Зміст, форми та методи роботи з формування фізичної культури учнів початкової школи у соціокультурному середовищі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Зміст, форми та методи роботи з формування фізичної культури учнів початкової школи у соціокультурному середовищі

Березюк Дмитро Іванович аспірант кафедри педагогіки та освітнього менеджменту

У статті схарактеризовано зміст, форми та методи роботи з формування фізичної культури учнів початкової школи у соціокультурному середовищі. Здійснено дослідно-експериментальну роботу із залучення учнів до фізкультурно-оздоровчої, культурно-дозвіллєвої діяльності (спортивно-оздоровчі, конкурсні, ігрові програми, фольклорні та обрядові свята, спартакіади, змагання тощо), що організовується як у закладах загальної середньої освіти, так і за їх межами. Обрано рухливі ігри для розвитку рухових якостей учнів. Використано технологію, засновану на теорії планомірного формування розумових дій, в якій умовами засвоєння кожної нової дії є виділення повної орієнтовної основи та її планомірне (поетапне) відпрацювання. Здійснено пошук залучення учнів до виконання самостійних домашніх завдань. Розроблено диференційовані за змістом завдання, що стимулюють учнів, ефективні форми перевірки, створено умови для контролю та самоконтролю за виконанням завдань. Здійснено планування, організацію та проведення різноманітних форм спільної роботи школи, культурно-дозвіллєвих, фізкультурно-оздоровчих закладів (зокрема літніх оздоровчих таборів) та сім % приділено увагу їх взаємодії з колективами фізичної культури.

Ключові слова: зміст, форми, методи, робота з формування фізичної культури, учні початкової школи, соціокультурне середовище, фізичне виховання, позашкільна робота, фізкультура.

CONTENT, FORMS AND METHODS OF WORK ON THE OF PHYSICAL EDUCATION OF PRIMARY SCHOOL STUDENTS IN THE SOCIO-CULTURAL ENVIRONMENT

Bereziuk Dmytro Postgraduate Student at the Department of Pedagogy and Educational Management

Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

Вступ

Постановка проблеми. Проблема формування фізичної культури учнів початкової школи надзвичайно актуальна у зв'язку із загальним погіршенням здоров'я населення. Соціально-економічні, політичні, соціокультурні та світоглядні зміни, що відбуваються в Україні, сучасні умови життєдіяльності (прискорення ритму життя, зменшення рухової активності, загострення екології, воєнні дії) висувають підвищені вимоги до здоров'я населення, зокрема учнів початкової школи, зумовлюють необхідність формування фізичної культури особистості. Ускладнення шкільних програм, великий обсяг різноманітної інформації для запам'ятовування змушує учнів значний час перебувати у малорухливому стані, що сприяє розвитку інертності. Становище посилюється недооцінкою батьками значення фізичних навантажень, необхідних дітям шкільного віку. Основним завданням закладу загальної середньої освіти у формуванні фізичної культури учнів є формування у них системи знань, умінь і навичок з фізичної культури, рухових дій і якостей.

Великими можливостями у фізичному вихованні та формуванні фізичної культури дітей та підлітків має соціально-культурне середовище: школа, сім'я, культурно-дозвіллєві, фізкультурно-оздоровчі заклади. Проте нестабільна обстановка, що склалася в країні, бумерангом відображається на стані соціальних інститутів, порушує їх взаємодію та ефективність. Соціокультурне середовище недостатньо підготовлене до змін, що відбуваються у суспільстві, у його соціальній структурі, у діяльності соціальних інститутів та у свідомості людей. Розкрити його можливості повною мірою не дозволяють роз'єднаність соціальних інститутів, зруйнованість з'язків між ними, їх недостатнє використання, недоступність для більшості учнів занять у платних спортивних та фізкультурно-оздоровчих центрах, секціях, гуртках.

