Фахова підготовка істориків засобами музейної педагогіки: виклики сучасності та досвід роботи Одеського національного університету імені І.І. Мечникова

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фахова підготовка істориків засобами музейної педагогіки: виклики сучасності та досвід роботи Одеського національного університету

імені І.І. Мечникова

Наталія Петрова

кандидат історичних наук, доцент Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Україна

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню деяких аспектів фахової підготовки істориків засобами музейної педагогіки. Акцент робимо на окремих прикладах, що є узагальненням досвіду співпраці факультету історії та філософії ОНУ імені І.І. Мечникова з музейними установами регіону. Актуальність теми особливо стала очевидною під час російсько- української війни, що зумовило нові виклики для збереження культурної спадщини. Метою статті є спроба підвести деякі підсумки співпраці факультету історії та філософії (до 1 січня 2018 року - історичного факультету) ОНУ імені І.І.Мечникова та декількох музейних установ Одещини, зокрема: Одеського історико-краєзнавчого музею, Кодимського історико-краєзнавчого музею, комплексу зеленого та етнографічного туризму «Фрумушика-Нова», Одеського художнього музею в питанні національно-патріотичного виховання та формування історичної, народознавчої та культурологічної компетенції студентів-істориків. Об'єктом дослідження досвід співпраці факультету історії та філософії ОНУ імені І.І.Мечникова з музейними установами регіону в системі підготовки істориків. Репрезентовані окремі аспекти досвіду в формування народознавчої компетенції студентської молоді дають підстави позитивно оцінити результати освітньо-виховної, науково-дослідної, фондової, видавничої, пам 'яткоохоронної та експозиційної співпраці з використанням ресурсів музеїв. Досвід співпраці видається ефективним і доцільним щодо впровадження у навчальний та виховний процес освітніх закладів міста та області, дозволимо собі висловити сподівання на подальшу спільну діяльність університету та музейних установ.

Ключові слова: Одеська область, музей, компетенція, університет, культурна спадщина, музейна педагогіка.

ABSTRACT

PROFESSIONAL TRAINING OF HISTORIANS BY MEANS OF MUSEUM PEDAGOGICS: CHALLENGES OF THE PRESENT TIME AND WORK EXPERIENCE OF I.I. MECHNIKOV ODESA NATIONAL UNIVERSITY

Nataliia Petrova

PhD of Historical Science, Associate Professor

Odesa I.I. Mechnikov National University, Ukraine

The article is devoted to the study of some aspects of the professional training of historians by means of museum pedagogy. We emphasize individual examples, which are a generalization of the experience of cooperation of the Faculty of History and Philosophy of the I.I. Mechnikov National University with museum institutions of the region. The relevance of the topic became especially evident during the Russian-Ukrainian war, which led to new challenges for the preservation of cultural heritage. The purpose of the article is an attempt to summarize some of the results of the cooperation between the Faculty of History and Philosophy (until January 1, 2018 - the Faculty of History) of the I.I. Mechnikov National University and several museum institutions of Odesa, in particular: the Odesa Museum of History and Local History, the Kodym Museum of History and Local History, the complex of green and ethnographic tourism «Frumushyka-Nova», Odesa Art Museum in the issue of national-patriotic education and formation of historical, ethnographic and cultural competence of students-historians. The represented separate aspects of the experience in the formation of ethnological competence of student youth give grounds for positively evaluating the results of educational, research, foundation, publishing, monument protection and exhibition cooperation using the resources of museums. The experience of cooperation seems to be effective and expedient in terms of implementation in the educational and educational process of educational institutions of the city and region, let us express our hope for further joint activities of the university and museum institutions.

Key words: Odesa region, museum, competence, university, cultural heritage, museum pedagogy.

Постановка проблеми

фахова підготовка історик музейний

Стаття присвячена дослідженню деяких аспектів фахової підготовки істориків засобами музейної педагогіки. Акцент робимо на окремих прикладах, що є узагальненням досвіду співпраці факультету історії та філософії ОНУ імені І.І. Мечникова з музейними установами регіону. Актуальність теми особливо стала очевидною під час російсько-української війни, що зумовило нові виклики для збереження культурної спадщини.

Метою статті є спроба підвести деякі підсумки співпраці факультету історії та філософії (до 1 січня 2018 року - історичного факультету) ОНУ імені І.І. Мечникова та декількох музейних установ Одещини, зокрема: Одеського історико-краєзнавчого музею, Кодимського історико-краєзнавчого музею, комплексу зеленого та етнографічного туризму «Фрумушика-Нова», Одеського художнього музею в питанні національно-патріотичного виховання та формування історичної, народознавчої та культурологічної компетенції студентів-істориків.

Об'єктом дослідження досвід співпраці факультету історії та філософії ОНУ імені І.І. Мечникова з музейними установами регіону в системі підготовки істориків.

Виклад основного матеріалу

Розвиток сучасних освітніх технологій дає простір для винайдення нових та розвитку традиційних форм роботи з студентами. Особливої актуальності набувають проблеми формування у молоді народознавчої компетенції, оскільки проблема збереження традицій, форм та видів репрезентації етнічної ідентичності є надзвичайно актуальною. Сучасний викладач, якого ми виховуємо впродовж навчання має бути компетентним, особливо в галузі знань про традиції та культурні надбання України, оскільки його історична, культурологічна, народознавча компетентність тісно пов'язана з вихованням патріотизму та формуванням національної свідомості молодого покоління.

Слід зазначити, що освітньо-виховна робота музеїв вже була предметом увагу науковців, зокрема Г. Кожолянко досліджував цей аспект на прикладі аналізу діяльності музеїв Буковини (Кожолянко, 2014). Зауважимо, що метою нашої статті не є огляд історіографічного доробку з даної проблеми, хоча наявні наукові розвідки здебільшого стосуються роботи шкільних музеїв, або музеїв етнографічного профілю.

Питанням формування музейної компетенції студентської молоді, що включає комплексні знання та навички в галузі історії, культурології, народознавства, на факультеті історії та філософії в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова надається пріоритетне значення. Організація навчального та виховного процесу базується відповідно до вимог сучасного розвитку суспільства в Україні, потреб оновлення змісту освіти, системи виховання. Розглядаючи концепцію освіти як процес розвитку творчої особистості, ми впроваджуємо педагогічні технології, які б сприяли формуванню соціального середовища, що розвиває, навчає і виховує, надає можливості для формування сучасних навичок для успішної професійної реалізації в майбутньому. Сьогодні актуальні якісно нові підходи, форми організації виховної роботи, відродження її ролі як одного з найголовніших напрямків діяльності закладів вищої освіти, професорсько-викладацького складу, студентської громадськості. Перебудова навчально-виховного процесу у вищій школі вимагає приведення в дію нових форм впливу на студента, активізації традиційних форм організаційно-виховної, культурно-освітньої роботи серед студентів в новій національній моделі вищої освіти, відпрацювання нових методик та стилю виховання (Музей і школа: перспективи співпраці) і музейні колекції є потужним ресурсом для вирішення цих завдань.

В Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова вже є певний позитивний досвід по створенню досить цілісної системи національного виховання студентів та формування народознавчої компетентності, зокрема факультет історії та філософії має певний досвід саме в цьому напрямку діяльності. Окремі результати такого досвіду роботи оприлюднені у низці виступів на конференціях та семінарах в України та поза її межами, а також у наукових публікаціях (Горчакова, Кушнір, Петрова, 2005); (Кушнір, Петрова, 2006); (Петрова, 2006); (Петрова, 2007); (Петрова, 2016); (Кушнір, Петрова, 2017); (Петрова, 2018); (Petrova, 2020); (Петрова, 2021а); (Петрова, 2021b). Слід зазначити, що цей досвід містить також достатній компонент окремих видів співпраці з музейними установами Одещини, зокрема найбільш активно ми співпрацюємо з Одеським історико-краєзнавчим музеєм, Кодимським історико-краєзнавчим музеєм та комплексом зеленого та етнографічного туризму «Фрумушика-Нова», Одеським художнім музеєм.

Досвід роботи в цьому напрямку був в тому числі узагальнений у навчально-методичному виданні «Українознавчий компонент у навчально-виховному процесі» (Кушнір, Петрова, 2017).

Згідно Закону України «Про музеї та музейну справу» музей - науково-дослідний та культурно-освітній заклад, створений для вивчення, збереження, використання та популяризації музейних предметів та музейних колекцій з науковою та освітньою метою, залучення громадян до надбань національної та світової культурної спадщини (Закон України «Про музеї та музейну справу»). Співпраця навчального закладу та музею (музейної установи) є нагальною потребою, оскільки її відсутність унеможливлює підготовку фахового та компетентного історика, який здатен продовжити після навчання трудову діяльність в педагогічній або науковій сфері. Серед форм роботи, найбільше сьогодні виділяють музейну педагогіку як надзвичайно актуальну, оскільки практичне застосування новітніх методів і форм роботи у форматі «навчальний заклад - музей» дає відчутні результати в процесі формування знань та вмінь школярів та, у нашому випадку, студентів, у їхньому національно-патріотичному вихованні та формуванні народознавчої компетенції (Кушнір, Петрова, 2006); (Кушнір, Петрова, 2017).

Головним об'єктом музейної педагогіки часто визначають культурно-освітні аспекти музейної комунікації, тобто особливий підхід до різноманітних діалогових процесів, що відбуваються в музеї, а це ставить завдання участі у формуванні вільної, творчої, ініціативної особистості, здатної стати активним учасником діалогу. Отже, музейна педагогіка не тільки узагальнює досвід, а й прогнозує нові методики, створює музейно- педагогічні програми. Завданням музейного педагога на даному етапі є розвиток здатності сприймати музейну інформацію, розуміти мову музейної експозиції. Сучасний відвідувач музею інколи, не превеликий жаль, далеко не завжди поважає культурну спадщину та розуміє її значення і цінність. Завдання музейного педагога - сформувати ціннісне ставлення до культурного надбання, прищепити бажання спілкуватися з музейними цінностями. Необхідними умовами для цього є створення в музеї умов для найбільш ефективної роботи з аудиторією. Незамінним у цьому випадку є використання новітніх інтерактивних технологій, популяризація музейного виховання, залучення різноманітних партнерів. Останнім часом усе більше музеїв запроваджують практичні програми. Пояснюється це тим, що у всіх людей, незалежно від віку, виникає бажання торкнутись руками предметів, у тому числі і музейних. Таким чином людина отримує цілий букет відчуттів, може на дотик оцінити предмет, його фактуру, температуру, матеріал, форму, відчути неабияку емоційну віддачу («Музей і школа: перспективи співпраці - Українська педагогіка»)

Освіта і музейна справа, перебуваючи під впливом постійних швидкісних змін у суспільному житті, й самі зазнають певних перетворень. І освітяни, і працівники музеїв мають відповідати тим вимогам, які сучасне суспільство ставить перед системою навчання і виховання підростаючого покоління. (Музей і школа: перспективи співпраці -- Українська педагогіка). Виклики сучасності: російсько-українська війна, особливо після повномасштабного вторгнення та пандемія поставили перед музейниками та освітянами низку нових завдань, які потребували інноваційних рішень, зокрема з використання цифрових технологій. Натомість це питання має бути предметом окремого дослідження.

Музей і навчальний заклад в меті своєї діяльності традиційно мають багато спільного: вони прагнуть виховувати почуття патріотизму, свідоме ставлення до надбань світової та вітчизняної науки і культури; розвивати мислення, творчі здібності та певні практичні навички, стимулювати творчу активність особистості тощо. Проте сьогодні, як свідчить досвід України, інколи, замість об'єднатися і спільно реалізовувати навчальні та виховні завдання, музеї і навчальні заклади діють паралельно в одній площині.

Обидві сторони, і музеї, і навчальні заклади, зацікавлені в активних партнерських стосунках: музеї залучають нових відвідувачів, а викладачі (учителі, професорсько- викладацький склад ЗВО) у використанні музейних розробок і під час занять, і в заходах виховного характеру. Отже, маємо взаємну зацікавленість у співпраці (Кушнір, Петрова, 2006); (Кушнір, Петрова, 2017).

В практичній площині досвіду співпраці маємо систематичний підхід до взаємодії який можна поділити на декілька видів та форм роботи. Слід зазначити, що своє навчання на факультеті студент-історик починає окрім лекцій з ще деяких обов'язкових заходів. Так, вже багато років поспіль першокурсники традиційно відвідують музеї міста з метою оглядових екскурсій. Слід зазначити, що ця форма роботи є дуже важливою, оскільки така форма адаптації першокурсників до нового навчального середовища є позитивною для виховання пізнавального наукового інтересу, без якого неможливе успішне навчання. Під час першої зустрічі з працівниками музею студенти розуміють, що ця установа також може стали їх майбутнім місцем роботи, оскільки музей є одним з бажаних місць для працевлаштування істориків, і більшість з працівників музеїв є випускниками нашого факультету, що також позитивно впливає на співпрацю. Одним з поширених видів роботи є використання музейних колекцій для проведення занять, оскільки Одеський історико- краєзнавчій музей має достатньо репрезентативні фонди та експозицію, що дозволяє проводити заняття для студентів-істориків майже з усіх тем, особливо регіонального характеру. Це дозволяє формувати у студента не тільки фахову компетентність та закріплювати фактичні знання з окремих питань історичного процесу, але й допомагає всебічно розвивати особистість та уміння майбутнього фахівця в галузі поєднання різноманітних форм та методів роботи. Найбільш популярними в даному виді роботи є проведення лекцій-екскурсій на базі музею. Традиційними стали проведення спільних заходів навчально-виховного характеру, так щорічно до Дня вшанування пам'яті жертв Голодомору та інших пам'ятних дат загальнонаціонального та регіонального характеру музей спільно з науковцями університету та викладачами гімназій міста проводить тематичні заходи (лекції-екскурсії, виставки, інше). Особливо важливим в цьому процесі є те, що участь в таких заходах беруть учні шкіл та гімназій, студенти, що забезпечує взаємозв'язок «школа-університет-музей». Одеський історико-краєзнавчий музей

проводить активну виставкову діяльність і студенти-історики завжди відвідують виставки. Окремою важливою та досить популярною сьогодні формою роботи є проведення майстер- класів, до участі в яких залучаються не тільки студенти, але й школярі і це допомагає формувати у відвідувачів різного вікового статусу спільні навички та компетенції, особливо народознавчого характеру, оскільки найбільш популярними є майстер-класи з писанкарства, та інших видів народного мистецтва (Петрова, 2007).

Важливою складовою системи виховання молоді та формування професійних навичок, як відомо, є традиційна культура, віковий досвід попередніх поколінь. Однак, в умовах міста, навіть на ранніх етапах його існування, коли міське населення формується із сільських переселенців, привнесена ними традиційна культура досить інтенсивно трансформується і міська субкультура втрачає чимало властивих етнічній культурі ознак. Особливо активно цей процес відбувався у містах Південної України, зокрема, в Одесі, де він, в умовах багатоетнічності, прискорювався. Чи означає це, що такий дієвий виховний чинник як традиційна культура не може бути задіяним у вихованні міської молоді, оскільки у містах її практично не існує? Однак навіть при стверджувальній відповіді на поставлене запитання доводиться визнати, що навіть за умов використання сучасних технологій у виховному процесі, адекватної альтернативи такому чиннику як традиційна культура немає. В цьому питанні нам допомагає експозиція відділу «Степова Україна» Одеського історико-краєзнавчого музею, на базі якої не тільки проводяться заняття для студентів- істориків, але й тривалий час проводилась підготовка фахівців-етнологів (Одеський національний університет був одним з небагатьох хто здійснював таку підготовку до вилучення спеціальності «етнологія» з переліку гуманітарних дисциплін підготовки в ЗВО). Маємо багаторічний досвід проведення на базі відділу «Степова Україна» занять з етнологічних спецкурсів, майстер-класів, етно-реконструкції. Учасники фольклорно- етнографічного колективу «Джерело», який існує на факультеті вже понад 20 років на базі музею проводили традиційні реконструкції, зокрема обрядів зимового циклу «Маланка» та «Коза». Також однією з форм роботи є залучення музейних експозицій до формування фахових знань у студентів під час проведення етнографічної практики. Такий досвід маємо у співпраці з Кодимським історико-краєзнавчим музеєм та комплексом зеленого та етнографічного туризму «Фрумушика-Нова» (Кушнір, Петрова, 2017); (Кушнір, Петрова, Паларієв, 2020). На базі цих установ було організовано та проведено низку семінарів по традиційному ткацтву та вишивці, а досвід створення етнографічних кліпів з використанням матеріалів експозиції музею є вельми позитивним та надзвичайно актуальним для нашого регіону. Плідна співпраця з комплексом зеленого та етнографічного туризму «Фрумушика-Нова» відбувається в наступних формах: проведення науково - практичних конференцій «Одеські етнографічні читання», проведення етнографічної практики та проведення етнографічних реконструкцій, зокрема свята Івана Купала. Важливість досвіду полягає в тому, що сам комплекс є унікальним па півдні України історико-етнографічним комплексом простонеба. Метою нашої співпрацї є створення діючої етнографічної лабораторії. Фрумушика-Нова має все необхідне для проведення пізнавальної, наукової, виховної, навчально-методичної роботи. В музейних колекціях комплексу зосереджені унікальні етнокультурні комплекси груп населення Буджака: болгар, гагаузів, євреїв, молдован, німців, росіян (старовірів), українців. Етнографічні комплекси садиб відображають культуру і побут етнічних груп Бессарабії і відображають досвід багатовікової історії мирного співіснування (Petrova, 2020); (Петрова, 2021a); (Петрова, 2021b).

Слід зазначити, що ще одним компонентом та видом співпраці є те, що на базі музейних установ проводяться навчальні практики студентів, зокрема, окрім вже згаданої вище етнографічної і музейна практика, за науково-практичним напрямком переважно під час проходження практик студентами накопичується комплекс навичок майбутнього науковця та музейного працівника. Також, зазначимо, що згідно сучасних вимог до навчальних програм необхідною умовою для успішного викладання навчальних дисциплін є співпраця з установами, які додатково в якості інформаційного ресурсу забезпечують процес навчання і музеї Одещини офіційно зазначаються в навчальних програмах викладачів факультету.

Сучасність вимагає від освітніх, наукових та культурних установ співпраці з медійними засобами поширення інформації. Факультет має досвід створення фільмів- реконструкцій народознавчого характеру (серія «Джерела»), (Петрова, 2013) деякі з фільмів цього народознавчого циклу були створені з залученням науковців факультету в експозиції відділу «Степова Україна», на базі якого проводились зйомки (фільми про традиційне ткацтво українців, календарні свята болгар Буджака, та інші). Досвід проведення занять на базі відділу також став при нагоді під час участі однієї з студенток факультету в програмі «Міняю жінку», проведення лекції в музеї дозволило наочно показати спільність та відмінність культур нашій гості з Фіджі, яка за умовами обміну прибула в Одесу на навчання.

Висновки

Деякий накопичений досвід співпраці засвідчує, що ведеться пошук оптимальних форм роботи, змісту заходів що проводяться в рамках навчального та виховного процесу у співпраці факультету та музейних установ. Перевага надається насамперед тим, що дають реальний результат за порівняно короткий час, який можна проаналізувати, дати відповідну оцінку. Ми маємо можливість організовувати формування фахової компетенції студентської молоді з досягненням певних результатів у найближчій перспективі. Для цього максимально використовується специфіка фахового кваліфікаційного профілю факультету, організація і проведення навчання та виховної роботи здійснюється з залученням конкретних програм, проектів, які передбачають виконання реальних завдань і дають можливість з'ясування їх впливу на формування морально-етичних якостей, національної свідомості тощо. В цьому питанні досвід співпраці з музейними установами регіону є багатогранним та позитивним, але ще не всі можливості нами використані, що стане нашим подальшим завданням в майбутній роботі.

Отже, репрезентовані окремі аспекти досвіду в формування народознавчої компетенції студентської молоді дають підстави позитивно оцінити результати освітньо- виховної, науково-дослідної, фондової, видавничої, пам'яткоохоронної та експозиційної співпраці з використанням ресурсів музеїв. Досвід співпраці видається ефективним і доцільним щодо впровадження у навчальний та виховний процес освітніх закладів міста та області, дозволимо собі висловити сподівання на подальшу спільну діяльність університету та музейних установ.

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

Горчакова О.А., Кушнір В.Г., Петрова Н.О. Виховний потенціал етнопедагогічного досвіду у формуванні морально-етичних цінностей сучасної молоді: гендерний аспект. Науковий вісник Південно-Українського державного педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського (збірник наукових праць). Спеціальний випуск «Інтеграція гендерного підходу в сучасну науку і освіту: результати та перспективи». Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2005. С. 229-233.

Довідка «Про стан національно-патріотичного виховання учнівської молоді та розвиток музейної справи в загальноосвітніх навчальних закладах». URL: roippo.org.ua/ upload/iblock/097/ozarchuk-t.m.-rol%60-shkil

Закон України «Про музеї та музейну справу». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/249/95-%D0%B2%D l%80#Text

Кожолянко Г. Дослідницька та освітньо-виховна робота етнографічних музеїв Буковини. Одеські етнографічні читання. Етнокультура порубіжжя: локально- територіальні особливості. Одеса: ОНУ, 2014. С. 167-178.

Кушнір В.Г., Петрова Н.О. Традиційна культура українців у системі виховання міської молоді. Етнокультурні процеси в українському урбанізованому середовищі ХХ століття. Вип. 2. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2006. С. 40-44.

Кушнір В.Г., Петрова Н.О. Українознавчий компонент у навчально-виховному процесі: Навчально-методичний посібник. Одеса: Одеський національний університет імені

І.І.Мечникова, 2017. 74 с.

Кушнір В.Г., Петрова Н.О., Паларієв О.А. Фрумушика-Нова (історико-етнографічний нарис). Одеса, 2020. 72 с.

Музей і школа: перспективи співпраці. Українська педагогіка. URL:

http://ukped.com/materialy/shkoloznavstvo/1010-muzei-i-shkola-perspektyvy-spivpratsi.html

Петрова Н.О. Виховання національно-свідомої молоді у вищому навчальному закладі. Інтелігенція і влада. Одеса: Астропринт, 2006. С. 149-157.

Петрова Н.О. Формування народознавчої компетентності особистості у виховному процесі сучасного вищого навчального закладу (з досвіду роботи) Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка.. Івано-Франківськ, 2007. Випуск XIII-XIV. С. 123-129.

Петрова Н. Українознавчий компонент у сучасній культурі міста (з досвіду співпраці з одеськими телерадіокомпаніями). Українознавство. К., 2013. № 1 (46). С. 102-105.

Петрова Н.О. Одеський історико-краєзнавчий музей в системі національно- патріотичного виховання та формування народознавчої компетенції студентів-істориків (з досвіду роботи). Вісник Одеського історико-краєзнавчого музею. Вип. № 15. Одеса, 2016. С. 60-64.

Петрова Н. Музейні колекції Одещини в системі формування народознавчої компетенції студентів-істориків (з досвіду роботи). Проблеми збереження і популяризації культурної спадщини: виклики та можливості. Львів: ТзОВ «Нео Друк», 2018. С. 324-330.

Petrova N. «Frumushyka nova»: representation of budzhak ethnic groups culture. Analele Universitapi Dunarea de Jos din Galap. Fasc. XX, Sociologie. 2020. Nr. 15. Р. 35-44.

Петрова Н. Туристично-рекреаційний потенціал полікультурного Буджака на прикладі комплексу етнографічного та зеленого туризму «Фрумушика-Нова». VII Дунайські наукові читання. Локальні ідентичності українського пограниччя: практики, взаємовпливи, шляхи інтеграції. Збірник наукових праць. Ізмаїл: РВВ ІДГУ; «ІРБІС», 2021a. С. 125-132.

Петрова Н. Комплекс етнографічного та зеленого туризму «Фрумушика-Нова»: досвід репрезентації полікультурного Буджака. Науковий вісник Національного музею історії України. 2021b. № (7). Р. 300-304.

REFERENCES

Horchakova O.A., Kushnir V.H., Petrova N.O. (2005). Vykhovnyi potentsial etnopedahohichnoho dosvidu u formuvanni moralno-etychnykh tsinnostei suchasnoi molodi: hendernyi aspekt. [The educational potential of ethnopedagogical experience in the formation of moral and ethical values of modern youth: gender aspect.] Naukovyi visnyk Pivdenno-Ukrainskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im.K.D.Ushynskoho (zbirnyk naukovykh prats). Spetsialnyi vypusk «Intehratsiia hendernoho pidkhodu v suchasnu nauku i osvitu: rezultaty ta perspektyvy». Odesa: PDPU im. K.D.Ushynskoho. Р. 229-233. [in Ukrainian].

Dovidka «Pro stan natsionalno-patriotychnoho vykhovannia uchnivskoi molodi ta rozvytok muzeinoi spravy v zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladakh». [On the state of national-patriotic education of schoolchildren and the development of museum affairs in general educational institutions]. [in Ukrainian]. URL: roippo.org.ua/upload/iblock/097/ozarchuk-t.m.-rol%60-shkil

Zakon Ukrainy «Pro muzei ta muzeinu spravu». [The Law of Ukraine «On Museums and Museum Matters»]. [in Ukrainian]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/249/95-

%D0%B2%D 1%80#Text

Kozholianko H. (2014). Doslidnytska ta osvitno-vykhovna robota etnohrafichnykh muzeiv Bukovyny. [Research and educational work of ethnographic museums of Bukovyna]. Odeski etnohrafichni chytannia. Etnokultura porubizhzhia: lokalno-terytorialni osoblyvosti. Odesa: ONU. Р. 167-178. [in Ukrainian].

Kushnir V.H., Petrova N.O. (2006). Tradytsiina kultura ukraintsiv u systemi vykhovannia miskoi molodi. [Traditional culture of Ukrainians in the urban youth education system]. Etnokulturni protsesy v ukrainskomu urbanizovanomu seredovyshchi XX stolittia. Ivano- Frankivsk: Nova Zoria. Vyp. 2. Р. 40-44. [in Ukrainian].

Kushnir V.H., Petrova N.O. (2017). Ukrainoznavchyi komponent u navchalno-vykhovnomu protsesi: Navchalno-metodychnyi posibnyk. [Ukrainian studies component in the educational process: Educational and methodological manual] Odesa: Odeskyi natsionalnyi universytet imeni

I.I. Mechnykova. 74 р. [in Ukrainian].

Kushnir V.H., Petrova N.O., Palariiev O.A. (2020). Frumushyka-Nova (istoryko- etnohrafichnyi narys).[ Frumushyka-Nova (historical and ethnographic essay)] Odesa. 72 р.

Muzei i shkola: perspektyvy spivpratsi. [Museum and school: prospects for cooperation] Ukrainska pedahohika. [in Ukrainian]. URL: http://ukped.com/materialy/shkoloznavstvo/1010- muzei-i-shkola-perspektyvy-spivpratsi.html

Petrova N.O. (2006). Vykhovannia natsionalno-svidomoi molodi u vyshchomu navchalnomu zakladi. [Education of nationally conscious youth in a higher educational institution ] Intelihentsiia i vlada. Odesa: Astroprynt. P. 149-157. [in Ukrainian].

Petrova N.O. (2007). Formuvannia narodoznavchoi kompetentnosti osobystosti u vykhovnomu protsesi suchasnoho vyshchoho navchalnoho zakladu (z dosvidu roboty). [The formation of ethnological competence of an individual in the educational process of a modern higher educational institution (from work experience)]. Visnyk Prykarpatskoho universytetu. Pedahohika. Ivano-Frankivsk. Vypusk XIII-XlV. P. 123-129. [in Ukrainian].

Petrova N. (2013). Ukrainoznavchyi komponent u suchasnii kulturi mista (z dosvidu spivpratsi z odeskymy teleradiokompaniiamy). [The Ukrainian studies component in the modern culture of the city (from the experience of cooperation with Odesa television and radio companies)]. Ukrainoznavstvo. K. № 1 (46). P. 102-105. [in Ukrainian].

Petrova N.O. (2016). Odeskyi istoryko-kraieznavchyi muzei v systemi natsionalno- patriotychnoho vykhovannia ta formuvannia narodoznavchoi kompetentsii studentiv-istorykiv (z dosvidu roboty). [Odesa Historical and Local History Museum in the system of national-patriotic education and formation of ethnological competence of students-historians (from work experience)]. Visnyk Odeskoho istoryko-kraieznavchoho muzeiu. Odesa. Vyp. № 15. P. 60-64. [in Ukrainian].

Petrova N. (2018). Muzeini kolektsii Odeshchyny v systemi formuvannia narodoznavchoi kompetentsii studentiv-istorykiv (z dosvidu roboty). [Museum collections of Odesa in the system of formation of ethnological competence of students-historians (from work experience)]. Problemy zberezhennia i populiaryzatsii kulturnoi spadshchyny: vyklyky ta mozhlyvosti. Lviv: TzOV «Neo Druk». P. 324-330. [in Ukrainian].

Petrova N. (2020). Frumushyka Nova: representation of Budzhak ethnic groups culture. [«Frumushyka Nova»: representation of Budzhak ethnic groups culture]. Analele Universita(ii Dunarea de Jos din Gala(i. Fasc. XX. Sociologie. Nr. 15. Р. 35-44. [in English].

Petrova N. (2021a). Turystychno-rekreatsiinyi potentsial polikulturnoho Budzhaka na prykladi kompleksu etnohrafichnoho ta zelenoho turyzmu «Frumushyka -Nova». [Tourist and recreational potential of multicultural Bujak on the example of ethnographic and green tourism complex «Frumushyka-Nova»]. VII Dunaiski naukovi chytannia. Lokalni identychnosti ukrainskoho pohranychchia: praktyky, vzaiemovplyvy, shliakhy intehratsii. Zbirnyk naukovykh prats. Izmail: RVV IDHU; «IRBIS». Р. 125-132. [in Ukrainian].

Petrova N. (2021b). Kompleks etnohrafichnoho ta zelenoho turyzmu «Frumushyka-Nova»: dosvid reprezentatsii polikulturnoho Budzhaka. [The complex of ethnographic and green tourism «Frumushyka-Nova»: the experience of representing the multicultural Bujak]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy. № (7). Р. 300-304. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru