Особливості інтеграції музичного мистецтва з іншими навчальними дисциплінами в умовах реформування початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра початкової освіти

Криворізький державний педагогічний університет

Особливості інтеграції музичного мистецтва з іншими навчальними дисциплінами в умовах реформування початкової школи

Лисевич Олександра Вікторівна

кадидат педагогічних наук, доцент

Білоконна Ніна Іванівна

кадидат педагогічних наук, доцент

Павлик Олена Анатоліївна

кадидат педагогічних наук, доцент

Актуальність обраної теми обумовлюється тим, що мистецтво в умовах сучасного інформаційного суспільства вимагає до себе поважного ставлення. Крім того, традиційна система освіти наразі не може забезпечити досягнення нових освітніх результатів, тому необхідно впроваджувати нові методи, засоби і технології навчання. Науковцями визнано, що набуття теоретичних знань, практичних умінь і навичок здобувачами початкової освіти, розвиток у них емоційної активності, набуття певних компетентностей особистості можливе, якщо застосовувати інтегровані уроки, на яких органічно поєднуються музичне мистецтво з іншими навчальними дисциплінами.

Інтеграція мистецьких дисциплін з іншими навчальними предметами дозволяє створити особливий освітній простір для вираження учнями своїх ідей, підтримати дух мистецтва, що надихає молодшого школяра до змін від стандартного мислення до креативного. Науково доведено, що слухання й виконання музичних творів сприяє розвитку творчого й просторового мислення, формує уміння розпізнавати інформаційне й емоційне навантаження, заспокоює та дисциплінує. Автори статті переконливо доводять: зробити музику й образотворче мистецтво складовою частиною інтегрованих уроків нескладно, якщо скористатися здобутками орф-педагогіки, інноваційної діяльності й колективної творчої співпраці школярів у групах та парах.

Ключові слова: початкова школа, інтегровані уроки, музичне мистецтво, орф-педагогіка, інноваційна діяльність, творча співпраця.

Features of musical art integration with other academic disciplines in the context of primary school reform

Lysevych Oleksandra Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Primary Education

Bilokonna Nina Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Primary Education

Pavlyk Olena Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Primary Education

Kryvyi Rih State Pedagogical University

Introduction. Changing the goals and functions of school education, personality-oriented and competency- based approaches to the education of younger schoolchildren to a large extent require a rethinking of the idea of education for primary education students, which should be based on the principles of child-centrism, humanism, and integration.

Вступ

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку освіти, в умовах модернізації Нової української школи зростають вимоги до змісту освітнього процесу початкової школи, яка б забезпечила поряд із високим рівнем теоретичної та практичної підготовки переорієнтацію на особистість учня та створила сприятливі умови для досягнення кожним учнем відповідного рівня знань. Зміна цілей і функцій шкільної освіти, особистісно-орієнтований та компетентнісний підходи до навчання й виховання молодших школярів значною мірою потребують переосмислення ідеї навчання здобувачів початкової освіти, яка має ґрунтуватися на принципах дитиноцентризму, гуманітаризації, диференціації та інтеграції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інтеграція навчання зовсім не нове явище. Думки про інтегроване навчання знаходимо у роботах Я. Коменського, Дж. Локка, В. Сухомлинського, О. Савченко, К. Ушинського та ін. Сучасні науковці (Т. Близнюк, І. Демченко, К. Завалко, М. Пічкур та ін.), які приділяють велику увагу нетрадиційним урокам, до яких відносять інтегровані: обирають зміст інтеграції та доцільний інструментарій.

Мета статті - розкрити особливості інтеграції музичного мистецтва з іншими навчальними дисциплінами, їх потенційні можливості для підвищення ефективності навчання здобувачів початкової освіти.

Виклад основного матеріалу

Інтеграція (лат. відновлення, заповнення, цілей) - сторона процесу розвитку, пов'язана з об'єднанням у ціле раніше різнорідних частин та елементів [1, с.43]. Інтеграція є одним із провідних напрямів перетворень у сучасній школі й усунення протиріч між невпинно зростаючим обсягом знань та здатністю їх засвоєння. Практична реалізація ідеї інтегрованого навчання має й додатковий ефект, що сприяє розвитку емоційно ціннісного ставлення дітей до навчання, оскільки учні краще розумітимуть навчальний матеріал саме на міжпредметній основі, на взаємозв'язках з повсякденною діяльністю людини, що є запорукою успішного формування не тільки предметних компетентностей учнів, але й ключових, зокрема, вміння вчитися та застосовувати набуті знання.