Отже, протиріччя між підвищеними вимогами до здоров'я та його погіршенням в учнів початкової школи; між можливостями соціокультурного середовища у фізичному вихованні та їх недостатньою використаністю роблять проблему формування фізичної культури учнів в умовах соціокультурного середовища надзвичайно актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В останні роки з'явилися нові концепції та програми фізичної та фізкультурної освіти (А. Боляк [1], В. Івашковський [5] та ін.); дослідження, виконані в контексті особистісно-орієнтованого, гуманістичного підходу до фізичної культури (Д. Петров [7] та ін.); роботи, що реалізують новий зміст, технології, форми та методи фізичного виховання учнів (Я. Галан [3], А. Дяченко [4], Ю. Черпак [8] та ін.).

Особливий інтерес становлять дослідження, присвячені проблемі соціалізації, формування особистості у процесі її взаємодії із соціокультурним середовищем (М. Бурмака [2], В. Яковлів [9] та ін.), проблемі взаємодії особистості із соціально-культурним середовищем (М. Зубалій [6] та ін.).

Аналіз літератури показує, що проблема формування фізичної культури учнів розробляється сучасними дослідниками. Роль соціального середовища у формуванні та розвитку особистості учня, його навчанні також знаходить відображення в психолого-педагогічній літературі. Проте проблема формування фізичної культури учнів початкової школи в умовах соціокультурного середовища розроблена недостатньо.

Мета статті: схарактеризувати зміст, форми та методи роботи з формування фізичної культури учнів початкової школи у соціокультурному середовищі.

Методи дослідження: теоретичні методи аналізу та узагальнення наукової літератури, систематизації та узагальнення отриманої інформації, експериментальний метод.

Виклад основного матеріалу

Організація шкільного мікросередовища здійснювалася у процесі реалізації змісту фізичного виховання у закладах загальної середньої освіти, що визначається фізкультурною освітньою галуззю НУШ та предметом «Фізична культура», який є єдністю двох складових - орієнтує учнів у галузі фізичної культури та творчої діяльності. Перша складова покликана створити в учнів цілісне уявлення про фізичну культуру як елемент загальної культури. Друга - спрямовує процес фізичного виховання на творче засвоєння способів власне рухової, фізкультурно -оздоровчої та спортивної діяльності, а також на вміння застосовувати їх при вирішенні оздоровчих, виховних та освітніх завдань.

Основний результат оволодіння фізичною культурою - освоєння її основ, що забезпечує необхідний кожному учню рівень фізичної культури, без якого неможливо ефективне здійснення життєдіяльності незалежно від цього, чим хоче займатися у майбутньому. Цей базовий компонент (ядро) покладено в основу Державного соціального стандарту у сфері фізичної культури і спорту (2013), Державного стандарту початкової освіти (2018), Державного стандарту базової середньої освіти (2020).

Базовий компонент у соціальному аспекті дозволяє задовольняти конкретно-історичні потреби суспільства у досягненні оптимального рівня фізкультурної освіти, фізичного розвитку, рухової підготовленості та стану здоров'я учнів. Він є основою для накопичення та збагачення фізичного та духовного потенціалу суспільства, створює передумови для розвитку системи безперервної фізкультурної освіти. На основі базового компонента можна визначити ступінь сформованості здорового способу життя, рівень фізичної культури учнів, які проживають та навчаються у різних регіонах та школах країни.

Інша -- варіативна частина змісту предмета «Фізична культура» -- обумовлена необхідністю врахування індивідуальних особливостей, інтересів, здібностей учнів, регіональних та національних умов, спеціалізації вчителя. учень фізкультурний дозвіллєвий оздоровчий

Поєднання базової та варіативної частини змісту предмета «Фізична культура» дозволяє задовольнити потреби суспільства та конкретного учня, відкриває можливості самовдосконалення (А. Боляк [1], Д. Петров [7]).

У ході дослідно-експериментальної роботи завдання застосування сформованих умінь і навичок у більш складних, незвичних умовах (смуга перешкод, обстановка змагань, комплексні вправи тощо) вирішувалася в процесі залучення учнів до фізкультурно-оздоровчої, культурно-дозвіллєвої діяльності (спортивно-оздоровчі, конкурсні, ігрові програми, фольклорні та обрядові свята, спартакіади, змагання тощо), що організовується як у закладах загальної середньої освіти, так і за їх межами.

У процесі занять ми мали можливість обирати рухливі ігри, які включені до кожного розділу програми з фізичної культури так, щоб вони сприяли засвоєнню необхідного матеріалу та сприяли розвитку рухових якостей. Здійснювався пошук шляхів залучення учнів до виконання самостійних домашніх завдань. Для цього розроблено диференційовані за змістом завдання, що стимулюють учнів, ефективні форми перевірки, створено умови для контролю та самоконтролю за виконанням завдань. Для цілеспрямованого підвищення рівня фізичної підготовленості зростала щільність заняття. Висока щільність заняття сприяла виконанню значних навантажень.

Так, удосконалення лазіння по канату здійснювалося груповим методом, кожна група займалася за своїм планом. Найбільш підготовлені, сильні змагалися (командами) у лазінні по вертикальному канату.

Отже, залежно від підготовленості учнів та їх інтересів здійснювався індивідуальний підхід. Для слабших були створені умови для підтягування: підібрані емоційні завдання. Наприкінці основної частини уроку виконувались вправи на з кругового тренування з урахуванням кількості разів, які були виконані.

Підготовка організму до навантаження в основній частині уроку здійснювалася безпосередньо перед виконанням завдань. Завдання були загальними, що відрізнялися лише обсягом навантаження, та індивідуальними, різними та за змістом.

У навчанні освоєння нових елементів ми використовували технологію, засновану на теорії планомірного формування розумових дій, в якій умовами засвоєння кожної нової дії є виділення повної орієнтовної основи та її планомірне (поетапне) відпрацювання. Так, при освоєнні рухів з передачі м'яча учню ставилося питання, що вимагає знань системи орієнтирів. Наприклад: Які умови сприяють найточнішій передачі м'яча на місці? Що додатково вимагає виконання цієї передачі після пересування?

Навчання техніці органічно поєднувалося зі зміцненням м'язів, які задіяні у виконанні прийомів, з розвитком швидкості реакції, швидкості рухів тощо.

Особливого значення у формуванні фізичної культури учнів початкової школи набуває питання про організацію та проведення спортивних змагань. Дослідно-експериментальна робота підтвердила наявні в методичній літературі (журнали «Фізкультура і спорт», «Теорія і методика фізичного виховання і спорту») вимоги до проведення шкільних спортивних змагань: 1) змагання проводяться насамперед з видів спорту, що містяться у шкільній програмі фізичного виховання; 2) кожне змагання розглядається як результат навчально-педагогічного процесу; програма та терміни змагань, як правило, відповідають послідовності проходження розділів навчальної програми; 3) терміни змагань призначаються з урахуванням часу, який буде необхідний для достатньої підготовки до них; 4) кожен учень бере участь у змаганнях не рідше двох разів на місяць; 5) календар районних (міських) змагань затверджується на початку навчального року, терміни проведення кожного стабільні; 6) участь шкіл у районних (міських) змаганнях добровільна, а не обов'язкова. Окрім змагань 3-4 рази на рік можна проводити свята фізичної культури та спорту.

Організація соціокультурного середовища у формуванні фізичної культури учнів передбачала відповідну роботу не тільки закладу загальної середньої освіти, а й культурно-дозвіллєвих, фізкультурно- оздоровчих закладів, використання засобів масової інформації, залучення до участі у цьому процесі соціальних служб, екологічних організацій, благодійних фондів та ін.

У порівнянні із закладом загальної середньої освіти соціокультурні (культурно-дозвіллєві, фізкультурно-оздоровчі та ін.) заклади мають ряд переваг у формуванні сталого інтересу учнів до фізкультури, навичок самостійних занять.

Діяльність культурно-дозвіллєвих закладах з фізичного виховання молоді традиційно пов'язується, насамперед, із пропагандою фізичної культури та спорту, яка здійснюється у таких формах, як тематичні вечори, зустрічі з видатними спортсменами, лекції на теми здорового способу життя, фізичного виховання, спортивні кінофільми; у бібліотеках - тематичні виставки, лекції та бесіди для учнів; у парках культури та відпочинку - наочна агітація.

Проведений аналіз роботи закладів культури дозвілля показав, що пропаганді фізичної культури та спорту не приділялося належної уваги. Серед причин -- соціально -економічні проблеми сфери культури загалом, комерціалізація та роз'єднаність діяльності закладів культури.

З урахуванням специфіки та можливостей культурно-дозвіллєвих та фізкультурно-оздоровчих закладів у формуванні фізичної культури основну увагу в ході дослідно -експериментальної роботи на їх основі приділялася формуванню в учнів мотивації, стійкого інтересу до фізичної культури; прищепленню їм навичок та умінь самостійних занять; впровадження занять фізичною культурою у режим дня.

На відміну від закладу загальної середньої освіти, у якому вчитель має виконати обов'язкову програму навчання, основний акцент педагог-організатор спортивно-оздоровчої роботи у позашкільний час здійснює за інтересами учня. Як основний метод використовувалися рухливі та спортивні ігри, які є найбільш ефективним методом формування позитивної мотивації до занять, інтересу, залучення учнів у руховий процес. Ігри створювали унікальну можливість для творчого розвитку, потенційних можливостей учнів у подоланні труднощів.

Дослідно-експериментальну роботу з формування фізичної культури учнів ми будували відповідно до моделі взаємодії соціокультурних інститутів. Взаємозв'язок школи, культурно-дозвіллєвих, фізкультурно- оздоровчих закладів (зокрема літніх оздоровчих таборів) та сім'ї, їх взаємодія з колективами фізичної культури, здійснювались у процесі планування, організації та проведення різноманітних форм спільної роботи.

Виключне значення у формуванні фізичної культури учнів мали масові спортивні свята, які проводилися адміністрацією міста, району, та привертали увагу учнів та їхніх батьків завдяки роботі засобів масової інформації, безпосередньої активності вчителів, тренерів, організаторів позашкільної роботи.

Особливістю змісту програм, форм і методів залучення та активізації учнів було те, що вони передбачали диференційований підхід, освоєння техніки рухів та розвиток рухових якостей у процесі ігрової діяльності, використання засобів наочності, предметних орієнтирів; нестандартне вирішення завдань, групове та індивідуальне виконання ігрових завдань.

При організації дозвіллєвої фізкультурно-оздоровчої діяльності увага приділялася її емоційному аспекту.

У ході дослідно-експериментальної роботи обов'язковим для всіх фізкультурно-оздоровчих дозвіллєвих програм була спрямованість на формування в учнів умінь та навичок самостійних занять, для чого впродовж заходу учасники отримували завдання.

До організації соціокультурного середовища, що сприяє формуванню фізичної культури учнів, було залучено ЗМІ, що забезпечують поінформованість про наявні можливості, вимоги, що висуваються певними видами спорту; велике значення мала реклама про запропоновані культурно -дозвіллєвими закладами, спортивними комплексами фізкультурно-оздоровчі послуги.

Організовуючи в процесі дослідно-експериментальної роботи сімейне середовище, ми орієнтувалися на два напрями: заняття з фізичного виховання у ЗЗСО та позакласну роботу з учнями; роботу вчителів фізкультури, керівників гуртків, секцій у закладах дозвілля з батьками.

Сім'я є сполучною ланкою, що поєднує ті елементи, які у формуванні фізичної культури учнів закладають ЗЗСО та дозвіллєві заклади. Саме сім'я має можливість впливати на використання занять фізичною культурою в режим дня, формування звички до щоденних занять фізичною культурою [1, с.65].

Загалом у дослідно-експериментальній роботі було задіяно 90 сімей учнів, із них 65 - молодших класів. Роботу розпочали з організації позакласної роботи, створюючи передумови організації самостійних занять у побуті. Дітям давалися домашні завдання з фізкультури. Значна увага приділялася освітньому аспекту: повідомлялися відомості про руховий режим, особисту гігієну, оволодіння основними руховими вміннями та навичками, про різні рухливі ігри, комплекси вправ ранкової зарядки та фізкультпауз.

Відбір матеріалу для домашніх завдань мав творчий характер і зумовлювався конкретними умовами. Враховувалося, насамперед, успішність учнів, рівень їхньої фізичної підготовленості та наявність інтересу. Завдання були як разові, і розраховані на більш тривалий час, загальні всім і індивідуальні, навчальні і креативні. Використовували бігові та стрибкові ігри, комплекси ранкової зарядки, рухливі ігри, зокрема з м'ячем, скакалкою, обручем, повільний біг, ходьбу (прогулянки, походи вихідного дня), спортивні розваги та ін.

Досвід підтвердив необхідність організації взаємодії школи, фізкультурно -оздоровчих, культурно- дозвіллєвих, інших закладів з родиною. Залучаючи до роботи батьків, організовано їхній контакт з учителем, тренером, керівником фізкультурного гуртка. У процесі роботи батькам надавалась відповідна інформація про домашні завдання з фізкультури та організацію домашніх занять дітей (на батьківських зборах, у процесі індивідуальних бесід).

У процесі дослідно-експериментальної роботи велике значення у залученні учнів до рухової активності надавалося груповим та індивідуальним бесідам не лише з дітьми, а й їхніми батьками. До проведення розмов з дітьми та однолітками ми залучали старших школярів.

Наш досвід роботи вчителем фізкультури дозволяє стверджувати, що сім'я молодшого школяра, як правило, з вдячністю зустрічає допомогу. Змістовна, педагогічно виправдана корекція сімейного виховання сприймається як природне явище. Але для активізації виховної діяльності батьків потрібно було підвищити рівень їхньої теоретичної та практичної підготовки з основних питань фізичного виховання, зокрема визначити оптимальну організацію цього процесу, навчити творчо використовувати різноманітні засоби фізичної культури.

Досвід показав, що вплив на організацію самостійних занять у побуті мають фізкультурно- оздоровчі заходи. Святкова обстановка ігрових ранків та вечорів залишала позитивні враження, і діти із задоволенням поверталися до цікавих ігор та вправ у самостійних заняттях. Так, після проведення фізкультурного свята, присвяченого Дню міста, у розмові з нами батьки учнів зазначали, що діти знов прагнуть брати участь у цікавих змаганнях, готуються до них удома.

Отже, ефективними формами позакласної роботи з школярами були домашні завдання з фізкультури, фізкультурно-оздоровчі заходи.

Другий напрям -- робота вчителів фізкультури, керівників гуртків, секцій у закладах дозвілля з батьками. Цю роботу ми починали з визначення того, де і як часто зустрічатися з батьками, про що спілкуватися, як отримувати зворотну інформацію з сім'ї. Як основні форми взаємозв'язку поряд із відвідуванням сім'ї використовували: загальношкільні збори та конференції батьків, заняття з батьками за класами, індивідуальні та групові бесіди з ними, залучення їх до проведення фізкультурно -оздоровчих заходів у мікрорайоні, участі в організації занять за місцем проживання. Ці форми дозволяли фактично вирішувати питання педагогічної освіти батьків, залучати до активної виховної діяльності, постійно і цілеспрямовано проводити сімейне виховання.

Досвід показав, що найбільш ефективними є батьківські заняття за класами, індивідуальні та групові бесіди, відвідування сім'ї. Доцільно поєднання кількох форм.

Для просвітництва батьків використовували виступи на загальношкільних батьківських зборах (два-три рази протягом навчального року). Ця робота показала, що необхідно враховувати присутність батьків дітей різних вікових груп, і з різними запитами. Тому ми прагнули підбирати такий матеріал, який би представляв інтерес для всіх. Темами виступів були «Роль сім'ї у фізичному вихованні молодого покоління», «Спорт, туризм та прогулянки в практиці сімейного виховання» та ін.

Заняття з батьками за класами як форма роботи ефективна, і на нашу думку, має стати провідною. Змістом можуть бути найактуальніші питання. Педагог на основі постійного вивчення сімей виявляє сильні та слабкі сторони у роботі з фізичного виховання та виховання в цілому, планує індивідуальну роботу з батьками даного класу. На заняттях батьки обмінюються досвідом, запитують, сперечаються, що надалі дозволяє їм допомогти своїм дітям та вчителю.

Вважаємо, що з батьками учнів перших та других класів треба проводити не менше одного заняття у семестр та ще одне перед літніми канікулами.

Індивідуальна робота дозволила вибірково впливати на виховний процес у сім'ї. Відвідування сім'ї використовувалося для знайомства з її побутом, корекції сімейного виховання, вивчення та впровадження досвіду. Кожна зустріч вчителя чи організатора позашкільної роботи з батьками мала діловий, творчий характер. Йшлося про конкретну дитину, про завдання її виховання та фізичного розвитку, про організацію оптимального режиму дня, використання певних засобів фізичної культури, формування інтересу до самостійних занять, виготовлення чи придбання інвентарю та ін.

У процесі дослідно-експериментальної роботи ми виділяли опорні сім'ї (загалом було виділено 13 опорних сімей учнів), з якими проводили експериментальну роботу. Основними методами були спостереження та розмови.

З 13 сімей 5 були неповними, їх у 3-х сім'ях дітей виховували одні мами, у 2-х ще й бабусі. У 2-х сім'ях батьки зловживали алкоголем і майже не брали участь у вихованні, ситуація була несприятлива. Таким чином, у 9 сім'ях діти не мали чоловічої моделі поведінки, що дуже негативно позначалося на фізичному вихованні хлопчиків.

З повних сімей (8 у експериментальній роботі) у 5-ти батьки розуміли необхідність занять дітей фізичною культурою, але лише у 3-х приділяли цьому увагу; у 4-х сім'ях батьки ставилися до занять фізичною культурою як до несуттєвого предмета, до розваги.

До цієї роботи, як і до всіх інших заходів, ми залучали вчителів початкових класів. Вони отримували відповідну підготовку на засіданнях методичного об'єднання з фізкультури, під час інструктажу, бесід та шляхом вивчення спеціальної пам'ятки. Приводом для відвідування конкретної сім'ї в одному випадку був хворобливий вид дитини, в іншому - розповідь школяра про цікаво проведений вихідний день, у третьому - погана успішність, надмірна рухливість дитини тощо. Багато напрямів для відвідувань сімей дав аналіз творчих робіт молодших школярів на теми «Мій вихідний день», «Моя сім'я», «Як я проводжу вільний час» та ін., які ми спеціально організували для учнів 3-х класів.

Багаторічна практика показала, що, на жаль, лише незначна частина батьків має знання з фізичного виховання дітей. І тому просвітництво батьків ми визначили як першочергове завдання. Для активізації роботи з сім'ями учнів, освіти батьків автором було розроблено програму «Взаємодопомога», яка реалізовувалась у школі за трьома напрямами: «Фізкультурна освіта», «Комунікація» та «Допомога». Для фізкультурної освіти батьків використовувалися розглянуті вище форми та методи.

Як показала практика, ефективність роботи з педагогічної освіти батьків значно підвищується, якщо вона здійснюється диференційовано. У цьому випадку можна врахувати конкретні умови, вікові та індивідуальні особливості учнів початкової школи.

Формування фізичної культури учнів, як зазначалося вище, відповідно до моделі взаємодії соціальних інститутів потребує постійного контакту батьків та вчителів фізичної культури, організаторів дозвіллєвої діяльності. Найбільш ефективною формою такого контакту педагога та організатора з батьками були особисті бесіди. Винятково велику роль вони відіграли у конфліктних ситуаціях.

Застосовано таку форму спілкування з батьками як консультація. Раз на два тижні після уроків у спортивному залі проводилися групові та індивідуальні консультації, на яких вчитель мав можливість не лише дати усні рекомендації, а й показати різні фізичні вправи, прийоми використання індивідуального спортивного інвентарю.

Щоб залучити батьків, проведено опитування: «Яку допомогу Ви можете надати школі, культурно- дозвіллєвим закладам?»

Як форму залучення до фізичної культури крім роботи з батьками використовували безпосереднє залучення до занять фізичними вправами всіх вчителів-предметників.

Висновки

Отже, виконана дослідно-експериментальна робота дозволяє зробити такі висновки: здійснено дослідно-експериментальну роботу із залучення учнів до фізкультурно-оздоровчої, культурно-дозвіллєвої діяльності (спортивно-оздоровчі, конкурсні, ігрові програми, фольклорні та обрядові свята, спартакіади, змагання тощо), що організується як у закладах загальної середньої освіти, так і за їх межами. Обрано рухливі ігри для розвитку рухових якостей учнів. Здійснено пошук залучення учнів до виконання самостійних домашніх завдань. Розроблено диференційовані за змістом завдання, що стимулюють учнів, ефективні форми перевірки, створено умови для контролю та самоконтролю за виконанням завдань. Здійснено планування, організацію та проведення різноманітних форм спільної роботи школи, культурно - дозвіллєвих, фізкультурно-оздоровчих закладів (зокрема літніх оздоровчих таборів) та сім'ї, приділено увагу їх взаємодії з колективами фізичної культури.

Перспективи подальших досліджень для формування фізичної культури учнів початкової школи вбачаємо у розвитку та вдосконаленні всіх вищезазначених напрямів роботи з організації відповідного соціокультурного середовища та максимального використання його можливостей.

Список використаної літератури

1. Боляк А. А., Коломоєць Г. А., Ребрина А. А., Боляк Н. Л. Нова українська школа: методика навчання фізичної культури у 1-4 класах закл. заг. сер. освіти: навч.-метод. посіб. К.: Видав ничий дім «Освіта», 2021. 160 с.

2. Бурмака М. Формування інтересу в молодших школярів займатися фізичними вправами. Фізична культура дітей, підлітків, молоді та дорослого населення в сучасному світі: матеріали І Всеукраїнської науково- практичної Інтернет-конференції, (Умань, 5-6 квітня 2013 р.). Умань: ВПЦ «Візаві», 2013. С.30-33.

3. Галан Я. П. Використання сучасних форм навчання спортивному орієнтуванню на уроках фізичної культури в школі. Молодий вчений. 2017. № 3.1. С. 78-82.

4. Дяченко А. А., Шеремета Н.В. До питання використання дидактичних ігор у початковій школі. Перспективні напрямки розвитку сучасних педагогічних і психологічних наук. Харків. Східноукраїнська організація Центр педагогічних досліджень, 2017. С.12-16.

5. Івашковський В. В., Остапенко О. І., Тимчик М. В. Фізичне виховання учнів початкових класів у позакласній роботі загальноосвітніх навчальних закладів: навч.-метод. посіб. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2014. 172 с.

6. Методика фізичного виховання учнів 1 - 11 класів: навчальний посібник / М.Д. Зубалій, Л.В. Волков, С.І. Жевага, В.В. Івашковський, А.І. Ільченко, В.І. Мудрік, І.В. Мудрік, О.І. Остапенко, Є.В. Столітенко, М.В. Тимчик, А.І. Шинкарюк [за редакцією М.Д. Зубалія]. К., 2012. 216 с.

7. Петров Д. О. Науково-методичні рекомендації фізичного виховання дітей дошкільного віку та учнів молодшої школи. Фізичне виховання та спорт у контексті державної програми розвитку фізичної культури в Україні: досвід, проблеми, перспективи Житомир, 2014. С.140-145.

8. Черпак, Ю. В. Вплив ігрових прийомів на якість проведення уроків фізичної культури в 1-4 класах. Якість освіти: зміни заради прогресу: збірник матеріалів fV Всеукраїнської науково-практичної Internet-конференції (19 жовтня 2021), Київ. С. 110-112.

9. Яковлів В., Герасимишин В., Чуйко Ю. Мотиваційні пріоритети до занять фізичною культурою учнів початкової школи. Фізична культура, спорт та здоров'я нації: збірник наукових праць № 28. 2020. Вип. 9. С.90-97.

References

1. Boliak, A. A., Kolomoiets, H. A., Rebryna, A. A., & Boliak, N. L.. (2021). Nova ukrainska shkola: metodyka navchannia fizychnoi kultury u 1-4 klasakh zakl. zah. ser. osvity [New Ukrainian School: Methods of Teaching Physical Education in Grades 1-4 of Primary School Education]. Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian]

2. Burmaka, M. (2013). Formuvannia interesu v molodshykh shkoliariv zaimatysia fizychnymy vpravamy [Formation of interest in young schoolchildren to take up physical rights]. Proceedings from: I Vseukrainska naukovo- praktychna Internet-konferentsia «Fizychna kultura ditei, pidlitkiv, molodi ta dorosloho naselennia v suchasnomu sviti» -1 All- Ukrainian Scientific and Practical Internet Conference «Physical culture of children, adolescents, youth and adults in the modern world». (pp. 30-33). Uman, Ukraine. [in Ukrainian]

3. Halan, Ya. P. (2017). Vykorystannia suchasnykh form navchannia sportyvnomu oriientuvanniu na urokakh fizychnoi kultury v shkoli [The selection of modern forms of training in sports orientation at physical education lessons at school]. Molodyi vchenyi - Young scientist, 3.1, 78-82. [in Ukrainian]

4. Diachenko, A. A. & Sheremeta, N. V. (2017). Do pytannia vykorystannia dydaktychnykh ihor u pochatkovii shkoli [Until the nourishment of the selection of didactic games at the pochatkovy school] Perspektyvni napriamky rozvytku suchasnykh pedahohichnykh i psykholohichnykh nauk - Perspective directions of development of modern pedagogical and psychological sciences. (pp. 12-16). Kharkiv, Ukraine. [in Ukrainian]

5. Ivashkovskyi, V. V., Ostapenko, O. I., & Tymchyk, M. V. (2014). Fizychne vykhovannia uchniv pochatkovykh klasiv u pozaklasnii roboti zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv [Physical training of the first grades of the first grades in the post-class work of the primary lighting of the initial deposits]. Kirovohrad, Ukraine. [in Ukrainian]

6. Zubalii, M. D. (Ed.). (2012). Metodyka fizychnoho vykhovannia uchniv 1 -11 klasiv [Methods of physical education of students in grades 1 - 11]. Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian]

7. Petrov, D. O. (2014). Naukovo-metodychni rekomendatsii fizychnoho vykhovannia ditei doshkilnoho viku ta uchniv molodshoi shkoly [Scientific and methodological recommendations for the physical education of preschool children and young school students]. Fizychne vykhovannia ta sport u konteksti derzhavnoi prohramy rozvytku fizychnoi kultury v Ukraini: dosvid, problemy, perspektyvy - Physical education and sport in the context of the state program of physical culture development in Ukraine: experience, problems, prospects. (pp. 140-145). Zhytomyr, Ukraine. [in Ukrainian]

8. Cherpak, Yu. V. (2021). Vplyv ihrovykh pryiomiv na yakist provedennia urokiv fizychnoi kultury v 1-4 klasakh [Influence of playing tricks on the quality of the physical education lessons in grades 1-4]. Proceedings from: IV Vseukrainska naukovo-praktychna Internet-konferentsia «Yakist osvity: zminy zarady prohresu» - IV All-Ukrainian scientific and practical Internet conference «Quality of education: changes for progress». (pp. 110-112). Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian]

9. Yakovliv, V., Herasymyshyn, V., & Chuiko, Yu. (2020). Motyvatsiini priorytety do zaniat fizychnoiu kulturoiu uchniv pochatkovoi shkoly [Motivational priorities to occupy the physical education of the students of the pochatkovo school]. Fizychna kultura, sport ta zdorovia natsii: zbirnyk naukovykh prats - Physical culture, sport and health of the nation: collection of scientific papers, 28(9), 90-97. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru