця, Конощенка, Квітки та ін. До речі, на обох уроках були показані записи з цих збірників: це «А ми просо сіяли» та «Благослови, мати» з збірки Рубця, колядка зі збірки Лисенка, щедрівка з збірки Квітки. Отже, жодного територіального розмежування при подачі матеріалу в мене немає і ніколи не було. Для самостійної роботи студенти користуються всіма академічними збірниками пісень, про які йшла мова в першій лекції, коли ми проходили тему «З історії збирання та дослідження народних пісень».

Очевидно, якщо в моєму розпорядженні залишається вільний час і я маю достатню кількість музичних ілюстрацій, я показую студентам особливості окремих музичних діалектів України. Але діалект - це не щось якісно нового; це тільки незначне відгалуження від загальноукраїнської музичної мови. І про це йде мова на уроці.

Методика подачі матеріалу полягає у мене в тому, що я спочатку говорю про якусь типову рису українського фольклору або якийсь пісенний тип. Тоді я ілюструю сказане пісенним матеріалом: спочатку з магнітофонної стрічки, потім з різних збірників, якщо цей тип, чи це явище по-різному проявляється в різних місцях України. Коли цього немає, то я обмежуюсь тільки показом магнітофонного запису, потім записуємо пісню і аналізуємо її. В таких випадках я не говорю, де ця пісня була записана, бо йдеться про загальноукраїнські явища.

Читати народну творчість важко тому, що нема затвердженого підручника. Фактично я вимушений читати лекції за «своїм власним підручником», тобто на підставі свого досвіду та наукових праць. Отже, що при такому положенні справ можливі помилки в доборі та подачі матеріалу. Але, з другого боку, чи існує критерій, на підставі якого можна дати вповні об'єктивну оцінку моїм урокам? Нема ні програм, ні підручника. Отже, я вимушений в силу складених умов експериментувати, а, як відомо, не завжди всі експерименти виходять вдалими…

Крім того, слід мати на увазі, що я мушу вичитати цілий курс народної творчості за 32 години. А цього дуже мало, щоби охопити все і вся та ще й до того докладно, з багатьма музичними прикладами. Мій метод викладання сформувався на протязі 10-річного досвіду викладання цієї дисципліни. Коли студенти будуть мати в руках підручник, тоді я зможу перебудувати методику викладання, залучити більше прикладів для аналізу, бо питання генези, історичної еволюції та змісту зможуть студенти вивчити з підручника.

(Протокол складено на підставі запису засідання кафедри на магнітофонМагнітофонного запису засідання у фонотеці Музичної академії не виявлено.).

Зав. кафедрою історії та теорії музики ЛДК

(проф. ЛЮДКЕВИЧ С.П.)

ПРФТФК0Л №…

засідання кафедри ІТМ від 18.1.1966.

Присутні були: проф. Людкевич С.П., декани, ст, викл. Кокот Р.М., Мазепа Л.З., ст. викл. Штундер 3. К, Дурнев Т.А., ГотозськиЯ В.Л.

Порядок денний:

і/ Обговорення відкритих уроків по народній творчості в. о. дощ. Гошовського В.Л.

Проф, Людкевич: - Ми прослухали дві повні лекції т. Гошовського.

Необхідність грунтовного ознайомлення з лекціями була викликана тим, то в характеристиці, яку я сам написав, був додаток, со т. Гошс^ський читає лекції на недостатньому рівні. Це занепокоїло не тільки мене, але jчленів кафедри, бо ми вважали т. Гошовського на Підставі його науко- ^ вих робіт за солідного науков^г,я. Тому було вирішено детально ознайомитися з щ» його лекціями.

Перший урок був присвячений аналізу пісень, методам аналізу, другий - розбору календарних обрядових ггмзеяь: колядок, тедрівок та веснянок. Мушу сказати, тс для мене і для членів кафедри справа представилася успокоююче,* не може бути мови, eg|рррки були на низькому рівні. Навпаки, все було не тільки задовільним, але, можно сказати, взірцевим.

Щоби дати вичерпний аналіз прослуханих уроків, треба бути до цього приготованим принаймні так, як т. Гошовський. Одначе я постараюсь вшпигнути основні моменти.

Що стосується питання аналізу народних пісень, то' це питання дуже важливе, бо ми не тільки у фольклорі, але і в музикознавстві не маємо до цього часу виробленого методу аналізу. Звичайно в питаннях аналізу у нас вжичяють оловеочяйа ОПИСУ^УГИІОФЖ музичних явиш, замість виявлення >

Факсиміле першої сторінки протоколу (15-ї сторінки архівної справи).

Размещено на Allbest.ru