Л. Ракітянська стверджує, що ідея інтегрованого навчання передбачає досягнення мети якісної освіти, тобто освіти конкурентоздатної, спроможної забезпечити кожній людині самостійно досягти тієї чи іншої цілі, творчо самостверджуватися у різних соціальних сферах [2, с.89]. Поділяємо думку дослідниці про те, що провідна ідея інтегративності ґрунтується на основі здобуття знань, які суттєво розширюють можливості соціально-психологічної адаптації школяра до різних життєвих умов, формують у нього уміння діяти в різних ситуаціях у процесі взаємодій з довкіллям, сприяють творчій самореалізації, створенню системи загальнолюдських і національно-духовних цінностей і оптимальному розкриттю власного психічного, інтелектуального та особистісного потенціалу [2, с.91]. Разом з тим, інтеграція як дидактичний засіб чи система має при цьому втілитися у навчальні предмети, у формі їх об'єднання і представлення єдиним цілим.

Інтегроване навчання є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності учнів та розвивальних прийомів навчання. Воно зобов'язує до використання різноманітних форм викладання, що має великий вплив на ефективність сприйняття молодшими школярами навчального матеріалу. Через інтеграцію здійснюється особистісно-зорієнтований та компетентнісний підходи до навчання, тому що учень може обирати «базові» знання з різних предметів з максимальною орієнтацією на суб'єктивний досвід, що склався в нього під впливом як попереднього навчання, так і більш широкої взаємодії з навколишнім середовищем.

Інтеграція у педагогічній літературі представлена як процес, в ході якого роз'єднані елементи за допомогою синтезу об'єднують у цілісну систему. О. Савченко, як провідний вітчизняний дидакт початкової освіти, визначає інтеграцію навчання: 1) інтеграція змісту; вибір та об'єднання навчального матеріалу з різних предметів з метою цілісного й різнобічного вивчення важливих наскрізних тем (тематична інтеграція); міжпредметна інтеграція, коли створюють інтегровані предмети й курси об'єднанням в одну структуру знань з різних предметів; 2) інтеграція форм організації навчання (інтегровані уроки, заняття) [3, с.486]. Крім того, Олександра Яківна Савченко, розробила варіанти об'єднання у блоки навчальних предметів для проведення інтегрованих уроків у початковій школі.

Інтегровані уроки об'єднують блоки знань з різних навчальних предметів навколо однієї теми з метою інформаційного й емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів учня. Це дає змогу пізнати певні явища з різних сторін, досягти цілісності знань. Такий урок може будуватись у межах одного навчального предмета (внутрішньопредметна інтеграція); внаслідок інтегрованого змісту кількох навчальних дисциплін, залежно від уміння вчителя здійснити це інтегрування науково та методично правильно (міжпредметна інтеграція) або змістовій основі всього інтегрованого курсу.

Мета інтегрованих уроків - формування у здобувачів початкової освіти цілісного світогляду про навколишній світ; активізація їхньої пізнавальної діяльності на уроках; підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу; створення оптимальних умов для розвитку мислення учнів у процесі навчання на основі інтеграції різних предметів; подолання деяких протиріч процесу навчання; створення творчої атмосфери у колективі учнів; виявлення здібностей учнів та їх особливостей; формування навичок самостійної роботи з різними інформаційними джерелами; підвищення інтересу молодших школярів до матеріалу, що вивчається.

Система сучасної освіти спрямована на формування інтелектуально розвиненої особистості з цілісним уявленням про навколишній світ. Здобувачі початкової освіти мають набути ряд життєво важливих компетентностей за допомогою гармонійного середовища. Саме це й забезпечують різні освітні галузі. Інтеграція мистецьких дисциплін з іншими навчальними предметами дозволяє створити особливий освітній простір для вираження учнями своїх ідей, підтримати дух мистецтва, що надихає молодшого школяра до змін від стандартного мислення до креативного. У такий спосіб ми можемо зародити в учнів бажання бути дослідником світу навколо себе, бути допитливим, зацікавленим як спостерігач, так і позитивним перетворювачем простору навколо себе [4, с.279].

Отже, на уроках учні мають грати, висловлювати власні ідеї, критично мислити, помилятися, доводити свої думки, не боятися експериментувати, та вийти за рамки встановлених шаблонів, мислити вільно, проявляти свою креативність та якомога більше спілкуватися з однокласниками під час творчого процесу.

Сучасні дослідники (І. Демченко, М. Пічкур, Т. Близнюк) акцентують увагу на тому, що в умовах вимог інформаційної епохи, вчитель задля успішної реалізації завдань мистецької галузі освіти має розвивати креативність та художньо-творчі здібності своїх вихованців. Ефективними інструментами в досягненні головної мети стане використання нетрадиційних технік і технологій, проведення дослідів та експериментів з кольорами, звуками, спрямованими на розвиток фантазії шляхом гіперболізації, аглютинації, акцентування, типізації, порівняння та зіставлення, застосування почуттєвої асоціації [5, с.74].

Позитивній динаміці інтелектуального розвитку учнів сприяє використання нетрадиційних педагогічних технологій. До них належить, зокрема, Орф-педагогіка - система музичного виховання, розроблена австрійським педагогом і композитором Карлом Орфом. Вона передбачає навчання через мистецтво і творчість та базується на синтезі різних видів мистецтв, єдності та взаємодії музики, сл ова та руху. Першоджерелом музики К. Орф вважав ритм, якому не можна навчити, але можна вивільнити у людини[6, с.26-27]. Формування почуття ритму починається з плескання, притупів, використання паличок, брязкалець, дзвоників тощо.

Головне правило Орф-педагогіки - навчання у дії з використанням елементарних музичних інструментів з чистим, не фальшивим звучанням, на яких легко може заграти будь -який учень, навіть без навичок музикування. Імпровізація на таких інструментах створює неповторну атмосферу успіху, в якій молодші школярі легко й комфортно розкривають свої здібності.

Простір Орф-педагогіки - вільний і безцінний. Тут, підкреслюють науковці, важливий кожен прояв творчості, й «усе може бути всім» - можна малювати звуки і танцювати малюнки, озвучувати вірші музичними інструментами й учитися слухати тишу [7, с.138]. На думку К. Орфа, музичний розвиток не повинен обмежуватися розвитком слуху, ритму, слуханням музики, навчанням співу та грі на дитячих музичних інструментах. Завдання розвитку - стимулювати та спрямовувати творчу фантазію, уміння імпровізувати, творити у процесі індивідуального та колективного музикування. Тому, у своїй роботі ми намагаємося спиратися на зв'язок музики з жестом, словом, танцем. Імпровізація стала основною ідеєю уроку за К. Орфом, який найкращим матеріалом для розвитку вважав лічилки, дражнилки, приказки, скоромовки, заклички, колискові, колядки, веснянки тощо.

Наведемо приклади поєднання музичного мистецтва з іншими навчальними дисциплінами. Так, на уроках образотворчого мистецтва прийом малювання під музику досить поширений у практиці початкової школи. Ми спостерігали, що будь-який звук (звук удару барабана, шурхіт шейкера або маракаса, довгий протяжний звук сопілки чи дзвоника) учні здатні відтворити на папері графічно за допомогою ліній, крапок, спіралей, хвиль тощо. У такий спосіб можна створювати від спонтанної картини до певного музичного твору.

Для подібних практик необхідно керуватися принципами: від практики до теорії, від простого до складного, тому й добирати треба яскравий і контрастний музичний матеріал, де добре відчувається рух мелодії, динамічні відтінки, де є контраст у темпах і регістрах. Починати варто з малювання окремих звуків, а потім переходити до створення картин, що ілюструють фрагменти мелодій або цілісні твори. Наші спостереження свідчать, що цікавими й творчими виявилися дитячі малюнки восковою крейдою у техніці спонтанного малювання, під час слухання п'єси Л. Деліба «Полька піцикато». Коли закінчився музичний твір, учні обговорювали результати (на що малюнки схожі). Наступне завдання - побачити у чужому малюнку деталі, які можна змінити чи спробувати перетворити його на якийсь новий образ тощо

Ефективною й творчою для молодших школярів є зворотна форма роботи з творами образотворчого мистецтва - «озвучення» картин за допомогою музичних інструментів. Колективний аналіз картини Вінсента ван Гога «Зоряна ніч» дозволить учням передати інструментами можливі «звуки» зірок, місяця, вітру [8, с.138].

Музичний твір, мелодію, звук, музичний образ можна не тільки намалювати, але й - зліпити з пластиліну чи глини, викласти з паличок чи природного матеріалу, зробити аплікацію з кольорового паперу, вишити на полотні тощо. Все це зробимо на уроках дизайну та технологій.

Уроки літературного читання мають надзвичайно широкі можливості для інтеграції з музичним мистецтвом. Так, логоритмічні вправи за системою Орфа стануть у пригоді під час декламування віршованих творів. Щоб учні добре відчували ритм віршів, варто використовувати музичні твори з ритмічною пульсацією (Ж. Бізе «Марш тореадора»). При цьому школярі активно використовують ксилофон, барабан, тамбурин: стукають паличками, «крокують» паличками по парті, приставляють до голови «ріжками», стукають тільки основами чи голівками паличок тощо. Такі вправи не лише розвивають відчуття ритму, але й згуртовують клас, дають сором'язливим дітям шанс виразити себе. Учневі простіше перейти від такого колективного логоритмічного розповідання вірша до самостійного декламування його напам'ять.

Розвитку креативних здібностей здобувачів початкової освіти сприяють завдання на озвучення коротких прозових і віршованих творів: добирання і відтворення за допомогою елементарних музичних інструментів тих звуків, про які йдеться у творі (наприклад, шум дощу, завивання вітру, сигнали автомобілів тощо). Це може бути і створення мелодій для персонажів твору, і відтворення за допомогою музикування характеру їх рухів (барабанний дріб - для швидкого бігу зайчика, тихе неквапливе шурхотіння маракасів - для легкіх кроків лисички, що підкрадається). Виразність читання казок, у яких йдеться про тварин, значно підсилюють музичні інструменти, рекомендовані Орф -педагогікою (їжачка можна озвучити шурхотінням шейкера, сороку - тріскачкою, маракаса дятла - кастаньєтами, вовка чи ведмедя - барабаном, дрібних тварин - мелодійними інструментами).

Звуки явищ природи теж різноманітні: сонце, дощ, вітер, струмочок - усе це може звучати завдяки фантазії дітей. Уроки природознавства / «Я досліджую світ», присвячені живій природі та середовищу нашого життя, можна успішно інтегрувати та підсилити елементами Орф-педагогіки. Найкраще для цього підходять уроки-подорожі. Під час таких уроків учні ознайомлюються з тваринним і рослинним світом, притаманним різним країнам (австралійські кенгуру, африканські крокодили, індійські слони тощо) - цікаво відтворювати їхні звуки, «оживляти» музичні образи. При цьому інтеграція з музичним мистецтвом реалізується і через ознайомлення з національними таночками, іграми й руханками різних країн.

Усі терміни, назви архітектурних пам'яток, імена видатних постатей мають свій ритм. Щоб краще запам'ятати такі слова, діти простукують їхні ритми на ксилофонах або барабанах. Завдяки інтегрованим урокам молодші школярі усвідомлюють, що знання в одній галузі допомагають їм бути успішними в іншій. Елементи Орф-педагогіки дають змогу створювати «ситуації успіху», проявляти себе. Почуття задоволення своїми знаннями якнайкраще мотивує учнів до подальшого навчання і стимулює розвиток індивідуальних здібностей.

В умовах сьогодення особливу роль відіграє інноваційний потенціал суспільства, що потребує людей, здатних системно й конструктивно мислити, швидко знаходити потрібну інформацію, приймати адекватні та створювати нові ідеї в різних галузях знання. Інновація, за визначенням сучасних дослідників (О.Батраченко, І.Дичківська, Л.Ракітянська та ін.) - це нововведення, зміна, оновлення; новий підхід, створення якісно нового; використання відомого в інших цілях [9, с.2].

Інноваційність як принцип педагогіки забезпечує умови розвитку особистості, здійснення її права на індивідуальний творчий внесок, на особистісну ініціативу, на свободу саморозвитку. Інноваційність розглядають не тільки як налаштованість на сприйняття, продукування та застосування нового, а, насамперед, як відкритість. Стосовно особистісного чинника педагогічної діяльності це означає:

1) відкритість учителя до діалогічної взаємодії з учнями (забезпечує рівність психологічних позицій обох сторін);

2) відкритість культурі й суспільству (виявляється у прагненні педагога змінити діяльність, дослідити проблеми та обрати оптимальні способи їх розв'язання);

3) відкритість свого «Я», власного внутрішнього світу (сприяє формуванню й розвитку образу «Я»).

З огляду на зазначені вище показники та багаторазово доведену ефективність інноваційних педагогічних технологій на практиці, вважаємо за доцільне їх використання в навчальному процесі початкової школи. Аналіз публікацій, вивчення передового педагогічного досвіду дає підстави стверджувати, що в навчанні молодших школярів на інтегрованих уроках будуть ефективними такі методи: «мозковий штурм», написання синквейну, рольові ігри, складання кросвордів та ін.

Так, наприклад, «мозковий штурм» доцільно використовувати у невеликих за чисельністю класах, де учнів ділять на три групи: «генератори ідей», «аналітики», «відповідальні за рішення». Перші пропонують кілька різних ідей щодо виконання поставленого завдання, другі - аналізують і обговорюють запропоновані ідеї, треті - вибирають найбільш вдалу та правильну ідею. Шкільна практика свідчить, що перші дві групи вибираються довільно. Але в третю групу бажано, непомітно для дітей, відібрати сильніших учнів. Кожен інтегрований урок може завершуватися складанням кросворду чи написанням синквейну. За умови систематичного вправляння молодші школярі дуже полюбляють такі види роботи [1, с.44 -45].

Власний педагогічний досвід дозволяє стверджувати, що підвищенню ефективності інтегрованих уроків у початковій школі сприяє і колективний спосіб навчання, головною умовою якого є робота школярів в групах та парах. Колективний спосіб навчання набув бурхливого розвитку завдяки своїм перевагам: у результаті регулярного повторення вправ удосконалюються навички логічного мислення і розуміння учнів; в процесі мовлення у школярів розвиваються навички інтелектуальної діяльності, включається робота пам'яті; йде мобілізація й активізація попереднього досвіду і знань; кожен учень має змогу працювати в індивідуальному темпі, що позитивно впливає на мікроклімат всього класного колективу [10]. Цінністю такого підходу до роботи учнів є те, що учні в середині групи вчаться домовлятися з іншими однокласниками і разом знаходити спільне рішення. Це дуже корисний життєвий досвід.

Саме групова робота дозволить усвідомлювати, що життя багатогранне, з безліччю ідей, можливостей та способів вирішення будь-якого завдання В таких групах, підкреслює Н.Козлова, молодші школярі отримують досвід здорової конкуренції, підприємливості, готовності брати відповідальність за власні рішення та рішення цілої групи; у них формується уміння організовувати свою діяльність в межах групи для досягнення спільної мети, усвідомлення етичних цінностей співпраці та готовності до втілення у життя нових ідей і проектів [11]. Найціннішим є те, що діти постійно спілкуються між собою, намагаються вислуховувати один одного - це розвиває гнучкість мислення, культуру спілкування та вміння домовлятися в межах класного колективу.

Підтримуємо думку А. Кузнецова про те, що ще однією цінністю колективної творчої роботи є здатність учнів не лише приймати знання від вчителя, а й передавати їх своїм однокласникам. Завдяки такому досвіду діти навчаються висловлювати свої думки та підтверджувати свої знання [12]. При цьому вважаємо, що лише активна позиція вчителя по справжньому сприяє розвитку здібностей, креативності та талантів учнів.

Висновки та подальші розвідки

інтеграція музичне мистецтво навчальний

Таким чином, результати власних досліджень і практики дозволяють стверджувати, що втілення в освітню практику інтегрованого підходу створює сприятливі умови для розвитку інтересу у здобувачів початкової освіти до вивчення різних шкільних предметів. Використання елементів інтеграції підвищує ефективність навчального процесу, робить його творчим, змістовним і цікавим. Інтегроване навчання з широким використанням музичного мистецтва сприяє суттєвим змінам у спрямованості особистості, в інтелектуальній та емоційно-вольовій сферах, розвиває ініціативність, пізнавальну активність, інтерес до знань. Змістовні та цілеспрямовані інтегровані уроки вносять у звичну систему уроків привабливу для учнів новизну, знімають суворі кордони предметного викладання, а найголовніше - інтеграція змісту й організаційних форм допомагає молодшим школярам сприймати важливі поняття, явища цілісно й різнобічно.

Список використаної літератури

1. Сидоренко С.В. Інтегровані уроки - важлива складова активного розвитку творчої особистості молодшого школяра. Формування творчої особистості в умовах компетентнісної освіти: зб. науково-методичних статей кафедри початкової освіти КДПУ; за заг. ред.. О.А.Павлик. Кривий Ріг: КДПУ, 2017. Вип. 10. С.43-47.

2. Ракітянська Л.М. Формування емоційного інтелекту особистості як ознака інноваційних тенденцій в освіті. Інноваційні наукові дослідження у сфері педагогічних та психологічних наук: матеріали Міжнародної науково- практичної конференції. К.: Академія, 2019. С. 89-92.

3. Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти. К.: Грамота, 2012. 504с.

4. Янковська І., Подусевська О. Колективна творча співпраця молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва. Актуальні проблеми педагогічної освіти: європейський і національний вимір: Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (28-28 травня 2019) / за заг.ред. А.В.Лякішевої. Луцьк ПП Іванюк В.П., 2019. 286с.

5. Демченко І.І., Пічкур М.О., Близнюк Т.О. Творчий розвиток учнів початкової школи засобами образотворчого мистецтва: Монографія. К.: Оміда, 2009. 218с.

б.Завалко К., Фір С. Основи Орф-педагогіки: навчально-методичний посібник. Черкаси: ФОП К.С.Красного, 2013. 167с.

7.Завалко К. Творчість та креативність в Орф-підході. Орф-підхід у розвитку креативності: шляхи інтеграції в сучасну мистецьку освіту: зб. матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. 17 березня 2019 року, м.Київ. К.: Обереги, 2019. С. 41-47.

8. Якименко Ю. Орф-педагогіка: інтеграція музичного мистецтва з іншими навчальними дисциплінами. Учитель початкової школи. 2020. № 2. С.14-17.

9. Батраченко О.В. Освітній проект «Від інновації - до успіху» як засіб формування інноваційної компетентності педагогів. Управління школою. 2020. № 1. С. 2-11.

10. Технологія різнорівневого навчання. URL: http://stud.com.ua/46463/pedagogika/tehnologiya_riznorivnevogo_ navchannya

11. Козлова Н.М. Інтегрована взаємодія суб'єктів освітнього процесу - шлях до особистої самореалізації вчителів і учнів. Інноваційні трансформації в сучасній освіті: виклики, реалії, стратегії: зб. матеріалів Другого Всеукраїнського науково-практичного онлайн-форуму (Київ, 25-26 листопада 2020 року) / за заг. ред..І.М.Савченко, В.В.Ємець. К.: Національний центр «Мала академія наук України», 2020. 370с.

12. Кузнецов А.М. Колективні заняття в динамічних групах. Майстер-клас. URL: http://uk-

ua.vedavrat.org/Jyotish/11598/collective-learning-method- колективний метод навчання-ксв.

13. Сухомлинський В. О. Методика виховання колективу. Вибрані твори: В 5-ти т.: К.: Рад. школа., 1977. Т.4.

References

1. Batrachenko, O. V. (2020). Osvitnii proekt «Vid innovatsii - do uspikhu» yak zasib formuvannia innovatsiinoi kompetentnosti pedahohiv [Educational project «From Innovation to Success» as a means of forming innovative competence of teachers]. Upravlinnia shkoloiu - School management, 1, 2-11. [in Ukrainian].

2. Rakitianska, L. M. (2019). Formuvannia emotsiinoho intelektu osobystosti yak oznaka innovatsiinykh tendentsii v osviti [Formation of emotional intelligence of a personality as a sign of innovative trends in education]. Proceedings from: Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsia «Innovatsiini naukovi doslidzhennia u sferi pedahohichnykh ta psykholohichnykh nauk» - International Scientific and Practical Conference «Innovative scientific research in the field of pedagogical and psychological sciences». (pp. 89-92). Kyiv: Akademiia. [in Ukrainian].

3. Zavalko, K., & Fir, S. (2013). Fundamentals of Orf-pedagogy [Osnovy Orf-pedahohiky]. Cherkasy: FOP K.S.Krasnoho. [in Ukrainian].

4. Zavalko, K. (2019). Tvorchist ta kreatyvnist v Orf-pidkhodi [Creativity and creativity in the Orf approach]. Proceedings from: II Mizhnarodnoa naukovo-praktychna konferentsia «Orf-pidkhid u rozvytku kreatyvnosti: shliakhy intehratsii v suchasnu mystetsku osvitu» - II International Scientific and Practical Conference «Orf-approach in the development of creativity: ways of integration into modern art education». (pp. 41-47). Kyiv: Oberehy. [in Ukrainian].

5. Demchenko, I. I., Pichkur, M. O., & Blyzniuk, T. O. (2009). Tvorchyi rozvytok uchniv pochatkovoi shkoly zasobamy obrazotvorchoho mystetstva [Creative development of primary school students by means of fine arts]. Kyiv: Omida. [in Ukrainian].

6. Kuznetsov, A. M. (n.d.). Kolektyvni zaniattia v dynamichnykh hrupakh. Maister-klas [Collective classes in dynamic groups. Master class]. uk-ua.vedavrat.org. URL: http://uk-ua.vedavrat.org/Jyotish/11598/collective-learning-method- kolektyvnyi metod navchannia-ksv. [in Ukrainian].

7. Sukhomlynskyi, V. O. (1977). Metodyka vykhovannia kolektyvu [Methods of team building]. (Vols. 1-5), (Vols. 4). Kyiv: Rad. Shkola. [in Ukrainian].

8. Tekhnolohiia riznorivnevoho navchannia [Technology of multi-level learning]. stud.com.ua. URL: http://stud.com.ua/46463/pedagogika/tehnologiya_riznorivnevogo_ navchannya

9. Yakymenko, Yu. (2020). Orf-pedahohika: intehratsiia muzychnoho mystetstva z inshymy navchalnymy dystsyplinamy [Orf-pedagogy: integration of musical art with other academic disciplines]. Uchytel pochatkovoi shkoly - Primary school teacher, 2, 14-17. [in Ukrainian].

10. Savchenko, O. Ia. (2012). Dydaktyka pochatkovoi osvity [Didactics of primary education]. Kyiv: Hramota. [in Ukrainian].

11. Sydorenko, S. V. (2017). Intehrovani uroky - vazhlyva skladova aktyvnoho rozvytku tvorchoi osobystosti molodshoho shkoliara [Integrated lessons - an important component of the active development of the creative personality of the younger student]. Formuvannia tvorchoi osobystosti v umovakh kompetentnisnoi osvity - Formation of a creative personality in the conditions of competence-based education: Proceedings of the collection of scientific and methodological articles of the Department of Primary Education of KSPU. (Vols. 10), (pp. 43-47). Kryvyi Rih: KDPU. [in Ukrainian].

12. Yankovska, I., & Podusevska, O. (2019). Kolektyvna tvorcha spivpratsia molodshykh shkoliariv na urokakh obrazotvorchoho mystetstva [Collective creative cooperation of junior schoolchildren at the lessons of fine arts]. Proceedings from: IV Vseukrainska naukovo-praktychna konferentsia z mizhnarodnoiu uchastiu «Aktualni problemy pedahohichnoi osvity: yevropeiskyi i natsionalnyi vymir» - IV All-Ukrainian Scientific and Practical Conference with International Participation «Actualproblems of pedagogical education: European and national dimension». Lutsk: PP Ivaniuk V.P. [in Ukrainian].

13. Kozlova, N. M. (2020). Intehrovana vzaiemodiia subiektiv osvitnoho protsesu - shliakh do osobystoi samorealizatsii vchyteliv i uchniv [Integrated interaction of subjects of the educational process - a way to personal selfrealization of teachers and students]. Proceedings from: DruhiiVseukrainskii naukovo-praktychnii onlain-forumu «Innovatsiini transformatsii v suchasnii osviti: vyklyky, realii, stratehii» - Second All-Ukrainian Scientific and Practical Online Forum «Innovative transformations in modern education: challenges, realities, strategies». Kyiv: Natsionalnyi tsentr «Mala akademiia nauk Ukrainy». [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru